Golosnovinua.com

Категорія: Охорона здоров’я

  • Україна опинилася серед світових антирекордсменів: народжуваність впала до критичного рівня

    Україна опинилася серед світових антирекордсменів: народжуваність впала до критичного рівня

    Україна опинилася серед трьох країн із найнижчим загальним коефіцієнтом народжуваності у світі. За даними Світового банку за 2024 рік, в Україні було зафіксовано лише 5,5 живонароджених на кожну тисячу жителів. Нижчі показники мали лише Південна Корея та Сан-Марино.

    Водночас сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні, який показує середню кількість дітей, народжених однією жінкою протягом життя за умови збереження поточних вікових показників, становив приблизно одну дитину. Це більш ніж удвічі нижче за рівень простого відтворення населення, який зазвичай оцінюють приблизно у 2,1 дитини на одну жінку.

    Рейтинг на основі даних Групи Світового банку опублікувало видання Business Insider. Під час його укладання порівнювали два різні демографічні показники: кількість живонароджених на тисячу населення та сумарний коефіцієнт народжуваності. Україна посіла третє місце саме за першим із них — загальним коефіцієнтом народжуваності.

    Найнижчий показник у 2024 році зафіксували у Сан-Марино — 4,2 народження на тисячу жителів. На другому місці опинилася Південна Корея з показником 4,7. В Україні він становив 5,5 народження на тисячу осіб.

    У випадку Південної Кореї сумарний коефіцієнт народжуваності становив близько 0,7 дитини на одну жінку — це один із найнижчих показників у світі. В Україні він перебував приблизно на рівні однієї дитини, а у Сан-Марино — близько 1,2.

    Чим відрізняються показники народжуваності

    Загальний коефіцієнт народжуваності показує, скільки дітей народжується протягом року в розрахунку на тисячу жителів країни. На нього впливає не лише бажання сімей мати дітей, а й вікова структура населення.

    Наприклад, якщо в країні мало жінок репродуктивного віку, загальна кількість народжень буде невеликою навіть за відносно сприятливих сімейних установок. Для України це особливо актуально через багаторічне скорочення населення, низьку народжуваність у попередні десятиліття, масову міграцію та наслідки повномасштабної війни.

    Сумарний коефіцієнт народжуваності натомість оцінює середню кількість дітей, яку могла б народити одна жінка за все життя за збереження поточних вікових показників. Саме він краще демонструє, чи здатне населення відтворювати себе без урахування міграції.

    Обидва показники свідчать, що Україна опинилася в надзвичайно складній демографічній ситуації. Низька кількість народжень поєднується з високою смертністю, виїздом мільйонів громадян за кордон та зменшенням кількості людей репродуктивного віку.

    Смертність майже вчетверо перевищує народжуваність

    У першому півріччі 2026 року в Україні зареєстрували 73 292 народження і 259 853 смерті. Таким чином, на одного новонародженого припадало приблизно 3,5 померлих. У публічних повідомленнях це співвідношення зазвичай округлюють до майже чотирьох смертей на одне народження.

    Порівняно з першою половиною 2025 року кількість народжених дітей продовжила скорочуватися. Тоді в Україні за шість місяців зареєстрували близько 86,8 тисячі новонароджених і понад 249 тисяч смертей.

    За підсумками всього 2025 року в Україні народилися 168 778 дітей, тоді як кількість померлих становила 485 296 осіб. На кожну новонароджену дитину тоді припадало майже троє померлих.

    Ці цифри не охоплюють усіх українських громадян, які фактично проживають за межами країни, а також можуть не повністю відображати ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Однак навіть доступні реєстраційні дані демонструють значне природне скорочення населення.

    Як війна поглибила демографічну кризу

    Проблема низької народжуваності в Україні виникла задовго до повномасштабного російського вторгнення. Населення країни скорочувалося ще з 1990-х років через низьку народжуваність, високу смертність, трудову міграцію та старіння суспільства.

    Проте війна різко прискорила ці процеси. Мільйони українців, переважно жінки та діти, виїхали до європейських країн. Частина сімей була розділена, а багато молодих людей відкладають народження дітей через небезпеку, нестабільність, невизначеність із житлом і доходами.

