Golosnovinua.com

Позначка: Житомирська область

  • Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь»

    Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь»

    Унаслідок ворожої атаки ударним дроном у Житомирі повністю знищено великий складський комплекс відомої української компанії «Рудь». Загальна площа масштабних руйнувань склала 4350 квадратних метрів.

    Головні деталі наслідків удару:

    • Матеріальні втрати: Як повідомили представники підприємства, на складі зберігалася готовя продукція компанії, а також спеціалізована погрузочна техніка та інше майно.
    • Масштаб бізнесу: «Рудь» є беззаперечним лідером ринку та найбільшим виробником морозива в Україні, контролюючи близько 30% внутрішнього ринку. Крім того, компанія утримує статус головного українського експортера солодощів — її продукція представлена у більш ніж 36 країнах світу через мережі європейських супермаркетів (Lidl, Kaufland, REWE, Billa, Aldi, Tesco, Auchan, Carrefour та Metro).
    • Асортимент виробництва: Окрім морозива, постраждале підприємство випускає заморожені овочі та ягоди, тісто, хлібобулочні, молочні вироби та різноманітні напівфабрикати.

    Цей цинічний удар по мирній інфраструктурі є черговою спробою ворога завдати максимальних збитків українській харчовій промисловості та економіці.

     

  • Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.

    Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.

    Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.

    Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.

    У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.

    Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.

    Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.

    Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.

    Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.

    В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.

    Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.

    Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.

    Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.

    Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.

    Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.

    Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.

    Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.

    Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.

    Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.

    Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.

    На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.

    При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.

    Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.

    Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.

    Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.

    Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.

    Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.

    Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.

    Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.

    Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.

  • Удар по міжнародному інвестору: росіяни зруйнували завод польської компанії Cersanit на Житомирщині

    Удар по міжнародному інвестору: росіяни зруйнували завод польської компанії Cersanit на Житомирщині

    Черговою мішенню російських окупаційних військ стала цивільна промислова інфраструктура з іноземними інвестиціями. Під ворожий удар потрапило підприємство відомої європейської компанії на заході України.

    Атака на підприємство у Звягельському районі

    У ніч на 12 вересня внаслідок масованого обстрілу Житомирської області зафіксовано влучання на територію заводу польської компанії Cersanit S.A. у Звягельському районі.

    Підприємство, яке спеціалізується на виробництві керамічної плитки та сантехніки під брендами Cersanit та Opoczno, зазнало пошкоджень. На місці влучання спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце події та ліквідували загоряння.

    Наслідки масованої хвилі обстрілів регіону

    Цей удар є частиною масштабної серії атак армії РФ по Житомирській, Рівненській та Волинській областях, у ході якої ворог цілеспрямовано бив по промислових об’єктах, складах та паливній інфраструктурі (зокрема, постраждали заправні станції у Звягелі та Коростені).

    Знищення цивільних виробництв з іноземними інвестиціями вкотре демонструє ігнорування агресором норм міжнародного права та спроби завдати максимального удару по економіці й робочих місцях в Україні. Інформація про масштаби руйнувань та постраждалих на території самого заводу уточнюється профільними службами.

  • Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    У ніч проти 9 серпня російські війська атакували Житомирську область. Внаслідок удару зафіксовано влучання та пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема німецького підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир». Відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Про наслідки російської атаки повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу постраждали троє людей. Одну людину госпіталізували до медичного закладу з опіками. Ще у двох постраждалих медики діагностували гостру реакцію на стрес.

    Під час атаки в області також зафіксували влучання у приватний житловий будинок. Крім того, уламки збитих або знищених повітряних цілей впали на житлові та господарські будівлі, спричинивши пошкодження.

    Згодом стало відомо, що одним із підприємств, яке постраждало внаслідок російської атаки, стало «Кромберг енд Шуберт Житомир». Про масштаб руйнувань повідомила пресслужба компанії.

    За інформацією підприємства, внаслідок російського удару його виробничі потужності та інфраструктура отримали значні пошкодження. Йдеться про масштабні руйнування, через які підприємство наразі не може продовжувати повноцінну роботу.

    При цьому серед працівників компанії постраждалих немає.

    «Через значний рівень пошкоджень підприємство вимушене тимчасово призупинити роботу на невизначений термін», — повідомили у пресслужбі «Кромберг енд Шуберт Житомир».

    У компанії зазначили, що визначити можливі строки відновлення виробництва можна буде лише після завершення технічної оцінки. Фахівці мають встановити повний обсяг пошкоджень та визначити перелік робіт, необхідних для відновлення виробничої діяльності.

