Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • “Автострада” отримає понад 445 мільйонів за ремонт ділянки “Деміївська” – “Либідська”

    “Автострада” отримає понад 445 мільйонів за ремонт ділянки “Деміївська” – “Либідська”

    Для ремонту столичного метро між станціями “Деміївська” та “Либідська” Київський метрополітен уклав договір з ТОВ “СП “Автострада” на 445,49 млн грн.

    Про це свідчать дані на порталі держзакупівель Prozorro.

    Згідно з угодою, які уклали 30 квітня, роботи мають виконати до кінця 2024 року. Власник Автострада Максим Шкіль розповів Forbes-Україна, що компанія розраховує завершити роботи до кінця серпня поточного року.

    За словами Шкіля,  угоду було укладено без торгів, за прямим контрактом, ремонт ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” є нагальної потреби для функціонування синьої гілки метро.

    “Автострада запропонувала ціну майже вдвічі меншу за оцінку замовника, – приблизно 400 млн грн. Ця цінова пропозиція була найнижчою серед конкурентів. На сьогодні ні копійки за цей обʼєкт в Autostrada ніхто не заплатив. Авансування не передбачено, так прописано контракт. Зараз працюємо, аби заробити собі імʼя у будівництві метро”, – пояснив Шкіль.

  • Польські фермери знову хочуть заблокувати пункт “Медика – Шегині”

    Польські фермери знову хочуть заблокувати пункт “Медика – Шегині”

    Польські фермери погрожують відновити блокаду пункту “Медика – Шегині”, якщо не отримають письмового підтвердження виконання їхніх вимог. Лідер протесту, Роман Кондров, заявив, що без письмових запевнень щодо виконання вимог, фермери повернуться до блокади.

    Фермерський протест розпочався 23 листопада і був призупинений 24 грудня. Міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрскі обіцяв виконати вимоги фермерів. Однак лідер протесту наголосив, що поки що він не отримав письмових підтверджень щодо виконання цих вимог.

    Основні вимоги фермерів включають:

    1. Включення субсидій на кукурудзу.
    2. Збільшення суми ліквідних кредитів для фермерів.
    3. Збереження сільськогосподарського податку на рівні минулого року.

    Роман Кондров вимагає отримати ці запевнення в письмовій формі. Якщо цього не станеться після переговорів, запланованих на середу, фермери знову заблокують пункт пропуску “Медика – Шегині”.

    Блокада польського кордону, яка почалася 6 листопада і планувалася тривати до початку січня 2024 року, вже призвела до значних труднощів на кордоні з Україною, заблоковані напрямки перепускають лише по одній фурі на годину. Переговори із чиновниками, включаючи заступника міністра сільського господарства Стефана Краєвського, визначать подальші дії фермерів. Якщо уряд не надасть необхідні підтвердження, нова блокада може вступити в силу.

  • Продаж землі під час війни. В гру вступають великі компанії

    Продаж землі під час війни. В гру вступають великі компанії

    В Україні розпочався другий етап земельної реформи – з цього часу землі сільськогосподарського призначення можуть купувати не лише фізичні, а й юридичні особи – компанії, банки, територіальні громади.

    В уряді та в експертних колах вважають, що продаж землі дасть поштовх для розвитку аграрного сектора і залучення інвестицій.

    Але внаслідок війни сотні тисяч гектарів землі виявилися непридатними для використання на багато років наперед або ж перебувають на окупованих територіях, тому виробники сільгосппродукції зазнають мільярдних збитків.

    Через це наприкінці року, що минув, лунали заклики перенести початок продажу землі юридичним особам з 1 січня 2024 року на пізніший термін. Проте парламент такі пропозиції не розглянув.

    То що чекає ринок землі, який відкрили для компаній після кількох десятків років мораторію?

    Революція на селі

    Від самого початку Незалежності парламент постійно голосував за заборону продажу землі. Ухвалений у липні 2021 року закон про вільний обіг земель сільськогосподарського призначення був, по суті, революцією в аграрному секторі.

    Верховна Рада передбачила, що на першому етапі право купувати землю матимуть лише фізичні особи і тільки громадяни України. Також закон встановив, що максимум землі, який може купити така особа, не перевищуватиме 100 гектарів.

