Позначка: зрив поставок

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

  • “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    Господарський суд Києва переповнений позовами Міністерства оборони України та “Агенції оборонних закупівель” проти компанії “Українська бронетехніка”. Причина – систематичне невиконання зобов’язань за державними контрактами. Загальна сума претензій уже перевищує 70 мільйонів гривень.

    Про це йдеться у матеріалах розслідування детективного бюро Absolution.

    Міноборони та державне підприємство “Агенція оборонних закупівель” продовжують судові баталії з ТОВ “Українська бронетехніка” через невиконані зобов’язання за контрактами. Судові процеси тягнуться вже не перший рік, а кількість позовів лише з початку 2025 року свідчить про серйозні проблеми у співпраці держави з приватним оборонним бізнесом.

    Останній позов надійшов до Господарського суду Києва 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає від “Української бронетехніки” 38,1 млн гривень за зрив строків постачання за контрактом № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року. З цієї суми 19,4 млн грн – пеня, 11,5 млн грн – штраф, а ще 7,2 млн грн – відсотки за користування авансовими коштами.

    Раніше суд уже задовольнив позов проти “Української бронетехніки” на користь Міноборони на 3,4 млн гривень. Ще один позов стосувався стягнення 28,8 млн грн, серед яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – відсотки, а 12,6 млн грн – штраф. Втім, суд частково задовольнив вимоги та постановив стягнути з компанії 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн відсотків і 305 тис. грн судового збору.

    Невиконані контракти та репутаційні ризики

    “Українська бронетехніка” є одним із приватних постачальників бронетехніки та військового обладнання для ЗСУ. Однак серія судових позовів свідчить про значні проблеми з виконанням контрактів. Це не лише завдає фінансових збитків державі, а й ставить під загрозу виконання оборонного замовлення.

    На тлі повномасштабної війни та критичної важливості постачання бронетехніки такі порушення можуть мати серйозні наслідки для компанії.