Golosnovinua.com

Позначка: житловий комплекс

  • Дві бомби по 6 кілограмів і сотні болтів: СБУ зірвала подвійний теракт у центрі Івано-Франківська

    Дві бомби по 6 кілограмів і сотні болтів: СБУ зірвала подвійний теракт у центрі Івано-Франківська

    Служба безпеки України запобігла підготовці подвійного теракту у дворі житлового комплексу в центральній частині Івано-Франківська. За даними слідства, завербований російськими спецслужбами місцевий житель мав виготовити два потужні саморобні вибухові пристрої. Першу бомбу планували підірвати серед припаркованих автомобілів, а другу — після прибуття на місце рятувальників, медиків, правоохоронців та інших екстрених служб.

    Підозрюваного затримали співробітники СБУ до того, як він зміг завершити підготовку вибухівки та реалізувати задум російських кураторів. Таким чином правоохоронці не допустили ймовірних масових жертв серед мешканців житлового комплексу, випадкових перехожих та працівників служб, які мали б прибути на місце першого підриву.

    Росіяни планували два послідовні вибухи

    За матеріалами слідства, перший саморобний вибуховий пристрій фігурант мав залишити між автомобілями на паркінгу у дворі житлового комплексу. Куратори планували активувати його дистанційно.

    Після вибуху на місце неминуче прибули б пожежники, медики, поліцейські, вибухотехніки та представники інших служб. Саме тоді організатори планували привести в дію другу бомбу.

    Такий задум мав значно збільшити кількість можливих жертв. Під небезпекою опинилися б не лише жителі будинків і власники автомобілів, а й люди, які за посадовими обов’язками першими прибувають на місця надзвичайних подій.

    Подвійний підрив із часовою затримкою є особливо небезпечною тактикою, оскільки друга атака спрямовується на скупчення людей, яке виникає після першого вибуху. У цьому випадку, за версією слідства, російські куратори свідомо розраховували на прибуття екстрених служб.

    Виконавця знайшли через Telegram

    Підготовкою теракту, за інформацією СБУ, займався безробітний житель Івано-Франківська. Чоловік шукав заробіток у Telegram-каналах, де потрапив у поле зору представників російських спецслужб.

    Після встановлення контакту йому запропонували виконувати завдання в інтересах РФ. Надалі куратори передавали фігуранту інструкції щодо вибору місця, спостереження за територією, придбання компонентів та виготовлення вибухових пристроїв.

    Цей спосіб вербування російські спецслужби неодноразово застосовували в Україні. Потенційних виконавців шукають у Telegram-каналах із пропозиціями так званого легкого заробітку, після чого поступово залучають до підпалів, стеження, перевезення небезпечних предметів або підготовки вибухів.

    У багатьох подібних випадках завербовані громадяни можуть не усвідомлювати, що куратори здатні дистанційно підірвати пристрій разом із ними, щоб ліквідувати виконавців як свідків. Зокрема, у березні 2025 року в Івано-Франківську російські спецслужби залучили до підготовки вибухів двох підлітків віком 15 і 17 років. Один із них загинув унаслідок детонації, а другий зазнав тяжких травм.

    Орендував квартиру навпроти місця майбутньої атаки

    Для виконання завдання підозрюваний орендував квартиру, з вікон якої було видно двір житлового комплексу та місце запланованих вибухів.

    Звідти він міг спостерігати за ситуацією біля будинку, рухом автомобілів і людей, а також оцінювати, де саме закладення вибухівки могло б призвести до найбільшої кількості постраждалих.

    За вказівкою російських кураторів чоловік також розмістив у дворі мобільний телефон, під’єднаний до павербанка. Пристрій мав тривалий час передавати зображення з території паркінгу.

    Завдяки відеозв’язку представники спецслужб РФ могли дистанційно оглядати двір і самостійно визначити місце для майбутнього підриву. Павербанк мав забезпечити безперервну роботу телефону та дати організаторам достатньо часу для спостереження.

    Таким чином куратори не просто передавали виконавцю загальні вказівки, а фактично контролювали підготовку атаки в режимі реального часу.

