Категорія: Події

Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

Шевченківський районний суд Києва вирішив продовжити тримати бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня.

Однак він має можливість вийти з СІЗО, якщо внесе заставу у розмірі 2,65 мільярда гривень. Це рішення було прийнято під час засідання від 22 січня. Прокурори клопотали про продовження утримання Коломойського у СІЗО протягом проведення досудового розслідування, тоді як адвокати наполягали на зміні запобіжного заходу з вартового арешту на домашній арешт у селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. Вони аргументували свою вимогу “незадовільним станом здоров’я бізнесмена”. Суд також відмовив щодо передачі Коломойського під поруки.

У вересні 2023 року, Ігор Коломойський був підозрюваний у шахрайстві згідно з матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки. За звинуваченням, протягом 2013-2020 років, Коломойський незаконно легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх передачі за кордон, скориставшись фінансовою інфраструктурою, яка перебувала під його контролем.

В подальшому, Коломойському був застосований превентивний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі понад 509 мільйонів гривень.

У вересні 7-го Ігорю Коломойському була пред’явлена підозра. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для забезпечення арешту його активів.

15 вересня правоохоронці оголосили йому нову підозру за трьома статтями у справі, в якій йдеться про зловживання 5,8 мільярда гривень. Наступного дня Шевченківський районний суд змінив розмір застави на три мільярди 891 мільйон гривень. 10 листопада Шевченківський районний суд відхилив клопотання адвокатів Ігоря Коломойського щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

21 грудня Київський апеляційний суд вирішив продовжити тримати під вартою Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. Крім того, суд зменшив розмір застави з 3,891 млрд грн до 2,650 млрд грн. Варто зазначити, що Коломойський передав свої корпоративні права в медіахолдингу на управління трудовому колективу під керівництвом генерального директора Ярослава Пахольчука.

Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи.

23 Січня, 2024
Розслідування скандалів із Bihus.Info та Ніколовим: поліція розповіла про етапи слідства

Останнім часом в Україні відзначається серією скандалів, пов’язаних із журналістами. Напередодні вломилися до квартири Юрія Ніколова, а Bihus.Info оприлюднили компромат та стежили за їхніми журналістами. Глава Національної поліції, Іван Вигівський, на брифінгу 22 січня представив стадію розслідування цих справ. Зазначивши, що розпочато слідства щодо Bihus.Info та ідентифіковано фігурантів у справі Ніколова.

“Четверо представників Bihus.Info звернулися до нас, і ми розпочали чотири розслідування за статтею 182, що стосується порушення недоторканності приватного життя. Ці справи були відкриті вихідними, у п’ятницю та суботу (19-20 січня)”, – повідомив Вигівський, додаючи про заплановані слідчі дії.

Відзначивши слова засновника Bihus.Info Дениса Бігуса, Вигівський повідомив, що СБУ вже провела деякі слідчі дії, а самі правоохоронці також планують узгоджувати свої кроки. Відносно “аматорського” стеження, він зауважив, що час і слідство визначать його характер, утримуючись від висловлювань.

Щодо атаки на квартиру журналіста Юрія Ніколова, Вигівський пояснив, що поліція встановила чотирьох ймовірних фігурантів, які розклеювали листівки з загрозами. Голова Нацполіції наголосив, що правоохоронні органи реагують однаково на будь-які заяви, зокрема щодо тиску на журналістів, і обіцяв об’єктивно розслідувати кожне кримінальне провадження.

Журналіст Юрій Ніколов відомий своїми розслідуваннями, зокрема щодо корупції в закупівлях для ЗСУ. Атака на його квартиру викликала реакцію правоохоронців, які розслідують цей випадок. Щодо справи Bihus.Info, то журналісти отримали компромат під час корпоративного заходу, який містив наркотичні речовини. Глава проєкту Денис Бігус підтвердив факт вживання операторами заборонених речовин та їхнє звільнення. Журналісти також стверджують, що стежило принаймні 30 осіб, а підготовка спостережень і прослуховувань була масштабною спецоперацією.

22 Січня, 2024
Інформація про трагедію на донецькому ринку, де загинули десятки людей

У відомостях, що надійшли в неділю, повідомляється про трагічні події на ринку “Меркурій” у Донецьку. За заявами окупаційної влади, 27 осіб загинули, а щонайменше 25 отримали поранення внаслідок серії вибухів.

