Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • Українець із ножем напав на людей у монастирі в Польщі: є загиблий і четверо поранених

    Українець із ножем напав на людей у монастирі в Польщі: є загиблий і четверо поранених

    У польському місті Ярослав Підкарпатського воєводства вранці 24 вересня стався напад із ножем на території монастиря сестер-бенедиктинок. Польська поліція повідомила про затримання 31-річного громадянина України.

    Інцидент стався близько 9:30. За попередніми даними, чоловік напав на людей, які перебували на території монастиря на вулиці Бенедиктинській. Унаслідок атаки поранення дістали п’ятеро людей — жінка та четверо чоловіків.

    Постраждалих доправили до лікарень. Спочатку повідомлялося, що стан трьох із них оцінюється як дуже тяжкий. Згодом польські та українські медіа з посиланням на правоохоронців повідомили, що один із поранених чоловіків помер.

    Правоохоронці, які прибули на місце, затримали підозрюваного. При ньому, за даними польських ЗМІ, вилучили ніж.

    Серед постраждалих є духовні особи. Водночас особу пораненої жінки та її зв’язок із монастирською спільнотою на момент перших повідомлень офіційно не уточнювали.

    На території монастиря працюють слідчі та криміналісти. Поліція встановлює точну послідовність подій, а також мотив нападника. Причини атаки наразі офіційно не названі, тому пов’язувати інцидент із політичними, релігійними чи іншими мотивами підстав поки немає.

    За даними польських медіа, після нападу в місті також посилили заходи безпеки. Деяким навчальним закладам нібито рекомендували тимчасово не випускати дітей на вулицю, однак ця інформація спочатку поширювалася неофіційно.

    Розслідування триває. Польська поліція обіцяє повідомити додаткові деталі після проведення першочергових слідчих дій.

  • У Міноборони новий заступник з цифровізації: що відомо про Олексія Реву

    У Міноборони новий заступник з цифровізації: що відомо про Олексія Реву

    Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На новій посаді він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони. Про призначення 24 вересня повідомило Міністерство оборони.

    Рева вже працював в ІТ-напрямі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку «Армія+», цифрової системи обліку військовослужбовців «Імпульс», а також очолював проєктні команди. У відомстві очікують, що його досвід дозволить швидше масштабувати цифрові рішення у війську.

    Одним із головних завдань нового заступника стане об’єднання різних цифрових інструментів у спільну екосистему. Йдеться про системи, які мають скорочувати час на ухвалення рішень, спрощувати бюрократичні процеси та забезпечувати військовим швидкий доступ до актуальної інформації.

    Серед пріоритетів залишаються розвиток «Армія+», «Резерв+» та бойової системи DELTA. Також Міноборони планує ширше залучати українські ІТ-компанії до створення цифрових продуктів для війська. Ідея полягає в тому, щоб шлях від конкретної потреби військових до розробки й практичного впровадження технології ставав коротшим.

    У Міноборони наголошують, що цифровізація вже перестала бути допоміжним напрямом і фактично стала одним із ключових елементів управління Силами оборони. Йдеться не лише про електронні сервіси для військовослужбовців, а й про системи обліку, управління даними та бойові цифрові платформи.

    Призначення Реви означає, що саме він тепер координуватиме цей напрям на рівні керівництва міністерства. Відомство очікує від нового заступника подальшого розвитку вже запущених продуктів та інтеграції їх між собою.

    Офіційно про інші кадрові чи структурні зміни, пов’язані з його призначенням, Міноборони наразі не повідомляло.

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    «Медвежатник» для підстави комбата: ДБР знайшло нового фігуранта справи Ширшина

    Справа про підкидання наркотиків колишньому командиру батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександру Ширшину отримала новий, фактично кримінальний поворот. 23 вересня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ще одному учаснику ймовірної провокації — чоловіку, якого правоохоронці називають відомим у кримінальних колах «медвежатником». За версією слідства, саме він мав спеціальні навички для відкриття чужих автомобілів і допоміг іншим фігурантам потрапити до машини Ширшина.

    ДБР стверджує, що цей чоловік не був випадковим учасником історії. Його нібито спеціально знайшли для реалізації плану з дискредитації військового. Використовуючи кримінальні навички, він відкрив автомобіль Ширшина, після чого троє інших підозрюваних військовослужбовців отримали доступ до салону й, за версією слідчих, заховали там наркотичні засоби та психотропні речовини.