    Бомби замаскували під кухонні каструлі

    Після проведення розвідки фігурант почав закуповувати компоненти, необхідні для виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв.

    Корпусами для бомб мали стати звичайні кухонні каструлі. За задумом організаторів, побутові предмети могли не викликати підозри під час транспортування та дозволяли приховати вибухову речовину й уражальні елементи.

    У кожну каструлю чоловік мав помістити приблизно по шість кілограмів вибухівки. До пристроїв планували приєднати детонатори та механізми дистанційного підриву.

    Крім того, бомби мали начинити сотнями металевих болтів. Після детонації вони перетворилися б на уламки, які розліталися б на значну відстань і завдавали людям тяжких або смертельних поранень.

    Використання металевих болтів свідчить, що головною метою організаторів було саме ураження людей, а не лише пошкодження автомобілів чи іншого майна.

    Подібне маскування вибухівки під кухонний посуд російські куратори використовували й раніше. У березні 2026 року СБУ повідомляла про затримання агента РФ у Рівному, який замаскував саморобний пристрій у каструлі та спорядив його металевими елементами для посилення уражальної дії.

    Затримання відбулося до завершення підготовки

    Співробітники СБУ викрили підозрюваного під час підготовки теракту та затримали його до моменту закладення готових бомб у дворі житлового комплексу.

    Правоохоронці задокументували його контакти з російськими кураторами, розвідувальні дії біля запланованого місця атаки, оренду квартири та придбання складових для вибухівки.

    Вилучені предмети й електронні пристрої мають бути досліджені слідчими та експертами. Дані з телефонів можуть містити листування з представниками РФ, інструкції, координати, фотографії місцевості, способи виготовлення вибухівки та іншу інформацію, важливу для встановлення всіх учасників злочинної схеми.

    Ім’я та вік затриманого в оприлюдненому повідомленні не розкриваються. Також наразі немає інформації про те, яку саме суму російські куратори обіцяли йому за виконання завдання.

    Остаточну правову кваліфікацію його дій та обсяг підозри мають визначити слідчі. Водночас підготовка терористичного акту, незаконне виготовлення вибухівки та співпраця з російськими спецслужбами передбачають сувору кримінальну відповідальність.

    Росія регулярно вербує українців для терактів

    Івано-Франківськ уже ставав місцем терористичних операцій, організованих спецслужбами РФ через завербованих громадян України.

    11 березня 2025 року поблизу залізничного вокзалу міста пролунали два вибухи. СБУ згодом повідомила, що до перенесення саморобного вибухового пристрою залучили двох місцевих підлітків. Російські куратори знайшли їх через Telegram-канали з пропозиціями швидкого заробітку. Унаслідок детонації 17-річний хлопець загинув, а його 15-річний знайомий отримав тяжкі травми. Постраждали також інші люди.

    Правоохоронці неодноразово наголошували, що російські спецслужби можуть свідомо планувати ліквідацію завербованих виконавців. Дистанційний підрив дозволяє організаторам одночасно здійснити атаку та позбутися людини, яка здатна надати слідству інформацію про кураторів.

    Особливо вразливими для таких схем залишаються безробітні, підлітки, люди у складному матеріальному становищі та громадяни, які шукають анонімний заробіток у соціальних мережах і месенджерах.

    СБУ закликає українців не реагувати на сумнівні пропозиції, пов’язані з перенесенням посилок, фотографуванням військових чи адміністративних об’єктів, підпалами автомобілів, встановленням телефонів або залишенням речей у визначених місцях.

    Такі завдання можуть бути частиною російської диверсійної операції, а обіцяна винагорода нерідко стає пасткою. У випадку з Івано-Франківськом своєчасне втручання правоохоронців дозволило зупинити підготовку двох вибухів і не допустити ймовірного масового вбивства цивільних та працівників екстрених служб.

  • За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян

    За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян


    В столиці продовжується зведення 25-поверхового житлового комплексу біля Києво-Печерської лаври в інтересах бізнес-структур з російським бекграундом.

    Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.

    За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.

    Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.

    Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • У Києві чоловік зі зброєю ходив по ЖК

    У Києві чоловік зі зброєю ходив по ЖК

    У Києві правоохоронці затримали 37-річного чоловіка, який відкрито пересувався територією житлового комплексу зі зброєю. Інцидент стався пізно ввечері 20 квітня на вулиці Каховській, коли мешканці повідомили поліцію про озброєного чоловіка у дворі багатоповерхового будинку.

    Як повідомили в поліції Києва, сигнал на лінію «102» надійшов близько 23:10. За словами очевидців, чоловік поводився неадекватно та демонстрував предмет, схожий на автоматичну зброю, що викликало паніку серед мешканців комплексу.

    На місце події оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та бійці полку поліції особливого призначення №1. Після первинного огляду території правоохоронці встановили квартиру, до якої зайшов підозрюваний. З огляду на потенційну загрозу було ухвалено рішення про силове затримання.

    Чоловіка затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. За даними слідства, він є 37-річним місцевим мешканцем і перебував у стані алкогольного сп’яніння. Його дії кваліфікуються як такі, що могли становити серйозну небезпеку для мешканців будинку та випадкових перехожих.

    Під час невідкладного обшуку у квартирі затриманого правоохоронці виявили значний арсенал зброї. Серед вилученого — карабін «Кольт М-4», мисливська рушниця «Escort Magnum BTS12», а також близько 200 набоїв різного калібру. Зброю та боєприпаси направлено на експертизу для встановлення їх походження, технічного стану та можливого незаконного ввезення або зберігання.

    Слідчі Дніпровського управління поліції Києва відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне носіння, зберігання або придбання зброї та боєприпасів без дозволу. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

    У поліції зазначають, що інцидент вдалося швидко локалізувати завдяки оперативній реакції мешканців та злагодженим діям спецпідрозділів. Правоохоронці підкреслюють, що в умовах воєнного стану будь-які випадки незаконного обігу зброї розглядаються як потенційно підвищена загроза безпеці громадян.

    Наразі слідство перевіряє можливі канали надходження зброї до затриманого, а також його можливі зв’язки з іншими епізодами незаконного обігу зброї. Розслідування триває, призначено низку експертиз.

    У поліції закликають громадян у подібних ситуаціях негайно звертатися до правоохоронних органів і не намагатися самостійно вступати в контакт з озброєними особами, щоб уникнути загрози життю та здоров’ю.

  • Київ через безконтрольну забудову перетворюється на бетонні джунглі

    Київ через безконтрольну забудову перетворюється на бетонні джунглі

    Сучасний Київ переживає спекотні часи, коли забудовники та місцева влада активно перетворюють столицю на бетонні джунглі. Це викликає чимало обурення серед мешканців та експертів, які закликають до обережнішого ставлення до розвитку міста.

    Новий житловий мікрорайон на 35 тисяч мешканців на лівому березі Дніпра, між Березняками й Осокорками, який видно чи не з усіх кінців Києва, — черговий склобетонний доказ того, що забудовники з дозволу влади і далі запаковують місто пустками без нормальної інфраструктури, з яких складно вибратися без авто (паркуватися теж ніде), у яких немає куди сховатися в спеку, але які так вигідно продавати. Що не так із цією забудовою, читайте в розборі архітектора Олега Гречуха який опублікувало видання Texty.org.ua.

    Вікна на залізничний міст через Дніпро із шумними товарними поїздами, шестисмугове шосе під житлом уздовж набережної, 13 будинків на 26 поверхів, близько 5 тисяч квартир — це не дивина, а радше стандартна містобудівна пропозиція в Києві.

    На лівому березі Дніпра збудували черговий мікрорайон на 35 тисяч мешканців без соціальної й транспортної інфраструктури.

    Чи можна будувати так, щоб нові житлові мікрорайони ставали соціальними магнітами з комфортним громадським простором, зручною інфраструктурою, щоб у них було комфортно саме жити, а не лише ночувати. Як роблять у Польщі? Чому ніяк не розірветься замкнене коло українських містобудівних проблем, що є наслідком радянських будівельних норм?

