Golosnovinua.com

Позначка: зерновий експорт

  • «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    Колишній директор ЦРУ та американський генерал Девід Петреус вважає, що Україна вже знайшла низку надзвичайно болючих точок російської воєнної машини — від нафтопереробних заводів і логістики до окупованого Криму. Водночас найбільшою загрозою для самої України він називає дефіцит засобів протиракетної оборони, передусім перехоплювачів Patriot. На думку Петреуса, якщо Києву вдасться втримати фронт, Захід продовжить фінансову підтримку, а економічний тиск на Росію посилюватиметься, у Кремлі зрештою можуть зіткнутися із ситуацією, коли продовжувати війну стане надто дорого.

    Про це Петреус розповів у великій розмові з засновницею та CEO видання The Cipher Brief Сюзанною Келлі, присвяченій війнам в Україні та на Близькому Сході, розвитку безпілотних систем і тому, як сучасні конфлікти змінюють уявлення про майбутню війну. The Cipher Brief опублікував розмову наприкінці серпня. Видання представляє Петреуса як колишнього директора ЦРУ, командувача Центрального командування США та командувача коаліційних сил в Іраку й Афганістані.

    Особливу увагу генерал звернув на дедалі гостріший дефіцит протиракетної оборони України. За його словами, росіяни намагаються скористатися ситуацією, коли запас перехоплювачів для Patriot залишається обмеженим, а значні ресурси американської протиракетної оборони були перекинуті на Близький Схід.

    Ця проблема не є лише оцінкою Петреуса. У серпні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала нову, але невелику партію американських перехоплювачів Patriot, не розкривши їхньої кількості та країни-постачальника. До цього українська влада неодноразово наголошувала, що саме ракети для Patriot є одним із найгостріших дефіцитів на тлі посилення російських атак балістикою.

    Наслідки нестачі таких засобів уже проявлялися під час масованих ударів. Під час однієї з липневих атак українська ППО не змогла перехопити жодну з 29 російських балістичних ракет. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат тоді прямо пов’язував проблему з нестачею систем, здатних працювати проти балістики. Patriot залишається одним із ключових засобів України для перехоплення таких цілей.

    На цьому тлі особливу небезпеку Петреус бачить у співпраці Москви з Північною Кореєю. Він вважає, що Пхеньян не просто постачає озброєння Росії, а отримує можливість перевіряти його в умовах реальної великої війни.

    І ця співпраця продовжує розширюватися. За даними Південної Кореї, КНДР уже передала Росії понад 15 млн артилерійських боєприпасів, а також балістичні ракети малої дальності. Сеул вважає, що бойове застосування дозволило північнокорейським військовим удосконалювати характеристики свого озброєння за допомогою російського досвіду й технологій.

    На початку серпня українська військова розвідка також повідомила про розміщення у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу приблизно з 90 військовослужбовців. За українськими даними, підрозділ міг отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Reuters зазначав, що Північна Корея до цього вже поставила Москві ракети KN-23 і KN-24.

    Однак Петреус наголошує: попри важкі російські ракетні удари, Україна у відповідь створює для Кремля проблеми зовсім іншого масштабу. Одним із головних інструментів стали далекобійні удари по російській нафтовій галузі.

    За оцінкою генерала, українська кампанія проти НПЗ уже серйозно обмежила можливості Росії переробляти нафту й експортувати нафтопродукти. Він звернув увагу на те, що країна, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, змушена шукати додаткові обсяги пального за кордоном.

    Ця тенденція підтверджується й іншими джерелами. Наприкінці серпня The Guardian повідомляв, що після нової хвилі українських ударів по НПЗ Москва почала різко нарощувати імпорт пального, зокрема з Білорусі, Туреччини та інших напрямків. Російський ринок зіткнувся з дефіцитом у низці регіонів, а частина заводів була змушена зупиняти або скорочувати виробництво.

    Російська влада одночасно посилює обмеження на експорт власного пального. За інформацією Reuters, Москва планує продовжити заборону на експорт дизельного пального і у вересні. Заборона стала одним із заходів для стабілізації внутрішнього ринку після повторних ударів українських дронів і простоїв нафтопереробних підприємств. Обмеження на експорт бензину вже продовжені до початку 2027 року.

    Саме на цьому тлі Петреус зробив одну зі своїх найяскравіших заяв — про окупований Крим.

