Golosnovinua.com

Позначка: зміни до закону

  • Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    17 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила масштабні зміни до антикорупційного законодавства, суттєво збільшивши порогові значення відповідальності за декларування недостовірної інформації, а також оновивши підхід до притягнення за незаконне збагачення.

    Новий закон, ухвалений на базі законопроєкту №13271-1, змінює одразу кілька ключових нормативних актів: Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та профільні закони.

    За оновленою редакцією ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю), адміністративна відповідальність настає, якщо різниця між задекларованими і фактичними даними становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 454 тис. до 2,27 млн грн. Раніше поріг був у 100 прожиткових мінімумів (302 тис. грн).

    У ст.366-2 Кримінального кодексу («Декларування недостовірної інформації») також відбулися важливі зміни:

    • Частина 1: поріг піднято з 750 до 2500 прожиткових мінімумів – 7,75 млн грн;

    • Частина 2: застосовується при перевищенні 2500 прожиткових мінімумів.

    Одночасно збільшено і штрафи:

    • за ч.1 – від 68 до 102 тис. грн (4000–6000 НМДГ),

    • за ч.2 – від 102 до 136 тис. грн (6000–8000 НМДГ).

    Цікаво, що в іншій статті – ст.368-5 ККУ («Незаконне збагачення») – поріг зменшено: тепер відповідальність настає при перевищенні активів над доходами особи на 3000 прожиткових мінімумів (9,084 млн грн). Раніше цей показник становив 6500 ПМ (9,84 млн грн).

    Уточнено також, що члени ВЛК (військово-лікарських комісій) та колишніх МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) відтепер також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.

    У ст.290 Цивільного процесуального кодексу встановлено новий поріг для позову про необґрунтовані активи: від 750 ПМ (2,271 млн грн). Раніше було 500 ПМ (1,514 млн грн). Це дає змогу подавати цивільні позови до осіб із необґрунтованими статками лише при значнішій різниці між активами та доходами.

    Законом доповнено ст.59 Закону «Про запобігання корупції», зокрема чітко визначено строки зберігання даних у Реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення:

    • 1 рік — у разі адміністративної чи цивільної відповідальності;

    • до погашення судимості — для кримінальних правопорушень;

    • 5 років — щодо юридичних осіб, які були покарані у зв’язку з корупцією.

    Після спливу відповідного строку інформація про особу виключається з реєстру.

    Нарешті, у закон «Про військовий обов’язок і військову службу» внесено уточнення: особи, які обвинувачуються у тяжких або особливо тяжких корупційних злочинах і щодо яких триває судовий процес, не можуть бути мобілізовані до ЗСУ та інших військових формувань.

    Підвищення порогів для притягнення до відповідальності виглядає як крок до фокусування на тяжких корупційних випадках, але водночас викликає побоювання у правозахисників: чи не відкриє це нове “вікно можливостей” для чиновників, які декларуватимуть майно на мільйони з надією уникнути покарання через нові, вищі планки?

    У будь-якому разі ці зміни стануть лакмусовим папірцем ефективності української антикорупційної політики в найближчі роки.

  • ОП підготував зміни до законів для призову чоловіків 18-25 років

    ОП підготував зміни до законів для призову чоловіків 18-25 років

    В Офісі Президента України повідомили про плани внести зміни до законодавства та указів Президента, які стосуються призову чоловіків віком від 18 до 25 років для поповнення військових лав. За словами радника Департаменту з питань національної безпеки та оборони ОПУ Миколи Щура, ці зміни передбачають комплекс заходів, які будуть найближчим часом презентовані.

    “Буде цілий комплекс змін і до законодавства, і до указів Президента. Передбачається внесення різного рівня змін до документів. Думаю, найближчими днями буде презентація”, – зазначив Щур, уточнивши, що наразі погоджуються технічні деталі і деякі моменти можуть бути змінені. Для підготовки концепції працювала спеціальна робоча група, до складу якої увійшли представники Міноборони, Генерального штабу та громадських організацій.

    Зміни будуть стосуватися добровільного контракту для чоловіків віком від 18 до 25 років, які не підлягають мобілізації. В ОП підкреслюють, що одним з елементів заохочення стане фінансова підтримка. Також, не виключено, що пропозиції щодо змін будуть розглянуті на Ставці Верховного Головнокомандувача.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.