Позначка: Зеленський

  • Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Президент України Володимир Зеленський заявив про успішну реалізацію далекобійних операцій та підтвердив проведення робіт зі збільшення радіуса ураження українських ракет та безпілотників по стратегічних об’єктах на території РФ.

    За словами глави держави, наразі в зоні досяжності українських сил перебуває військово-промислова та енергетична інфраструктура противника на лінії від Ямалу до Західного Сибіру.

    Ключові тези з заяви Президента:

    • Підсумки за вересень — жовтень: Глава держави заслухав доповідь щодо результатів застосування Deep Strike за останні два місяці, відзначивши високу влучність та ефективність українських підрозділів.
    • Подальше розширення дальності: Оборонно-промисловий комплекс України та профільні військові структури активно працюють над збільшенням відстані польоту засобів ураження для охоплення ще більш віддалених російських регіонів.
    • Масштабування підрозділів: Визначено пріоритетні напрямки подальшого застосування далекобійної зброї, а також ухвалено рішення про масштабування відповідних спеціалізованих підрозділів Силу оборони.
    • Стратегічна гарантія безпеки: Володимир Зеленський підкреслив, що українська далекобійність є однією з головних реальних гарантій збереження незалежності держави під час війни та слугуватиме довготривалим елементом стримування агресора у післявоєнний період.

    Контекст

    Систематичні далекобійні удари по нафтопереробних заводах, складських комплексах та військових аеродромах у глибокому тилу РФ стали важливим елементом стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу агресора. Створення технологій для ураження цілей на відстанях у тисячі кілометрів (зокрема в регіонах Західного Сибіру) дозволяє Силам оборони України чинити тиск на критично важливі об’єкти видобутку та переробки ресурсів РФ.

  • Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремлю наразі нічого не відомо про підготовку або можливе проведення тристоронніх переговорів за участю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Володимира Зеленського.

    Тобто в Москві спростували заяви та припущення щодо узгодженого графіка або конкретного плану проведення таких самітів на найвищому рівні.

    Деталі заяви та позиція сторін:

    • Відсутність конкретики: За словами речника Кремля, жодних офіційних домовленостей чи підготовчих кроків щодо організації тристороннього контакту лідерів США, України та Росії наразі не ведеться.
    • Дипломатичний контекст: Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про ініціативи американської сторони та потенційні майданчики для консультацій за участю представників переговорних груп у листопаді.
    • Умови Москви: У Кремлі традиційно наголошують, що будь-які саміти чи зустрічі на найвищому рівні можливі лише за умови досягнення попередніх фіксованих домовленостей на рівні експертних та делегаційних груп.

    Контекст

    Організація можливих прямих або тристоронніх переговорів для врегулювання війни в Україні залишається предметом постійних дипломатичних сигналів з боку Вашингтона, Києва та міжнародних посередників. Утім, розбіжності щодо умов припинення вогню та територіальних питань наразі стримують процес організації зустрічі безпосередньо між главами держав.

  • Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Під час інтерв’ю американському телеканалу ABC News Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи англійською мовою, припустився короткої мовної обмовки.

    Уточнюючи переклад англійського терміна в помічників за кадром, глава держави коротко вимовив репліку російською мовою: «А, это то же самое?», після чого продовжив спілкування з журналістами англійською.

    Реакція та контекст події:

    • Поширення у ЗМІ та мережі: Фрагмент відеозапису з обмовкою швидко поширився в соціальних мережах та викликав активні обговорення. Проросійські медіаресурси та профілі охарактеризували цей епізод як «подвійні стандарти» та «порушення мовної політики».
    • Мовний рефлекс у побутовому уточенні: Коментатори та мовознавці зазначають, що для людей, чиєю рідною або першою робочою мовою тривалий час була російська, швидкі уточнюючі репліки під час напружених англомовних інтерв’ю є природним психолінгвістичним рефлексом.
    • Правове роз’яснення: В Україні чинне мовне законодавство регулює використання державної мови в публічному просторі, органах влади, освіті та сфері обслуговування. Водночас приватне спілкування, спонтанні робочі уточнення або надання інтерв’ю іноземним ЗМІ нерідко відбуваються мовою спілкування з інтерв’юером або робочою мовою команди.

