Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

    Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

    Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

    Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

    Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

    Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

    Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

    Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

    За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

    За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

    Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

    Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

    За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

    У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

    Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

    За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

    Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

    Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

    Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

    За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

    Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

    Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

    Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

    Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

    Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

    Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

    Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

    Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

    Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

    Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

    У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

    Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

    За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

    При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

  • Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    Київ частково залишився без світла: аварія знеструмила одразу три райони столиці

    У Києві в неділю, 25 жовтня, виникли нові проблеми з електропостачанням. Через аварію на електромережах частина мешканців одразу трьох районів столиці залишилася без світла. Енергетики вже розпочали відновлювальні роботи, однак точний час повного усунення несправності наразі не підтверджений.

    Про ситуацію повідомила енергетична компанія ДТЕК.

    За офіційною інформацією, аварійні знеструмлення торкнулися Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів Києва.

    Важливо, що без електрики залишилися не всі мешканці цих районів, а лише частина споживачів. Конкретний перелік вулиць і будинків компанія у першому повідомленні не оприлюднила.

    «Через аварію у частині Голосіївського, Солом’янського і Шевченківського районів відсутнє електропостачання», — зазначили в ДТЕК.

    У компанії додали, що аварійні бригади працюють над якнайшвидшим відновленням живлення.

    Причину виникнення несправності енергетики поки не деталізували. Також не повідомлялося, яке саме обладнання вийшло з ладу і скільки споживачів опинилися без електрики.

    Водночас аварія сталася на тлі складної ситуації в українській енергосистемі та регулярних обмежень електропостачання.

    Напередодні, 24 жовтня, у Києві та Київській області вже запроваджували екстрені відключення.

    Зокрема, тимчасові обмеження діяли в частині Голосіївського та Святошинського районів столиці.

    У неділю, 25 жовтня, енергосистема також працювала в умовах планових обмежень споживання.

    За повідомленням НЕК «Укренерго», цього дня в Києві та низці інших регіонів України передбачалося застосування графіків погодинних відключень електроенергії.

    Для побутових споживачів обмеження були заплановані з 07:00 до 23:59 в обсязі від однієї до двох черг.

    Окремо для промислових підприємств передбачалися графіки обмеження потужності з 06:00 до 23:59.

    Про це повідомило «Суспільне Київ» з посиланням на Київську міську державну адміністрацію та енергетиків.

    Водночас аварійне відключення відрізняється від планового застосування графіків.

    Якщо погодинні знеструмлення передбачають визначені проміжки часу, протягом яких споживачі можуть залишатися без електроенергії, то аварія виникає непередбачено.

    У такому випадку відновлення живлення залежить від характеру несправності, складності ремонтних робіт і можливості безпечно повернути обладнання в роботу.

    Саме тому час повернення світла може відрізнятися навіть для сусідніх будинків.

    За інформацією місцевого видання «Інформатор», у відповідях на звернення мешканців ДТЕК називав орієнтовний час відновлення електропостачання — 13:48.

    Однак цей час стосувався конкретного звернення і не означав гарантованого відновлення електрики в усіх трьох районах.

    На тлі аварійних відключень енергетики рекомендують мешканцям столиці економно використовувати електроенергію, якщо вона доступна.

    Зокрема, варто уникати одночасного ввімкнення кількох потужних електроприладів одразу після відновлення живлення.

    Це допомагає зменшити різке навантаження на електромережі.

    Також під час знеструмлень рекомендується відключати від розеток чутливу електроніку, щоб знизити ризик її пошкодження через можливі перепади напруги.

    Перевірити інформацію про відключення за конкретною адресою мешканці Києва можуть через офіційний сайт ДТЕК, чат-боти компанії або застосунок «Київ Цифровий».

    Однак варто враховувати, що під час аварійних ситуацій фактичний час знеструмлення може не збігатися зі звичайним погодинним графіком.

    Наразі енергетики продовжують працювати над усуненням несправності. Офіційної інформації про повне відновлення електропостачання в усіх постраждалих частинах Голосіївського, Солом’янського та Шевченківського районів поки немає.

