Golosnovinua.com

Позначка: затримання

  • 10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про запобігання теракту в Одеській області, який, за версією слідства, готували російські спецслужби. У Білгород-Дністровському районі затримали чоловіка, якого підозрюють у підготовці вибуху біля адміністративної будівлі однієї з державних установ в Ізмаїлі. Потужність саморобного вибухового пристрою, за даними СБУ, мала становити близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті.

    У спецслужбі стверджують, що вибуховий пристрій планували додатково начинити металевими шурупами та болтами. Такі елементи мали збільшити уражальну дію вибуху. За версією української спецслужби, бомбу мали залишити поблизу державної установи, після чого російські куратори планували дистанційно привести її в дію.

    Особливо небезпечною обставиною у справі є час, на який, за твердженням СБУ, планувався вибух. У відомстві заявили, що російські спецслужбісти хотіли підірвати пристрій у годину пік, коли біля будівлі могла перебувати значна кількість людей. Метою, за версією слідства, було спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

    Таким чином, ідеться не про підпал або пошкодження майна, а про підготовку вибуху значної потужності в громадському місці.

    Затримали під час підготовки пристрою

    Правоохоронці, як повідомляє СБУ, виявили підозрюваного до того, як вибухівку встигли встановити біля запланованої цілі. Чоловіка затримали у момент, коли він завершував споряджувати саморобний вибуховий пристрій у власній квартирі.

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі
    ФОТО: Служби безпеки України

    За матеріалами розслідування, підозрюваним виявився місцевий житель. СБУ називає його наркозалежним та стверджує, що російські спецслужби завербували чоловіка після того, як він почав шукати можливості заробітку в Telegram-каналах.

    За даними спецслужби, у поле зору російських кураторів він потрапив у липні 2026 року. Після контакту з представником РФ чоловікові нібито запропонували гроші за виконання завдань.

    Слідство стверджує, що куратор передав підозрюваному покрокові інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. Після цього чоловік придбав необхідні компоненти та почав збирати бомбу.

    Для дистанційного приведення пристрою в дію до нього, за інформацією СБУ, встановили мобільний телефон із можливістю віддаленого доступу. Таким чином, якщо версія слідства підтвердиться, виконавець мав лише доставити вибухівку до визначеного місця, а безпосередньо момент вибуху могли контролювати інші особи дистанційно.

    СБУ заявляє, що таким способом російські спецслужби прагнули не лише завдати людських втрат, а й дестабілізувати ситуацію на півдні України.

    Фігурант перебуває під вартою

    Після затримання чоловікові повідомили про підозру за частиною 1 статті 14 та частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — готування до терористичного акту. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Суспільне з посиланням на правоохоронців повідомляє, що у разі доведення вини підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас на цьому етапі чоловік має процесуальний статус підозрюваного, а його винуватість може встановити лише суд.

    Операцію проводили співробітники Управління СБУ в Одеській області за координації Департаменту контррозвідки Служби безпеки та за процесуального керівництва прокуратури.

    Це вже не перший подібний епізод на Одещині

    Нинішнє затримання відбувається на тлі низки справ, у яких українські правоохоронці заявляли про вербування людей через Telegram та підготовку вибухів або підпалів на території Одеської області.

    Так, 17 серпня 2026 року СБУ повідомляла про затримання в Ізмаїлі 27-річної жительки Житомирської області. За версією слідства, її також завербували через Telegram-канали з пропозиціями «легкого заробітку». Правоохоронці стверджували, що жінка готувала серію підривів автомобілів Сил оборони поблизу адміністративних будівель військових та правоохоронних структур.

    Наприкінці липня СБУ та Національна поліція повідомляли про затримання трьох осіб після двох терактів в Одесі. За даними спецслужби, вибухові пристрої встановлювали під автомобілями військовослужбовця та цивільного. В одному з епізодів поблизу автомобіля також встановили приховану камеру, через яку російські куратори нібито могли дистанційно спостерігати за ціллю та обрати момент для підриву.

    Ще один епізод в Ізмаїлі правоохоронці розслідували у жовтні 2025 року. Тоді СБУ заявила про затримання 27-річного автомеханіка, якого підозрювали у підготовці двох вибухів — біля районного ТЦК та іншого об’єкта Сил оборони. За даними слідства, пристрої також планували активувати у годину пік, а для дистанційного контролю фігурантові нібито доручили орендувати квартиру з видом на заплановані місця вибухів.

    Ці справи мають схожі елементи у версіях українських правоохоронців: пошук виконавців через Telegram, обіцянка швидкого заробітку, дистанційне спілкування з кураторами та використання саморобних вибухових пристроїв.

    Чим відрізняється нинішня справа

    У випадку, про який СБУ повідомила 16 вересня, привертає увагу заявлена потужність вибухівки — близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Крім того, правоохоронці заявляють про використання металевих елементів для посилення ураження та намір здійснити дистанційний вибух саме тоді, коли поблизу державної установи перебуватиме найбільше людей.

    Назву державної установи, біля якої нібито планували встановити вибухівку, правоохоронці у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Так само у доступних офіційних повідомленнях не називаються ім’я підозрюваного та конкретна сума винагороди, яку йому могли пообіцяти російські куратори. Тому ці деталі залишаються невідомими.

    Слідство у справі триває.

  • Понад 20 пострілів упритул: у Києві затримали чоловіка за замах на директора клініки

    Понад 20 пострілів упритул: у Києві затримали чоловіка за замах на директора клініки

    У Києві правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на 71-річного директора столичної клініки репродуктології. Стрілянина сталася ще 3 вересня у Святошинському районі столиці, а про затримання поліція повідомила вранці 8 вересня. Потерпілий після численних вогнепальних поранень залишається у важкому стані в реанімації.