Московська адміністрація, яка вважається призначеною Росією, стверджує, що ринок став об’єктом артилерійського обстрілу, залишаючи Україну винною у цьому інциденті.

Українська армія відкидає відповідальність за атаку, заявляючи, що не здійснювала жодних військових дій в даному напрямку.

Ринок “Меркурій” знаходиться на південно-західній околиці Донецька, на невеликій відстані від лінії фронту, що робить цей інцидент особливо напруженим у відносинах між конфліктуючими сторонами.

За інформацією лідера самопроголошеної “Донецької Народної Республіки” (ДНР) Дениса Пушиліна, четвертого кварталу Донецька нанесли поєднаний удар ствольною артилерією калібром 152 мм і 155 мм, як відзначається, з напрямків Курахівського та Красногорівського.

Повідомляється про загибель двох дітей серед жертв та двох дітей серед поранених. За словами Пушиліна, серед постраждалих є особи із важкими пораненнями в області життєво важливих органів та випадками травматичної ампутації кінцівок.

Фотографії показують розбиті вітрини магазинів та тіла на вулицях. За даними AFP, місцева мешканка Тетяна повідомила місцевим ЗМІ, що почула снаряд над головою і сховалася під прилавком, спостерігаючи за хаосом та панікою навколо.

Міністерство закордонних справ Росії вважає події “варварським терористичним актом проти мирного народу Росії” з боку українських військових. За їхніми заявами, українські силовики використали “надану Заходом зброю”.

Українські військові оприлюднили заяву, в якій відкидають причетність до стрілянини на ринку у Донецьку.

“Операційно-стратегічне угруповання “Таврія”, яке діє на східному фронті та підпорядковується ОСГВ “Таврія”, відповідально стверджує, що його сили не вели бойових дій у цьому напрямку з використанням засобів поранення”, — йдеться в заяві, оприлюдненій у вечірній час в неділю.

Українські військові підкреслили свою прив’язаність до тези “Донецьк — це Україна!” і додали, що Росія буде притягнута до відповідальності за втрати життів українців.

Місто Донецьк та прилеглі райони на сході України потрапили під контроль російських сил у 2014 році, і з того часу частково перебувають під владою Москви. Місто розташоване за близько 20 км від лінії фронту, і в районах біля Донецька, включаючи Мар’їнку та Авдіївку, ведуться інтенсивні бої.

Хоча майже два роки минуло з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, за останні місяці вона зафіксувала обмежений прогрес. У суботу повідомили, що село Крохмальне на північному сході України у Харківській області захоплено російськими силами. Хоча українські військові підтвердили виведення своїх сил з цього району, вони вказали, що територія не має важливого військового значення. Раніше Москва також повідомила про контроль над селищем Веселе в Донецьку, але Київ не підтвердив цю інформацію.

22 Січня, 2024
Романа Гринкевича затримали на кордоні

У Одесі правоохоронці затримали Романа Гринкевича, сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого вважають п’ятим членом злочинної організації, винної у поставці Збройних Сил України неякісного одягу на суму 1 млрд гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Костін під час брифінгу.

За результатами слідства, молодший Гринкевич прибув до Одеси приблизно 17 січня та планував виїхати за межі України, готуючись до незаконного перетину кордону. 19 січня суд, реагуючи на клопотання прокурорів, видав дозвіл на його затримання. В даний час розглядається питання про обрання запобіжного заходу.

Директор ДБР Олексій Сухачов додав, що Роман Гринкевич намагався домовитись про незаконний перетин кордону України для подальшого приховування в одній із країн Європейського Союзу.

Директор ДБР також підкреслив, що батько Романа Гринкевича, який є приватним підприємцем, став об’єктом підозр у вказаній кримінальній справі, пов’язаній з організацією групи, що незаконно привласнилася бюджетними коштами.

Члени цієї злочинної організації укладали угоди з Міністерством оборони України на постачання військового одягу. Проте, згідно з результатами експертизи, поставлені товари не відповідали технічним вимогам угод через свою низьку якість. Збитки для Міністерства оборони України від цих операцій становлять понад 934 млн гривень.

Інші чотири підозрюваних у цьому кримінальному провадженні перебувають під вартою.

Ігор Гринкевич отримав дві підозри, перша з яких була оголошена ще у грудні 2023 року. Це стосувалося епізоду, в якому йому приписували намагання надати хабар у розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників ДБР.