    Мешканцям столиці рекомендують стежити за оновленнями ДТЕК та перевіряти інформацію про стан електромереж за своєю адресою.

  • Заява з зали суду: Ігор Коломойський спрогнозував курс долара по 150 гривень

    Заява з зали суду: Ігор Коломойський спрогнозував курс долара по 150 гривень

    Український бізнесмен Ігор Коломойський, який перебуває під вартою, під час одного із судових засідань зробив резонансну заяву щодо реального стану української економіки та можливої девальвації національної валюти.

    За його словами, реальний еквівалент вартості американського долара в Україні вже наразі наближається або може сягнути позначки у 150 гривень за долар.

    Ключові тези та контекст заяви Коломойського:

    • Вплив можливого припинення вогню: Бізнесмен висловив думку, що потенційне замороження бойових дій чи припинення вогню викриє накопичені глибокі дисбаланси в українській економіці.
    • Прихована інфляція та дефіцит: На думку Коломойського, поточний офіційний курс утримується за рахунок масштабної зовнішньої фінансової допомоги та валютних обмежень НБУ, тоді як ринкова купівельна спроможність та економічні реалії відповідають значно вищому курсу.
    • Бачення ситуації: Окрім макроекономічних прогнозів, Коломойський також поділився власними оцінками щодо майбутніх мирних переговорів та зовнішньополітичного курсу.

    Оцінка економістів та реакція Нацбанку

    Економічні аналітики та представники фінансового сектору сприйняли висловлювання Коломойського скептично, наголошуючи на політико-емоційному характері заяви:

    1. Золотовалютні резерви НБУ: Національний банк України зберігає високий рівень міжнародних резервів, що дозволяє повністю контролювати ситуацію на міжбанківському та готівковому валютному ринках і запобігати шоковим девальваціям.
    2. Керована гнучкість: Стратегія НБУ передбачає плавну адаптацію курсу залежно від попиту й пропозиції без ризику стрибків до тризначних показників.
    3. Залежність від допомоги: Фахівці погоджуються, що стабільність гривні значною мірою залежить від ритмічності міжнародних надходжень, однак підстав для падіння курсу до 150 грн/ $ наразі немає.
  • Критична логістика фронту: Стан траси Т-21-21 на Харківщині загрожує постачанню Слов’янська та Краматорська

    Критична логістика фронту: Стан траси Т-21-21 на Харківщині загрожує постачанню Слов’янська та Краматорська

    Автошлях Т-21-21 Лозова — Близнюки — Барвенково опинився в аварійному стані, що створює серйозні загрози для військової та гуманітарної логістики на фронті. Після того як альтернативні ділянки (зокрема напрямок Ізюм — Слов’янськ) стали вкрай небезпечними через активність ворожих безпілотників, навантаження на цю дорогу зросло в рази.

    Наразі через Барвенково щодоби проходить близько 5 тисяч транспортних засобів — включно з військовою технікою, машинами з боєкомплектом (БК), підкріпленням для сил оборони та евакуаційними автомобілями.

    Ситуація на дорозі та загрози для військових:

    • Кілометрові затори та швидкість 5 км/год: Через зруйноване дорожнє покриття та ями колони техніки змушені пересуватися на мінімальній швидкості, утворюючи багатокілометрові затори.
    • Ризики для евакуації: Військові медики та волонтери фіксують випадки, коли карети швидкої допомоги з пораненими змушені зупинятися прямо на узбіччі для заміни пробитих коліс.
    • Мішені для БПЛА: Будь-який транспортний засіб, що застрягає в «пробці» на розбитій ділянці, стає легкою та вразливою мішенню для ворожих FPV-дронів та артилерії.

    Питання відповідальності та профільне відомство

    За стан та утримання стратегічних автошляхів в Україні відповідає Міністерство розвитку громад та територій (яке об’єднало функції колишнього Міністерства відновлення та інфраструктури), а також підпорядковане йому Агентство відновлення.

