Golosnovinua.com

Позначка: затримки рейсів

  • Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    У нічний час Вільнюський міжнародний аеропорт у Литві був змушений тимчасово призупинити роботу через інцидент, який литовська сторона кваліфікує як “гібридну атаку з боку Білорусі”. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними державного оператора “Литовські аеропорти”, обмеження в роботі аеропорту були введені о 02:16 за місцевим часом після того, як системи повітряного руху зафіксували аномальні навігаційні сигнали. Йдеться про сліди, які були схожі на вплив метеозондів або інших повітряних об’єктів, здатних створювати перешкоди для роботи авіаційної навігації.

    У заяві підкреслюється, що рішення про тимчасове закриття було ухвалене з міркувань безпеки цивільної авіації, оскільки подібні сигнали можуть впливати на точність систем посадки літаків і створювати ризики для польотів. Обмеження тривали близько однієї години — вже о 03:16 роботу аеропорту було повністю відновлено після стабілізації ситуації.

    Попри відносно коротку тривалість інциденту, він спричинив операційні наслідки для авіасполучення. Загалом було порушено графік щонайменше двох рейсів, а незручності відчули близько 128 пасажирів. Один із літаків, який прямував до Вільнюса, був перенаправлений до Копенгагена, тоді як ще один рейс довелося повністю скасувати. Авіакомпанії також попереджають, що через порушення ротації повітряних суден затримки можуть спостерігатися і в наступні дні.

    Литовські авіаційні служби зазначають, що подібні інциденти не є поодинокими. Востаннє тимчасові обмеження в роботі Вільнюського аеропорту запроваджувалися на початку квітня, коли також фіксувалися незрозумілі навігаційні збої в повітряному просторі поблизу кордону.

    У Литві ці випадки розглядають у ширшому контексті гібридних загроз, які включають не лише потенційні кібероперації, а й фізичні засоби впливу на інфраструктуру цивільної авіації, зокрема використання аеростатів або інших об’єктів, здатних порушувати роботу навігаційних систем. Офіційні особи наголошують, що такі дії створюють ризики для безпеки пасажирських перевезень і потребують постійного моніторингу.

    На тлі повторюваних інцидентів литовська влада раніше вже посилювала заходи безпеки в авіаційному секторі. У грудні 2025 року уряд країни оголосив надзвичайний стан у зв’язку з регулярними випадками порушення повітряного простору та зростанням загроз для цивільної авіації. Це дозволило залучити додаткові ресурси для контролю повітряного простору та оперативного реагування на подібні ситуації.

    Експерти зазначають, що навіть короткочасні збої в роботі аеропортів можуть мати значний вплив на регіональну авіаційну мережу, оскільки Вільнюс є важливим транспортним вузлом Балтійського регіону. У таких умовах будь-які порушення навігаційних систем призводять до ланцюгових затримок рейсів у сусідніх країнах.

    Ситуація навколо інциденту наразі залишається предметом аналізу відповідних служб. Литовська сторона продовжує збір технічних даних для встановлення джерела сигналів, які спричинили тимчасове закриття аеропорту, а також оцінює можливі ризики повторення подібних подій у майбутньому.

  • Нові правила на кордоні ЄС спричинили затримки в аеропортах

    Нові правила на кордоні ЄС спричинили затримки в аеропортах

    Повноцінний запуск нової Європейської системи в’їзду та виїзду (EES), яка запрацювала у країнах Шенгенської зони з 10 квітня 2026 року, вже призвів до масштабних затримок у найбільших аеропортах Європи. У перші дні роботи система спричинила справжній транспортний колапс: пасажири стояли у чергах по кілька годин, а частина з них навіть не встигала на рейси.

    За даними міжнародних аеропортових асоціацій та ЗМІ, найбільші проблеми зафіксовано щонайменше у 15 країнах, серед яких Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія та Греція. У пікові години очікування на прикордонному контролі сягало 2–3 годин, а подекуди навіть перевищувало цей показник.

    Причиною затримок стало впровадження нової цифрової системи контролю, яка замінила штампи в паспортах. Відтепер усі громадяни країн, що не входять до ЄС (включно з українцями), повинні проходити біометричну реєстрацію під час перетину кордону. Це включає сканування паспорта, фотографування обличчя та зняття відбитків пальців.

    Система EES охоплює 29 країн, включно з більшістю держав ЄС та країнами Шенгенської зони — Ісландією, Норвегією, Швейцарією та Ліхтенштейном. Вона автоматично фіксує кожен в’їзд і виїзд, а також дозволяє контролювати дотримання правила перебування «90 днів протягом 180».

    Попри те, що Європейська комісія заявляє про середній час обробки одного пасажира на рівні приблизно 70 секунд, у реальних умовах він часто збільшується до кількох хвилин. Саме це і створює ефект «ланцюгової реакції», коли навіть невелике уповільнення призводить до багатогодинних черг.

    Представники аеропортів і авіакомпаній відкрито критикують нову систему. Зокрема, у Міжнародній раді аеропортів (ACI Europe) попереджають, що ситуація може стати «некерованою» вже найближчим часом, особливо влітку, коли потік туристів значно зросте.

    Ще різкіше висловився генеральний директор Ryanair Майкл О’Лірі, який назвав запуск EES «хаосом» і «безладом». За його словами, у деяких аеропортах люди чекали до чотирьох годин, а авіакомпанії змушені були відправляти літаки без частини пасажирів через затримки на контролі.

    Крім затримок, нова система створила й інші проблеми. Деякі аеропорти тимчасово призупиняли реєстрацію через технічні збої, а пасажири скаржилися на складність процедури та недостатню кількість персоналу.

    Водночас у Єврокомісії наполягають, що система працює загалом стабільно, а проблеми мають локальний характер. Там визнають наявність технічних труднощів у деяких країнах, але підкреслюють, що відповідальність за організацію роботи на місцях лежить на національних органах влади.

    Експерти зазначають, що EES є частиною ширшої реформи прикордонного контролю ЄС. Її мета — підвищити безпеку, запобігти нелегальній міграції та ефективніше відстежувати порушення правил перебування. За період тестового запуску система вже зафіксувала понад 50 мільйонів перетинів кордону та допомогла виявити сотні потенційних загроз.

    У перспективі EES має працювати разом із ще однією системою — ETIAS, яка запрацює наприкінці 2026 року і передбачатиме попередню онлайн-реєстрацію для безвізових мандрівників.

    Для українців нововведення означають зміну звичного процесу подорожей до Європи. Якщо раніше достатньо було пред’явити паспорт і отримати штамп, то тепер потрібно проходити повну цифрову реєстрацію, особливо під час першого в’їзду.

    Фахівці радять враховувати нові реалії та планувати подорожі з урахуванням можливих затримок. Зокрема:
    – приїжджати до аеропорту значно раніше (щонайменше за 3 години);
    – бути готовими до біометричних процедур;
    – перевіряти документи заздалегідь;
    – уникати стиковок із коротким часом пересадки.

    Особливо уважними варто бути в перші місяці після запуску системи, коли процеси ще не повністю налагоджені.

    Таким чином, EES стала одним із наймасштабніших оновлень прикордонної системи Європи за останні десятиліття. Вона має стратегічну мету — зробити контроль більш ефективним і цифровим, однак на старті вже продемонструвала суттєві труднощі впровадження. Для мандрівників це означає одне: подорожі до Європи стали більш технологічними, але поки що — і значно повільнішими.