Автор: admin

Ходити 10 тисяч кроків не обов’язково: учені пояснили, що насправді важливо для здоров’я

Менша кількість кроків теж приноситиме користь, довели учені.

Регулярна фізична активність – важлива умова довгого та здорового життя. Однак, як з’ясували вчені, розповсюджене правило про 10 тисяч кроків на день не таке вже й обов’язкове. Сучасні дослідження свідчать, що значно важливішими є інтенсивність руху та загальний час активності протягом тижня, пише Focus online.

Видання пояснило, що “золотий стандарт” про необхідність ходити 10 тисяч кроків щодня походить із реклами японської компанії Yamasa 1964 року. Тоді вона випустила перший портативний крокомір під назвою Manpo-kei, що перекладається як “лічильник 10 000 кроків”, натякаючи, що саме така кількість достатня для здорового способу життя.

Дослідники стверджують, що цифра 10 000 була вибрана довільно, і наводять дані дослідження 2025 року, опублікованого в журналі The Lancet про те, що для того, аби отримати користь для здоров’я, достатньо вже 7 000 кроків на день.

Учені переконані, що ті, хто регулярно проходить таку дистанцію, можуть майже вдвічі знизити ризик смертності, на 25% – ризик серцево-судинних захворювань і більш ніж на третину – ризик деменції. Також значно зменшується ймовірність розвитку діабету другого типу, депресії та падінь.

8 Квітня, 2026
Міноборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував заборону на виїзд чоловіків за кордон

Міністерство оборони Німеччини заявило про намір скасувати вимогу щодо обов’язкового отримання чоловіками дозволу для виїзду за кордон на термін понад три місяці. Відповідне адміністративне розпорядження уряд планує ухвалити вже цього тижня.

Як повідомляє німецьке видання Der Spiegel, про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус 8 квітня.

За словами очільника оборонного відомства, рішення має на меті спростити бюрократичні процедури та офіційно закріпити норму, яка фактично вже не застосовується.

«Наразі для чоловіків нічого не змінюється: незалежно від віку — 17 чи 45 років — кожен має право подорожувати, і дозвіл не потрібен. Про тривале перебування за кордоном також не потрібно повідомляти», — наголосив Пісторіус.

Він пояснив, що чинна законодавча вимога втратила актуальність, оскільки в Німеччині діє добровільна військова служба. Обов’язок повідомляти про зміну місця перебування наразі поширюється лише на резервістів, які підлягають призову.

Нагадаємо, раніше німецьке видання видання Berliner Zeitung повідомило, що у Німеччині чоловіків віком від 17 до 45 років зобов’язали отримати дозвіл від збройних сил країни, якщо планують виїжджати на три місяці й довше. Зокрема, за інформацією Berliner Zeitung таку норму передбачають зміни до закону про модернізацію військової служби.

8 Квітня, 2026
Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, ймовірність візиту американської делегації на чолі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером до Києва після Великодня вкрай низька та становить не більше 10%.

“Американська сторона передала Україні інформацію, що у разі проведення 12–14 квітня продуктивної зустрічі в Ісламабаді, Джаред Кушнер та Стів Віткоф наступною зупинкою на 16 квітня визначили “переговори з Путіним у Москві”.

Після цього вони готові обговорити переговорний трек із Володимиром Зеленським у Львові або у Варшаві. Київ розглядається як альтернативний варіант.

Тому наразі говорити про відновлення переговорів не просто зарано, а неможливо” – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв’ю Bloomberg повідомив, що делегація США на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером може відвідати Київ невдовзі після православного Великодня.

Водночас, інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела зазначає, що поїздка Віткоффа та Кушнера до України дійсно обговорюється, але ще не підтверджена.

7 Квітня, 2026
“Нові герої” – розкішний спосіб життя нового командира Вовків Да Вінчі Сергія Філімонова (Частина 1)

Штучне створення “героїв” з числа людей, близьких до оточення можновладців – це тема яку ми розкриємо в серії наших публікацій. Адже саме цих “нових героїв” політтехнологи вже зараз готують на керівні посади після закінчення війни, спекулюючи на темі патріотизму, честі та гідності.

Першим нашим “героєм” стане зірка телеекранів – Сергій Філімонов, чия популярність почала рости після того, як його зі скандалом, але все таки зробили командиром одного з найвідоміших військових підрозділів – “Вовки Да Вінчі”.

Да Вінчі

Доброволець “Правого сектору” Дмитро Коцюбайло з позивним “Да Вінчі” – безумовний Герой України, всього себе присвятив війні з російськими загарбниками. З перших днів війни Да Вінчі приймав участь в бойових діях, а у 2016 році був призначений командиром першої штурмової роти ДУК ПС.

