Golosnovinua.com

Позначка: зловживання

  • Як змінювалося майно родини Федоренка під час його роботи у Київавтодорі: дані з декларацій

    Як змінювалося майно родини Федоренка під час його роботи у Київавтодорі: дані з декларацій

    Олександр Федоренко, який очолює КК «Київавтодор» із 2020 року, за короткий час перетворився на одну з найбільш одіозних постатей столичної комунальної сфери. Попри офіційно скромні доходи, його родина демонструє стрімке й необґрунтоване збагачення. На цьому тлі правоохоронці відкрили одразу кілька кримінальних проваджень, що розкривають глибину корупційних практик у дорожній галузі Києва.

    У 2023 році офіційна зарплата Федоренка склала 1,15 млн грн. Дохід його дружини Юлії — понад 700 тис. грн, плюс 615 тис. грн від продажу Skoda Octavia A7.
    Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збільшення активів сім’ї:

    • дві земельні ділянки в Гореничах;

    • квартира в Києві площею 57,6 м²;

    • будинок на 89 м²;

    • нове паркомісце.

    Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

    У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.
    Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

    За даними слідчих:

    • привласнено майже 10 млн грн;

    • загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

    Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

    Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

    Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

    Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.
    Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

    Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

    Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

    Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

  • Куди зникають бюджетні мільйони: розслідування корупційної системи в Держспецзв’язку

    Куди зникають бюджетні мільйони: розслідування корупційної системи в Держспецзв’язку

    Держспецзв’язок — структура, що повинна гарантувати інформаційну безпеку, захист стратегічної інфраструктури та стійкість держави в умовах війни. Проте зібрані матеріали свідчать: ця служба роками працює не на державу, а на вузький клан чиновників, пов’язаний із Григорієм Мамкою та його оточенням.

    Усередині відомства вибудувалася повноцінна корупційна модель, де державні закупівлі стали джерелом швидкого прибутку. Під виглядом «прозорості» та «ефективного управління» функціонує система штучних бар’єрів, яка відсіює всіх небажаних учасників ще до старту тендеру. Дискримінаційні технічні вимоги, стислі терміни подання пропозицій, відсутність забезпечення та приховані умови — усе це частини одного механізму.

    Ключові фігури схеми

    У центрі – керівництво Держспецзв’язку:
    • голова адміністрації Олександр Потій,
    • начальник відділу Олег Мамка,
    • керівники регіональних підрозділів Сергій Жук і Борис Загробський,
    • екснардеп Григорій Мамка, який координує діяльність неформальної групи.

    Їхня структура на роки закріпила перемогу «потрібних» фірм у тендерах. Дві компанії — ТОВ «Партнершип» та ПП «Захист Плюс» — фактично мають монополію на підряди Держспецзв’язку. Формально торги відкриті, але результат визначається заздалегідь технічними умовами, прописаними під можливості конкретних фірм.

    Львівський «полігон»: як схема відточувалася

    Першою зоною відпрацювання стали охоронні закупівлі у Львівському управлінні. Тендерна документація була написана так, щоб лише «Партнершип» міг виконати вимоги: вузькі параметри, фіксовані години, особливі технічні обмеження, відсутність тендерного забезпечення — грубе порушення для охоронної сфери.

    Компанія «Гризлі» запропонувала нижчу ціну, але її заявку відхилили без обґрунтованих причин. Держава переплатила понад 100 тисяч гривень, а контракт на 1 997 280 грн традиційно отримав «свій» підрядник.

    Вінниця: копія схеми

    У Вінницькому управлінні сценарій повторився. Документи прописали під ПП «Захист Плюс», а всі інші пропозиції блокували або відхиляли під надуманими приводами. Загробський особисто вносив у тендерні умови положення, які гарантували перемогу потрібної компанії.

    Обготівковування через FF88

    Паралельно екснардеп Мамка вибудував канал для відмивання грошей через бутик FF88. Завищені ціни, підставні ФОПи, cash-розрахунки та номінальні керівники дозволяли приховувати реальні доходи, отримані від маніпуляцій із тендерами. Це була не просто супутня діяльність, а ключовий елемент фінансової вертикалі.

    Система, що працює роками

    Це не один злочин і не окремі випадки — це цілісна схема, де кожен елемент підпорядкований спільній меті: залишити державні кошти у руках вузького кола осіб. Будь-який новий підрядник приречений на відмову. Державний бюджет регулярно втрачає мільйони через завищені ціни та відсутність реальної конкуренції.

