В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.
За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.
Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.
Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.
Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.
Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.
Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.
Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.
Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.
Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.
Унаслідок ворожої атаки ударним дроном у Житомирі повністю знищено великий складський комплекс відомої української компанії «Рудь». Загальна площа масштабних руйнувань склала 4350 квадратних метрів.
Головні деталі наслідків удару:
Матеріальні втрати: Як повідомили представники підприємства, на складі зберігалася готовя продукція компанії, а також спеціалізована погрузочна техніка та інше майно.
Масштаб бізнесу: «Рудь» є беззаперечним лідером ринку та найбільшим виробником морозива в Україні, контролюючи близько 30% внутрішнього ринку. Крім того, компанія утримує статус головного українського експортера солодощів — її продукція представлена у більш ніж 36 країнах світу через мережі європейських супермаркетів (Lidl, Kaufland, REWE, Billa, Aldi, Tesco, Auchan, Carrefour та Metro).
Асортимент виробництва: Окрім морозива, постраждале підприємство випускає заморожені овочі та ягоди, тісто, хлібобулочні, молочні вироби та різноманітні напівфабрикати.
Цей цинічний удар по мирній інфраструктурі є черговою спробою ворога завдати максимальних збитків українській харчовій промисловості та економіці.
Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.
Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.
ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України
Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.
Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.
Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.
За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.
Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.
Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.
Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.
Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.
Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.
НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.
За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.
Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.
Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.
Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.
Найбільша українська мережа супермаркетів «АТБ-Маркет» запровадила тимчасові обмеження на продаж окремих категорій соціальних товарів та продуктів тривалого зберігання. Покупці можуть придбати не більше шести одиниць або кілограмів одного товару в один чек. Захід діє як у фізичних магазинах, так і при оформленні онлайн-замовлень.
Ключові деталі та причини нововведення
Основні причини: Збільшення випадків масових скуповувань оптовими перекупниками для подальшого перепродажу за підвищеними цінами, а також додаткове навантаження на логістичні ланцюжки після російських обстрілів інфраструктури.
Перелік товарів під лімітом: Обмеження стосуються цукру, солі, соди, олії, круп, макаронних виробів, курячих яєць, м’ясних і рибних консервів, а також продуктів швидкого приготування.
Ситуація з асортиментом: У компанії наголошують, що про загальний дефіцит товарів не йдеться — обмеження є суто застережним та тимчасовим заходом для збереження доступності продуктів для кожного покупця.
З офіційної заяви компанії «АТБ-Маркет»:
«Мережа запроваджує тимчасові обмеження на певні категорії товарів — не більше 6 одиниць в одні руки. Причина — не лише наслідки ударів по логістиці, а й перекупники, які роблять оптові закупівлі в магазинах мережі. Компанія робить усе можливе для безперебійного постачання продуктів у торговельні точки».
До кінця 2025 року вартість хліба в Україні може зрости на 20%. Такий прогноз озвучив голова Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ.
«Не здивуюсь, якщо так станеться. Усе до цього йде», — зазначив Тараненко.
За його словами, головними чинниками потенційного подорожчання є зростання цін на всі ключові компоненти хлібобулочних виробів: борошно, дріжджі, жири та цукор. Крім того, значну роль відіграють і непрямі витрати — електроенергія, логістика, а також зростання заробітних плат для підприємств, які мають статус критично важливих для економіки та можуть бронювати працівників.
Тараненко наголосив, що нові вимоги до рівня оплати праці передбачають мінімальну зарплату на рівні 20 тисяч гривень для такого персоналу, що також створює додатковий тиск на собівартість виробництва.
Водночас він визнав, що подорожчання хліба найболючіше вдарить по малозабезпечених верствах населення. Проте, за оцінками асоціації, в загальному бюджеті середньостатистичної української родини витрати на хліб залишаються відносно невеликими, тому загальний фінансовий вплив буде не критичним.
Асоціація радить українцям готуватись до можливих змін і закликає державу враховувати ситуацію у формуванні політики соціального захисту населення.
З огляду на невпинне зростання цін, багато українців змушені переглядати свої звички в покупках та планувати витрати більш ретельно. Експерти радять кілька ключових стратегій, які допоможуть зменшити фінансовий тиск:
Плануйте покупки
Створюйте список необхідних продуктів перед походом у магазин. Це допоможе уникнути імпульсивних витрат та придбати лише те, що дійсно потрібно.
Користуйтеся акціями та знижками
Слідкуйте за акційними пропозиціями у магазинах або онлайн. Багато супермаркетів пропонують програми лояльності, які дозволяють економити на покупках.
Купуйте сезонні продукти
Овочі та фрукти, які з’являються в сезон, зазвичай коштують дешевше, ніж імпортні. Це не тільки економія, але й можливість отримати свіжі та корисні продукти.
Обирайте локальних виробників
Продукти місцевого виробництва часто коштують дешевше через менші витрати на транспортування. Крім того, це підтримка національного виробника.
Розглядайте заморожені продукти
Заморожені овочі та фрукти є чудовою альтернативою свіжим у зимовий період. Їхня ціна зазвичай нижча, а харчова цінність залишається високою.
Відмовтеся від брендів
Продукція власного виробництва супермаркетів чи локальних маловідомих брендів часто має таку ж якість, але значно нижчу вартість.
