Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • Ремонт диспетчерської «швидкої» за 23 мільйони переграли через ДАСУ: ціни так і лишились вдвічі більшими

    Ремонт диспетчерської «швидкої» за 23 мільйони переграли через ДАСУ: ціни так і лишились вдвічі більшими

    КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Харківської обласної ради розірвало договір із ТОВ «СК СТС» про реконструкцію нежитлової будівлі у Харкові вартістю 23 млн грн за висновком Держаудитслужби та провело тендер наново. Підрядник, сума і завищені ціни у кошторисі не змінились.

    Про це повідомляється у системі «Прозорро».

    Влітку «Наші гроші» писали, що Центр замовив реконструкцію нежитлової будівлі (Літ. Б-1) по вул. Конторська, 41, у якій знаходяться Центральна оперативна диспетчерська та Музей швидкої медичної допомоги. Ціни бетону і сталі тоді виявились удвічі вищими від ринкових цін.

    ДАСУ 29 вересня наказала розірвати договір, бо виявила на тендері порушення. На її думку, в тендерній документації Центру були невідповідності стосовно умов повернення тендерного забезпечення і надання переможцем документів про відсутність підстав для відхилення. Крім того, підрядник не вказав у довідці деяку техніку та обладнання, які необхідні при виконанні робіт згідно з відомостю ресурсів до локальних кошторисів та договірної ціни, а також подав аналогічні договори без актів і додатків. Центр заперечував, але 6 жовтня розірвав договір.

    Повторні торги оголосили 26 жовтня, зсунувши строк виконання робіт із кінця 2023 року на 31 серпня 2024 року. На них знову прийшла тільки «СК СТС» із такою самою ціною 23 млн грн. Цього разу вона вказала у довідці техніку та обладнання, щодо яких ДАСУ раніше мала претензії. Договір уклали 29 листопада. Ціни в підсумковій відомості ресурсів не змінились.

    Як і раніше, найбільше коштів припадає на бетон В25 М350 із крупністю заповнювача 10-20 мм по 6 604 грн/куб. м (тут і далі ціни з ПДВ). Харківський виробник «Rockside» пропонує бетон В25 М350 за 3 050-3 300 грн/куб. м залежно від рухливості П2-П4, що вдвічі дешевше.

    Повнотіла одинарна керамічна цегла М-100 коштує 16,20 грн/шт. «Епіцентр» у Харкові її продає по 10,40 грн/шт., а магазин «Атлант» – по 10,70 грн/шт. Це в півтора раза дешевше.

    Арматуру класу А400С різних діаметрів врахували за 76 800 грн/т. У жовтні на торгах Київської ОДА щодо укриття сільського ліцею вона коштувала 33 240 грн/т, а на торгах НКРЕКП щодо ремонту сховища в Києві – за 37 900 грн/т. Тобто вдвічі дешевше.

    Крім того, вологостійкий гіпсокартон Knauf 12,5х1200х3000 мм врахували у кошторис за 456 грн/кв. м. Наразі у харківському «Епіцентрі» його можна придбати за 577 грн за лист площею 3,6 кв. м, тобто за 160 грн/кв. м, що майже втричі дешевше від тендерної ціни.

    Власниками місцевої «СК СТС» є директор Андрій Сукесов і Сергій Кудрявцев. За даними системи YouControl, у 2016 році співзасновником також був Антон Палєй, який зараз є головою Старосалтівської ВЦА. До 2023 року Сукесов володів ТОВ «Спецтехбудавто» з Антоном і Анатолієм Палєями, а потім її переписали на ТОВ «Сток Трейд Текнолоджиз».

    «Харківський антикорупційний центр» писав, що «СК СТС» узяла підряди на відновлення будинків у Старому Салтові. Антон Палєй запевнив, що вже довгий час не є партнером з Андрієм Сукесовим та довгий час не має відношення до «СК СТС». Ще чиновник зазначив, що не запрошував брати участь у торгах колишніх бізнес-партнерів, закупівлі оголошені Департаментом капітального будівництва ХОДА і там беруть участь всі, хто має бажання.

