Позначка: злочинність

  • Зброя після війни в Україні, досвід інших країн та ризик зростання нелегального ринку в Європі

    Зброя після війни в Україні, досвід інших країн та ризик зростання нелегального ринку в Європі

    Через п’ять років після закінчення війни Україна може зіткнутися з однією з найбільших концентрацій бойової зброї в Європі з часів Другої світової.

    Це не абстрактна загроза. Це сценарій майже кожної великої війни XX і XXI століття. Після 1945 року в Європі залишалися мільйони одиниць зброї, які ще десятиліттями спливали в руках злочинних груп і в нових конфліктах. Україна, коли завершиться активна фаза бойових дій, зіткнеться з цим викликом у масштабі, якого не знала сучасна Європа. Ймовірно, сучасна Європа ще не стикалася з настільки масштабною концентрацією різноманітного сучасного озброєння за такий короткий час. Від радянських автоматів до західних протитанкових систем, від трофейного російського озброєння до комерційних дронів, перетворених на зброю. За оцінками експертів Small Arms Survey лише в перші місяці повномасштабного вторгнення територіальній обороні та волонтерським формуванням було видано сотні тисяч одиниць стрілецької зброї. До цього додалися великі обсяги озброєння регулярних частин ЗСУ, західні поставки (Javelin, NLAW, різні системи ППО та стрілецька зброя) і трофеї. Навіть якщо значна частина цієї зброї потрапить до нелегального обігу — це вже виявиться проблемою континентального масштабу.

    Мотиви зберігання зброї військовими та ветеранами, реальні кейси та вплив на злочинність

    Злочини, пов’язані з вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибухівкою, зросли в 47 разів — з 273 у 2021 році до майже 13 тисяч у 2024-му. Більша частина пов’язана з воєнними злочинами окупантів, однак зростає й кількість «цивільних» насильницьких злочинів зі зброєю, про це свідчить офіційна статистика МВС України за 2024 рік.

    Експерт з кримінального права Григорій Усатий прямо каже: люди озброюються, «бо розуміють, що вони не захищені».

    В умовах війни, коли загрози (диверсії, обстріли прифронтових і деокупованих територій, кримінал) реальні, а довіра до правоохоронної системи в частини населення підірвана, зброя стає «страховкою». Це не лише про ветеранів — про всіх, хто пройшов через окупацію або бої.

    ПТСР, відчуття постійної загрози є класичними наслідками бойового досвіду. Зброя поряд дає ілюзію контролю. Це не виправдання, але реальний фактор, який відзначають психологи, що працюють з ветеранами. У поєднанні з труднощами реінтеграції (робота, сім’я, соціальна ізоляція) вона може стати тригером. Для багатьох бійців зброя, захоплена у ворога, — не просто залізо. Це доказ виживання, конкретних боїв, іноді «особистий рахунок». Такі речі везуть додому як символи. Аналогічні пояснення регулярно звучать і в українських, і в російських кейсах затримань.

    Липень 2026 року. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом військовослужбовцям, які намагалися продати цілий вантаж зброї та вибухівки (більше тонни пластиду, сотні боєприпасів, протитанкові засоби). Загальна вартість вилученого — понад 2 млн грн, про що повідомили ДБР, а деталі справи оприлюднила «Українська правда».

    Березень 2026 року. На Одещині ДБР затримало п’ятеро військовослужбовців, які крали зброю з арсеналів бойових бригад, де служили, і перепродавали її. Зброя — явно з поля бою. Це вже не «кишеньковий трофей», а організований канал збуту важких систем, про що повідомило ДБР і висвітило «Суспільне Одеса».

    Світовий досвід наслідків неконтрольованого поширення зброї

    Історія показує, що зброя після війни майже ніколи не зникає сама собою. Вона змінює власників, маршрути й цілі. Разом з нею змінюється й характер насильства в суспільстві. Після Другої світової війни в Європі та Японії союзники провели масштабні операції з роззброєння та збору зброї. Як свідчать історичні дослідженняSmall Arms Survey, значна кількість зброї залишалася в обігу десятиліттями.

    Але навіть тоді значна частина витекла на Близький Схід, в Азію та в руки кримінальних структур. Як показує аналіз Small Arms Survey, в Італії після 1945 року зброя з партизанського руху та залишків фашистських формувань стала одним із чинників посилення організованої злочинності.