    Контекст

    Володимир Зеленський систематично проводить робочі зустрічі та дає інтерв’ю міжнародним виданням англійською та українською мовами. Сам Президент раніше неодноразово підкреслював, що володіє російською мовою, однак офіційне та державне спілкування в Україні здійснюється виключно українською.

  • Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину дипломатів з України через розголошення даних про полонених з КНДР

    Дипломатична криза: Південна Корея відкликає частину дипломатів з України через розголошення даних про полонених з КНДР

    Південна Корея ухвалила рішення про відкликання вісьмох дипломатів зі свого посольства в Україні на тлі гострого конфлікту щодо оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон назвав цей крок «неминучим», зазначивши, що Київ нібито не зміг належним чином врегулювати ситуацію. Загострення розпочалося після того, як наприкінці вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу солдатів КНДР, які воювали на боці РФ проти України. Ще на початку жовтня Сеул також відкликав свого посла Пак Кі Чанга, посилаючись на відсутність кроків до примирення з боку Києва та загрозу російських авіаударів.

    Суть дипломатичної суперечки зводиться до питання конфіденційності. Південнокорейська сторона стверджує, що існувала чітка домовленість тримати факт передачі полонених у таємниці задля безпеки самих солдатів та їхніх родин, які залишилися в Північній Кореї. Водночас радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин категорично заперечив наявність такої угоди про нерозголошення. Наразі офіційний Сеул вимагає від української влади пояснень, вибачень та гарантій неповторення подібних інцидентів у майбутньому. Очільник південнокорейської дипломатії навіть попередив, що подальше зростання напруженості може поставити під загрозу двосторонні дипломатичні відносини.

    Попри дипломатичний демарш, Чо Хьон запевнив, що загальний курс на підтримку України залишається незмінним, а необхідний мінімум персоналу дипмісії продовжує роботу в Києві. Міністри закордонних справ обох країн підтримують діалог для вирішення суперечки. Сеул декларує готовність і надалі надавати гуманітарну допомогу та брати участь у проєктах з відновлення України, однак продовжує утримуватися від постачання летального озброєння — навіть на тлі того, що КНДР відкрито допомагає Росії балістичними ракетами та живою силою.

  • Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

    Переговори з Росією, підготовка нового раунду триває, але перспективи домовленостей залишаються примарними

    Інформація про можливий новий раунд переговорів України, Росії та США поки надходить фрагментами. Її намагаються звести в загальну картину, однак наразі перспективи домовленостей виглядають невтішно, позиції сторін щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    Одним із можливих місць проведення технічної зустрічі називають Абу-Дабі в першій половині листопада. Але навіть якщо вона відбудеться, поки немає підстав вважати, що сторони наблизилися до компромісу. Київ наполягає на гарантіях безпеки та збереженні боєздатної армії, Москва продовжує апелювати до «першопричин конфлікту» й висувати вимоги, що стосуються не лише окупованих територій, а й європейської архітектури безпеки.

    Нещодавні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами також не продемонстрували очевидного просування до припинення війни. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним (за ініціативою скандинавських лідерів і в консультації з Україною).

    За офіційними заявами, розмова стосувалася російської агресії проти України та дипломатичних зусиль щодо її завершення, сторони підкреслили необхідність деескалації та відновлення переговорів у контексті запланованих зустрічей в Абу-Дабі. Стубб назвав дискусію «відвертою та змістовною», водночас зазначивши великі розбіжності в позиціях. Питання негайного припинення вогню в публічних підсумках не виділялося як центральне.

    Локальне припинення вогню в районі Олешок, погоджене для гуманітарних колон і евакуації, поки варто розглядати окремо від ширших переговорів. Воно не свідчить про готовність Москви до загального припинення вогню й не означає, що сторони наблизилися до угоди з інших питань.

