Позначка: Железняк

  • Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    У Верховній Раді України відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК), під час якого депутати розглянули можливі зв’язки Сенс Банку із фігурантами справи «Мідас», а також питання щодо потенційного фінансування компаній Fire Point і «Карпатнафтохім». Обговорення відбулося за участі голови правління банку Олексія Ступака.

    Про результати засідання повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, ключовою темою стало з’ясування ролі окремих осіб, які могли мати вплив на діяльність банку та рішення його наглядових органів.

    Зокрема, під час засідання обговорювали призначення Василя Веселого радником Наглядової ради. Як пояснив Олексій Ступак, це рішення ухвалювала сама рада, а ініціатором виступив її голова Шевкі Аджунер. При цьому керівник банку зазначив, що особисто не фіксував жодного впливу з боку Веселого на процес ухвалення рішень і не пригадує, щоб той звертався з відповідними проханнями.

    Ступак також наголосив, що, на його думку, Наглядова рада банку не ухвалювала рішень, які могли б зашкодити інтересам установи чи держави. Серед осіб, пов’язаних із так званими «плівками Міндіча», він згадав лише Василя Веселого, підкресливши обмеженість власної обізнаності щодо ширшого кола фігурантів.

    Окремим блоком на засіданні ТСК розглядалося питання можливого кредитування компаній Fire Point та «Карпатнафтохім». За словами Олексія Ступака, представники цих структур не зверталися до банку із запитами щодо відкриття кредитних ліній.

    Водночас він підтвердив, що до приймальні банку звертався асистент секретаря РНБО Рустема Умєрова, після чого відбулася зустріч, на якій обговорювалася можливість фінансування проєктів, пов’язаних із військовим сектором. Однак, як зазначив керівник банку, Сенс Банк ухвалив рішення відмовитися від участі у відповідному фінансуванні.

    Також було підкреслено, що ні Василь Веселий, ні представники «Карпатнафтохіму» не зверталися до банку з подібними ініціативами.

    Водночас Ярослав Железняк висловив припущення щодо можливого впливу на управління банком з боку осіб, пов’язаних із бізнесменом Тимуром Міндічем, а також керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ці твердження прозвучали в контексті політичної оцінки ситуації, однак офіційних підтверджень таких зв’язків під час засідання не було оприлюднено.

    Засідання ТСК відбулося на тлі підвищеної уваги до банківського сектору та прозорості фінансових операцій, особливо в умовах війни. Фінансування підприємств, пов’язаних із оборонною сферою або стратегічною інфраструктурою, перебуває під особливим контролем держави та парламенту.

    Експерти зазначають, що діяльність Тимчасових слідчих комісій у таких питаннях виконує важливу функцію парламентського нагляду, однак їхні висновки часто мають політичний характер і потребують подальшої юридичної оцінки.

    На цьому етапі жодних офіційних звинувачень щодо Сенс Банку або його керівництва не висунуто. Водночас обговорення в парламенті свідчить про намір депутатів детальніше дослідити зв’язки фінансових установ із потенційно ризиковими проєктами чи особами.

    Історія з обговоренням діяльності банку у справі «Мідас» залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів роботи ТСК та можливих перевірок з боку правоохоронних органів.

  • Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    У фракції «Слуга народу» загострюється криза: частина її депутатів вже подала заяви про вихід не лише з фракції, а й із Верховної Ради. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, наголосивши, що такий розвиток подій створює реальну загрозу для монобільшості.

    За його словами, під час зустрічі керівництва фракції з депутатами голова «Слуги народу» Давид Арахамія визнав, що частина парламентаріїв уже оформила заяви про вихід. Він попросив своїх колег не залишати фракцію до завершення поточної сесії 4 лютого. Це аргументували «мирним треком» і необхідністю демонструвати політичну єдність перед міжнародними партнерами, які уважно стежать за процесом.

    Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

    «Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

    У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

  • Міністр енергетики Галущенко ночував у заарештованому маєтку Захарченка перед обшуком НАБУ

    Міністр енергетики Галущенко ночував у заарештованому маєтку Захарченка перед обшуком НАБУ

    Міністр енергетики Герман Галущенко, за даними нардепа Ярослава Железняка, переночував у заарештованому маєтку колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка напередодні обшуку НАБУ. Будинок перебуває в управлінні АРМА, і користування ним офіційно заборонено.

    Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на інформацію власних джерел.

    Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

    Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

    За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

    Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

    Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

    Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

    Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

  • Нардеп, який критикує РФ, сам пов’язаний із російськими олігархами через сімейні активи

    Нардеп, який критикує РФ, сам пов’язаний із російськими олігархами через сімейні активи

    Народний депутат Ярослав Железняк, який активно критикує проросійські впливи в Україні та проводить гучні розслідування проти інших, сам опинився в центрі скандалу. Журналісти «Інформатора» виявили, що житло, у якому депутат разом із дружиною Ольгою Коваль оселився у серпні 2023 року, оформлене на його тестя Володимира Коваля та пов’язане з російським агробізнесом.

    Елітна квартира площею 134 кв. м у центрі Києва оцінюється у понад 11,7 млн грн. За офіційними доходами подружжя — менше півтора мільйона гривень на двох — така покупка виглядає сумнівною. НАЗК уже два роки не перевіряє декларації депутата за 2023 рік і не встановило джерела фінансування покупки.

    Володимир Коваль, тесть Железняка, тривалий час працював на російських олігархів у аграрній сфері. Він керував компаніями, пов’язаними з холдингом «Юг Руси» Сергія Кислова, зокрема «Трейдфілд Україна» та «Херсонський КХП». Через низку корпоративних структур і контрольні ланки бізнес формально передавався під контроль нідерландської компанії World Wide Industrial Invest B.V., що, за даними журналістів, прикривала російські активи в Україні.

    Холдинг «Юг Руси» є великою агропромисловою імперією з десятками заводів і елеваторів у Росії. Попри формальну передачу активів у 2024 році, контроль над бізнесом залишався у російських руках до цього часу.

    Таким чином, квартира Железняка може бути пов’язана з коштами, заробленими на російському бізнесі. Попри це, депутат продовжує критикувати проросійські зв’язки інших політиків, тоді як його власна сім’я має прямі економічні зв’язки з російськими олігархами.

  • Нового Генпрокурора призначать не раніше лютого

    Нового Генпрокурора призначать не раніше лютого

    У Верховній Раді України не планують кадрових призначень протягом двох найближчих пленарних тижнів. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, нові призначення, включаючи кандидатуру Генерального прокурора, можуть бути розглянуті лише після інавгурації в лютому, ближче до середини місяця.

    За словами Железняка, парламент наразі не має планів щодо кадрових змін, зокрема на посту Генпрокурора. Це питання буде вирішуватися після 20 січня, коли відбудеться інавгурація, і розгляд кандидатур буде перенесено на лютий.

    Нагадаємо, що Андрій Костін подав у відставку з посади Генпрокурора в жовтні 2023 року. Верховна Рада схвалила його звільнення, а 31 жовтня Володимир Зеленський офіційно звільнив Костіна.

  • Українці можуть отримати зменшену зарплату через підвищення податків

    Українці можуть отримати зменшену зарплату через підвищення податків

    Наприкінці жовтня українці можуть зіткнутися зі зменшенням зарплат через підвищення військового збору. Про це попередив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що уряд планує підвищити військовий збір з 1,5% до 5% з 1 листопада 2024 року.

    До цього моменту багато українців уже отримають аванс – з урахуванням військового збору ще в 1,5%.

    «І що робити роботодавцю? Він уже виплатив аванс і гроші назад не забере? Тут Мінфін пропонує просто забрати ці гроші під час виплати заробітної плати. Тобто десь наприкінці цього місяця людям зарплата прийде мало того, що вже менша на -3,5% від підвищення військового збору, та й ще мінус ті гроші з авансу», – пише Железняк.