    На рішення щодо народження дитини також впливають регулярні ракетні та дронові атаки, руйнування медичної інфраструктури, ризики для вагітних жінок і неможливість довгостроково планувати майбутнє.

    За даними міжнародних оглядів, російські удари по медичних закладах, зокрема пологових будинках, додатково ускладнили доступ до безпечної допомоги під час вагітності та пологів у прифронтових регіонах.

    Водночас частина дітей громадян України народжується за кордоном. Такі народження не завжди потрапляють до української внутрішньої статистики одразу, хоча діти можуть мати українське громадянство. Тому реальна кількість дітей, народжених в українських сім’ях, може бути вищою, ніж кількість зареєстрованих народжень усередині країни.

    Однак це не усуває основної проблеми: значна частина молодих сімей фізично перебуває за межами України, а їхнє повернення після війни не гарантоване.

    Чому різкий «бебі-бум» не розв’яже проблему

    Навіть значне збільшення кількості народжених дітей не здатне швидко змінити вікову структуру українського населення. Новонародженим знадобиться щонайменше два десятиліття, щоб увійти до ринку праці, сплачувати податки та підтримувати пенсійну систему.

    Одночасно чисельність людей старшого віку залишатиметься значною, а кількість працездатного населення може продовжувати скорочуватися. Це створює ризики дефіциту працівників, зменшення податкової бази та збільшення навантаження на соціальні фонди.

    Демографи наголошують, що політика не може обмежуватися одноразовими виплатами після народження дитини. Сім’ям потрібні безпечні міста, доступне житло, стабільна робота, якісна медицина, дитячі садки, школи та можливість поєднувати професійну діяльність із батьківством.

    Окремим викликом стане повернення українців, які виїхали після початку повномасштабної війни. Частина з них уже знайшла роботу, житло, влаштувала дітей до шкіл і почала інтегруватися в інших країнах. Чим довше триває війна, тим складніше буде переконати ці родини повернутися.

    За міжнародними оцінками, демографічне скорочення може впливати не лише на економіку, а й на обороноздатність, відбудову та загальну стійкість держави.

    Де народжуваність залишається найвищою

    На протилежному кінці рейтингу Світового банку розташувалися переважно африканські держави. Найвищий загальний коефіцієнт народжуваності у 2024 році зафіксували у Центральноафриканській Республіці — 46,2 народження на тисячу жителів.

    У Чаді цей показник становив 43,3, а в Сомалі — 42,3 народження на тисячу осіб. Сумарний коефіцієнт народжуваності в цих країнах наближався до шести дітей на одну жінку.

    Проте висока народжуваність не обов’язково означає високий рівень добробуту. У багатьох таких країнах зберігаються значна дитяча смертність, обмежений доступ до медицини й освіти, високий рівень бідності та недостатнє використання сучасної контрацепції.

    Низька народжуваність, своєю чергою, характерна для багатьох економічно розвинених держав. Вона спостерігається в Південній Кореї, Японії, Китаї, Італії, Іспанії та Польщі. Серед її причин називають високу вартість житла, пізніше створення сімей, нестабільну зайнятість молоді та складність поєднання кар’єри з доглядом за дітьми.

    Що означає антирекорд для України

    Третє місце серед країн із найнижчим загальним коефіцієнтом народжуваності — це не просто статистичний показник. Він означає, що вже через кілька десятиліть Україна може зіткнутися з гострим дефіцитом працівників, скороченням кількості учнів і студентів, закриттям закладів освіти та зростанням навантаження на систему охорони здоров’я і пенсійне забезпечення.

    Водночас рейтинг не слід трактувати як абсолютно точне порівняння чисельності всіх українців. Через війну, окупацію, переміщення населення та перебування мільйонів громадян за кордоном демографічні розрахунки для України мають значну похибку.

    Однак загальна тенденція не викликає сумнівів: кількість народжень залишається критично низькою, смертність значно її перевищує, а війна посилює проблеми, які накопичувалися десятиліттями.

    Відновлення населення потребуватиме не одного року і навіть не одного десятиліття. Для цього Україні доведеться одночасно створювати умови для повернення громадян, підтримувати сім’ї з дітьми, зменшувати передчасну смертність, розвивати медицину та забезпечувати безпеку. Без комплексних рішень навіть завершення війни саме собою не зможе швидко подолати демографічну кризу.