    Ще Сукесов і Кудрявцев володіють харківським ТОВ «Інженерна фірма Спецтехстрой».

  • У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    Директору товариства з технагляду повідомлено про підозру у завданні збитків на ремонті покрівлі спортивного комплексу. Фігурант мав контролювати якість будівельних робіт в одному з приміщень столичного медичного університету. Натомість зловмисник підписав акти-приймання виконаних робіт, обсяг яких фактично не відповідав кінцевому результату. 

    Про це стало відомо з повідомлення поліції Києва.

    Слідством встановлено, що у квітні 2021 року між посадовими особами Національного медичного університету та підрядною організацією було укладено договір на проведення ремонтних робіт в одній з будівель.

    Підрядник мав здійснити капітальний ремонт покрівлі спортивного комплексу, а для здійснення технічного нагляду за їх роботою було залучено окреме товариство.

    “Директор контролюючої організації підписав акти-приймання виконаних робіт, хоча їхній фактичний обсяг не відповідав кінцевому результату, а витрати на будівництво були значно завищені, чим завдано бюджету держави збитків на понад 500 тисяч гривень”, – йдеться у повідомленні.

    Слідчі поліції, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури повідомили зловмиснику про підозру за неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок чого інтересам держави було завдано тяжких наслідків – тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу.

    Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

  • Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Він був одним із наймолодших депутатів першого скликання Верховної Ради. Пізніше займався бізнесом та політикою, у тому числі висувався у президенти на виборах 2004 року. Брав активну участь у подіях на Майдані в 2013-2014 роках. Брав участь у штурмі київської мерії у грудні 2013 року, очоливши групу майданівців, яка увірвалася до колонної зали.

    У менш публічному просторі Збітнєв пов’язаний із фірмою “Львівський арсенал”, у якої Міноборони України восени 2022 року замовило 100 тисяч мінометних пострілів на півтора мільярда гривень.

    Гроші, за версією СБУ, було перераховано “Арсеналом” за кордон, а самі постріли в Україну не поставлено.

    Зазначимо, що “Львівський арсенал” сам озброєнь не виробляє. Це фірма, створена у Києві у 2016 році. Її засновниками стали зареєстрована в Лондоні компанія (що внесла до статутного капіталу 120 тисяч гривень) та сам Юрій Збітнєв.

    Це підприємство зареєстроване в одній із квартир старої київської “панельки” на бульварі Праці. Тобто очевидна фірма-прокладка, яка, якимось чином, отримала мільярдний військовий підряд за часів міністра Резнікова.

    Однак, зважаючи на все, зв’язки у фірми Збітньова виходили за межі Міноборони – вона кілька років тому отримала тендер у підконтрольного МВС виробника стрілецької зброї “Форт”, але зірвала контракт і, аж до 2022 року, судилася за п’ять мільйонів гривень.

    У вересні Міноборони вже виграло у “Арсеналу” суд першої інстанції за непоставку мін. 26 січня рішення підтвердила й апеляція. А наступного дня у менеджменту “Львівського арсеналу”, а також тих, хто “пробивав” йому контракт із боку Міноборони, пройшли обшуки.

    Збітнєв, за даними пабліків, отримав підозру. Офіційно, без зазначення прізвищ, заявлялося, що її оголошено керівнику та комерційному директору “Львівського арсеналу”.

    різне

  • 29 січня – День пам’яті Героїв Крут

    29 січня – День пам’яті Героїв Крут

    Сьогодні Україна вшановує 106-річницю героїчного бою молодих хлопців під Крутами. Це важлива подія в історії країни, яка символізує боротьбу за незалежність та свободу від агресії ззовні.

    Далекого 1918 року гімназисти стали на захист Києва від більшовицької навали. Наймолодшому було лише 16 років. Хоча сили ворога були у декілька разів більшими, це не зламало молодих Героїв. Бій тривав кілька годин, під час якого українські бійці демонстрували надзвичайну відвагу та відданість своєму народу.

    Сьогодні, у день пам’яті Героїв Крут, Україна вшановує пам’ять загиблих, які віддали своє життя за свободу та незалежність країни. Це свято відзначається різноманітними заходами та церемоніями по всій країні.

