Позначка: земельна ділянка

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.

  • Не все можна будувати на сільгоспземлі: які споруди дозволені, а за що можуть бути проблеми

    Не все можна будувати на сільгоспземлі: які споруди дозволені, а за що можуть бути проблеми

    В Україні не всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення мають однакові правила використання. Попри поширену думку, що на сільгоспземлі взагалі нічого не можна будувати, закон дозволяє зводити окремі споруди — але лише ті, що відповідають цільовому призначенню ділянки.

    До сільськогосподарських земель належать не лише рілля, пасовища чи сіножаті, а й багаторічні насадження, перелоги, польові дороги, захисні лісосмуги та інші території, пов’язані з аграрною діяльністю. Основне правило просте: така земля має використовуватися насамперед для виробництва сільськогосподарської продукції або обслуговування цього процесу.

    На ділянках, призначених для ведення фермерського господарства чи сільськогосподарського виробництва, можна будувати об’єкти, необхідні для роботи господарства. Це можуть бути зерносховища, склади, теплиці, ангари для техніки, тваринницькі комплекси, корівники, свинарники, пташники, силосні ями, майстерні, приміщення для перероблення продукції, виноробні та інші господарські споруди. Головна умова — ці будівлі мають бути пов’язані саме з аграрною діяльністю.

    Окреме питання — житлові будинки. На сільгоспземлі їх можна будувати не завжди. Закон дозволяє облаштування житла на землях фермерських господарств, якщо воно пов’язане з веденням фермерської діяльності. Якщо ділянка розташована за межами населеного пункту, фермерське господарство може створити відокремлену фермерську садибу з житловим будинком, господарськими спорудами, гаражем, складом чи коморою. Водночас таке житло не має бути звичайною дачею без зв’язку з фермерством.

    Будівництво житлових і господарських споруд також можливе на землях для ведення особистого селянського господарства. Там можуть розміщуватися будинки, сараї, хліви, гаражі, погреби, майстерні та склади для продукції чи інвентарю. На ділянках для індивідуального садівництва дозволено будувати садовий будинок, літню кухню, гараж, навіс та інші допоміжні споруди.

    Найсуворіші обмеження діють для земель, призначених для городництва. На таких ділянках не можна зводити капітальні будівлі — житлові будинки, котеджі, капітальні гаражі чи склади. Дозволені лише тимчасові споруди, наприклад невеликі конструкції для зберігання інвентарю, навіси або укриття від негоди.

    Без зміни цільового призначення на сільськогосподарській землі заборонено будувати багатоквартирні будинки, торговельні центри, автозаправки, промислові підприємства, офісні центри та інші об’єкти, які не пов’язані з агровиробництвом. Для таких проєктів потрібно змінювати цільове призначення ділянки або переводити землю в іншу категорію.

    Юристи також звертають увагу: навіть якщо певну господарську споруду, наприклад ангар, фактично можна звести на сільгоспземлі, проблеми можуть виникнути на етапі оформлення права власності. Саме тому перед початком будівництва варто перевірити цільове призначення ділянки, містобудівні умови та можливість законного введення об’єкта в експлуатацію.

    Сільськогосподарські землі також можна використовувати для вирощування багаторічних насаджень. Закон не забороняє створювати на таких ділянках сади, виноградники, ягідники, плодові розплідники, плантації та інші культури, якщо це відповідає цільовому викори

  • Ексначальнику слідства на Вінниччині оголосили підозру у вимаганні понад $1 млн

    Ексначальнику слідства на Вінниччині оголосили підозру у вимаганні понад $1 млн

    На Вінниччині правоохоронці затримали заступника начальника Хмільницького районного відділу поліції — начальника слідчого відділення Ігоря Маринюка. Його підозрюють у вимаганні понад одного мільйона доларів за вплив на розслідування кримінального провадження.

    Інформація про затримання з’явилася у Facebook-групі Комітет безпеки руху. У повідомленні йдеться, що посадовцю оголосили підозру 3 березня 2026 року. Слідчі дії у справі тривають.

    За даними громадської організації Ревізія влади, йдеться про вимагання неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні кримінального провадження, пов’язаного із земельною ділянкою площею близько 200 гектарів.

    Голова організації Віталій Павловський повідомив, що дії Ігоря Маринюка попередньо кваліфіковано за статтею 189 Кримінального кодексу України — вимагання.