Друга підозра пов’язана із створенням злочинної організації. Представники ДБР стверджують, що підприємець “заснував злочинну організацію для неправомірного привласнення бюджетних коштів”, укладаючи угоди з Міністерством оборони на постачання неякісного військового одягу. Це, за їхніми словами, призвело до збитків для бюджету України на понад мільярд гривень.

Після виникнення скандалів, Міністерство оборони прийняло рішення розірвати угоди з компаніями, пов’язаними з сім’єю Гринкевичів, які є одними з основних постачальників. Роман Гринкевич, син бізнесмена, виразив переконання, що діяльність його сім’ї відбувалася в межах законодавства.

Відомо, що син формально є власником компанії, яка мала контракти з Міноборони, тоді як його батько вже вийшов з формального володіння підприємствами раніше.

22 Січня, 2024
День Соборності в Україні: святкування та його історичне значення

Сьогодні в Україні відзначають День Соборності, який припадає на 22 січня. Це свято пов’язане із проголошенням Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році.

День Соборності визнаний офіційним святом з 1999 року через його велике політичне та історичне значення – об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної української держави. Акт Злуки визначав соборницькі прагнення українців з обох частин країни та став основою для українського державотворення.

Важливим моментом було також проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, яке визначило сучасну історію держави. Перше святкування Дня Соборності відбулося у 1939 році у Карпатській Україні, але трапилося суто символічно через подальші події, такі як окупація Києва та інших регіонів.

Згодом українці вшановували День Соборності різними заходами, зокрема “живими ланцюгами”, які символізують єдність нації. Це свято стало важливою підтримкою національної єдності, особливо в умовах зовнішньої агресії, коли сучасна Російська федерація намагається підорвати українську державність.

22 Січня, 2024
Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

Останні дні в митно-податковій тусовці активно обговорюють злив фрагменту відповіді митниці на запит НАБУ щодо вивезення грошей за межі України без декларування.

Якщо дані правдиві, то іформація дуже цікава, адже детективи НАБУ чітко зафіксували перелік українців, які з перших днів вторгнення до вересня 2022 року вивозили готівку в розмірі більше 100 тисяч євро.

При цьому ці «персони» не декларували гроші «на вивіз», а лише заявляли про це митниці суміжних країн. Такі собі “патріотичні” втікачі.

Спираючись на ці данні, а саме відповіді-країн партнерів, митниця та НАБУ і сформували перелік людей, фрагмент якого зараз будоражить суспільство.

Перелік достатньо великий, адже в опублікованій сторінці фігурують номера від 73 до 120.
І це фактично за кілька днів вторгнення.
Я так розумію що повний перелік може бути в кілька тисяч людей які вивозили сотні тисяч та мільйонів доларів та євро.

Головну увагу в опублікованому фрагменті привернув податковий генерал часів Януковича Юрій Атаманюк, який мав вплив як на роботу податкової, так і самої митниці.
В перші дні війни Атаманюк вивіз з України без декларування три мільйони доларів.

Також в переліку горілчаний бізнесмен Євген Черняк, який приховав вивезення 1.8 млн доларів

Інші прізвища в переліку відомі менше, але вони чітко дають розуміння масштабу вивезення готівки з країни після 24.02.2022.
Лише за 4 дні, з 7 по 11 березня 2022, «патріотами», які тікали від війни, без декларування, було вивезено майже 19 млн доларів. Загальний обсяг може сягати кількох мільярдів.

Цікаво було б проаналізувати весь перелік, тому, якщо в моїх читачів з НАБУ та ДМСУ він є, прошу скинути. Буду вдячен, адже люди, які грабували країну, а потім тікали з цим за кордон, мають бути відомі суспільству.

22 Січня, 2024
Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

Виявилося, що скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому, але весь цей час він залишався поза увагою правоохоронців.

У 2009 році фірма Гринкевича реставрувала Вірменський собор у Львові, але “кинула” громаду на гроші, — пише «Про Львів».

У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла в ньому будівельна компанія «Верховина». Фірма стала переможцем тендеру від Львівської міської ради на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями.

За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали. Реальні роботи обмежилися однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки.

“Останні кілька днів та ночей відбувається небачене досі розкрадання Вірменського собору у Львові. Чи то підрядники, чи субпідрядники вдень встановлюють мідний дах на дзвіниці Собору, а вночі самі ж його розкрадають, імітуючи пограбування”, — заявляв тоді депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

Пізніше правоохоронці заявили, що фірма підробила документи. Проти Ігоря Гринкевича, як директора та засновника «Верховини», прокуратура Галицького району розпочала кримінальне провадження.