    «Кромберг енд Шуберт Житомир» є цивільним виробничим підприємством зі 100% німецькими інвестиціями. Компанія працює в Житомирській області вже 11 років.

    Підприємство спеціалізується на виробництві електричних бортових кабельних систем для автомобільної промисловості. Його продукція використовується, зокрема, в автомобілях таких міжнародних брендів, як MAN та Škoda.

    Таким чином, російська атака завдала удару не лише по житловій та іншій цивільній інфраструктурі Житомирщини, а й по підприємству з іноземними інвестиціями, яке є частиною міжнародного автомобільного виробничого ланцюга.

    Тимчасова зупинка роботи підприємства може вплинути на виробничі процеси компанії та виконання замовлень для міжнародних автомобільних брендів. Водночас конкретні наслідки для виробництва та строки відновлення стануть відомі після завершення технічного обстеження.

    Російська атака на Житомирщину відбулася в межах масштабного нічного удару по Україні. У ніч проти 9 серпня російські війська застосували проти українських міст та регіонів велику кількість ударних безпілотників і ракет.

    Одним із головних напрямків атаки стала Одеська область. В Одесі були пошкоджені житлові будинки, енергетична інфраструктура та портові об’єкти. Внаслідок удару постраждали щонайменше восьмеро людей, а частина міста залишилася без електропостачання.

    Через знеструмлення також виникли проблеми з водопостачанням та зв’язком. Окрім того, після атаки були введені обмеження на рух трасою Одеса — Рені, що вплинуло на сполучення з окремими пунктами пропуску на кордоні з Молдовою.

    Нічна атака вкотре продемонструвала, що російські удари становлять загрозу не лише для військових об’єктів, а й для цивільної інфраструктури, підприємств та населення українських регіонів.

    На Житомирщині наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та оцінка завданих збитків. Рятувальники та відповідні служби працюють на місцях влучань і падіння уламків.

    Влада області продовжує уточнювати інформацію про наслідки російської атаки. Остаточні масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури та підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир» будуть визначені після завершення обстеження.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    «Побачив, як сина завели до ТЦК»: військовий напав на поліцейського — чим завершилася справа

    У Житомирській області суд виніс вирок військовослужбовцю, який напав на поліцейського біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Конфлікт стався після того, як до ТЦК доставили сина обвинуваченого. За матеріалами справи, чоловік прибув до центру після телефонного дзвінка від сина, побачив, як його виводять з автомобіля, і намагався втрутитися в ситуацію. Сутичка завершилася травмами правоохоронця, кайданками для військового та кримінальним провадженням.

    Справу розглядав Звягельський міськрайонний суд Житомирської області. Обвинуваченого судили за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йдеться про частину другу статті 345 Кримінального кодексу України.

    Як встановив суд, інспектори сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного відділу поліції несли службу на території ТЦК та СП. Вони забезпечували громадський порядок і брали участь у реалізації мобілізаційних заходів.

    У цей час на територію центру прибув військовослужбовець. За даними суду, він розпочав словесний конфлікт з одним із поліцейських. Під час суперечки чоловік усвідомлював, що перед ним перебуває правоохоронець у форменому одязі, який виконує службові обов’язки.

    Після словесного конфлікту ситуація швидко переросла у фізичну сутичку. Суд встановив, що обвинувачений схопив поліцейського за формений одяг, після чого вдарив його головою в обличчя, а потім завдав ще одного удару кулаком.

    Унаслідок нападу правоохоронець отримав синець у ділянці носа з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа зі зміщенням, крововилив і садно слизової оболонки верхньої губи. Також у потерпілого зафіксували крайовий скол першого зуба верхньої щелепи. За висновком експерта, ці травми належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Сам обвинувачений у суді повністю визнав свою вину. Він пояснив, що того дня йому зателефонував син і повідомив, що працівники поліції везуть його до ТЦК. Після цього військовий приїхав на місце й побачив, як його сина витягли з автомобіля.

    За словами чоловіка, він намагався захистити сина, однак працівники поліції йому перешкоджали. Саме це, як він пояснив у суді, викликало сильний гнів. Під час конфлікту він ударив поліцейського спочатку головою, а потім рукою. Після цього до нього застосували кайданки.

    Обвинувачений також повідомив суду, що на момент розгляду справи його сина вже мобілізували, однак йому невідомо, де саме той проходить службу.

    Потерпілий поліцейський надав суду свою версію подій. За його словами, сина обвинуваченого затримали як особу, яка перебувала в розшуку за порушення правил військового обліку. Після затримання його доставили до ТЦК, куди згодом прибув батько.