    За наявною інформацією, перед врученням підозри посадовець нібито звільнився зі служби у Національна поліція України за власним бажанням у 2026 році.

    Розслідуванням справи займаються слідчі Державне бюро розслідувань. У громадській організації висловили сподівання на повне та неупереджене встановлення обставин справи.

    Під час слідчих дій працівники ДБР провели обшуки у кількох місцях. Зокрема, вони працювали за місцем проживання фігуранта у Вінниці, а також у службових приміщеннях Хмільницького районного відділу поліції.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили речі та документи, які можуть мати значення для розслідування. Серед них — мобільні телефони, записи, а також блокнот із переліком осіб, яких слідство розглядає як можливих боржників або учасників домовленостей.

    Наразі запобіжний захід підозрюваному ще не обрано. Слідчі перевіряють вилучені телефони, цифрові дані, записи та документи, а також контакти посадовця. Крім того, встановлюються можливі свідки та інші учасники подій.

  • На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    Прокурори Вінницької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти стосовно трьох осіб, яких обвинувачують у незаконному заволодінні земельною ділянкою, що належала матері військовослужбовця.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, потерпілим у справі є вінничанин Михайло Савчук. Під час лікування він дізнався, що земельну ділянку його матері разом із розташованим на ній житловим будинком переоформили на сторонню особу.

    За даними слідства, у 2024 році двоє громадян підробили договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, нібито укладений від імені матері військового. Документ був датований 2007 роком. Надалі фіктивний договір подали державному реєстратору для реєстрації права власності.

    Державний реєстратор однієї із селищних рад Вінницького району, не перевіривши достовірність поданих документів, зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за одним із фігурантів.

    Двом обвинуваченим інкримінують підроблення офіційного документа (ч. 3 ст. 358 КК України) та пособництво у шахрайстві у великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України).

    Державному реєстратору інкриміновано зловживання повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365-2 КК України).

    У серпні 2025 року ця історія набула розголосу після публікацій у медіа. На ситуацію відреагував керівник Вінницької обласної прокуратури, який доручив провести низку слідчих та процесуальних дій. У результаті правоохоронці встановили осіб, причетних до незаконної схеми, та повідомили їм про підозру.

    Наразі суд наклав арешт на земельну ділянку, щоб унеможливити подальші маніпуляції з майном до завершення розгляду справи.

  • У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У столичному парку «Перемога» розгортається історія, яка може завершитися зникненням однієї з ключових дитячих спортивних баз Києва — льодової арени «Крижинка». Земельну ділянку в рекреаційній зоні змінили під забудову, а сам об’єкт пройшов через низку перепродажів і юридичних трансформацій.

    Йдеться про ковзанку за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (колишня Жмаченка, 7), що багато років слугувала навчально-тренувальною базою для двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл — «Лідер» та «Сюїта». У грудні минулого року голова Українська федерація фігурного катання на ковзанах Даніль Амірханов звернувся до Віталій Кличко з проханням втрутитися в ситуацію. За його словами, з 1 січня 2026 року діяльність ковзанки мають припинити через продаж будівлі під інше використання.

    Петиція про збереження «Крижинки», зареєстрована на сайті Київради, швидко набрала понад 6 тисяч голосів. Проте це не зупинило процес зміни статусу об’єкта.

    Історія ковзанки починається ще у 1982 році, коли її збудували під патронатом ВАТ «Київхімволокно». У 2003 році розпорядженням КМДА активи підприємства, включно з «Крижінкою», мали перейти у комунальну власність міста. Згодом об’єкт закріпили за Київською міською школою вищої спортивної майстерності.

    Втім, у 2014 році будівлю продали ТОВ «Енторіс», яке пов’язують із підприємцем Євгеном Ворчиловим — фігурантом низки резонансних земельних історій у центрі столиці. У 2021 році «Енторіс» продав ковзанку ТОВ «Форс-Фарма Дистриб’юшн», що спеціалізується на імпорті лікарських засобів.

    У 2022 році власником компанії став Євген Таранюк. Уже в 2023-му «Форс-Фарма Дистриб’юшн» фігурувала в кримінальному провадженні щодо можливого обігу фальсифікованих лікарських засобів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування Нацполіції.