    Президент України Володимир Зеленський вшанував подвиг загиблих молодих Героїв Крут, поклавши квіти до пам’ятного хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. Вище керівництво військових та силових структур також приєдналися до вшанування пам’яті Героїв.

    Ця подія нагадує всім українцям про важливість оборони своєї держави та національної гідності. Символіка бою під Крутами залишається актуальною й сьогодні, коли Україна знову стикається з агресією з боку Росії.

    Кожен українець має пам’ятати подвиг Героїв Крут та віддавати належну шану тим, хто віддає своє життя за майбутнє країни. Нехай пам’ять про них буде завжди живою, а їхні вчинки – натхненням для наступних поколінь у боротьбі за волю та незалежність.

  • До Києва прибули західні інспектори для перевірки звітів про допомогу Україні

    До Києва прибули західні інспектори для перевірки звітів про допомогу Україні

    Пані посол США в Україні Бріджит Брінк повідомила, що до Києва прибули генеральні інспектори від Пентагону, Держдепу США та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
     

    «Рада знову привітати у Києві трьох генеральних інспекторів… Їхні зустрічі з виконавцями, партнерами та українським урядом сприятимуть посиленню нагляду та підзвітності за допомогою Україні з боку США», — зазначила вона.

    Минулого року Пентагон створив нову команду для моніторингу безпекової допомоги Україні і закликів республіканців посилити нагляд за тим, як Київ використовує гроші.

    Високопоставлений представник США почав роботу в Україні ще наприкінці серпня 2023 року, а у вересні направили додатковий персонал, який базується в посольстві США в Києві.

    Міноборони України заявило, що ініціювало концепцію самозвітування країни-партнера з кінцевого використання допомоги ще восени 2023 року. Уже погоджений план спільних фізичних перевірок на перше півріччя 2024.

    Так, у січні 2024 року Служба внутрішнього аудиту Міноборони України, представники ЗСУ та представники посольства США спільно провели перевірку озброєння та майна, наданого американськими партнерами, в одній з військових частин.

    На 18-й зустрічі у форматі «Рамштайн» глава Пентагону Ллойд Остін підтвердив: у США «не бачили правдивих доказів» нецільового використання або незаконного перенаправлення американського обладнання, яке надіслали Україні. Наразі Сполучені Штати продовжують працювати над моніторингом та звітністю щодо американської безпекової допомоги.

  • СБУ затримала ворожу інформаторку, яка стежила за підрозділами морпіхів ЗСУ на Миколаївщині

    СБУ затримала ворожу інформаторку, яка стежила за підрозділами морпіхів ЗСУ на Миколаївщині

    Контррозвідка Служби безпеки затримала ще одну інформаторку спецслужб рф, яка розвідувала місця базування Сил оборони на Миколаївщині.

    Серед основних завдань фігурантки було виявлення та передача можливих геолокацій командування та бойових підрозділів морської піхоти ЗСУ.

    Для збору розвідданих зловмисниця обходила місцевість та приховано фіксувала об’єкти українських військ.

    Також вона «втемну» використовувала знайомих, у яких розпитувала «потрібну» інформацію під виглядом довірливих розмов.

    Отримані відомості російська інформаторка надсилала окупантам через анонімний чат в популярному месенджері.

    У розвідувальних звітах вона передавала електронні карти з відмітками об’єктів і даними щодо орієнтовної кількості особового складу та військової техніки українських захисників.

    Співробітники СБУ викрили зловмисницю ще на початковому етапі її підривної діяльності. Після цього українська спецслужба покроково документувала всі злочинні дії фігурантки та затримала її на спробі виконання нового розвідзавдання.

    Це дозволило своєчасно поінформувати командування ЗСУ і тим самим змінити місця тимчасової дислокації та переміщення українських військ.

    За даними слідства, затриманою є місцева жителька, ідеологічна прихильниця рашизму. Після початку повномасштабного вторгнення рф вона робила дописи у соцмережах на підтримку окупантів та захоплення частини території України.

