Golosnovinua.com

Категорія: Події

  • Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Власника інвестиційної компанії Concorde Capital, Ігоря Мазепу, затримали 18 січня о 15:00 під час його спроби перетнути українсько-польський кордон на пункті пропуску “Медика – Шегині”. У даний момент у компанії проводяться обшуки. Суд у справі Мазепи заплановано на сьогодні, 19 січня.

    За інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), Мазепа вважається організатором схеми протиправного заволодіння земельними ділянками, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. Затримання відбулося згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Зазначається, що разом із Мазепою були затримані ще три учасники злочинної організації, включаючи брата організатора схеми. Раніше, 29 листопада 2023 року, ДБР вже розкрило та затримало членів організації, які незаконно заволоділи понад 7 гектарами землі, що належать Київській ГЕС.

    Представники ДБР стверджують, що до злочинної організації входило майже два десятки осіб, зокрема інвестори, архітектори, юристи та інші спеціалісти. Схема діяла в інтересах забудовників, які завдяки корупційним зв’язкам оформляли земельні ділянки як сільгосппризначення і подальше їхнє перепродаж.

    Учасникам злочинної організації загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Усім фігурантам справи, яких затримано 18 січня, вже оголошено підозри, включаючи одного з них із підозрою в організації злочинного угруповання, а іншого – участь в злочинній організації, повідомила речниця ДБР Тетяна Сап’ян.

    У компанії Concorde Capital, де директором є Ігор Мазепа, висловили думку, що його затримання пов’язане з “публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на українських бізнесменів”. Зауважили, що після затримання Мазепи 18 січня, у офісі Concorde Capital відбулись обшуки, й підготовлюють звернення до уряду щодо “тиску на компанію” з боку правоохоронців.

    У повідомленні зазначено, що під час обшуків правоохоронці вчиняли незаконні та агресивні дії, включаючи обмеження доступу адвокатів, безладне вилучення документів та коштів працівників, обшук офісу без рішення суду та форсоване відкривання дверей. Concorde Capital виступає з ініціативою звернутися до уряду стосовно тиску на компанію та можливого впливу на інвестиційний клімат в Україні через дії правоохоронних органів.

    Зазначається, що бізнесмену Ігорю Мазепі запропонували встановити заставу у розмірі 700 мільйонів гривень, а його брату — 500 мільйонів гривень.

    Сам Мазепа висловив здивування, заявивши, що не розуміє, чому його затримали за якимось недоліком у виділенні землі, яке, його словами, не стосується його особисто. Він також зазначив, що підозра в справі стосується лише деяких російських слів, які він чув при затриманні.

    У реакції на затримання Мазепи ряд представників громадськості та бізнес-спільноти висловили свої думки. Всеволод Кожемяко вважає, що це може бути пов’язано з корупційними, політичними чи вимаганнями правоохоронного рекету. Спілка українських підприємців висловила невпевненість у відсутності інформації про затримання чиновників чи представників правоохоронних органів у цій справі. Валерій Пекар зауважив, що подібні обставини можуть торкнутися будь-якого підприємця з досвідом, а Ярослав Железняк визначив це як можливе “рекетірство правоохоронців”.

    Про Concorde Capital. Заснована Ігорем Мазепою, компанія за 18 років свого існування стала лідером інвестиційного ринку України, привернувши понад 4 мільярди доларів США інвестицій від понад 1000 клієнтів.

    У реакції на події також висловились представники політичного та бізнес-середовища.

  • Оголошено розшук сина Гринкевича, якого покинула Соня Морозюк

    Оголошено розшук сина Гринкевича, якого покинула Соня Морозюк

    У результаті розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) родич львівського бізнесмена став об’єктом пошуків. За інформацією від ДБР, цей чоловік був виявлений у зв’язку з підозрою у здійсненні оборудок із закупівлями одягу для Збройних Сил України. Назву конкретної особи в офіційному повідомленні не вказано, але джерело ВВС Україна, посилаючись на правоохоронні органи, стверджує, що йдеться про Романа Гринкевича. Важливо відзначити, що цей чоловік є сином львівського забудовника Ігоря Гринкевича, який сам був затриманий у грудні минулого року.

