Дмитро Борзих, колишній заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса, знову опинився у центрі антикорупційного скандалу. Цього разу – як фігурант кримінального провадження НАБУ та САП. Йому повідомлено про підозру у несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), зокрема до рішень Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
За даними слідства, Борзих разом із ще двома адвокатами – один із яких був фактичним керівником адвокатського об’єднання – організували систематичний витік закритої інформації. Задля цього був розроблений спеціальний скрипт, що кожні 12 годин автоматично збирав нові рішення та дані з реєстру, які стосувалися їхніх клієнтів. Усього здійснено майже 40 тисяч пошукових запитів та переглянуто понад 7,5 тисячі судових рішень.
Цю інформацію адвокати передавали своїм клієнтам — серед яких, за даними журналістів, були фігуранти гучних справ: Ігор Коломойський, Борис Кауфман, Олександр Грановський, Григорій Козловський та втікач-банкір Кирило Шевченко.
Наразі Борзих займається адвокатською практикою, а тому для його затримання необхідна згода адвокатського самоврядування.
Варто зазначити, що ім’я Дмитра Борзих уже з’являлося у розслідуваннях журналістів-розслідувачів. У 2018 році Bihus.Info оприлюднило матеріал, в якому з’ясувалося, що тодішній заступник військового прокурора жив у розкішному будинку в селі Лісники під Києвом (390 кв.м), їздив на Toyota Camry, а його ймовірна співмешканка — на Range Rover Evoque вартістю понад 1,5 млн грн. При цьому у декларації Борзих не вказував витрати на оренду, жодних родичів чи членів сім’ї, а також не декларував статки партнерки.
У результаті НАБУ відкривало кримінальне провадження за статтями про недостовірне декларування (366-1) та незаконне збагачення (368-2). Справу тоді закривали, а потім відкривали повторно — втім, до обвинувального акту вона так і не дійшла.
Нові підозри, схоже, можуть мати серйозніші наслідки — адже йдеться не лише про порушення етичних стандартів, а й про можливий вплив на розслідування справ проти топ-фігурантів української політики та бізнесу.
Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.
Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України.Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?
Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).
Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.
Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.
Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.
Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.
До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.
Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.
Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,
У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.
Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.
Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,
У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…
Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.
Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,
Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.
Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.
Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?
Як повідомляють наші джерела в Нацбанку, в Україні сформувався “чорний ринок карткових пенсій”, за рахунок виплат громадянам пенсійного віку, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або виїхали до РФ.
Мова йде про карткові рахунки відкриті у ПриватБанку до повномасштабного вторгнення, на які продовжують поступати пенсійні виплати. Зняти кошти з цих карток, не маючи фінансового номера телефону неможливо, так як українські оператори мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях не працюють.
Таких пенсійних карток, за останніми даними, налічується біля одного мільйона і частина з них залишається активною. Саме ці активні пенсійні картки сформували “чорний ринок”, де співробітники банку продають дані банківських рахунків пенсіонерів з ТОТ шахраям, для яких зняти кошти з такого рахунку не є проблемою.
За інформацією наших джерел, на оборудках з картковими рахунками пенсіонерів на ТОТ держава щомісячно втрачає 3-4 мільярди гривень.