    Таким чином жінка потрапила у поле зору російської спецслужби, яка дистанційно залучила її до співпраці.

    Під час обшуку у затриманої вилучено мобільний телефон, який вона використовувала у розвідувально-підривній діяльності на користь рф.

    Наразі слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ).

    Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 8 років тюрми.

  • Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Вкрали 1,5 мільярда гривень на поставках снарядів? Новий корупційний скандал в Україні

    Колишньому та чинному керівникам департаменту Міноборони України, менеджерам компанії “Львівський арсенал” та представнику іноземної компанії у суботу оголосили про підозру у спробі розкрадання на закупівлі снарядів 1,5 млрд гривень (близько 40 млн доларів).

    У СБУ повідомили, що перевіряють п’ятьох високопосадовців Міноборони та постачальників зброї.

    Фігурантів справи підозрюють за статею кримінального кодексу про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

    “Зловмисники намагалися вкрасти майже 1,5 млрд. бюджетних гривень на придбання 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ”, – заявили у службі безпеки.

    Джерела BBC Україна у правоохоронних органах розповіли, що серед фігурантів – скандально відомий Олександр Лієв, який був керівником Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.

    Також обшуки пройшли і в нинішнього керівника цього департаменту Тоомаса Накхура і у керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.

    Як заявили у службі безпеки, одного із фігурантів справи затримали під час спроби виїхати за межі України, він зараз перебуває під вартою.

    Йдеться про колишнього керівника департаменту міноборони Олександра Лієва.

    Сам Лієв заперечив як звинувачення силовиків, так і те, що він намагався втекти за кордон.

    У публікації на фейсбуку він пояснив, що їхав у відрядження до Словаччини, щоби оглянути машини для розмінування, і планував повернутися в Україну до 5 лютого.

    За даними слідства, у серпні 2022 року, тобто вже коли йшла війна, чиновники уклали із “Львівським арсеналом” контракт на закупівлю партії артилерійських снарядів.

    Після отримання грошей менеджмент компанії перерахував частину коштів на баланс іноземної компанії, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну.

    Поставки мали розпочатись уже в грудні 2022 року і повністю закінчитись до кінця лютого 2023 року, але станом на кінець липня жодної міни за передплаченим контрактом Міноборони не отримало.

    Компанія не відправила жодного снаряда, а одержані кошти перевела на рахунки афілійованої структури на Балканах, повідомляють слідчі.

    Решта суми залишилася на рахунках в одному з українських банків.

    Підозрюваним загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

    Раніше цього тижня апеляційний суд підтвердив рішення про стягнення 1,5 млрд. гривень з “Львівського арсеналу” на користь Міноборони України.

    Про те, що Міноборони уклало контракт із маловідомою фірмою “Львівський арсенал”, писала у своєму розслідуванні у липні минулого року “Українська правда”.

    Видання розповідало, що міністр оборони Олексій Резніков, який обіймав цю посаду у 2022 році, дозволив провести передоплату за контрактом (майже 100% суми угоди), але жодної міни за цим контрактом українські військові не отримали.

    Корупція залишається однією з найболючіших проблем України на тлі війни.

    Лише тиждень тому правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебували під вартою.

    Водночас уряд Сполучених Штатів не може дійти згоди щодо надання військової допомоги Україні.

    У серпні Володимир Зеленський звільнив обласних воєнкомів через значні зловживання і корупцію, виявлені у роботі керівників ТЦ.

    У 2022 році Україна посіла 116 місце зі 180 країн у рейтингу сприйняття корупції за 2022 рік, який проводить організація Transparency International.

    Утім, Україна одна з 10 країн, які за останнє десятиліття стабільно підіймаються у рейтингу Transparency International.

  • Українська асоціація ЗМІ вимагає розслідування

    Українська асоціація ЗМІ вимагає розслідування

    На Заході склався консенсус: про “демократичність” Зеленського або дуже добре, або нічого. Berliner Zeitung нагадує про найбільш кричущі випадки переслідування людей за переконання при Зеленському. Наводиться і приклад померлого в ув’язненні журналіста Гонсало Ліра. Небезпечно й те, що “чистка” йде, схоже, за особистим наказом.