Потім підприємство “Будівельна компанія “Верховина” було визнано банкрутом. Львівський апеляційний господарський суд 15 квітня 2013 року відхилив скаргу ДПІ у Залізничному районі міста Львова і залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 березня 2013 року про банкрутство підприємства.
Скарга податківців була мотивована тим, що вони не провели позапланову виїзну перевірку боржника.

Все це не заважало Ігорю Гринкевичу вести підприємницьку діяльність. Ба більше, навіть отримувати замовлення від Львівської міської ради та вибивати гроші в судах.

20 Січня, 2024
Ексгендиректор Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

Викрито ексгендиректора Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф: розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

Чоловіку повідомили про підозру. За розтрату чужого майна у великих розмірах йому загрожує до восьми років ув’язнення.

Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області спільно з працівниками Управління СБУ в Одеській області встановили, що фігурант, будучи призначеним виконувачем обов’язків генерального директора комунального підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» у 2022 році свідомо уклав договір з фізичною особою підприємицею, що займалась оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, на закупівлю медичних матеріалів, вартість яких була значно вища за ринкову.

Понад 800 тисяч гривень посадовець заплатив за гемостатичні бинти та компресійні гемостатичні губки, переплативши на закупівлі майже 500 тисяч гривень.

Зібравши достатньо доказів, слідчі обласної поліції під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури повідомили фігуранту про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій у великих розмірах, в умовах воєнного стану. Цей злочин кваліфікується за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Наразі поліцейські клопочуть про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Правопорушнику загрожує покарання позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

20 Січня, 2024
Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

Адвокати колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів, благають суд повернути хоча б частину застави.

«Усі кошти – а їх треба зібрати 229,2 млн грн до понеділка, 6 березня – підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу» – Андрія Коболєва… По закінченню непорозуміння у виді судового процесу проти Коболєва ці кошти буде повернуто усім, хто долучився та побажав повернення. Альтернативно кошти можуть бути спрямовані у фонд «Повернись живим». Ці слова належать українському бізнесмену та засновнику інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Майже рік тому у Facebook він зробив заклик підтримати грішми ексглаву «Нафтогазу», який опинився на грані ув’язнення.

Пан Мазепа є товаришем екскерівника «Нафтогазу» Коболєва, якого антикорупційні органи обвинувачують у привласненні коштів в особливо великих розмірах. У березні 2023 року Мазепа спільно з новою дружиною колишнього «нафтогазівця» Світланою Панаіотіді запустили челендж: за лічені дні через соціальні мережі вони зібрали не повну, але значну суму на заставу для Андрія Коболєва.

Справу було виконано наполовину. 1982 жертводавця задонатили 106,5 млн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (належить Мазепі) та громадській організації «Демократична сокира» з поміткою: «Цільова програма застава». Потім вказані організації перевели ці кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Один мільйон «із хвостиком» на заставу від себе додав й сам герой цієї історії Андрій Коболєв.

Унікальність справи Коболєва у тому, що за екскерівника «Нафтогазу» було внесено 107 млн грн застави, що становить всього 46,71% від визначеної судом суми. Себто судове рішення щодо обрання міри запобіжного заходу не було виконано. Це навіть публічно визнав адвокат Коболєва Олександр Лисак. Його цитата: «У нас виникла цікава ситуація із запобіжним заходом для Андрія Володимировича Коболєва. Адже є рішення апеляції, в якому визначено розмір застави (229,2 млн грн). На сьогодні не внесено всю заставу, то можна вважати, що не виконана судова ухвала про призначення запобіжного заходу. Коли ж прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, то суд частково задовольнив і зобов’язав (підозрюваного – «Главком») носити засіб електронного контролю», – зазначив адвокат екстопменеджера «Нафтогазу».

Водночас адвокат Олександр Лисак зауважив, що у прокуратури була можливість повторно ініціювати перегляд запобіжного заходу, враховуючи невнесення застави. Але цього не сталося.

У відносному спокої гроші небайдужих українців на заставу для фігуранта пролежали до початку 2024-го. А далі сталося несподіване…

«Віддайте наші гроші!»