    Одним із найпоказовіших прикладів залишаються Балкани 1990-х, досвід яких детально дослідили автори роботи Small Arms and Light Weapons in the Federal Republic of Yugoslavia. Після розпаду Югославії на території колишніх республік залишилося, за оцінками різних міжнародних місій та Small Arms Survey, від двох до чотирьох мільйонів одиниць стрілецької зброї. У Боснії, за оцінками експертів, майже на кожного жителя припадала одна одиниця незареєстрованої зброї. Міжнародні місії (UNPROFOR, SFOR та KFOR) змогли вилучити лише частину арсеналів, а програми «зброя за гроші», що діяли в окремих районах, не дали очікуваного ефекту. Значна частина зброї згодом опинилася на чорному ринку. Ще більш показовий випадок — Центральна Америка. Громадянські війни в Сальвадорі та Гватемалі завершилися мирними угодами на початку 1990-х. Зброя залишилася. Демобілізовані солдати та партизани часто не отримували ані земель, ані роботи, ані соціальної підтримки. У деяких країнах після війни кількість загиблих від кримінального насильства виявилася вищою, ніж загинуло за останні роки самої війни.

    Після завершення громадянської війни Сальвадор протягом багатьох років залишався однією з найнебезпечніших країн світу. У 2000-х рівень умисних убивств неодноразово перевищував 50–60 випадків на 100 тис. населення, а в окремі роки сягав понад 60, свідчать дані дослідження UNODC Global Study on Homicide.

    Ірак після 2003 року продемонстрував, що навіть за наявності потужної міжнародної коаліції та величезних ресурсів роззброєння й контроль залишаються вкрай складним завданням, коли держава зруйнована, а суспільство поляризоване. За оцінками, наведеними в дослідженнях RAND Corporation, після падіння режиму Саддама Хусейна в обіг потрапило до мільйона одиниць стрілецької зброї з розграбованих складів. Ця зброя стала одним із джерел озброєння для повстанських угруповань, а згодом і для «Ісламської держави».

    В Албанії у 1997 році крах фінансових пірамід призвів до повного колапсу держави. За кілька днів населення розграбувало армійські склади й винесло понад пів мільйона автоматів та іншої зброї. Частина цього арсеналу була використана під час заворушень, інша — потрапила на чорний ринок Балкан і за його межі. Майже через 30 років значну частину цієї зброї так і не вдалося знайти. Дослідження Turning the Page: Small Arms and Light Weapons in Albania називає цей випадок одним із наймасштабніших і найшвидших випадків втрати державного контролю над зброєю в новітній історії Європи.

    Ці приклади важливі не самі по собі, а тому що показують різні механізми: від політичної недовіри та бажання зберегти важелі впливу до миттєвого колапсу держави, від креативних громадських програм до ситуацій, коли контроль над зброєю зберігають не державні структури, а збройні угруповання.

    Перевірені механізми постконфліктного роззброєння

    Досвід постконфліктних країн показує, що просте вилучення зброї рідко дає довгостроковий результат. Найефективнішим виявився комплексний підхід, у якому роззброєння поєднується з реінтеграцією ветеранів та відновленням довіри до держави. Саме на цьому будувалися програми DDR (роззброєння, демобілізація та реінтеграція). У Ліберії, Сьєрра-Леоне та Колумбії головним було не кількість вилученої зброї, а можливість колишніх учасників конфлікту повернутися до мирного життя через роботу, освіту та психологічну підтримку. Саме такий підхід рекомендують Міжнародні стандарти ООН із роззброєння, демобілізації та реінтеграції IDDRS, наголошуючи, що без соціальної адаптації колишніх комбатантів зброя нерідко повертається до нелегального обігу.

    Гарні результати показали й кампанії добровільної здачі зброї з амністією. У країнах Західних Балкан завдяки ініціативам SEESAC з 2018 року було вилучено й знищено десятки тисяч одиниць зброї.

    Їхній успіх забезпечили обмежені строки проведення, відсутність переслідування та широка інформаційна підтримка. Програми викупу зброї самі по собі зазвичай менш ефективні.

    Винятком стала Австралія, де після подій 1996 року викуп супроводжувався посиленням збройного законодавства, що дозволило суттєво знизити рівень збройного насильства. Не менш важливі реєстрація, маркування та цифровий облік зброї, однак вони працюють лише за довіри суспільства. Якщо реєстрація сприймається як підготовка до конфіскації, зброя йде в тінь. Саме тому успішні країни поєднували контроль, соціальну реінтеграцію та координацію держави, місцевих громад і міжнародних партнерів.