    Представники ДБР повідомили, що вони розкрили діяльність злочинної організації, яка здійснювала шахрайські схеми на закупівлях одягу для військових. Попередньо проведені обшуки та затримання стали складовою частиною цього розслідування.

    Наразі одного з членів організації ще не знайшли, і ДБР закликало громадян повідомляти будь-яку інформацію щодо його місця перебування. Варто відзначити, що офіційно не фіксувалося перетинання ним кордону.

    В день затримань наречена Романа, художниця Соня Морозюк, зробила заяву про розрив відносин з ним.

    17 січня художниця Соня Морозюк взяла рішення завершити відносини з Романом Гринкевичем і висловила своє рішуче відмовлення від подальшого шлюбу з ним. У своєму пості в Instagram вона оголосила про намір продати усі подарунки, серед яких були прикраси та обручка, і передати отримані кошти на потреби Збройних Сил України.

    Соня Морозюк в пості висловила своє відчуття зради та розчарування в зв’язку з діями Романа Гринкевича, якого вважає особою, яка вчинила зраду своїй країні. Вона підкреслила, що не буде приймати прізвище Гринкевич та не планує вступати в шлюб з кимось, хто зраджує патріотичні цінності.

    Пост художниці спричинив велику кількість реакцій у соціальних мережах. Деякі користувачі підтримують її рішучість та визначеність, але більшість висловлює негативне ставлення, питаючи, чому вона не зробила такого рішення раніше та наголошуючи на питаннях щодо її власності, яку, зазначають, Роман Гринкевич подарував їй.

    У своєму пості Соня Морозюк відкидає будь-які підозри щодо отримання від Романа або його родини додаткових подарунків чи власності, стверджуючи, що все її майно, придбане минулого року, є результатом її власних зусиль та фінансових вкладень.

    11 січня Державне бюро розслідувань (ДБР) арештувало розкішну нерухомість, автомобілі преміум-класу, а також майно та рахунки компаній, які перебувають під контролем Ігоря Гринкевича. Однак в офіційному повідомленні не було вказано, чи належали до арештованого майна квартири художниці Соні Морозюк.

    Ігор Гринкевич вже став об’єктом двох підозр. Перша підозра стосується епізоду з грудня 2023 року, коли йому навідомо давали підозру за те, що він намагався передати хабар у розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників ДБР.

    Друга підозра пов’язана із створенням злочинної організації. За даними ДБР, Ігор Гринкевич створив організацію з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами. Зазначається, що в рамках цієї схеми він укладав договори з Міністерством оборони на постачання низькоякісного військового одягу, завдаючи бюджету України збитків практично на мільярд гривень.

    Унаслідок скандалів Міністерство оборони прийняло рішення розірвати угоди з компаніями, що пов’язані з родиною Гринкевичів, які вважаються одними з основних постачальників. Син бізнесмена, Роман Гринкевич, заявив, що впевнений у тому, що діяльність його родини відбувалася в межах чинного законодавства. Відомо, що син фактично володіє однією з фірм, яка мала контракти з Міноборони, тоді як його батько формально вийшов із власності над компаніями раніше.

  • “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    25 грудня 2023 року з будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 було відправлено листа за підписом судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який раніше очолював цей суд. Адресат, вказаний на конверті, – голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик.

    Суддя Вовк бив на сполох, переконував Усика: мовляв, під загрозою опинився авторитет усієї Вищої ради – самоврядного органу, який призначає та звільняє всіх суддів України. Причина цьому – член ВРП, у минулому адвокат Роман Маселко. На думку Вовка, у Маселка «сформоване упереджене ставлення» до низки суддів, а тому він має «постійний реальний конфлікт інтересів…, у тому числі щодо суддів ОАСК». З таких міркувань, дав пораду суддя Вовк голові ВРП Усику, Романа Маселка негайно треба звільнити.