9 січня Вищий антикорупційний суд узявся за розгляд клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу колишньому керівнику «Нафтогазу». Подібне «прощупування» Феміди не раз відбувалося протягом 2023 року. Наприклад, 30 листопада сторона захисту переконувала суд у тому, що необхідно повернути Коболєву всі його закордонні паспорти, вилучені за наполяганням антикорупційної прокуратури. Аргументи прості: з початку 2022-го обвинувачений перебував за кордоном, а на початку січня 2023 року, дізнавшись про своє кримінальне переслідування, свідомо приїхав до України. Більше того під час досудового розслідування Коболєв, із дозволу слідства, виїжджав за кордон «для підтримання обороноздатності нашої держави».

Та Феміду подібні пояснення сторони захисту не вразили і вона відмовила у задоволенні клопотання. Однак цього разу у процесі виринули екстраординарні обставини.

Захисник екскерманича «Нафтогазу» почав промову з аналізу застави обвинуваченого у розмірі 107,1 млн грн. За словами адвоката, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг». Однак є важливий нюанс, на якому наголосили адвокати обвинуваченого: внесені кошти за Коболєва не є власністю «Конкорд Консалтинг». Гроші на рахунок фірми вносили небайдужі громадяни, котрі підтримують Коболєва. І тепер, як стверджує сторона захисту, частина з цих громадян вимагає повернути власні гроші. Відповідні звернення вже надходять на адресу ТОВ «Конкорд Консалтинг».

У свою чергу компанія Ігорю Мазепи закидала «листами щастя» і самого Коболєва, і антикорупційний суд: мовляв, погралися, а тепер час повертати гроші. Скоріше за все, йшлося про 35,59 млн грн. Адже саме на таку суму адвокати просили суд зменшити розмір застави.

У ці дебати включилася прокурор. Вона розкритикувала пропозицію зменшити заставу. Доводи зводилися до того, що ТОВ «Конкорд Консалтинг» самостійно ухвалило рішення бути заставодавцем обвинуваченого. Також це стосується й збору коштів на заставу. Як зазначила прокурор, під час залучення коштів товариство повідомляло, що кошти можна буде повернути після закінчення розгляду справи або, за клопотанням цих же осіб, гроші можна буде спрямувати до благодійного фонду. Теперішні ж вимоги громадян до ТОВ «Конкорд Консалтинг» стосовно повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу, застосованого до Андрія Коболєва, наголосила сторона обвинувачення.

Непохитну позицію зайняла й Феміда: статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення необхідної суми на користь особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням. Навпаки – заставодавці повинні розуміти, що можуть взагалі втратити внесені кошти, якщо підозрюваний або обвинувачений не виконуватиме покладені судом на нього обов’язки.

Окремо суд заявив, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем ТОВ «Конкорд Консалтинг» щодо внесення застави за Коболєва, не зумовлюють обов’язкову зміну запобіжного заходу.

«У судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов’язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон», – сказано в ухвалі антикорупційного суду.

У Мазепи тепер свої проблеми

А вже пізно ввечері 18 січня стало відомо про затримання силовиками й самого товариша Коболєва, бізнесмена Ігоря Мазепи. Це сталося під час проходження україно-польського кордону у «Шегині». Він, за версією адвокаті, прямував на Всесвітній економічний форум у Давосі. Захисники, правда, чомусь не врахували той факт, що форум саме сьогодні завершується, а всі українські заходи на ньому проведені. Тому таке пояснення мало дивний вигляд.

За даними ЗМІ, у справі проти Мазепи начебто присутній російський слід. Крім цього, зазначалося, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі Concorde Capital, цікавляться отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі на Київщині. Адвокати бізнесмена заявили, що під час обшуків силовики вибили двері бізнес-центру.

«Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах. Саме кримінальне провадження стосується зведення нерухомості (котеджних містечок) ще у 2013 році…», – таку заяву ближче до ночі оприлюднила компанії Concorde Capital.

Вранці 19 січня правоохоронці оприлюднили подробиці обшуків. За даними слідства, бізнесмен Ігор Мазепа виконував роль організатора схеми незаконного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури –Київської ГЕС. Протягом 2020-2021 років засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах прибрали до рук понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у незаконній приватизації державного майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а засновнику інвестиційної компанії ще й у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній.

Зважаючи на перебіг подій, кримінального переслідування бізнесмену Мазепі таки не уникнути. У такому випадку він, як і Коболєв, може постати перед судом. А далі знайомий набір прийомів від правоохоронців: клопотання про обрання міри запобіжного заходу, арешти майна, застава тощо.

