Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • Особистість нового головнокомандувача ЗСУ: Огляд даних про Сирського

    Особистість нового головнокомандувача ЗСУ: Огляд даних про Сирського

    У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений.

    Саме про це повідомив президент у спеціальному зверненні, додавши слова подяки Залужному за його службу. Зеленський відзначив його як найбільш досвідченого українського командувача, наголосивши на його успішних операціях, зокрема, захисту під час Київської оборонної операції та наступу під час Харківської визвольної операції.

    Ця кадрова зміна стала результатом тривалих політичних скандалів, які тривали протягом трьох місяців.

    Призначення Олександра Сирського на посаду головнокомандувача Збройних Сил України, замість Валерія Залужного, викликало зацікавленість у громадськості. Ці кадрові зміни стали результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем, яке перейшло у публічну дискусію.

    Напруження між сторонами почалося ще у листопаді 2023 року, коли Валерій Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, в якій описав ситуацію на воєнному фронті як “у глухому куті” і висловив свої думки щодо можливих шляхів виходу. Це викликало критику з боку заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, який звинуватив Залужного у спричиненні паніки серед західних союзників та полегшенні роботи агресора. Президент Володимир Зеленський публічно відхилив думки Залужного.

    У наступний етап, без виклику Залужного, новий міністр оборони Рустем Умєров за його словами ініціював звільнення з посади головнокомандувача Сил спеціальних операцій Віктора Хоренка. Це рішення також викликало неоднозначні реакції та звинувачення.

    Хоча ще у листопаді 2023 року пророкували відставку Залужного, команда президента вважала конфлікт між Зеленським та Залужним тимчасовим явищем. Проте через три місяці, кадрова ротація все ж таки відбулася, призначивши на посаду нового головнокомандувача.

    У вечірній час 29 січня різні ЗМІ, телеграм-канали та депутати Верховної Ради почали поширювати інформацію про звільнення головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного.

    Згідно з повідомленням ВВС, в цей день в Офісі Президента дійсно відбулася зустріч між Володимиром Зеленським, Валерієм Залужним та міністром оборони Рустемом Умєровим. Під час зустрічі глава держави оголосив про своє рішення звільнити головнокомандувача ЗСУ. Зеленський також зазначив, що в найближчий час буде підписаний відповідний указ.

    Однак після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”.

    До кінця невідомо, що спонукало Зеленського відкласти підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади.

    В кінцевому підсумку, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а главою української армії став досвідчений генерал Олександр Сирський, якого називали фаворитом голови Офісу Президента.

    Олександр Сирський, народився 26 липня 1965 року у селі Новинки Владимирської області Росії, є відомим військовим діячем з багаторічним досвідом служби.

    Після завершення Московського вищого військового командного училища у 1986 році, Сирський розпочав службу в Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України.

    У 1996 році він успішно закінчив Академію Збройних сил, а у 2005 році отримав освіту в Національному університеті оборони.

    Протягом 2000-х років Сирський очолював 72-у механізовану бригаду та був активно включений у співпрацю України з НАТО.

    Взимку 2015 року він зіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, успішно вивівши українське угруповання з майже оточеного міста, що було загрожене російською армією. За цю подвигу Олександра Сирського було відзначено орденом Богдана Хмельницького.

    З 2016 року він очолював Об’єднаний оперативний штаб, відповідальний за координацію дій українських військових на Донбасі, а з 2019 року керував Сухопутними військами.

    Олександр Сирський, народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії, є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби.

    Під час початку повномасштабного вторгнення Росії, Сирський взяв на себе відповідальність за оборону Києва, за що отримав звання “Герой України”. Він вирішив мобілізувати військово-навчальні центри для створення тимчасових батальйонів та доставив у столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання.

    Уряджуючи місто на сектори та призначаючи генералів з військово-навчальних центрів для керівництва кожним районом, Сирський створив чітку систему субординації, що дозволило офіцерам на місці приймати тактичні рішення без затримок.

    Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року, Сирський відзначився як один з керівників операції. Він вважається військовим стратегом, який готується до будь-яких непередбачених обставин, навіть тих, які вважаються вкрай малоймовірними.

