Golosnovinua.com

Позначка: ЗМІ

  • Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Мовний інцидент під час інтерв’ю: Володимир Зеленський коротко перейшов на російську

    Під час інтерв’ю американському телеканалу ABC News Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи англійською мовою, припустився короткої мовної обмовки.

    Уточнюючи переклад англійського терміна в помічників за кадром, глава держави коротко вимовив репліку російською мовою: «А, это то же самое?», після чого продовжив спілкування з журналістами англійською.

    Реакція та контекст події:

    • Поширення у ЗМІ та мережі: Фрагмент відеозапису з обмовкою швидко поширився в соціальних мережах та викликав активні обговорення. Проросійські медіаресурси та профілі охарактеризували цей епізод як «подвійні стандарти» та «порушення мовної політики».
    • Мовний рефлекс у побутовому уточенні: Коментатори та мовознавці зазначають, що для людей, чиєю рідною або першою робочою мовою тривалий час була російська, швидкі уточнюючі репліки під час напружених англомовних інтерв’ю є природним психолінгвістичним рефлексом.
    • Правове роз’яснення: В Україні чинне мовне законодавство регулює використання державної мови в публічному просторі, органах влади, освіті та сфері обслуговування. Водночас приватне спілкування, спонтанні робочі уточнення або надання інтерв’ю іноземним ЗМІ нерідко відбуваються мовою спілкування з інтерв’юером або робочою мовою команди.

    Контекст

    Володимир Зеленський систематично проводить робочі зустрічі та дає інтерв’ю міжнародним виданням англійською та українською мовами. Сам Президент раніше неодноразово підкреслював, що володіє російською мовою, однак офіційне та державне спілкування в Україні здійснюється виключно українською.

  • Постачальник РЕБ для ЗСУ Contra Drone виводить надприбутки через криптогаманці

    Постачальник РЕБ для ЗСУ Contra Drone виводить надприбутки через криптогаманці

    Бренд виробників Contra Drone, за яким стоять ділки Яковчук Андрій Юрійович з Нетишина Хмельницької області та киянин Юрков Тимофій Олександрович заполонили інтернет рекламою своїх “чудо-РЕБів”.

    За інформацією ЗМІ, Андрій Яковчук та Тимофій Юрков цілеспрямовано проплачують рекламу в Google, Instagram, Facebook і коли боєць на передовій намагався знайти РЕБ, пошук видає тільки Contra Drone. Завдяки проплаченій рекламі та “монополізму” у видачі пошукових систем українські військові часто купують РЕБи Contra Drone, але замість захисту від ворожих дронів отримують тільки “головну біль”.

    Показовим в даному плані є кейс закупки РЕБ через благодійний фонд “Anti-drone Ultra” на 6 діапазонів, на які бійці зібрали гроші – понад 230 тисяч гривень. Продавець – “Флай-груп Україна”, який належить Андрію Яковчуку та Тимофію Юркову. Ось тільки обіцяний захист виявився фікцією. За словами військових, “діапазони закриває дуже з великими прогалинами, а рівень перешкод дуже низький”.

    Крім того, придбаний у Яковчука Андрія Юрійовича та Юркова Тимофія Олександровича пристрій РЕБ швидко вийшов з ладу, відповідно військові звернулися до “підтримки” Contra Drone. Незважаючи на явний “брак” Андрій Яковчук та Тимофій Юрков відмовились ремонтувати пристрій, заявивши, що “модулів на заміну немає, і невідомо, коли будуть”.

    Більше того, на запитання, який саме модуль потрібен, щоб бійці спробували знайти його самостійно, Яковчук Андрій Юрійович та Юрков Тимофій Олександрович відповіли: “не можемо надати інформацію, комерційна таємниця”.

    Водночас, як ми раніше повідомляли,  отримані надприбутки від продажів продукції РЕБ вкрай сумнівної якості Андрій Яковчук та Тимофій Юрков виводять на криптогаманці.

    Йдеться про ФОП Яковчук Андрій Юрійович та ТОВ “Флай-Груп Україна”.  Статутний капітал ТОВ “Флай-Груп Україна”, яка перемагає в державних тендерах, становить лише кілька тисяч гривень. Пры цьому Андрий Яковчук бере участь у численних тендерах на закупівлю обладнання РЕБ для Сил оборони України. Кошти виводяться через підконтрольні ФОП за послуги за допомогою криптогаманців.

