З приходом зими українці готуються до нових випробувань, які можуть суттєво вплинути на їх ставлення до війни. Як зазначає The Washington Post, в умовах тривалої конфлікту, холодна і важка зима стане перевіркою не лише для фізичної витривалості населення, але й для морального духу.
«Настануть холодні дні і темрява, і з цим може відбутися зміна у ставленні українців до війни»,
– пише WP.
Про те саме сказав газеті високопоставлений український чиновник.
«Цієї зими ми можемо потрапити в глибокі-глибокі неприємності»,
– вважає чиновник.
На його думку, цієї зими люди можуть стати «виснаженими, пригніченими і злими». Зрештою, це може вплинути на моральний дух суспільства.
«Мій найбільший страх полягає в тому, що, коли люди пройдуть через таку зиму, не залишиться жодного способу знайти консенсус серед населення»,
– сказав він.
WP зазначає, що, незважаючи на всі заходи, яких вживає Україна і партнери, основна частина виробництва енергії України цієї зими, як і раніше, буде зосереджена на великих електростанціях, що дає змогу Росії завдати максимальної шкоди ракетними ударами, як це вже було минулого місяця.
Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні (ММПЛУ) прогнозує, що цієї зими українці можуть зіштовхнутися з серйозними перебоями в електропостачанні, що може призвести до відключення електроенергії тривалістю від чотирьох до 18 годин на добу. Ці дані наведенні в нещодавній доповіді Місії.
Експерти ММПЛУ відзначають, що військові атаки на цивільну інфраструктуру України, включаючи об’єкти з виробництва та передачі електроенергії і тепла, порушують основоположні принципи міжнародного гуманітарного права. Вони вказують, що атаковані об’єкти становлять серйозну загрозу для водопостачання, каналізації, санітарії, опалення, гарячого водопостачання, громадської охорони здоров’я, освіти і економіки в цілому.
ММПЛУ відвідала сім електростанцій, які постраждали від атак, а також 28 населених пунктів, що зазнали ударів. Виявлено, що велику частину міського населення України, яке користується централізованими системами опалення, може очікувати серйозні труднощі з теплопостачанням. Наприклад, в Києві майже 95% мешканців залежні від централізованих систем опалення, для роботи яких необхідні електричні насоси, що можуть бути виведені з ладу без надійного електропостачання.
Експерти також зазначили, що проблеми з енергетикою стали однією з основних причин виїзду українців за кордон влітку 2024 року. Це підкреслює необхідність термінового вирішення питань з відновленням та захистом критичної інфраструктури, аби забезпечити безперебійне постачання електроенергії та тепла в умовах тривалої війни.
У зимовий період, коли в Україні зростає ризик відключень електроенергії, мешканцям багатоквартирних будинків, особливо вище 5-го поверху, варто задуматися про забезпечення автономного живлення насосної групи. Це необхідно для забезпечення стабільної подачі тепла та води в умовах перебоїв з електропостачанням.
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, зазначає, що системи подачі гарячої та холодної води, а також опалення в багатоповерхівках вище 5-го поверху працюють на електроенергії. Без електроенергії ці системи не функціонують, що може призвести до відсутності води і тепла, а також до серйозних проблем з життєзабезпеченням будинку.
У разі тривалих відключень електроенергії важливо мати генератор, який підтримуватиме критичні системи будинку, а також акумулятори для роботи у перервах між генераторними циклами. Генадій Рябцев, енергетичний експерт, підкреслює важливість підтримання каналізації, водопостачання та теплових систем. Зокрема, якщо насос зупиниться при низьких температурах, система водопостачання може вийти з ладу і знадобиться заміна всього обладнання.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, зазначає, що для забезпечення автономного живлення будинку необхідна відносно невелика кількість електроенергії, а вартість такого обладнання варіюється в залежності від потреб конкретного будинку. Один генератор може коштувати близько 2 мільйонів гривень, і при великій кількості квартир у будинку, витрати можуть бути розподілені серед мешканців.
Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко повідомив, що можливе виведення другого блоку Південноукраїнської АЕС на ремонт може погіршити ситуацію з відключеннями світла. Сергій Нагорняк, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради, зазначив, що питання забезпечення електроенергією в зимовий період буде залежати від погодних умов та загальної ситуації в енергетичній сфері.
Стаття Дениса Безлюдька аналізує поточний стан української енергетики та економіки на фоні кадрових змін в “Укренерго” і триваючих обстрілів. Обговорюється, як відставка голови компанії Володимира Кудрицького і пов’язане з цим судове розслідування можуть вплинути на ефективність енергетичного менеджменту та відновлення інфраструктури в умовах економічної турбулентності.
Важка зима. Обстріли. Кадрова криза. Де брати гроші “Укренерго”?
Українська енергетика, а з нею – і вся економіка країни – напередодні непростого опалювального сезону занурюється в чергову турбулентність. З одного боку, інтенсивність ворожих обстрілів не знижується, роботи з відновлення зруйнованої інфраструктури – не стає менше. Перспективи проходження зими – тривожні. З іншого – кадрове рішення Ставки Верховного головнокомандувача про відставку голови “Укренерего” не просто викликало низку суперечливих думок як серед експертів, так і серед учасників ринку, але й поставило під питання ефективність кризового менеджменту не лише в окремо взятій компанії, а в цілому в країні.
Протягом щонайменше останнього року численні медіа, коментатори, правоохоронні органи, чиновники і – у більш тіньовому форматі – різномастні корупцінери виконували одну деструктивну політтехнологічну задачу: всі проблеми, які так чи інакше мали стосунок до діяльності державного оператора електромереж “Укренерго” – мали перетворюватися в інфопросторі на особисту провину уже екс-голови компанії Володимира Кудрицького.
Причин цьому безліч, переважна більшість “посвячених” спостерігачів сходиться на фінансовому питанні. Якщо дуже спрощено – мовляв, “Кудрицький не давав красти гроші і впроваджувати схеми”. І нібито саме через це в інфополі зʼявлялися численні “незаконні квартири”, “результати аудиту”, “зловживання на бронежилетах”, “кримінальні справи про розкрадання коштів” і “розслідування про спосіб життя” та інший білий шум. Операція для непосвяченого глядача тривала останні кілька тижнів, для більш заглибленого – останні кілька років. І – хто б не був замовником відставки – зараз очевидно, що він свою партію виграв.
Але ось яка проблема: питання керованості мережі розподілу електроенергії, питання ефективного захисту енергетичних обʼєктів, залучення фінансування зовнішніх партнерів та повернення проблемних боргів – з усім цим доведеться працювати і новому керівникові компанії. Особливо цікаво буде спостерігати, що відбуватиметься з кримінальними процесами, де ціллю був особисто Кудрицький, або інформаційна кампанія проти нього. Адже зараз, коли мета досягнута – витрачати на це ресурси просто недоцільно.
Втім, є одна справа, подальший перебіг якої стане показовим з точки зору реального бажання закулісних лялькарів змінити ситуацію на енергетичному ринку – або ж просто сісти на потоки, змістивши ефективного менеджера. І це – справа про розкрадання 716 млн грн. коштів “Укренерго” за участі банку “Альянс” та компанії “Юнайтед Енерджі” Ігоря Коломойського.
Коротко нагадаємо фабулу. Восени 2021 року банк “Альянс” видав гарантію “Юнайтед Енерджі”, аби та могла піти до “Укренерго” і купити електроенергію. Компанія скористалась нагодою в березні 2022 року, в розпал початку повномасштабного вторгнення. Проте за товар не розрахувалась. А коли “Укренерго” звернулось до “гаранта” – банку “Альянс” – той вирішив, що платити за цим документом не буде. Результат – кримінальна справа НАБУ щодо розкрадання коштів плюс господарський процес про повернення 1,2 млрд грн (це сума гарантії з пенею і прострочкою). В березні 2024 року НАБУ передало справу до суду, а в господарському процесі історія застрягла в судовій тяганині. Частина блогерів-політологів відбілює банк “Альянс”, паралельно “хаючи” Кудрицького та “Укренерго”, частина – навпаки підтримує точку зору, що за гарантіями треба заплатити. До слова, такої ж думки і Верховний суд.