    Саме цей епізод, на думку слідства, був частиною заздалегідь підготовленої операції: створити штучні «докази», повідомити про них правоохоронцям, а потім домогтися затримання Ширшина й відкриття проти нього кримінального провадження.

    Машину відкривали спеціально

    За інформацією ДБР, троє основних фігурантів справи раніше незаконно стежили за екскомандиром і збирали про нього конфіденційні дані.

    Але для проникнення до автомобіля їм, за версією слідства, знадобилася окрема людина зі специфічними навичками. Саме так у справі й з’явився «медвежатник».

    У ніч із 27 на 28 серпня фігуранти проникли до автомобіля Ширшина біля його будинку. Усередині машини, за даними ДБР, вони сховали наркотики та психотропні речовини, попередньо розфасовані у зіп-пакети. Після цього учасники схеми самі повідомили Військову службу правопорядку та поліцію про нібито наявність заборонених речовин в автомобілі.

    Коли Ширшин сів у машину й поїхав у своїх справах, за ним продовжували стежити. Його маршрут, як стверджує слідство, передавали правоохоронцям.

    У Харкові автомобіль зупинили поліцейські. Під час огляду вони знайшли саме ті пакети, які, за нинішньою версією ДБР, були підкладені заздалегідь.

    Ширшин одразу заявив, що його підставили

    28 серпня, ще до того, як правоохоронці оголосили про викриття ймовірної схеми, сам Ширшин публічно заявив, що наркотики йому підкинули.

    Він розповідав, що поліція під час особистого обшуку нічого забороненого в нього не знайшла, а пакет в автомобілі був захований у місці, куди він сам майже не заглядав.

    Ширшин також звернув увагу, що правоохоронці нібито дуже точно знали, де саме шукати пакунок. Тоді ж він повідомляв про підозріле стеження й присутність біля місця події людей, яких вважав пов’язаними із силовими структурами.

    Національна поліція після резонансу заявила, що сигнал про можливу наявність наркотиків надійшов від Військової служби правопорядку. Тодішній т.в.о. керівника Нацполіції Максим Цуцкірідзе доручив окремо перевірити походження цієї оперативної інформації та обставини огляду автомобіля.

    Через два тижні ДБР заявило: наркотики справді підкинули

    9 вересня справа різко змінилася.

    ДБР разом із Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції повідомило про викриття трьох військовослужбовців окремого штурмового полку, які, за версією слідчих, і організували провокацію проти Ширшина.

    «Українська правда» з посиланням на джерело у правоохоронних органах писала, що йдеться про військовослужбовців 225-го окремого штурмового полку. Саме ДБР у своєму повідомленні номер підрозділу не називало.

    Слідство стверджує, що чоловіки незаконно стежили за Ширшиним, збирали персональну інформацію, організували проникнення в авто, придбали наркотики та психотропи, а після їх підкидання намагалися використати поліцію і ВСП для створення кримінальної справи проти екскомандира.

    За даними прокуратури, у машині йшлося приблизно про 30 пакетів із канабісом та PVP.

    Усіх трьох військових відправили під варту

    11 вересня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи трьом основним підозрюваним.

    Усі вони були відправлені під варту з можливістю внесення застави. Одному з підозрюваних суд визначив заставу 14,9 млн грн, двом іншим — приблизно по 12,6 млн грн.

    Їм інкримінують одразу кілька злочинів: незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації, незаконний обіг наркотиків і психотропів, а також підбурення до притягнення завідомо невинної людини до кримінальної відповідальності.

    Новому фігуранту — «медвежатнику» — поки оголосили підозру у пособництві незаконному проникненню до іншого володіння особи. ДБР готує клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

    «Ненька інфо» писала про цю історію ще на самому початку

    Ще 29 серпня «Ненька інфо» повідомляла про огляд автомобіля екскомбата та дивні обставини появи в машині пакетів із невідомими речовинами.

    Обшук авто екскомбата 47-ї бригади: у машині Олександра Ширшина виявили підозрілі речовини за наведенням ВСП

    На той момент ситуація виглядала зовсім інакше: поліція офіційно повідомляла про виявлення речовин, експертиза ще тривала, а сам Ширшин заявляв, що його намагаються підставити.