    За даними поліції, напад стався близько 10:00 ранку 3 вересня біля входу до медичного закладу у Святошинському районі Києва. 71-річний чоловік щойно вийшов із салону автомобіля, коли нападник відкрив по ньому вогонь. Попередньо правоохоронці встановили, що стрілець здійснив понад 20 пострілів.

    Після стрілянини нападник зник із місця події. Для його пошуку у столиці одразу розпочали спеціальну поліцейську операцію, а до розшукових заходів залучили додаткові сили, зокрема бійців спецпідрозділу КОРД.

    Директор клініки залишається у реанімації

    Потерпілого після нападу терміново госпіталізували. За інформацією поліції, він отримав численні вогнепальні поранення.

    Станом на ранок 8 вересня 71-річний чоловік перебуває у реанімації у важкому стані.

    Правоохоронці не розкривають подробиць щодо характеру всіх травм потерпілого, а також поки не повідомляють прогнозів медиків.

    Водночас дані поліції свідчать про те, що стрілянина відбулася з близької відстані. У першому повідомленні правоохоронці зазначали, що чоловіка фактично розстріляли впритул після того, як він вийшов із автомобіля.

    Нападника шукали кілька днів

    Після замаху поліція встановлювала особу нападника та його можливе місцеперебування. Спеціальна операція тривала після стрілянини, а правоохоронці паралельно збирали докази й встановлювали обставини злочину.

    Вранці 8 вересня поліція Києва повідомила про затримання ймовірного нападника. Детальної інформації про затриманого у першому повідомленні правоохоронці не розкрили. Зокрема, поки офіційно не названі його вік, можливі зв’язки з потерпілим або обставини, за яких його вдалося знайти.

    Поліція також зазначила, що слідчі дії тривають, а додаткові подробиці справи планують повідомити пізніше.

    Тому говорити про остаточно встановлений мотив нападу наразі зарано.

    Що відомо про мотив

    Ще після стрілянини 3 вересня правоохоронці окремо наголошували, що встановлюють мотив скоєння злочину та всі його обставини.

    Публічно поліція поки не повідомила, чи був напад пов’язаний із професійною діяльністю директора клініки, особистим конфліктом, фінансовими питаннями або іншими обставинами.

    У відкритих повідомленнях правоохоронців також немає підтвердження інформації про замовний характер злочину. Тому такі версії без офіційних даних подавати як встановлений факт не можна.

    Відомо лише, що нападник, за версією слідства, діяв цілеспрямовано: дочекався моменту, коли потерпілий вийшов із автомобіля, після чого відкрив вогонь.

    Справу розслідують як замах на умисне вбивство

    Одразу після стрілянини слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — замах на умисне вбивство.

    Досудове розслідування проводиться під процесуальним керівництвом Святошинської окружної прокуратури Києва.

    Кваліфікація саме як замаху на умисне вбивство означає, що слідство вважає дії нападника спрямованими на позбавлення потерпілого життя, однак остаточні висновки щодо вини конкретної людини має зробити суд.

    На момент публікації поліція повідомила саме про затримання чоловіка, якого підозрюють у нападі, але деталі щодо вручення йому письмової підозри або обрання запобіжного заходу в першому ранковому повідомленні ще не оприлюднювалися.

    Що сталося 3 вересня

    Про стрілянину у Святошинському районі поліція вперше повідомила вранці 3 вересня.

    На місце прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та інші підрозділи поліції. Територію поблизу медичного закладу обстежували, а нападника почали шукати одразу після злочину.

    Пізніше правоохоронці уточнили, що потерпілим є директор столичної клініки репродуктології віком 71 рік. Він отримав понад 20 вогнепальних поранень і був госпіталізований у тяжкому стані.

    За інформацією правоохоронців, стрілянина сталася біля вхідних дверей медзакладу. Нападник відкрив вогонь майже одразу після того, як чоловік залишив автомобіль.

    Поліція обіцяє розкрити подробиці

    Станом на ранок 8 вересня слідство продовжується. Поліція повідомила про затримання особи, яку пов’язує зі стріляниною, однак поки не оприлюднила детальну версію подій.

    Очікується, що правоохоронці окремо повідомлять про мотив нападу, зброю, з якої стріляли, обставини розшуку та затримання, а також подальший процесуальний статус затриманого.

    Ключовим залишається й стан потерпілого: після понад 20 пострілів він продовжує перебувати у важкому стані в реанімації.

  • На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    В Одеській області правоохоронці розслідують дорожньо-транспортну пригоду за участю працівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За попередніми даними поліції, чоловік під час проведення мобілізаційного оповіщення наїхав автомобілем на хлопчика віком два з половиною роки, після чого залишив місце аварії. Дитину з травмами госпіталізували.

    ДТП сталася 3 вересня в одному із сіл Балтської громади Подільського району Одеської області. Як встановили правоохоронці, маленький хлопчик перебував біля дороги разом із батьком. У певний момент дитина відійшла від нього, після чого на неї наїхав автомобіль.

    За кермом, за інформацією Головного управління Національної поліції в Одеській області, перебував працівник районного ТЦК та СП. На момент аварії він проводив мобілізаційне оповіщення.

    Після наїзду водій не залишився на місці ДТП, а поїхав. Унаслідок аварії 2,5-річний хлопчик отримав тілесні ушкодження. Його доправили до лікарні для надання медичної допомоги. Характер травм та нинішній стан дитини у першому офіційному повідомленні поліції не уточнювалися.