І ось ситуація: Кудрицький (“вселенське зло”) – більше не голова “Укренерго”. Що скажете – повинна державна компанія і далі вимагати повернення належних їй коштів? Для ефективного менеджера відповідь очевидна. Особливо зважаючи на цілком виправдані і реалістичні очікування “важкої зими”, “непростого опалювального сезону”, “серйозних руйнувань” енергосистеми, зокрема, тієї частини, що перебуває під контролем “Укренерго”. В умовах тотального дефіциту коштів, постійної потреби в ремонтах – кожна копійка має йти в роботу. І тому 1,2 млрд грн. від банку “Альянс” будуть зовсім не зайві.
Ба більше. Згадаємо, що публічна мотивація відставки Кудрицького – неспроможність організувати ефективний захист енергетичних обʼєктів. Тож логіка з вибору нового керівника – а також його плану дій має виходити зі зворотнього: він має бути спроможний такий захист організувати. У тому числі – акумулюючи під нього фінансування. Чи отримає новий глава компанії “карт-бланш”, наприклад, щодо судових суперечок із боржниками? Чи готова буде ухвалювати “державницькі” рішення судова машина? Або ж навпаки, справу боргів “Альянсу” спишуть в довгу скриню, а про 1,2 млрд грн., які могли б згодитися для будівництва не одного укриття чи ремонту не однієї підстанції – просто забудуть?
Особливо цікаво також, які аргументи буде використовувати і сам банк “Альянс” у тіньовій інформаційній боротьбі тепер – коли нібито головного “ворога” скинуто, а розраховуватися за боргами все одно треба.
Подальший розвиток історії, яка виглядає нудним і дуже вузькопрофільним корпоративним конфліктом, насправді покаже, які реальні наміри мали ініціатори відставки Кудрицького і наскільки готовими до відстоювання державних інтересів є всі гілки державної влади в країні. Крім того, це також буде сигнал для державних органів в інших галузях, державних підприємств і їхніх боржників-контрагентів – а заразом і для міжнародних партнерів – щодо того, чи реально розмови про підвищення управління внутрішніми ресурсами поліпшуються, в Україні намагаються зберегти кожну копійку платників податків (хоч своїх, хоч західних).
Або ж продемонструє, що тут все ще можна безбожно красти навіть у розпал війни.
Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.
Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України.Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?
Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).
Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.
Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.
Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.
Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.
До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.
Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.
Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,
У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.
Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.
Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,
У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…
Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.
Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,
Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.
Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.
Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?
Енергосистема України за несприятливого розвитку подій і сильних холодів цієї зими може не витримати, що призведе до її повного падіння. Таку думку висловив експерт Інституту енергетичних стратегій країни Юрій Корольчук.
За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.
За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.
Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.
За прогнозами генерального директора Yasno Сергія Коваленка, цієї зими українці можуть стикнутися з серйозними проблемами з електропостачанням, які можуть призвести до відключень до 12 годин на добу. Такі високі прогнози обумовлені надзвичайною ситуацією в енергетичній системі країни.
“Мій базовий прогноз – в енергосистемі буде дефіцит у районі 30-35%. Що це означає для споживачів? Якщо заживлять критичну інфраструктуру і вже потім залишки будуть розподіляти, то для споживачів дефіцит становитиме 50%. Тобто базовий прогноз – 12 годин без світла”, – сказав Коваленко виданню “Дело”.
За його словами, остаточний прогноз можна буде зробити в серпні – тоді стане зрозуміліше, скільки зруйнованих електростанцій вдається відновити до холодів, і наскільки суворою буде зима.
Зараз кияни в середньому сидять без світла по сім годин на добу.