При бажанні силовиків вони можуть влаштувати бізнесмену кримінальний «спам». Наприклад, відкриття щодо Мазепи кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство» (стаття 190 Кримінального кодексу) або «Привласнення чужого майна» (стаття 191 Кримінального кодексу) за епізодом… збору коштів на заставу Коболєву.

Поштовхом для цього якраз можуть стати звернення жертводавців, котрі оббивають пороги мазепівського ТОВ «Конкорд Консалтинг».

Тим паче, що ще рік тому під дописом у Facebook дружини Коболєва Світлани Панаіотіді з’явився цікавий коментар. Сторонній чоловік повідомив про перерахування певної суми коштів на рахунок ТОВ «Конкорд Консалтинг» на заставу Коболєву. При цьому він визнав, що не підписував жодних документів із компанією Мазепи: «Суму закинув, яку не шкода. Повертати не обов’язково. Просто, щоб потім не довелося ще їм (ТОВ «Конкорд Консалтинг» – «Главком») мати проблеми з оподаткуванням та звітами».

Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності

Скріншот коментарів під дописом дружини Коболєва у Facebook

Нагадаємо, у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Натомість сторона захисту все заперечує і вважає ці виплати законними.

Слідство встановило, що очільник компанії (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії. При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Він отримував середню місячну зарплату в еквіваленті 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Щоправда, це мова лише про зарплату, бо виплати були набагато більшими, враховуючи солідні щомісячні премії. До речі, як днями заявила у суді прокурор, за час роботи в «Нафтогазі» Андрію Коболєву було виплачено понад $20 млн у вигляді премій.

Віталій Тараненко

20 Січня, 2024
Розслідування причетності Офісу президента до тиску на ЗМІ

Протягом останніх кількох днів представники двох українських розслідувальницьких проєктів повідомили про інциденти, які вони розцінили як тиск на свою професійну діяльність.

Хоча формально ці випадки не пов’язані між собою, аналітики вбачають у них ознаки системного переслідування незалежних ЗМІ в Україні, а деякі журналісти згадують практики, що стосуються періоду президентства Віктора Януковича.

Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-який тиск на журналістів є неприпустимим. Однак велика частина громадськості зауважує, що серед можливих ініціаторів цього тиску вказують на членів його адміністрації.

Скандал, пов’язаний із тиском на розслідувальних журналістів, які борються з корупцією, може вразити позиції Києва в контексті намагань переконати західних партнерів у необхідності продовжувати підтримку України.

16 січня маловідомий YouTube-канал “Народна правда” оприлюднив відео під назвою “Зворотна сторона Bihus.info: експеримент з “фєном”, вживання MDMA, куріння трави та розслідування”.

У п’ятихвилинному ролику під акомпанемент реггі-музики висвітлювалися аудіозаписи телефонних розмов кількох членів редакції Bihus.info – одного з провідних розслідувальних проєктів в Україні.

У двох розмовах молоді обговорювали свої покупки нелегальних речовин та їхні ціни. В окремих кадрах показувалися групи молодих людей, які вживають щось з невеличких люльок на ґанку дерев’яного будиночка, а також три дівчини, які перебувають всередині приміщення та вдихають речовину зі столу через ніс.

Пізніше стало відомо, що зйомки відбувалися наприкінці минулого року під час корпоративного заходу редакції, і на відео були зображені оператори Bihus.info.

Ролик швидко розповсюдився через анонімні телеграм-канали, набираючи понад сто тисяч переглядів – у декілька разів більше, ніж інші відео на тому ж YouTube-каналі. Зранку 19 січня канал “Народна правда” був закритий, а відео із працівниками Bihus.info стало недоступним.

Витік відео з прихованими зйомками та прослуховуванням працівників Bihus.info став відомий всього за два дні після події, пов’язаної із іншим відомим розслідником-журналістом.

Ввечері 14 січня кілька осіб у військовій формі з’явились під дверима квартири Юрія Ніколова, редактора проєкту “Наші гроші”. За відеозаписом, що швидко з’явився на анонімних телеграм-каналах, вони стукнули в двері та вимагали, щоб журналіст “йшов на фронт”.

Згідно із записом, вони приклеїли на двері квартири папірці із написами “Зрадник”, “Провокатор”, “Йди служити в армію” і вирушили, налякавши матір Ніколова. Самого журналіста вдома на той момент не було.