    Однак деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання у керування підрозділами на рівні роти. Також вказувалося на його гарні стосунки з Офісом президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача ЗСУ ще з весни 2022 року.

    Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут.

    Спочатку розбіжності виникали щодо того, чи слід було раніше вийти з міста взимку 2023 року, а потім – чи варто було наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні.

    У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, що було активно заангажовано у бойові дії на найнапруженіших ділянках фронту. Битва під Бахмутом перебувала під його контролем.

    За даними New York Times, влітку 2023 року американські стратеги настоювали на тому, щоб Залужний сконцентрувався на прориві на південному напрямку, а не розкидав ресурси між південним та східним напрямками. Залужний, як стверджують джерела, погодився з цією рекомендацією.

    Проте українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, за що виступав Сирський.

    У своєму інтерв’ю ВВС, Сирський називав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, “принциповою справою і справою честі”. Він висловлював думку, що ЗСУ можуть оточити захоплене росіянами місто, але так і не сталося.

    З осені 2023 року оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”, під командуванням Олександра Сирського, приймає на себе відповідальність за оборону ділянки фронту біля Куп’янська і Лиману. Тут російські війська ведуть активні атаки, а українські сили тримають оборону.

    Основним завданням Росії на цьому напрямку є відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині.

    Також, можливо, армія Російської Федерації намагається захопити вже звільнені восени 2022 року міста Куп’янськ і Лиман, оскільки ці населені пункти мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і важливі пункти для стійкої оборони в районі.

    Протягом півроку атак на цій ділянці російської армії вдалося досягти лише невеликого просування на відтинку дороги Куп’янськ – Сватове. Однак вони зазнали значних втрат у техніці та особовому складі.

    Незважаючи на це, згідно з висловленими словами Сирського, ситуація на цьому фронті залишається складною. Це пов’язано з тим, що крім напрямку біля Куп’янська, Росія в кінці минулого року розпочала наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині.

    За словами нового головнокомандувача Збройних сил України, всі спроби противника були неуспішними.

  • Зеленський звільнив Залужного

    Зеленський звільнив Залужного

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про відставку 50-річного Валерія Залужного, який протягом понад двох років очолював збройні сили країни. Це оголосив сам президент у своєму зверненні до громадян.

    За пів години до цього зустрівшись з Залужним, Зеленський висловив подяку йому за його роботу.

    Новим керівником було призначено Олександра Сирського. Напружені відносини між Зеленським і Залужним посилилися ще у листопаді 2023 року, проте тоді відставка не відбулася. У 29 січня 2024 році Зеленський викликав Залужного і повідомив про намір звільнити його, проте указ про це так і не був підписаний до 8 лютого.

    Перед звільненням Залужний опублікував свою програмну колонку на CNN, у якій виклав своє бачення щодо війни та план змін у армії на найближчі півроку.

    Тривалий конфлікт між військовим та політичним керівництвом України наростав протягом останніх місяців, особливо під час обговорень щодо можливої відставки Валерія Залужного, який має вищий рівень підтримки населення, ніж сам президент. Ця ситуація викликала значні тривоги у суспільстві. Українські та західні аналітики активно обговорювали загрозу великої кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

    Залужний, який має за плечима більше 20 років військової служби, був призначений головнокомандувачем Збройних Сил України в липні 2021 року за дорученням президента Володимира Зеленського. В інтерв’ю журналу Time він описав свої враження від цього призначення як “удар нижче пояса”, що викликав у нього нокаутний ефект.

    Залужний очолював українську армію під час розпочатого в лютому 2022 року повномасштабного вторгнення Росії. Хоча уряд України отримував критику за недостатню підготовку до війни, експерти визнають, що держава зуміла протистояти російській агресії завдяки діям Залужного. Він організував таємну передислокацію українських військових ресурсів, включаючи авіацію та засоби протиповітряної оборони, і розробив план відбиття агресії.

    Журнал New Yorker твердить, що Валерій Залужний приховував військові підготовки навіть від президента Володимира Зеленського та американських партнерів Києва.