    Запобігання нелегальному обігу до закінчення збройного конфлікту

    За оцінками Small Arms Survey, ще до 2022 року в Україні було зареєстровано близько 1,3–1,5 мільйона одиниць цивільної вогнепальної зброї.

    Військове озброєння враховується окремо — у системах Міністерства оборони та Генерального штабу. Однак війна неминуче змінила принципи такого обліку: частина даних фіксувалася в спрощеному порядку, деякі процеси проходили в екстремальних умовах, а масштаб поставок і переміщень зброї виявився безпрецедентним. За оцінкамиSmall Arms Survey та інших експертів, на сьогодні в Україні може перебувати до 4–5 мільйонів одиниць стрілецької зброї та боєприпасів, з яких значна частина перебуває поза цивільною системою обліку або може становити ризик потрапляння до нелегального обігу.

    Europol у флагманському звіті EU-SOCTA 2025 прямо зазначає: «Поточний збройний конфлікт в Україні є джерелом все нових загроз для нашої внутрішньої безпеки. […] Ми також повинні бути готові до нових викликів після закінчення цієї війни, таких як збільшення контрабанди зброї та боєприпасів з України.»

    У ширшому контексті Europol також попереджає, що нелегальна торгівля зброєю вже формується і може посилитися після завершення війни. Це підкреслює необхідність превентивних заходів та обміну даними для запобігання витокам у європейські кримінальні мережі. Саме тому міжнародне співробітництво, системи маркування, відстеження та обміну інформацією стають не менш важливими, ніж фізичне вилучення зброї.

    INTERPOL уже використовує міжнародну систему iARMS для пошуку викраденої та незаконно переміщеної зброї, тоді як Europol регулярно аналізує маршрути її нелегального обігу. Для України це означає, що ефективний контроль необхідно вибудовувати ще до завершення війни, інакше через кілька років українська зброя може почати фігурувати в розслідуваннях організованої злочинності по всій Європі.

     

  • Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    Матір хотіла продати трьох дітей за 60 тисяч: на Рівненщині викрили моторошну схему

    На Рівненщині правоохоронці викрили 39-річну жінку, яку підозрюють одразу у двох особливо тяжких злочинах – торгівлі людьми та незаконному збуті психотропних речовин із залученням неповнолітньої дитини. За даними слідства, жінка намагалася передати трьох власних дітей сторонньому чоловікові для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва, а також використовувала свою 11-річну доньку для передачі наркотиків покупцям. Суд уже обрав підозрюваній найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

    Про це повідомили у Національній поліції України та Рівненській обласній прокуратурі.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваною є 39-річна жителька Рівненської області, яка виховувала трьох дітей. Слідство встановило, що жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу йому своїх синів віком 9 та 14 років, а також 11-річної доньки. За попередніми даними, дітей планували перевезти до Києва, де вони мали жебракувати на території Києво-Печерської лаври та в інших місцях великого скупчення людей.

    За версією слідства, жінка розглядала власних дітей як джерело заробітку та погодилася передати їх для експлуатації за грошову винагороду. Загалом вона розраховувала отримати 60 тисяч гривень. Половину суми – 30 тисяч гривень – підозрювана отримала одразу після домовленості, а решту коштів мала одержати після повернення дітей додому.

    Операцію вдалося задокументувати правоохоронцям. Після отримання частини обумовлених грошей жінку затримали співробітники поліції. За даними слідства, її дії мають ознаки торгівлі людьми, оскільки дітей планували використовувати для систематичного жебрацтва та отримання прибутку.

    У прокуратурі наголошують, що жебрацтво, до якого примушують дітей, законодавство розглядає як одну з форм експлуатації людини. Особливо тяжким злочином вважається ситуація, коли жертвами стають неповнолітні.

    Під час подальших слідчих дій правоохоронці встановили ще один епізод ймовірної злочинної діяльності жінки. За даними слідства, вона залучала свою 11-річну доньку до незаконного обігу психотропних речовин. Як повідомляють у поліції, підозрювана використовувала дитину для передачі особливо небезпечного психотропу покупцю, намагаючись таким чином уникнути підозр та відповідальності.