    Новий житловий мікрорайон у Києві. Фото автораНовий житловий мікрорайон у Києві. Фото автора

    Транспорт

    У Києві з кожним роком зростає кількість житлових проєктів, які не враховують базових потреб у транспортній та соціальній інфраструктурі. Наприклад, житловий квартал на лівому березі Дніпра поруч із залізничним мостом, що обслуговує товарні перевезення, і шестисмуговою магістраллю потерпає від постійного шуму та загазованості. До того ж через обмеження руху цивільних авто на Південному мосту більша частина транзитного трафіку зі спального Дарницького району в центр прямує через ці мікрорайони.

    У цій частині міста живе понад 750 тисяч мешканців, що спричиняє транспортний колапс. Зручного громадського транспорту бракує. І це лише посилює залежність від автомобілів, що, своєю чергою, збільшує навантаження на дороги й кількість заторів.

    Громадський транспорт представлений двома автобусними маршрутами між станціями метро, які рухаються транзитом з інтервалом пів години. Жодної зупинки громадського транспорту вздовж цього мікрорайону поки що немає і містобудівною документацією не передбачено. Вся дорожня інфраструктура побудована під водія авто.

    Житловий комплекс поблизу Дарницького мосту на лівому березі Дніпра. У цьому районі немає планів щодо розвитку міського електротранспорту, немає відокремлених смуг і зупинок громадського транспорту, велосипедні доріжки радше декоративні — вони не ведуть до станцій метро (відстань до яких 4–6 кілометрів), до набережної чи торговельних центрів і просто обриваються. Фото автораЖитловий комплекс поблизу Дарницького мосту на лівому березі Дніпра. У цьому районі немає планів щодо розвитку міського електротранспорту, немає відокремлених смуг і зупинок громадського транспорту, велосипедні доріжки радше декоративні — вони не ведуть до станцій метро (відстань до яких 4–6 кілометрів), до набережної чи торговельних центрів і просто обриваються. Фото автора

    План забудови

    Детальний план забудови цієї колишньої промзони був затверджений у 2017 році. Однак основні його рішення не відповідають сучасним потребам мешканців.

    У процесі перетворення промислової зони на житловий район дорожня мережа всередині та залізничні колії виконували інші функції — підвезення сировини та вивезення готової заводської чи фабричної продукції. Для житлового мікрорайону потрібна інша мережа вулиць, які фокусуються на пересадочних вузлах громадського транспорту, об’єктах інфраструктури (площі, сквери, парки, магазини, дитячі садочки, школи, медичні заклади).

    Забудовник застосував радянські містобудівні підходи, адаптувавши їх під комерційний продаж квартир, але не врахував важливості соціальної інфраструктуриЗабудовник застосував радянські містобудівні підходи, адаптувавши їх під комерційний продаж квартир, але не врахував важливості соціальної інфраструктури

    Детальний план забудови на 35 тисяч мешканців передбачив зміну цільового призначення сотні гектарів від Дніпра в глиб промзони. У ньому були закладені типові для радянської мікрорайонної забудови панельні будинки по 9–16 поверхів. Саме так були забудовані житлові масиви Позняки, Осокорки в ранніх 1990-х.

    Єдина відмінність — радянські будівельні норми передбачають безтранспортну зону всередині мікрорайону з великою школою на 2000 учнів у центрі й двома-трьома дитячими садочками. Звісно, квартири в будинках мало надавати місто/держава, так само коштом міського бюджету будувалися й утримувалися школи, садочки, поліклініки.

    За логікою, якій відповідають ці ще радянські нормативи, людина зранку дорогою до зупинки громадського транспорту відводить дитину в садок, а в школу дитина може ходити сама, адже до найближчого закладу освіти має бути не більше ніж 750 метрів пішки.

    Транзитний шлях для сотень тисяч приватних машин зі спальних районів столиці в центр пролягає вздовж русла Дніпра, через колишню промислову зонуТранзитний шлях для сотень тисяч приватних машин зі спальних районів столиці в центр пролягає вздовж русла Дніпра, через колишню промислову зону

    Економія на громадському просторі

    Українські будівельні норми і містобудівні регуляції досі ґрунтуються на радянській спадщині, яка не враховувала ринкових умов і приватну власність. Ця модель була орієнтована на планову економіку, де держава виступала єдиним забудовником, власником і розпорядником житлового фонду.