    Зокрема, для виведення коштів Андрієм Яковчуком та Тимофієм  Юрковим були задіяні наступні гаманці:

    TQRanfgt4s3HWhgcAni9WZ8A1MzWHEHXLG
    TNEQXrk6MVVndX2uGhbSTc5jU7CQCh4Wkj
    TCNTgoZydp4RS5CzRWsJsVNFJch8225B1u
    TQRanfgt4s3HWhgcAni9WZ8A1MzWHEHXLG
    TQ9vrVjiE1xBiicrEsHxhcYzwcXZ3ceReq
    TNDBwWRMNpkX1Q4FFwvBpFc4dF2RhFX6vV
    TRkxheaSHWe1nP5gio6wr9whBtRK9VSUKE
    TADRdyt7ag5Wd9tUxQinJtKwMqbr2YGjTz
    TXyjLJSCm6fZXDEkKooBFFSS5KtLc2rZuP
    TNDBwWRMNpkX1Q4FFwvBpFc4dF2RhFX6vV
    TNyhUtWzRp2APvx3NSHzBaNVbbfrmZQyRB
    TM2oxeouRD7rpKAoDaFyt81LWibWREh8m4
    THxs9P8T8gdxT8siixxzLYCBCXt42BQCzx

    Щоб розуміти масштаб наживи Андрія Яковчука на українських військових, варто згадати, що Яковчук може дозволити собі витрачати сотні тисяч гривень на відпочинок.

    Зокрема, відповідно до опублікованих документів, родина підрядника Міноборони Андрія Яковчука  витратила 1 млн гривень, На відпочинок у Європі витратити ще 932 тис. гривень.

     

     

  • У Польщі можуть обмежити контакти із Зеленським на тлі загострення відносин

    У Польщі можуть обмежити контакти із Зеленським на тлі загострення відносин

    В оточенні президента Польщі Кароля Навроцького розглядають можливість обмеження політичних контактів із президентом України Володимиром Зеленським на тлі подальшого загострення українсько-польських відносин. Йдеться не лише про дипломатичні сигнали, а про потенційне зниження рівня взаємодії між двома президентськими адміністраціями, що може вплинути на загальний тон двостороннього діалогу.

    Про це повідомляє польське видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на джерело в оточенні польського президента. Співрозмовник видання стверджує, що в президентському середовищі у Варшаві посилюється переконання, ніби останні кроки української влади в історичній та символічній політиці мають не випадковий характер, а є частиною довгострокової стратегії Києва. Це, за словами джерела, формує більш жорстке сприйняття української політики в Польщі та підштовхує частину оточення президента до переоцінки формату відносин.

    За інформацією видання, у президентському палаці обговорюється можливість того, що Кароль Навроцький публічно окреслить свою позицію 11 липня, у Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. У польському політичному середовищі цей день традиційно має високе емоційне та історичне навантаження, а заяви, зроблені тоді, часто стають важливими маркерами зовнішньополітичного курсу Варшави.

    Окремо джерело вказує, що в оточенні Навроцького негативно сприйняли ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо створення Національного пантеону. У Варшаві це рішення, за словами співрозмовника, розглядають як потенційно провокаційний крок, який може поглибити історичні суперечності між країнами. У польському президентському палаці також нібито формується думка, що останні рішення Києва спрямовані насамперед на внутрішню політичну аудиторію та мають на меті посилення позицій української влади всередині країни.

    Представник Канцелярії президента Польщі, якого цитує видання, заявив, що Варшава наразі утримується від різких кроків і намагається зберігати стриманість у публічних оцінках. Водночас він наголосив, що Польща не збирається ігнорувати те, що вважає неприйнятними проявами в історичній політиці України. У коментарі також пролунала теза про те, що польська сторона “не буде частиною сценарію, написаного Києвом”, який, на думку співрозмовника, може бути використаний у міжнародному інформаційному протистоянні.

    У польському президентському оточенні, як стверджує джерело, посилюється думка, що дії України можуть мати ширший контекст, зокрема політичний і комунікаційний, а не лише історичний. У цьому зв’язку розглядаються варіанти поступового перегляду формату двосторонніх контактів на найвищому рівні. Водночас підкреслюється, що йдеться не про розрив відносин і не про припинення підтримки України, а радше про зміну інтенсивності політичного діалогу між президентськими офісами.

    Співрозмовники польських медіа також зазначають, що у Варшаві існує намір не реагувати миттєво на кожен новий епізод напруження, а формувати більш виважену та довгострокову позицію. У цьому контексті 11 липня розглядається як символічна дата, коли можливе формулювання більш жорстких політичних оцінок щодо українсько-польських відносин і їхнього історичного виміру.