  • Смертельний вірус стрімко поширюється: у Конго кількість жертв Еболи перевищила тисячу

    Смертельний вірус стрімко поширюється: у Конго кількість жертв Еболи перевищила тисячу

    У Демократичній Республіці Конго різко погіршилася ситуація зі спалахом вірусу Ебола. За останні два тижні кількість інфікованих і померлих зросла майже на 67%, а число підтверджених жертв небезпечної хвороби вже перевищило одну тисячу. Про це повідомляє Reuters із посиланням на Інститут громадського здоров’я ДР Конго.

    Станом на 23 липня в країні офіційно підтверджено 2536 випадків зараження вірусом Ебола. Водночас кількість летальних випадків перевищила позначку у 1000. Ще 22 липня офіційна статистика повідомляла про 999 померлих, однак лише за добу ця цифра зросла. Медики зазначають, що ще кілька тижнів тому кількість жертв була майже на дві третини меншою, що свідчить про стрімке прискорення поширення інфекції.

    Нинішній спалах викликаний рідкісним штамом Бундібугіо, який вважається одним із найнебезпечніших різновидів вірусу Ебола. На сьогодні для цього штаму не існує схвалених вакцин або специфічного лікування. За оцінками фахівців, рівень смертності серед інфікованих може досягати близько 40%, що робить ситуацію особливо загрозливою.

    Найскладніша епідеміологічна ситуація спостерігається у східних провінціях Ітурі та Північне Ківу. Саме там фіксують найбільшу кількість нових випадків зараження. Водночас боротьбу з епідемією суттєво ускладнює нестабільна безпекова ситуація. У регіоні діють озброєні угруповання, які здійснюють напади на медичні установи та гуманітарні місії. Крім того, лікарі стикаються з дефіцитом медикаментів, нестачею персоналу та поширенням дезінформації серед місцевого населення.

    Через складну ситуацію медикам не вдається своєчасно відстежувати всі контакти інфікованих людей, що значно підвищує ризик подальшого поширення захворювання. Фахівці наголошують, що саме оперативне виявлення контактних осіб є одним із ключових інструментів стримування епідемії.

    Водночас у сусідній Уганді, куди також потрапили окремі випадки зараження, ситуацію вдалося взяти під контроль. За інформацією місцевої влади, нових випадків інфікування там не реєстрували з кінця червня. Наразі країна проходить 42-денний період епідеміологічного спостереження, після завершення якого, за відсутності нових випадків, зможе офіційно оголосити про завершення спалаху.

    Експерти неодноразово попереджали про ризик масштабного поширення вірусу. Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я заявляла, що нинішній спалах Еболи в Африці може перевершити за масштабами епідемію 2014 року, яка стала однією з найсмертоносніших в історії. Також у червні було зафіксовано перший випадок цього захворювання в Європі — інфікованого чоловіка виявили у Франції.

  • Де в Україні безпечно купатися цього літа

    Де в Україні безпечно купатися цього літа

    У розпал літнього сезону Центр громадського здоров’я оприлюднив оновлені результати лабораторного моніторингу якості води на офіційних пляжах України. Перевірки засвідчили, що переважна більшість місць масового відпочинку відповідає санітарним вимогам, однак у кількох регіонах фахівці зафіксували бактеріальне забруднення, яке може становити небезпеку для здоров’я людей. Водночас навіть у тих областях, де вода відповідає нормативам, окремі пляжі залишаються офіційно закритими через рішення місцевої влади або через безпекову ситуацію, пов’язану з війною.

    Про це повідомив Центр громадського здоров’я України.

    З початком купального сезону територіальні лабораторії центрів контролю та профілактики хвороб проводять регулярний моніторинг стану води у місцях масового відпочинку населення. Такі перевірки здійснюються протягом усього літа, адже якість води може змінюватися залежно від погодних умов, температури повітря, рівня опадів, інтенсивності використання водойм та інших природних факторів.

    Фахівці оцінюють воду за двома ключовими критеріями — мікробіологічними та хімічними показниками. Саме вони дозволяють визначити, чи безпечно купатися у конкретній водоймі та чи не існує ризику зараження кишковими інфекціями або іншими захворюваннями.