    Закон передбачив заборону на продаж земель державної та комунальної власності і позбавляв права купувати землю іноземцям. Таке право може з’явитися в іноземних громадян (але не громадян Росії) лише внаслідок всеукраїнського референдуму.

    У мирний час вільний ринок працював лише сім місяців. Майже два роки він діє у воєнний час.

    З 1 січня цього року право купувати землю одержали юридичні особи, створені і зареєстровані громадянами України. Їм та фізичним особам тепер надане право купувати “в одні руки” у 100 разів більше землі, ніж було під час першого етапу, а саме 10 тис. гектарів сільськогосподарських земель.

    Земля і війна

    Саме війну деякі політики вважали причиною, через яку другий етап земельної реформи слід було б перенести на пізніший час.

    Зокрема, ексспікер парламенту Дмитро Разумков пропонував відкласти початок продажу землі юридичним особам на 1 січня 2025 року.

    Фракція партії “Батьківщина” перед новим роком закликала залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 гектарів в “одні руки” як для фізичних, так і для юридичних осіб.

    Лідерка партії Юлія Тимошенко заявила про загрозу, коли великі обсяги землі “опиняться в руках олігархів, корупціонерів та непрофесійних власників”, які здатні будуть купити земельні ділянки значних розмірів, а фермери не витримають конкуренції.

    Лунали застереження і від представників президентської фракції “Слуга народу”.

    Юлія Яцик, яка обиралася до парламенту від Запорізької області, що майже повністю окупована Росією, наголошує, що мільйони громадян будуть позбавлені можливості скористатися правом на купівлю землі. Бо перебувають або в окупації, або за кордоном чи у Збройних Силах, окрім того, “мільйони українців змінили фокус та спрямували свої зусилля не на ведення та розширення бізнесу (в тому числі аграрного), а на всебічну допомогу армії”.

    Однак парламент усі ці пропозиції не розглянув, тож продаж землі юридичним особам стартував.

    Замінована земля

    Ще однією причиною, через яку пропонували відкласти другий етап земельної реформи, називали замінування сотень тисяч гектарів земель, які є непридатними для потреб сільського господарства і мають нижчу вартість для власників.

    За даними мінАПК, загалом близько 20% земель в Україні непридатні для використання внаслідок окупації, бойових дій та замінування. Про це нещодавно розповідав перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький в ефірі телемарафону.

    “Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва”, – наголошував він.

    За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд доларів.

    Однак як вважає засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський, отримавши землю, будь-який власник, чи то фермер, чи компанія, будуть зацікавлені у її розмінуванні.

    “Звідки будуть кошти – це інше питання. Або самі знаходитимуть можливості, або залучатимуть донорів. Розмінування буде дуже масштабним проєктом, на десятки років, тому слід очікувати на державні, донорські, приватні кошти”, – каже він в коментарі ВВС Україна.

    1% продано. Очікування влади та експертів

    Загалом в урядовців та експертів досить оптимістичні прогнози щодо перспектив продажу землі.

    “Вийдуть на ринок ті, хто довго чекає – юридичні особи, які бажають отримати землю у власність, щоб мати можливість розвивати тривалі інвестиційні проєкти. Це, звичайно, потягне за собою зростання ціни”, – вважає заступник міністра аграрної політики і продовольства Денис Башлик.

    “Після відкриття ринку для юридичних осіб, по-перше, збільшується коло потенційних покупців, у той час як кількість тих, хто хоче продавати землю, лишатиметься незмінною. Тому попит зростатиме, а отже, зростатиме і ціна”, – каже ВВС Україна експерт KSE Олег Нів’євський.

    Експерти KSE вважають, що внаслідок продовження земельної реформи ціна на землю зростатиме і через три роки вона може подорожчати удвічі, через 7-8 років – на 200% та досягти показників європейських сусідів України, де земля коштує від семи до 11 тис. євро за гектар.

    На сьогодні ціна гектара в Україні в середньому становить 1−2 тис. доларів. За даними МінАПК, найвищі ціни на земельному ринку фіксують в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях.

    KSE прогнозує, що ринок землі для юридичних осіб додасть до ВВП щорічно 1−2,7% ВВП впродовж наступних трьох років.

    За понад два роки від старту реформи було продано чи подаровано близько 276 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Це 1% від усіх сільгоспземель, що розташовані на підконтрольних українській владі територіях.