    На тлі цього загострення нагадують, що останні місяці вже були позначені низкою дипломатичних і політичних суперечок між Києвом і Варшавою, зокрема навколо історичних питань та взаємних символічних жестів. Раніше окремі польські політики заявляли про повернення українських нагород, а також висловлювали незгоду з певними рішеннями української сторони, що лише посилило суспільну та політичну дискусію між двома країнами.

    Попри це Польща офіційно продовжує підтримку України в умовах повномасштабної війни, однак паралельно дедалі активніше обговорюється необхідність переосмислення політичного діалогу та більш жорсткої позиції у питаннях історичної пам’яті та двосторонніх символічних рішень.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Україна обігнала США у рейтингу свободи преси: оприлюднено несподівані результати світового індексу

    Україна обігнала США у рейтингу свободи преси: оприлюднено несподівані результати світового індексу

    Україна покращила свої позиції у Всесвітньому індексі свободи преси 2026 року від міжнародної організації Reporters Without Borders (RSF) та посіла 55-те місце серед 180 країн світу. Порівняно з минулим роком країна піднялася одразу на сім позицій, що стало одним із найкращих результатів за останні роки, попри повномасштабну війну та постійні загрози для журналістів.

    У новому рейтингу Україна випередила низку держав, які традиційно вважаються розвиненими демократіями, зокрема США, Італію та Угорщину. Загальний бал України склав 66,10 зі 100 можливих. Особливо високими виявилися показники за соціальним, правовим та політичним критеріями, тоді як найбільш проблемним напрямком залишається безпека журналістів. За цим параметром Україна посіла лише 128-ме місце через воєнні ризики, російські атаки на медіа та загрозу для працівників інформаційної сфери.

    У RSF зазначають, що Україна демонструє позитивну динаміку навіть в умовах війни. Якщо у 2022 році країна перебувала на 106-й позиції, то вже у 2023 році піднялася на 79-те місце, у 2024 році — на 61-ше, а після невеликого падіння у 2025 році знову повернулася до зростання. Таким чином, за чотири роки Україна покращила свої показники більш ніж на 50 позицій.

    Аналітики організації наголошують, що українські медіа продовжують працювати в надзвичайно складних умовах. Повномасштабне вторгнення Росії поставило під загрозу існування багатьох редакцій, змусило журналістів евакуйовуватися, працювати під обстрілами або навіть ставати мішенями окупаційних сил. Водночас саме український медіасектор став одним із ключових елементів протидії російській пропаганді та дезінформації.

    У звіті також наголошується, що загальна ситуація зі свободою преси у світі продовжує стрімко погіршуватися. За даними RSF, вперше за всю 25-річну історію дослідження понад половина країн світу потрапила до категорій із «складною» або «дуже серйозною» ситуацією щодо свободи слова. Серед причин — посилення авторитарних тенденцій, використання законів про національну безпеку для тиску на журналістів, цензура та економічні проблеми медіа.

    Лідерами рейтингу традиційно залишаються Norway, Netherlands, Estonia та Denmark. Саме ці країни демонструють найвищий рівень незалежності медіа, захисту журналістів та прозорості роботи інформаційного сектору. Натомість найгірші показники зафіксовані у Eritrea, North Korea, China та Russia, де незалежна журналістика фактично перебуває під жорстким контролем влади.

    Окремо у звіті згадується Росія, яка опустилася до 172-го місця. За даними RSF, станом на квітень 2026 року в російських тюрмах перебували десятки журналістів, а незалежні редакції змушені працювати в еміграції через переслідування та репресії. Організація називає Росію однією з країн, які активно використовують законодавство про «екстремізм», «тероризм» та «національну безпеку» для придушення свободи слова.

    Попри позитивну динаміку України у рейтингу, міжнародні експерти застерігають, що війна продовжує створювати серйозні ризики для журналістської діяльності. До ключових викликів вони відносять загрозу життю медійників на фронті, руйнування інфраструктури редакцій, економічну нестабільність незалежних медіа та необхідність підтримки інформаційної безпеки держави в умовах війни. Водночас український результат у нинішньому рейтингу демонструє, що навіть під час повномасштабного вторгнення країна зберігає активне та критичне медіасередовище, яке продовжує працювати всупереч воєнним викликам.

  • Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Міноборони Білорусі заявило, що Російська Федерація в межах спільних військових навчань уже здійснила доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Відомство оприлюднило відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють відповідні дії російських військових у межах навчального сценарію із залученням ядерного компонента.