    На місце аварії прибула слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України.

    Зокрема, відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 286 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження.

    Також подію кваліфікують за статтею 135 КК України — залишення в небезпеці.

    Водія затримали у процесуальному порядку. Наразі слідчі встановлюють повну картину ДТП, зокрема обставини наїзду та подальші дії чоловіка.

    В Одеському обласному ТЦК та СП після розголосу інциденту заявили, що сприяють правоохоронцям у проведенні необхідних слідчих дій та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні обставин аварії. Представники центру також наголосили, що правову оцінку діям усіх учасників мають надати після завершення відповідних слідчих дій.

    У ТЦК закликали громадськість та медіа не робити передчасних висновків до встановлення всіх обставин події.

    Водночас офіційне повідомлення поліції однозначно вказує, що, за попередньо встановленими правоохоронцями обставинами, водієм був саме працівник РТЦК та СП, який проводив мобілізаційне оповіщення, а після наїзду він залишив місце ДТП.

    Поліція наразі не повідомляла, на якому саме автомобілі пересувався працівник ТЦК, кому належав транспортний засіб та чи перебували разом із водієм інші особи. Також офіційно не названо село Балтської громади, де сталася аварія.

    Балтська територіальна громада розташована у Подільському районі Одеської області та об’єднує місто Балта і низку навколишніх сіл.

    Окремо слідство має встановити всі обставини залишення місця аварії. Саме через це поряд зі статтею про порушення правил дорожнього руху правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за статтею про залишення людини в небезпеці.

    У поліції наголосили, що розслідування триває. Остаточні висновки щодо обставин аварії та відповідальності водія мають бути зроблені за результатами слідства.

    Правоохоронці також вкотре закликали водіїв неухильно дотримуватися правил дорожнього руху, уважно стежити за ситуацією на дорозі, а дорослих — особливо уважно наглядати за маленькими дітьми поблизу проїжджої частини.

  • $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    У Києві правоохоронці затримали 51-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у військовозобов’язаного. За даними слідства, за ці гроші він обіцяв допомогти оформити другу групу інвалідності та надалі вирішити питання зі зняттям чоловіка з військового обліку.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. За інформацією правоохоронців, підозрюваний раніше працював у правоохоронних органах столиці.

    Слідство встановило, що чоловік запропонував військовозобов’язаному свою допомогу в оформленні другої групи інвалідності. Свої послуги він оцінив у 20 тисяч доларів. Підозрюваний запевняв, що після отримання відповідного статусу чоловік зможе бути знятий з військового обліку.

    При цьому фігурант використовував поширене неофіційне формулювання «білий квиток». Такий термін не є офіційною назвою документа і використовується у побуті для позначення непридатності до військової служби або звільнення від окремих військових обов’язків.

    За даними прокуратури, 51-річного чоловіка затримали під час отримання обумовленої суми. Після цього йому повідомили про підозру.

    Суд уже обрав фігуранту запобіжний захід — тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування. Наразі публічно не повідомляється, чи мав підозрюваний реальні зв’язки з медичними установами або іншими особами, які могли вплинути на встановлення групи інвалідності. Також немає інформації про інших можливих учасників справи.

    Водночас сама інвалідність та питання військового обліку регулюються законодавством і не можуть оформлюватися лише на підставі домовленості з посередником. Тому слідству належить з’ясувати, яким саме способом затриманий планував виконати обіцяне та чи збирався залучати до цього інших осіб.

    Варто зазначити, що встановлення інвалідності саме по собі не є незаконним і здійснюється за визначеною державою процедурою. У цій справі правоохоронці розслідують саме ймовірне отримання грошей за обіцянку посприяти у набутті відповідного статусу та вирішенні питання щодо військового обліку.

    Останнім часом правоохоронці Києва та області регулярно повідомляють про викриття ймовірних схем, пов’язаних із військовозобов’язаними. Серед них — пропозиції за гроші оформити відстрочку, бронювання, документи про стан здоров’я або організувати незаконний виїзд за кордон. Водночас кожна така справа розслідується окремо, а сам факт затримання чи повідомлення про підозру не означає доведення вини особи.

    У випадку із затриманим 51-річним чоловіком одним із ключових доказів слідства може стати передача 20 тисяч доларів, під час якої його, за інформацією прокуратури, і затримали.

    Надалі правоохоронці мають встановити всі обставини справи, зокрема з’ясувати, чи мав чоловік можливість реально впливати на оформлення інвалідності та зміну військово-облікового статусу військовозобов’язаного.

    До набрання законної сили обвинувальним вироком суду чоловік вважається невинуватим.

  • Кривава розбірка наркокартелів: у Нідерландах після смертельної перестрілки та нападу на поліцію затримали десятки бандитів

    Кривава розбірка наркокартелів: у Нідерландах після смертельної перестрілки та нападу на поліцію затримали десятки бандитів

    У нідерландському селищі Оверасселт поблизу кордону з Німеччиною сталася масова збройна сутичка, унаслідок якої загинула одна людина, а двоє співробітників поліції дістали поранення. Правоохоронці провели масштабну спецоперацію та затримали 34 підозрюваних. Слідство перевіряє можливий прямий зв’язок нападу з кримінальною мережею відомого наркобарона Йоса Лейдеккерса.