    Правоохоронець заявив, що військовий поводився агресивно та намагався розпочати бійку. Поліцейський намагався його заспокоїти, але у відповідь отримав удари. Через перелом носа потерпілий переніс операцію, близько місяця перебував на лікуванні та, за його словами, у цей період не отримував заробітної плати.

    Крім того, поліцейський розповів, що після інциденту в соцмережах, зокрема у Facebook, з’явилися негативні публікації, які стосувалися його особисто. Саме тому він наполягав на компенсації моральної шкоди.

    Під час судового розгляду обвинувачений заявив, що визнає цивільний позов частково — у сумі 30 тисяч гривень. Також він повідомив, що ще до ухвалення вироку переказав потерпілому 15 тисяч гривень як часткове відшкодування моральної шкоди, однак поліцейський ці кошти не отримав.

    Суд розглядав справу у скороченому порядку, оскільки обвинувачений визнав вину, а фактичні обставини не оспорювалися сторонами. Захист, потерпілий і сам обвинувачений не заперечували проти такого формату розгляду.

    Прокурор просив призначити військовому п’ять років позбавлення волі, але звільнити його від відбування покарання з випробуванням на три роки. Водночас суд вирішив, що такий строк є надмірним.

    Під час ухвалення вироку суд врахував, що обвинувачений раніше не був судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково намагався відшкодувати шкоду та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також суд взяв до уваги, що чоловік є військовослужбовцем, неодноразово отримував бойові поранення під час захисту України, має позитивну характеристику за місцем служби та відзнаки командування.

    Окремо суд звернув увагу на позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

    У підсумку суд визнав військового винним і призначив йому три роки позбавлення волі. Водночас чоловіка звільнили від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

    У вироку зазначається, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а обране покарання має забезпечити справедливий баланс між інтересами суспільства та правами людини.

    Ця справа стала черговим резонансним епізодом на тлі напруження навколо мобілізаційних заходів в Україні. Вона показує, що навіть сильні емоції, сімейні обставини та військовий статус не звільняють людину від кримінальної відповідальності за напад на правоохоронця. Водночас суд може враховувати бойовий шлях, каяття, позицію потерпілого та інші обставини під час призначення покарання.

  • Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.

    Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.

    В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.

    Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.

    Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.

    Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.

    У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.

    Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.

    Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.

    Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.

    Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.

    На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.

    Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.

    Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • Удар по Житомирщині: дрони РФ влучили в транспортну інфраструктуру, є загибла

    Удар по Житомирщині: дрони РФ влучили в транспортну інфраструктуру, є загибла

    Уранці 23 квітня російські війська здійснили атаку безпілотниками по цивільній транспортній інфраструктурі в Житомирській області. Внаслідок удару загинула жінка. Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, атака була спрямована саме по об’єктах цивільного призначення. «Ворог завдав чергового підступного удару дронами по цивільній транспортній інфраструктурі Житомирщини. На жаль, наразі відомо про одну загиблу жінку», — зазначив посадовець.

    На місці події одразу розпочали роботу екстрені служби. До ліквідації наслідків залучені підрозділи ДСНС України, ремонтні бригади та правоохоронні органи. Вони займаються розбором завалів, оцінкою пошкоджень та відновленням роботи інфраструктури.

    Наразі деталі щодо масштабу руйнувань уточнюються. Офіційна інформація про кількість постраждалих може змінюватися, адже роботи на місці тривають.

    Атака на Житомирщину стала черговим епізодом системних ударів російських військ по транспортній інфраструктурі України. Залізничні об’єкти, логістичні вузли та енергетичні елементи забезпечення руху регулярно стають цілями обстрілів.

    Напередодні, за інформацією українських медіа, російські війська атакували станцію Запоріжжя-Ліве у Запорізькій області. Унаслідок удару по сортувальному парку загинув помічник машиніста, а машиніст отримав поранення та був госпіталізований.

    Ще раніше, 20 квітня, під обстріл потрапили об’єкти залізничної інфраструктури в Харківській області. Тоді було пошкоджено рухомий склад, ремонтні цехи депо, контактну мережу та будівлю вокзалу. За офіційною інформацією, у тому випадку обійшлося без жертв серед цивільного населення.

    На тлі постійних атак українська залізниця змушена адаптувати правила безпеки для пасажирів. Зокрема, у разі підвищеної загрози поїзди можуть зупиняти заздалегідь, а людей — евакуйовувати у безпечні місця. Такі рішення ухвалюються на основі оперативного моніторингу повітряної ситуації та координації з військовими.

    Експерти наголошують, що удари по транспортній інфраструктурі мають кілька цілей. По-перше, це спроба порушити логістичні ланцюги та ускладнити переміщення ресурсів. По-друге — створення психологічного тиску на цивільне населення. По-третє — вплив на економічну стабільність країни.