    На основі зібраних фактів подані офіційні звернення до правоохоронних і контролюючих органів. Розслідування має дати відповіді: хто в банках сприяв підозрілим платежам, чому відхиляли вигідні пропозиції, як обирали підрядників та куди насправді виводилися державні кошти.

    Мета — зруйнувати корупційний механізм, що перетворив стратегічний орган безпеки України на приватний прибутковий бізнес. Якщо цього не зробити зараз, держава ризикує втратити інституцію, яка за законом повинна її захищати.

  • Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Начальник Головного управління Національної поліції у Києві Дмитро Шумейко опинився в центрі уваги через низку фактів, які ставлять під сумнів його доброчесність та законність накопичених статків. Попри тривалу службу в міліції та поліції, його кар’єра супроводжується запитаннями, на які досі немає офіційних відповідей.

    Одне з ключових питань — як саме Шумейко уникнув люстрації. За законом він підпадав під її вимоги, однак жодних наслідків для нього це не спричинило. Невдовзі після цього він продовжив кар’єру в поліції, захистив дисертацію під керівництвом Олега Татарова та, за даними експертів, зробив це за наявності очевидного плагіату. Сам Шумейко звинувачення не коментує.

    Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

    Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

    Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

  • Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    На Полтавщині подружжя прокурорів Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна опинилися в центрі уваги через використання поширеної в регіоні практики раннього оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обоє отримали пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на прокурорських посадах.

    Суть схеми проста: ранній вихід на спеціальну пенсію дозволяє отримувати понад пів мільйона гривень на рік пенсійних виплат, одночасно з офіційною прокурорською зарплатою, що перевищує один мільйон гривень щороку. У результаті сумарний річний дохід подружжя становить понад 1,5 млн грн з бюджету, не враховуючи інших надходжень.

    За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

    Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

    При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

    Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

  • Керівника військового інституту звинувачують у продажі посад

    Керівника військового інституту звинувачують у продажі посад

    Бригадний генерал Олександр Серпухов, який понад десять років очолює Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ», залишається на посаді навіть після перевищення граничного віку служби. У військових колах його називають людиною, що «зцементувала» свою посаду за рахунок зв’язків у Генштабі та контролю над фінансовими потоками інституту.

    Попри вимоги законодавства, Серпухов продовжує керувати навчальним закладом, прикриваючись особистими контактами з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Його ім’я вже кілька років фігурує в скаргах курсантів і співробітників, але Міністерство оборони не реагує. За цей час інститут, створений для підготовки командирів бронетанкових підрозділів, фактично став родинно-корупційною структурою, де посади розподіляються за принципом «свій до свого».

    Кар’єрний злет майора Ольги Таран став одним із найпомітніших символів цієї системи. Без профільної освіти вона піднялася з начальниці фінансово-економічної служби до старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії факультету озброєння і військової техніки. Колеги розповідають, що Таран ніколи не займалася науковою діяльністю, але її прізвище фігурує майже у всіх звітах лабораторії — за наказом генерала. Її племінниця Ірина Світлична (Рудь) швидко пройшла ті самі щаблі кар’єри й зрештою зайняла місце тітки — очолила фінансово-економічну службу інституту.

    Джерела в інституті стверджують, що кадрові рішення Серпухов ухвалює кулуарно, «через свій кабінет», минаючи формальні комісії. Усі, хто не входить до кола лояльних, або відсторонюються, або переводяться у підрозділи без реального впливу.

    Інша фігура у схемі — сержант Наталія Кравченко, яку називають протеже заступника начальника інституту з тилу полковника Анатолія Зимницького. Попри низьке звання, Кравченко отримала посаду капітана разом із підвищеним окладом. Її завданням стало підписання договорів із підрядниками, яких визначали самі Зимницький і Серпухов. Умови контрактів передбачали завищені суми, а частина коштів, за словами працівників, поверталася готівкою керівництву. Саме через такі угоди будівельні роботи на території інституту неодноразово зривалися або виконувалися неякісно, але фірми-підрядники залишалися «своїми».

    Соціально-гуманітарною кафедрою керує полковник Іван Криленко, давній товариш Серпухова. Його заступник, підполковник Мехеда, офіційно числиться на посаді, але фактично ніколи не проводив занять і навіть не перебуває у тій самій локації, що особовий склад. Попри це, отримує зарплату й надбавки. Саме Мехеді доручено керівництво зведеним підрозділом, який, за даними джерел, заробляє гроші для «вищого керівництва».