    Слідчі вважають, що жінка свідомо втягувала неповнолітню у злочинну діяльність та використовувала її для здійснення незаконних оборудок. Сам факт залучення дитини до збуту наркотиків є обтяжуючою обставиною та передбачає суворіше покарання.

    Після затримання матері всіх трьох дітей вилучили із сім’ї. Наразі вони перебувають під опікою відповідних служб та отримують необхідну допомогу. Фахівці оцінюють їхній психологічний стан і вирішують питання щодо подальшого влаштування дітей.

    Особливу увагу правоохоронців привернув той факт, що до моменту викриття сім’я не перебувала на обліку в службах у справах дітей. Це означає, що офіційно родина не вважалася неблагополучною та не перебувала під контролем соціальних служб. Наразі компетентні органи перевіряють усі обставини життя дітей та з’ясовують, чи були раніше сигнали про можливі проблеми у сім’ї.

    Жінці вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінують торгівлю людьми, вчинену щодо кількох осіб, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин із залученням дитини.

    За даними прокуратури, санкція найтяжчої зі статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років із можливою конфіскацією майна.

    Під час судового засідання слідчі та прокурори наполягали на найсуворішому запобіжному заході, аргументуючи це тяжкістю інкримінованих злочинів, ризиком впливу на свідків та можливістю ухилення від слідства. Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та ухвалив рішення взяти підозрювану під варту без права внесення застави.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування та встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми експлуатації дітей. Зокрема, перевіряється роль чоловіка, якому, за даними слідства, мали передати неповнолітніх для жебрацтва.

    У поліції наголошують, що торгівля людьми залишається одним із найнебезпечніших злочинів, жертвами якого часто стають діти. Експлуатація неповнолітніх може проявлятися у різних формах – від примусової праці та жебрацтва до використання у злочинній діяльності чи сексуальної експлуатації.

    Фахівці зазначають, що випадки, коли до таких схем причетні власні батьки, викликають особливе занепокоєння, оскільки саме родина має бути головним місцем безпеки та захисту дитини.

    Раніше подібний випадок було зафіксовано на Закарпатті, де 32-річну жінку засудили до восьми років позбавлення волі за передачу власних дітей в “оренду” для жебрацтва. Правоохоронці наголошують, що боротьба з торгівлею людьми та експлуатацією дітей залишається одним із пріоритетних напрямків їхньої роботи, а за такі злочини законодавство України передбачає максимально сувору відповідальність.

  • Викрадення бізнесмена у Кривому Розі: деталі справи Квасова та Храменка

    Викрадення бізнесмена у Кривому Розі: деталі справи Квасова та Храменка

    В Кривому Розі уже більше десяти років орудує банда Олександра Квасова на прізвисько “Саша Фармазон”.

    Під дахом місцевих правоохоронців, та завдяки корумпованим суддям, розмах діяльності Саші Фармазона досяг таких масштабів, що Квасов всерйоз задумався про політичну кар’єру, розпочавши зі створення благодійного фонду “Сталеве серце Кривбасу”.

    Нагадаємо, Олександр Квасов відомий в регіоні бандит та рейдер. В кримінальному світі Олександра Квасова знають як віртуозного фальсифікатора, що спеціалізується на підробці документів, підписів, печаток.

    Власне кажучи, свій “перший мільйон” Олександр Квасов нажив саме завдяки “фармазону” – захопивши через підробку підписів 4000 га сільськогосподарських земель.

    Для захоплення земель Олександр Квасов фальсифікував підписи селян та навіть їх вже померлих односельчан. Конфлікт мав значний суспільний резонанс, дійшло навіть до “селянського бунту”, коли біля сотні селян оточили автівку Квасова з вимогою повернути вкрадену землю.

    ФОТО: Селяни оточили автівку Олександра Квасова через рейдерське захоплення землі

    Тоді правоохоронці вимушені були реагувати, так як інформація про “селянський бунт” вийшла за межі Дніпропетровської області, але завдяки зв’язкам з місцевою поліцією Олександр Квасов зміг уникнути відповідальності та продовжив протиправну діяльність.

    Наступний гучний скандал виник відносно нещодавно, у 2020 році через ситуацію в селі Златоустівка, де фермер Андрій Мошель заявив про рейдерське захоплення його земель. Судові рішення підтверджували права сім’ї Мошеля, але щороку на поля поверталися поліція і прокуратура, арештовуючи техніку та блокуючи збір урожаю.