    Напад стався близько четвертої години ранку, коли група озброєних чоловіків у балаклавах наблизилася до одного з житлових будинків. Унаслідок стрілянини загинув 51-рінковий чоловік, який виконував функції охоронця. Прибулі за викликом патрульні одразу потрапили під вогонь, через що двоє поліцейських отримали поранення, які не загрожують життю. Поліція оперативно заблокувала район, закликавши мешканців не виходити з домівок, та вилучила на місці події зброю, автомобілі й носії даних.

    Заступниця головного прокурора Моник Вінкештейн повідомила про міжнародний склад затриманого угруповання. Серед 34 арештованих виявилися громадяни Франції, Бельгії, Алжиру та самих Нідерландів. Їм інкримінують убивство, замах на правоохоронців та підготовку викрадення людини. За даними слідства, причиною кривавої бійні міг стати конфлікт через кілька сотень кілограмів кокаїну, які перевозило угруповання, пов’язане з розшукуваним наркобароном Йосом Лейдеккерсом на прізвисько Bolle Jos. Заступниця прокурора також підтвердила, що біля цього ж будинку вже фіксували збройний інцидент минулого року через затяжні кримінальні розбірки.

    «Мы знаем, что группа, которая сейчас находится под стражей, имеет международный характер. В её состав входят граждане Франции и Бельгии, выходцы из Алжира, а также лица из Нидерландов», – зазначила Вінкештейн. Мэр Оверасселта Йори Мінсес різко засудив те, що трапилося, назвавши рівень насильства безпрецедентним для місцевої громади. Правоохоронці не виключають нових арештів у рамках розслідування діяльності міжнародного наркокартелю.

     

  • ДБР розслідує жорстке затримання таксиста у Кропивницькому: поліцейських відсторонили після скандального відео

    ДБР розслідує жорстке затримання таксиста у Кропивницькому: поліцейських відсторонили після скандального відео

    У Кропивницькому розгорівся скандал через дії правоохоронців під час затримання водія таксі. На оприлюднених у соцмережах відео зафіксовано силове затримання чоловіка, конфлікт із його пасажиркою та погрози з боку одного з поліцейських. Після розголосу працівників поліції відсторонили від виконання службових обов’язків, а Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження.

    Інцидент стався 12 серпня у Кропивницькому під час роботи групи оповіщення, до складу якої входили представники поліції та ТЦК. Про це повідомили в поліції Кіровоградської області. Відеозаписи події згодом з’явилися у місцевих Telegram-каналах та інших соціальних мережах.

    На кадрах видно суперечку між водієм та правоохоронцями. Чоловік говорить про намір показати документи, однак після нетривалої розмови його силоміць витягують з автомобіля та затримують.

    Частина подальших дій відбувається поза полем зору відеореєстратора. На записі чути звуки конфлікту, однак достеменно встановити лише за цими кадрами, чи завдавали водієві ударів і хто саме це міг робити, неможливо.

    Окремий епізод стосується пасажирки таксі. На відео видно, як під час конфлікту жінка опиняється на землі. Вона вимагає повернути телефон та пояснює, що прямувала до лікарні.

    У відповідь один із поліцейських використовує грубу нецензурну лексику та висловлює погрози на адресу жінки. Саме цей фрагмент відео викликав значний резонанс після його появи у соцмережах.

    У поліції Кіровоградської області підтвердили сам факт події та повідомили, що водій мав порушення правил військового обліку, після чого його доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Правоохоронці також визнали, що на поширеному відео зафіксовано використання поліцейським нецензурної лексики під час спілкування з пасажиркою.

    Начальник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Андрій Діброва заявив про початок службового розслідування. За його словами, подібна форма спілкування є неприпустимою.

    На час проведення перевірки поліцейських, причетних до інциденту, відсторонили від виконання службових обов’язків. У поліції також заявили, що телефон, який забрали у пасажирки, повернули їй того ж дня.

    Ситуацією зацікавилося і Державне бюро розслідувань. Слідчі відкрили кримінальне провадження через можливе безпідставне застосування сили правоохоронцями, які працювали у складі групи оповіщення.

    У ДБР мають встановити повну послідовність подій та надати правову оцінку діям правоохоронців, зокрема перевірити, чи були законні підстави для застосування фізичної сили.

    Провадження відкрито за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою його застосування.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із додатковим позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас відкриття кримінального провадження саме по собі не означає встановлення вини конкретних поліцейських — остаточні обставини інциденту та відповідальність причетних мають бути встановлені під час розслідування та, за наявності відповідних підстав, судового розгляду.

  • ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    Американська імміграційна та митна служба США (ICE) готується до масштабної закупівлі спеціального спорядження для своїх співробітників. Йдеться про тисячі електрошокових рукавичок, які зовні виглядають як звичайне патрульне спорядження, але можуть використовуватися для завдання електричного імпульсу під час затримань.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, ICE планує витратити до 20 млн доларів на закупівлю таких рукавичок у американської компанії Compliant Technologies LLC. Йдеться про спеціальний пристрій, інтегрований у рукавичку, який дозволяє співробітнику застосувати електричний імпульс без використання традиційного електрошокера.

    За задумом виробника, рукавичка має залишатися звичайним елементом екіпірування доти, доки співробітник не активує спеціальний режим. Для передачі електричного імпульсу пристрій необхідно безпосередньо притиснути до шкіри людини.

    Виробник стверджує, що електричний імпульс викликає біль і в багатьох випадках дозволяє домогтися виконання вимог менш ніж за три секунди. При цьому компанія позиціонує технологію не як засіб покарання, а як інструмент деескалації, який нібито має допомагати співробітникам швидше завершувати фізичне протистояння.

    Compliant Technologies також заявляє, що після використання пристрій не повинен залишати опіків, шрамів або інших видимих слідів на шкірі. Водночас саме можливість непомітного застосування електричного впливу стала однією з причин занепокоєння правозахисників.