    Свобода преси в Україні перебуває під загрозою: журналісти зазнають нападів удома, їхні будинки підпалюють за кордоном, а на батьківщині вони вмирають у в’язниці. Що робить із цього приводу український уряд?

    Свобода преси і зона бойових дій рідко поєднуються, і поточна ситуація в Україні – не виняток. З 22 лютого 2022 року, коли Росія почала свою “спецоперацію”, українським журналістам, які критикують уряд, живеться нелегко. Серія нападів на незалежних журналістів породила запитання, на які потрібна термінова відповідь. Наприклад, таке: чи має уряд у Києві до них стосунок?

    Минулого тижня “гібридного дифамаційного удару” зазнала українська група журналістів-розслідувачів Bihus.info, яка займається підготовкою статей про корупцію і викриттям замішаних у ній державних службовців. Скандальний YouTube-канал “Народна правда” опублікував відео, на якому співробітники Bihus нібито замовляють і потім вживають заборонені речовини під час новорічної вечірки. Нижній титр під екраном під час показу ролика свідчив: “Чи можемо ми ще вірити їхнім розслідуванням?”.

    Засновник компанії Денис Бігус вирішив звільнити всіх співробітників, які потрапили на відео. Бігус також оголосив про те, що всіх працівників, які залишилися, перевірять на предмет вживання наркотиків, і згадав, що за журналістами, ймовірно, спостерігали протягом останнього року. До того моменту “Народна правда” опублікувала лише чотири відео, а цього тижня канал було повністю видалено.

    У своїй заяві в середу медіа-асоціація “Медіарух” безпосередньо закликала президента України “рішуче засудити” подібні акції проти журналістів, узяти під свій контроль розпочаті ними розслідування, а також знайти реальних винних.

    Асоціація застерегла: є зловмисники, які намагаються зганьбити українських журналістів як “ворогів народу”, російських агентів або наркоманів і дискредитувати їх самих як професіоналів, а заразом і їхню діяльність. У заяві було наголошено, що за журналістами ведеться стеження, а їхнє особисте життя зазнає вторгнення зі сторони. Усе це здійснюється з метою чинити тиск на незалежні ЗМІ України.

    У середу президент Володимир Зеленський оголосив, що СБУ почала розслідування за фактом стеження за журналістами. Він підкреслив, що будь-який тиск на журналістів “неприйнятний”. Після початку збройного конфлікту Зеленський централізував усі найбільші телеканали. Тепер там немає жодної критики уряду. Українська журналістика зараз перебуває під загрозою – і особливо її незалежні представники.

  • Олександр Лієв прокоментував обвинувачення в розкрадані 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ

    Олександр Лієв прокоментував обвинувачення в розкрадані 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ

    Служба безпеки України оголосила про виявлення та зупинення схеми розкрадання державних коштів, пов’язаних з закупівлею снарядів для Збройних Сил України на суму близько 1,5 мільярда гривень. Підозру в цій справі оголошено п’яти особам, серед яких чиновники Міністерства оборони та представники “Львівського арсеналу”.

    Одним із підозрюваних є Олександр Лієв, колишній керівник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Він розкрив свою позицію у Facebook, заявивши, що його дії були законними та виконувалися на виконання державних функцій. Лієв також наголосив на тому, що його дії були підтверджені результатами поліграфу та письмовим підтвердженням військового аташе України.

    Співробітники СБУ встановили, що після отримання коштів на рахунки “Львівського арсеналу” частина грошей була перерахована на рахунки іноземної компанії, яка мала поставити боєприпаси в Україну. Однак ця компанія не виконала своїх зобов’язань та вивела отримані кошти у тінь.

    У результаті проведених заходів СБУ вдалося задокументувати схему розкрадання державних коштів і встановити всіх осіб, причетних до цього злочину. Зараз вирішується питання про повернення викрадених коштів до бюджету України.