    За його словами, півострів, який Кремль роками демонстрував росіянам як головний символ територіальних здобутків Володимира Путіна, дедалі більше перетворюється на складний і дорогий для утримання об’єкт.

    «Крим стане для Путіна каменем на шиї», — спрогнозував Петреус, говорячи про удари по російській паливній, енергетичній і логістичній інфраструктурі.

    Його логіка полягає в тому, що Україна намагається системно ускладнювати забезпечення окупованого півострова, руйнувати російську військову логістику та збільшувати для Москви ціну його утримання. При цьому генерал не заявляв, що Росія вже втратила можливість забезпечувати Крим, а говорив про тенденцію, яка, на його думку, здатна перетворити півострів із символічного активу Кремля на дедалі важчий тягар.

    Водночас Росія посилює тиск на іншу стратегічну точку — українські порти Чорного моря і Дунаю.

    Петреус окремо наголосив на ударах по Одеській області, адже через південні порти Україна експортує значні обсяги продовольства. За його словами, наслідки таких атак виходять далеко за межі України, оскільки від українського зерна залежать країни Африки та інших регіонів.

    І ситуація справді різко загострилася. 9 серпня Росія атакувала Одеський морський порт, пошкодивши інфраструктуру та енергетичні об’єкти. Зеленський тоді заявив, що Москва фактично завдає удару по глобальній продовольчій безпеці.

    За кілька днів російська армія атакувала Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї для перевалки зерна. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив проблеми з електропостачанням. Через блокування частини чорноморської логістики та постійні атаки Україна вимушена переорієнтовувати дедалі більше вантажів на Дунай.

    До кінця серпня ситуація стала ще складнішою: біля Сулінського каналу утворилася черга приблизно із 70 суден, які чекали можливості зайти до українських дунайських портів. Reuters повідомляв, що експорт зерна у серпні суттєво відставав від минулорічних показників.

    Проблема вже виходить і на глобальний ринок. Через поглиблення кризи в Чорному морі ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня за три роки. Росія та Україна залишаються серед ключових постачальників зерна на світові ринки, тому будь-які серйозні перебої в морській логістиці швидко відображаються на цінах.

    Для Петреуса все це є частиною значно ширшої картини. Він виділяє три напрями, які в сукупності можуть змінити розрахунки Кремля.

    Перший — Україна повинна зберігати здатність стримувати російські війська на фронті й завдавати їм великих втрат. Другий — Києву необхідно мати достатню фінансову підтримку, щоб утримувати економіку та масштабувати власне оборонне виробництво. Третій — потрібно продовжувати тиск на російську воєнну економіку, позбавляючи її доходів і збільшуючи вартість ведення війни.

    У другому напрямі Європа вже взяла на себе значну частину навантаження. ЄС створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має фінансувати як бюджетні, так і оборонні потреби держави.

    24 серпня Європейська комісія окремо погодила ще 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі України — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. У Брюсселі наголосили, що лише протягом попереднього місяця Росія застосувала проти України 376 ракет.

    ЄС одночасно продовжує економічний тиск на Москву. У липні був ухвалений 21-й пакет санкцій проти Росії, який знову вдарив по енергетиці, фінансовій системі та схемах обходу обмежень. Єврокомісія зазначила, що з початку повномасштабної війни Росія вже використала понад дві третини ліквідних активів свого Фонду національного добробуту.

    Саме комбінацію зовнішніх санкцій та внутрішніх ударів по російській інфраструктурі Петреус вважає особливо небезпечною для Кремля.

    У цьому контексті він згадує не тільки НПЗ, а й склади та логістичні центри, які можуть використовуватися для забезпечення російських військ. Така війна дедалі частіше приходить у райони, де росіяни ще нещодавно майже не відчували її безпосередньо.

    27 серпня Reuters повідомив про новий український удар по логістичному об’єкту в центральній частині Росії на тлі чергової масованої російської атаки на Україну. Того самого дня РФ застосувала балістичні та гіперзвукові ракети й 258 безпілотників, атакуючи Київ, Одещину та низку інших регіонів.

    Але, можливо, ще важливішим за економічний аспект у розмові Петреуса стало його бачення самої війни.

    Ексдиректор ЦРУ називає Україну «лабораторією майбутньої війни». За його словами, поле бою за кілька років радикально змінилося: якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим засобом ураження залишалася артилерія, то тепер величезна роль перейшла до безпілотників, систем спостереження, штучного інтелекту та автономних платформ.

