Golosnovinua.com

Позначка: «Зроблено в Україні»

  • «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.

    В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету.

    За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків.

    Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.

    При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.

    Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.

    Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири.

    За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.

    «Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»

    Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки»

    Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно.

    Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва.

    Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.

    «Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»

    При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті.

    З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%.

    Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.

    Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою.

    Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України до 2030 року, яка має стати одним із ключових економічних документів наступних років. Уряд поставив перед собою амбітну мету — збільшити обсяг експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, зменшити залежність від сировинних товарів та перетворити Україну на державу з потужним виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

    Про ухвалення документа повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики повномасштабної війни, процес післявоєнного відновлення країни та курс на повну інтеграцію до європейського економічного простору.

    За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, українська економіка має значний виробничий потенціал, який поки що використовується не повною мірою. Саме тому головним завданням держави стає створення умов для виходу українських компаній на нові зовнішні ринки, розширення географії експорту та збільшення частки продукції, що проходить глибоку переробку всередині країни.

    Нова стратегія передбачає масштабну трансформацію українського експорту. Якщо сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інша сировина, то до кінця десятиліття уряд прагне змінити цю модель. У центрі уваги опиняться машинобудування, харчова промисловість, продукція переробки, ІТ-послуги, інноваційні технології та високотехнологічне виробництво.

    Документ містить чотири ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року. Насамперед йдеться про збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів. Для порівняння, за підсумками 2025 року цей показник оцінювався приблизно у 48 мільярдів доларів. Таким чином, уряд планує майже подвоїти експортний потенціал країни.

    Ще одним важливим завданням є скорочення частки сировинної продукції в структурі експорту. За даними уряду, станом на дев’ять місяців 2025 року частка товарів із низьким рівнем переробки становила понад 87%. До 2030 року цей показник планують знизити до 59%.

    Також стратегія передбачає збільшення співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник становив 29,4%, що свідчить про потенціал для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі.

    Окремий акцент зроблено на секторі послуг. Уряд прагне, щоб частка експорту послуг у загальній структурі експорту досягла 25%. Наразі вона становить близько 18%. Особливі надії покладаються на ІТ-галузь, інжиніринг, транспортні послуги, креативні індустрії та цифрову економіку.

    Для досягнення цих цілей уряд планує реалізувати низку системних реформ. Серед ключових напрямів — підтримка переробної промисловості, залучення інвестицій у виробництво, розвиток індустріальних парків, покращення логістичної інфраструктури та усунення торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках.

    Важливу роль має відігравати Експортно-кредитне агентство України. Саме через нього держава планує розширювати фінансову підтримку українських виробників, страхувати експортні ризики та допомагати компаніям виходити на нові ринки.

    Суттєва увага приділятиметься й цифровізації державних сервісів для бізнесу. Уряд очікує, що спрощення процедур, автоматизація документів та електронні сервіси допоможуть українським компаніям швидше адаптуватися до вимог міжнародної торгівлі.

    Ще одним важливим напрямом стане розвиток національного бренду «Зроблено в Україні». Влада прагне підвищити впізнаваність українських товарів у світі та створити позитивну репутацію для продукції українського виробництва.

    Реалізація стратегії проходитиме у два етапи. Перший охоплюватиме період з 2026 по 2028 роки. У цей час головний акцент буде зроблено на оновленні законодавства, усуненні регуляторних перешкод, залученні інвестицій та відкритті нових ринків. Уряд прогнозує, що вже до 2028 року обсяг українського експорту може зрости до 80 мільярдів доларів.

    Другий етап, який триватиме з 2029 по 2030 роки, передбачатиме масштабування вже запущених реформ та формування комплексної системи підтримки українських експортерів.

    Важливим фактором реалізації стратегії залишається процес інтеграції України до Європейського Союзу. Очікується, що поступове наближення до європейських стандартів відкриватиме для українських компаній нові можливості на ринках ЄС. Саме європейський напрям залишається ключовим для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни.