    За інформацією Центру громадського здоров’я, у період із 2 по 8 липня спеціалісти дослідили 87 проб води, відібраних на офіційних пляжах у різних областях України.

    Результати показали, що лише чотири проби, або 4,6% від загальної кількості, не відповідали встановленим санітарним нормам через перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення.

    Таким чином, понад 95% перевірених водойм продемонстрували належну якість води, що свідчить про загалом сприятливу ситуацію із санітарним станом пляжів.

    Водночас у ЦГЗ наголошують, що навіть позитивні результати лабораторних досліджень не означають автоматичного відкриття пляжу для відпочинку, оскільки остаточне рішення приймають органи місцевої влади з урахуванням безпекових та інших факторів.

    Найбільші відхилення за мікробіологічними показниками цього тижня були виявлені у чотирьох областях України.

    У Рівненській області небезпечною для купання визнали воду в межах міського пляжу на озері Басів Кут у Рівному. Лабораторні аналізи показали перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення, тому відпочивальникам рекомендують тимчасово утриматися від купання.

    На Львівщині фахівці знову підтвердили незадовільний стан води на озері Задорожнє. Саме ця водойма нещодавно стала місцем масового отруєння відпочивальників, після чого до ситуації була прикута особлива увага санітарних служб. Нові результати аналізів підтвердили, що вода й надалі не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками.

    У Миколаївській області невідповідність санітарним вимогам зафіксували на пляжі селища Криве Озеро на річці Більбока.

    Ще одним місцем, де виявили небезпечне бактеріальне забруднення, став міський пляж Шепетівки у Хмельницькій області, розташований на річці Гуска.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що купання у водоймах із перевищенням мікробіологічних показників може призвести до гострих кишкових інфекцій, шкірних захворювань, алергічних реакцій та інших проблем зі здоров’ям, особливо у дітей.

    Водночас переважна більшість перевірених водойм визнана безпечною.

    У столиці, попри те що офіційний пляжний сезон цього року не відкрито через воєнний стан і безпекову ситуацію, лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на більшості популярних пляжів.

    Зокрема, безпечними залишаються пляжі “Венеція”, “Веселка”, “Молодіжний”, “Дитячий”, “Золотий”, “Передмістна слобідка”, “Центральний”, “Чорторий” у парку “Муромець”, а також пляж “Тельбін”.

    Крім того, позитивні результати отримали пляжі “Райдуга”, “Троєщина”, “Галерний”, “Острів Оболонь”, “Вербний” і “Пуща-Водиця”.

    Разом із тим міська влада нагадує, що офіційного дозволу на купання у столиці поки що немає через можливі ризики, пов’язані з війною.

    На Волині вода відповідає санітарним вимогам у Луцьку та на одному з найпопулярніших туристичних об’єктів країни — озері Світязь, де безпечним залишається пляж “Куточок рибалки”.

    У Дніпропетровській області офіційно пляжі також залишаються закритими, однак лабораторні дослідження підтвердили належну якість води у Кам’янському, Самарі, Жовтих Водах, Павлограді, Верхньодніпровську, Дніпрі та Кривому Розі.

    У Житомирській області безпечними залишаються міський пляж у Гідропарку Житомира на річці Тетерів, а також пляжі у Звягелі та Коростені.

    В Івано-Франківській області вода відповідає санітарним вимогам на міських пляжах Івано-Франківська та популярного гірського курорту Поляниця.

    На Київщині офіційний пляжний сезон також не відкрито, однак лабораторні дослідження підтвердили безпечність води на дитячому пляжі “Чайка” у селищі Чайка.

    У Кіровоградській області позитивні результати отримав пляж на річці Синюха у Новоархангельську.

    На Львівщині, окрім озера Задорожнє, купатися безпечно у Золочеві, Моршині та на пляжі біля села Верещиця.

    У Миколаївській області, попри офіційну заборону військової адміністрації на купання, вода відповідає нормам у Первомайську, Південноукраїнську, Новій Одесі, Миколаєві, Коблевому та на Тилігульському лимані.

    На Одещині безпечними залишаються популярні міські пляжі Одеси — “Аркадія”, “Дельфін”, “Відрада”, “Лузанівка”, а також пляжі Великого Фонтану й Центральний пляж у Чорноморську.