    Раніше голова податкового комітету Гетманцев заявив, що крім військового збору доведеться підвищити ще й ПДВ.

  • Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Податковий комітет Верховної Ради України прийняв до повторного першого читання урядовий законопроєкт, що передбачає підвищення податків у кількох ключових сферах. Наразі обговорюється збільшення військового збору, податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та банків, а також введення авансових внесків на автозаправних станціях (АЗС). Деякі народні депутати висловлюють обурення, що зміни пропонуються впроваджувати “заднім числом”.

    Податковий Комітет Вевховної Ради прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “Мінфін: будуть пропонувати впровадження підвищення податків “заднім числом” з 01 жовтня”,  – написав Железняк у Telegram.

    Як додав пізніше Железняк, податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків.

    Документ передбачає:

    – підвищення військового збору з 1,5% до 5%

    – збільшення податків на 1-2 групу ФОП

    – авансові внески на АЗС

    – 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи

    – 25% прибутку на фінустанови

    – помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)

    – 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

    “Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде “заднім числом” з 01 жовтня.

    Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн в наступному, додав Железняк.

  • Нардеп Железняк: Чигиринська АЕС може бути лише “проектом для списання грошей”

    Нардеп Железняк: Чигиринська АЕС може бути лише “проектом для списання грошей”

    Народний депутат Ярослав Железняк висловив сумніви щодо реальних намірів будівництва Чигиринської атомної електростанції (АЕС), заявивши, що анонсоване будівництво може бути лише маскуванням для фінансових зловживань. За словами Железняка, процес запуску проекту потребує значних технічних і адміністративних процедур, які наразі не виконані.

    На анонсованому будівництві Чигиринської АЕС хочуть «списати гроші» і ніхто її будувати насправді не планує, вважає нардеп Ярослав Железняк.

    Він зазначає, що для початку будівництва потрібно мати технічне обґрунтування, а потім схвалення Кабміну і Ради.

    «З останнім Галущенко-Шурму-Котіна ми вже раз показово послали. Треба, ще раз повторимо», – пише Железняк.

    Він вважає, що будувати АЕС насправді ніхто й не планує.

    «Треба кудись гроші списати, інакше після підняття тарифів доведеться заплатити їх у вигляді дивідендів. Щось підказує, що насправді ніхто там будувати не планує поки що АЕС і будуть списувати гроші на «підготовчі роботи» і таке інше», – пише депутат.

  • Влада, що завжди бреше

    Влада, що завжди бреше

    Експертом з кібербезпеки Костянтин Корсун розповідає про випадки публічного викриття на брехні міністра енергетики та його підлеглих, а також аналогічні ситуації з приховуванням правди щодо зламу Дії у 2022 році. Корсун аналізує ці події, порівнюючи їх та роблячи висновки про системну проблему заперечення фактів владою.

    Вразила мене історія публічно спійманих на брехні міністра енергетики та підлеглих йому чиновників. Вразила аналогіями, та висновками з них.
    Хто не в курсі – я коротко нагадаю суть зашквару.

    Пару тижнів тому усі ми потерпали від тривалих блекаутів і підозрювали, що явно щось трапилося – але нам, смердам, знати про це не положено.

    Експерт Харченко повідомив, що на Південно-Українській АЕС сталася аварія, згоріли трансформатори. Аварія не критична, і насправді за 24 години все відновили.
    Але міністр синхронно з підлеглим «Енергоатомом» заперечували факт аварії, називаючи з трибуни Верховної Ради викриття Харченка «російським іпсо».

    Потім народний депутат Железняк опублікував відповідь Укренерго, де українською по білому було написано: «так, була аварія, так, вийшли з ладу трансформатори, так, відключили енергоблок».

