Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.
У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.
Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.
У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.
24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.
Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.
Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.
Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.
Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.
Спецпосланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі прибув до Москви, де має продовжити гуманітарні переговори щодо наслідків війни Росії проти України. Очікується, що його зустрічі з представниками російської сторони триватимуть 28–30 вересня.
Раніше російські державні медіа повідомляли, що Дзуппі планує зустрітися, зокрема, з радником Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Основною темою переговорів мають стати гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Reuters підтверджував підготовку такого візиту ще 21 вересня.
Сам Дзуппі називає головними напрямами своєї місії повернення українських дітей, обміни військовополоненими, возз’єднання родин та інші гуманітарні питання. Цей канал Ватикан підтримує ще з 2023 року, коли кардинал за дорученням тодішнього Папи Франциска відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін.
За понтифікату Лева XIV місія продовжилася. У липні Дзуппі знову відвідав Україну, де зустрічався з українськими посадовцями, родичами полонених та відвідав табір «Захід-1», де утримуються полонені військові російської армії. Під час переговорів обговорювали повернення українських дітей, обміни полоненими, пошук зниклих безвісти та повернення цивільних.
Особливу увагу Ватикан приділяє українським дітям, вивезеним до Росії. Святий Престол офіційно заявляв, що вони мають бути повернуті до своїх родин, а гуманітарна дипломатія Дзуппі залишається одним із каналів, через які Ватикан намагається сприяти цьому процесу.
Нинішній візит Дзуппі до Москви не означає початку окремих політичних мирних переговорів. Публічно підтверджений мандат кардинала насамперед стосується гуманітарних питань — дітей, полонених, цивільних і возз’єднання сімей. Саме цей напрям Ватикан намагається підтримувати незалежно від загального стану політичних переговорів між Україною та Росією.
Польський священник отець Адріан, який був поранений під час нападу з ножем у монастирі в Ярославі, закликав поляків не переносити відповідальність за злочин одного громадянина України на весь український народ.
Священник виступив із проповіддю через два дні після трагедії. На службу він прийшов із перебинтованими головою та рукою і слідами травм на обличчі. Під час меси отець Адріан заявив, що пробачає 31-річного нападника Ігоря М. та закликав молитися за нього.
Окремо священник звернув увагу на громадянство підозрюваного.
«Я хотів би попросити вас не звинувачувати народ, з якого походить злочинець. Зло було скоєно конкретною особою, яка несе відповідальність за свої дії».
Він закликав не відповідати на трагедію ненавистю до українців, а зберігати підтримку та взаєморозуміння.
Напад стався 24 вересня на території монастиря сестер-бенедиктинок у польському Ярославі. За даними слідства, 31-річний громадянин України напав із ножем на п’ятьох людей. Один зі священників, Станіслав Збойнович, помер від отриманих поранень, ще четверо людей були травмовані.
Польська прокуратура підготувала підозрюваному обвинувачення у вбивстві, замаху на вбивство та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень. Водночас через його стан лікарі проводили психіатричне обстеження, а можливі мотиви нападу залишалися предметом слідства.
Тепер слова пораненого отця Адріана стали ще одним публічним закликом не перетворювати кримінальний злочин конкретної людини на привід для колективних звинувачень українців.
У Вишневому Бучанського району Київської області російський безпілотник упав просто на проїжджу частину, якою в цей момент рухалися автомобілі. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще троє постраждали, пошкоджено п’ять машин. Вставлений текст
За даними Київської ОВА, після влучання виникла пожежа. Постраждалим надали медичну допомогу, після чого їх госпіталізували. Голова КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що стан поранених уточнюється.
Атака 27 вересня зачепила й інші райони Київщини. У Броварах спалахнули складська та офісна будівлі, однак там минулося без постраждалих. У Фастівському районі було пошкоджене підприємство з виробництва вікон і два автомобілі, поранення дістав охоронець підприємства. Вставлений текст
У ніч проти 27 вересня російські дрони також масовано атакували Київ. У столиці загинув чоловік, ще кілька людей постраждали. У Солом’янському районі горіла СТО та був пошкоджений заклад освіти, а у Шевченківському районі безпілотник влучив у нежитлову будівлю. Вставлений текст
За даними Повітряних сил, тієї ночі Росія запустила по Україні 170 безпілотників різних типів, із яких 147 були знищені або подавлені силами ППО та РЕБ. Влучання зафіксували на 18 локаціях. Вставлений текст
«Ненька інфо» раніше вже писала про масштабні удари РФ по Києву та області, зокрема про пожежі, пошкодження цивільної інфраструктури та атаки на об’єкти зв’язку й дата-центри.