    У Полтавській області лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на Ворсклі, Хоролі, Дніпрі, Сухому Кагамлику та Кам’янському водосховищі.

    На Хмельниччині, за винятком пляжу Шепетівки, вода відповідає нормам у Полонному, Старокостянтинові, Ізяславі, Красилові, Нетішині та Славуті.

    У Черкаській області безпечними залишаються пляжі Черкас і Багачевого.

    На Чернівеччині позитивні результати отримали пляжі Чернівців, Великого Кучурова, Боян та Магали.

    У Чернігівській області санітарним нормам відповідає міський пляж “Золотий берег” у Чернігові.

    Окремо в Центрі громадського здоров’я звернули увагу на регіони, де офіційні річкові пляжі відсутні. Йдеться про Закарпатську, Сумську та частину Одеської області.

    Через триваючу повномасштабну війну пляжний сезон також не відкривають у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. У цих регіонах головною причиною залишаються бойові дії, мінна небезпека, ризик обстрілів і неможливість гарантувати безпеку відпочивальників.

    Крім того, у низці областей перевірки окремих пляжів поки що не проводили або відповідні місця відпочинку не мають офіційного статусу. Це стосується окремих водойм у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Фахівці наголошують, що навіть якщо вода відповідає всім санітарним нормам, купатися варто лише у спеціально облаштованих місцях, де працюють рятувальники, проводиться регулярний контроль якості води та забезпечено необхідну інфраструктуру.

    У Центрі громадського здоров’я також нагадують, що стан водойм може швидко змінюватися під впливом погодних умов. Сильні дощі, паводки, спека чи інтенсивне цвітіння водоростей здатні погіршити якість води буквально за кілька днів. Саме тому перед поїздкою на пляж українцям радять перевіряти актуальну інформацію на офіційних сторінках місцевих органів влади та територіальних центрів контролю і профілактики хвороб, які регулярно публікують результати лабораторних досліджень та рекомендації щодо безпечного відпочинку.

  • ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН попереджає: через брак фінансування світ втрачає прогрес у боротьбі з ВІЛ

    ООН б’є на сполох через різке скорочення фінансування програм профілактики ВІЛ/СНІДу, попереджаючи про ризик втрати десятиліть глобального прогресу у боротьбі з епідемією. Про це йдеться у новому звіті Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), який цитує The Washington Post.

    За даними організації, ситуація у світі різко погіршилася: кількість людей із груп ризику, які отримують доконтактну профілактику ВІЛ, скоротилася на 38%. Лише у 2025 році понад мільйон людей менше отримали доступ до таких препаратів порівняно з 2024 роком, що свідчить про суттєвий відкат у глобальних програмах профілактики.

    У звіті ООН зазначається, що однією з ключових причин є скорочення міжнародного фінансування, зокрема з боку США. У документі окремо згадується період президентства Дональда Трампа, коли частина програм міжнародної допомоги була переглянута або скорочена, що, за оцінками експертів, призвело до перебоїв у фінансуванні профілактичних ініціатив у країнах із високим рівнем поширення ВІЛ.

    Наслідки цього вже відчутні у багатьох регіонах. У деяких країнах фінансування програм безкоштовного розповсюдження презервативів скоротилося більш ніж на 90%, що фактично паралізувало один із базових інструментів профілактики. Також у державах із обмеженими ресурсами, особливо в Африці на південь від Сахари, тестування на ВІЛ скоротилося приблизно на 22%, що значно ускладнює раннє виявлення інфекції.

    ООН наголошує, що такі скорочення мають довгострокові наслідки. Програми доконтактної профілактики та тестування вважаються ключовими елементами стримування епідемії, і їх ослаблення може призвести до нового зростання кількості заражень у найближчі роки.

    Попри негативну динаміку, у звіті також фіксуються певні досягнення. Кількість нових випадків ВІЛ у світі знизилася з 2,1 мільйона у 2010 році до 1,2 мільйона у 2025 році. Крім того, смертність від СНІДу скоротилася до 570 тисяч випадків на рік, що є найнижчим рівнем за понад 30 років.

    Втім, у UNAIDS підкреслюють, що ці позитивні тенденції залишаються нестійкими. Наразі близько 9 мільйонів людей у світі не отримують необхідного лікування, а скорочення профілактичних програм створює ризик нового зростання епідемії після багаторічного спаду.