    Проте сьогодні приватні забудовники не зобов’язані зводити в нових мікрорайонах школи, дитячі садки, поліклініки та іншу соціальну інфраструктуру. І не зводять, бо набагато вигідніше будувати на продаж офіси та квартири.

    А ще максимально економлять на громадському просторі й зручній інфраструктурі навколо житлових комплексів, витрачаючи рівно стільки, скільки потрібно, щоб здобути перевагу над конкурентами. Але оскільки попит на нове житло в столиці досить стабільний, занадто багато зусиль не докладають. Бо купують і так.

    IMG 6

    Скло і бетон

    Комплекс поки що не заселений, тому тут малолюдно в робочий день. Але єдиного засадженого деревами клаптика у внутрішньому дворі недостатньо для такої кількості квартир.

    На кожному поверсі по 15 квартир, загалом у кожному будинку 370 квартирНа кожному поверсі по 15 квартир, загалом у кожному будинку 370 квартир

    Інфраструктура

    Наявність магазинів, перукарень, аптек та основних сервісів у таких житлових мікрорайонах зазвичай забезпечується завдяки орендованим приміщенням на перших поверхах (і в цьому ключова відмінність від радянської практики містобудування, яка також використовується в Європі).

    З повноцінним громадським простором ситуація значно гірша.

    У кварталі, розрахованому на 35 тисяч мешканців, передбачено лише одну приватну початкову школу й приватний дитячий садок, хоча кількість мешканців зіставна з населенням невеликого містечка. Можливо, десь на нижніх поверхах будуть навіть приватні дитячі клуби чи секції.

    Але вартість і школи, і садочка, і клубів навряд чи буде доступна для всіх мешканців. Ті, хто орендуватиме приміщення на нижніх поверхах, платитимуть комерційну вартість оренди, конкуруючи за місце зі значно прибутковішими бізнесами на зразок торговельних мереж, аптек, кав’ярень чи винних магазинів.

    Мешканці мікрорайону, які не можуть собі дозволити платити або мають дітей середнього шкільного віку, їздитимуть в інші райони. Найімовірніше, на власному авто.

    Це додаткове навантаження на міський трафік та міську соціальну інфраструктуру. Повноцінної школи, поліклініки й лікарні в цьому районі немає і не буде, не кажучи вже про бібліотеку й стадіон. Тому що всі ці заклади відповідно до чинних стандартів потребують великих вільних площ, прибудинкових територій і сонячного освітлення, якого на нижніх поверхах щільної забудови недостатньо.

    Паркування

    IMG 7

    Паркінг є лише під першою чергою забудови, місць на ньому вистачить на два-три 26-поверхових будинки з тринадцяти. Інші власники авто шукатимуть місця для паркування деінде, на дорогах загального користування чи в проїздах для пожежних авто.

    Рекреація

    Ніби Дніпро зовсім поруч, але вузька смужка недоглянутої набережної та широка шумна дорога нівелюють переваги. Мешканцям залишається хіба що чудовий краєвид із вікна за умови, що воно не пропускає шумуНіби Дніпро зовсім поруч, але вузька смужка недоглянутої набережної та широка шумна дорога нівелюють переваги. Мешканцям залишається хіба що чудовий краєвид із вікна за умови, що воно не пропускає шуму

    Незважаючи на близькість до Дніпра, житловий комплекс відділений від набережної широким шосе, через яке немає пішохідних переходів. Це зменшує доступність рекреаційних зон для мешканців: щоб провести час на природі, треба ще до неї якось дістатися.

    Ширина набережної подекуди лише 10–15 метрів, між річкою і шосе занадто мало простору, щоб розмістити якісь заклади інфраструктури, сервісу чи дозвілля.

    Є лише вузька доріжка завширшки два метри для прогулянки вздовж води. Якщо не брати до уваги парк Набережний в урочищі Берківщина за півтора кілометра, який облаштували нещодавно бюджетним коштом і який обслуговує тисячі інших мешканців, для яких є гострий дефіцит якісної паркової інфраструктури.