Нинішній удар по Вишневому став одним із найнебезпечніших епізодів атаки на Київщину 27 вересня, адже дрон упав безпосередньо на дорогу серед автомобілів, що рухалися.
В Одесі сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода поблизу блокпоста, де працювали представники поліції та військовослужбовці територіального центру комплектування.
За попередніми даними,52-річний іноземець за кермом BMW не впорався з керуванням та зіткнувся одразу з чотирма автомобілями, які перебували в заторі біля блокпоста. Про це повідомляє LIGA.net.
Унаслідок аварії травмувалися п’ятеро людей — двоє поліцейських і троє військовослужбовців. Інформація про характер їхніх травм та стан здоров’я наразі уточнюється.
На місці ДТП працювали правоохоронці та медики. Обставини зіткнення встановлюють, зокрема перевіряють стан водія BMW та причини, через які він не зміг уникнути зіткнення.
Наразі немає підтверджених даних, що водій навмисно намагався прорвати блокпост або здійснити наїзд на представників ТЦК чи поліції. За наявною інформацією, йдеться саме про дорожньо-транспортну пригоду.
Правоохоронці мають встановити повну картину аварії та надати правову оцінку діям 52-річного водія.
Інцидент привернув увагу через місце ДТП — аварія сталася безпосередньо біля блокпоста, де перебували представники силових структур та військові.
Подробиці щодо результатів перевірки водія та стану постраждалих очікуються.
У місті Шептицький Львівської області конфлікт на вулиці завершився вибухом гранати та госпіталізацією чотирьох людей. За даними правоохоронців, боєприпас під час суперечки з перехожими підірвав 36-річний місцевий мешканець — військовослужбовець, який на момент події перебував у відпустці.
Інцидент стався 26 вересня на проспекті Тараса Шевченка. Повідомлення про вибух надійшло на спецлінію 102, після чого на місце виїхали слідчо-оперативна група Шептицького районного відділу поліції, вибухотехніки та інші підрозділи поліції Львівщини.
За офіційно озвученими даними, внаслідок вибуху ніхто не загинув. Однак четверо місцевих мешканців отримали осколкові поранення.
Серед постраждалих — троє жінок віком 17, 18 та 56 років, а також 26-річний чоловік. Усіх доставили до лікарні, де їм надали необхідну медичну допомогу. За інформацією, яку наводять українські ЗМІ з посиланням на поліцію, загрози життю постраждалих немає.
Що передувало вибуху
За попередньою версією правоохоронців, перед вибухом між 36-річним чоловіком та перехожими виник конфлікт.
Саме під час цієї суперечки військовослужбовець, який перебував у відпустці, застосував гранату. Детального опису причини конфлікту, його тривалості або того, що саме стало безпосереднім приводом до застосування боєприпасу, поліція станом на 27 вересня не оприлюднювала.
Тому будь-які припущення щодо мотиву чоловіка або характеру суперечки наразі залишаються непідтвердженими.
Після вибуху правоохоронці розпочали пошуки підозрюваного. Поліцейські встановили його місцеперебування та затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Ця процедура дозволяє правоохоронцям затримати особу без попередньої ухвали слідчого судді у випадках, прямо визначених кримінальним процесуальним законодавством.
Відкрили справу про хуліганство
Слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство.
Йдеться про особливо тяжкий різновид хуліганських дій із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.
Санкція статті передбачає від трьох до семи років позбавлення волі.
Досудове розслідування триває. Найближчим часом суд має розглянути питання про запобіжний захід для затриманого.
Водночас правова кваліфікація справи в процесі розслідування може уточнюватися залежно від висновків експертиз, встановлених обставин вибуху та тяжкості отриманих потерпілими травм.
Вибухотехніки з’ясовують деталі
На місці працювали фахівці вибухотехнічної служби.
Саме вони мають встановити точний тип використаного боєприпасу, його походження та інші технічні характеристики. У первинному повідомленні поліція називає предмет гранатою, однак додаткових подробиць — зокрема марки боєприпасу або інформації про те, де військовослужбовець його отримав, — наразі публічно не повідомляли.
Так само немає підтвердженої інформації, чи мав затриманий законні підстави для зберігання цього боєприпасу.
Ці питання можуть стати предметом окремих слідчих дій та експертиз.
Подібні випадки вже траплялися
Інциденти із застосуванням гранат у громадських місцях періодично фіксують і в інших регіонах України.