    Поки головна невизначеність полягає в тому, що сторони так і не продемонстрували готовності до реальних компромісів щодо ключових питань безпеки та територіального врегулювання, а підготовка технічної зустрічі сама по собі не гарантує просування до ширшої домовленості.

     

  • Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Польща перебуває за крок до ухвалення ключового рішення про розміщення на її території європейського сервісного центру для ракет-перехоплювачів системи Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск безпосередньо перед засіданням уряду анонсував отримання позитивних новин, наголосивши, що у боротьбі за цей надважливий оборонний проєкт Варшава жорстко конкурувала з кількома амбітними державами, насамперед із Німеччиною. Очікується, що офіційне підтвердження вибору Польщі як головного партнера надійде вже найближчим часом.

    Майбутній хаб спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні, регулярних оглядах та підтримці постійної бойової готовності ракет-перехоплювачів PAC-3 виробництва американської корпорації Lockheed Martin, які стоять на озброєнні країн НАТО. Варто зауважити, що йдеться саме про сервісне забезпечення, а не про виробництво боєприпасів. Для Польщі цей проєкт має фундаментальне значення, адже комплекси Patriot є головним стовпом національної програми протиповітряної оборони «Вісла». Держава вже придбала вісім таких батарей і ракети PAC-3 MSE, тому локалізація обслуговування суттєво скоротить час логістики, зміцнить безпеку постачань та забезпечить польський військово-промисловий комплекс передовими технологічними компетенціями. Сам проєкт розробляється спільними зусиллями США, Польщі, Німеччини, Нідерландів та Швеції.

    На тлі розширення оборонних потужностей у Європі ситуація із забезпеченням протиповітряної оборони України залишається вкрай напруженою. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ вже майже місяць очікує на фінальний підпис міністра оборони США Піта Гегсета під документом про передачу критично необхідних ракет-перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS.

    Глава української держави також публічно закликав європейських партнерів розблокувати вже погоджені пакети постачання протиракет, наголосивши на гострому дефіциті боєкомплекту. В недавньому інтерв’ю телеканалу ABC News Зеленський розкрив тривожну статистику: протягом останніх трьох місяців українські сили протиповітряної оборони отримали від Сполучених Штатів лише 24 ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, що є критично малим обсягом в умовах регулярних і масованих російських атак.

  • Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Україна розпочинає масштабну підготовку до можливих міських боїв та тривалих облог. 26 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав спеціальний указ, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо створення потужної кругової оборони населених пунктів. Цей стратегічний крок передбачає розгортання безпрецедентної смуги інженерних загороджень навколо міст, що має стати нездоланною перешкодою для ворожих військ. Того ж дня глава держави юридично закріпив продовження воєнного стану та загальної мобілізації в країні, що свідчить про невідворотну підготовку до тривалого протистояння.

    Згідно з президентським указом № 1067/2026, у дію введено рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 вересня, яке має офіційну назву «Про заходи щодо створення смуги інженерних загороджень для забезпечення належного рівня оборони міст та механізмів їх реалізації (кільцева оборона міст)». Однак текст цього документа прихований від громадськості та отримав суворий гриф «для службового користування». Через такий режим секретності у відкритому доступі немає жодної конкретики: указ не містить ані переліку міст, які планують перетворити на фортеці, ані графіків чи термінів виконання інженерних робіт. Самі ж загородження являють собою комплекс фізичних перешкод, покликаних максимально загальмувати або повністю зупинити просування штурмових підрозділів противника. Указ офіційно набув чинності з моменту його публікації, а персональний контроль за його суворим виконанням покладено безпосередньо на секретаря Ради національної безпеки і оборони.