    Через кілька тижнів версія самого військового фактично стала основною версією слідства ДБР.

    Передісторія конфлікту Ширшина

    Історія набула особливого резонансу ще й через попередні конфлікти Ширшина з військовим командуванням.

    У травні 2025 року, коли він командував батальйоном 47-ї бригади, Ширшин різко критикував окремі бойові завдання на Курському напрямку та публічно заявляв про невиправдані, на його думку, втрати.

    Після цього щодо нього проводили службову перевірку, яка визнала військового недисциплінованим. Водночас у лютому 2026 року суд задовольнив позов Ширшина та скасував одну з дисциплінарних доган.

    Сам Ширшин також заявляв, що пізніше передавав ДБР інформацію про можливі правопорушення в одному зі штурмових підрозділів. Він пов’язував подальше стеження за собою саме зі своєю публічною активністю, хоча правоохоронці наразі офіційно не встановили мотив або замовника ймовірної провокації.

    Головне питання тепер — хто замовив операцію

    Новий підозрюваний суттєво розширює картину справи.

    За версією ДБР, це вже не виглядає як спонтанна дія кількох людей. Слідство описує послідовність, що включала стеження, збір інформації, пошук людини зі спеціальними кримінальними навичками, проникнення до автомобіля, закупівлю та підкидання наркотиків, повідомлення силовиків і передачу їм маршруту військового.

    Тобто йдеться про цілу підготовлену операцію.

    При цьому слідство поки публічно не називає людину, яка могла віддати наказ або бути ініціатором провокації. ДБР лише повідомляє, що встановлення всіх причетних триває.

    Саме це тепер стає центральним питанням справи: якщо підкидання наркотиків було справді організованою провокацією, хто її замовив і навіщо потрібно було дискредитувати колишнього комбата 47-ї бригади.

    Водночас усі викладені обставини щодо конкретних підозрюваних є версією слідства. Їхню винуватість може встановити лише суд.

  • Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.

    За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.

    У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.

    Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.

    Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.

    Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.

    У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.

    Але на цьому справа не зупинилася.

    Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті

    23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.

    За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.

    За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.

    Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.

    А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.

    15,4 млн грн перевели в USDT

    НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.

    За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.

    Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.

    Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.

    Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.

    Із крипти — у Mercedes

    Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.

    За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.

    Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.

    Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.

    Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.

    Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар

    Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.

    Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.

    У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.

    Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.

    Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.

    Справи навколо закупівлі дронів множаться

    Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.

    У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.

    В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.

    На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.

    Зокрема:

    Виробник дронів «Генерал Черешня» погрожував БФ «Твій Крок» через відмову купувати продукцію за завищеними цінами

    А ще:

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.

    Що далі

    Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.

    Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.

    При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.

    І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.

    Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.

  • Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.

    За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.

    Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.

    Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.

    Після цього зателефонувала Мудра

    Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.

    Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.

    За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.

    Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.

    Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.

    Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.

    Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.

    У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її

    Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.

    Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.

    Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.

    Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.

    Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.

    У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку

    Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.

    21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.

    Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.

    А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.

    Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»

    19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».

    За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.

    Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».

    НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.

    Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    Мудра теж опинилася у справі

    Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.

    «Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.

    Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії

    Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.

    10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.

    Чому історія з Гладишенком особливо показова

    У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.

    Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.

    Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.

    Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.

    Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.

  • Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    У родини нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма журналісти Bihus.Info виявили одразу кілька дорогих активів, які не відображені в його деклараціях у тому вигляді, в якому ними, за версією розслідувачів, могла користуватися сім’я посадовця. Йдеться про квартиру площею понад 100 квадратних метрів і паркомісце у столичних «Новопечерських Липках», Porsche Macan, яким користувалася дружина міністра, а також мисливське господарство на Черкащині, у користуванні якого перебуває близько 18 тисяч гектарів угідь. Сам Кім заперечує користування частиною цього майна та пояснює інші епізоди кредитом і правилами декларування.

    Віталій Кім став міністром у справах ветеранів 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року він очолював Миколаївську облдержадміністрацію, а після початку повномасштабної війни — обласну військову адміністрацію. Його нинішню посаду підтверджують Кабінет Міністрів і Мінветеранів.