    В одному з таких підрозділів працює дружина колишнього підполковника Болгаріна, відомого хабарника, якого колеги прозвали «касиром» командування. Її кар’єрне зростання — від сержанта-начальника клубу до лейтенанта-викладача — зайняло всього кілька місяців.

    В інституті є ціла група так званих «мертвих душ»: Дичко, Хань, капітан Бондаренко, сержант Варшавський. Усі вони фігурують у відомостях як викладачі, однак не провели жодного заняття. Зарплати та премії вони отримують регулярно, а частину коштів нібито повертають Серпухову «за підтримку».

    Найбільш цинічним є те, що всі ці факти не стають приводом для кадрових рішень. За три роки після досягнення граничного віку служби Серпухов продовжує очолювати інститут, тоді як десятки офіцерів з бойовим досвідом не можуть потрапити навіть на конкурс. Під час війни керівництво військового вишу демонструє показову байдужість до фронту, зате активно займається перерозподілом посад і надбавок.

    Ветерани, які проходили службу в інституті, кажуть, що навчальний заклад перетворився на «корупційне гніздо, де звання і посади продаються, а наука існує лише на папері». Міністерство оборони мовчить, як і керівництво НТУ «ХПІ». Сам Серпухов, за інформацією джерел, виправдовує своє перебування на посаді «особистим благословенням Сирського».

    Поки ж інститут, який мав би готувати офіцерів для танкових бригад, став осередком кумівства, фінансових маніпуляцій і фіктивних ставок. А його начальник — символом того, як військові реформи в Україні часто зупиняються на рівні особистих зв’язків.

  • Як керівництво ТЦК наживається на військових

    Як керівництво ТЦК наживається на військових

    За інформацією джерел, колишній начальник Оболонського територіального центру комплектування Олександр Привала під час початку війни перевдягнувся в цивільне та залишив службу. Водночас за його сприянням ціна на послуги стартувала від 3 тисяч доларів і вище. Йому допомагала Федорчук Х.О., яка отримувала винагороду у вигляді ділянки в Пущі та готівки.

    У 2022–2023 роках Привала жив дорого, придбане майно оформлював на родичів, адвокатів та інших осіб, щоб уникнути офіційної реєстрації на себе. Після його списання за станом здоров’я залишив наступника Чеботаєва В.О., забезпечивши його квартирою за умови подальшої участі у схемах.

    Чеботаєв, незважаючи на довідку про нестабільний психічний стан, відновився на службі, підключив поліцію до своїх дій та заробляв власними схемами. Проте через манію переслідування не зміг довго утримати посаду, виплатив Привалі кошти за квартиру та перевівся на іншу службу поза межами ТЦК.

    Наступною на посаді стала Бачинська О.О., яка швидко оформила інвалідність, отримала виплати, організувала електронні білети для військовозобов’язаних і забезпечила їх незаконний пропуск. Після звільнення вона придбала автомобіль і поїхала за кордон, оформивши відстрочки для своїх синів.

    Наразі посаду очолила Федорчук Х.О., багаторічна коханка та права рука Привали, яка продовжує схеми свого попередника. За даними джерел, вони мають кілька комплектів печаток та штампів із зміненими літерами, займаються підробкою та вилученням даних з особових справ та інших документів.

    У ТЦК залишилися лише «слухняні» військовослужбовці, які працюють за наказом керівництва. Інших залучають до цілодобового патрулювання без права на відпочинок чи лікарняний або відправляють у бойові частини, у той час як «слухняні» незаконно визнаються обмежено придатними за висновком внутрішнього ВЛК.

  • За махінації з електроенергією у Хмельницькому чиновниці загрожує до 12 років в’язниці

    За махінації з електроенергією у Хмельницькому чиновниці загрожує до 12 років в’язниці

    У Хмельницькому правоохоронці викрили колишню заступницю директора з економіки одного з комунальних підприємств, яка зловживала службовим становищем під час закупівлі електроенергії. Через її дії міський бюджет зазнав збитків у розмірі понад 4,3 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба поліції Хмельницької області.

    За даними слідства, у 2022 році комунальне підприємство уклало договір із приватною компанією на постачання електроенергії на суму понад 52 мільйони гривень. Після цього посадовиця підписала кілька додаткових угод, які безпідставно збільшували ціну.

    Як зазначив керівник Управління протидії кіберзлочинам у Хмельницькій області Олег Дядик, через ці дії підприємство переплатило постачальнику понад 4,3 мільйона гривень. Із цієї суми приблизно 430 тисяч гривень становили кошти міського бюджету.