    Місцеві громади, військові та волонтери наголошують, що проблема критичного руйнування дорожнього полотна на маршруті піднімається ще з весни, однак масштабних ремонтно-відновлювальних робіт на ключових ділянках досі не проведено.

    Учасники логістичного процесу та військові публічно звертаються до керівництва профільного міністерства з вимогою невідкладно вжити заходів щодо екстреного ремонту траси Т-21-21, поки погіршення погодних умов та настання морозів повністю не заблокували рух військових і гуманітарних вантажів до агломерації Слов’янськ — Краматорськ.

     

  • Скасування автоматичного 100% бронування: Уряд переглядає правила для оборонки та енергетики

    Скасування автоматичного 100% бронування: Уряд переглядає правила для оборонки та енергетики

    Прем’єр-міністр України Денис Корецький оголосив про суттєві зміни в системі бронювання військовозобов’язаних працівників. Згідно з новими рішеннями уряду, підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) та паливно-енергетичного сектору більше не матимуть автоматичного права на 100-відсоткове бронування свого персоналу.

    Крім того, Кабінет Міністрів кардинально змінює підходи до визначення підприємств критично важливими для економіки та життєдіяльності населення.

    Ключові зміни в правилах бронування:

    • Скасування автоматичного квотування: Навіть надання підприємству статусу критично важливого більше не гарантуватиме захист від мобілізації для всього 100% складу працівників.
    • Нові критерії критичності: Суто економічні показники (сума сплачених податків, обсяг виручки тощо) більше не будуть вирішальними під час надання статусу.
    • Перепріоритетизація: Основний пріоритет під час розгляду заявок надаватиметься компаніям, які безпосередньо працюють на виконання оборонних замовлень, забезпечення фронту та підтримку базової життєдіяльності країни.

    Мета та контекст реформи

    За словами представників уряду, перегляд критеріїв покликаний усунути зловживання та створити справедливий баланс між потребами Збройних сил України в поповненні особового складу та необхідністю підтримки функціонування критичної інфраструктури.

    Очікується, що найближчим часом профільні міністерства оприлюднять оновлені списки та порядки визначення критичності для кожної окремої галузі.

     

  • Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Глобальна фінансова архітектура переживає масштабний тектонічний зсув: найбільші інституційні інвестори світу розпочали безпрецедентне повернення на азійські ринки. За підсумками перших дев’яти місяців 2026 року суверенні фонди різко наростили обсяги прямих і портфельних вкладень у материковий Китай та Гонконг, інвестувавши у регіон вражаючі 14,2 мільярда доларів. Цей показник демонструє феноменальне зростання на 190% порівняно з сумарними обсягами за весь попередній 2025 рік. Така стрімка позитивна динаміка свідчить про глибокий перегляд глобальних стратегій розподілу капіталу серед гравців, які оперують трильйонами доларів і зазвичай уникають різких рухів.

    Щоб повною мірою усвідомити значення цієї фінансової події, варто згадати економічний контекст минулого року. У 2025-му іноземний капітал обережно залишав китайський ринок через поєднання складних геополітичних ризиків, жорсткого регуляторного тиску Пекіна на власний технологічний сектор та затяжної боргової кризи на ринку нерухомості. Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася. Суверенні фонди, які традиційно відзначаються вкрай консервативним та довгостроковим підходом до інвестування, побачили унікальне вікно можливостей. На тлі перегрітих західних бірж та рекордно високих індексів у США, китайські та гонконгські активи виявилися суттєво недооціненими. Це створило ідеальні умови для масової купівлі акцій провідних корпорацій за привабливими цінами з високим потенціалом майбутнього зростання.