    Це вже помітили й західні країни. Reuters у липні зазначав, що Україна стала найбільшим у світі виробником військових дронів за кількістю і що НАТО дедалі більше цікавиться українськими технологіями та бойовим досвідом.

    24 серпня Велика Британія та Україна підписали окреме партнерство у сфері штучного інтелекту для оборони. Британські фахівці отримають доступ до українських технологій і величезного масиву бойових даних, а спільні проєкти охоплюватимуть ШІ для розпізнавання цілей, автономні системи та нові рішення для дронів.

    Сам Петреус переконаний, що простого нарощування закупівель безпілотників для західних армій буде недостатньо. Потрібна фактично нова військова доктрина, у якій дрони, сенсори, штучний інтелект та автономні системи будуть не додатком до традиційних військ, а їхньою базовою частиною.

    Для України ж найближча проблема значно конкретніша — пережити період дефіциту перехоплювачів і не дозволити Росії використати перевагу в балістичних ракетах.

    Показовим став і масштаб російського удару 27 серпня: українська ППО змогла перехопити сім балістичних ракет та майже 90% застосованих дронів, однак удари все одно спричинили руйнування в низці областей.

    Отже, прогноз Петреуса не зводиться до твердження, що Росія близька до негайного краху або що Путін уже готовий просити про перемир’я. Навпаки, генерал описує довгу стратегію виснаження: не дати Росії досягти вирішального успіху на фронті, втримати українську економіку, захистити небо, одночасно бити по російських доходах, НПЗ, паливній та військовій логістиці.

    Якщо ці елементи спрацюють одночасно, вважає колишній директор ЦРУ, для Кремля може настати момент, коли економічна ціна війни, втрати армії та необхідність утримувати окуповані території перевищать можливості Росії продовжувати конфлікт у нинішньому темпі. І тоді Крим, який Путін роками представляв як одну зі своїх головних геополітичних перемог, справді може перетворитися для нього з «перлини корони» на той самий «камінь на шиї».

     

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Російські війська за чотири з половиною роки повномасштабної війни знищили 1054 об’єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах. Такі дані українська делегація оприлюднила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши, що систематичні атаки Росії становлять загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

    За озвученими даними, лише протягом літа 2026 року російські війська атакували понад 30 цивільних суден. Унаслідок цих обстрілів загинули або отримали поранення 307 громадян України та інших держав. У Києві наголошують, що йдеться про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує міжнародні перевезення продовольства.

    Українська делегація заявила, що Росія продовжує систематично атакувати цивільні вантажні судна в акваторії Чорного моря, морські порти України, зерносховища та інші об’єкти, які є критично важливими для функціонування української економіки та забезпечення світового ринку продовольством. Такі дії, за словами представників України, свідчать про спроби Кремля паралізувати морську логістику країни та зірвати експорт сільськогосподарської продукції.

    Особливу увагу українська сторона звернула на події, що сталися напередодні екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Тоді російські війська завдали удару по цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу. Уже в день проведення засідання під обстріл також потрапили судна, які залишалися заблокованими в портах Миколаївської області ще з 2022 року.

    У делегації наголосили, що такі атаки відбуваються саме в період активного збирання врожаю, коли український аграрний сектор найбільше залежить від стабільної роботи морських портів. На думку української сторони, Кремль намагається максимально ускладнити експорт українського зерна та заблокувати функціонування портів у найважливіший для аграріїв сезон.

    Україна попередила міжнародних партнерів, що подальші російські удари можуть мати далекосяжні наслідки для світової продовольчої безпеки. У заяві зазначається, що зрив поставок українського зерна може спричинити дефіцит продовольства для мільйонів людей у країнах Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. Саме ці регіони значною мірою залежать від українського експорту зернових культур.

    У Києві підкреслили, що Україна не відмовиться від захисту своїх морських шляхів і продовжить забезпечувати свободу судноплавства. Представники делегації заявили, що держава використовуватиме всі доступні засоби для захисту портової інфраструктури, цивільного населення, торговельних суден і національної безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право держави на самооборону у разі збройної агресії.

    Українська сторона також наголосила, що безперервні атаки Росії на цивільне судноплавство виходять далеко за межі двостороннього конфлікту, адже створюють додаткові ризики для міжнародної торгівлі, судноплавства у Чорному морі та глобальних ланцюгів постачання продовольства.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вже отримала інформацію про підготовку Росією нових ударів по території України, зокрема по цивільних суднах. За його словами, українські сили безпеки та оборони вже працюють над заходами протидії цим загрозам.

