Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Субсидія на дрова не прийде автоматично: ПФУ назвав головну умову отримання допомоги

    Субсидія на дрова не прийде автоматично: ПФУ назвав головну умову отримання допомоги

    Українці, які опалюють свої будинки дровами, вугіллям або іншим твердим паливом, можуть отримати державну допомогу на опалювальний сезон 2026–2027 років. Пенсійний фонд України пояснив, хто має право на житлову субсидію чи пільгу, які документи необхідно подати та чому виплата не призначається автоматично. Важлива умова — житло повинно опалюватися твердим паливом, а не централізованим опаленням, природним газом чи електроенергією. Допомогу на придбання палива призначають один раз на рік за особистим зверненням громадянина.

    Про це повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у роз’ясненні від 13 жовтня 2026 року.

    Із наближенням холодів така допомога особливо актуальна для мешканців приватних будинків у сільській місцевості та невеликих населених пунктах.

    Водночас право на державну підтримку залежить не лише від способу опалення, а й від інших умов, передбачених законодавством.

    Хто може отримати субсидію на дрова

    Пенсійний фонд пояснює, що житлова субсидія на тверде паливо передбачена для домогосподарств, які використовують пічне опалення.

    Йдеться про житлові приміщення, у яких немає централізованого опалення та не використовується природний газ або електроенергія саме для обігріву.

    Тобто наявність електрики в будинку сама по собі не позбавляє людину права на допомогу.

    Так само використання природного газу виключно для приготування їжі не означає автоматичної відмови.

    Головне значення має фактичний спосіб опалення житлового приміщення.

    Субсидія може надаватися на придбання дров, вугілля та іншого передбаченого законодавством пічного палива.

    Крім того, відповідна державна підтримка може охоплювати придбання скрапленого газу.

    Чи можна одночасно отримувати субсидію на комунальні послуги

    Важливо, що допомога на тверде паливо не обов’язково виключає субсидію на інші житлово-комунальні послуги.

    Пенсійний фонд уточнює, що домогосподарству може бути призначено підтримку на придбання палива та одночасно на оплату електроенергії, водопостачання, вивезення сміття й інших комунальних послуг.

    Наприклад, родина може використовувати дрова для опалення будинку, електроенергію для побутових потреб, а газ — лише для приготування їжі.

    У такому випадку допомога на паливо та відповідні комунальні послуги може поєднуватися за умови дотримання встановлених правил.

    Остаточне рішення ухвалює Пенсійний фонд після перевірки поданих відомостей.

    Які документи потрібні для отримання допомоги

    Для призначення житлової субсидії на тверде паливо необхідно звернутися до Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка.

    Також потрібно подати декларацію про доходи та витрати осіб, які входять до складу домогосподарства.

    Саме на підставі цих документів здійснюється перевірка права на допомогу та її розрахунок.

    Подати документи можна через органи Пенсійного фонду та передбачені державою канали звернення, зокрема вебпортал електронних послуг ПФУ, якщо відповідна електронна форма доступна.

    Допомога призначається один раз на рік на один опалювальний сезон.

    Це означає, що субсидія на тверде паливо відрізняється від звичайних щомісячних компенсацій витрат на житлово-комунальні послуги.

    Кому передбачена пільга на тверде паливо

    Окремо від житлової субсидії законодавством передбачена пільга на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива.

    Її можуть отримувати громадяни, які належать до визначених законом пільгових категорій та внесені до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

    Для призначення такої допомоги необхідно подати відповідну заяву та довідку про наявність пічного опалення в житловому приміщенні.

    Пенсійний фонд наголошує, що пільгу також призначають один раз на рік за особистим зверненням.

    Чи враховують доходи сім’ї

    У більшості випадків під час призначення субсидії або пільги на тверде паливо враховують сукупний дохід сім’ї.

    Проте законодавством передбачені винятки.

    За роз’ясненням Пенсійного фонду, без урахування доходу така пільга надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих ветеранів, а також членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

    Для інших заявників перевірка доходів залишається важливою частиною процедури.

    Розмір допомоги залежить від встановлених нормативів та індивідуальних обставин домогосподарства.

    Тому універсальної суми, яку автоматично отримають усі власники будинків із пічним опаленням, немає.

    Додаткова зимова підтримка

    Окрім стандартної субсидії чи пільги, у сезоні 2026–2027 років передбачена додаткова підтримка від міжнародних партнерів.

    Пенсійний фонд повідомляє, що відповідна допомога для мешканців визначених територіальних громад є частиною державної програми «Зимова підтримка».

    Кошти можуть спрямовуватися, зокрема, на придбання твердого палива.

    Водночас така допомога має окремі правила, тому її не слід ототожнювати зі звичайною житловою субсидією.

    Конкретні умови залежать від програми та територіальної громади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відповідальність за самовільну заготівлю дров у лісі.

    Із початком опалювального сезону питання законної закупівлі та заготівлі палива залишається актуальним для багатьох українських родин.

    Що потрібно знати перед зверненням

    Головна умова отримання субсидії на дрова — підтверджене право домогосподарства на відповідну допомогу.

    Для цього необхідно подати заяву та декларацію про доходи й витрати.

    Пільговики додатково повинні враховувати правила, встановлені для їхньої категорії, та вимогу щодо довідки про пічне опалення.

    Найважливіше: субсидія та пільга на придбання твердого палива призначаються один раз на рік за особистим зверненням. Самого факту проживання у будинку з піччю недостатньо для автоматичного отримання грошей.

    Перевірити умови та порядок оформлення допомоги можна на офіційному сайті Пенсійного фонду України або звернувшись до його територіального органу.

  • Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    В Україні розгорівся конфлікт навколо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Запропоновані урядом зміни можуть призвести до скорочення кількості заброньованих фахівців на підприємствах оборонної промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства. Шістнадцять аналітичних центрів попередили, що новий механізм загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури й виконанню оборонних замовлень. Водночас група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови з вимогою переглянути рішення Кабінету Міністрів. Експерти пропонують не позбавляти бізнес бронювання без належної процедури, запровадити 90-денний перехідний період і встановити прозорі правила перевірки підприємств.

    Про ризики нової системи бронювання йдеться у відкритому зверненні 16 аналітичних центрів, оприлюдненому 16 жовтня Центром економічної стратегії.

    Звернення адресували президенту України, прем’єр-міністру, профільним міністерствам, керівництву Офісу президента та Національному агентству з питань запобігання корупції.

    Аналітики не заперечують необхідності боротьби з фіктивним працевлаштуванням і незаконним отриманням відстрочок.

    Однак запропоновані урядом інструменти, на їхню думку, можуть вдарити не лише по порушниках, а й по підприємствах, від роботи яких залежать оборона держави, електропостачання, опалення та забезпечення населення найнеобхіднішими послугами.

    Що саме хоче змінити Кабмін

    У центрі дискусії — проєкт постанови «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

    Документ передбачає створення спеціального Координаційного центру, перегляд критеріїв критичної важливості підприємств та зміну граничних лімітів бронювання.

    Як повідомляв «Інтерфакс-Україна», 13 жовтня Кабінет Міністрів погодив відповідне рішення з додатковим доопрацюванням окремих положень.

    Зокрема, положення про відсотки бронювання передбачалося доопрацювати протягом п’яти днів.

    Водночас остаточне нормативне оформлення та застосування конкретних нових обмежень необхідно відрізняти від тексту, який аналізували експерти.

    Тому повідомлення про нові правила не означає автоматичного скасування всіх чинних бронювань.

    Оборонні підприємства можуть втратити частину ліміту

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція скоротити підвищені ліміти бронювання для окремих галузей.

    За повідомленнями про зміст проєкту, для підприємств оборонного сектору та енергетики розглядалося зниження відповідної квоти зі 100% до 85%.

    Для підприємств тепло- й водопостачання пропонувалося скорочення з 75% до 60%.

    Ці показники стосуються відповідних категорій підприємств, а не єдиного універсального ліміту для всіх роботодавців.

    За чинною базовою моделлю можливість бронювання залежить від статусу підприємства, виду його діяльності та окремих законодавчих винятків.

    Основні правила визначає постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

    На думку аналітиків, механічне скорочення підвищених квот може призвести до втрати кваліфікованих працівників.

    Особливо небезпечним це може бути для підприємств, які виготовляють озброєння, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують населення водою й теплом.

    Експерти наголошують, що в багатьох галузях неможливо швидко замінити фахівців зі спеціальною підготовкою.

    Водночас оцінка таких ризиків не означає, що всі підприємства обов’язково втратять однакову частину персоналу.

    Конкретні наслідки залежатимуть від остаточно затверджених норм та кадрової ситуації.

    Новий Координаційний центр може затягнути процедури

    Одним із найсуперечливіших положень документа стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

    За інформацією аналітичних центрів, до його складу планують включити 17 представників державних органів.

    Співголовами мають стати заступники міністрів економіки та оборони.

    Новий орган братиме участь у визначенні критичної важливості підприємств, погодженні критеріїв та розгляді питань збільшення лімітів бронювання.

    Однак його створення може додати ще один етап погодження.

    За підрахунками експертів, строк визначення критичної важливості підприємства може збільшитися з 10 до 17 робочих днів.

    При цьому для частини процедур, зокрема збільшення ліміту понад 50% та розгляду питань скасування статусу, у проєкті не встановлено чітких строків.

    Це означає ризик ситуацій, коли підприємство не зможе заздалегідь прогнозувати тривалість розгляду своїх документів.

    Особливо гостро таку невизначеність можуть відчувати підприємства, які працюють за державними оборонними контрактами.

    Підприємства можуть втратити критичний статус без належних гарантій

    Окремий блок критики стосується процедури скасування статусу критично важливого підприємства.

    Аналітики звертають увагу, що відповідні рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для позбавлення підприємства такого статусу.

    Водночас у проєкті, за їхньою оцінкою, не визначено вичерпного переліку причин ухвалення відповідного рішення.

    Також недостатньо врегульовані процедури попереднього повідомлення підприємства, надання пояснень і оскарження.

    Це створює ризики для правової визначеності бізнесу.

    Наслідки можуть бути суттєвими, оскільки критичний статус є однією з передумов бронювання військовозобов’язаних працівників.

    У разі його втрати підприємство може втратити й можливість підтримувати відповідні відстрочки.

    Проте втрата статусу підприємства та фактичне припинення відстрочки конкретного працівника — окремі юридичні питання, які повинні вирішуватися відповідно до чинної процедури.

    Експерти вимагають, щоб будь-яке скасування критичного статусу супроводжувалося мотивованим рішенням і реальним правом на оскарження.

    НАЗК та міністерства висловлювали зауваження

    У зверненні аналітичних центрів зазначено, що до запропонованих змін виникли претензії не лише в бізнесу.

    Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня вказало на можливі корупціогенні чинники.

    За оцінкою, наведеною аналітиками, відсутність чітких критеріїв і строків може створювати передумови для непрозорого ухвалення рішень.

    Міністерство цифрової трансформації, за інформацією авторів звернення, не підтримало створення нового центру через ризик дублювання функцій державних органів.