    Разом із рішенням про посилення інженерного захисту міст, Володимир Зеленський підписав два критично важливі для функціонування держави закони. Вони гарантують продовження режиму воєнного стану та процесу загальної мобілізації ще на дев’яносто діб. Відлік нового терміну розпочнеться 31 жовтня 2026 року і триватиме щонайменше до 29 січня 2027 року. Як свідчать офіційні дані парламенту, закон про продовження воєнного стану зареєстровано під номером 5029–IX, він ухвалений на базі президентського законопроєкту № 16182. Водночас закон щодо подальшого проведення мобілізації отримав номер 5030–IX, що відповідає законопроєкту № 16183. Варто наголосити, що ініціатором обох документів виступив особисто президент, після чого вони пройшли обов’язкову процедуру погодження у профільному комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і вже з підписом глави держави повернулися до Верховної Ради.

    Тема переходу до тотальної оборони населених пунктів не є новою для українського суспільства. Перші предметні розмови про необхідність підготовки до кругової оборони велися ще в травні цього року. Тоді країна була змушена екстрено посилювати фортифікаційні споруди на північних кордонах через високу ймовірність повторного наступу російських угруповань з боку Білорусі. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня зробив тривожну заяву про те, що російський Генеральний штаб активно планує наступальні операції саме з північного напрямку. Головнокомандувач тоді прямо попередив про неминуче розширення географії активних бойових дій. Реагуючи на ці виклики, 22 травня Володимир Зеленський провів спеціальну зустріч із очільниками громад п’яти ключових регіонів: Чернігівської, Київської, Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Головною темою тих переговорів став захист півночі, під час яких президент дав гарантії, що держава не залишить без належної оборонної уваги жоден із потенційно небезпечних напрямків.

  • Ракетний саботаж Пентагону: Зеленський публічно звинуватив Хегсета у блокуванні життєво необхідних ракет для Patriot

    Ракетний саботаж Пентагону: Зеленський публічно звинуватив Хегсета у блокуванні життєво необхідних ракет для Patriot

    Президент України Володимир Зеленський виступив із безпрецедентною критикою на адресу очільника Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки Піта Хегсета через штучне гальмування військової допомоги. За словами українського лідера, Київ уже майже цілий місяць не може отримати критично важливі ракети-перехоплювачі для сучасних зенітно-ракетних комплексів Patriot та NASAMS виключно через відсутність фінального підпису американського міністра. На тлі щоденних масованих російських атак влада була змушена доручити своїм дипломатам у Вашингтоні негайно порушити питання розблокування цих стратегічних поставок на найвищому рівні.

    Ця бюрократична затримка відбувається в умовах колосального повітряного терору з боку російських окупаційних військ, які методично знищують цивільну інфраструктуру. Лише протягом останнього тижня ворог випустив по українських містах 48 ракет різного типу, зокрема руйнівних балістичних, а також застосував близько 1600 керованих авіабомб і майже 2300 ударних безпілотників. Для ефективного відбиття цих смертоносних загроз держава гостро потребує оперативного поповнення арсеналів протиповітряної оборони.

    «Ми ведемо роботу за кількома напрямами: зі Сполученими Штатами, Європою та іншими партнерами, у яких є запаси ракет PAC-2 і PAC-3», – зазначив президент.

    Проблема полягає не у фізичній відсутності боєприпасів на складах європейських союзників, а саме в адміністративних перепонах з боку американського оборонного відомства, яке має юридично схвалити передачу озброєння.

    «Зокрема, ми вже майже місяць чекаємо, поки пан Хегсет затвердить постачання ракет для Patriot і NASAMS», – констатував Зеленський.

    Значна частина дорогих перехоплювачів має надійти до армії в межах спеціальної ініціативи Північноатлантичного альянсу під назвою PURL. Цей механізм дозволяє країнам-партнерам централізовано закуповувати передову військову техніку у виробників із США. Станом на червень 2026 року союзники по НАТО офіційно зобов’язалися профінансувати через цю програму постачання оборонного озброєння на суму понад шість мільярдів доларів, однак бюрократична машина зупинила логістику.

    «На жаль, практично щодня ці варварські удари призводять до загибелі та поранень людей. Нам необхідно розблокувати постачання перехоплювачів Patriot, уже схвалені європейськими країнами», – резюмував гарант.