    Колишній чиновниці повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем.

    Їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна.

  • Родинний підряд: фірми родичів і соратників депутата Кукурузи освоїли 600 мільйонів бюджетних гривень

    Родинний підряд: фірми родичів і соратників депутата Кукурузи освоїли 600 мільйонів бюджетних гривень

    Під час повномасштабної війни на Миколаївщині сформувалася група підрядників, які отримали державні контракти на понад 600 мільйонів гривень. Їхня спільна риса — зв’язки з депутатом облради та головою Вознесенської районної адміністрації Олександром Кукурузою. Саме компанії з його оточення виграють тендери на будівництво укриттів та ремонт соціальних об’єктів, часто без будь-якої конкуренції.

    Журналістське розслідування показало, що ТОВ «Перша українська будівельна», власником якої є родич Кукурузи, отримала підряди на 230 мільйонів гривень. При цьому ціни на матеріали — зокрема арматуру та бетон — були завищені у кілька разів, що призвело до переплат понад 15 мільйонів гривень.

    Ще один соратник посадовця, депутат та однопартієць Володимир Подолян, створив одразу кілька компаній, які отримали державні контракти на суму понад 124 мільйони гривень. А фірми «Господар-2» та інші підприємства, пов’язані з бізнес-оточенням Кукурузи, “освоїли” сотні мільйонів, займаючись будівництвом укриттів та ремонтами лікарень.

    Антимонопольний комітет уже зафіксував змови між цими структурами, наклавши штрафи за антиконкурентні дії. Але попри це, компанії продовжують вигравати тендери — завдяки формальним довідкам про “досвід робіт” та блискавичній участі у процедурах, де фактична конкуренція відсутня.

    Журналісти також з’ясували, що частину техніки, якою користуються підрядники, вони орендують у підприємства, контрольний пакет якого належить самому Кукурузі. Крім того, серед партнерів цих компаній є бізнесмен із російським паспортом.

    У коментарі медіа Олександр Кукуруза визнав, що власники компаній — його родичі та друзі, але конфлікту інтересів у цьому не бачить. За його словами, він лише “давав поради” бізнесменам і не має формального стосунку до управління жодною з фірм.

    Таким чином, “відновлення” Миколаївщини за участі близьких до Кукурузи компаній перетворюється на схему системного освоєння бюджетних коштів — через завищені кошториси, змови на тендерах та імітацію конкуренції.

  • СБУ відреагувала на заяви НАБУ про тиск після обшуків

    СБУ відреагувала на заяви НАБУ про тиск після обшуків

    25 вересня стало відомо про гучні слідчі дії. Служба безпеки України провела обшуки у межах кримінального провадження щодо зловживань у сфері вантажних перевезень «Укрзалізниці».

    У Національному антикорупційному бюро одразу відреагували, припустивши, що йдеться про тиск на їхню установу, адже серед фігурантів опинилися колишні детективи НАБУ, які нині працюють у «Укрзалізниці».

    Втім, у СБУ спростували цю версію. Там заявили, що обшуки відбуваються виключно у посадових осіб держкомпанії та приватних підприємців, які напряму фігурують у справі. «Слідчо-оперативні заходи не мають жодного стосунку до незалежності антикорупційних інституцій», – зазначили у відомстві.

  • Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Першого заступника голови Золочівської районної військової адміністрації та колишнього командира військової частини Нацгвардії Михайла Кулика викрили у нових зловживаннях. Правоохоронці заявляють, що під час закупівлі армійських ліжок у травні 2022 року було завдано мільйонних збитків державі.

    За даними слідства, вартість кожного комплекту була завищена на 30%. Підряднику перерахували 6,5 млн грн за постачання тисячі ліжок, але реально на склади надійшло лише 180 одиниць на суму 1,1 млн грн. У підсумку держава втратила щонайменше 2,6 млн грн.

    Це не перший випадок, коли ім’я Кулика опиняється у гучній корупційній історії. У 2023 році йому висунули обвинувачення у справі про закупівлю резервуарів для зберігання пального за завищеними цінами, через що держава втратила понад 37 млн грн. Наразі ця справа перебуває на розгляді в суді.

    Нові обвинувачення свідчать про системність корупційних схем, у яких фігурує чиновник. Чи вдасться правоохоронцям довести провину посадовця цього разу — покаже суд.