    Експерти Київської школи економіки вважають, що попри незначний відсоток продажу, загалом показники роботи ринку позитивні, адже більшість часу ринок існував в умовах війни. Попри це, укладення угод про купівлю-продаж не припинялося.

    Скептикам, які вважали недоцільним розпочинати другий етап земельної реформи, фахівці нагадують, що тіньовий ринок землі існував весь час, і зараз важливо його знову не повернути.

    Світлана Дорош

  • Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

    Стаття в Financial Times висловлює думку щодо правомірності вилучення заморожених активів Росії та передачі їх Україні як реакції на російське вторгнення. Автор колонки, Саймон Хінріксен, стверджує, що грубі порушення міжнародних законів вимагають адекватної відповіді, і репарації повинні відповідати історичному прецеденту.

    Євросоюз та США розглядають можливість вилучення заморожених активів РФ та передачі їх Україні. Це рішення підтримується історичними прецедентами конфіскації активів під час військових конфліктів та поділу репарацій після їх завершення.

    Журналіст наголошує, що це рішення може викликати занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансової системи, але вважає це ефективним заходом у контексті конфлікту. Він вказує, що навіть країни, які раніше зберігали свої резерви в доларах і євро, можуть почати вважати їх небезпечними.

    Історичною нормою є вимога репарацій від країни, яка порушила міжнародне право. У випадку з Україною, що вже має реєстр збитків, цілком можливо вимагати компенсації, яка відповідатиме ступеню завданих збитків.

    Єдиний підставний питанням залишається сума компенсацій. Виходячи з оцінок, розмір російських активів, заморожених у Європі та США, може становити близько $300 мільярдів. При використанні історичних стандартів військових репарацій ця сума може стати реалістичною.

    Справедливо відзначити, що ООН визнала потребу російської відповідальності та репарацій. ЄС і США мають всі підстави для проведення конфіскації російських активів та використання їх для виплати Україні.

  • Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Міністерство фінансів України відреагувало на повідомлення про запровадження податку на перекази з картки на картку, стверджуючи, що відповідна інформація не відображена в тексті Національної стратегії доходів. Зазначається, що в розділі 4.3.1, який стосується реформи спрощеної системи оподаткування, вказано, що всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб.

    Однак Мінфін відзначає, що в тексті відсутні слова, що стосуються “будь-яких надходжень на картку фізичної особи”. Також вказується, що фраза про оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності, відображає загальні принципи оподаткування, які вже існують в діючому податковому законодавстві (в розділі IV чинної редакції Податкового кодексу України).

    Це роз’яснення відзначає розходження між інформацією, що з’явилася у ЗМІ, і фактичним змістом стратегії доходів, вказуючи, що некоректні висновки можуть бути зроблені на основі неправильного тлумачення інформації.

  • Уряд затвердив оподаткування переказів з картки на картку

    Уряд затвердив оподаткування переказів з картки на картку

    Українці можуть стати об’єктом нового податкового заходу, оголошеного урядом. Національна стратегія доходів передбачає оподаткування переказів з картки на картку за ставкою 18%. Це означає, що кожна операція, проведена на банківській картці, підлягатиме обкладанню податком.

    Анатолій Амелін, директор економічних програм аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, повідомив про це в своєму повідомленні. Нова ініціатива стала частиною ширшої стратегії доходів, яка охоплює всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності.

    Згідно з текстом документу, “всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом України, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб.”

    Економіст Олег Пендзин пояснив, що ідея оподаткування переказів не є новою, але дотепер податкова служба не мала доступу до рахунків громадян. Зараз влада планує надати податковим органам доступ до персональних рахунків українців, порушуючи банківську таємницю.

    Поки неясно, як саме буде здійснюватися оподаткування кожної операції на картці, проте ця нова ініціатива створює питання про приватність та контроль за фінансовими операціями громадян.

  • Національний банк України представив пам’ятну срібну монету, присвячену Києво-Володимирському собору

    Національний банк України представив пам’ятну срібну монету, присвячену Києво-Володимирському собору

    Національний банк України оголосив про введення в обіг нового набору пам’ятних монет, присвяченого Володимирському собору у Києві. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Новий набір складається з двох монет номіналом 10 гривень кожна і виготовлений зі срібла 925 проби. Загальний тираж становить 2 500 штук.