    Окрему увагу міжнародних аналітиків привертає географія походження цих мільярдних вливань. Ключову роль у цьому фінансовому розвороті відіграють надпотужні суверенні фонди країн Близького Сходу, зокрема Саудівської Аравії (PIF), Об’єднаних Арабських Еміратів (Mubadala) та Катару. Прагнучи диверсифікувати свої гігантські нафтові портфелі та зменшити критичну залежність від західної фінансової системи, близькосхідні монархії активно вибудовують нові економічні мости з Пекіном. Ця стратегічна співпраця вже давно вийшла за межі класичної купівлі цінних паперів і охоплює масштабні спільні проєкти у сферах розробки штучного інтелекту, виробництва електромобілів, зеленої енергетики та передових біотехнологій.

    У цій глобальній фінансовій експансії ключову роль відіграє Гонконг, який вкотре підтверджує свій статус головного фінансового хабу Азії та безальтернативного «суперконектора» між закритою економікою материкового Китаю та глобальним капіталом. Завдяки зрозумілій для інвесторів британській системі загального права, відсутності податку на приріст капіталу та абсолютно вільному руху валют, Гонконг залишається найбезпечнішою гаванню для паркування суверенних мільярдів. Відродження ринку первинних публічних розміщень (IPO) у місті додатково стимулює приплив свіжої ліквідності, пропонуючи фондам прозорі інструменти для капіталізації.

    Цей стрімкий інвестиційний камбек однозначно свідчить про те, що жорсткий економічний прагматизм поступово бере гору над геополітичними пересторогами. Суверенні фонди, інвестуючи 14,2 мільярда доларів, фактично роблять багаторічну ставку на успішність масштабних економічних стимулів китайського уряду та неминуче відновлення другої економіки світу. Такий колосальний приплив грошей не лише стабілізує регіональні ринки, але й сигналізує іншим інституційним гравцям: дно турбулентності в Азії пройдено, і час повертатися до активних інвестицій.

  • Ціна євроінтеграції: Україна докорінно змінює податки на електроенергію заради злиття з енергоринком ЄС

    Ціна євроінтеграції: Україна докорінно змінює податки на електроенергію заради злиття з енергоринком ЄС

    Кабінет міністрів України ухвалив стратегічний законопроєкт, який повністю переписує правила оподаткування операцій з електроенергією. Цей крок є не лише внутрішньою реформою, а й жорсткою вимогою Брюсселя: ухвалення нових податкових норм залишається однією з ключових умов для отримання Україною подальшої масштабної макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.

    Ця фінансова трансформація енергетичного сектору готує юридичний ґрунт для повного об’єднання українського та європейського ринків електроенергії, яке має остаточно завершитися до 2029 року. Синхронізація вітчизняного законодавства з директивами ЄС змусить український енергоринок грати за єдиними європейськими правилами. Це має забезпечити більшу прозорість галузі, проте неминуче змінить фінансові умови роботи для всіх учасників енергетичного сектору.

  • Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Кабінет міністрів України офіційно дав зелене світло масштабному оновленню корпоративного управління національного поштового оператора. За результатами відкритого конкурсного відбору уряд затвердив новий склад наглядової ради АТ «Укрпошта», зробивши ставку на залучення міжнародної експертизи та посилення фінансового контролю. До оновленого органу увійшли п’ятеро фахівців, серед яких четверо незалежних членів та один представник від держави.

    Левову частку місць у наглядовій раді отримали експерти з міжнародним бекграундом. Зокрема, незалежною членкинею стала литовська управліниця Юрате Станісаускієне, яка приносить до державної компанії потужний досвід роботи у таких світових гігантах як Amazon, UPS, Western Union та Aurika. Разом із нею незалежні крісла зайняли іноземні фахівці Ніл Генрі Ешворт і Арту Хьялмар Алексі Холлмерус, а також український топменеджер Олег Тимків, який обіймає посаду директора з розвитку бізнесу в авторитетній аудиторській фірмі «Моор Стівенс». Залучення фахівців такого калібру має допомогти державній пошті оптимізувати логістичні процеси та успішно конкурувати на жорсткому ринку доставки.