    Міністерство юстиції висловило застереження щодо можливого надання дорадчому органу повноважень, які фактично мають владний характер.

    Зауваження також надходили від Міністерства енергетики.

    При цьому аналітичні центри стверджують, що частину таких рекомендацій під час доопрацювання документа не врахували.

    63 народні депутати виступили проти рішення

    Критика нової системи бронювання вийшла за межі експертного середовища.

    16 жовтня група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №16160.

    Документ стосується перегляду урядового рішення від 13 жовтня щодо нових правил бронювання.

    Про парламентську ініціативу повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Депутати пропонують переглянути рішення уряду, провести консультації з роботодавцями та змінити підхід до роботи Координаційного центру.

    Зокрема, парламентарі виступають за те, щоб новий орган мав консультативно-дорадчі функції, а не фактично визначав долю підприємств через обов’язкові для виконання рекомендації.

    Однак реєстрація парламентського проєкту ще не означає скасування рішення Кабінету Міністрів.

    Для цього необхідні відповідні рішення уповноважених державних органів.

    Аналітики вимагають 90 днів для бізнесу

    Однією з ключових пропозицій авторів звернення стало запровадження спеціального перехідного періоду.

    Експерти пропонують надати підприємствам 90 днів для адаптації до нових правил.

    Протягом цього часу чинні бронювання, на їхню думку, повинні зберігати свою дію.

    Це дозволило б роботодавцям перевірити відповідність новим вимогам, підготувати документи та скоригувати кадрові плани.

    Аналітичні центри також закликали тимчасово зупинити перегляд критеріїв критичної важливості та скасування відповідних статусів до завершення доопрацювання нормативної бази.

    Такі заходи пропонується запровадити до 20 жовтня.

    Протягом наступних 30 днів експерти рекомендують визначити чіткі підстави для скасування статусу, встановити прозорі критерії та провести оцінку економічних наслідків.

    Однак станом на 18 жовтня немає підтвердження, що уряд уже погодив запропонований 90-денний перехідний період.

    Чому бізнес виступає проти масових обмежень

    Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснив, що експерти підтримують боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування.

    Проблема, на його думку, полягає у виборі інструментів.

    Замість перевірок підприємств із конкретними ознаками зловживань пропонується змінити загальні правила для широкого кола роботодавців.

    Такий підхід, за оцінкою економістів, може зачепити компанії, які добросовісно виконують свої зобов’язання перед державою.

    Окремим ризиком є скорочення виробничих можливостей підприємств, від яких залежать державні замовлення, податкові надходження та критично важливі послуги.

    Водночас прихильники посилення контролю обґрунтовують необхідність змін боротьбою зі зловживаннями та потребою забезпечувати мобілізаційні ресурси держави.

    Саме тому аналітичні центри пропонують використовувати ризик-орієнтований підхід — перевіряти передусім ті підприємства, щодо яких є конкретні підстави підозрювати порушення.

    Чи втратять бронювання працівники вже зараз

    Найголовніше для військовозобов’язаних працівників — не плутати обговорення нових правил із фактичним анулюванням відстрочки.

    Сама поява проєкту змін або звернення аналітичних центрів не скасовує чинне бронювання.

    Водночас підприємства повинні дотримуватися правил, які вже набрали чинності, зокрема щодо підтвердження критичного статусу.

    Наприклад, постанова Кабміну №692 від 30 травня 2026 року передбачала перегляд критеріїв критичної важливості та відповідних статусів.

    Для окремих підприємств встановлювалися строки підтвердження необхідних документів.

    Тому роботодавцям варто перевіряти чинність власного статусу й відстежувати офіційні нормативні зміни.

    Працівникам слід орієнтуватися на актуальний статус відстрочки, відображений у відповідних державних інформаційних системах, а не лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Що буде далі

    Станом на 18 жовтня навколо нової моделі бронювання триває дискусія між урядом, експертним середовищем, роботодавцями та частиною народних депутатів.

    Аналітичні центри вимагають переглянути підхід до визначення критично важливих підприємств і запровадити процесуальні гарантії для бізнесу.

    Група парламентарів зареєструвала ініціативу щодо перегляду урядового рішення.

    Остаточні наслідки для працівників залежатимуть від затвердженої редакції нормативних актів, порядку їхнього застосування та можливих перехідних положень.

    Головна проблема, на яку звертають увагу економісти, полягає в необхідності одночасно забезпечити мобілізаційні потреби армії та зберегти роботу підприємств, без яких неможливе функціонування економіки й критичної інфраструктури.

    Саме тому наступні рішення Кабінету Міністрів матимуть важливе значення як для роботодавців, так і для сотень тисяч військовозобов’язаних працівників, які працюють у стратегічних галузях.

  • Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Кабінет Міністрів України зробив новий крок до приватизації двох системно важливих фінансових установ — Sense Bank та Укргазбанку. Уряд створив спеціальну комісію, яка відповідатиме за організацію продажу державних пакетів акцій, визначення умов конкурсів, допуск потенційних покупців і погодження результатів торгів. До процесу можуть залучити представників міжнародних фінансових організацій та інституцій Європейського Союзу. Влада обіцяє забезпечити прозору конкуренцію, залучити інвесторів і зменшити частку держави в банківському секторі. Водночас створення комісії ще не означає, що банки вже продані або найближчим часом обов’язково отримають нових власників.

    Про відповідне рішення 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію оприлюднило агентство «Укрінформ», а також ТСН.

    За словами очільника уряду, спеціальна комісія здійснюватиме ключові організаційні та процедурні функції під час підготовки до продажу.