    Саме після переходу Кіма до уряду журналісти вирішили уважніше подивитися на спосіб життя та активи його родини.

    Квартира у «Новопечерських Липках» за приблизно $350 тисяч

    Найдорожчою знахідкою Bihus.Info стала нерухомість у одному з найдорожчих житлових комплексів Києва.

    За даними розслідування, влітку 2025 року компанія дружини міністра Юлії Кім — «Медиа группа» — придбала квартиру площею понад 100 квадратних метрів у ЖК «Новопечерські Липки». Разом із житлом компанія оформила й паркомісце.

    Журналісти оцінили квартиру без ремонту разом із місцем у паркінгу приблизно у $350 тисяч на момент придбання.

    При цьому, за даними YouControl, на які посилається Bihus.Info, публічна фінансова звітність компанії дружини Кіма протягом попередніх років була або нульовою, або взагалі відсутньою.

    Саме ця деталь викликала додаткові питання у журналістів: звідки компанія з такою фінансовою історією могла взяти кошти на елітну нерухомість.

    Кім каже: квартира куплена в кредит

    Сам Віталій Кім у коментарі Bihus.Info заявив, що квартирою та паркомісцем у «Новопечерських Липках» він не користується.

    За його словами, житло справді записане на компанію дружини, але придбане у кредит. На запитання про фінансові можливості компанії міністр відповів, що доходи були у ФОП Юлії Кім, а кошти відображалися в декларації.

    Водночас журналісти звернули увагу на ще одну деталь.

    За їхніми підрахунками, у декларації Кіма за 2025 рік заощадження родини не зменшилися після придбання квартири, а навпаки — зросли приблизно на 6,5 млн грн порівняно з попереднім роком.

    При цьому річний офіційний дохід сім’ї за 2025-й становив близько 7 млн грн до сплати податків. Bihus.Info звертає увагу, що окремих витрат на придбання квартири у декларації журналісти не побачили.

    Ці обставини самі по собі не доводять порушення законодавства — юридичну оцінку правильності декларування може дати НАЗК. Однак саме невідповідність між способом життя, активами компанії дружини та публічними деклараціями стала основою журналістського розслідування.

    Porsche, якого немає в декларації

    Другий гучний епізод стосується автомобіля Porsche Macan.

    На паркомісці компанії Юлії Кім у «Новопечерських Липках» журналісти помітили Porsche, на якому дружина міністра ще у 2024 році отримувала штраф.

    Сам автомобіль оформлений не на сім’ю Кіма, а на будівельну компанію «С-Девелоп», пов’язану з бізнесменом Романом Сербеновим. За словами самого Кіма, Сербенов раніше працював директором у його будівельних компаніях, а також разом із ним був пов’язаний із миколаївським баскетбольним клубом.

    Сербенов розповів журналістам, що компанія придбала Porsche ще у 2022 році й передала його в оренду Юлії Кім.

    Міністр пояснив відсутність автомобіля у декларації тим, що дружина орендувала його менше ніж 180 днів у відповідному звітному періоді. До цього, за його словами, користування машиною було лише періодичним.

    Саме тут виникає одна з головних інтриг розслідування: власник компанії говорить, що машина була передана дружині Кіма ще раніше, тоді як міністр наголошує на нетривалому користуванні, яке, на його думку, не створювало обов’язку декларувати авто.

    Ще один Touareg — уже від колишньої дружини

    Журналісти також звернули увагу на ще один Volkswagen Touareg, який з’являвся біля «Новопечерських Липок».

    Раніше Кім орендував цей автомобіль у миколаївської компанії, а згодом машина перейшла у власність його колишньої дружини Ольги.

    Bihus.Info зафіксували авто біля столичного ЖК та встановили, що воно протягом останніх місяців отримувало штрафи. Сам Кім заявив, що колишня дружина перебуває за межами України, а автомобілем він не користується.

    Ще один Volkswagen Touareg, схожий на той, який орендує сам міністр, журналісти також помічали на паркінгу комплексу. Через кілька днів на пасажирському місці цього авто вони зафіксували чоловіка, схожого на Кіма.

    Сам посадовець заперечує, що живе у квартирі дружини.