    Інтереси держави в оновленій наглядовій раді довірили захищати відомому економісту та фінансовому експерту Євгену Дубогризу. Колишній співробітник Національного банку України, що має глибоку експертизу в питаннях банківського нагляду та розвитку фінансового сектору, відповідатиме за стратегічну стабільність компанії. Таке кадрове рішення свідчить про намір уряду не лише покращити поштові сервіси, але й посилити фінансову дисципліну та прозорість одного з найбільших державних підприємств країни.

  • Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    У Києві розпочали монтаж нового тунелепрохідницького комплексу «Вікторія», який має прокладати тунель метро в напрямку Виноградаря. Вартість обладнання перевищує 15 мільйонів євро, а працювати над проходкою планують цілодобово. Водночас будівництво залишається залежним від фінансування, через проблеми з яким підрядник восени вже попереджав про можливу зупинку робіт.

    Про початок монтажу 22 жовтня повідомила компанія Autostrada на своєму офіційному сайті. Деталі також оприлюднив засновник та генеральний директор групи Максим Шкіль.

    За його словами, на будівельний майданчик уже доставили понад 70% обладнання нового тунелепрохідницького комплексу. Частину ключових механізмів та інженерних систем змонтували.

    Зокрема, будівельники встановили пульт керування, редуктори, стрічковий конвеєр, технологічні платформи, силовий трансформатор, електричні шафи, насосне обладнання, приводні двигуни, систему охолодження та гідравлічний бак.

    Комплекс виготовила німецька компанія Herrenknecht, яка спеціалізується на виробництві обладнання для підземного будівництва.

    Після завершення монтажу та пусконалагоджувальних робіт «Вікторія» має розпочати механізовану проходку лівого перегінного тунелю між чинною станцією «Сирець» і майбутньою «Мостицькою».

    Особливу увагу приділяють складним геологічним умовам столиці. Через водонасичені ґрунти будівельникам необхідно постійно контролювати параметри проходки, щоб забезпечити стабільність ґрунтового масиву та безпеку робіт.

    До нового етапу планують залучити понад 100 спеціалістів, серед яких оператори тунелепрохідницького комплексу, монтажники, маркшейдери та допоміжний персонал.

    Працівники пройшли спеціалізоване навчання, зокрема на французькому заводі Techni-Metal Systemes, що входить до Herrenknecht Group. Там вони ознайомилися з роботою нових мультимашин — самохідної техніки для транспортування матеріалів та залізобетонних сегментів безпосередньо до тунелепрохідницького щита.

    Однак історія появи «Вікторії» виявилася не менш цікавою, ніж саме будівництво.

    Спочатку підрядник планував використовувати комплекс «Галина», придбаний у попередніх власників. Проте після технічного обстеження фахівці Herrenknecht визнали майже 99% його обладнання непридатним для подальшої експлуатації.

    За словами Шкіля, у комплексу були відсутні важливі вузли, системи автоматики, електричне та гідравлічне обладнання. Відновити його звичайним ремонтом виявилося неможливо.

    Тому Autostrada вирішила придбати новий комплекс. Назву «Вікторія» засновник компанії обрав особисто — на честь майбутньої перемоги України.

    Метро на Виноградар будують уже кілька років, однак реалізація проєкту супроводжується затримками та змінами підрядників.

    У грудні 2023 року «Київський метрополітен» розірвав договір із попереднім виконавцем — «Київметробудом». У серпні 2024 року новий контракт вартістю близько 13,79 мільярда гривень уклали з Autostrada.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зміну підрядника будівництва метро на Виноградар та укладення нового контракту майже на 14 мільярдів гривень.

    Перша черга передбачає будівництво приблизно 3,7 кілометра лінії та двох нових станцій — «Мостицька» і «Варшавська».

    Водночас у вересні 2026 року Максим Шкіль заявив про серйозні фінансові труднощі через затримку бюджетних платежів. За його словами, міське фінансування будівництва метро на поточний рік скоротили з 10 до 1,6 мільярда гривень.