    Йдеться про один із важливих етапів реалізації державної стратегії скорочення частки державного капіталу в українській банківській системі.

    Головна мета — знайти інвесторів, які запропонують економічно обґрунтовану ціну та забезпечать подальший розвиток фінансових установ.

    Що вирішуватиме спеціальна комісія

    Створений урядом орган отримав повноваження щодо організації конкурсних процедур продажу державних пакетів акцій.

    Зокрема, комісія визначатиме порядок проведення конкурсів і розглядатиме питання допуску потенційних інвесторів.

    Також вона погоджуватиме стартову ціну з урахуванням рекомендацій фінансового радника.

    Після проведення конкурсів комісія визначатиме переможців і погоджуватиме запропоновану ціну продажу.

    Остаточні рішення передаватимуть на затвердження Кабінету Міністрів.

    Такий механізм покликаний забезпечити контроль над процесом і зменшити ризики непрозорого відчуження державних активів.

    Водночас комісія не може довільно визначати покупців поза передбаченою законодавством процедурою.

    Продаж регулюється спеціальним законом про відчуження державних пакетів акцій банків.

    До приватизації залучать міжнародних партнерів

    За словами Сергія Корецького, до роботи комісії можуть долучитися представники міжнародних фінансових організацій та європейських інституцій.

    Їхня участь має допомогти забезпечити прозорість процедур і відповідність міжнародним стандартам.

    Україна зацікавлена в тому, щоб серед претендентів були фінансово стійкі інвестори, здатні не лише придбати акції, а й підтримувати подальший розвиток банків.

    Питання міжнародного супроводу процесу обговорюється вже тривалий час.

    Ще 31 березня 2026 року Міністерство фінансів оголосило конкурс із відбору фінансового радника, який мав супроводжувати продаж обох банків.

    Відповідно до умов конкурсу, радник повинен мати значний міжнародний досвід проведення угод зі злиття та поглинання фінансових установ.

    Серед його завдань — підвищення інвестиційної привабливості пакетів акцій, пошук покупців, підготовка документів і супровід усіх етапів продажу.

    За повідомленням прем’єра від 18 жовтня, Міністерство фінансів уже обрало радників для обох банків.

    Однак їхніх назв у цьому повідомленні не наведено.

    Скільки може коштувати продаж двох банків

    Одна з головних інтриг — майбутня вартість державних пакетів акцій.

    Наразі уряд не оголосив остаточних стартових цін продажу Sense Bank та Укргазбанку.

    Саме фінансові радники повинні допомогти визначити економічно обґрунтовану оцінку активів.

    При цьому вартість банку залежить не лише від розміру його активів.

    До уваги можуть братися прибутковість, якість кредитного портфеля, обсяг капіталу, зобов’язання, перспективи розвитку та ситуація на фінансовому ринку.

    Крім того, важливе значення мають потенційні юридичні й репутаційні ризики.

    Саме тому називати конкретні суми майбутнього продажу без завершення оцінювання було б передчасно.

    Станом на 18 жовтня офіційної інформації про стартову ціну та дату проведення конкурсів немає.

    Чому держава вирішила продати Sense Bank

    Sense Bank раніше працював в Україні під назвою Альфа-Банк.

    У липні 2023 року фінансова установа перейшла у державну власність.

    Причиною стали санкції щодо колишніх власників банку, пов’язаних із Росією.

    Національний банк ухвалив рішення про виведення установи з ринку за спеціальною процедурою, після чого держава придбала 100% її акцій.

    Метою цього рішення було збереження стабільної роботи системно важливого банку та захист інтересів вкладників.

    Відповідну історію переходу Sense Bank у державну власність викладено на офіційному сайті Міністерства фінансів.

    Нині держава готується повернути банк приватному інвестору.

    У серпні прем’єр-міністр Сергій Корецький уже заявляв про необхідність прискорити його продаж.

    Тоді він наголосив, що кошти, отримані від приватизації Sense Bank, планується спрямувати на фінансування потреб Сил оборони України.

    Однак остаточна сума таких надходжень стане відомою лише після фактичного продажу.

    Скандали навколо Sense Bank

    Підготовка до приватизації відбувається на тлі публічних дискусій щодо корпоративного управління банком.

    У серпні 2026 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка.

    Рішення було ухвалене після отримання інформації від Національного банку щодо невідповідності посадовця встановленим кваліфікаційним вимогам.

    Про це офіційно повідомляло Міністерство фінансів.

    Крім того, діяльність колишніх і чинних представників органів управління банку привертала увагу парламентської Тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про заяви колишнього голови наглядової ради Шевкі Аджунера щодо обставин залучення бізнесмена Василя Веселого до роботи з банком.

    Водночас наведені в парламенті свідчення є позицією конкретних учасників подій та самі по собі не доводять незаконного впливу на кадрові рішення.

    Підготовка банку до приватизації та перевірка питань корпоративного управління залишаються окремими процесами.

    Що відомо про Укргазбанк

    Укргазбанк — один із системно важливих банків України.

    Держава отримала контроль над установою у 2009 році, під час світової фінансової кризи.

    Надалі банк проходив додаткову капіталізацію за участю держави.

    Наразі державі належить 94,94% акцій Укргазбанку.

    Фінансова установа працює з фізичними особами, підприємствами та бюджетними організаціями.

    Окремим напрямком її діяльності є фінансування екологічних та енергоефективних проєктів.

    Банк також бере участь у реалізації державних фінансових програм.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підключення Укргазбанку до системи оплати державних послуг через «Дію».

    Інтеграція дозволила громадянам використовувати платіжні інструменти банку під час сплати окремих податків, адміністративних послуг та інших платежів.