    Американський союз громадянських свобод (ACLU) виступив із критикою плану ICE. Представники організації наголошують, що імміграційна служба вже перебуває під пильною увагою через випадки застосування сили під час операцій із затримання людей.

    Заступниця директора проєкту ACLU з питань поліційної діяльності Дженна Ролнік Борчетта заявила, що особливе занепокоєння викликає можливість активувати електрошок натисканням кнопки. За її словами, на відміну від традиційних засобів, використання такого пристрою може бути значно менш помітним для сторонніх спостерігачів.

    Правозахисники побоюються, що це може ускладнити контроль за застосуванням сили співробітниками ICE. Якщо електричний імпульс можна активувати безпосередньо під час фізичного контакту, стороннім людям може бути складніше зрозуміти, що саме відбулося під час затримання.

    Водночас виробник пристрою встановлює низку обмежень щодо його застосування. Зокрема, Compliant Technologies не рекомендує використовувати електрошокові рукавички як покарання за словесну непокору або агресивну поведінку, якщо така поведінка не супроводжується безпосередньою фізичною загрозою.

    Також компанія застерігає від використання пристрою щодо дітей, вагітних жінок, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.

    Попри заяви виробника про деескалаційний характер технології, правозахисники наголошують на ризиках її широкого застосування. На їхню думку, сам факт доступності електрошокового механізму безпосередньо в рукавичці може вплинути на те, як співробітники ICE використовуватимуть силу під час затримань.

    План закупівлі також необхідно розглядати у ширшому контексті імміграційної політики адміністрації президента США Дональда Трампа. У 2026 році американська влада продовжує курс на масштабне посилення боротьби з нелегальною імміграцією.

    Трамп раніше заявляв про розширення імміграційних операцій по всій території США. Серед запланованих заходів — збільшення кількості співробітників ICE та прикордонної служби, проведення масштабніших рейдів на робочих місцях і розширення мережі центрів утримання під вартою.

    На цьому тлі закупівля нового спеціального спорядження може стати частиною ширшого переоснащення американських імміграційних служб. ICE отримує більше ресурсів для проведення операцій, а правоохоронні структури шукають нові засоби, які дозволяють контролювати затриманих без застосування традиційної вогнепальної зброї.

    Водночас остаточний масштаб закупівлі та умови її реалізації можуть залежати від процедур федеральних закупівель. Заплановані витрати у розмірі до 20 млн доларів означають, що йдеться не про тестування невеликої партії, а про потенційне масове оснащення співробітників ICE.

    Сама поява таких технологій демонструє, як змінюються підходи американських правоохоронних структур до контролю під час затримань. Приховані або інтегровані в одяг засоби впливу потенційно дозволяють діяти швидше, однак одночасно породжують питання щодо прозорості, контролю та відповідальності за застосування сили.

    На цьому етапі залишається невідомим, наскільки широко електрошокові рукавички фактично використовуватимуться співробітниками ICE та скільки агентів отримають таке спорядження. Водночас сам намір витратити на його закупівлю до 20 млн доларів свідчить про серйозність планів американської імміграційної служби.

  • У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі та Дніпропетровській області вранці 11 серпня з’явилися повідомлення про нову хвилю масштабних обшуків і затримань у справах, пов’язаних із роботою шахрайських кол-центрів. За попередньою інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, правоохоронці перевіряють мережі, які могли спеціалізуватися на виманюванні грошей у громадян країн Європейського Союзу. Водночас станом на ранок Національна поліція та СБУ ще не оприлюднили офіційних підсумків саме сьогоднішньої операції, тому точну кількість обшуків, затриманих та вилученого майна наразі називати зарано.

    Нинішні слідчі дії називають другою хвилею великої операції проти так званих «офісів» у регіоні. Перша серія обшуків відбулася лише тиждень тому. 4 серпня місцеві медіа повідомили про спільні заходи Національної поліції та СБУ у Дніпрі й області. За попередніми даними, тоді йшлося про структури, працівники яких телефонували громадянам України та ЄС, представлялися співробітниками банків, правоохоронцями або представниками інвестиційних компаній та намагалися отримати доступ до коштів потерпілих.

    Схеми могли відрізнятися залежно від конкретного «офісу». В одних випадках людину переконували, що її банківський рахунок перебуває під загрозою і гроші необхідно терміново перевести на «безпечний» рахунок. В інших пропонували інвестиції у криптовалюту, цінні папери чи інші фінансові інструменти з нібито гарантованим високим прибутком.

    Після першого внеску клієнту могли демонструвати фальшивий особистий кабінет із цифрами, які створювали ілюзію швидкого зростання інвестицій. Людину переконували вкладати дедалі більше, однак реальні кошти потрапляли на рахунки, контрольовані організаторами схеми. Подібну модель правоохоронці вже детально описували під час попередніх операцій на Дніпропетровщині.

    Дніпропетровщина вже пережила одну з найбільших операцій проти кол-центрів

    Нинішня історія не виникла раптово. Ще 25 лютого 2026 року на Дніпропетровщині відбулася одна з найбільших операцій проти шахрайських кол-центрів за останній час.

    Тоді прокурори провели 27 обшуків і виявили офіси, розраховані більш ніж на 1500 робочих місць. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що масштаби мережі вразили навіть досвідчених правоохоронців.

    За матеріалами слідства, один оператор такого кол-центру міг здійснювати близько 100 дзвінків на день. Якщо припустити повне завантаження 1500 робочих місць, теоретична кількість контактів могла сягати десятків тисяч щодоби.