    У 2025 році будівлю ковзанки знову перепродали — цього разу ТОВ «Енерджі Енерго Інвест», власником якого є Микола Галицький. Він публічно анонсував реконструкцію споруди. Водночас льодової арени після реконструкції вже не передбачається.

    Ключовим елементом схеми стала зміна статусу нерухомості. У 2021 році будівлю формально поділили на два об’єкти — 29,3 кв. м та 2410 кв. м. Після цього її перевели зі спортивної споруди в категорію «нежитлова будівля». Саме це дозволило змінити цільове призначення земельної ділянки з рекреаційного на землі житлової та громадської забудови.

    Ділянку площею 0,2977 га з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 зареєстрували вже за новим статусом. Таким чином парк «Перемога» фактично втрачає частину рекреаційної території.

    Паралельно місто продовжувало орендувати ковзанку для дитячих занять. За даними системи Prozorro, у 2025 році школи «Лідер» і «Сюїта» уклали договори оренди на 6,6 млн грн із ТОВ «Атек-Спорт». Вартість години оренди зросла з 4100 грн у 2023 році до 6700 грн у 2025-му.

    У КМДА заявляють, що комплекс перебував у приватній власності, а місто лише орендувало його для тренувань. Водночас питання, чому за роки не було реалізовано механізм повернення об’єкта у комунальну власність, залишається відкритим.

    На тлі того, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше шість професійних льодових арен — зокрема «Альтаїр» у Дружківці, «Салтівський лід» у Харкові та Льодовий палац у Сєвєродонецьку — історія «Крижинки» виглядає особливо показовою.

    Якщо реконструкція відбудеться у запланованому форматі, Київ може втратити одну з ключових дитячих баз фігурного катання не через війну, а через юридичні маніпуляції із землею в межах міського парку.

  • Поліція розслідує можливе незаконне заволодіння землею в Галерній бухті Києва

    Поліція розслідує можливе незаконне заволодіння землею в Галерній бухті Києва

    У березні 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження № 42025102100000049 щодо можливого незаконного заволодіння земельною ділянкою в районі Галерна бухта у місті Київ. Справу розслідує поліція, яка перевіряє законність реєстраційних дій та підстав для подальшого отримання землі.

    У центрі перевірки — компанія «Галіон ЛТД Плюс», зареєстрована як суб’єкт господарювання в Україні. За даними слідства, фірма внесла до державного реєстру відомості про два об’єкти нерухомості площею 156,5 кв. м і 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих записів компанія звернулася до Київська міська рада із заявою про відведення близько 1 гектара землі — зеленої зони та пляжу з кадастровим номером 8000000000:90:019:0149.

    Слідство перевіряє, чи існували зазначені будівлі фактично, чи йдеться про так звану реєстрову нерухомість — механізм, за якого внесення даних до реєстру може створювати підстави для оформлення прав на земельну ділянку під нібито наявними об’єктами. У подібних випадках спочатку з’являються записи про споруди, після чого ініціюється процедура передачі землі під них.

    Компанія «Галіон ЛТД Плюс» оформлена на Анну Крамаренко. Її чоловік, Олександр Крамаренко, пов’язаний із бізнес-проєктами в столиці. У 2018 році Київрада вже передавала пов’язаній із ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га. Підставою для такого рішення тоді стала наявність об’єкта, відображеного в документації.

    РК Галера раніше отримувала землю поблизу цієї території, що створює контекст для нинішнього розслідування. Тепер слідчі з’ясовують, чи нові об’єкти є реальними капітальними спорудами, чи могли бути використані як юридичний інструмент для розширення контролю над прибережною зоною.

    Йдеться про громадський простір у прибережній частині міста, який має статус зеленої зони та пляжу. Якщо слідство встановить відсутність фактичного будівництва, справа може стати прикладом використання реєстраційних механізмів для зміни статусу земель у межах столиці. Якщо ж об’єкти підтвердяться, постане питання щодо законності подальших процедур передачі ділянки.

    Розслідування триває. Правоохоронці аналізують документи, технічні матеріали та підстави для внесення даних до реєстру, а також обставини звернення до міської влади.