    На першому поверсі будинку, що ліворуч на фото, у прибудові буде початкова школа. Але очевидно, що вона не вмістить навіть невеликої частини дітей, які мали б тут бути за умови заселення всього комплексу. Інших місць для перспективних шкіл на території мікрорайону не передбаченоНа першому поверсі будинку, що ліворуч на фото, у прибудові буде початкова школа. Але очевидно, що вона не вмістить навіть невеликої частини дітей, які мали б тут бути за умови заселення всього комплексу. Інших місць для перспективних шкіл на території мікрорайону не передбачено

    Екологія

    Один із найгостріших викликів сучасного будівництва в Києві — недбале ставлення до екологічної складової. Набережна Дніпра, яка могла б стати центром відпочинку та дозвілля цього району, залишається важкодоступною і слабо розвиненою з погляду інфраструктури.

    Жодних альтернатив центральному опаленню та потужним трансформаторам, великому споживанню електроенергії для цього київського житлового комплексу немає. Це також жодним чином не сприяє стійкому розвитку, зменшенню викидів парникових газів, не запобігає, а, навпаки, пришвидшує зміну клімату.

    Велосипедних доріжок, які могли б з’єднати житловий комплекс із найближчими станціями метро, тут також немає.

    У центрі лавочки. Можна сидіти з чашечкою флетвайту й милуватися краєвидом на Дніпро, поки двір не обгородили парканом і коли не пече сонце. А ще слухати постійний шум, що долинає від шестисмугової автомагістраліУ центрі лавочки. Можна сидіти з чашечкою флетвайту й милуватися краєвидом на Дніпро, поки двір не обгородили парканом і коли не пече сонце. А ще слухати постійний шум, що долинає від шестисмугової автомагістралі

    Цілковита електрозалежність

    В умовах війни та дефіциту електроенергії багатоповерхові будинки стають непридатними для комфортного життя. Знеструмлення означає зупинку ліфтів, що робить життя на високих поверхах важким для людей похилого віку та осіб із обмеженими можливостями.

    Однокімнатна квартира тут коштує від 2,5 млн грн. Влітку на цій площі можна буде смажити яєшню. Такі поверхні без зелені в умовах тривалої спеки нагріваються до 65 градусівОднокімнатна квартира тут коштує від 2,5 млн грн. Влітку на цій площі можна буде смажити яєшню. Такі поверхні без зелені в умовах тривалої спеки нагріваються до 65 градусів

    У години вимкнення електроенергії неможливо охолодити квартиру кондиціонером, користуватися холодильником чи електричною плитою. Жодних альтернатив потужному споживанню електроенергії для цього київського житлового комплексу немає.

    Це також не сприяє стійкому розвитку, зменшенню викидів парникових газів, не запобігає, а, навпаки, пришвидшує зміну клімату. З часом витрати на кондиціювання лише зростуть. Вікна, зовнішні конструкції будинку не передбачають пасивного зменшення витрат на опалення чи охолодження. Балконів немає, тіньових навісів також. Що вище від землі, то спекотніше влітку в квартирі. Охолодити 20-й поверх значно витратніше, ніж 3–4-й.

    Фасади будинків рясно всіяні кошиками під кондиціонери. Є велика потреба в охолодженні, яка виникатиме внаслідок перегріву через велику кількість асфальту довколаФасади будинків рясно всіяні кошиками під кондиціонери. Є велика потреба в охолодженні, яка виникатиме внаслідок перегріву через велику кількість асфальту довкола

    Розвинена транспортна розв’язка, мости, дороги, громадський транспорт, якісні інженерні мережі (електроенергія, вода, тепломережі), природні ресурси (парки, набережна Дніпра), магазини, лікарні, школи і садочки, гуманне середовище — усе це могло б доповнювати квадратні метри житлової нерухомості, але черговий приклад демонструє, що практика будівництва без інфраструктури, попри все, набуває дедалі більших масштабів.

    IMG 13

    Порівняння з Польщею: що можна було б зробити краще?