    Згідно з цією інформацією, Залужний не повідомляв Зеленському про приготування через страх того, що президент, не вірячи в можливість вторгнення, може вимагати згорнути приготування. Щодо американців, він також приховував інформацію, бо боявся, що вони розповідатимуть про ці дії Зеленському та іншим особам.

    Протягом майже двох років повномасштабної війни з Росією, Залужний став популярною постаттю як в українському суспільстві, так і на Заході.

    Він був високо оцінений своїми західними колегами, а в інтернеті активно ділилися фотоколажами та мемами з його участю, визнаючи його внесок у перші видимі перемоги України, такі як поразка росіян під Києвом, потоплення російського крейсера “Москва”, а також звільнення Херсона та Харківської області восени 2022 року.

    На цьому фоні почалися обговорення про перспективи Залужного як політика та ймовірного конкурента президента Володимира Зеленського.

    Протягом останнього року успіхи України на фронті практично зникли – очікуваний контрнаступ, під час якого українська влада обіцяла звільнити якщо не Крим, то всю Херсонщину та Запорізьку область, не дав результатів.

    Листопад 2023 року відзначився публікацією статті та інтерв’ю Валерія Залужного в британському журналі The Economist, які спричинили хвилю і подальший рух подій, що призвів до його звільнення. В цьому зверненні Залужний вперше визнав, що український наступ завершився без очікуваних успіхів, а розрахунок на виснаження росіян був помилковим з самого початку.

    Він висловив своє бачення щодо необхідних технологічних змін у країні, врахувавши помилки минулих років, а також визначив потребу у підтримці від західних партнерів.

    Залежності долі війни від позиції та поставок Заходу підкреслив Залужний, але водночас зауважив, що багато від цього залежить і від політичного керівництва України.

    Після цього з’явилися чутки про можливу відставку Залужного і його конфлікт з президентом Зеленським, який мав інший погляд на хід війни.

    Інформація про цей конфлікт заперечувалася командою президента, але ситуація поглиблювалася. Неабияк підсилювалася ця напруга через стабільну підтримку Залужного і падіння рейтингу президента, яке фіксувалося у соціальних опитуваннях.

    Останнім виразним протистоянням між Зеленським і Залужним була суперечка щодо законопроекту щодо мобілізації. Президент не бажав брати на себе відповідальність за це, намагаючись перекласти її на військове керівництво.

    Законопроект досі не був ухвалений, і його знову внесли на розгляд парламенту, проте невідомо, коли він буде прийнятий.

    Також на рішення президента могла вплинути ситуація з можливим збиттям російського літака Іл-76 біля Бєлгорода. За твердженням росіян, на борту можливо були українські полонені. Генеральний штаб визнав, що збиття літака могло статися через дії ЗСУ, але Росія не представила доказів наявності полонених.

    У контексті чуток про ймовірну відставку, 1 лютого американське видання CNN опублікувало колонку головнокомандувача, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також критикував недоліки в системі мобілізації та роботі оборонної промисловості.

    Раніше політологи наголошували, що рішення про звільнення Валерія Залужного стане серйозною політичною помилкою з боку президента Зеленського, і це може викликати створення сильного політичного конкурента для нього.

    “Спроба звільнити Залужного буде найбільш фатальною помилкою президента. Це найгірше, що він може зробити. Це автоматично зробить Залужного його головним конкурентом”, – наголошував політолог Володимир Фесенко восени 2023 року.

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023 року, довіра українців до Збройних Сил України залишалася незмінною на високому рівні (96%) протягом ще одного року війни.

    Хоча більшість українців і продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському, але їхня кількість значно зменшилася. Якщо у грудні 2022 року довіряли 84%, то наприкінці 2023 року ця цифра скоротилася до 62%.

    Окреме дослідження КМІС у 2023 році зосереджувалося на довірі до головнокомандувача Залужного. На другий рік війни 88% українців вірили йому. Проте відношення до президента Зеленського і Залужного було на одному рівні – довіра до кожного з них складала 59%.