    Для розуміння, як саме “Саша Фармазон” уникав кримінальної відповідальності, варто звернути увагу на його зв’язки з правоохоронцями, яким Квасов стабільно “заносив” 10% від свого так званого “бізнесу”.

    В даному контексті варто зазначити, що адвокатом Олександра Квасова значився Микола Касьян, сестра якого Ірина Боровець працювала заступницею прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Максима Коценко.

    Серед поліцейських на той час “кришував” діяльність “Саші Фармазона” начальник слідства Криворізького відділу поліції Гоптарев Олександр Ігорович та заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Носевич Олександр Андрійович.

    ФОТО: Олександр Гоптарев кришував діяльність Саші Фармазона за 10% від “бізнесу”

    Відчувши повну безкарність під дахом правоохоронців Дніпропетровщини, Олександр Квасов знайшов нову “нішу” для заробітку та зайнявся “вибиванням з місцевих бізнесменів неіснуючих боргів”. Варто відзначити, що “вибивання боргів” відбувалось “на підвалі” із застосуванням тортур, в тому числі “символу 90-х” паяльнику.

    Тут варто згадати, що у “новому бізнесі” в Олександра Квасова зявився партнер – його кум Дмитро Храменок на прізвисько “Інтелігент”. Квасов разом з Храменком володіють рестораном, не регулярно відбувались “сексуальні оргії” за участі неповнолітніх, там же куми обговорювали практично всі свої протиправні дії, записи яких є у правоохоронців.

    Дмитро Храменок на Дніпропетровщині відомий як “король контрафакту”. В його власності 12 нелегальних АЗС, 15 пунктів приймання металобрухту, 9 крамниць з тютюном і алкоголем без акцизів, підпільні цехи сигарет і алкоголю.

    Весною 2025 року в Дмитра Храменока “Інтелігента” пройшли обшуки,   під час яких були вилучені 30 ящиків підробленої горілки. За інформацією джерел, слідчі самі  запропонували Інтелігенту  “вирішити питання” за $50 000, але “без гарантій”. Судячи з того, що  “король контрафакту” безперешкодно продовжує свою роботу, можемо дійти висновку що “не обманули”.

    Також продовжують роботу всі 15 пунктів приймання металобрухту Інтелігента, а їх адреси добре знайомі як місцевим жителям так і правоохоронцям:

    Саксаганський район

    ГБК Буран

    Балка Калетіна (гаражі), р-н Ювілейна

    Жовтневий район

    Вул. Електрозаводська, 20 (котельня)

    Вул. Миколи Світальського, 7 — поруч (3-й гараж)

    Вул. Зв’язку, 4

    Вул. Стасова, 7 (гаражі)

    Вул. Женевська — база навпроти 9-ї міської лікарні

    Долгінцівський район

    Вул. Леоніда Бородича, 14

    Інгулецький район

    ГБК Збагачувач

    Терновський район

    ГБК Східний

    Вул. Колачівського, 82

    Дзержинський район

    Вул. Ферганська, 23

    За інформацією джерела, щоб “не помічати” роботу всіх 15 пунктів прийому металобрухту Дмитра Храменока, криворізькі поліцейські щомісячно отримують  $5000.

    Але самим прибутковим “бізнесом” Саші Фармазона та Інтелігента стало “вибивання” неіснуючих боргів з місцевого бізнесу.

    Так, нещодавно регіон сколихнула новина про те, що місцевого бізнесмена Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі з використанням паяльника та розпеченої фомки.

    ФОТО: Квасов та Храменко викрали Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі

    Слідство встановило, що до протиправних дій причетні Олександр Квасов, його кум та партнер Дмитро Храменко та місцевий ФОП-підприємець Карен Мовсісян.

    ФОТО: Затримані за викрадення, катування та вимагання  Олександр Квасов, Дмитро Храменко та Карен Мовсісян

    Згідно матеріалів судового реєстру 15 травня 2025 року до поліції Кривого Рогу звернулася місцева мешканка. Остання повідомила: напередодні, близько 17 години її чоловік попрямував на зустріч зі знайомими йому Квасовим і Храменком у кафе “Синдикат”, але надалі перестав відповідати на дзвінки.