У 2021 році Дмитро Коцюбайло, будучи цілком гідний цього звання, отримав Героя України та став першим добровольцем, якому це звання присвоєно прижиттєво.

Але, знаковим є той факт, що нагородження Дмитра організувала його наречена – Аліна Михайлова. Це вона “дотиснула” Володимира Зеленського, щоб він нагородив Да Вінчі найвищою державною нагородою. “Дотиснула” – так як ця нагорода була вкрай необхідна для її власного політичного піару. Сам Коцюбайло, за свідченням близького оточення, ніколи публічності не шукав.

Після початку повномасштабної війни штурмову роту “Вовки Да Вінчі” було переформовано на 1-й окремий штурмовий батальйон у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, а 7 березня 2023 року Коцюбайло загинув у битві за Бахмут.

Загибель Дмитра Коцюбайла була вміло використана Аліною Михайловою задля побудови власної політичної кар’єри: “приймаючи від Президента орден Богдана Хмельницького III ступеня, керівник нашої медичної служби “УЛЬФ” Аліна Михайлова віддала Президенту України особистий бойовий шеврон нашого командира Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла”.

В подальшому Аліна Михайлова розпочала різними шляхами тиснути на Валерія Залужного з вимогою передати батальон “Вовки Да Вінчі під командування її близького друга та партнера по “рекету забудовників” – Сергію Філімонову. При цьому необхідна кваліфікація та авторитет для керівництва батальоном у Філімонова був відсутній.

Незважаючи на заперечення Залужного, Михайлова з часом змогла через Офіс Президента пролобіювати призначення Сергія Філімонова командиром “Вовків Да Вінчі”.

Того ж дня представники батальйону відповіли, що категорично не погоджуються з призначенням: “У зв’язку із чисельними зверненнями до нас громадян після появи у медіа інформації про те, що командиром «Вовків Да Вінчі» став Сергій Філімонов, повідомляємо, що після загибелі нашого командира Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») наш батальйон – 1-ий ОШБ у складі 67 ОМБР ДУК незмінно очолює Юрій Капустяк”.

Але, не незважаючи ні на що, скандальна зміна командира відбулась. Задля того 1 ОШБ вивели зі складу ОМБР ДУК і ввели в склад 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Що знову таки відбулось за сприянням Аліни Михайлової.

Заможний комбат Філімонов – нове обличчя нової України

Сьогодні, завдяки Аліні, Філімонов не тільки зірка екранів, героїчний комбат, військовий експерт і все таке інше, ще й дуже заможна людина. Більшість часу він проводить в телестудіях, та на відпочинку у Франції, Португалії. Звідки взагалі у нього є час на війну – не зрозуміло. Як і незрозуміло звідки у нього гроші на більш ніж заможне життя.

Нещодавно Філімонов виклав цілу серію фотографії з родиною на яких у нього можна роздивитись на руці шикарний «Rolex» за 30 000 доларів.

Чи може командир батальйону відкласти за півроку війни таку суму?

Мабуть, що ні. А якщо додати, що його дружина також носить «Rolex» за ціною в 25 000 доларів, то думка про законність походження цих аксесуарів відходить на задній план.

Але й цього мало, щоб довести свою елітність Валерія красується в VanCleef за 7000 доларів.

Може Філімонов заробляє на інтерв’ю, чи збирає донати у подорожах, які перетворює на коштовні годинники? Чи франшиза “батальон “Вовки Да Вінчі” яку передала йому в користування Михайлова приносить такий дохід?

Ймовірно “війна із забудовниками” також були лише джерелом надприбутків. В одному з інтерв’ю напередодні масштабного вторгнення Філімонов заявив:

“Мені пропонували гроші на кожній забудові – від 50 тис. до 1 мільйона доларів”. І додав: “Тут питання в чому: вони пропонують гроші; якщо ти від них відмовляєшся, то гроші беруть поліція і прокуратура – заводяться кримінальні справи”. Як бачимо, Філімонову вирішив “не відмовлятись”. А з юридичної точки зору, такі дії кваліфікуються як “банальний рекет”.

Як не відмовилась і “вкрай принципова” Аліна Михайлова. Михайлова з Філімоновим неодноразово заявляли, що воюють з забудовником Віталієм Хомутинником, але це не завадило Михайловій увійти до складу депутатів КиївРади від партії “Голос”, спонсором якої є саме Хомутинник.

А з початком повномасштабного вторгнення Аліна Михайлова та Сергій Філімонов вирішили наживатись на війні, кращим підтвердженням чого є розкішний спосіб життя Філімонова, яким він не соромиться хизуватись в соціальних мережах.

Як бачимо, “нові герої” як Сергій Філімонов та Аліна Михайлова, спекулюючи на темі патріотизму, являються звичайними мародерами, а їх діяльність та розкішний спосіб життя мав би стати предметом вивчення правоохоронців.