    Про це повідомляє Міноборони РБ із посиланням на матеріали Міністерства оборони РФ та російське пропагандистське агентство РИА Новости, опубліковані в Telegram-каналах.

    У заяві білоруського оборонного відомства йдеться: “Відеофакт: доставка ядерних боєприпасів у рамках навчань до польових пунктів зберігання позиційного району ракетної військової частини в Республіці Білорусь”. Ця публікація супроводжується кадрами, на яких видно переміщення військової техніки лісовою місцевістю, а також процес завантаження ракетних систем на пускові установки, що, за версією сторін, бере участь у відпрацюванні сценаріїв застосування ядерного озброєння.

    Російські медіаресурси стверджують, що в рамках навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М”, які нібито відпрацьовують дії із застосуванням спеціальних боєприпасів. Водночас офіційні структури не оприлюднюють детальних технічних підтверджень щодо реального характеру переміщуваних боєзарядів, обмежуючись загальними формулюваннями про “навчальний характер” заходів.

    Заява Міноборони Білорусі про “доставку ядерних боєприпасів” викликала додаткову увагу з огляду на чутливість теми ядерної зброї в регіоні. При цьому в публічному просторі відсутні незалежні підтвердження того, що йдеться про реальне переміщення бойових ядерних зарядів, а не про імітаційні дії, які можуть бути частиною навчального сценарію.

    Згідно з військовими стандартами, тактична ядерна зброя у звичайних умовах зберігається у спеціальних посилених підземних сховищах із багаторівневою системою фізичного захисту, контролю доступу та технічного моніторингу. Як правило, її компоненти — ядерні боєголовки, вибухові елементи та засоби доставки — утримуються окремо і з’єднуються лише безпосередньо перед потенційним застосуванням. Така система передбачена для мінімізації ризиків несанкціонованого використання або аварійної ситуації.

    У цьому контексті експерти звертають увагу, що навіть демонстрація процесів, які нагадують транспортування або розгортання ядерних боєприпасів, має значний політичний та психологічний ефект, незалежно від того, чи йдеться про реальні боєзаряди, чи про навчальні макети.

    Окремо наголошується, що наразі немає офіційно підтвердженої інформації про те, що Росія дійсно перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі в бойовому чи розгорнутому стані. Всі наявні повідомлення базуються на заявах сторін, які беруть участь у навчаннях, а також на відеоматеріалах, оприлюднених у відкритих джерелах.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Білорусі заявило про початок навчань підрозділів, які відпрацьовують застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Маневри стартували 18 травня і, за офіційною інформацією, включають широке коло сил і засобів.

    За даними Міністерства оборони РФ, у цих навчаннях залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, тисячі одиниць озброєння та військової техніки, включно з ракетними комплексами, авіацією, надводними кораблями та підводними човнами стратегічного призначення. У російських заявах підкреслюється, що йдеться про масштабні маневри, спрямовані на перевірку готовності сил ядерного стримування.

    Україна раніше різко відреагувала на розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та спільні навчання, назвавши це безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародних партнерів до жорсткої реакції та посилення тиску на Москву і Мінськ.

    У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками” у разі застосування ядерної зброї, зокрема в контексті навчань або бойових дій проти України. У НАТО наголошують, що уважно стежать за всіма переміщеннями стратегічних сил Росії та її союзників.

    Таким чином, заяви про “доставку ядерних боєприпасів” у межах навчань стали черговим елементом інформаційно-військового тиску в умовах зростання напруженості в регіоні та активізації спільних російсько-білоруських військових маневрів із залученням компонентів ядерного стримування.

  • Трамп атакує медіа

    Трамп атакує медіа

    Президент США Дональд Трамп різко розкритикував американські медіа та заявив, що поширення інформації про нібито відновлення військового потенціалу Ірану є “державною зрадою”. Свою заяву він опублікував у соцмережі Truth Social, реагуючи на матеріали, в яких йдеться про те, що Тегеран зберіг значну частину ракетного арсеналу навіть після ударів США та тривалої військової кампанії в регіоні.

    Приводом для різкої реакції стали повідомлення низки американських і міжнародних ЗМІ, а також аналітичні оцінки розвідувальних структур, згідно з якими Іран міг відновити доступ до більшості своїх ракетних баз і зберегти близько 70% довоєнного запасу ракет і пускових установок. Частина цих даних раніше вже фігурувала у витоках засекречених доповідей американської розвідки, що викликало широкий політичний резонанс у Вашингтоні.

