Golosnovinua.com

Позначка: здоров’я мозку

  • Неврологи назвали продукт, який може знизити ризик деменції та хвороби Альцгеймера

    Неврологи назвали продукт, який може знизити ризик деменції та хвороби Альцгеймера

    Харчування для підтримки здоров’я мозку не обов’язково має бути складним або дорогим. Фахівці у сфері неврології зазначають, що один із найкорисніших продуктів для когнітивного здоров’я можна легко знайти у звичайному супермаркеті. Йдеться про лосось, зокрема заморожений, який за поживними властивостями майже не поступається свіжому.

    За даними лікарів, жирну рибу варто включати до раціону щонайменше один-два рази на тиждень. Оптимальна порція становить приблизно 100 грамів. Така кількість, за словами спеціалістів, може забезпечити організм важливими поживними речовинами, які підтримують роботу мозку та допомагають знизити ризик розвитку вікових неврологічних захворювань.

    Однією з головних причин користі лосося є високий вміст омега-3 жирних кислот. Лише одна порція цієї риби здатна забезпечити понад добову потребу організму у цих речовинах. Саме омега-3 пов’язують зі зниженням ризику розвитку деменції та хвороби Альцгеймера. Вони мають нейропротекторну дію, допомагають захищати клітини мозку та можуть сповільнювати вікові зміни в нервовій системі.

    Крім того, лосось містить значну кількість вітаміну В12. Ця речовина відіграє важливу роль у підтримці здоров’я нервової системи, оскільки допомагає зберігати мієлінову оболонку — захисний шар навколо нервових волокон. Разом із фолієвою кислотою вітамін В12 сприяє зниженню рівня гомоцистеїну, який пов’язують із ризиком атрофії мозку.

    Ще одним важливим елементом у складі риби є вітамін D. Він підтримує роботу імунної системи, а також може позитивно впливати на настрій і загальний психоемоційний стан людини. Дефіцит цього вітаміну часто пов’язують із підвищеним ризиком депресивних розладів.

    Окрему роль відіграє і білок лосося. Він містить усі дев’ять незамінних амінокислот, які організм людини не може виробляти самостійно. Регулярне споживання якісного білка, за словами спеціалістів, допомагає підтримувати ясність мислення та зберігати когнітивні функції навіть у старшому віці.

    Фахівці також наголошують, що заморожений лосось є практичним варіантом для повсякденного харчування. Завдяки сучасним технологіям заморожування риба зберігає більшість своїх поживних властивостей, водночас залишаючись доступнішою за свіжі делікатеси.

  • Які речовини в домі можуть впливати на нервову систему

    Які речовини в домі можуть впливати на нервову систему

    Нове наукове дослідження виявило потенційний зв’язок між поширеними побутовими хімікатами та пошкодженням клітин мозку, відповідальних за утворення мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Про це повідомляє видання earth.com.

    Роботу виконали науковці Медичної школи Case Western Reserve. Вони дослідили понад 1800 хімічних речовин, які можуть траплятися у повсякденному житті. За результатами скринінгу, 292 сполуки виявилися токсичними для олігодендроцитів — клітин, що формують мієлін. Саме порушення їхньої роботи пов’язують із розвитком неврологічних захворювань, зокрема розсіяного склерозу.

    Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

    Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

    Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

    Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

    Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

    Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

    Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

    Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

    Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.

  • Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Дослідники з Технологічного інституту Шибаури дійшли висновку, що розвиток хвороби Альцгеймера можна сповільнити за допомогою відносно простого підходу — корекції харчування. Йдеться про раціон, збагачений антиоксидантами, який здатен зменшувати темпи прогресування деменції та підтримувати когнітивні функції.

    У ході дослідження науковці підтвердили, що прогресування нейродегенеративного захворювання безпосередньо пов’язане з окисним ушкодженням клітин мозку. Саме цей процес порушує роботу нейронів і призводить до погіршення пам’яті, мислення та інших когнітивних здібностей. Основою для роботи стали попередні експерименти, які вказували на зв’язок між окисним стресом і дефіцитом вітаміну Е в організмі.

    Для перевірки гіпотези вчені провели серію експериментів на лабораторних мишах. Результати показали, що накопичення окисних ушкоджень у мозку тісно корелює з розвитком симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера. Водночас ключову роль у цьому процесі відіграє порушення функцій мітохондрій — клітинних структур, відповідальних за енергетичний обмін.

    Автор дослідження Кодзі Фукуї зазначив, що саме пошкодження мітохондрій унаслідок окислення стає однією з головних причин когнітивних розладів. При цьому дослідники звернули увагу на цікавий факт: попри зниження розумових здібностей, у тварин не спостерігалося порушень рухової координації.

    Крім того, в мозку мишей було зафіксовано підвищений рівень бета-амілоїдів — білкових відкладень, які вважаються одним із ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Водночас суттєвих змін концентрації тау-білка, ще одного характерного показника захворювання, дослідники не виявили.

