Позначка: жнива

  • У Росії загострюється аграрна криза

    У Росії загострюється аграрна криза

    Російський аграрний сектор опинився під дедалі більшим тиском через поєднання одразу кількох кризових факторів. Скорочення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, проблеми з експортом зерна та пріоритетне забезпечення армії паливом уже негативно впливають на проведення жнив. За оцінкою української розвідки, ситуація продовжує погіршуватися, а російські фермери дедалі частіше працюють на межі збитковості.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).

    У розвідці зазначають, що російська влада скоротила програми пільгового кредитування аграрного сектору саме в той момент, коли значна частина сільськогосподарських підприємств уже переживає фінансові труднощі. Попри очікування Кремля отримати високий врожай, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки зіткнулися зі зменшенням обсягів державного фінансування.

    За інформацією СЗР, багато господарств уже працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для проведення збиральної кампанії, адже аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів.

    Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального. За оцінкою української розвідки, на внутрішньому ринку Росії нестача дизеля вже становить близько 20% від загальної потреби. Якщо раніше проблеми стосувалися переважно високооктанового бензину, то тепер вони поширилися й на паливо, без якого неможливо забезпечити повноцінну роботу сільськогосподарської техніки під час жнив.

    У СЗР пояснюють, що однією з головних причин дефіциту стали пошкодження майже десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Через скорочення виробництва уряд РФ був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня. Водночас у розвідці припускають, що це обмеження можуть продовжити, оскільки потреба у пальному для внутрішнього ринку лише зростає.

    Найскладніша ситуація, за даними СЗР, спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї. Про перебої з постачанням дизеля також повідомляють аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають фінансової можливості створювати великі запаси пального або закуповувати його заздалегідь.

    Ще одним серйозним викликом для російського аграрного сектору стали труднощі з експортом зерна. За даними української розвідки, суттєво ускладнилася робота логістичних маршрутів через Азовське море, якими раніше здійснювалася приблизно чверть усього російського зернового експорту. Це призвело до перегляду прогнозів експорту: аналітики вже скоротили очікувані обсяги приблизно на 20%.

    Додатковий тиск на аграріїв чинить і падіння світових цін на зернові культури. У СЗР повідомляють, що лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня вартість зерна знизилася на 12,6%. Це означає, що навіть за умови успішного збору врожаю доходи аграріїв можуть бути значно нижчими від очікуваних.

    Російська влада намагається частково компенсувати проблеми із морською логістикою, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт. Проте, як зазначає СЗР, залізниця не здатна швидко замінити морські маршрути, а така схема лише збільшує витрати виробників і перевізників.

    Не принесли бажаного результату й спроби знайти дизельне пальне за кордоном. За інформацією української розвідки, Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. У результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії сиру нафту, але не може закупити у відповідь необхідну кількість готового пального.

    Окремо у СЗР наголошують, що в умовах дефіциту пріоритет у забезпеченні паливом має російська армія. За оцінкою відомства, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося раніше, і ця потреба продовжує зростати. Саме тому аграрний сектор отримує залишкові обсяги пального, що ще більше ускладнює проведення польових робіт.

    У розвідці підсумували, що навіть у разі подальшого загострення дефіциту першочергово пальне надходитиме військовим підрозділам, тоді як фермери змушені будуть працювати в умовах гострої нестачі ресурсів.

    Нагадаємо, протягом останніх місяців українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах суттєво скоротили нафтопереробні потужності РФ. За даними української сторони, це вже призвело до дефіциту пального в багатьох російських регіонах та почало впливати на економіку країни. Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше визнавала, що паливна криза вже відображається на зростанні вартості товарів і послуг, а російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно коментувати проблему із забезпеченням паливом, хоча й назвав ситуацію “некритичною”.

  • Лукашенко пригрозив «неробам» автоматами й службою біля України: кого хоче відправити на кордон

    Лукашенко пригрозив «неробам» автоматами й службою біля України: кого хоче відправити на кордон

    Олександр Лукашенко пригрозив відправляти до армії та на кордон з Україною білоруських працівників і чиновників, які, на його думку, не справляються зі своїми обов’язками або порушують трудову дисципліну. Для таких людей білоруський правитель запропонував організувати коротку військову підготовку, після якої їх начебто можна буде передавати у розпорядження Сил спеціальних операцій.

    Заява прозвучала 21 липня під час загальнореспубліканської селекторної наради, присвяченої проведенню збиральної кампанії 2026 року. Офіційний сайт Лукашенка опублікував стенограму, у якій підтверджено, що він доручив передати відповідну вказівку міністру оборони Білорусі Віктору Хреніну.