    Про ці проблеми «Ненька інфо» докладно писала у матеріалі щодо загрози зупинки будівництва метро на Виноградар та інших транспортних проєктів Києва.

    Попри труднощі, на початку жовтня компанія підтвердила продовження робіт. Зокрема, на проспекті Європейського Союзу триває бетонування конструкцій дворівневого тунелю між майбутніми станціями «Варшавська» та «Мостицька».

    Місто також продовжило перекриття частини цього проспекту до 1 грудня 2026 року через необхідність виконання будівельних робіт.

    Монтаж «Вікторії» свідчить про підготовку до нового етапу прокладання тунелів, але конкретної дати початку проходки та введення нових станцій в експлуатацію наразі не оголошено.

    Таким чином, ключовим питанням для мешканців Виноградаря залишається не лише готовність сучасного обладнання, а й стабільне фінансування всього проєкту.

  • Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після хвилі критики з боку бізнесу та народних депутатів Кабінет Міністрів може пом’якшити раніше запропоновані обмеження для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Замість скорочення квот до 85% уряд розглядає можливість встановлення ліміту на рівні 95%. Водночас для бронювання всіх працівників підприємствам доведеться проходити додаткове погодження.

    Про це 22 жовтня повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, посилаючись на оновлений проєкт урядової постанови.

    За інформацією парламентаря, підприємства оборонної промисловості та енергетики зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників без спеціального погодження підвищеного ліміту.

    Якщо ж підприємству необхідно зберегти бронювання для 100% персоналу, відповідне рішення доведеться погоджувати через Координаційний центр при Кабінеті Міністрів.

    Цей орган має перевіряти обґрунтованість надання додаткових квот та оцінювати потреби підприємств, які виконують критично важливі завдання.

    Спочатку уряд пропонував значно суворіші обмеження. У проєкті, який став відомий 12 жовтня, передбачалося скорочення бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та служб поводження з побутовими відходами розглядали зниження квоти із 75% до 60%.

    Окремою суперечливою ініціативою стала пропозиція змінити порядок розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.

    Зокрема, із загальної чисельності військовозобов’язаних пропонували виключити співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав.

    На практиці це могло б суттєво зменшити кількість доступних бронювань навіть для підприємств, які формально зберігали б попередню квоту.

    Однак після критики відповідний пункт вирішили вилучити з оновленого проєкту. Про це 21 жовтня повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    Нові правила викликали занепокоєння серед роботодавців, які попереджали про ризики втрати кваліфікованих фахівців.

    Особливо гостро питання постало перед підприємствами оборонної промисловості, енергетики, комунального господарства та аграрного сектору.

    Представники бізнесу наголошували, що скорочення бронювання може поставити під загрозу виконання оборонних замовлень, ремонт пошкоджених енергетичних об’єктів та безперервне надання критично важливих послуг.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 63 народні депутати виступили проти скорочення квот. Ініціативу також розкритикували представники 16 аналітичних центрів.

    Ще 13 жовтня Кабмін погодив зміни до системи бронювання із додатковим доопрацюванням окремих положень. Для остаточного узгодження відсоткових квот уряд узяв п’ять днів.

    Про цей етап «Ненька інфо» також писала в матеріалі про затримку затвердження нових лімітів.

    Наразі очікується, що оновлену постанову можуть остаточно затвердити до кінця тижня.

    Водночас станом на 22 жовтня офіційного тексту документа з квотою 95% ще не оприлюднено.

    Це означає, що нові правила поки не можна вважати чинними. Підприємствам і працівникам необхідно орієнтуватися на чинний порядок бронювання до офіційного опублікування змін та набрання ними чинності.

    Головним відкритим питанням залишається практичний механізм роботи Координаційного центру, зокрема критерії погодження стовідсоткового бронювання та строки розгляду заяв підприємств.