    Особливо вразливими залишаються групи, які й раніше стикалися з обмеженим доступом до медичних послуг та стигматизацією, зокрема працівники секс-індустрії та чоловіки, які мають секс із чоловіками. Саме для них цільові профілактичні програми відігравали вирішальну роль у зниженні ризиків інфікування.

    Представники ООН зазначають, що частково стабільність системи підтримується завдяки зусиллям окремих держав, місцевих організацій та міжнародних партнерів, які намагаються компенсувати втрату фінансування. Однак без відновлення стабільних донорських потоків ця система, за їхніми словами, не зможе довго працювати в нинішньому режимі.

    У UNAIDS також попереджають, що реальний масштаб наслідків скорочення фінансування стане зрозумілим лише у звітах за 2026 та 2027 роки, коли з’являться дані про нові інфекції та рівень смертності після змін у міжнародній підтримці.

    Раніше в ООН уже заявляли, що у разі подальшого скорочення фінансування щодня у світі можуть фіксувати близько 2 тисяч нових випадків інфікування ВІЛ, а смертність від СНІДу може зрости до критичних показників у наступні роки, що поставить під загрозу глобальні цілі з подолання епідемії до 2030 року.

  • ВООЗ б’є на сполох через Еболу: спалах може стати найбільшим за роки

    ВООЗ б’є на сполох через Еболу: спалах може стати найбільшим за роки

    У Східній Африці стрімко погіршується ситуація зі спалахом вірусу Еболи, який, за оцінками міжнародних медичних організацій, може розвиватися за сценарієм значно масштабнішої епідемії, ніж та, що сталася у 2014 році в Західній Африці. Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що динаміка поширення інфекції викликає серйозне занепокоєння, а за відсутності негайних і скоординованих дій існує ризик неконтрольованого зростання кількості заражень у регіоні.

    Про це повідомляє Swedenherald із посиланням на дані ВООЗ та міжнародних епідеміологічних структур. За останньою офіційною інформацією, у Східній Африці вже підтверджено щонайменше 471 випадок інфікування, і показник продовжує зростати практично щодня. Кількість летальних випадків наразі становить щонайменше 82, однак медики не виключають подальшого збільшення цієї цифри, оскільки частина пацієнтів перебуває у важкому стані, а система охорони здоров’я в уражених регіонах працює з перевантаженням.

    Основний осередок спалаху зафіксовано в Демократичній Республіці Конго, зокрема у провінції Ітурі та прилеглих районах Конго-Кіншаси. Саме звідти почалося активне поширення вірусу, яке згодом вийшло за межі первинного епіцентру. Наразі випадки захворювання вже зафіксовані в сусідній Уганді, де підтверджено щонайменше 19 інфікованих, що свідчить про транскордонний характер поширення інфекції та ускладнює її локалізацію.

    Медичні служби повідомляють, що за останні 24 години спостерігається різке прискорення темпів зараження. Така динаміка змушує експертів говорити про потенційно критичний сценарій розвитку подій, за якого вірус може охопити значно ширші території, ніж нинішній осередок. ВООЗ вже заявила про міжнародну надзвичайну ситуацію та закликала країни регіону до посилення епідеміологічного контролю, оперативного виявлення нових випадків та розгортання додаткових ресурсів для стримування поширення хвороби.

    Окрему стурбованість викликає те, що нинішній спалах пов’язаний зі штамом Бундібугіо, для якого наразі немає широко доступної або офіційно затвердженої вакцини чи специфічного противірусного лікування. Це значно обмежує можливості лікарів і ускладнює боротьбу з інфекцією, оскільки основними методами залишаються ізоляція хворих, контроль контактів та підтримувальна терапія.

    Американські Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) також оцінюють ситуацію як надзвичайно серйозну. За їхніми прогнозами, у разі відсутності негайного реагування нинішня хвиля заражень може перевищити масштаби епідемії 2014 року, яка охопила кілька країн Західної Африки та стала однією з наймасштабніших у сучасній історії. Представники CDC наголошують, що «такий сценарій є можливим», якщо темпи поширення вірусу не вдасться оперативно знизити.