    Після потенційної приватизації банк може продовжити роботу під контролем нового акціонера, однак конкретні зміни залежатимуть від майбутнього власника та погодженої стратегії.

    Чи безпечний продаж для банківської системи

    Одним із ключових питань залишається вплив приватизації на фінансову стабільність.

    У серпні 2025 року Рада з фінансової стабільності розглянула потенційні ризики продажу державних пакетів акцій Sense Bank та Укргазбанку.

    За результатами обговорення учасники дійшли висновку, що продаж у межах передбаченої законом процедури не повинен негативно вплинути на фінансову стабільність банківського сектору.

    Водночас було наголошено на необхідності виваженого проведення приватизації та забезпечення належної вартості державних активів.

    Відповідне рішення оприлюднило Міністерство фінансів.

    Це означає, що уряд має офіційну оцінку можливості проведення процедури, але не звільняється від необхідності контролювати ризики на кожному її етапі.

    Що буде з рахунками та депозитами клієнтів

    Для клієнтів обох банків головне питання полягає в тому, чи вплине зміна власника на їхні гроші, кредити й обслуговування.

    Наразі повідомлення про створення комісії не передбачає жодного припинення роботи фінансових установ.

    Банки продовжують здійснювати операції у звичайному порядку відповідно до чинних правил та нормативів Національного банку.

    У разі продажу державного пакета акцій зміниться власник відповідної частки капіталу банку.

    Однак сама зміна акціонера не означає автоматичного припинення договорів із клієнтами.

    Депозитні та кредитні договори продовжують діяти відповідно до визначених у них умов і законодавства.

    Також зміна власника не є підставою для автоматичного списання коштів із рахунків громадян.

    Водночас новий власник у майбутньому може переглядати бізнес-стратегію, продуктові пропозиції та окремі умови обслуговування у межах законодавства.

    Поки що жодних конкретних таких змін не анонсовано.

    Чому уряд скорочує державну частку в банківському секторі

    Продаж Sense Bank та Укргазбанку є частиною довгострокової стратегії реформування банківської системи України.

    Міністерство фінансів визначає скорочення державної присутності в банківському секторі одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

    Очікується, що залучення приватних інвесторів сприятиме конкуренції, підвищенню ефективності управління та розвитку фінансових послуг.

    Крім того, держава може отримати додаткові бюджетні надходження від продажу акцій.

    Однак економічний результат залежатиме від реального попиту інвесторів, умов угоди та вартості активів.

    Важливо, що приватизація цих двох банків не означає початку негайного продажу всіх державних фінансових установ.

    Зокрема, оновлена стратегія державних банків передбачає, що продаж ПриватБанку допускається після завершення воєнного стану.

    Коли банки отримають нових власників

    Наразі Кабінет Міністрів створив спеціальну комісію та визначив її ключові повноваження.

    Міністерство фінансів уже здійснило відбір фінансових радників.

    Наступними етапами стануть підготовка конкурсної документації, оцінювання пакетів акцій, визначення стартових умов і допуск потенційних покупців.

    Після проведення конкурсів результати повинні бути погоджені та затверджені в установленому порядку.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Sense Bank та Укргазбанк залишаються банками з державною участю. Переможців продажу, остаточної вартості пакетів акцій і дат проведення конкурсів уряд поки не оголосив.

    Таким чином, рішення про створення комісії означає перехід до нового організаційного етапу приватизації, але не завершення продажу.

    Для держави головним завданням залишається забезпечити конкурентний процес і отримати справедливу ціну за активи, не створюючи додаткових ризиків для клієнтів та стабільності банківської системи.

  • Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

    Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

    Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

    Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

    В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

    Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

    У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

    Про це повідомляє компанія ДТЕК.

    Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

    Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

    Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

    Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

    Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

    Черкаська область: відключення протягом усього дня

    На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

    За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

    Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

    Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

    Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

    Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

    Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

    Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

    Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

    Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

    Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

    У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

    За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

    З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

    У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

    Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

    Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

    Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

    Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

    Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

    На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

    Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

    На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

    Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

    Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

    Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

    У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

    Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

    Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

    На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

    Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

    На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

    При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

    Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

    Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

    Чому відключення тривають навіть у вихідний

    Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

    Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

    Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

    Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

    За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

    Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

    Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

    Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

    Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

    У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

    Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

    Де перевіряти актуальний графік

    Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

    Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

    Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

    Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

    Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

    Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

  • Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

    Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

    За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

    Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

    Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

    Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

    Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

    Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

    Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

    Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

    Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

    За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

    Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

    Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

    Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

    Політика Трампа додала нових ризиків

    Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

    За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

    На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

    Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

    За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

    Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

    Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

    Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

    Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

    З’явився несподіваний український претендент

    Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

    За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

    Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

    Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

    Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

    Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

    Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

    До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

    Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

    За скільки держава продає Одеський припортовий завод

    На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

    Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

    Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

    Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

    Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

    Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

    Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

    Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

    Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

    Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

    Чому завод вважають стратегічним активом

    Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

    Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

    Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

    Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

    ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

    Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

    Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

    Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

    За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

    Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

    Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

    Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

    За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

    Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

    Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

    Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

    Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

    Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

    Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

    Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

    Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

    Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

    У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

    Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

    За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

    Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

    Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

    Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

    Чому приватизація може не відбутися

    Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

    Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

    Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

    Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

    Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

    Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

    Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

    Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

    Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

    Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

    Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

    Що буде з підприємством після аукціону

    Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

    Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

    Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

    У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

    Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

    Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

    Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

    Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

    Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

    Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.

  • Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    В Україні назвали дату фінансування державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за жовтень 2026 року. Кошти планують спрямувати 21 жовтня, однак на банківські картки переселенців вони надходитимуть поступово — протягом кількох наступних днів. У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України пояснили, що відсутність зарахування безпосередньо 21 числа ще не свідчитиме про припинення виплат. Водночас переселенцям варто враховувати чинні правила призначення допомоги, оскільки право на державну підтримку залежить від категорії отримувача та встановлених законодавством умов.