    Як українське суспільство прийме відставку популярного головнокомандувача, якого часто називали “батьком Залужного”? Згідно з опитуванням КМІС, проведеним у грудні, 72% українців не підтримують заміну Залужного на іншого генерала (лише 2% підтримують цю ідею).

  • Посилення мобілізації ухвалено Радою в першому читанні: Омбудсмен висловив стурбованість щодо неконституційних аспектів

    Посилення мобілізації ухвалено Радою в першому читанні: Омбудсмен висловив стурбованість щодо неконституційних аспектів

    Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації. Голосування спровокувало жваві обговорення серед політичних колег та громадськості.

    За урядовий законопроєкт проголосували 243 з 226 необхідних голосів.

    Первісний варіант проєкту, підготовлений Міністерством оборони, викликав значну критику та зауваження. Він був зареєстрований у парламенті ще на Різдво, проте після бурхливих дебатів влада вирішила не вносити його на голосування навіть у першому читанні, а повернула його до кабінету міністрів.

    Міністерство оборони обіцяло переробити документ та внести його знову найближчим часом, і ці обіцянки були виконані.

    За словами української влади, посилення мобілізації є необхідним кроком для забезпечення максимальної мобілізації ресурсів та поповнення військових підрозділів, які зазнали серйозних втрат під час майже двохрічної війни з Росією.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що військове командування очікує мобілізувати у 2024 році приблизно 450-500 тисяч новобранців.

    Прогнози вказують на те, що законопроєкт щодо посилення мобілізації може бути повністю ухвалений вже у березні цього року.

    Законопроєкт пропонує кілька ключових змін, перш за все, зниження віку мобілізації з 27 до 25 років. Президент Володимир Зеленський вже заявив про свою готовність підтримати цю норму, якщо будуть наведені переконливі аргументи. Зазначимо, що він раніше має на підписі інший закон, який також передбачає зниження планки мобілізації до 25 років.

    Окрім цього, вводиться нове поняття “електронного кабінету призовника”, який стане обов’язковим для всіх військовозобов’язаних. Вони також будуть зобов’язані протягом 60 днів оновлювати свої облікові дані у Центрі надання адміністративних послуг населенню (ЦНАП), військкоматах або в електронному кабінеті призовника.

    Отримавши повістку, військовозобов’язані мають невідкладно прибути у зазначений термін та місце. Порядок вручення повістки тепер значно спрощений: вона може бути вручена як особисто, так і через електронний кабінет призовника.

    Якщо особа прибуває за повісткою у військкомат, вона матиме додатково два місяці на проходження військово-лікарської комісії та вирішення своїх питань перед приєднанням до війська.

    Законопроєкт також передбачає санкції для тих, хто саботує виконання військових обов’язків, але скандальну норму, за якою співробітники військкоматів могли самостійно внести ухилянців до Єдиного реєстру боржників, у новій редакції вилучено. Замість цього для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду, до якого може звернутися представник військкомату.

    Якщо громадянин не з’являється у військкомат у встановлений термін, його може доставити силовиками поліція. Якщо це неможливо, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) висилає вимогу про виконання обов’язку (в тому числі в електронний кабінет).

    Після 10 календарних днів бездіяльності громадянина, влада звертається до суду, який може:

    1. Обмежити право виїзду за кордон.
    2. Обмежити право керування автомобілем.
    3. Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.

    Законопроєкт передбачає, що всі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи, навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації. Ці документи потрібно показати співробітникам Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), поліції або представникам Державної прикордонної служби.

    Українцям, які перебувають за кордоном і бажають отримати консульські послуги, також потрібно мати військово-облікові документи.

    Законопроєкт пропонує скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто має такий статус, мають протягом дев’яти місяців пройти військово-лікарську комісію для остаточного визначення їхньої придатності для служби.

    Також вперше пропонується дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених осіб, які вже відбули покарання, за винятком тих, хто вчинив тяжкі злочини або злочини проти основ національної безпеки.

    Планується скасування відстрочки від служби для аспірантів, які вчаться на контракті, і для тих громадян, що здобувають наступну освіту, яка не є вищою за попередню.