    Родзинка цієї історії у тому, що з моменту ліквідації Окружного адміністративного суду Києва минуло більше року, проте, як ми бачимо, цей орган досі живий.  «Живучість» Окружного суду за нинішніх може видаватися абсурдом. Але факт залишається фактом: пів сотні суддів Окружного адміністративного суду попри його ліквідацію і попри війну продовжують одержувати солідні винагороди, нічого при цьому не роблячи. Ніякого правосуддя вони не здійснюють: не виносять рішень та постанов. А деякі судді, зокрема вищезгаданий Павло Вовк, більш відомий суспільству за кейсом НАБУ «Плівки Вовка», ще й намагаються далі впливати на всю систему правосуддя.

    Мільйони за гарні очі

    На кінець листопада 2023 року в ліквідованому Окружному адмінсуду Києва нараховувався 51 суддя. Практично кожен з них одержав понад 1 млн грн суддівської винагороди за підсумками 11 місяців. Загалом за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди, з них виплачено на руки (з урахуванням відмінусованих податків) 51,1 млн грн.

    Всього за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди

    Частина суддів не полінувалися і задекларували отримані гроші, які їм виплатила держава. Зокрема, суддя Наталія Клименчук вказала, що у листопаді 2023 року отримала 143,8 тис. грн зарплати у суді, який є недіючим.

    Солідні виплати «впали» суддям ОАСК Тетяна Шейко і Олександру Кармазіну – 209,6 тис. грн і 295,4 тис. грн, відповідно. Додамо, що всі судді та держслужбовці зобов’язані декларувати місячні доходи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів (134 тис. грн), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2023-му – 2684 грн).

    Заробітки судді Павла Вовка, який має зуб на члена ВРП Маселка, також чималі.

    За 11 місяців 2023 року Вовк на рівному місці «підняв» 1,6 млн грн.

    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн
    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн.

    Нагадаємо, що рік тому згаданий член Вищої ради правосуддя Роман Маселко попереджав: ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримуватимуть суддівську винагороду без надбавок.

    За що Зеленський і Рада «знесли» суд?

    Чому ж виник такий парадокс: суду нема, а судді вдають, ніби працюють і при цьому отримують винагороду?

    Повернімося у недавнє минуле. У квітні 2021 року президент Володимир Зеленський відреагував на електронну петицію та звернення антикорупційних громадських організацій щодо запуску процедури ліквідації столичного Окружного адмінсуду. Зокрема, глава держави направив до Верховної Ради відповідний законопроєкт як невідкладний.

    «У демократичному суспільстві повага й довіра до суду мають бути безумовними. Але там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена», – сказано на сайті глави держави.

    Упливовість Окружного адмінсуду пояснювалася категорією справ, які належало йому розглядати.

    ОАСК мав право розглядати:

    оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;

    оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;

    справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;

    справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;

    справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;

    справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.

    Наприклад, восени-взимку 2013 року, у розпал Євромайдану, ОАСК заборонив проводити мирні акції протесту у центрі Києва, а 9 грудня того ж року одіозний суддя Євгеній Аблов зобов’язав МВС та столичну мерію розчистити від барикад та наметів ряд вулиць, у тому числі Майдан Незалежності; у 2014-2021 роках суд захистив понад 200 люстрованих держслужбовців та силовиків, стягуючи мільйонні компенсації з держбюджету; у квітні 2019 року суд задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку та Кабміну і визнав незаконною націоналізацію Приватбанку; у 2019 році ОАСК визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну актора Федора Добронравова та анулював заборону на ретрансляцію деяких фільмів за його участю, зокрема, серіалу «Свати»; у січні 2021 року суд скасував нову редакцію українського правопису.

    Вершиною цинізму в історії цього суду став розгляд позовних заяв експрезидента Віктора Януковича у листопаді-грудні 2021 року, себто напередодні збройного вторгнення Росії в Україну. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.

    Апріорі суд мав відмовити президенту-втікачу через пропуск терміну на оскарження актів парламенту. Однак два позови колишнього президента було взято до розгляду. Остаточний вердикт (залишення без задоволення обох позовів) ОАСК дав лише наприкінці квітня 2022 року, коли стало зрозуміло, що окупанти відступили від столиці.

