Позначка: зорепад

  • Персеїди вийдуть на пік: коли й де українцям найкраще спостерігати зорепад

    Персеїди вийдуть на пік: коли й де українцям найкраще спостерігати зорепад

    У ніч із 12 на 13 серпня українці зможуть спостерігати пік одного з найвідоміших метеорних потоків року — Персеїд. Найкращі умови для спостережень очікуються у другій половині ночі, коли радіант потоку підніметься вище над горизонтом.

    Про це повідомляють Міжнародна метеорна організація та NASA.

    Персеїди щороку активні приблизно з 17 липня до 24 серпня. Метеорний потік виникає, коли Земля проходить крізь частинки, залишені кометою 109P/Свіфта — Туттля. Назву Персеїди отримали через сузір’я Персея, поблизу якого розташований їхній радіант — точка, з якої, як здається спостерігачеві, вилітають метеори.

    Коли буде пік Персеїд

    Максимум активності припаде на ніч із 12 на 13 серпня. Увечері 12 серпня кількість видимих метеорів буде відносно невеликою — близько п’яти на годину. Ближче до опівночі активність може зрости приблизно до десяти метеорів на годину.

    Найкращі умови очікуються вже у передранкові години. Близько 03:00 за місцевим часом активність може сягати майже 40 метеорів на годину за сприятливих умов.

    За ідеального темного неба Персеїди здатні давати близько 50–100 метеорів на годину. Водночас прогноз на 2026 рік є стриманішим, тому фактична кількість побачених метеорів залежатиме від місця спостереження, погоди та рівня світлового забруднення.

    При цьому спостерігати весь потік одночасно неможливо. Радіант не перебуває достатньо високо над горизонтом, а частина метеорів з’являється за межами видимої ділянки неба.

    Місяць цього року майже не завадить

    Цьогоріч спостереженням Персеїд сприятиме фаза Місяця. Він перебуває у вигляді тонкого серпа та не розташований поблизу сузір’я Персея, тому його світло не повинно суттєво перекривати слабкі метеори.

    Це важлива перевага, адже яскраве місячне світло здатне значно погіршувати видимість метеорів.

    Де найкраще спостерігати зорепад

    Найкраще місце для спостереження — за межами міста, якомога далі від вуличного освітлення, рекламних конструкцій та інших джерел штучного світла.

    Телескоп або бінокль для цього не потрібен. Персеїди найкраще спостерігати неозброєним оком, адже метеори можуть з’являтися у різних частинах неба.

    Перед початком спостережень варто провести приблизно 20–30 хвилин у темряві, щоб очі адаптувалися. Бажано провести за спостереженням щонайменше годину, оскільки активність потоку нерівномірна: іноді кілька хвилин може не бути жодного метеора, а потім за короткий проміжок часу з’являться одразу декілька.

    У вечірні години можна орієнтуватися на північ і північний схід. У міру наближення до опівночі радіант підніматиметься вище, а після цього метеори буде легше помітити в різних ділянках неба.

    Фахівці радять не дивитися безпосередньо на радіант. Якщо тримати його на краю поля зору, можна охопити більшу ділянку неба та побачити більше метеорів.

    Чим особливі Персеїди

    Персеїди є одним із найпопулярніших метеорних потоків року. За спостереженнями за ними стежать уже понад 2000 років.

    Особливість Персеїд полягає не лише у кількості метеорів. Серед них трапляються яскраві боліди — особливо потужні метеори, які можуть на короткий час спалахувати в небі та залишати після себе помітний світний слід.

    Спостереження за Персеїдами доступні не лише професійним астрономам. Дані аматорів також можуть мати наукову цінність. Зафіксовані час появи, яскравість, колір та інші характеристики метеорів допомагають дослідникам оцінювати активність метеорного потоку.

    Таким чином, ніч із 12 на 13 серпня стане одним із найкращих моментів цього літа для спостереження Персеїд. Для цього достатньо знайти темне місце, дати очам звикнути до темряви та просто стежити за небом.

  • Гемініди 2024: як і коли побачити найяскравіший зорепад року в Україні

    Гемініди 2024: як і коли побачити найяскравіший зорепад року в Україні

    Нічне небо в Україні незабаром озарить один із найвидовищніших метеорних потоків – Гемініди. Пік активності цього зорепаду припадає на ніч з 13 на 14 грудня. За прогнозами, під час максимуму можна буде побачити до 150 метеорів на годину, якщо дозволить погода.

    Цьогоріч пік метеоритного дощу Гемініди збігатиметься з приблизно 90%  освітлення Зростаючого Місяця, а повня буде лише за кілька днів, 15 грудня. За даними Американського метеорного товариства, за умови відсутності місячного світла, яке може заважати, у небі можна побачити до 150 метеоритів на годину в час пік.

    На відміну від більшості метеорних дощів, які ми бачимо на Землі, Гемініди є продуктом астероїда,а не комети. Міцний потік породжує яскраві метеори, пов’язані з астероїдом Фаетон, блакитною скелею, яка схожа на комету.

    Гемініди вважаються одним із найкращих метеорних дощів щороку, тому що окремі метеори яскраві та прилітають швидко.

    Відомо, що метеоритному дощу Гемініди майже 200 років. Вперше його побачили в 1833 році з річкового човна на річці Міссісіпі. З часом цей дощ стає фактично більш сильним. Згідно із заявою астронома NASA Білла Кука під час дискусії “NASA Chat “, це тому, що гравітація Юпітера протягом століть притягувала потік частинок від джерела потоку, астероїда 3200 Phaethon, ближче до Землі.

    Найкраще метеори Гемінді видно з Північної півкулі, але їх також видно і з Південної.

    Метеоритний дощ Гемінід названий на честь сузірʼя, з якого виходять самі метеори.

    З точки зору Землі метеорний потік Гемінід походить приблизно з напрямку сузір’я Близнюків. Сузірʼя Близнюків доволі помітне на нічному небі, через їх розташована північний схід від сузірʼя Оріона, це між сузірʼям Тельця і Рака.

    Але для того, щоб побачити метеоритний дощ Гемінід необовʼязково шукати на нічному небі сузірʼя Близнюків, оскільки падаючі зірки буде видно на нічному небі.

    Гемініди пов’язані з навколоземним об’єктом 3200 Phaethon, астероїдом, який, можливо, зазнав зіткнення з іншим об’єктом у далекому минулому, утворивши потік частинок. Цей астероїд поводиться як комета і обертається навколо Сонця кожні 1,4 року. Коли Земля проходить крізь уламки, залишені 3200 Phaethon, “астероїдні крихти” нагріваються, потрапляючи в атмосферу Землі , і згорають яскравими спалахами світла.