    Попри це, українські служби продовжують оперативно реагувати на виклики. Відновлення пошкоджених об’єктів часто відбувається у максимально стислі терміни, що дозволяє зберігати функціонування критично важливої інфраструктури навіть в умовах постійної загрози.

    Ситуація в Житомирській області вкотре демонструє, що цивільні об’єкти залишаються під прицілом під час війни. Правоохоронці фіксують наслідки атаки для подальшого розслідування як воєнного злочину.

    Очікується, що найближчим часом місцева влада надасть додаткову інформацію щодо наслідків удару, а також можливих обмежень у роботі транспортної інфраструктури регіону.

  • Смертельна статистика за добу: в Україні потонули п’ятеро людей, ще одного вдалося врятувати

    Смертельна статистика за добу: в Україні потонули п’ятеро людей, ще одного вдалося врятувати

    Протягом останньої доби в Україні зафіксовано серію трагічних випадків на водоймах — загинули щонайменше п’ятеро людей у різних регіонах країни. Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян бути максимально обережними під час відпочинку біля води.

    За інформацією рятувальників, інциденти сталися одразу в кількох областях і містах, що свідчить про системну проблему нехтування правилами безпеки. У більшості випадків обставини трагедій ще з’ясовуються, однак попередньо йдеться про нещасні випадки під час перебування біля водойм.

    Зокрема, на Вінниччині трагедія сталася у селі Дмитрашківка — там із місцевого ставка дістали тіло 60-річного чоловіка. У Вінницька область подібні випадки трапляються регулярно, особливо у теплу пору року, коли люди частіше відвідують водойми без належного контролю.

    Ще один випадок зафіксовано на Житомирщині — у селі Дідковичі Коростенського району з річки Уж рятувальники вилучили тіло загиблого чоловіка. Річка Уж, як зазначають місцеві жителі, має складну течію в окремих ділянках, що може становити небезпеку для людей без належної підготовки.

    У місті Кропивницький трагедія сталася на річці Сугоклея. Там тіло чоловіка з води дістали місцеві мешканці ще до прибуття підрозділів ДСНС. Подібні випадки свідчать про те, що часто інциденти відбуваються раптово, і перша допомога залежить від очевидців.

    Найбільше трагедій за добу зафіксовано у Чернівецька область. У Чернівцях із річки Прут рятувальники дістали тіло чоловіка, а в місті Кіцмань — тіло жінки зі струмка. Таким чином, лише в одному регіоні сталося одразу два смертельні випадки.

    Водночас у Сумах вдалося уникнути ще однієї трагедії. На річці Псел рятувальники врятували чоловіка 1976 року народження. Його стан наразі уточнюється, однак сам факт порятунку свідчить про оперативність роботи екстрених служб.

    У ДСНС України наголошують, що більшість подібних випадків пов’язані з порушенням елементарних правил безпеки. Серед найпоширеніших причин — купання у необладнаних місцях, вживання алкоголю, нехтування погодними умовами та відсутність контролю за дітьми.

    Фахівці підкреслюють, що навіть спокійні на вигляд водойми можуть приховувати небезпеку: нерівне дно, холодні течії, різкі перепади глибини або підводні перешкоди. Особливо це стосується річок і ставків, які не мають спеціально облаштованих зон для купання.

    З настанням теплішої погоди кількість відвідувачів водойм традиційно зростає, що автоматично збільшує ризик нещасних випадків. Саме тому рятувальники закликають громадян дотримуватися базових правил: купатися лише у дозволених місцях, не заходити у воду в стані алкогольного сп’яніння, не залишати дітей без нагляду та уникати купання у вечірній і нічний час.

    Окремо наголошується на важливості навчання базовим навичкам надання першої допомоги. У критичних ситуаціях саме швидка реакція очевидців може врятувати життя до прибуття професійних рятувальників.

    Експерти також звертають увагу на необхідність розвитку інфраструктури безпечного відпочинку біля води. Йдеться про облаштування пляжів, встановлення попереджувальних знаків, чергування рятувальників та проведення інформаційних кампаній серед населення.

    Зафіксована за добу загибель п’яти людей на водоймах є тривожним сигналом про необхідність підвищення рівня безпеки. У ДСНС України закликають громадян не нехтувати правилами та відповідально ставитися до власного життя і життя оточуючих.

    Трагічна статистика вкотре нагадує: навіть звичайний відпочинок біля води може мати фатальні наслідки, якщо ігнорувати базові правила безпеки.