27 Липня, 2024
Ростислав Шурма “покриває” схеми банку “Альянс” та його власника Павла Щербаня – ЗМІ

Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма може бути “таємним покровителем” невеликого банку “Альянс”, який останнім часом регулярно потрапляє до корупційних скандалів.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

25 Липня, 2024
Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України
Зовсім скоро, у Парижі розпочнуться літні Олімпійські ігри, саме тому ми вирішили присвятити це розслідування екс-міністру молоді та спорту України Вадиму Гутцайту. І перше, вочевидь, це корупція у Міністерстві при Гутцайті.

7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

«Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

«”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

“Човни Гутцайта”

13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

Міністр розпилу на Спорту

А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

Торгівля дозволами на виїзд з України

А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

Серед них:
- Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію
- Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК
- Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ
- Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)
- Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го
- Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях
- Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом
- Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)
- Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського
- Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів
- Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів
- Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року
- Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ
- Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)
- Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник
- Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області
- Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»
- Олександр Симоненко – член ОПЗЖ
- Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів
- Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів
- Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним
- Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу
Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.
22 Липня, 2024
Богдан Пукіш: соратник Медведчука продовжує вести бізнес в Україні

Богдан Пукіш відіграє ключову роль у заплутаній мережі бізнес-інтересів, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Відомий бізнесмен з Івано-Франківська та давній соратник Медведчука, він керує компаніями, які контролюють важливі активи на українському паливному ринку. Його діяльність тісно пов’язана із оборонним комплексом країни. Виникає питання: чи можна допускати таких людей до роботи на ЗСУ, якщо їхня діяльність пов’язана із зрадниками України?

Журналісти зацікавилися цією справою і ось що вдалося дізнатися. Віктор Медведчук, перебуваючи в Росії, продовжує контролювати свій український бізнес, особливо проекти на паливному ринку, який він контролює через підставних осіб навіть після початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Ці бізнесові структури приносять Медведчуку значні прибутки.

Медведчук має партнерські відносини з Нісаном Мойсеєвим, чия компанія “Глуско Україна” займається імпортом зрідженого газу з Росії та розвивала мережу АЗС “Глуско” (пізніше перейменовану на “Оптімусойл”). Моїсеєв також керував Херсонським нафтоперевалочним комплексом, заарештованим у рамках кримінальної справи проти Сергія Курченка. Моїсеєв та Медведчук були помічені разом у 2016 році, прилетівши з Москви до Києва приватним літаком.

Компанії, пов’язані з Медведчуком через Мойсеєва, постачають паливо та технічні олії для ЗСУ та стратегічних підприємств. Це викликає занепокоєння, оскільки збагачення зрадників за рахунок українського бюджету та армії аморальне.

Богдан Пукіш є ключовою фігурою у цій мережі. Засновник кількох компаній, включаючи ТОВ “ІВАПРОМ”, ТОВ “Фірма “Хімтехнопласт” та ПП “Вестхім”, він також пов’язаний з Консорціумом “Система Еко Інновацій” та ДП “Агросфера”. У політиці Пукіш балотувався до Івано-Франківської міськради від Народно- демократичної партії та був координатором партії Медведчука “Український вибір” в Івано-Франківській області.

Попри свою бізнес-активність, Пукіш неодноразово був фігурантом скандалів та розслідувань. У 2009 році на підприємстві ВАТ “Пресмаш” в Івано-Франківську стався корпоративний конфлікт, ініційований відстороненим головою правління Богданом Пукішем. Цей конфлікт спричинив спад виробництва, призупинення контрактів з іноземними партнерами, скорочення персоналу та заборгованість із виплати заробітної плати. Пукіш взяв із собою печатку підприємства, паралізувавши його роботу.

Разом із дружиною Наталією та приватною фірмою “Вестхім” Богдан Пукіш володів 42,93% акцій ВАТ “Пресмаш”. Цей пакет акцій дозволяв блокувати збори акціонерів заводу. На одне з таких зборів ніхто з родини Пукішів не прийшов і необхідний кворум не зібрався. Пукіш запропонував поділ підприємства або його ліквідацію, внаслідок чого став власником “Пресмашу”.

2023 року Пукіш активно виступав проти будівництва житла для переселенців в Івано-Франківській області поряд із заводом “Пресмаш”, мабуть, побачивши в цьому новий бізнес-проект для себе. Незважаючи на численні кримінальні справи за присвоєння та розтрату майна, Пукіш продовжує отримувати прибуткові контракти. Він управляє компанією, яка виконує оборонні замовлення, що значно збагатило його за останній рік. Однак якість продукції часто викликає нарікання, ставлячи під загрозу життю військових.