    Ситуація розвивається на тлі того, що ще в середині травня 2026 року ВООЗ оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію у зв’язку зі спалахом Еболи в регіоні. Тоді епіцентром вважалася провінція Ітурі в ДР Конго, однак згодом вірус почав поширюватися вглиб країни та на сусідні території. Вже за два тижні після перших масштабних повідомлень кількість підозрюваних випадків перевищила тисячу, а число летальних наслідків сягнуло щонайменше 246, що свідчить про надзвичайно високу швидкість розвитку епідемічного процесу.

    Експерти підкреслюють, що ключовими факторами стримування поширення вірусу залишаються швидке виявлення інфікованих, ефективна ізоляція, контроль переміщення населення в уражених районах та міжнародна медична допомога. Водночас вони попереджають, що будь-які затримки у реагуванні можуть призвести до різкого погіршення ситуації та значного розширення географії спалаху, що створить додаткові ризики для систем охорони здоров’я в усьому регіоні.

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію через спалах Еболи в Конго

    ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію через спалах Еболи в Конго

    Всесвітня організація охорони здоровʼя офіційно визнала новий, 17-й за рахунком спалах Ebola virus disease у Демократичній Республіці Конґо надзвичайною ситуацією міжнародного рівня. Рішення ухвалене на тлі стрімкого погіршення епідеміологічної ситуації та занепокоєння щодо можливого виходу інфекції за межі країни.

    За даними медичних структур і міжнародних спостерігачів, ситуація в регіоні залишається нестабільною: кількість підозрілих і підтверджених випадків продовжує зростати, а географія поширення розширюється. Особливу тривогу викликає те, що окремі випадки вже були зафіксовані у сусідній Уганді, що підвищує ризик транскордонної передачі вірусу.

    Експерти ВООЗ наголошують, що нинішній спалах має низку особливостей, які ускладнюють його стримування. Попередньо встановлено, що причиною інфікування може бути вірус Bundibugyo ebolavirus — один із менш вивчених різновидів Еболи.

    Це суттєво відрізняє нинішню ситуацію від попередніх великих спалахів у регіоні, більшість з яких були спричинені штамом Заїр. Саме проти нього були розроблені основні вакцини та терапевтичні підходи, які використовувалися під час попередніх криз.

    У випадку ж Бундібуджо-варіанту ситуація значно складніша: наразі не існує схвалених специфічних вакцин або цільових методів лікування, що змушує медичні служби застосовувати лише підтримувальну терапію та класичні заходи інфекційного контролю.

    За оцінками ВООЗ, фактичний масштаб поширення хвороби може бути недооціненим. Це пов’язано з обмеженим доступом до медичних установ у постраждалих районах, затримками у лабораторному тестуванні та великою кількістю пацієнтів із симптомами, які ще не пройшли підтвердження.

    Окремо фахівці звертають увагу на те, що в умовах сільських і важкодоступних регіонів частина випадків може залишатися поза офіційною статистикою, що створює ризик прихованих ланцюгів передачі інфекції.

    Найбільше занепокоєння викликає потенційне поширення інфекції через відкриті сухопутні кордони. ВООЗ  попереджає, що країни регіону повинні негайно посилити контроль за переміщенням населення, особливо у прикордонних районах.

    Водночас організація підкреслює: повне закриття кордонів не рекомендується, оскільки це може призвести до паніки, неконтрольованих переміщень людей і ще більшого ускладнення епідемічного нагляду. Натомість пріоритетом мають стати точкові перевірки, медичний скринінг та ізоляція підозрілих випадків.

    Паралельно з ВООЗ, до реагування залучені регіональні та міжнародні структури, зокрема Африканські центри з контролю та профілактики захворювань, які скликали термінові координаційні наради. Обговорюються питання постачання захисного обладнання, лабораторної діагностики та посилення епідеміологічного нагляду.

    Також технічну допомогу направили міжнародні партнери, зокрема Центри з контролю та профілактики захворювань, які беруть участь у моніторингу ситуації та підтримці місцевих медичних служб.

    Ebola virus disease є одним із найнебезпечніших вірусних захворювань у світі. Інфекція передається через прямий контакт із біологічними рідинами зараженої людини або через забруднені поверхні та предмети.