    Під час обговорення нестачі працівників і порушень дисципліни Лукашенко заявив, що замість застосування жорсткіших адміністративних заходів людей, які «не вміють працювати», можна відправляти до війська.

    «Попросіть Хреніна, доручення йому моє передайте: усіх, хто не вміє працювати, — в армію і на південний кордон. У ліс», — сказав він.

    Під південним кордоном Лукашенко мав на увазі білорусько-українську ділянку. Він також підтвердив, що вздовж неї за його наказом розосереджені підрозділи Сил спеціальних операцій Білорусі. За словами Лукашенка, військові перебувають там у складних польових умовах — у лісах, де стикаються з комахами та іншими побутовими труднощами.

    Білоруський правитель запропонував після нетривалої підготовки направляти туди працівників, які провинилися. Він заявив, що нібито достатньо одного тижня, щоб навчити людину користуватися гранатометом або кулеметом, після чого її можна передавати у розпорядження підрозділів спеціального призначення.

    Водночас із оприлюдненої заяви не зрозуміло, чи йдеться про реальну зміну порядку комплектування білоруської армії, чи лише про чергову публічну погрозу, якою Лукашенко намагався дисциплінувати керівників підприємств та аграрних працівників. Жодного нормативного документа, указу або офіційно затвердженого механізму такого направлення до війська на момент заяви не оприлюднювали.

    Окремо не пояснюється, кого саме білоруська влада зможе вважати людиною, яка «не вміє працювати», хто ухвалюватиме відповідне рішення та чи стосуватиметься воно громадян, які вже проходили військову службу. Лукашенко лише наголосив, що покарання може поширюватися як на звичайних працівників, так і на посадовців різного рівня.

    Заява прозвучала в контексті збиральної кампанії. Під час наради Лукашенко вимагав від керівників господарств особисто контролювати проведення жнив і не керувати процесом лише з кабінетів. Офіційне білоруське агентство БелТА також повідомило, що основною темою зустрічі було управління сільськогосподарськими роботами та відповідальність керівників за їхні результати.

    Лукашенко не вперше використовує армію та службу у складних умовах як форму публічного залякування чиновників або працівників. Його виступи на господарських нарадах часто супроводжуються погрозами звільненнями, кримінальними справами або направленням на важкі роботи. Проте цього разу заява привернула особливу увагу через згадку українського кордону та розміщених там білоруських Сил спеціальних операцій.

    Після заяви про відправлення «нероб» до армії Лукашенко вкотре запевнив, що Білорусь нібито не планує нападати на сусідні держави. Він заявив, що присутність підрозділів біля України начебто пов’язана виключно із забезпеченням безпеки самої Білорусі.

    «Це не означає, що ми на когось збираємося нападати. Ми ні на кого не нападаємо, ми забезпечуємо свою безпеку», — стверджував він.

    Такі запевнення Мінська лунають на тлі збереження напруженості на українсько-білоруському кордоні. У червні 2026 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що на території Білорусі розміщене обладнання, яке Росія може використовувати для наведення ударів по Україні. Він закликав Лукашенка прибрати або вимкнути його та попередив, що Київ може вжити заходів самостійно. Reuters зазначало, що незалежно перевірити ці твердження на той момент не вдалося.

    Україна також посилювала оборонні рубежі на північному напрямку через побоювання щодо подальшого втягування Білорусі у російську агресію. За даними західних медіа, на білоруській території розвивається інфраструктура, яку Росія потенційно може використовувати для розвідувальних або ударних операцій. Водночас ознак формування великого наступального угруповання, здатного найближчим часом атакувати Україну з півночі, аналітики не фіксували.

    Білорусь надала свою територію російській армії для вторгнення в Україну в лютому 2022 року. З білоруського напрямку російські підрозділи наступали на Київську та Чернігівську області, а з території країни здійснювалися ракетні й авіаційні удари. Мінськ також продовжує військову співпрацю з Москвою, проводить спільні навчання та дозволяє використовувати білоруську інфраструктуру російським військовим.

    При цьому Лукашенко неодноразово заявляв, що не хоче безпосередньо направляти білоруських військовослужбовців воювати проти України. На початку липня він стверджував, що не збирається відправляти свою армію «на бійню», а Росія нібито також не зацікавлена у прямому вступі білоруських підрозділів у війну.

    Нова заява про відправлення недисциплінованих працівників на український кордон суперечить спробам Мінська представляти військову присутність там як звичайний оборонний захід. Вона також демонструє, що кордон з Україною у внутрішній риториці білоруської влади використовується як місце покарання та служби у навмисно важких умовах.