    Позитивні сигнали вже спостерігаються в аграрному секторі. За даними Міністерства економіки, нині понад половину аграрного експорту України становлять продукти переробки. Якщо раніше українські компанії переважно продавали сировину, то зараз дедалі більше експортують готову продукцію та напівфабрикати. Частка такої продукції за останні роки зросла на 10 відсоткових пунктів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація нової експортної стратегії може стати одним із головних драйверів економічного відновлення країни після війни. Зростання експорту означатиме збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць, розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках.

    Водночас досягнення поставлених цілей залежатиме від багатьох факторів, серед яких безпекова ситуація, швидкість відновлення інфраструктури, доступ бізнесу до фінансування та подальша інтеграція України до європейського економічного простору. Попри ці виклики уряд розраховує, що до 2030 року Україна зможе перейти від переважно сировинної моделі експорту до сучасної економіки, орієнтованої на виробництво продукції з високою доданою вартістю та конкурентоспроможністю на глобальних ринках.

  • Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Українські підприємці, які інвестують у вітчизняну промислову техніку, отримують від держави фінансову підтримку — і цей механізм уже демонструє відчутні результати. За підсумками березня 2026 року бізнесу компенсують 15,6 млн грн за придбання українських кранів, автобусів та іншого обладнання. Програма, яка працює в межах політики «Зроблено в Україні», поступово стає одним із ключових інструментів стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічної бази підприємств.

    Про це повідомляє Ненька Інфо з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Йдеться про часткову компенсацію вартості техніки — держава повертає покупцям 15% ціни кожної одиниці (без ПДВ). За один лише березень українські компанії придбали 41 одиницю промислової техніки на загальну суму 125,1 млн грн. Це майже на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що свідчить про зростання довіри бізнесу до державних програм підтримки та поступове відновлення інвестиційної активності.

    Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, другий рік поспіль спостерігається стабільне зростання попиту на українську промислову техніку. За його словами, це прямий результат державної політики, спрямованої на розвиток внутрішнього виробництва: бізнес активніше оновлює обладнання, а українські підприємства отримують нові замовлення.

    У програмі беруть участь десятки виробників з різних галузей машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, який постачає транспорт для внутрішнього ринку, Крюківський вагонобудівний завод, що виробляє вагони та цистерни, а також Еверласт, який спеціалізується на транспорті для перевезення нафтопродуктів і газів. У списку також підприємства, що виготовляють крани, ліфти, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

    Географія попиту також показова. Найбільше техніки придбали підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська та Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма працює не лише у великих промислових центрах, а й охоплює регіони.

    Загалом із грудня 2025 року, коли стартував поточний етап програми, українські підприємства продали 94 одиниці техніки на суму 291,4 млн грн. Держава компенсувала покупцям 36,4 млн грн. Ці цифри демонструють не лише обсяг підтримки, а й реальний економічний ефект: кошти повертаються в економіку через нові замовлення, виробництво та зайнятість.

    Механізм отримання компенсації досить простий. Підприємець купує техніку з офіційного переліку Міністерства економіки через один із уповноважених банків, після чого подає заявку з підтверджувальними документами. Після перевірки держава повертає частину витрат на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація виробництва — не менше 40% комплектуючих мають бути українського походження. Це стимулює не лише кінцеве виробництво, а й розвиток суміжних галузей.

    Станом на квітень 2026 року до переліку програми входять 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств. Це означає, що бізнес має широкий вибір техніки — від автобусів і вагонів до високотехнологічного обладнання, зокрема лазерних верстатів.

    Важливо, що ця програма є частиною більш масштабної економічної політики. У 2026 році держава передбачила близько 37 млрд грн на підтримку вітчизняних виробників у межах різних програм. Зокрема, понад 5,6 млрд грн було спрямовано ще на початку року, а майже пів мільярда — саме на компенсацію вартості промислової техніки.

    Економісти відзначають, що такі інструменти мають мультиплікативний ефект. По-перше, вони стимулюють попит усередині країни, що особливо важливо в умовах війни та обмеженого експорту. По-друге, підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки. По-третє, сприяють модернізації підприємств, що в перспективі підвищує їхню конкурентоспроможність.