    Про заплановану дату фінансування повідомило Міністерство соціальної політики України.

    За інформацією відомства, фінансування жовтневої допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб відбудеться 21 жовтня 2026 року.

    При цьому дата фінансування не означає, що всі отримувачі побачать кошти на своїх рахунках одночасно.

    Після перерахування державних коштів для виплат потрібен певний час на їхнє зарахування через відповідні платіжні механізми та банки.

    Тому гроші можуть надходити протягом кількох днів після 21 жовтня.

    Чому допомога ВПО надійде не всім одночасно

    У Мінсоцполітики наголосили, що процедура фінансування та фактичне зарахування коштів на рахунки громадян — різні етапи.

    Спочатку держава спрямовує кошти на відповідні виплати, а після цього вони надходять безпосередньо отримувачам.

    Саме тому можливі ситуації, коли одні переселенці вже отримали допомогу, а інші ще очікують на зарахування.

    Відмінності в часі надходження грошей самі по собі не означають, що конкретній людині відмовлено в підтримці.

    Якщо кошти не надійшли саме 21 жовтня, це ще не є підставою робити висновок про скасування допомоги.

    Водночас міністерство не назвало точного останнього дня, до якого всі виплати гарантовано будуть зараховані на картки.

    Тому повідомлення про те, що кожен отримувач обов’язково одержить гроші 22 або 23 жовтня, не підтверджені офіційною інформацією.

    Скільки грошей отримають переселенці у жовтні

    Розмір допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб у 2026 році залишається незмінним.

    Відповідно до чинних правил державної підтримки, передбачені такі щомісячні виплати:

    • 2000 гривень — для дорослих осіб, які мають право на допомогу;
    • 3000 гривень — для дітей та осіб з інвалідністю.

    Ці суми підтверджуються інформацією Пенсійного фонду України та роз’ясненнями Міністерства соціальної політики.

    Допомога розраховується на кожного члена сім’ї, який відповідає умовам програми.

    Наприклад, якщо право на виплати мають двоє дорослих і одна дитина, загальна сума щомісячної допомоги становитиме 7000 гривень.

    Для сім’ї з двох дорослих і двох дітей сума може становити 10 000 гривень.

    Однак такі розрахунки застосовуються лише за умови, що всі відповідні члени сім’ї мають право на державну підтримку.

    Наявність довідки ВПО не означає автоматичного призначення допомоги кожному переселенцю незалежно від доходів та інших обставин.

    Уряд продовжив допомогу ще на шість місяців

    Важливі зміни щодо соціальної підтримки переселенців набрали чинності у вересні 2026 року.

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити період отримання допомоги на проживання для осіб, які відповідають визначеним критеріям.

    Як повідомило Мінсоцполітики 4 вересня, максимальну кількість шестимісячних періодів підтримки збільшили з п’яти до шести.

    Таким чином, окремі категорії переселенців отримали можливість користуватися державною допомогою протягом додаткових шести місяців.

    Водночас продовження виплат не є безумовним для всіх громадян, які мають статус ВПО.

    Для збереження права на допомогу необхідно відповідати чинним вимогам.

    Серед обставин, які можуть враховуватися, — доходи сім’ї, її майновий стан, належність до окремих соціальних категорій та інші визначені законодавством критерії.

    Окремі правила діють для дітей, осіб з інвалідністю та громадян, які втратили працездатність.

    Що змінилося для дітей переселенців

    У 2026 році уряд також розширив можливості отримання допомоги для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб.

    Відповідні зміни передбачають виплати дітям незалежно від доходу батьків за встановлених умов.

    Навесні Мінсоцполітики повідомило про можливість оформлення такої допомоги із застосуванням спеціального механізму нарахування.

    Для отримання виплат за попередні місяці громадянам необхідно було звернутися у визначений термін.

    Згодом його продовжили до 1 червня 2026 року.

    Особи, які звернулися після завершення цього строку, можуть претендувати на допомогу за загальними правилами з місяця подання заяви.

    Деталі цієї програми оприлюднені на офіційному сайті Мінсоцполітики.

    Окрім цього, у вересні уряд уточнив механізм автоматичного продовження допомоги для дітей, які вже входять до складу сім’ї ВПО та мають відповідне право.

    Це дозволяє уникнути необхідності повторного звернення в окремих випадках.

    Чому переселенці можуть втратити виплати

    Окрім звичайного завершення періоду призначення допомоги, проблеми з її отриманням можуть виникати через невідповідність умовам державної програми або помилки в інформаційних системах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про ситуації, коли після повернення громадянина в Україну з-за кордону відповідні дані не відразу відображалися в державних реєстрах.

    Унаслідок цього могли виникати проблеми з підтвердженням фактичного перебування людини на території України.

    Важливо розуміти, що тимчасова поїздка за кордон сама по собі не є універсальною підставою для автоматичного припинення будь-якої допомоги.

    Рішення залежить від тривалості перебування за межами України, чинних умов конкретної програми та даних, які використовують уповноважені органи.

    Якщо людині припинили виплати, необхідно з’ясувати конкретну правову підставу такого рішення.

    За потреби його можна оскаржити в установленому порядку.

    У вересні 2026 року уряд окремо уточнив процедуру оскарження рішень органів Пенсійного фонду щодо допомоги на проживання ВПО.

    Куди звертатися, якщо гроші не надходять

    Якщо після оголошеного періоду зарахування допомога так і не з’явилася на банківському рахунку, переселенцям варто перевірити інформацію про призначену виплату.