    Водночас називати слова Лукашенка оголошенням мобілізації наразі немає підстав. Із офіційного повідомлення випливає лише те, що він публічно дав доручення міністру оборони та запропонував направляти до армії людей, яких влада визнає нездатними належно працювати. Чи перетвориться ця погроза на реальні кадрові або військові рішення, білоруське Міністерство оборони поки не повідомляло.

  • Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Жнива під загрозою: Росія зіткнулася з гострим дефіцитом дизеля, розвідка назвала наслідки

    Росія розпочала жнивну кампанію 2026 року в умовах гострого дефіциту дизельного пального, що вже позначається на темпах збору врожаю та створює серйозні ризики для аграрного сектору країни. Найбільше від нестачі пального потерпають регіони, які традиційно першими розпочинають збиральну кампанію, а малі й середні фермерські господарства опинилися на межі виживання. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За інформацією української розвідки, найгостріша ситуація спостерігається у Краснодарському та Ставропольському краях, а також у Ростовській області, де зернові культури достигають раніше за інші регіони. Водночас проблеми з постачанням дизельного пального фіксуються також у Липецькій, Воронезькій, Тамбовській та Свердловській областях, Республіці Башкортостан і Якутії.

    У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що дефіцит пального вже безпосередньо впливає на темпи проведення жнив. За даними відомства, станом на 1 липня в Росії було обмолочено лише 1,3–1,5 млн гектарів посівів, тоді як на аналогічну дату минулого року цей показник становив 4,2–4,6 млн гектарів. Таким чином, темпи збиральної кампанії відстають майже втричі від минулорічних.

    Попри це, заступник голови уряду РФ Дмитро Патрушев публічно заперечив наявність системних проблем із проведенням жнив. Однак, як наголошують у розвідці, посадовець не навів жодних конкретних статистичних даних, які б підтверджували його заяви.

    Крім нестачі дизельного пального, ситуацію ускладнює й скорочення посівних площ. За даними СЗРУ, цьогоріч площі під ярими культурами зменшилися на 11,3% порівняно з минулим роком, а озимими — на 7,4%.

    У розвідці зазначають, що паливна криза накладається на інші негативні фактори, зокрема порушення оптимальних агротехнологічних строків проведення польових робіт. Після дозрівання зернових культур аграрії мають лише від семи до десяти днів для збору врожаю. Після цього зерно починає осипатися, а несприятливі погодні умови, зокрема дощі, можуть повністю заблокувати вихід техніки в поля.

    За оцінками представників агропромислового комплексу Ростовської області, через зрив оптимальних строків збирання можливі втрати врожаю можуть сягнути 15%.

    Окремою проблемою залишається забезпечення аграріїв пальним. За інформацією української розвідки, у низці російських регіонів продаж дизельного пального на автозаправних станціях уже нормується. Один покупець може придбати від 20 до 200 літрів дизеля, при цьому заправка резервуарів чи інших великих ємностей фактично заборонена.

    Такі обмеження серйозно ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки. У СЗРУ зазначають, що один зернозбиральний комбайн протягом зміни може споживати до 300 літрів дизельного пального, тому встановлені ліміти не забезпечують навіть одного повного робочого дня.

    Особливо складна ситуація спостерігається у віддалених регіонах Росії. Наприклад, у Якутії окремі фермери змушені долати відстань у 200–300 кілометрів лише для того, щоб придбати максимально дозволені 200 літрів дизеля.

    За оцінкою української розвідки, найбільше від паливної кризи страждають малі та середні фермерські господарства, які не мають власних запасів пального та довгострокових контрактів із нафтопереробними заводами. Саме такі виробники сьогодні перебувають на межі фінансового краху.

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що наслідками нинішньої ситуації можуть стати не лише втрати врожаю, а й погіршення якості зерна, зниження рентабельності аграрного виробництва та подальше погіршення фінансового стану дрібних виробників. Для багатьох із них витрати на пальне вже становлять близько п’ятої частини собівартості вирощування зернових культур.

    Найбільших ризиків, за оцінкою відомства, зазнають регіони зі слабко розвиненою паливною інфраструктурою, значними відстанями між автозаправними станціями та сільськогосподарськими підприємствами, а також обмеженими можливостями для створення власних запасів дизельного пального.

    У СЗРУ також зазначили, що на тлі загального дефіциту нафтопродуктів Росія дедалі активніше використовує так звані “сірі” схеми постачання та переробки пального. Зокрема, українська розвідка повідомляла про фіксацію однієї з таких схем за участю індійської нафтопереробної компанії Nayara Energy.

    Крім того, у низці російських регіонів продовжують запроваджувати додаткові обмеження на продаж пального. Так, у Курській області з 15 липня почали діяти нові правила, які суттєво обмежують можливості водіїв придбати бензин та дизельне пальне.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.