Golosnovinua.com

Позначка: Женевська конвенція

  • Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.

    Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

    За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

    За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.

    Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.

    Українські військові перехопили наказ про розстріл

    Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».

    Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.

    За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.

    На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.

    Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.

    Імовірно, загинули двоє українських захисників.

    Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.

    Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.

    Названо російський підрозділ, який може бути причетним

    За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.

    Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.

    Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.

    Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.

    Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.

    Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.

    Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.

    Які докази вивчає прокуратура

    За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.

    Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.

    Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.

    Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.

    До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.

    Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.

    Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.

    Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.

    Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

    Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.

    Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.

    Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.

    За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

    Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.

    Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.

    Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань

    Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.

    Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.

    Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.

    Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.

    Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.

    За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.

    Що відбуватиметься далі

    Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.

    Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.

    Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.

    Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.

    Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.

    Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.

    Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.

  • НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    Нідерланди вперше за останні десятиліття розпочали масштабні навчання з розгортання спеціальних таборів для військовополонених. Новий центр, який створюється на полігоні Марнехейзен у провінції Гронінген, розрахований на одночасне утримання до двох тисяч полонених військових. Особливістю об’єкта стане використання сучасних технологій спостереження, зокрема безпілотників, які цілодобово патрулюватимуть територію.

    Проєкт став частиною ширшої підготовки країн НАТО до можливих масштабних військових сценаріїв у Європі. Про це повідомляє нідерландське видання NL Times із посиланням на командування Збройних сил Нідерландів.

    За словами представників армії, нинішні навчання є найбільшими подібними маневрами за останні 30 років. Військові відпрацьовують ситуацію, за якої країнам Альянсу доведеться одночасно приймати та обробляти велику кількість військовополонених після можливого масштабного конфлікту.

    Бригадний генерал Nicole de Wolf наголосила, що сучасний табір кардинально відрізнятиметься від моделей часів Холодної війни. За її словами, старі проєкти використовувалися лише як довідковий матеріал для розуміння базових потреб, а сама концепція була повністю переосмислена відповідно до сучасних стандартів безпеки та міжнародного гуманітарного права.

    Однією з найпомітніших особливостей нового центру стане відсутність класичних сторожових веж із озброєними охоронцями. Натомість територію контролюватимуть сучасні камери спостереження та безпілотні літальні апарати.

    Дрони виконуватимуть постійне патрулювання над табором, передаючи відео в режимі реального часу до центрального командного пункту. Такий підхід дозволяє скоротити кількість персоналу, необхідного для охорони, а також забезпечити повний контроль над територією з повітря.

    Військові зазначають, що розвиток технологій значно змінив підходи до охорони стратегічних об’єктів. Якщо раніше основний акцент робився на фізичній присутності великої кількості військовослужбовців, то сьогодні дедалі більше функцій беруть на себе автоматизовані системи спостереження та безпілотники.

    Полонених планують розміщувати у компактних житлових модулях білого кольору. Усередині встановлять двоярусні ліжка та необхідні побутові умови для тривалого перебування.

    Цікаво, що проєкт не передбачає окремого розселення офіцерського складу та рядових військових. За задумом організаторів навчань, полонених розміщуватимуть змішаними групами.

    Для утримуваних осіб також передбачені відкриті дворики для прогулянок, спільні душові приміщення, їдальня, медичний пункт та інші об’єкти інфраструктури, необхідні відповідно до вимог міжнародного права.

    Після прибуття до табору всі особисті речі, включно з мобільними телефонами та електронними пристроями, вилучатимуться на зберігання. Водночас військовополонені матимуть можливість підтримувати зв’язок із родичами через листування звичайною поштою.

    Командування армії Нідерландів підкреслює, що умови утримання повинні відповідати положенням Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    “Вони можуть розраховувати на житло, яке буде щонайменше таким самим комфортним, як і те, в якому проживають наші власні військові”, — заявила бригадний генерал Ніколь де Вольф.

    Навчання відбуваються на тлі зростання занепокоєння в країнах НАТО щодо безпекової ситуації в Європі. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато держав Альянсу розпочали перегляд оборонних стратегій та планів реагування на можливі кризові сценарії.

    Останніми роками країни НАТО суттєво збільшили оборонні бюджети, активізували спільні навчання та прискорили модернізацію збройних сил. Особлива увага приділяється східному флангу Альянсу, який межує з Росією та Білоруссю.

    Паралельно із навчаннями в Нідерландах союзники продовжують відпрацьовувати різні сценарії оборони. Зокрема, Литва, Польща та Франція проводять масштабні маневри поблизу Сувалкського коридору — стратегічної ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, яка вважається одним із найбільш вразливих напрямків у разі потенційного конфлікту між НАТО та РФ.

    Експерти зазначають, що підготовка таборів для військовополонених є стандартною практикою для сучасних армій. Подібні об’єкти створюються не через очікування неминучої війни, а як елемент комплексного військового планування, що дозволяє бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.

    Водночас сам факт проведення найбільших за три десятиліття навчань такого типу демонструє, наскільки серйозно європейські держави оцінюють ризики безпеки на континенті після початку російсько-української війни.

    Наразі табір у Марнехейзені залишається навчальним проєктом. Проте отриманий під час випробувань досвід може бути використаний для створення подібних центрів у майбутньому, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація в Європі.

  • Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

    За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.

    Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

    Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.

    Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.

    Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.

    У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.

    Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

    На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.

    Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.

    Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.

    На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.

    Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • У Україні військовополоненим дозволять дзвінки через IP-телефонію

    У Україні військовополоненим дозволять дзвінки через IP-телефонію

    В Україні запровадили нову практику, яка дозволяє військовополоненим здійснювати телефонні дзвінки через IP-телефонію, однак тільки за певних умов. Це рішення було ухвалене з урахуванням вимог Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими, що забезпечує їх право на спілкування.

    За словами представника уряду Тараса Мельничука, телефонні розмови через засоби ІР-телефонії будуть дозволені лише за технічної можливості та погодження з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Така система телефонії має бути оснащена відповідним програмним забезпеченням і перебувати на балансі табору, де утримуються військовополонені.

    Однак, якщо військовополонений підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочинів, для здійснення телефонних дзвінків буде потрібен додатковий дозвіл слідчого, прокурора або суду. Це дозволить забезпечити контроль над процесом і відповідність вимогам кримінального провадження.

    Нардеп Олексій Гончаренко підкреслив, що ця норма спрямована на приведення українського законодавства у відповідність з міжнародними стандартами, зокрема з Женевською конвенцією. Згідно з цією конвенцією, військовополонені мають право на спілкування, що включає доступ до телефонних розмов.