    Насамперед можна звернутися до Пенсійного фонду України, який адмініструє відповідні соціальні допомоги.

    Для цього доступні сервісні центри ПФУ та вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду.

    Також варто перевірити правильність банківських реквізитів і стан рахунку, на який має надходити допомога.

    Якщо банк не повідомляє про отримання переказу, важливо з’ясувати в Пенсійному фонді, чи було призначено та профінансовано конкретну виплату.

    У разі виявлення помилок у персональних даних громадянину можуть надати роз’яснення щодо необхідності їхнього виправлення.

    Якщо ж допомогу припинено рішенням уповноваженого органу, варто отримати офіційну інформацію про підстави припинення.

    Чи є гроші на виплати переселенцям

    Державна казначейська служба України ще 1 жовтня повідомила про відкриття бюджетних асигнувань на соціальні допомоги, зокрема на виплати для ВПО.

    Відповідну інформацію оприлюднено на сайті Казначейства.

    У відомстві зазначили, що передбачені на жовтень кошти були відкриті в повному обсязі.

    Водночас Казначейство не веде персоніфікованого обліку кожного отримувача допомоги.

    Тому інформацію щодо конкретних виплат необхідно уточнювати через органи Пенсійного фонду.

    Додатково Міністерство фінансів 16 жовтня повідомило, що за січень–вересень 2026 року на соціальні видатки Мінсоцполітики спрямували 329,5 мільярда гривень.

    У відомстві наголосили на пріоритетності виконання державних соціальних зобов’язань навіть за умов значного навантаження на бюджет.

    Коли чекати гроші за жовтень

    Станом на 18 жовтня офіційно оголошена дата фінансування допомоги на проживання ВПО — 21 жовтня 2026 року.

    Зарахування коштів на банківські картки має відбуватися протягом кількох наступних днів.

    Конкретної дати отримання грошей для кожного переселенця міністерство не встановило.

    Розмір допомоги становить 2000 гривень для дорослих та 3000 гривень для дітей і осіб з інвалідністю, які відповідають умовам програми.

    Отже, відсутність грошей на картці безпосередньо 21 жовтня не означатиме автоматичного припинення державної підтримки.

    Якщо ж виплата не надійде після завершення оголошеного періоду зарахування, отримувачам варто звернутися до Пенсійного фонду та перевірити статус призначеної допомоги.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Шахраї змушують українців брати кредити у 6–7 банках за день: як працює нова схема

    Шахраї змушують українців брати кредити у 6–7 банках за день: як працює нова схема

    В Україні поширюється небезпечна схема фінансового шахрайства, за якої зловмисники не просто викрадають кошти з банківських карток, а змушують людей самостійно оформлювати кредити й переказувати позичені гроші на сторонні рахунки. В окремих випадках потерпілі протягом одного дня беруть позики одразу в шести-семи банках. У результаті шахраї отримують гроші, а жертви залишаються з кредитними зобов’язаннями. Для маніпуляцій аферисти дедалі активніше використовують психологічний тиск, соціальну інженерію та можливості штучного інтелекту.

    Про нові тенденції фінансового шахрайства розповів начальник управління моніторингу та безпеки платіжних операцій Ідея Банку Максим Ядвіга. Його пояснення 16 жовтня опублікувала ТСН.

    За словами банківського експерта, злочинці поступово змінюють підходи до виманювання грошей.

    Якщо раніше вони переважно пропонували неіснуючі товари, обіцяли великі виграші або заманювали людей фальшивими вакансіями, то тепер дедалі частіше використовують складніші психологічні сценарії.

    Головна мета нової схеми — переконати людину самостійно оформити позику та добровільно переказати отримані гроші шахраям.

    Як українців змушують набирати кредити

    За інформацією Ідея Банку, шахрайська схема ґрунтується на поступовому встановленні психологічного контролю над потерпілою людиною.

    Зловмисники можуть телефонувати від імені працівників банку, представників фінансових установ або служб безпеки.

    Під час розмови вони повідомляють про нібито підозрілі операції, загрозу блокування рахунків чи необхідність терміново захистити заощадження.

    В окремих випадках використовуються й інші легенди, покликані змусити людину виконувати інструкції без перевірки інформації.

    Після встановлення довіри аферисти переходять до наступного етапу.

    Вони переконують співрозмовника зареєструватися в мобільному застосунку банку, оформити кредит або збільшити доступний кредитний ліміт.

    Потім пропонують переказати отримані кошти на вказаний рахунок, пояснюючи це необхідністю захисту грошей, перевірки операцій або виконання інших нібито обов’язкових процедур.

    Найнебезпечніше те, що жертва може власноруч підтвердити кожну операцію.

    Через це після виявлення шахрайства виникає додаткова проблема: необхідно не лише намагатися повернути викрадені кошти, а й урегулювати питання оформлених кредитів.

    За один день людина може стати боржником кількох банків

    Максим Ядвіга розповів про випадки, коли потерпілі під впливом аферистів отримували кредити одразу в шести-семи фінансових установах.

    Людина послідовно відкривала банківські застосунки, проходила процедури оформлення позик і переказувала гроші на рахунки, які їй називали шахраї.

    При цьому зловмисники могли підтримувати постійний контакт із потерпілою людиною, не даючи їй часу самостійно оцінити ситуацію.

    У результаті протягом кількох годин фінансові зобов’язання могли суттєво збільшитися.

    Точних сум позик у кожному з таких випадків експерт не назвав.

    Важливо, що добровільне підтвердження переказу під впливом обману не робить дії шахраїв законними, але може ускладнити процедуру повернення грошей.