    Водночас існують і виклики. Основний із них — забезпечити стабільне фінансування програм і прозорість їх реалізації. Бізнес очікує прогнозованих правил гри, адже інвестиції в техніку — це довгострокові рішення. Також важливим залишається питання розширення переліку техніки та залучення нових виробників.

    Попри це, поточна динаміка свідчить: програма працює і вже дає результат. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а індикатор того, що український бізнес готовий інвестувати у власний розвиток, якщо отримує підтримку.

    У підсумку державна компенсація стає не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. І якщо тенденція збережеться, українське машинобудування може отримати новий імпульс — навіть в умовах війни.

  • Уряд виплатив 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва

    Уряд виплатив 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва

    Українці нарешті почали отримувати виплати за програмою “Національний кешбек” за грудень 2024 року та січень 2025 року. Загальна сума компенсацій склала 714 мільйонів гривень. Про це повідомило Міністерство економіки України.

    “Уряд виплатив українцям 714 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва у грудні та січні. Кошти будуть зараховані на картки для виплат Національний кешбек сьогодні-завтра. Кількість отримувачів кешбеку за ці місяці зросла майже на півтора мільйона і становить 3,4 млн людей. Виплати отримають громадяни, які накопичили понад 2 гривні кешбеку та вчасно активували картки для виплат у застосунку Дія”, – йдеться у повідомленні.

    Мінекономіки обіцяє наступну виплату кешбеку наприкінці березня.

    Станом на 7 березня загальна сума виплаченого кешбеку за вересень – січень становить  1,1 млрд гривень, 1208 користувачів отримали максимальну суму кешбеку за місяць – 3 тис. гривень.

    57,5% від усіх користувачів – віком до 45 років; 25,3% — середнього віку, 17,2% — старшого (60+), 61% користувачів — жінки, 39% — чоловіки.

    Як повідомлялося, виплата за грудень та січень обіцяли наприкінці лютого 2025 року.

  • Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    За три тижні бета-тестування програми “Національний кешбек” українцям нараховано вражаючі 23,6 мільйона гривень. Ця ініціатива, яка покликана підтримати економіку країни, вже продемонструвала свої результати.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

    “23,6 млн грн Нацкешбеку нараховано українцям – результати трьох тижнів бета-тесту”, – написав Федоров.

    Він навів головні результати – у цифрах:

    • 1,6 млн карток Нацкешбеку відкрито
    • 10 банків долучилися до програми стали партнерами
    • 1 137 виробників доєдналися до програми

    10 виробників Київщини вже приєдналися до програми “Національний кешбек” для підтримки вітчизняних виробників.

  • Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    В Україні введення національної програми кешбеку, яка передбачає повернення частини витрат споживачів за покупки, викликало широке обговорення. Однак економіст попереджає, що нова ініціатива може стати джерелом серйозної корупції. Основною проблемою, на думку експертів, є можливість чиновників впливати на рішення про те, яким підприємствам і в якому обсязі надаватиметься кешбек.

    Економіст Данило Монін висловив побоювання, що програма “Національний кешбек” створена як ще одна корупційна схема, яка робитиме дуже багатими чиновників. Він пояснив суть можливої схеми.

    “Спочатку треба зробити так, щоб українські виробники стали неконкурентними, піднявши, вартість електрики та кредитів, а потім вбудувати чиновника, який вирішуватиме якому підприємству скільки кешбеку повернути. І потече стежка валіз Кеша, чиновникам щоб повернути частину грошей назад. А тепер уявіть просто альтернативу – нижчі податки, які без чиновника роблять українських виробників конкурентнішими. У першому випадку основний профіт отримає чиновник, у другому – бізнесмен, який цей засіб вкладе в розвиток або збільшить зарплату своїм співробітникам, створиться додаткова додаткова вартість. Але соціалізм плодить лише корупцію”, – написав Данило Монін.