    П’ять осіб, що причетні до цієї схеми, були повідомлені про підозру за статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою), що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Варто зазначити, що рішення суду про стягнення понад 1,5 мільярда гривень з ТОВ “Львівський арсенал” на користь Міноборони України стало законним та підлягає примусовому виконанню.

  • 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту: як ця трагедія торкнулася України

    27 січня – День пам’яті жертв Голокосту: як ця трагедія торкнулася України

    27 січня відзначаємо день пам’яті жертв Голокосту – події, що увійшли в історію України як одні з найстрашніших трагедій.

    Голокост – це термін, який вживається для опису геноциду євреїв та інших уразливих соціальних груп під час Другої світової війни. Солдати Третього Рейху та їх союзники активно переслідували та знищували не лише євреїв, а й гомосексуалів, військовополонених, людей з інвалідністю та психічними захворюваннями, а також всіх, кого нацисти визнавали “неповноцінними”.

    Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, встановлений на 27 січня, спрямований на вшанування пам’яті тих, хто став безневинними жертвами цієї страшної трагедії, а також на висвітлення злочинів нацистів. Українцям особливо важливо пам’ятати про цей страшний період, в результаті якого в нашій країні втратили життя близько 1,5 мільйона людей.

    Голокост – це страшне переслідування та систематичне знищення євреїв та інших соціальних груп, яке було організоване нацистами Німеччини та їхніми союзниками під час Другої світової війни. За весь період Голокосту втратили життя приблизно шість мільйонів євреїв, що становило приблизно третину єврейського населення світу.

    Націстські війська також винищили близько чверті всього світового населення циган, троє мільйонів радянських військовополонених (включаючи українців), а також тисячі осіб із числа душевнохворих, гомосексуалів, українських націоналістів, партизанів, біженців з окупованих територій та численних інших жертв.

    Людей, яких нацисти вважали “неповноцінними”, утримували в спеціальних концентраційних таборах, відомих як “табори смерті”. Умови утримання, недоїдання та відсутність медичної допомоги призводили до того, що багато з ув’язнених не доживали до моменту страти. В концтаборах проводилися жахливі експерименти, а євреїв примусово стерилізували. Одним із найбільших нацистських концтаборів був “Аушвіц” у польському місті Освенцім.

    На окупованих територіях нацисти проводили розшукування та розстрілювання євреїв, в співпраці з колабораціоністами. В Україні одним із найвідоміших місць масових розстрілів стало урочище Бабин Яр, поруч з яким розташовувався Сирецький концтабір. Кількість жертв Бабиного Яру точно невідома, існують різні оцінки від 70 до 150 тисяч осіб. Сьогодні на цьому місці знаходиться меморіальний комплекс, який вшановує пам’ять жертв Голокосту.

    У Бабиному Яру страждали не лише євреї. Нацисти також вчиняли розстріли пацієнтів київської психіатричної лікарні, українських націоналістів, підпільників та військовополонених. Навіть дітей не обходило страшне лихо. Згідно з інформацією, у Бабиному Яру загинула й відома українська поетеса Олена Теліга разом з колегами-журналістами (точна дата та обставини її смерті залишаються невідомими). Протягом усієї Другої світової війни вдалося врятуватися лише 29 особам, які пережили Бабин Яр.

    День пам’яті жертв Голокосту, визначений Генеральною Асамблеєю ООН з 1 листопада 2005 року, щорічно відзначається 27 січня. Україна, прийнявши участь у підписанні відповідного документа, також приєдналася до цього важливого ініціативного кроку.

    Обрана дата не має випадковості – 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту звільнили ув’язнених з найбільшого нацистського концтабору “Аушвіц”. У зв’язку з цією подією, в цей день щороку вшановують пам’ять жертв Голокосту.

    Зазвичай в День пам’яті жертв Голокосту у Бабиному Яру проводять пам’ятні акції, а до меморіалів жертв Голокосту в різних містах приносять квіти та свічки. Однак у 2024 році, у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, масових заходів не буде проведено з метою забезпечення безпеки.

    У цей день плануються онлайн-презентації та інші інформаційні заходи, спрямовані на вшанування пам’яті тих, хто став жертвою Голокосту.