    Наприкінці липня російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи з портів Одеської області. Цей випадок став ще одним підтвердженням того, що цивільні морські перевезення та українська портова інфраструктура залишаються одними з ключових цілей російських ударів.

  • Зеленський провів Ставку: Драпатий доповів про ситуацію на фронті, а розвідка — про нові плани РФ

    Зеленський провів Ставку: Драпатий доповів про ситуацію на фронті, а розвідка — про нові плани РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача, під час якого обговорили ситуацію на фронті, реалізацію далекобійних санкцій проти Росії, безпеку морської логістики та можливі нові удари РФ по території України.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, вперше у форматі Ставки з доповіддю виступив новопризначений Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий. Він поінформував про оперативну обстановку на ключових напрямках фронту, приділивши особливу увагу районам Слов’янська, Костянтинівки та Запорізькому напрямку.

    Зеленський подякував українським військовим за відбиття російських штурмів і ліквідацію окупантів, зазначивши, що ситуація на фронті залишається складною. Водночас, за його словами, держава працюватиме над розширенням програм підтримки українських підрозділів.

    Окремим питанням порядку денного стала реалізація плану далекобійних санкцій проти Росії. Президент повідомив, що виконання цього плану відбувається у запланованому темпі, а визначені цілі поступово досягаються.

    Учасники Ставки також детально обговорили логістичні виклики, спричинені російськими ударами по Одеській області, портовій інфраструктурі та українському морському коридору. Із доповідями виступили командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа, керівник Головного управління розвідки Олег Іващенко та прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    За словами Зеленського, уряд працює разом із міжнародними партнерами над розширенням транскордонної співпраці та розвитком альтернативних експортних маршрутів. Президент повідомив, що очікує вже наступного тижня отримати від Кабінету Міністрів перелік конкретних заходів, які дозволять диверсифікувати логістику українського експорту.

    Глава держави також наголосив, що стабільна робота зернового експорту є важливою не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки. Він зазначив, що можливе порушення постачання зерна може призвести до зростання цін на продовольство, соціальної нестабільності в країнах Близького Сходу та Північної Африки, а також спровокувати нові міграційні хвилі до Європи.

    Окремо під час засідання заслухали інформацію української розвідки щодо намірів Росії здійснювати подальші удари по території України та українських суднах. Зеленський повідомив, що Україна вже готує необхідні заходи протидії, а також оновила перелік потреб Сил оборони, які будуть обговорюватися з міжнародними партнерами для посилення військової підтримки.

  • Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по цивільному торговельному судну GOLDEN LEO під прапором Гвінеї-Бісау, яке 19 липня виходило з українського порту після завантаження кукурудзою, зросла до 10 людей. Про це 20 липня повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ), зазначивши, що пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Серед загиблих є український лоцман державного підприємства «Дельта-лоцман», а також іноземні члени екіпажу.

    За інформацією АМПУ, судно залишало один із українських портів після завантаження зерновою продукцією, коли зазнало ракетної атаки з боку російських військ. На борту перебували 17 членів екіпажу — громадяни Сирії та Індії, а також український лоцман, який забезпечував безпечний вихід судна з порту. Після влучання на борту спалахнула пожежа, що значно ускладнила проведення рятувальної операції.

    Рятувальники та аварійні служби працювали на місці протягом усієї ночі. Пожежу вдалося локалізувати, після чого розпочалися пошуки людей. За офіційними даними, вдалося врятувати вісьмох членів екіпажу, яких доправили на берег. Водночас ще десять людей загинули внаслідок удару, серед них — український лоцман філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

    Напередодні Військово-морські сили ЗСУ повідомляли, що внаслідок атаки було відомо про п’ятьох загиблих і п’ятьох зниклих безвісти. Уже після завершення нічної пошуково-рятувальної операції АМПУ уточнила, що кількість жертв зросла до десяти.

    За даними ВМС України, російські війська застосували три крилаті ракети Х-59/Х-69. Ціллю став саме цивільний суховантаж GOLDEN LEO, який перевозив українське зерно. Судно ходило під прапором Гвінеї-Бісау, а його власником є турецька компанія. На момент атаки воно вже прямувало з українського порту до відкритого моря.

    В Адміністрації морських портів України наголосили, що удар по цивільному торговельному судну є черговим порушенням міжнародного гуманітарного права та норм свободи мореплавства.