    Скільки коштів витратить держбюджет на програму “Національний кешбек”

    З огляду на запропонований обсяг видатків держбюджету на програму “Національний кешбек” у 2025 році в розмірі 6 млрд грн, середньомісячний кешбек може становити близько 500 грн. Про це заявили в Мінекономіки. У відомстві підкреслили, що не очікують перевищення витрат держави на програму понад закладені 3 млрд грн на 2024 рік.

    «Розрахунково середній розмір кешбеку може скласти близько 500 грн на особу на етапі, коли істотна кількість виробників уже повноцінно братиме участь у проєкті. У перші місяці очікуємо менше через поступове приєднання виробників», — повідомили в міністерстві.

    Таким чином, з огляду на компенсацію за держпрограмою в розмірі 10% вартості куплених товарів вітчизняних виробників, за очікуваннями міністерства, у середньому учасники програми щомісяця купуватимуть українських товарів на 5 тис. грн.

    Що з підвищенням податків?

    У вівторок, 3 вересня, Парламент підтримав за основу внесення змін до держбюджету-2024 з метою збільшення видатків сектору безпеки та оборони на 495,3 млрд грн. Водночас законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, який є системно пов’язаним зі змінами до держбюджету, парламентарі відправили на повторне перше читання. Мінфін закликав парламентарів таки підвищити податки.

    29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Доопрацьованим законопроєктом передбачається, зокрема:

    • підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
    • встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
    • встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
    • встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
    • вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
    • щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

    Інші проблеми з програмою “Національний кешбек”

    У постанові Кабінету міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 прописані умови програми “Національний кешбек”. Для участі покупцю необхідно:

    • перейти на вебсайт (мобільний застосунок) або звернутися до відділення уповноваженого (уповноважених) банку (банків) для подання заяви про участь в експериментальному проєкті, яка містить такі відомості: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; номери поточного (поточних) рахунка (рахунків) (за стандартом IBAN), платіжні операції за якими будуть аналізуватися на відповідність вимогам експериментального проєкту;
    • надати дозвіл на надання інформації для забезпечення дотримання положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці, згоду на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків до інформаційної системи для надання електронної публічної послуги “Кешбек “Зроблено в Україні” за формою, визначеною уповноваженим банком, та дозвіл на обробку персональних даних;
    • відкрити спеціальний рахунок для зарахування кешбеку;
    • встановити мобільний додаток порталу Дія на електронному пристрої, технічні параметри якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
    • обрати у мобільному додатку Дія послугу “Кешбек “Зроблено в Україні”. Результати обробки інформації для отримання державної грошової допомоги (кешбек) відображаються у мобільному додатку Дія.

    Тобто учасники програми “Національний кешбек” погоджуються надати доступ до своїх банківських рахунків. Варто додати, що у березні 2024 року Національний банк України оновив правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року. Порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:

    • самим клієнтам (їхнім представникам),
    • за рішенням суду,
    • правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
  • Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    Передовий шлях до економічної стійкості України: роль платформи “Зроблено в Україні” у часи війни

    В кінці січня стартувала Всеукраїнська економічна платформа “Зроблено в Україні” за указом президента. Створення цієї платформи є важливим кроком у забезпеченні економічної стійкості країни в умовах війни, коли потрібно використовувати внутрішні резерви.

    Мета платформи полягає в тому, щоб об’єднати зусилля державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань для знаходження спільних рішень. Це дозволить виявити внутрішні потенціали економіки та працювати над розв’язанням проблем, спричинених тривалою війною.

    У цьому контексті реалізація ідеї платформи передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для спрощення комунікації між стейкхолдерами та розроблення спеціалізованих сервісів. Це допоможе вирішувати різноманітні завдання ефективніше та швидше.

    “Зроблено в Україні” повинна стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Її завдання включає в себе відновлення бізнес-зв’язків, підтримку вітчизняних виробників та їхню локалізацію, а також просування українських товарів на світових ринках.