    Правоохоронці наголошували, що йдеться не про звичайні телефонні дзвінки навмання, а про професійно організовану систему соціальної інженерії. Працівників навчали сценаріїв розмови, психологічного тиску, роботі із запереченнями та способам переконати людину здійснити переказ.

    Тоді серед жертв називали сотні громадян України, країн Європи та Азії.

    Під час лютневої операції правоохоронці вилучили приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази.

    Ця статистика показує, чому саме Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів у розслідуваннях такого типу.

    Українські кол-центри давно стали міжнародною проблемою

    Шахрайські телефонні мережі, що діють з території України, дедалі частіше розслідують спільно з правоохоронцями інших держав.

    Наприкінці 2025 року Національна поліція разом із європейськими партнерами викрила транснаціональну мережу кол-центрів, яка працювала в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську.

    За даними Eurojust, відомими потерпілими були понад 400 людей, а підтверджені збитки перевищували 10 млн євро. Злочинці використовували кілька сценаріїв — від фальшивих інвестицій до дзвінків від імені поліції та банків.

    Під час української частини тієї операції правоохоронці вилучали сотні ноутбуків і телефонів, сервери, носії інформації, підроблені посвідчення «працівників банків» та поліції іноземних держав, а також обладнання для створення deepfake.

    Це важлива деталь: сучасні шахрайські кол-центри давно вийшли за межі примітивних телефонних дзвінків.

    Вони можуть використовувати підміну телефонних номерів, фальшиві банківські сайти, криптовалютні платформи, підроблені документи, месенджери та навіть технології штучного інтелекту.

    Збитки вже обчислюються сотнями мільйонів

    За даними, оприлюдненими в липні, лише від початку 2026 року українські правоохоронці ліквідували понад 2000 робочих місць у шахрайських кол-центрах, а встановлені збитки потерпілих перевищили 210 млн грн.

    При цьому реальна сума може бути значно більшою.

    Частина потерпілих не звертається до поліції, особливо якщо йдеться про громадян інших держав. В інших випадках люди самі не одразу розуміють, що стали жертвами шахрайства, оскільки псевдоінвестиційні платформи можуть продовжувати показувати їм неіснуючий «баланс» навіть після фактичного викрадення грошей.

    Ще в лютому генпрокурор повідомляв, що з липня 2025 року в Україні провели майже 800 обшуків, пов’язаних із кібершахрайством. Близько 150 із них здійснювали в межах міжнародного співробітництва з правоохоронцями інших країн.

    Загалом було вилучено більш ніж 25 тисяч одиниць техніки.

    Чому сьогоднішні обшуки можуть бути продовженням ширшого розслідування

    Поки правоохоронці не оприлюднили офіційної фабули справи щодо подій 11 серпня, неможливо підтвердити, чи сьогоднішні обшуки є безпосереднім продовженням операції 4 серпня, лютневого провадження або окремим кримінальним розслідуванням.

    Однак формулювання про «другу хвилю» та фокус на громадянах ЄС вказують, що йдеться про масштабні транскордонні схеми, а не про один невеликий локальний кол-центр.

    Це має значення і з процесуального погляду. Якщо потерпілі перебувають у різних країнах, українським слідчим необхідно отримувати банківські дані, допити та інші докази через механізми міжнародної правової допомоги.

    Саме так працювали попередні справи.

    Eurojust ще наприкінці 2025 року повідомляв про спільні слідчі дії українських і європейських правоохоронців проти мереж, які діяли з території України та обманювали громадян ЄС на мільйони євро.

    Паралельно спливла історія ветерана KRAKEN

    Тема дніпровських «офісів» останніми днями опинилася у центрі уваги і через інше кримінальне провадження.

    ДБР перевіряє можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до організації роботи шахрайських кол-центрів у Дніпрі.

    Ця інформація стала відома з матеріалів суду у справі Новостройного. Водночас його провину в організації таких структур судом не встановлено, а окремі обставини продовжують перевіряти слідчі.

    Цей сюжет отримав додатковий резонанс через можливий зв’язок із розслідуванням викрадення та вбивства українця Ігоря Комарова на Балі.

    Сам Комаров на записаному викрадачами відео говорив про діяльність дніпровських кол-центрів, однак ці слова були зроблені під очевидним примусом і самі по собі не можуть вважатися доказом щодо інших осіб.

    Тому проводити прямий зв’язок між нинішньою операцією 11 серпня та справою Новостройного чи Комарова без офіційної заяви правоохоронців наразі немає підстав.

    Що відомо саме про обшуки 11 серпня

    Станом приблизно на 10:00 11 серпня ситуація виглядає так: місцеві джерела повідомляють про масштабні слідчі дії у Дніпрі та області та називають їх другою хвилею операції проти шахрайських кол-центрів.

    Попередньо йдеться про мережі, які могли обманювати громадян країн Європейського Союзу.

    Водночас Національна поліція, її Дніпропетровське обласне управління та СБУ ще не оприлюднили офіційного повідомлення з кількістю обшуків, затриманих, адресами чи сумами встановлених збитків.

    Тому інформація про конкретних організаторів, власників «офісів» або кількість затриманих, яка може з’являтися в анонімних Telegram-каналах, поки потребує перевірки.

    Однак попередні операції показують, що масштаб проблеми у Дніпрі справді значний. Лише одна лютнева мережа мала понад 1500 робочих місць, а міжнародні розслідування вже довели існування структур, здатних завдавати збитків на десятки мільйонів євро.