    Законопроєкт пропонує замінити поняття “строкової служби” на “базову військову службу”. Чинних строковиків пропонується звільнити в запас не пізніше, ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Їхню мобілізацію без їхнього бажання буде заборонено протягом наступних шести місяців.

    Законопроєкт також передбачає можливість демобілізації для тих, хто перебував у війську протягом останніх 36 місяців. Однак звільнення цих військових буде здійснюватися за рішенням верховного головнокомандувача.

    Перед початком ухвалення урядового законопроєкту щодо мобілізації, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець висловив свої зауваження стосовно неконституційних аспектів деяких положень цього законопроєкту.

    “Я, як Омбудсмен України, в цілому підтримую необхідність вдосконалення нормативної бази в галузі мобілізації та підготовки до неї. Однак важливо, щоб ці зміни були відповідні Конституції України та міжнародним правовим стандартам у сфері прав людини”, – наголосив він.

    Однією з проблематичних позицій для омбудсмена є порядок зняття чоловіків віком від 18 до 60 років з військового обліку або їх виключення з нього, яке вказується у військовому квитку. Це створює питання щодо правової точності цих процедур та потребує врегулювання.

    Також обговорюється можливість встановлення тимчасових обмежень на право виїзду за кордон громадян України з військовим обліком. Проте, згідно зі статтею 17 Конституції України, жодні військові формування не мають права обмежувати права та свободи громадян.

    Додатково, Дмитро Лубінець вказав на неконституційність обов’язку реєстрації громадян у електронному кабінеті військовозобов’язаного, що не відповідає нормам Конституції України, закону “Про захист персональних даних” та позиціям Конституційного Суду України щодо права на особисте та сімейне життя.

    Незважаючи на ці зауваження, Лубінець закликав Раду ухвалити законопроєкт у першому читанні та зауважив, що проблеми можуть бути вирішені під час подальших дебатів над законом.

    “Після нашої наради з міністром оборони Рустемом Умєровим прийшли до висновку, що законопроєкт слід ухвалити у першому читанні. Тому я звертаюся до народних депутатів з проханням підтримати його. Зауваження Офісу Омбудсмана можна буде врахувати під час другого читання”, – підкреслив він.

    Глава антикорупційного комітету парламенту, Анастасія Радіна, заявила про наявність корупційних ризиків у законопроєкті щодо мобілізації.

    “Разом із нашими колегами з антикорупційного комітету ми виявили у новій редакції законопроєкту норми, які можуть стати причиною вибірковості або корупції. Ці аспекти необхідно виправити до другого читання законопроєкту — і це зробити абсолютно можливо”, — зазначила вона.

    Радіна вказала на наступні пункти:

    1. Демобілізація. За словами голови комітету, важливо встановити чіткий строк та умови, за яких військовослужбовці фактично будуть демобілізовані. Запропоновані норми проєкту закону можуть спричинити “вибірковий підхід”.
    2. Відстрочка від призову з приводу догляду за особою з інвалідністю. Необхідно чітко визначити принцип “одна особа із інвалідністю І або ІІ групи — відстрочка для одного доглядача”.

    3. Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного, неявку до ТЦК за повісткою і т.д. Необхідно встановити справедливий механізм виявлення порушників, щоб уникнути вибіркового застосування санкцій до деяких осіб, або “не помічати” інших, підкреслила Радіна.

  • Як Рада легалізувала посмертне батьківство для військових та його застосування для всіх українців

    Як Рада легалізувала посмертне батьківство для військових та його застосування для всіх українців

    Верховна Рада прийняла нову процедуру, що дозволить чоловікам та жінкам, навіть не військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством.

    Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента. Але проблему можливого знищення сперми загиблих військових вже вирішено ухваленням головного документа в цілому.

    Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі.

    Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію.

    Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

    У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років.

    Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

    Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім.

    Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця.

    У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий “визнається батьком чи матір’ю народженої у такий спосіб дитини”.

    Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі.

    Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

    Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, з допису якої у соціальних мережах розпочався весь скандал щодо попереднього закону.