    Аналітики пов’язують поточний дефіцит боєприпасів на світовому ринку з масштабною військовою кампанією США в Ірані, яка отримала назву операція «Epic Fury». Згідно з офіційним звітом інспектора Міноборони США, з кінця лютого до кінця червня 2026 року збройні сили країни витратили на власні бойові дії ракет і снарядів на астрономічну суму 22,3 мільярда доларів. Як наголосив полковник Збройних сил України Юрій Ігнат, тієї кількості дорогих ракет для систем Patriot, яку американські військові вже використали на Близькому Сході, цілком вистачило б для безперебійного забезпечення протиповітряної оборони Києва на кілька років найінтенсивніших боїв.

     

  • Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Газ, зняття санкцій та відмова від НАТО: ЗМІ розкрили контури нового мирного плану США щодо України

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає суперечливий варіант мирного врегулювання війни в Україні, який передбачає суттєві геополітичні поступки. За інформацією The Economist, неофіційний план базується на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, масштабному скасуванні американських санкцій проти РФ та відновленні постачання російського газу до Європи транзитом через українську ГТС і залишки «Північного потоку». Натомість Києву пропонують потужний інвестиційний пакет та перспективу вступу до Євросоюзу за умови повної відмови від членства в Північноатлантичному альянсі.

    Європейські дипломати сприйняли енергетичні ініціативи Вашингтона з обережністю, оскільки вони суперечать багаторічній стратегії ЄС щодо енергонезалежності від Москви. На тлі цих пропозицій посилюється дипломатичний тиск на Україну: очікується, що Трамп спробує форсувати підписання угоди вже на грудневому саміті G20 у Маямі. Президент Володимир Зеленський наголошує на неприпустимості примусу до капітуляції, допускаючи можливість компромісів лише за умови збереження контролю над більшістю українських територій, тоді як у США критикують Київ за небажання пришвидшити переговорний процес.

  • Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Парадоксальна заява про безпеку: Зеленський пояснив, чому вступ України до НАТО вигідний для Росії

    Президент України Володимир Зеленський переконаний, що членство нашої держави в Північноатлантичному альянсі є стратегічно вигідним не лише для Заходу, а й для самої Російської Федерації. На думку українського лідера, приєднання Києва до НАТО забезпечить Москві набагато більшу стабільність та безпеку, ніж збереження міфічного позаблокового статусу. Цю несподівану тезу глава держави озвучив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, яка відбулася в українській столиці.

    Розвиваючи тему стратегічного захисту, президент наголосив, що Збройні сили України потрібні Альянсу так само сильно, як сам блок необхідний для захисту нашої держави. Наразі офіційний Київ розглядає три ключові та взаємодоповнюючі складові майбутнього захисту: повноправне членство в НАТО, прямі двосторонні зобов’язання від Сполучених Штатів за аналогією з п’ятою статтею Североатлантичного договору та масштабну підтримку від європейських країн у межах «коаліції охочих». Фундаментом цієї багаторівневої архітектури має стати сильна українська армія, для належного утримання якої держава розраховує на стабільну фінансову підтримку від міжнародних партнерів.

    Окрему увагу Зеленський приділив формату майбутніх американських безпекових зобов’язань, чітко давши зрозуміти, що Україна більше не погодиться на пусті декларації. «Ми обговорюємо не Будапештський меморандум, не папірець – за всієї поваги до тих, хто його підписував, – а гарантії безпеки з боку Америки, детально прописані гарантії від Сполучених Штатів Америки, підкріплені підтримкою, тобто голосуванням Конгресу Сполучених Штатів Америки», – заявив він, відкинувши можливість кулуарних домовленостей без юридичної ваги.

    Подібна риторика свідчить про те, що Київ остаточно прощається з ілюзіями минулого та прагне вибудувати жорстку, юридично зобов’язуючу систему захисту. Комплексний підхід до формування нової архітектури безпеки демонструє перехід до прагматичного діалогу із західними союзниками, де головним аргументом залишається потужність українського війська та готовність інтегруватися в євроатлантичний простір на повноправних засадах.