«Ненька інфо» раніше повідомляла про випадок у Дніпропетровській області, де чоловік під час спроби затримання кинув у бік правоохоронців дві гранати. Тоді поранення отримали п’ятеро поліцейських.
Ще один резонансний випадок нещодавно стався безпосередньо на Львівщині. Біля будівлі територіального центру комплектування у Миколаєві Стрийського району стався вибух, унаслідок якого був поранений військовослужбовець ТЦК.
У тій історії правоохоронці на початковому етапі не повідомляли точний тип вибухового пристрою, тому називати його гранатою було передчасно.
Також у липні в Києві біля ресторану перехожі знайшли залишену куртку, всередині якої лежали два корпуси гранат та запал. На місце викликали поліцію й вибухотехніків, які вилучили небезпечні предмети та розпочали перевірку їх походження.
Найважливішою деталлю станом на день 27 вересня є те, що всі четверо потерпілих залишилися живими.
Їхні поранення правоохоронці характеризують як осколкові. Детальні діагнози, характер ушкоджень кожної людини та інформацію про можливу необхідність операцій публічно не розголошували.
Наймолодшій постраждалій — 17 років.
Усі четверо є місцевими мешканцями.
Правоохоронці також поки не повідомляли, чи були всі вони безпосередніми учасниками конфлікту, чи частина потерпілих випадково опинилася поруч у момент вибуху.
Слідство продовжується
Наразі основні обставини події вже встановлені: місце вибуху, особа затриманого та кількість постраждалих.
Втім, слідству ще належить відповісти на низку питань — що стало причиною конфлікту, звідки у військовослужбовця була граната, за яких саме обставин вона здетонувала та чи усвідомлював чоловік небезпеку для людей поруч.
Остаточні висновки щодо вини 36-річного військовослужбовця може зробити лише суд.
Поки ж він затриманий, кримінальне провадження розслідується за статтею про хуліганство із застосуванням небезпечного предмета, а четверо постраждалих після вибуху отримують необхідну медичну допомогу.
У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.
ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян
Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.
Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.
Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.
До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.
За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.
Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.
Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.
Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.
За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.
Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.
Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.
Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.
Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.
Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.
Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.
Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.
Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.
На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.
При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.
Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.
Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.
З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.
У ніч проти 27 вересня Київ знову опинився під атакою російських безпілотників. Найважчі наслідки зафіксували у Солом’янському районі столиці, де після влучань БпЛА виникли пожежі у нежитлових будівлях. Під час ліквідації наслідків одного з ударів рятувальники виявили тіло чоловіка. Ще на одній локації спалахнула будівля станції технічного обслуговування автомобілів.
За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в одному з епізодів російський безпілотник влучив в одноповерхову будівлю СТО. Після удару споруда загорілася. Вогонь створював загрозу для розташованого поруч закладу громадського харчування, однак рятувальникам вдалося не допустити подальшого поширення пожежі. Приблизно о третій годині ночі займання ліквідували.
Ще одне влучання зафіксували в нежитловій будівлі Солом’янського району. Під час гасіння пожежі надзвичайники виявили всередині тіло чоловіка. Цю пожежу також вдалося ліквідувати. Інформації про особу загиблого та обставини, за яких він перебував у будівлі, станом на ранок офіційні служби не оприлюднювали.
При цьому атака на столицю фактично тривала хвилями ще з вечора 26 вересня. Офіційний портал Києва повідомляв, що вже о 18:31 у місті була оголошена дронова небезпека. Протягом вечора влада фіксувала нові влучання та падіння уламків у кількох районах.
У Шевченківському районі безпілотник влучив в офісну будівлю. Пізніше там також зафіксували влучання у незаселений житловий будинок, де виникла пожежа. У Святошинському районі уламки впали на територію закладу дошкільної освіти. За попередньою інформацією міської влади, на цій локації обійшлося без пожежі та значних руйнувань.
У самому Солом’янському районі протягом 26 вересня було одразу кілька небезпечних епізодів. Близько 13:50 уламки БпЛА впали на відкритій території поблизу приватних будинків. Увечері повідомлялося про влучання в нежитлову будівлю із задимленням. Згодом один із безпілотників упав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила п’ятиповерховий будинок: у ньому вибило вікна та пошкодило фасад.
Близько 00:49 уже 27 вересня міська влада повідомила про чергове влучання БпЛА у складську будівлю Солом’янського району, де виникла пожежа. Екстрені служби виїхали на місце. Саме на тлі цієї серії ударів уранці ДСНС підтвердила загибель чоловіка та пожежу на СТО.