Серед головних журналістських розслідувань в Україні визначаються проекти Bihus.info та “Наші гроші”.

Bihus.info, заснований більше десяти років тому командою журналістів під керівництвом Дениса Бігуса, вирізняється численними резонансними розслідуваннями. Серед них – вивчення бізнесу, яким керує брат заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми на окупованих територіях України, розкриття незадекларованого майна декількох депутатів Верховної Ради, та аналіз суб’єктивних моніторингів соцмереж та ЗМІ, що готуються за бюджетні кошти для органів української влади. Проєкт Bihus.info отримував підтримку від Internews, Національного фонду підтримки демократії та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні у минулому році.

Журналістське видання “Наші гроші”, засноване за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, спеціалізується на аналізі державних закупівель. Зокрема, матеріали Юрія Ніколова щодо неправомірностей при закупівлі харчових продуктів для української армії визнані однією з ключових причин відставки міністра оборони Олексія Резнікова у минулому році.

На сьогодні немає достатніх підстав для твердження, що інциденти, пов’язані із Юрієм Ніколовим та співробітниками Bihus.info, взаємопов’язані, зазначають самі журналісти.

Однак обидва інциденти спрямовані на дискредитацію проєктів, які розкривають корупцію у верхніх ешелонах української влади. В обох випадках анонімні телеграм-канали “розганяли” ці історії, вказуючи на свою лояльність до Офісу президента (у відомстві це категорично відкидають).

Редактор Bihus.info Максим Опанасенко в ефірі Радіо NV зазначив, що наразі неможливо довести зв’язок між цими інцидентами, але “хронологічно, тематично, інструментально це все складається у певну лінійку, яка починає нагадувати не дуже хорошу кампанію”.

Засновник Bihus.info Денис Бігус, який зараз перебуває у лавах ЗСУ, повідомив, що опитування працівників редакції показало використання авторами відео фрагментів реальних телефонних розмов, які відбулися з інтервалом у “місяці”.

“Маємо підстави стверджувати, що тривалий період члени команди систематично слідкують – вперто, системно і довго”, – заявив він. “Це не виглядає як спонтанна акція помсти за якийсь матеріал. Це системне тривале слідкування, переслідування для дискредитації роботи команди, яку вона виконує протягом років. Я не знаю, яким чином ця історія може дискредитувати наш контент. Але вона є”, – додав Бігус.

Щодо атаки на Ніколова, конкретна причина також неочевидна. Один із анонімних телеграм-каналів, який пов’язують із Офісом президента, розмістив фрагмент виступу Ніколова, де він критикував президента Зеленського, який визнавав його “ухилянням” від обов’язків.

Реакція українських політиків на ці події виявилася різноманітною.

Депутат Микола Тищенко, якого формально виключили з партії “Слуга народу”, але він залишається її близьким співробітником, засвідчив своє негативне ставлення до розслідувальників у короткому відеоролику. “Ганьба! І це журналісти, які претендують на совість нації! Нам така совість нації не потрібна! В смітник історії! Ви – пляма на серці усієї української журналістики!” – висловив своє осудження. Проте слід зазначити, що його позиція може не відображати загальних відносин групи “Слуга народу” до цих подій, особливо з урахуванням того, що сам Тищенко був предметом досліджень Bihus.info, а також піддавався моніторингу щодо свого способу життя внаслідок публікацій цього проєкту.

Мер Дніпра Борис Філатов у своєму фейсбук-повідомленні висловив підтримку журналістам: “Подобаються нам журналісти чи ні, ми маємо розуміти, що це – так звана четверта влада. Тому використовувати проти них державну систему стеження (чи ще щось) є цілком неприпустимим. Тому в ситуації з Бігусом чи Ніколовим (попри, мабуть, взаємну нелюбов) я 100% – на їхньому боці.”

Парламентські комітети з питань свободи слова та гуманітарної політики виступили з осудом тиску на незалежних журналістів і закликали правоохоронні органи провести всеосяжне розслідування цих інцидентів.

Українські журналісти активно висловили свою реакцію на останні події. Впливове журналістське об’єднання “Медіарух” висловило серйозне занепокоєння щодо системного переслідування незалежних ЗМІ та розслідувальних журналістів, наголосивши на безкарності попередніх випадків тиску на медіа.

Деякі представники ЗМІ висловили солідарність із Юрієм Ніколовим та командою Bihus.info, вбачаючи паралелі між поточними подіями та тиском, якого досліджувальні журналісти досвідчували під час президентства Віктора Януковича.