    Як писав «Главком», версія про те, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті, цілком логічна. Як підтвердив в інтерв’ю «Гордону» колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.

    «Росія вже підготувала президента. І тут аспект особистого задоволення конкретної людини – Путіна. Його ж образили 2004 року, коли Янукович не став президентом. 2010 року він таки «пробив» його на посаду президента. Поновити його на посаді, поміняти нам владу – і повністю підконтрольна Росії держава. Усе було чітко сплановано, але ніхто не звернув на це уваги. У мене зараз постає питання: а де судді, які ухвалювали ці рішення? Хтось якісь претензії їм висунув? Я вже не говорю про притягнення до кримінальної відповідальності. Вони що, не розуміли, що роблять? Чудово розуміли», – впевений Петрулевич.

    Загалом, парламентарям попри усі згадані скандали і підозри знадобилося понад рік часу для розгляду невідкладного президентського проєкту закону про ліквідацію столичного суду.

    Що далі?

    Журналісти надіслали запити до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя з проханням повідомити про подальшу долю приміщень Окружного адмінсуду (вулиці Велика Васильківська, 81А і Петра Болбочана, 8), а також подальшого працевлаштування або звільнення суддів Окружного адмінсуду. Адже за законом на місці ОАСК має з’явитися Київський міський окружний адміністративний суд. До моменту створення нового суду всі справи ОАСК передаються до Київського окружного адміністративного суду.

    Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8
    фото з відкритих джерел

    Між іншим, передача справ з ОАСК до Київського окружного адміністративного суду  мала відбутися протягом 10 днів. Але й тут буксування. Із близько 64 тис. справ та матеріалів, що перебували у провадженні ліквідованого суду, у першому півріччі 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло 30086 справ і матеріалів.

    Державна судова адміністрація відповіла сухо по суті: подальша доля двох будівель Окружного адмінсуду Києва буде вирішуватися після завершення ліквідаційних процедур. І уточнили: сама ж ліквідація ОАСК «займає тривалий час».

    Що стосується подальшого переведення суддів із ліквідованого ОАСКу, то протягом року лише суддя Володимир Донець виявив таке бажання. Вища рада правосуддя «прикомандирувала» його до Київського окружного адміністративного суду.

    Протягом року після ліквідації ОАСК лише суддя Володимир Донець виявив бажання перевестися до іншого суду

    Ще двоє служителів Феміди Альона Мазур та Євгеній Аблов попросилися у відставку. До слова, останнього ВРП дуже не хоче відпускати у відставку за власним бажанням. А, найімовірніше, має намір звільнити «по статті» – за вчинення істотного дисциплінарного проступку. 26 грудня на сайті Вищої ради правосуддя з’явилося повідомлення: зупинено розгляд заяви Аблова до розгляду дисциплінарних скарг, які раніше надійшли стосовно цього судді.

    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Річ у тім, що суддя Аблов відомий низкою скандальних рішень. Голос, схожий на голос Аблова, зафіксований і на сумнозвісних «плівках Вовка». Там він звертався до ексголови ОАСК Павла Вовка з пропозицією: «Шеф, давай что-то учудим. Я готов». За версією слідства, злочинна організація на чолі з ексголовою Окружного адмінсуду (всього в неї входило 12 осіб) мала на меті захопити державну владу шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

    У липні 2019 року НАБУ провело обшук у будівлі ОАСК, а в публічний доступ потрапили записи, відомі як «плівки Вовка». На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу. На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова. За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег.

    Сам Павло Вовк заперечує достовірність цих записів. Та заявляє, що, на його думку, таким чином іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

    Крім цього, з’явилася інформація про оголошення у розшук сина судді Аблова. Правоохоронці підозрюють Івана Аблова в умисному вбивстві людини. Це сталося 1 січня 2024 року.