    На аверсі монет розміщено напис “УКРАЇНА” угорі, малий Державний Герб України, номінал монети 10 гривень, графічний знак гривні ₴ та рік карбування 2023. У центрі представлено фрагменти центральних воріт собору, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира. Ліворуч і праворуч від них розташовані зображення серафимів, які прикрашають центральний купол собору.

    На реверсі монет видно центральний образ Володимирського собору з образом Богоматері з немовлям над іконостасом (лазерне матування). По обидва боки розміщені фрагменти розпису колон і арок собору. Унизу монети вказано написи “ВОЛОДИМИРСЬКИЙ / СОБОР / 1862–1882”.

    Нагадаємо, Національний банк України є сучасною незалежною державною інституцією, яка забезпечує цінову та фінансову стабільність у державі та сприяє економічному зростанню. Банк активно підтримує свою роль як лідера розвитку фінансової екосистеми, демонструючи інноваційний підхід та інтеграцію в європейську спільноту центральних банків, заслуживши довіру суспільства та міжнародних партнерів.

  • Німеччина надасть 24 мільйони євро Україні для відновлення енергетичної інфраструктури

    Німеччина надасть 24 мільйони євро Україні для відновлення енергетичної інфраструктури

    Німеччина виділить 24 мільйони євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, підтримуючи регіони, що постраждали від російських атак. За інформацією, 29 грудня Національна енергетична компанія “Укренерго” та німецький державний банк розвитку KfW уклали кредитну угоду на 24 мільйони євро та грантову угоду на 0,5 мільйона євро для фінансування відновлення інфраструктурних об’єктів.

    Німеччина продовжує активно підтримувати Україну, надаючи не лише фінансову допомогу, але й військову підтримку. Берлін раніше передав Україні різноманітне озброєння, включаючи артилерію, танки Leopard, системи ППО IRIS-T та Patriot, а також додаткові зенітки Gepard за останніми звітами. Мінулого місяця Німеччина також анонсувала подвоєння військової допомоги для України у 2024 році, піднімаючи суму до 8 мільярдів євро.

  • Благодійні внески в ЗСУ від українців у 2023 році зросли утричі порівняно з попереднім роком, повідомляє monobank

    Благодійні внески в ЗСУ від українців у 2023 році зросли утричі порівняно з попереднім роком, повідомляє monobank

    За даними monobank, у 2023 році в Україні спостерігається значне зростання обсягу благодійних внесків, які становлять вражаючі 27,4 млрд грн. Це утричі більше, ніж у попередньому році. Інформацію про це банк оприлюднив на своїй сторінці в Instagram.

    За допомогою платіжної системи monobank українці здійснили благодійні внески у розмірі 27,4 млрд грн у 2023 році, що вражає порівняно з минулим роком, коли ця цифра становила 8,5 млрд грн.

    Кількість осіб, які взяли участь у благодійних діях у 2023 році, сягнула 5,4 млн, що є значним зростанням порівняно з попереднім роком, коли донорів було лише 3 млн.

    Середня сума благодійного внеску також відзначилася зростанням, досягнувши 349 грн у 2023 році, порівняно з минулим роком, коли вона становила 258 грн.

  • ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк, один з провідних банків в Україні, вводить нововведення для своїх клієнтів, яке робить процес отримання іноземної валюти ще більш зручним. Тепер українці можуть знімати кошти в іноземній валюті без необхідності відкривати окремий валютний рахунок.

    Ініціатива дозволяє клієнтам оформляти заявку на отримання доларів або євро зі свого гривневого рахунку через додаток Приват24, телефонний дзвінок за номером 3700 або відвідавши найближче відділення банку. Важливо врахувати, що мінімальна сума заявки повинна становити не менше 20 000 гривень або еквівалент 300 доларів/євро, а сума може бути кратною 100.

    Клієнти можуть обрати зручне відділення та дату для отримання валюти, зазначивши, що операція не повинна перевищувати 100 тисяч гривень за добу. Важливо відзначити, що ця послуга надається безоплатно, а курс обміну валюти визначається на момент оформлення заявки відповідно до курсу банку.

    Нововведення спростить процес отримання іноземної валюти для клієнтів ПриватБанку, уникнувши необхідності стояти в чергах або відкривати окремі рахунки для обміну гривень на долари чи євро.