Загалом ситуація у Києві залишалася напруженою протягом усього вечора та ночі. За інформацією міської влади, лише протягом 26 вересня внаслідок російських атак постраждали щонайменше сім людей. Медичну допомогу їм надали амбулаторно. Ці дані стосувалися попередніх епізодів атаки й були оприлюднені ще до підтвердження нічної загибелі чоловіка у Солом’янському районі.
Атака на Київ була частиною масштабного застосування Росією ударних безпілотників проти України. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 27 вересня, починаючи приблизно з 21:00 26 вересня, російські війська запустили 115 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів. Понад 70 із них, за даними військових, були «Шахедами». Дрони запускали з напрямків Курська, Міллерового та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із району Чауди в тимчасово окупованому Криму.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.
Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 97 збитих або подавлених російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Водночас військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на шести локаціях і падіння збитих дронів або їхніх уламків ще на двох локаціях. На момент публікації ранкового зведення атака все ще тривала.
Для Києва це вже не перша масштабна серія ударів за останні дні. «Ненька інфо» раніше повідомляла про масовану атаку 23 вересня, коли в столиці були пошкоджені фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі. Тоді повідомлялося про загиблих і понад два десятки постраждалих. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту
Також «Ненька інфо» писала про наслідки попередніх атак саме для Солом’янського району. Під час одного з серпневих обстрілів найбільше жертв у столиці зафіксували саме там: російський удар серйозно пошкодив багатоповерховий житловий будинок та спричинив масштабну пожежу. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих
Крім того, 24 вересня в Солом’янському районі під час повітряної тривоги в укритті помер 65-річний чоловік. За словами його доньки, які наводили медіа, він регулярно ховався там під час обстрілів, а того разу після вибухів йому стало зле. У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики
Таким чином, ніч проти 27 вересня стала продовженням серії повітряних атак на столицю. Цього разу основні підтверджені трагічні наслідки нічної хвилі зафіксували у Солом’янському районі: одна людина загинула, після ударів безпілотників горіли СТО та інша нежитлова будівля. Рятувальники ліквідували пожежі, а остаточні масштаби пошкоджень міські служби продовжують уточнювати.
У Києві відбулася знакова духовна подія — Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Епіфаній здійснив чин урочистого освячення новопобудованого храму святих Бориса і Гліба у столичному мікрорайоні Варшавський.
Про це повідомила меценатка храму та фундаторка компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова на своїй офіційній сторінці у Facebook.
Головні деталі створення та освячення святині:
Історія будівництва: Закладення фундаменту майбутнього храму відбулося понад п’ять років тому — 6 серпня 2021 року. Навіть після початку повномасштабного вторгнення росії будівельні роботи не зупинялися. У 2024 році на будівлі встановили купольні хрести, а тепер церква остаточно відкрила свої двері для вірян.
Особистий привід: Як зазначила меценатка, головним натхненником зведення святині став її батько — видатний професор і доктор фізико-математичних наук Борис Романюк, який нещодавно відзначив своє 80-річчя.
Слово Предстоятеля: Під час церемонії освячення Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до пастви з натхненною промовою:
«У час руйнування, попри все, ми продовжуємо будувати, у час випробувань — не втрачаємо віри», — підкреслив очільник ПЦУ, зазначивши, що новий храм має стати осередком духовної єдності, спільної молитви та підтримки для мешканців мікрорайону.
Поява нових духовних осередків у київських житлових масивах в умовах воєнного часу є яскравим свідченням незламності українського духу та віри у перемогу життя над темрявою.
Рівненська область розпочала підготовку до прийому дітей із населених пунктів Донецької області, де через загострення безпекової ситуації оголошено примусову евакуацію. Обласна влада активно готує місця тимчасового проживання з урахуванням наближення опалювального сезону.
Про це повідомили в Рівненській обласній державній адміністрації за результатами онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.
Головні деталі підготовки до евакуації:
Створення умов для дітей: У регіоні розгортають спеціальні місця тимчасового перебування, аби забезпечити маленьких переселенців комфортними та безпечними умовами для проживання, особливо у період осінньо-зимових холодів.
Досвід регіону: За словами заступниці голови Рівненської ОДА Людмили Шатковської, область має значний досвід допомоги людям, які рятуються від війни. Станом на вересень 2026 року на Рівненщині вже знайшли прихисток понад 42 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Координація допомоги: Обласна влада разом із громадами та гуманітарними організаціями координує логістику, медичне забезпечення та психологічну підтримку для дітей, яких евакуюють із небезпечних районів Донбасу.
Цей крок є черговим свідченням загальнонаціональної солідарності та турботи про наймолодших українців, які постраждали від російської агресії.