    Саме тому нинішня друга хвиля обшуків може стати одним із найбільших продовжень кампанії українських правоохоронців проти «офісного» шахрайського бізнесу.

    Остаточно зрозуміти масштаб операції можна буде після офіційного повідомлення Нацполіції або СБУ — з даними про кількість проведених обшуків, вилучену техніку, затриманих та конкретні схеми, які інкримінують фігурантам.

  • Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    В Одесі правоохоронці затримали 32-річного чоловіка, якого підозрюють у стрілянині по військовослужбовцях територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент стався ввечері 2 серпня під час проведення заходів з оповіщення. Внаслідок стрілянини поранення отримали четверо військових. Поліція відкрила кримінальне провадження, а вилучену у затриманого зброю направили на експертизу.

    За інформацією правоохоронців та Одеського обласного ТЦК та СП, подія сталася близько 19:30 в одному з районів Одеси. Військовослужбовці районного територіального центру комплектування проводили передбачені законодавством заходи з оповіщення населення, коли чоловік відкрив у їхній бік вогонь.

    У перших повідомленнях у соціальних мережах фігурувала інформація про інцидент на вулиці Космонавтів. Згодом факт стрілянини та поранення чотирьох військових підтвердили офіційні структури й низка українських медіа.

    Після пострілів усім чотирьом потерпілим знадобилася медична допомога. Їх госпіталізували. В офіційних повідомленнях наголошується, що військові отримали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас інформація про їхній точний стан у перші години після інциденту відрізнялася залежно від джерела, тому остаточні медичні висновки мають повідомляти лікарі або правоохоронці.

    Після стрілянини на місце прибули слідчо-оперативні групи. Правоохоронці встановлювали особу нападника, опитували свідків та з’ясовували обставини конфлікту.

    Згодом поліція повідомила про затримання 32-річного чоловіка. За попередніми даними слідства, він міг стріляти з пістолета під патрон Флобера. Водночас остаточно тип і характеристики зброї мають встановити експерти — вилучений предмет направлено на відповідне дослідження.

    Підозрюваного затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма дозволяє уповноваженій службовій особі за визначених законом обставин затримати людину без ухвали слідчого судді.

    Справу розслідують за статтею про перешкоджання діяльності ЗСУ

    Слідчі внесли інформацію про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

    Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Хаджибейська окружна прокуратура Одеси.

    Наразі слідству належить встановити повну послідовність подій: що відбувалося безпосередньо перед стріляниною, скільки пострілів було здійснено, на якій відстані перебували учасники інциденту, а також походження та технічні характеристики вилученої зброї.

    Саме результати експертиз, показання потерпілих і свідків та інші матеріали провадження мають стати підставою для остаточної правової оцінки дій затриманого.

    У мережі одразу після події поширювалися різні версії обставин нападу, зокрема твердження про те, що стрілець нібито перебував у будинку після інциденту. Однак такі деталі варто відокремлювати від інформації, яку підтвердили правоохоронці. Достовірно відомо про чотирьох поранених військових, затримання 32-річного чоловіка та вилучення зброї.

    В Одеському ТЦК відреагували на напад

    Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки назвав застосування зброї проти військовослужбовців неприпустимим та наголосив на кримінальній відповідальності за перешкоджання роботі представників Збройних сил.

    У ТЦК звернули увагу, що військовослужбовці виконували службові обов’язки в умовах воєнного стану. Представники центру також закликали громадян не перешкоджати роботі груп оповіщення та вирішувати можливі спірні ситуації виключно у правовий спосіб.

    Інцидент 2 серпня став не першим випадком застосування насильства щодо представників ТЦК в Одеській області. Зокрема, у травні Одеський обласний ТЦК повідомляв про напад у Подільському районі області: тоді порушник військового обліку, за версією відомства, поранив ножем двох військовослужбовців.

    Раніше траплялися інциденти й безпосередньо в Одесі. У лютому 2025 року повідомлялося про чоловіка, який під час конфлікту застосував проти військовослужбовця сльозогінний газ, після чого здійснив кілька пострілів та втік.

    У лютому 2026 року в Одесі стався ще один резонансний епізод зі стріляниною за участю представників груп оповіщення. Тоді обласний ТЦК заявляв, що конфлікт виник між самими військовослужбовцями, а один з учасників застосував шумовий пристрій і здійснив постріл у повітря холостим патроном. Водночас у соціальних мережах активно поширювали інші версії події.

    Нинішній випадок відрізняється передусім кількістю потерпілих — поранення отримали одразу четверо військовослужбовців.

    Що загрожує затриманому

    Частина 2 статті 114-1 Кримінального кодексу стосується перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, якщо такі дії призвели до тяжких наслідків. Водночас остаточна кваліфікація може змінюватися під час досудового розслідування залежно від встановлених обставин, результатів експертиз і ступеня тяжкості поранень потерпілих.

    Надалі слідство має повідомити затриманому про підозру, після чого суд може розглянути питання про обрання запобіжного заходу. Станом на ранок 3 серпня про остаточне рішення суду ще не повідомлялося.

    Правоохоронці продовжують встановлювати мотиви 32-річного чоловіка та всі обставини стрілянини. Водночас саме результати розслідування мають дати відповідь на ключове питання — що стало безпосередньою причиною застосування зброї під час роботи групи оповіщення в Одесі.

  • Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    У Києві затримали ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного. За неофіційною інформацією, затримання може бути пов’язане з розслідуванням резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі. Водночас офіційного повідомлення українських правоохоронних органів про статус Новостройного у цій справі станом на 1 серпня немає.