    Ввечері 14 травня їй перетелефонував один з учасників рандеву й повідомив про викрадення її другої половинки. Жінка оперативно приїхала у розважальний заклад, де їй повідомили первинну версію подій. Буцімто близько 21 години до банкетної зали “Синдикату” через запасний вихід вдерлося 3-4 молодиків у чорних спортивних костюмах та балаклавах, які тримали в руках зброю. “Візитери” надали вказівку відвідувачам “опустити голову донизу”, завдали кілька ударів чоловікові заявниці, після чого – вивели з приміщення “під дулом” пістолета.

    Спантеличеній дружині приятелі її чоловіка (ймовірно, йдеться про “Фармазона” та “Інтелігента”) порадили зачекати кілька годин та завірили що чоловік скоро повернеться, також заявили, камери відеоспостереження в “банкетці” “Синдиката” не зафільмували обставини скоєння злочину. Порадою своїх знайомих жінка знехтувала та самотужки відшукала інше відео неподалік місця подій.

    Завдяки цьому до фокусу уваги правоохоронців потрапив автомобіль марки “Hyundai Terracan”, на якому викрадачі вивезли жертву кіднепінгу з території кафе. Відповідний транспортний засіб буцімто бачили неподалік складських приміщень по вулиці Ферганській, де зареєстрована компанія Дмитра Храменка. 16 травня тут було здійснено обшук, однак виявлено не викраденого чоловіка, а технологічний цех, обладнаний устаткуванням для конвеєрного виробництва алкоголю.

    Аналізуючи повідомлені під час допиту потерпілої та отриману інформацію щодо наявності давніх грошових зобов’язань її чоловіка перед Квасовим та Храменко, правоохоронці почали відпрацьовувати версію щодо ймовірної дотичності до кіднепінгу “Інтелігента” та “Фармазона”.

    Згідно подальшої інтерпретації слідства, жертву викрадення першу ніч після кіднепінгу зловмисники утримували в будинку, де із використанням розпеченої металевої фомки та паяльника вимагали віддати їм 1 млн. дол. та вказати місце схованки ще 500 тисяч. А вранці 15 травня, дізнавшись про звернення до поліції дружини викраденого, від останнього домоглися запису відеозвернення коханій, аби та припинила його пошуки. Надалі чоловіка протягом кількох діб тримали із зав’язаними очима у підвалі, а близько 23 години 17 травня – вивезли в поле, де залишили біля електроопори.

    ФОТО: Скріншот офіційної заяви Поліції Дніпропетровської області щодо затримання Олександра Квасова, Дмитра Храменко та Карена Мовсісяна

    Незважаючи на значний суспільний резонанс, Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна фактично відпустила Фармазона та Інтелігента на волю, ухваливши рішення про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. та цілодобових домашніх арештів.

    ФОТО: Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна

    Як повідомляють наші джерела, за таке “лояльне” рішення суддя Лариса  Бєльченко отримала $500 000.

    Стосовно “покровителів” Олександра Квасова у правоохоронних органах, за “кришування” яких Саша Фармазон вважає за можливе викрадення та катування людей у Кривому Розі, в розпорядженні нашої редакції їх прізвища.

    Мова йде про начальника Криворізької поліції Володимир Васильєв та колишнього прокурора області Сергія Біжко.

    ФОТО: Володимир Васильєв та Сергія Біжко – “дах” Саші Фармазона та Інтелігента у правоохоронних органах

    За інформацією нашого джерела, за закриття справи про викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов та Дмитро Храменок заплатили правоохоронцям $50 000 та “подарували” авто Škoda Kodiaq. Також щомісячно Квасов заносить суму еквівалентну 10% від зібраного урожаю, а Хроменко $5000 щоб поліція не помічала його незаконний бізнес на торгівлі металобрухтом.

    Також варто відзначити, що Олександр Квасов завів друзів та партнерів в політичному середовищі, які періодично користуються його “послугами”.

    Серед них відразу два народні депутати – “слуга народу” Юрій Кісель та скандальна Анна Скороход. За інформацією джерела, Скороход і Квасова познайомив їхній спільний торговець наркотиками.

    ФОТО: Нардепи Анна Скороход та Юрій Кісель входять до близького кола Саші Фармазона

    Як бачимо, під дахом місцевих правоохоронців, корумпованих суддів та за сприяння топових політиків Олександр Квасов вибудовує в регіоні власну “імперію впливу” яка давно вийшла за рамки звичайного бандитизму.

    Продовження теми у наступній частині нашого журналістського розслідування.