    Але чиновники продовжували заперечувати вже підтверджений факт і продовжували називати правду «російським іпсо». Ще й звернулися до РНБО та СБУ «вжити заходів щодо щодо тих, хто поширює чутки…».

    Ну а потім міжнародна організація МАГАТЕ офіційно підтвердило факт аварії – тому що це їхня робота.

    Думаєте, міністр визнав брехню, пояснив причини, покаявся? У жодному разі.
    Думаєте, йому загрожує відставка чи хоча б покарання за завідоме неправдиве інформування СБУ? Та щас.

    За майже аналогічним сценарієм розвивалася історія зі зламом Дії у 2022.
    Хак відбувся у січні 2022-го. Міністр Дії та його підлеглі посіпаки заперечували цей факт, попри докази зі зливу у даркнеті частини бази вкрадених даних.
    Експерт Корсун повідомив про ці докази, його називали «агентом кремля» та внесли в «миротворець» – правда, за критику іншого державного додатку(на сьогодні вже видалили).

    Але у липні 2023 нардеп від правлячої партії Федієнко (який також є палким прихильником цифроміністра Федорова) пише офіційний запит міністру оборони Резнікову, де українською по білому пише «У ніч з 13 на 14 січня 2022 року були зламані Дія…»

    Експерт Корсун знов вказує на цей факт як на черговий доказ зламу Дії. І знов отримує порцію звинувачень у «розповсюдженні російської іпсо».
    І ось у липні 2024 факт зламу Дії підтверджується судом штату Меріленд, Генпрокуратурою та ФБР США, ця справа висвітлюється виданнями Wall Street Journal, USA Today, а також «Голосом Америки», а підозрюваного росіянина оголошено у розшук та оголошено винагороду у $10 млн. за його затримання

    Що робить цифроміністр та його підлеглі? Звісно, заперечують очевидні факти.
    Смішно намагаються відбрехатися, начебто «злив даних 13,5 мільйонів громадян не може бути правдою тому що на той час в Дії було лише 1,5 мільйони».
    Хоча у новинах за той період особисто сам Федоров вихвалявся «у Дії вже більше 13 мільйонів користувачів». Маніпуляція настільки недалека, що спростовується за кілька секунд гугління.
    Думаєте, зізналися, пояснили, покаялися? Комусь загрожує відставка?

    Отже, примітивне заперечення фактів, які не вигідні владі – це не разові випадки, це їхня стратегія, так вони розуміють «кінець епохи брехні». Не знаю чи їх цьому їх навчають, чи це інстинктивна реакція одноклітинного організму на подразнення.

    Але ключова проблема браку довіри полягає у тому, що коли тебе ловлять на маленькій брехні – автоматично виникає переконання, що у великих питаннях ти так само брешеш.
    А проходження наступної зими – дуже велике питання для українців, особливо для тих, хто замкнений у межах України і не має можливості виїхати «перезимувати» десь на Балі чи Таїланд.
    Отак і виходить, що системна брехня чиновників перетворюється у питання виживання нації.
    А брехнею завжди намагаються прикрити корупцію, саботаж, некомпетентність, розкрадання. Явища, розвиток яких в Україні якраз повністю співпадає з цілями кремля.

  • Депутати хочуть скасувати перехід на літній і зимовий час

    Депутати хочуть скасувати перехід на літній і зимовий час

    Українська Верховна Рада знову повернулася до обговорення законопроєкту про скасування переходу на літній і зимовий час. Ця ідея, яка вже розглядалася у березні 2021 року, відновлюється на порядку денному після провалу попереднього законопроєкту.

    Верховна Рада розгляне в другому читанні цей законопроєкт на найближчому пленарному тижні, повідомив нардеп Железняк.

    Нагадаємо, документ хотіли ухвалити ще в березні 2021 року. Але, на тлі жорсткої критики, Рада провалила його в другому читанні й відправила законопроєкт на доопрацювання до повторного другого читання.

    Тепер, мабуть, до ідеї вирішили повернутися.