    Про затримання повідомив засновник KRAKEN Костянтин Немічев, посилаючись на власні джерела. Інформацію про затримання також поширили українські медіа.

    За словами Немічева, Новостройний протягом чотирьох років служив у штурмовій роті KRAKEN – підрозділу, пов’язаного з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Із початку повномасштабного російського вторгнення він брав участь в обороні Харкова, а минулого року був звільнений зі служби за станом здоров’я.

    Немічев стверджує, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливе притягнення ветерана до відповідальності у зв’язку зі справою про вбивство Комарова на Балі. При цьому він наголосив, що достовірних офіційних подробиць наразі мало.

    За наявною інформацією, питання щодо запобіжного заходу затриманому має розглядати Печерський районний суд Києва.

    Важлива деталь: ім’я Гліба Новостройного не фігурувало серед п’ятьох осіб, щодо яких у березні Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення у справі Комарова. Тому стверджувати, що він є одним із раніше оголошених у міжнародний розшук підозрюваних, підстав немає.

    Що відомо про вбивство Ігоря Комарова

    Історія, з якою зараз пов’язують затримання у Києві, розпочалася на Балі в лютому 2026 року.

    За даними індонезійської поліції, Ігор Комаров був викрадений 15 лютого у районі Джимбаран. Під час розслідування правоохоронці вивчали записи камер відеоспостереження та встановили пересування автомобіля і двох мотоциклів між районами Бадунг і Табанан. Слід привів правоохоронців до вілли, де, за версією слідства, могли утримувати викраденого українця.

    Справа швидко набула широкого розголосу через появу в мережі відео, на якому чоловік, схожий на Комарова, просив зібрати величезний викуп. «Суспільне Дніпро» повідомляло про вимогу у $10 млн.

    Наприкінці лютого на узбережжі Балі почали знаходити фрагменти людського тіла. Після проведення необхідних досліджень індонезійські правоохоронці підтвердили, що рештки належать 28-річному Ігорю Комарову. На початку березня повідомлялося, що одного фігуранта вже затримали, а інших розшукували.

    Таким чином справа про викрадення перетворилася на міжнародне розслідування вбивства.

    Інтерпол оголосив у розшук п’ятьох людей

    17 березня стало відомо про новий етап розслідування. На запит правоохоронних органів Індонезії Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення щодо п’ятьох чоловіків, яких розшукували у зв’язку з викраденням та вбивством Комарова.

    Серед них були троє громадян України – 34-річний Денис Галушко, 28-річний Роман Мельник і 42-річний Василь Немеш. Крім них, у міжнародний розшук оголосили 29-річного громадянина Росії Миколу Петрика та 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова.

    Національна поліція України підтверджувала, що ці п’ятеро осіб були оголошені Інтерполом у розшук на запит Індонезії.

    Червоне сповіщення Інтерполу при цьому не є міжнародним вироком чи автоматичним доказом вини. Це запит до правоохоронних органів країн-членів організації на встановлення місцеперебування та тимчасове затримання розшукуваної особи до вирішення подальших юридичних процедур.

    Саме тому поява у повідомленнях 1 серпня прізвища Новостройного створює нове питання: якщо його затримання справді стосується справи Комарова, то в якій саме ролі його розглядають правоохоронці.

    Чому навколо затримання залишається багато запитань

    Наразі публічно не повідомляється, які саме докази могли стати підставою для затримання ветерана KRAKEN і чи висунуто йому офіційну підозру.

    Немає також підтвердженої інформації про те, чи йдеться про українське кримінальне провадження, міжнародну правову допомогу Індонезії або інший процесуальний механізм.

    Немічев заявив, що справа має закритий характер, та висловив сподівання, що після суспільного розголосу правоохоронці нададуть більше інформації.

    Водночас наявні у відкритих джерелах факти не дозволяють називати Новостройного винним або безпосереднім учасником убивства. До встановлення обставин слідством та рішення суду діє презумпція невинуватості.

    Справа Комарова стала міжнародною

    Розслідування загибелі українця від самого початку вийшло за межі Індонезії. Серед осіб, оголошених у міжнародний розшук, є громадяни трьох держав, а індонезійська сторона звернулася по допомогу до Інтерполу.

    Індонезійські правоохоронці використовували записи камер відеоспостереження для реконструкції пересування ймовірних учасників викрадення та встановлення місця, де могли утримувати Комарова.

    Історія отримала настільки значний резонанс, що її почали розглядати й у ширшому контексті проблеми злочинності за участю іноземців на Балі. Індонезійська влада при цьому наголошувала, що частина резонансних злочинів між іноземцями має коріння в конфліктах, які виникли за межами країни.

    Тепер ключове питання – рішення суду

    Найближчим важливим етапом може стати розгляд у Печерському районному суді Києва. Саме там, за інформацією, поширеною Немічевим, мають вирішувати питання щодо запобіжного заходу Новостройному.

    Якщо правоохоронні органи або суд оприлюднять матеріали справи, стане зрозуміліше, на якій юридичній підставі відбулося затримання і який саме зв’язок ветерана KRAKEN із розслідуванням убивства на Балі перевіряє слідство.

    Поки ж підтвердженими залишаються дві окремі обставини: про затримання Новостройного повідомив Костянтин Немічев, а справа про викрадення та вбивство Ігоря Комарова справді має міжнародний характер і супроводжується червоними сповіщеннями Інтерполу щодо п’ятьох інших осіб. Даних, які дозволяли б ототожнювати Новостройного з одним із цих п’ятьох розшукуваних або наперед робити висновок про його причетність до злочину, у відкритих джерелах наразі немає.