    Але найцікавіше — 18 тисяч гектарів для полювання

    Окрема частина розслідування стосується «Канівського лівобережного мисливського господарства» на Черкащині.

    У користуванні підприємства перебувають приблизно 18 тисяч гектарів мисливських угідь. Влітку 2025 року у господарства змінилися власники.

    Одним із них став Олександр Степанов — давній бізнес-партнер Кіма. За даними Bihus.Info, він роками фігурував у спільних компаніях як із нинішньою, так і з колишньою дружинами посадовця.

    І тут історія стає ще цікавішою.

    Сам Степанов повідомив журналістам, що полювання не любить, на мисливській базі практично не бував і навіть не знає свого нового бізнес-партнера Андрія Галкіна. Людина з таким самим ім’ям і прізвищем раніше була помічником народного депутата Романа Іванісова.

    Сам Кім на цій базі бував

    Віталій Кім, на відміну від Степанова, ніколи не приховував, що любить полювання.

    У коментарі журналістам міністр підтвердив, що кілька разів бував на цій мисливській базі, але пояснив це запрошеннями друзів.

    Також він розповів, що з Романом Іванісовим познайомився ще у 2020 році — саме на полюванні.

    Степанов, своєю чергою, зробив ще одну цікаву заяву: за його словами, Кім може приїжджати на базу й без його відома — з людьми, яких «не хотілося б афішувати».

    Bihus.Info повідомляє, що серед людей, які могли бувати там разом із Кімом, журналісти також називають керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Це твердження походить саме з журналістського розслідування; офіційного підтвердження такого спільного відпочинку від Арахамії в оприлюдненому матеріалі немає.

    Журналісти підозрюють номінальних власників

    Саме через дивну структуру власності Bihus.Info припускає, що формальні власники мисливського господарства можуть володіти ним не лише у власних інтересах.

    На це, на думку журналістів, вказують одразу кілька деталей: давній бізнес-зв’язок Степанова з Кімом, байдужість самого власника до полювання, його незнання другого партнера і регулярні візити Кіма на базу.

    Однак важливо: це журналістська версія, а не встановлений правоохоронцями факт. Даних про підозру Кіму у зв’язку з цими активами чи про рішення НАЗК щодо порушень декларування станом на 23 вересня у відкритих джерелах немає.

    «Ненька інфо» вже писала про активи родини Кіма

    На «Ненька інфо» вже виходив матеріал про результати цього розслідування:

    Елітні квадрати, таємні автопарки та мисливські угіддя: які приховані активи виявили у родини міністра Кіма

    Схожа історія з майном, яке журналісти не знайшли в декларації посадовиці, раніше була і з колишньою віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною. «Ненька інфо» писала про квартиру в центрі Києва, якою вона, за даними Bihus.Info, користувалася, хоча житло не було вказане в декларації.

    Ще одне близьке за тематикою розслідування стосувалося родин співробітників кіберполіції та дорогої нерухомості у «Новопечерських Липках»:

    Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    У Міністерстві розвитку громад та територій України вранці 23 вересня правоохоронці проводять слідчі дії щодо директора Департаменту політики відновлення. За інформацією самого відомства, розслідування стосується можливого отримання неправомірної вигоди за зняття санкцій із суб’єктів господарювання під час роботи посадовця на попередньому місці.

    Міністерство наголошує, що обставини справи не пов’язані з його нинішньою роботою у відомстві. Водночас там заявили, що через характер підозр не можуть ігнорувати можливі ризики й уже 23 вересня планують відсторонити посадовця від виконання обов’язків. Паралельно у міністерстві триває внутрішній аудит процесів.

    За даними «Цензор.НЕТ», посаду директора Департаменту політики відновлення нині обіймає Віктор Стеблиненко. Видання також зазначає, що слідчі дії проходять безпосередньо в офісі міністерства.

    У відомстві повідомили, що надають правоохоронцям необхідну інформацію та сприяють розслідуванню. Після завершення перевірок і слідства обіцяють ухвалити кадрові рішення відповідно до законодавства.

    Наразі правоохоронні органи публічно не повідомляли про оголошення підозри, суму ймовірної неправомірної вигоди чи конкретних суб’єктів господарювання, з яких могли знімати санкції. Тому ці деталі поки залишаються невідомими.