Позначка: знахідка

  • На Лубенщині знайшли фрагмент бивня мамонта під час розкопок глини

    На Лубенщині знайшли фрагмент бивня мамонта під час розкопок глини

    У селі Заріг Оржицької громади Лубенського району місцева краєзнавиця під час розкопок глини натрапила на фрагмент бивня мамонта. Про знахідку повідомили у Центрі охорони та досліджень пам’яток археології.

    Знахідку оглянув фахівець Центру Михайло Коваленко. За його оцінкою, уламок перебував близько до поверхні, проте через ерозію втратив музейну цінність. За припущенням дослідників, уламок був перенесений льодовиковими процесами разом із глиняним лесом.

    Ця знахідка не є поодинокою: ще у 2005 році біля Тарасівського цегельного заводу також знаходили уламки бивнів та кістки мамонтів. Частину матеріалів час від часу передають до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Оржицького районного краєзнавчого музею.

    Археологи підкреслюють, що такі випадкові знахідки не завжди свідчать про наявність палеолітичних стоянок. Проте кожен фрагмент може стати поштовхом для нових досліджень і пролити світло на давню історію регіону.

  • Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії виставили три картини, які ізраїльський бізнесмен Янів Коен називає творами Казимира Малевича. За його словами, полотна випадково знайшли 2023 року під матрацом його бабусі Єви, переселенки з Одеси.

    Коен стверджує, що картини — «Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником» (1918), «Кубофутуристична композиція» (1912–1913) та «Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником» (1915–1916) — зберігалися в родині понад 90 років. Він пояснює відсутність документів сталінськими репресіями, коли авангардистів нібито змушували приховувати свої роботи.

    Однак провідні експерти ставлять під сумнів цю версію. Українсько-американський мистецтвознавець Костянтин Акінша нагадує, що Малевич у 1920–1930-х роках мав офіційні виставки і не продавав свої роботи приватним особам. Також відсутні будь-які підтвердження, що згадані картини колись були задокументовані чи демонструвалися публічно.

    Коен апелює до думки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав роботи «першокласними зразками» творчості Малевича. Проте Горбачов уже неодноразово підтримував сумнівні атрибуції, які не були прийняті ринком.

    Додаткові лабораторні аналізи підтвердили, що пігменти датуються часом життя Малевича, але це не є доказом, що він сам написав полотна. Подібні висновки вже супроводжували інші роботи, які пізніше виявлялися підробками.

    Ситуацію ускладнює той факт, що Коен оцінює три картини у 160–190 млн доларів, хоча публічно запевняє, що не планує їх продавати. Водночас журналісти ВВС знайшли згадки, що полотна пропонувалися як застава під кредит.

    Національний музей сучасного мистецтва Румунії відмежувався від скандалу, заявивши, що виставка є «кураторським експериментом», а сам факт показу не може вважатися підтвердженням справжності картин.

    Експерти зазначають: ринок російського та українського авангарду давно переповнений підробками, і «знахідка під матрацом» лише підживлює сумніви.

  • Археологи виявили унікальні артефакти VI–V століть до н. е. у кургані Опішлянка

    Археологи виявили унікальні артефакти VI–V століть до н. е. у кургані Опішлянка

    Археологи історико-культурного заповідника «Більськ» завершили дослідження кургану Опішлянка поблизу села Деревки на Полтавщині та натрапили на низку сенсаційних знахідок. Унікальні артефакти, що датуються VI–V століттями до нашої ери, не лише доповнюють уявлення про життя давніх племен, а й ставлять нові акценти у вивченні поховальних традицій ранньої залізної доби.

    Курган із новим прочитанням

    Хоч курган Опішлянка був частково досліджений ще у XIX столітті археологом Іваном Зарецьким, лише сучасні методики дозволили розкрити його потенціал повною мірою. У межах комплексної програми з вивчення Більського мікрорегіону фахівці змогли точно задокументувати поховальні шари, знайти нові об’єкти і артефакти, що допоможуть у реконструкції історичних зв’язків тогочасного населення.

    Скарб давньої еліти

    У центральній поховальній камері археологи знайшли вражаючий набір предметів:

    • золоті пластини із зображенням пантер — ймовірно, символи влади або охоронці в потойбіччі;

    • хрестоподібна золота бляха та бронзова бляха простішого типу — ознаки статусу;

    • сагайдак зі 174 стрілами — рідкісна знахідка навіть для скіфського контексту;

    • залізні вудила та псалії — підтвердження використання бойових коней;

    • ліпна урна з обгорілими кістками — вказівка на практику кремації.

    Ці предмети свідчать про високий рівень ремесел, а також про вірування, за якими знатного покійника споряджали в інший світ з усім необхідним.

    Повернення історії додому

    Частина артефактів із кургану Опішлянка ще у XIX–ХХ століттях потрапила до російських музеїв. Натомість нові знахідки залишаться в Україні та доповнять фонди національних музеїв. Вони стануть цінним джерелом для подальших досліджень зв’язків між скіфами, сарматами та місцевими племенами.

    Під захистом держави

    Нещодавно Мінкульт затвердив охоронний статус для 52 археологічних пам’яток Більського мікрорегіону. Це важливий крок у справі збереження історичної спадщини України. За останні 10 років фахівці обстежили понад 7 000 гектарів — і кожна нова знахідка доводить: ця земля ще має чим здивувати.

    Розкопки кургану Опішлянка — це не лише вікно в минуле, а й крок до глибшого розуміння нашого коріння, формування національної пам’яті та самоповаги до культурної спадщини.

  • Небезпечна знахідка: у Києві виявили пакунок з гранатами

    Небезпечна знахідка: у Києві виявили пакунок з гранатами

    У Подільському районі Києва під час проведення робіт місцевий житель виявив підозрілий пакунок, у якому, ймовірно, знаходилися гранати. Про це повідомила Патрульна поліція Києва.

    Зазначається, що на лінію “112” надійшло повідомлення про виявлення небезпечного предмета. Заявник розповів, що поряд з місцем проведення робіт він вияв пакунок з ймовірними гранатами. Поліція прибула за адресою, огородила місце події та викликала слідчих й вибухотехніків.

    Поліція повідомляє про алгоритм дій – що треба робити при знаходженні небезпечного предмета:

    • зберігати спокій;
    • повідомити про підозрілий предмет осіб, які знаходяться поруч;
    • позначити чи огородити місце, де знаходиться небезпечна знахідка;
    • негайно повідомити про вибухівку спецслужби;
    • не намагатися переміщувати підозрілий предмет або змінювати його положення;
    • очікувати на безпечній відстані від предмета вибухотехніків чи рятувальників.

    У 2024 році у селі Малий Березний на Закарпатті жінка під час застілля підірвала гранату – загинула майже вся родина, вижив лише її 14-річний син, який викликав поліцію. За викликом виїхала слідчо-оперативна група, а також інспектори криміналістичної лабораторії. У помешканні посеред кімнати поліцейські виявили тіла трьох людей: 32-річної матері заявника, його 55-річної бабусі та 70-річного дідуся.