    У своєму дописі Трамп заявив, що журналісти, які поширюють подібну інформацію, фактично шкодять національній безпеці США та “працюють на ворога”. Він назвав такі матеріали “брехливими”, “абсурдними” і такими, що нібито формують викривлену картину реальної ситуації, створюючи враження успіхів Ірану там, де їх немає.

    “Коли Фейкові Новини заявляють, що іранський ворог має успіхи проти нас у військовому плані, це фактично ДЕРЖАВНА ЗРАДА, оскільки це настільки брехлива і навіть абсурдна заява. Вони сприяють і потурають ворогу! Це американські боягузи, які вболівають проти нашої країни”, — написав Трамп у Truth Social.

    Президент також повторив свої попередні твердження про те, що Іран нібито зазнав повної військової поразки. За його словами, іранський флот був “знищений”, військово-повітряні сили “ліквідовані”, а економіка країни перебуває у стані “глибокої катастрофи”. Жодних незалежно підтверджених доказів цим заявам він не навів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі продовження дискусій у США щодо реального стану іранських збройних сил після тривалого конфлікту. Раніше американські розвідувальні служби повідомляли, що Іран міг зберегти до 70% свого ракетного потенціалу, включно з мобільними пусковими установками, підземними сховищами та частиною стратегічної інфраструктури. Ці оцінки суперечать офіційній позиції Білого дому, який наполягає на тому, що військова загроза з боку Тегерана була “переважно нейтралізована”.

    Паралельно у Вашингтоні тривають дискусії щодо масштабів і наслідків американської військової кампанії. За попередніми оцінками Пентагону, витрати США на операції проти Ірану вже становлять близько 29 мільярдів доларів. Також повідомляється про значне виснаження арсеналів високоточної зброї: під час бойових дій було використано приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що суттєво вплинуло на запаси американської армії.

    На цьому тлі експерти відзначають, що ситуація навколо Ірану залишається однією з ключових точок напруги у світовій політиці. Попри військову ескалацію, США та Іран продовжують непрямі переговори щодо можливого врегулювання конфлікту, однак сторони залишаються на принципово різних позиціях.

    Додаткове занепокоєння у союзників США викликає позиція Ізраїлю, який, за даними медіа, побоюється можливого укладення нової угоди між Вашингтоном і Тегераном. В ізраїльському керівництві вважають, що потенційний компроміс може не враховувати ключові питання безпеки, зокрема іранську ракетну програму та підтримку регіональних союзників.

    На тлі цих процесів зростає напруга між політичними заявами Білого дому, даними розвідки та позицією медіа, що дедалі більше ускладнює формування єдиної стратегії США щодо Ірану та майбутнього конфлікту в регіоні.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Власник 368.media видаляє про себе інформацію в інтернет: як Корнишев намагається приховати зв’язок зі Злочевським

    Власник 368.media видаляє про себе інформацію в інтернет: як Корнишев намагається приховати зв’язок зі Злочевським

    Денис Корнишев, якого називають одним з кураторів сайту 368.media, розпочав масштабну зачистку інтернету — усуває будь-які згадки про його можливі зв’язки з олігархом-хабарником Миколою Злочевським. Саме ця тема стала причиною конфлікту: після невдалих спроб “домовитися” та зняти викривальні матеріали про одеський бізнес Злочевського, Корнишев перейшов до інформаційних атак на портал «Антикор».

    Все почалося з того, що на маловідомому регіональному сайті з’явилася серія анонімних публікацій, у яких «Антикор» звинувачували у проросійській позиції та навіть втечі з України. Ці обвинувачення не мали під собою жодних фактів, однак їх метою було дискредитувати ресурс після відмови зняти статтю про оборудки Злочевського.

    Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

    368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

    Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

    Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

    Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

    Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

  • Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    У кількох українських ЗМІ та Telegram-каналах поширилася інформація про нібито внесення до Верховної Ради законопроєкту, який зобов’язує всіх водіїв обміняти водійські посвідчення, видані до 2011 року. Однак цей законопроєкт уже відкликали ще навесні 2025 року.

    Йдеться про урядовий євроінтеграційний законопроєкт №8082, поданий до парламенту у 2022 році для гармонізації українського законодавства з європейським. Він передбачав встановлення терміну дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Законопроєкт не пройшов жодного читання і 17 червня був відкликаний через обрання нового уряду.

    Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

    Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.