    «Рішуче засуджуємо черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільного судноплавства, міжнародної торгівлі та свободи мореплавства», — заявили в АМПУ.

    На атаку відреагували й українські посадовці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що доручив Міністерству закордонних справ невідкладно поінформувати держави, громадяни яких перебували на борту, а також міжнародних партнерів України про обставини трагедії. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що удар по цивільному судноплавству вкотре демонструє небезпеку, яку Росія створює для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

    Це вже не перший випадок, коли російські війська атакують цивільні судна або портову інфраструктуру України. Від початку повномасштабної війни неодноразово фіксувалися удари по портах Великої Одеси, зернових терміналах, елеваторах та торговельних суднах, які забезпечують експорт української аграрної продукції через Чорне море. Подібні атаки створюють ризики не лише для української економіки, а й для міжнародного судноплавства та світового ринку продовольства.

    Трагедія сталася наступного дня після однієї з наймасованіших російських атак по Одесі та області. Вранці 20 липня російські війська знову завдали ракетного удару по місту, пошкодивши об’єкти цивільної інфраструктури. Таким чином, регіон уже другу добу поспіль перебуває під інтенсивними обстрілами, які охоплюють не лише наземні об’єкти, а й акваторію Чорного моря.

    Удар по GOLDEN LEO став одним із найкривавіших нападів на цивільне судноплавство в Чорному морі за останній час. Українська сторона розцінює його як черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільних моряків і міжнародної торгівлі. Після завершення рятувальної операції компетентні органи продовжують документувати обставини атаки та збирати докази для міжнародного розслідування.

  • Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Росія вдарила по іноземному судну та порту Одеси: є поранені

    Армія Росії пізно ввечері 17 липня завдала ракетного удару по цивільному судну під прапором Маршаллових Островів, а також по портовій інфраструктурі Одеси. Внаслідок атаки постраждали четверо членів екіпажу, а на самому судні виникла пожежа після пошкодження надбудови.

    Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник. Інформацію про обстріл також підтвердив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За попередніми даними, російські ракети влучили в район порту Одеси та цивільне судно, що перебувало під прапором Маршаллових Островів. Унаслідок удару було пошкоджено надбудову корабля, після чого на борту спалахнула пожежа. Постраждали четверо членів екіпажу. Усім їм оперативно надали необхідну медичну допомогу, інформація про їхній стан уточнюється.

    Окрім ураження судна, пошкоджень зазнала й портова інфраструктура Одеси. Масштаби руйнувань наразі встановлюються, однак місцева влада вже заявила, що російські війська вкотре цілеспрямовано атакували цивільні об’єкти, які забезпечують роботу морських перевезень та українського експорту.

    Міністр Микола Калашник наголосив, що удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі є черговим свідченням свідомого нехтування Росією нормами міжнародного права.

    «Цілеспрямовані удари по цивільній портовій інфраструктурі та торговельному флоту — це черговий доказ того, що РФ свідомо ігнорує міжнародне право. Від таких атак потерпає не лише Україна, а й глобальна безпека судноплавства та світові ланцюги постачання», — заявив він.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер уточнив, що під час пізньовечірньої атаки російські війська одночасно завдали ударів і по портовій інфраструктурі міста. На місцях влучань працювали рятувальники, медики та інші екстрені служби, які ліквідовували наслідки обстрілу та надавали допомогу постраждалим.

    Росія продовжує систематично атакувати цивільне судноплавство у Чорному морі та об’єкти портової інфраструктури України. Лише кілька днів тому, 14 липня, російські війська здійснили черговий удар по трьох торговельних суднах під прапорами різних держав. Подібні атаки створюють додаткові ризики для міжнародного морського сполучення, судноплавних компаній та екіпажів, які працюють у регіоні.

    Експерти зазначають, що регулярні обстріли вже негативно впливають на логістику українського експорту. Через російські атаки безпілотниками та ракетами складські потужності найбільшого українського порту в Одесі скоротилися приблизно на третину, що ускладнює перевалку зерна та іншої продукції. Це також позначається на роботі міжнародних перевізників, трейдерів і стабільності світового продовольчого ринку.

    Попри постійні атаки на морську інфраструктуру, українська влада заявляє про намір зберегти обсяги експорту зерна щонайменше на рівні попереднього маркетингового сезону. Для цього продовжується робота з відновлення пошкоджених об’єктів, посилення заходів безпеки та підтримки функціонування морського експортного коридору.