    Досвід Польщі показує, що можна будувати житлові райони гуманніше. Малоповерхові будинки, каскадні рішення змінної поверховості й увага до організації простору створюють комфортні умови для життя. Перші поверхи зайняті магазинами й сервісами, що зменшує залежність від автомобіля. П’ять-шість поверхів значно краще сприймаються з погляду масштабу, зросту людини.

    У дворах менше великих суцільно вимощених бетонною бруківкою майданчиків, менше асфальту, більше камерних закритих дворів, де формуються спільноти сусідів, які частіше бачать одне одного, частіше запам’ятовують, а відповідно можуть разом вирішувати проблеми управління, підтримувати благоустрій і технічний стан будинків на високому рівні.

    Нижче у фотогалереї приклад зручної забудови в Польщі. Це також колишня промзона, район Ридлувка в Кракові. Зауважте, скільки зелені у дворах. І це недарма. Адже зелень не лише робить повітря чистішим, а й знижує температуру під час аномальної спеки влітку.

    У сусідній Польщі покупець голосує гаманцем за малоповерхову забудову, що передбачає затишне й приємне середовище. На перших поверхах більше дрібних магазинів і сервісів, будинки на п’ять-шість поверхів значно краще сприймаються з погляду масштабу, зросту людини

    У сусідній Польщі покупець голосує гаманцем за малоповерхову забудову, що передбачає затишне й приємне середовище. На перших поверхах більше дрібних магазинів і сервісів, будинки на п’ять-шість поверхів значно краще сприймаються з погляду масштабу, зросту людини

    IMG 15

    IMG 14

    18

    17

    IMG 19

    У сусідній Польщі покупець голосує гаманцем за малоповерхову забудову, що передбачає затишне й приємне середовище. На перших поверхах більше дрібних магазинів і сервісів, будинки на п’ять-шість поверхів значно краще сприймаються з погляду масштабу, зросту людини

    Зелений простір. У Польщі більшу увагу приділяють створенню камерних дворів і зелених зон у житлових районах, що допомагає мешканцям почуватися ближчими до природи й активніше взаємодіяти одне з одним.

    Висновки

    Проєкт житлового кварталу на березі Дніпра в Києві є черговим прикладом недалекоглядної містобудівної політики, яка не враховує потреб мешканців у соціальній інфраструктурі та комфортному транспортному сполученні. Брак пішохідних зон, велодоріжок, недостатня кількість шкіл та дитячих садочків роблять цей район ізольованим і незручним для життя.

    Чи винні в цьому численні перевіряльники та контролери, які не догледіли? Бо ж будівельні норми не такі еластичні, щоб прикрити різним тлумаченням очевидні порушення. Чи винна міська влада, яку як-не-як обирають мешканці? Чи винні автори будівельних норм, які, попри величезну кількість прописаних заборон, розробили документи, за якими така забудова цілком можлива? Напевно, кожен доклав до цього свою часточку.

    Щоб уникнути таких помилок у майбутньому, треба застосовувати принципи стійкого розвитку: інтегрувати громадський транспорт, створювати доступні рекреаційні зони і планувати будівлі, які будуть енергоефективними й зручними для всіх категорій населення.

    Україна може переймати досвід Польщі, де малоповерхова забудова, гармонійніше планування і наявність зелених зон створюють сприятливі умови для життя.

    Україні потрібна ґрунтовна реформа будівельних норм, яка дасть змогу адаптувати їх до нових реалій ринку і забезпечити комфортні умови для мешканців. Основними напрямами змін мають стати інтеграція екологічних та енергоефективних стандартів і регулювання щільності забудови.

    • Інтеграція екологічних та енергоефективних стандартів: сучасні будівельні норми мають передбачати обов’язкове використання технологій, що зменшують затрати енергії та викиди CO₂. Це дасть змогу не лише підвищити комфорт проживання, а й зменшити вплив на клімат.
    • Регулювання щільності забудови: потрібно обмежити висотність у деяких районах, щоб забезпечити різноманітність архітектури та уникнути перенасиченості населенням. Варто приділяти увагу гармонійному поєднанню житлових, комерційних і рекреаційних зон.

    Олег Гречух