  • Реєстраторка з Київщини незаконно переоформила комунальну ділянку

    Реєстраторка з Київщини незаконно переоформила комунальну ділянку

    У столиці правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо державної реєстраторки з Київської області, яку підозрюють у незаконному переоформленні права власності на комунальну земельну ділянку. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    За даними слідства, жінка використала завідомо підроблений державний акт на право власності на землю та зареєструвала ділянку на підставну особу. Йдеться про комунальну землю в Святошинський район вартістю понад 1,5 млн грн. Новим власником став односелець обвинуваченої.

    Дії реєстраторки кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України: шахрайство в особливо великих розмірах, несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та зловживання повноваженнями державного реєстратора.

    Щоб запобігти подальшому відчуженню майна, на земельну ділянку накладено арешт. Крім того, прокурор заявив цивільний позов з метою відшкодування збитків державі на суму 1,5 млн грн.

    Наразі справу передано до суду, який визначить міру відповідальності обвинуваченої у разі доведення її вини.

  • Декларація ексводія ТЦК: золоті злитки і земельна ділянка

    Декларація ексводія ТЦК: золоті злитки і земельна ділянка

    Колишній водій Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Богдан Шевченко задекларував значні заощадження у декларації за 2025 рік. Серед іншого він вказав золоті злитки загальною вартістю 220 тисяч гривень.

    Згідно з оприлюдненою декларацією, упродовж року Шевченко отримав близько 200 тисяч гривень заробітної плати та 75 тисяч гривень пенсії. Таким чином, його офіційні доходи за рік становили 275 тисяч гривень.

    Окрім дорогоцінних металів, при звільненні з посади ексводій ТЦК задекларував готівкові кошти у розмірі 300 тисяч гривень. Також у документі зазначено, що навесні 2025 року він придбав земельну ділянку вартістю 146 тисяч гривень.

    Богдан Шевченко офіційно залишив посаду в Кіровоградському обласному ТЦК у 2025 році. Інформація про походження заощаджень у вигляді золотих злитків та значної суми готівки в декларації не деталізується.

    Опубліковані дані привернули увагу громадськості, оскільки рівень задекларованих активів істотно перевищує річні офіційні доходи, зазначені в документі.

  • Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Колишнього спеціаліста Держгеокадастру підозрюють у видаленні гектару землі

    Правоохоронці Закарпатської області оголосили підозру колишньому спеціалісту відділу Держгеокадастру в Хустському районі, який видалив з реєстру майже гектар приватної землі. Чоловіку загрожує до трьох років обмеження волі.

    Як повідомила обласна прокуратура, мешканка Хуста після смерті батька намагалася зареєструвати за собою успадковану земельну ділянку площею майже 1 га на околиці міста. Земля знаходиться в інвестиційно привабливій локації, яка активно забудовується.

    Попри надання всіх необхідних документів, жінка виявила, що ділянка фактично зникла з Державного земельного кадастру, а на її місці вже обліковувалися дві інші.

    Правоохоронці з’ясували, що підозрюваний сформував підроблений документ – нібито “технічну помилку” – і видалив чинний кадастровий номер ділянки, що створило штучну підставу для привласнення землі третіми особами.

    Спірні ділянки арештовані. Підозрюваному, який нині обіймає посаду керівника одного з відділів Сюртівської сільради, інкриміновано складання й видачу підробленого офіційного документа та несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі (ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України). Санкція передбачає до трьох років обмеження волі.

  • Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Рівненський апеляційний суд переглянув справу щодо користування земельною ділянкою без договору та ухвалив рішення на користь міської ради. Сума стягнення з власниці ресторану перевищила 118 тисяч гривень.

    Спір виник через те, що об’єкт нерухомості – ресторан, який належить відповідачці, розташований на землі комунальної власності. Договір оренди при цьому не укладався, а орендна плата протягом 15 років не надходила.

    Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши лише 4,7 тисячі гривень. Однак міська рада подала апеляцію, обґрунтовуючи вимоги нормативною грошовою оцінкою ділянки та затвердженими ставками орендної плати.

    Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розрахунок міськради підтверджується належними доказами, а відсутність договору оренди не звільняє фактичного користувача від сплати коштів. Таким чином, апеляція була задоволена в повному обсязі.

    Суд визнав, що власниця ресторану безпідставно зберегла у себе кошти, які мала б сплатити громаді, й постановив стягнути з неї недоотриманий дохід.

    Це рішення ще раз підкреслює, що використання землі без належного оформлення документів може обернутися значними фінансовими втратами для підприємців.