    Типові симптоми включають високу гарячку, сильну слабкість, м’язовий біль, блювання, діарею, а у важких випадках — внутрішні та зовнішні кровотечі. Летальність залежить від штаму вірусу, швидкості діагностики та доступу до медичної допомоги.

    За попередніми даними, у Демократичній Республіці Конго вже зафіксовано близько 80 смертей, а ще понад 240 осіб перебувають під підозрою на інфікування. Медичні служби працюють у режимі надзвичайного навантаження, особливо в районах із обмеженим доступом до лікарень.

    Епідеміологи також нагадують, що попередні спалахи Еболи в країні вже призводили до десятків і сотень жертв, а 2025 рік став одним із найскладніших періодів для системи охорони здоров’я регіону.

    Фахівці наголошують, що ключовими факторами стримування спалаху є швидке виявлення інфікованих, негайна ізоляція, відстеження контактів та активна інформаційна робота серед населення.

    Водночас міжнародні організації закликають уникати паніки та необґрунтованих обмежень пересування, підкреслюючи, що ефективна координація між країнами регіону є критично важливою для контролю ситуації.

    Наразі ситуація залишається динамічною, а ВООЗ продовжує оцінювати ризики подальшого поширення інфекції як високі, але контрольовані — за умови швидкого реагування та міжнародної підтримки.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Медики б’ють на сполох: система дитячої кардіохірургії України може опинитися під загрозою

    Медики б’ють на сполох: система дитячої кардіохірургії України може опинитися під загрозою

    Одна з ключових галузей української медицини — дитяча кардіологія та кардіохірургія — опинилася у центрі гострої дискусії через можливу реорганізацію ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Медики, пацієнти та батьки дітей із вадами серця заявляють про ризик руйнування системи, яка формувалася десятиліттями.

    Йдеться про можливе відокремлення дитячого корпусу Центру та його приєднання до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

    Лікарі наголошують: на перший погляд адміністративне рішення може мати критичні наслідки для всієї системи дитячої кардіохірургії в Україні.

    За словами фахівців, українська школа дитячої кардіохірургії створювалася з 1998 року як комплексна система, що об’єднує не лише операційні можливості, а й цілі команди вузькопрофільних спеціалістів, високотехнологічне обладнання, маршрути пацієнтів, інтенсивну терапію, пренатальну діагностику та післяопераційний супровід.

    Медики підкреслюють, що хірургія новонароджених є одним із найскладніших напрямків сучасної медицини.

    «Діти — не дорослі пацієнти. Родина не може просто “докупити” необхідні матеріали на сотні тисяч гривень. Є діти-сироти, діти з малозабезпечених родин, немовлята у критичних станах, яких потрібно оперувати негайно», — наголошують лікарі.

    У Центрі зазначають, що більшість критичних вроджених вад серця за умови своєчасного оперативного втручання дають дитині шанс на повноцінне життя.

    Окреме занепокоєння викликає можливе скорочення фінансування та ризик втрати професійної команди.

    Фахівці попереджають: якщо дитячий корпус стане лише одним із підрозділів великої структури без окремого управління, автономії та стабільного фінансування, це може призвести до руйнування системи, а не її розвитку.

    За словами медиків, Україна вже має власну школу дитячої кардіохірургії міжнародного рівня. До українських лікарів на лікування приїжджали пацієнти з інших країн, зокрема з Молдови.

    Водночас держави, які не мають власної системи дитячої кардіохірургії, змушені направляти дітей за кордон та витрачати на лікування значно більше коштів.

    У зв’язку із ситуацією медики, пацієнти та громадські активісти звернулися до Президента України, Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров’я із закликом не допустити руйнування системи допомоги дітям із вадами серця.

    Серед основних вимог:

    — не ухвалювати рішень щодо відокремлення дитячого корпусу без публічного професійного обговорення;

    — забезпечити окреме стабільне фінансування дитячої кардіології та кардіохірургії;

    — гарантувати збереження професійної команди Центру;

    — не допустити втрати доступу дітей до своєчасної високоспеціалізованої допомоги.

    Також триває збір підписів під петицією щодо збереження системи дитячої кардіохірургії в Україні.

    Медична спільнота наголошує: наслідки можливого руйнування цієї системи можуть виявитися значно дорожчими — як у фінансовому, так і в людському вимірі.