    Разом із тим голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик висловив запевнення, що всі судді ОАСКу пройдуть ретельну перевірку. «Жоден із них не пройшов кваліфікаційне оцінювання, а без нього вони не можуть бути переведені до іншого суду. Тому побоювання, що їх автоматично переведуть у новий суд, даремні», – заявив очільник ВРП в інтерв’ю ЗМІ.

    Проте пан Усик не уточнив ключовий момент: скільки ще часу держава, яка веде війну, фінансуватиме бездіяльних служителів Феміди коштом платників податків?

  • Топменеджмент концерну в Житомирській області постачав російському ВПК системи загородження – ДБР

    Топменеджмент концерну в Житомирській області постачав російському ВПК системи загородження – ДБР

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали двох топменеджерів концерну з Житомирської області, який постачав підприємствам оборонно-промислового комплексу РФ системи загородження.

    У телеграм-каналі ДБР у середу зазначається, що за останні пів року бюро спільно з СБУ викрило та припинило діяльність уже другого концерну, який продовжував забезпечувати російський ВПК. “Встановлено, що група компаній з Житомирщини постачала підприємствам оборонно-промислового комплексу рф системами загородження, які використовуються в агресивній війні проти України”, – ідеться в повідомленні.

    За інформацією відомства, до початку війни концерн належав підприємцю, який за кілька днів до початку війни виїхав з України, а після вторгнення переоформив власність на підконтрольних осіб, які продовжували працювати з РФ. “Нові власники концерну налагодили постачання через підконтрольні іноземні та російські фірми-прокладки. Саме ці компанії відправляли “замовлення” українському виробнику нібито для потреб третьої сторони. Тільки протягом 2022 року фігуранти поставили до росії декілька партій відповідної продукції на понад $1,5 млн”, – наголошують у бюро.

    Співробітники ДБР і СБУ наприкінці грудня 2023 року провели обшуки в приміщеннях концерну і місцях проживання його топменеджерів, слідчі бюро вилучили речі та документи, які свідчать про проведення операційної діяльності підприємств концерну на території України та РФ.

    “Наразі затримано двох топменеджерів концерну, яким було оголошено про підозру в учиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, вчинених організованої групою за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України”, – інформують у ДБР.

    У повідомленні уточнюється, що щонайменше ще троє учасників групи, зокрема її організатор, перебувають за межами України – їм буде повідомлено про підозру заочно. Наразі вирішується питання арешту майна підприємств і передання його АРМА.

  • Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець висловив своє рішуче осудження дій працівників ТЦК (територіальний центр комплектування), які застосовують фізичний тиск та викрадають громадян України прямо на вулицях.

    Лубінець вважає, що працівники ТЦК не мають права вимагати перевірки документів, відбирати їх або фізично утримувати громадян України. Він наголошує, що такі дії не входять у їхні повноваження.

    “Основне питання, яке порушують громадяни України, – це невідповідність мандатів ТЦК. Це коли вони вимагають перевіряти документи, забирають документи й фізично затримують громадян України. У них таких прав немає”, – зазначив він.

    За словами Лубінця, особливо обурюють випадки, коли працівники ТЦК застосовують фізичну силу до громадян. Він підтвердив, що до його офісу надходять звернення із скаргами на такі події.

    “Я не скажу, що вони системні, або що їх багато, але з такими випадками до нас теж звертаються. Все дуже просто. Я відкриваю провадження і направляю всі запити. А також до деяких ТЦК ми відправили моніторингові перевірки”, – додав Лубінець.

    Як тільки факти підтверджуються, омбудсмен вносить це питання на рівень керівництва для розгляду дисциплінарних справ, і вища адміністрація приймає рішення щодо покарання своїх підлеглих.

    Нагадаємо, що виконкому міськради Дніпра затвердив проєкт рішення про створення спеціальних дільниць для оповіщення та групи з розшуку військовозобов’язаних від 12 січня.

  • ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) України оголосили про підозру Ігорю Гринкевичу, великому постачальнику Міністерства оборони України, та іншим членам злочинної групи, які, за їхніми словами, завдали збитків державному бюджету практично на мільярд гривень.