    “Я не можу повірити своїм очам! Цим законом планується реалізувати те, про що ми з репродуктивною спільнотою говорили й намагались зробити багато років — законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи й не тільки військовослужбовців”, – писала вона у Facebook.

    Крім того, у першому читанні Рада ухвалила ще один законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу.

    Радуцький пояснив, що цей закон потрібний для “визнання батьківства та поширення на таких дітей пільг”.

    “Ми додаємо, що захисник у разі смерті може розпорядитися репродуктивними клітинами, написавши відповідне розпорядження, а також застосувати допоміжні репродуктивні технології. Ця фізична особа визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини”, – пояснює депутат.

    У кінці січня стало відомо, що в листопадовому законі щодо права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових внесли поправку, згідно з якою в разі загибелі військових їхній біоматеріал мали утилізувати.

    Це сталося в той час, коли українське законодавство взагалі не мало вирішення в питанні посмертного батьківства.

    Фактично, не існувало механізму для громадян, навіть за наявності заповіту, розпорядитися своїм біоматеріалом — спермою, яйцеклітинами чи ембріонами, дозволяючи таким чином їхнім партнерам мати дітей в разі смерті одного з них.

    Вирішення цього питання стало особливо актуальним в умовах війни з Росією, коли тисячі чоловіків та жінок кожен день ризикують життям та здоров’ям на фронті.

    Коли скандал навколо попередньої редакції закону набув обертів, багато депутатів стверджували, що поправку про утилізацію біоматеріалу внесли на останній етапі, і це рішення не було схвалено профільним комітетом.

    Навіть автор скандальної поправки, Радуцький, відкинув її.

    Він заявив, що ідея утилізації біоматеріалу військових є “неправильною і несправедливою щодо наших героїв і пам’яті про них”, і обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

  • В Україні скоро з’явиться посада кібердипломата, – Данілов

    В Україні скоро з’явиться посада кібердипломата, – Данілов

    Україна розглядає можливість створення нової посади – кібердипломата – у зв’язку зі стрімким розвитком технологій у всьому світі.

    Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов висловив цю ініціативу під час відкриття Kyiv International Cyber Resilience Forum 2024.

    “Наразі у світі спостерігається значний рух у цій сфері. Багато країн уже мають своїх кібердипломатів. Я вважаю, що в Україні невдовзі також з’явиться ця посада, оскільки це важливий напрямок в боротьбі”, – заявив Данілов.

    Варто відзначити, що цифрова дипломатія вперше згадується в Україні як складник стратегії публічної дипломатії, прийнятої Міністерством закордонних справ у 2021 році. У той час вона була спрямована переважно на “комунікаційний вимір”.

    Кібердипломатія – це використання дипломатичних ресурсів і виконання дипломатичних функцій у кіберпросторі для захисту національних інтересів. Ці інтереси зазвичай визначаються в національних стратегіях кіберпростору або кібербезпеки, і включають кібербезпеку, протидію кіберзлочинності, зміцнення довіри, захист свободи Інтернету та управління Інтернетом.

  • Рада до кінця лютого розгляне законопроєкт про множинне громадянство – Корнієнко

    Рада до кінця лютого розгляне законопроєкт про множинне громадянство – Корнієнко

    Верховна Рада намірена до кінця лютого розглянути у першому читанні законопроєкт, який стосується питань міграції та процедур набуття та втрати громадянства України. Цей законопроєкт був внесений Президентом Володимиром Зеленським, повідомив Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради.

    “Ініціатива щодо багатогромадянства, запропонована Президентом України, Володимиром Зеленським, є важливою”, – підкреслив він.

    Корнієнко зауважив, що українські парламентарі та уряд завжди працювали над тим, щоб українці по всьому світу, незалежно від їхнього громадянства у країнах проживання, могли почувати себе повноцінними громадянами України, брати участь у житті країни, реалізовувати себе тут, інвестувати в державу та мати певні виборчі права.