    Науковці підкреслили, що антиоксиданти здатні нейтралізувати активні форми кисню, захищаючи клітини мозку від ушкоджень. Зокрема, вітаміни Е та C допомагають зберігати функціональність мітохондрій і підтримувати когнітивне здоров’я. У перспективі команда планує зосередитися на пошуку ранніх біомаркерів нейродегенерації та вивченні речовин із потужною антиоксидантною дією, що може стати основою для нових підходів у профілактиці та лікуванні деменції.

  • Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Перші ознаки деменції можуть бути настільки непомітними, що їх легко сплутати зі звичайною зимовою втомою, сезонною апатією або поганим настроєм. Фахівці застерігають: один ключовий симптом, особливо у поєднанні з іншими тривожними сигналами, є приводом якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря.

    Деменція — це синдром, що об’єднує групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням функцій головного мозку. Захворювання може призводити до погіршення пам’яті, змін у поведінці, труднощів у спілкуванні та, з часом, до проблем із пересуванням і самообслуговуванням.

    На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

    Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

    Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

    Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

    Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

    Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

  • Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Американський невролог Байбінг Чен проаналізував дані літніх людей з ідеальною пам’яттю і виявив, що їхній секрет — активні соціальні зв’язки. У відеоролику на TikTok доктор розповів, що фізичні вправи та правильне харчування важливі, але справжній «тренажер» для мозку — це спілкування.

    За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, мають більш розвинену передню поясну кору мозку, відповідальну за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Спілкування активує мережі мозку, що відповідають за пам’ять, увагу та емпатію, а також знижує рівень стресового гормону кортизолу і підвищує рівень окситоцину та дофаміну, що допомагає зберегти фізичну структуру мозку.

    Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

    Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

  • Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Нове дослідження американських вчених показало, що лише одна сесія силових вправ тривалістю близько 40 хвилин може помітно покращити довготривалу пам’ять та робочу пам’ять у дорослих людей. Дослідження проводили вчені з Університету Пердью в Індіані (США), спостерігаючи за 121 учасником віком від 18 до 50 років.

    Група тренування виконувала помірні силові вправи — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші — протягом 42 хвилин, включаючи розминку та два підходи по 10 повторень. Контрольна група дивилася відео, як інші виконують ті самі вправи.

    Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

    Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

    Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

  • Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Поганий сон — це не просто втома та дратівливість. Нове дослідження вчених із Каролінського інституту у Швеції показало, що хронічний недосип здатен робити мозок старшим за його реальний біологічний вік — інколи майже на рік. Це відкриття підкреслює, наскільки критично важливою є гігієна сну для збереження когнітивного здоров’я.

    Як нестача сну впливає на мозок

    У дослідженні взяли участь 27 тисяч людей віком від 40 до 70 років. Усі учасники пройшли МРТ-дослідження, а їхні знімки проаналізували за допомогою штучного інтелекту. На основі понад 1000 маркерів — таких як товщина кори мозку, стан судин та об’єм сірої речовини — вчені визначали «біологічний вік» мозку.

    Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

    Що вважається поганим сном

    Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

    • хронотип (час засинання і пробудження),

    • тривалість сну,

    • безсоння,

    • хропіння,

    • денна сонливість.

    На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

    Ризики для когнітивного здоров’я

    Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

    • когнітивних розладів,

    • деменції,

    • раннього погіршення пам’яті та уваги,

    • навіть передчасної смерті.

    Чи можна зупинити цей процес

    Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

  • Осінні продукти, які допомагають мозку працювати краще

    Осінні продукти, які допомагають мозку працювати краще

    Цієї осені для покращення роботи мозку варто збільшити споживання сезонних овочів і фруктів, таких як журавлина, капуста, буряк, імбир та батат. Вони багаті на антиоксиданти, вітаміни та мінерали, які підтримують когнітивні функції, зменшують окислювальний стрес та уповільнюють вікове погіршення пам’яті.

    Батат – джерело бета-каротину, вітаміну С та клітковини. Дослідження на тваринах показують, що фіолетовий батат може поліпшувати пам’ять та когнітивні функції, а довгострокова дієта, багата бета-каротином, підтримує мозок у поєднанні з вітамінами Е і С.

    Імбир містить біоактивні сполуки, що борються з окислювальним стресом та запаленням. Екстракт імбиру у дослідженнях підвищував пам’ять у здорових жінок середнього віку, а його протизапальна дія може запобігати деменції.

    Буряк багатий фолатами, калієм, залізом і вітаміном С. Фолати допомагають знизити рівень гомоцистеїну – амінокислоти, що пошкоджує судини і може сприяти розвитку хвороби Альцгеймера.

    Журавлина – антиоксидантні ягоди, які підтримують пам’ять у літніх людей. Щоденне споживання невеликої порції журавлини допомагає зберегти когнітивні функції.

    Листові овочі, такі як шпинат, капуста та капуста коллард, містять вітаміни Е, К, С, калій та залізо. Дослідження показують, що щоденна порція допомагає уповільнити вікове погіршення пам’яті та підтримує здоров’я мозку.

    Дієтологи радять включати ці продукти у щоденний раціон разом із іншими джерелами магнію та вітамінів, щоб підтримати здоров’я мозку, серця та кісток, а також знизити ризик когнітивного спаду.