    Хоча повідомлення ДБР не вказує на ім’я Гринкевича, обставини справи вказують на його причетність. Міністерство оборони України раніше провело аудит контрактів із компаніями, які можуть бути пов’язані з цим бізнесменом, та визначило, що ці компанії не виконали 23 контракти на поставку товарів Збройним Силам України.

    Затримання Ігоря Гринкевича / © Державне бюро розслідувань

    За звітом ДБР, фігурант створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами, уклавши договори на постачання неякісного військового одягу Міністерству оборони України. Спостерігається також залучення до виконання замовлень підприємств, які раніше не займалися виробництвом для потреб оборони, внаслідок чого держава завдала збитків понад 934 мільйони гривень.

    У ДБР зазначають, що обставини справи дозволяють припустити корупційні дії і зловживання владою. Затримано членів злочинної організації, і розглядається питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Слідчі ДБР також активно вивчають можливу причетність інших посадовців Міністерства оборони України до цього кримінального правопорушення. Справа може мати серйозні наслідки для оборонних закупівель та вимагати перегляду контрактної системи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

  • Суддю з Одеської області Олександра Боярського заарештували за корупційні схеми та допомогу ухилянтам

    Суддю з Одеської області Олександра Боярського заарештували за корупційні схеми та допомогу ухилянтам

    Суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Олександра Боярського, взяли під варту Вищим антикорупційним судом.

    На нього покладаються підозри в отриманні $1500 неправомірної вигоди за винесення рішення про дозвіл на виїзд за кордон військовозобов’язаного чоловіка. Рішення про заарештування було ухвалено 16 січня, повідомляє пресслужба ВАКС.

    Суд визначив суму застави у розмірі 1 059 800 грн. Якщо застава буде внесена, Боярському буде доручено деякі обов’язки, включаючи обмеження переміщення без дозволу, повідомлення про зміни місця проживання та роботи, утримання від спілкування з певними особами, здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    Причини арешту пов’язані з підозрами в корупційних схемах та наданні допомоги ухилянтам від військової служби. Суддя Боярський зараз знаходиться під вартою протягом досудового розслідування, а строк дії запобіжного заходу встановлено на 60 діб.

  • Свято Благовіщення 2024 року: дата за новим календарем, історія та традиції

    Свято Благовіщення 2024 року: дата за новим календарем, історія та традиції

    Благовіщення Пресвятої Богородиці, одне з найбільших християнських свят, має особливе значення як для католиків, так і для православних. Це свято відзначається 25 березня за новим календарем, і воно стоїть на третьому місці за важливістю серед християнських свят, після Великодня та Різдва Христового.

    Історія Благовіщення пов’язана з архангелом Гавриїлом, який, за Євангелієм від Луки, приносить благу вість Діві Марії. Архангел розповідає, що вона буде мати Сина, який стане Спасителем людства. Для віри в це Діва Марія повинна була прийняти волю Божу, і, згідно з віруванням, вона стала матір’ю Ісуса Христа.

    Зміна календаря в Україні відбулася від 1 вересня 2023 року, коли Помісна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Таким чином, більшість церковних свят святкуються тепер на 13 днів раніше. Спільною датою Благовіщення 2024 року стала 25 березня.

    Святкові урочистості спрямовані на нагадування вірянам про прихід Сина Божого на Землю, асоційовані з непорочним зачаттям Ісуса Христа та покликані зблизити людей з таємницею втілення.

    Свято Благовіщення також відзначається дотриманням пісту, але деяке послаблення правил дозволяє включити до раціону рибу та морепродукти, а також гарячі страви з олією та вино.

    У цей день важливо відзначити його в храмі, звернутися до Бога у молитві та запросити вибачення за гріхи. Заборонено конфлікти та сварки, а радість та спілкування з рідними та друзями є запорукою святкового настрою.

    Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, народження Ісуса Христа, несе в собі глибокий сакральний зміст, нагадуючи вірянам про найважливіші події християнської історії.