Зважаючи на прогнози, 2025 рік залишиться складним для більшості українців. Висока інфляція, сезонні коливання цін на продукти та поступове підвищення тарифів створюватимуть додаткове навантаження на сімейні бюджети.
На думку експертів, у другій половині року очікується деяке зниження цін на сезонні овочі, фрукти та зернові культури, але новий виток інфляції може звести ці полегшення нанівець. Крім того, можливе зростання цін на комунальні послуги, паливо, перевезення та імпортні товари продовжить впливати на добробут громадян.
З огляду на це, українцям важливо адаптуватися до нових умов, використовувати ефективні стратегії економії та підтримувати свої бюджети у стабільному стані.
Можливо, попереду непрості часи, але раціональне планування і трохи творчого підходу до фінансових питань допоможуть впоратися із викликами. Адже, як свідчить досвід, українці завжди знаходять способи вистояти навіть у найскладніших умовах.
У передсвятковий період ціни на картоплю в Україні продовжують стрімко зростати, досягнувши 22-30 гривень за кілограм. За даними аналітиків проєкту EastFruit, лише за останній тиждень фермери підвищили відпускні ціни майже на 22%, а загалом картопля подорожчала на 85% порівняно з минулим роком.
Основними причинами такого різкого зростання стали кілька факторів. По-перше, сильна посуха цього літа значно скоротила врожай картоплі в Україні, що призвело до зменшення обсягів виробництва та пропозиції на ринку. По-друге, попит на картоплю зріс через підготовку до новорічних свят, коли оптові компанії та роздрібні мережі активно закуповують продукт.
Попри те, що деякі експерти не очікують різкого подорожчання картоплі в найближчі тижні, варто зазначити, що ціни на цей продукт залишаться на значно вищому рівні, ніж торік. Це ще більше підвищить вартість новорічного столу, який, за прогнозами, може подорожчати на 15-17%.
У часи повномасштабної війни та економічної нестабільності в Україні ціни на продукти харчування стали болючою темою для більшості громадян. Зростання цін на продуктовий кошик у 2024 році викликає занепокоєння, адже це безпосередньо впливає на добробут населення, зокрема тих, хто і без того стикається зі скороченням реальних доходів.
Причини зростання цін на продукти харчування
Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.
Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.
Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.
Прогнози експертів щодо подальшого зростання цін
До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.
Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.
Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.
Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.
Проблеми фермерів та роль енергопостачання
Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.
Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.
Підтримка аграрного сектору та роль міжнародної допомоги
Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.
У квітні 2024 року тенденція зниження інфляції на річній основі в Україні тимчасово зупинилася.
Згідно з повідомленням, у квітні споживча інфляція залишилася на рівні попереднього місяця – 3,2% в річному вимірі. Фактичні темпи зростання цін трохи відстали від прогнозу НБУ.
“Відхилення від прогнозу було обумовлено динамікою деяких факторів тимчасового характеру, зокрема, стрімким зниженням цін на сирі продукти харчування. Це пояснюється як впливом теплої погоди цього року та меншими витратами бізнесу через здешевлення сировини внаслідок високих врожаїв минулого року, так і переорієнтацією виробників на внутрішній ринок через обмеження на заході”, – зазначається в коментарі.
Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін помірно прискориться в найближчі місяці через вичерпання ефектів великих врожаїв попереднього року та теплої погоди цього року, а також через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та зростання адміністративних витрат.
Щодо динаміки цін, НБУ зауважує, що ціни на сирі продукти харчування впали стрімко на 6,5% в річному вимірі. Зокрема, відбулося подальше зниження цін на яйця через збільшення виробництва та зміну спрямування експорту внаслідок обмежень на кордоні. Завдяки високим урожаям минулого року та обмеженому експорту через блокаду, ціни на цукор, борошно та крупи також знизилися.
Тепла погода і імпорт з Туреччини сприяли здешевленню помідорів та огірків. Ціни на окремі овочі також знизилися через активний продаж продуктів із сховищ. Проте ціни на деякі фрукти залишилися високими через ускладнений імпорт через блокаду кордонів.
Зростання цін на м’ясо сповільнилося, а свинина подешевшала через менший тиск на витрати бізнесу. Проте ціни на молоко трохи прискорилися через збільшення експорту молочної продукції.
Адміністративно регульовані ціни зросли меншим темпом – до 9,5% річних. Ціни на алкогольні напої продовжили знижуватися, а ціни на тютюнові вироби залишилися стабільними. Мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги для населення зупинив зростання адміністративної інфляції.
Ціни на пальне прискорили зростання до 18,1% річних через світові тенденції нафтового ринку та вичерпання запасів нафтопродуктів за низькою ціною.
Загалом, зростання цін на продовольчі товари прискорилося до 5,5% річних, в той час як ціни на непродовольчі товари знизилися повільніше (на 0,6% річних). Вартість послуг залишилася стабільною порівняно з попереднім місяцем.
Зростання споживчих цін в Україні у квітні 2024 року склало 3,2%. Це мінімальне значення з жовтня 2020 року, коли річна інфляція становила 2,6%.
У квітні НБУ покращив прогноз щодо інфляції до 8,2% на 2024 рік та прогнозує помірне посилення інфляційного тиску цього року з огляду на очікуване вичерпання ефектів великих урожаїв попереднього року, подальше відновлення споживання та підвищення видатків бізнесу в умовах війни.