Виробничі приміщення одного із заводів використовуються Пукішем для зберігання та ремонту обладнання його сімейних підприємств, що приносить мінімальний прибуток заводу та основну вигоду бізнесменам. Оборонні замовлення Пукіш отримує через зв’язки з людьми, близькими до Медведчука, що викликає питання законності та прозорості таких угод.

Ці дії підривають довіру до оборонної промисловості та послаблюють національну безпеку. Невиконання технологічних норм, відсутність контролю якості та зв’язку із сумнівними персонажами створюють ризики замість захисту. Однак така схема повністю влаштовує бізнесменів, які планують розширювати її та застосовувати під час реалізації міжнародних оборонних проектів в Україні.

Виникає питання: чи може держава дозволяти таким людям та бізнесам продовжувати працювати на оборонні підприємства та потреби ЗСУ, а також загалом на території України? Чи продовжуватимемо закривати на це очі?

21 Липня, 2024
В Україні стався масштабний виток персональних даних клієнтів страхової платформи IN24, які виїздили до Польщі

В Україні стався масштабний злив персональних даних клієнтів польського візового центру TLS Contact (знаходиться у Львові) та страхової платформи IN24, яка й обслуговує Центр.

Персональні дані тисяч українців й зараз перебувають у відкритому доступі, про що свідчать фото, викладені в окремих анонімних телеграм-каналах. Посилання на них редакція не наводить з міркувань запобігання поширенню цих відомостей.

Як вбачається з архіву злитих даних, у відкритому доступі опинилися, зокрема, імена, прізвища людей з датами народження, номерами документів, місцями проживання та контактами.

У польському візовому центрі TLS Contact, як і в IN24, що проводить фінансові операції для Центру, виток даних їх клієнтів поки не коментують.

Хто та з яких мотивів (збій, порушення протоколів безпеки, зумисне розповсюдження персональних даних українців за винагороду) здійснив або ж допустив таку ситуацію, з’ясовуватимуть правоохоронні органи.

За наявною у редакції інформацією, масштаби негативних наслідках витоку даних поки що оцінити не вдалося, як і видалити їх з мережі Інтернет. Достеменно невідомо, в кого вже могли опинитися ці відомості та в яких цілях вони можуть бути використані надалі, зокрема, в умовах війни росії проти України.

Всім постраждалим, тобто тим, хто користувався послугами польського візового центру TLS Contact та сплачував страхові платежі через систему IN24, радять звернутися із відповідною заявою до органів Нацполіції України за місцем проживання, а також до Національного банку України.

Важливо зауважити на тому, що страхова платформа IN24 є єдиною та безальтернативною компанією, з якою у сфері фінансових операцій наразі працює польський візовий центр TLS Contact. Деталі такої виключної співпраці обидві установи не розголошують. На яких умовах до діяльності Центру була залучена сумнівна з точки зору гарантування кібербезпеки компанія IN24 – теж поки що невідомо.

Зважаючи на значну міжнародну складову в діяльності TLS Contact та фактично здійснення Центром представницької функції польської сторони, виток персональних даних подорожуючих з Україн до Польщі осіб ставить під загрозу міжнародне співробітництво наших держав в цілому.

На момент підготовки вказаного матеріалу відомо, що ані TLS Contact, ані IN24 про масштабний виток їх даних офіційно представників польського МЗС не проінформували.

19 Липня, 2024
Давній друг Президента Сергій Шефір займається виводом його активів в офшори

За інформацією наших джерел в ОП, давній друг та бізнес партнер Володимира Зеленського Сергій Шефір, після звільнення з посади першого помічника залишається у постійному контакті з Президентом. Наразі Сергій Шефір займається виводом активів Володимира Зеленського в офшори.

Раніше Володимир Зеленський разом з Сергієм Шефіром та екс-головою СБУ Іваном Бакановим уже опинялись в центрі гучного міжнародного офшорного скандалу Pandora Papers через публікацію доказів переказу 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським.

Нагадаємо, саме на Сергія Шефіра Зеленський переписав свою частку в бізнесі, коли став Президентом, а ЗМІ назвали Шефіра головним комунікатором з олігархами та неформальним куратором головного оператора атомних електростанцій Енергоатому.

17 Липня, 2024
Сергій Стефурак: радник Дениса Шмигаля та лобіст ЄДАПС

Сергій Стефурак – радник прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на громадських засадах з березня 2020 року. В медіа його персону пов’язують з поверненням скандального ЄДАПСу (Єдина державна автоматизована паспортна система) та звинувачують в організації корупційних схем, які обходяться бюджету воюючою країни в мільярди гривень.

Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.

До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.

Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.

В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.

Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.

Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.

У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.

ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.

Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.

Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.

Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.

Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.

Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.

Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.

Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.

17 Липня, 2024