  • Тиск на журналістів BIHUS та Ніколова – директорка Інституту масової інформації закликає владу реагувати на

    Тиск на журналістів BIHUS та Ніколова – директорка Інституту масової інформації закликає владу реагувати на

    Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, висловила серйозне занепокоєння щодо системного тиску на українських журналістів та закликала владу діяти після отримання повідомлень про погрози журналісту Юрію Ніколову та стеження за командою Bihus.Info.

    У своєму зверненні у Facebook 16 січня вона заявила: “Якщо сьогодні до вечора не буде жорсткої реакції влади на системний тиск на журналістів, буде дуже і дуже погано для України як для демократичної держави.”

    Романюк визначила цілеспрямоване полювання на медіа, стеження та запис прихованого відео як неприпустимі в демократичній країні. Вона порівняла ситуацію з часами екс-президента Віктора Януковича, підкреслюючи, що в 2024 році такий тиск на журналістів абсолютно неприпустимий.

    Зазначимо, що 15 січня стали відомі спроби невідомих осіб проникнути до квартири журналіста Юрія Ніколова, автора важливого розслідування про завищені ціни на продукти для Міноборони. Наступного дня в Мережу було викладено відео, на якому працівники проєкту Bihus.Info, розслідування якого створило проблеми для влади, нібито вживають наркотики.

    Нардеп Гео Лерос так прокоментував прослуховування журналістів BIHUS Info.

    “Особисте життя журналістів – їхнє право, а ось оскаженілі від безкарності правоохоронні органи вийшли далеко за межі своїх повноважень, перетворившись на кишенькових церберів офісу президента, я це добре відчув на своїй шкурі. Можна хоч сто книжок випустили про “величного лідера цивілізованого світу” Зеленського, але насправді це просто Путін на мінімалках. Методи ті самі, але результат – у кращому разі буде тікати в Ростов”, – зазначив Лерос.

    Ситуація на данний час:

    Служба Безпеки України розслідує обставини незаконного прослуховування та відеозйомки представників проєкту «Bihus.Info», — пресслужба СБУ.

    За даним фактом відкрите кримінальне провадження згідно ст. 359 ККУ (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).

  • Діти українських чиновників продовжують розкішне життя на заході за рахунок держбюджету, не зважаючи на війну вдома

    Діти українських чиновників продовжують розкішне життя на заході за рахунок держбюджету, не зважаючи на війну вдома

    Спекуляції навколо життя дітей високопосадовців в Україні, зокрема української еліти, викликають серйозне занепокоєння серед громадян.

    Діти корумпованих українських чиновників, включаючи тих, що займають високі посади, продовжують проводити час на дорогих курортах, незважаючи на війну в країні.

    Здається, що події на батьківщині повинні викликати більше патріотизму, особливо у дітей українських політиків. Однак багато з них, будучи свідомими про неспокійну ситуацію, завчасно забезпечили своїх дітей комфортом та безпекою, дозволяючи їм перебувати віддалено від дому та воєнного конфлікту.

    Важливо відзначити, що численні діти з родин української еліти продовжують витрачати кошти своїх батьків на розкішні подорожі Європою. Наприклад, дочка обласного депутата Дніпра Олексія Андрійченка, Вероніка, вибрала собі місце проживання в Берліні та активно користується розважальними закладами та шопінгом відомих світових брендів.

    Також на прикладі дочки народного депутата від “Євросолідарності” Максима Єфімова, Ізабелли, видно, що деякі молоді представники української еліти обирають життя за кордоном, незважаючи на важливі події вдома.

    Син Данилова, секретаря РНБО, нещодавно придбав розкішну віллу в Майамі, а його онука витратила значну суму на зйомки відеокліпу.

    Це свідчить про те, що багато політиків, які публічно висловлюють патріотичні погляди, вже давно здобули закордонну нерухомість та забезпечили своїх дітей за кордоном, при цьому продовжуючи говорити про свій патріотизм перед українцями.

    Отже, вся українська політика, що спочатку була побудована на брехні, вже викликає закономірне роздратування у більшої частини населення і призводить до істотного зниження рейтингів правлячої партії.