    У зв’язку з гострою необхідністю вирішення ряду проблем українського бізнесу під час воєнного стану, була сформульована місія платформи “Зроблено в Україні”, яка включає в себе наступне:

    1. Забезпечення практичної реалізації права на підприємницьку діяльність в умовах воєнного конфлікту.
    2. Лобіювання інтересів вітчизняних виробників у створенні сприятливого та безпечного середовища для виробничої діяльності.
    3. Створення прозорого та необтяжливого механізму постійної комунікації та координації взаємодії державних органів влади з суб’єктами господарювання, включаючи представників релокованих підприємств, об’єднання підприємців, секторальні асоціації та іноземних інвесторів.

    Одночасно з цим, щоб забезпечити збереження та розвиток підприємницького потенціалу у часи війни і після, платформа буде адаптувати найкращий міжнародний досвід активізації підприємницької активності в кризові періоди.

    Оскільки промисловість відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стійкості країни, особлива увага платформи буде приділятися просуванню промислової адженди в Україні, зокрема захисту вітчизняного виробничого потенціалу під час тривалого впливу воєнних викликів. Для цього будуть застосовані такі підходи:

    1. Формування секторальних платформ для обговорення та вирішення спільних проблем, враховуючи особливості секторальних економік.
    2. Створення постійно діючих робочих груп для аналізу актуальних проблем промисловості та розробки шляхів їх вирішення.
    3. Спільне вивчення та впровадження інструментів відновлення та стимулювання ділової активності українських виробників.

    Крім того, платформа буде надавати підтримку у вирішенні енергетичних проблем промисловості, включаючи розвиток альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, що є критичними для вуглезалежних підприємств. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни.

    Отже, результати функціонування платформи “Зроблено в Україні” можуть бути визначені наступними практичними досягненнями:

    1. Пошук бізнес-партнерів та встановлення бізнес-зв’язків для збільшення локалізації виробничої діяльності.
    2. Розроблення актуальних галузевих бізнес-кейсів для допомоги вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною регіональних чинників промислового розвитку та необхідністю трансформації енергетичного сектору.
    3. Створення нових програм підтримки виробників та планів розвитку переробної промисловості, сприяння доступу до фінансування та консультаційних послуг.

    Додатковою метою платформи є сприяння отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств, а також просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі.

    Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури, яка має бути спрямована на формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи є надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища.

    Наголошується, що запропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Таким чином, платформа “Зроблено в Україні” може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

  • Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо поширення свідомості про продукцію вітчизняного виробництва, затвердивши безкоштовне використання торговельної марки “Зроблено в Україні” для підприємств. Цю ініціативу підтверджує Урядова постанова № 197.

    Уряд також ухвалив зображення торговельної марки “Зроблено в Україні” і доручив Міністерству економіки подати заявку на державну реєстрацію цієї марки та розробити технічний стандарт (брендбук) на його основі.Торговельна марка "Зроблено в Україні". Джерело: Кабмін

    Постанова рекомендує використовувати зображення торговельної марки всім державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності відповідно до затвердженого технічного стандарту (брендбуку).

    “Використання зображення торговельної марки, затвердженого цією постановою, державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності здійснюється на безоплатній основі”, — зазначено в документі.

    Попередньо Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи “Зроблено в Україні”, заявив про майбутню можливість отримання українцями часткової компенсації за покупку товарів та послуг, виготовлених в Україні. За словами Президента, ця програма знаходиться в розробці і планується запустити її ще цього року.

    Уряд також оголосив про запуск національної платформи «Зроблено в Україні», прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва та затвердив знак маркування «Зроблено в Україні». Очікується, що ці дії призведуть до зростання споживчого попиту на 0,14% ВВП, створення понад 22 тис. нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету на суму 4 млрд грн.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час презентації національної платформи «Зроблено в Україні». Шмигаль підкреслив, що відновлення та розвиток підприємництва є пріоритетом для уряду, і програма «Зроблено в Україні» є новим засобом взаємодії держави і бізнесу.

    Ця ініціатива спрямована на стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію та розвиток національного виробництва. Важливо відзначити, що це не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає підприємцям стимули для виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Для досягнення цієї мети уряд планує використовувати різноманітні інструменти підтримки вітчизняних виробників, включаючи розширення переліку товарів для державних закупівель та надання компенсацій за покупку української техніки.