“Все це вже було. Ходимо по колу. Були стеження, прослуховування, тиск, цензура, хамство, ігнор і, на жаль, навіть вбивства… Але от чого ніколи не було – це, щоб українські журналісти проковтнули і замовкли… Ми завжди вигравали подібні війни. І цього разу так буде”, – поділилася своїм враженням головний редактор порталу “Ліга” Юлія Банкова у своєму фейсбук-повідомленні.

Мирослава Гонгадзе, голова офісу “Голосу Америки” у Східній Європі та вдова вбитого журналіста Георгія Гонгадзе зазначила у ефірі Радіо NV: “Це в Україні відбувається циклічно. Кожні десять років влада починає бути незадоволеною тим, що роблять журналісти. Це може призвести до дуже поганих наслідків.”

Чи має влада який-небудь зв’язок із нещодавніми інцидентами, які стосуються тиску на розслідувачів, залишається питанням, навколо якого виникає гостра різниця думок серед членів журналістської громадськості.

Більшість українських коментаторів вважають, що безпосередня участь правоохоронних органів у стеженні за працівниками Bihus.info, особливо через втручання у приватне життя, могла бути реалізована лише за активної підтримки владних структур.

Наприклад, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук висловила можливість того, що обладнання для прослуховування працівників Bihus.info може належати “приватним структурам”. Іншим поглядом ділиться сам Юрій Ніколов, який вказує на те, що служби слідкували за Bihus.info протягом не менше року і всі вони підконтрольні Татарову, заступникові глави Офісу президента, який відповідає за правоохоронні органи.

Президент Володимир Зеленський вже висловив свою реакцію на цю ситуацію, заявивши, що Служба безпеки України розпочала розслідування та обіцявши вивчити всі обставини. Зазначивши, що будь-який тиск на журналістів неприпустимий.

У той же час, журналіст Bihus.info Максим Опанасенко зазначив, що, хоча вони звернулися до поліції із заявою про інцидент біля своєї квартири, на момент 18 січня провадження так і не було відкрито. У випадку Bihus.info СБУ повідомила про проведення обшуків у місці, де проводився корпоратив видання, що також додає додаткових аспектів до цієї ситуації. Денис Бігус повідомив про те, що їхня редакція проводить власне розслідування, спираючись на “деякі зачіпки”, і обіцяв повідомити про результати в найближчий час.

Потрапити під тиск з боку влади та атаки на незалежних журналістів-антикорупціонерів, незалежно від часу, завжди є проблемою. Проте зараз, враховуючи зовнішньополітичний контекст, виявити гірший момент для таких інцидентів було б важко.

Уряд Києва зараз активно працює над збереженням підтримки Заходу в контексті великої війни, що ведеться Росією проти України. Критика щодо незадовільності України західним демократичним стандартам є одним із головних аргументів опонентів підтримки країни Заходом, і це стає чинником, який може погіршити імідж України. В іншому випадку, будь-який скандал, який надає докази критикам Києва про тиск на вільну пресу та журналістів, зайнятих боротьбою з корупцією, може використовуватися Москвою для своїх цілей.

Інциденти, пов’язані з атаками на журналістів, вибухнули під час Світового економічного форуму в Давосі, де Володимир Зеленський особисто виступав. Ці події суттєво ускладнюють його спроби переконати світ у тому, що Україна – вільна та демократична країна, відмінна від авторитарної Росії. Пов’язані із цим обставини можуть відігравати на руку російській стороні.

Повернувшись до Києва, Зеленський може чи не взяти особистий контроль над розслідуванням тиску на ЗМІ, і навіть у випадку його взяття під контроль, результативність може бути під питанням.

Такі інциденти також впливають на роботу анонімних пропрезидентських телеграм-каналів, які використовуються для цькування незалежних ЗМІ. Судження щодо їхнього подальшого функціонування важко зробити, однак вони вже анонсували продовження нападів на критиків Зеленського.

Найважливіше, що зазначив журналіст Bihus.info Максим Опанасенко, є те, що в умовах такого тиску і скандалу надалі журналісти мають намір продовжити свою роботу. Денис Бігус також анонсував жорсткі кадрові рішення в своїй редакції і вказав на збільшений інтерес до набору нових кадрів.

19 Січня, 2024

Категорія: Події

«Віддайте наші гроші!»

У Мазепи тепер свої проблеми