    Питання відповідальності за кредитом і можливість оскарження операцій залежать від конкретних обставин, умов договору та результатів перевірки.

    Штучний інтелект допомагає злочинцям обманювати людей

    Окремою проблемою стало використання технологій штучного інтелекту.

    За словами представника Ідея Банку, сучасні шахрайські схеми дедалі частіше поєднують технологічні інструменти із психологічними маніпуляціями.

    ШІ може використовуватися для створення переконливих повідомлень, підроблених зображень, автоматизації листування та імітації голосів.

    Такі технології здатні зробити неправдиве повідомлення більш схожим на справжнє звернення представника банку або знайомої людини.

    Проте сам факт використання штучного інтелекту не є обов’язковою складовою кожної шахрайської схеми.

    Основним інструментом залишається соціальна інженерія — психологічний вплив, за допомогою якого людину переконують самостійно виконати небезпечні фінансові дії.

    Зловмисники нерідко створюють відчуття терміновості, залякують блокуванням рахунків або забороняють обговорювати ситуацію з родичами.

    Саме такі вимоги повинні викликати підозру.

    Українці втратили 1,4 мільярда гривень через карткове шахрайство

    Масштаби проблеми ілюструє статистика Національного банку України.

    За офіційними даними НБУ, у 2025 році було зафіксовано 256 тисяч шахрайських операцій із використанням платіжних карток, за якими понесено збитки.

    Загальна сума втрат досягла 1,4 мільярда гривень.

    При цьому кількість шахрайських операцій порівняно з 2024 роком зменшилася приблизно на 5%.

    Однак фінансові збитки, навпаки, зросли на 24%.

    Причина полягає, зокрема, у збільшенні середнього розміру незаконної операції.

    Якщо у 2024 році цей показник становив 4247 гривень, то за підсумками 2025 року він зріс до 5536 гривень.

    Отже, шахрайських операцій стало дещо менше, але кожна з них у середньому завдає більшої фінансової шкоди.

    На один мільйон видаткових операцій із платіжними картками у 2025 році припадало 27 шахрайських випадків.

    Це на 14% менше, ніж роком раніше.

    Водночас наведена статистика охоплює різні види карткового шахрайства, а не лише схеми з оформленням онлайн-кредитів.

    Чому шахраї представляються працівниками банків

    Один із найпоширеніших прийомів зловмисників — видавати себе за представників авторитетних установ.

    Для цього вони можуть використовувати назви банків, Національного банку України, правоохоронних органів або служб фінансового моніторингу.

    Злочинці намагаються переконати людину, що її рахункам загрожує небезпека, а для порятунку коштів необхідно негайно виконати певні дії.

    Водночас справжні працівники банків не повинні вимагати паролі, PIN-коди, одноразові коди підтвердження або переказ грошей на сторонні рахунки нібито для перевірки безпеки.

    Раніше кіберполіція попереджала про шахраїв, які пропонують встановити фальшивий банківський застосунок.

    Після переходу за підробленим посиланням потерпілі можуть передати зловмисникам дані авторизації.

    Згодом ці дані використовуються для доступу до рахунків та викрадення коштів.

    Що робити, якщо вас змусили оформити кредит

    Фахівці рекомендують діяти максимально швидко.

    Насамперед потрібно самостійно зв’язатися з банком через офіційний номер телефону або застосунок.

    Необхідно повідомити про шахрайство, попросити заблокувати скомпрометовані платіжні інструменти та зупинити подальші підозрілі операції.

    Якщо гроші вже переказано, слід негайно повідомити банку всі відомі реквізити отримувача.

    Також варто звернутися до банку, на рахунок якого надійшли кошти, через офіційні канали зв’язку. Можливість зупинення подальшого руху грошей залежить від конкретних обставин.

    Наступний крок — заява до поліції.

    Повідомити про кіберзлочин можна через офіційний сайт кіберполіції або звернутися до поліції за номером 102.

    Потрібно зберегти повідомлення шахраїв, номери телефонів, дані переказів, кредитні договори та інші можливі докази.

    Якщо кредит було оформлено під впливом шахраїв, необхідно окремо письмово звернутися до кожної фінансової установи, пояснити обставини та попросити провести перевірку.

    Сам факт звернення до поліції не означає автоматичного анулювання кредиту.

    За необхідності потерпілому може знадобитися юридична допомога для оскарження операцій або вирішення спору з кредитором.

    Як не потрапити в боргову пастку

    Найважливіше правило — не виконувати фінансових операцій за інструкціями незнайомих людей, навіть якщо вони представляються співробітниками банку.

    Будь-яку інформацію про підозрілі транзакції потрібно перевіряти самостійно.

    Для цього варто завершити розмову та зателефонувати до банку за номером, вказаним на його офіційному сайті або на банківській картці.

    Не варто поспішати з оформленням кредитів, переказувати гроші на так звані захищені рахунки або повідомляти стороннім особам коди підтвердження.

    Додатково рекомендується встановлювати індивідуальні ліміти на перекази та використовувати багатофакторну автентифікацію.

    Особливо небезпечними є ситуації, коли незнайома людина одночасно вимагає терміново оформити кредит, переказати гроші та нікому про це не розповідати.

    Саме такі ознаки можуть свідчити про спробу фінансового шахрайства.

    З огляду на розвиток цифрових банківських послуг і нових технологій аферисти продовжують змінювати способи обману.

    Однак своєчасна перевірка інформації, припинення підозрілої розмови та оперативне звернення до банку залишаються ключовими способами зменшити ризик фінансових втрат.

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.