    Він також пояснив, що у законопроєкті пропонується визначити список держав, громадяни яких зможуть отримати громадянство України в спрощеному порядку. Серед цих держав знаходяться більше 30 країн, включаючи країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Канаду, Велику Британію та Японію.

    “Ми всі працюємо для того, щоб наша велика українська родина мала однакові права по всьому світу… Ми плануємо проголосувати за цей законопроєкт у першому читанні до кінця лютого”, – додав Корнієнко.

  • ВР підтримала відставку Лапутіної з посади голови Мінветеранів

    ВР підтримала відставку Лапутіної з посади голови Мінветеранів

    В середу, 7 лютого, парламент підтримав відставку Юлії Лапутіної з посади очільниці Міністерства ветеранів. Рішення отримало підтримку 302 народних депутатів під час засідання Верховної Ради.

    Про це повідомив народний обранець Ярослав Железняк, зазначивши, що всі промовці висловили своє невдоволення роботою Лапутіної, а комітет з соціальної політики відзначив незадовільний рівень діяльності Міністерства.

    Сама Юлія Лапутіна не з’явилася на засіданні. Депутат Рома Лозинський, який має власний досвід бойових дій та має повне право на діалог з міністром ветеранів, висловив розчарування через її відсутність.

    Юлія Лапутіна подала заяву про свою відставку до Верховної Ради 5 лютого. Попередньо широка громадськість висловлювала вимоги щодо відставки міністерки, зазначаючи неефективність управління у справах ветеранів. У листопаді 2023 року громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України звернулася до прем’єр-міністра України з вимогою відставки Лапутіної, висловивши незадоволення управлінською діяльністю міністерства. Підтримку вимозі про відставку Лапутіної висловили також громадські організації та родини загиблих.

    Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України підкреслювала, що Юлія Лапутіна ухилялася від участі у засіданнях профільного комітету, де обговорювалися важливі законодавчі ініціативи, замість цього активно виступаючи у медіа.

    Крім того, за даними Рахункової палати, було виявлено факти неефективного використання бюджетних коштів Міністерством у справах ветеранів, що призвело до значного бюджетного дефіциту. Члени Громадської ради заявляли, що протягом трьох років правління Лапутіної стало очевидним, що відомство не відповідає на очікування ветеранів та не здатне здобути їхню довіру.

  • ТЦК працюватимуть за новими правилами: до чого готуватися українцям та чи припиняться облави

    ТЦК працюватимуть за новими правилами: до чого готуватися українцям та чи припиняться облави

    Голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України, Іван Тимочко, наголосив на необхідності дотримання працівниками Центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) чинного законодавства. Він підкреслив, що будь-які дії військкоматів, що не мають законного підґрунтя, є прямим порушенням.

    За словами Тимочка, працівники Територіальних центрів комплектування найчастіше є особами з воєнним досвідом на передовій або з обмеженою придатністю до служби в регулярній армії. Тому вони мають діяти відповідно до встановлених законом процедур, зокрема, у врученні повісток.

    Тим самим, зазначив Тимочко, будь-яке скасування заходів з вручення повісток можливе лише шляхом внесення відповідних змін до законодавства. Наразі відсутні чіткі визначення та стандарти, які застосовуються до військових і загалом до цієї сфери. Україна давно намагається впровадити певні стандарти, що допоможе уникнути претензій з боку суспільства.

    Чи зникнуть облави від ТЦК: Зеленський про нові закони

    Президент України Володимир Зеленський висловив бажання, щоб працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки утримувалися від “відлову” людей на вулицях та вручення їм повісток.

    Він підкреслив важливість комфорту для населення, але зазначив, що процедури поки залишаються незмінними, тому працівники ТЦК зобов’язані чітко дотримуватися чинного законодавства.

    Тож уникнути суперечок можна лише за умови прийняття нових законів про мобілізацію.

    Вже сьомого лютого Верховна Рада України може розглянути законопроект про мобілізацію.

    Народний депутат Олексій Гончаренко нагадав, що перше читання — не означає ухвалення законопроекту. Якщо законопроект буде проголосований у першому читанні, далі будуть внесення правок і голосування у другому читанні. Фінальний етап прийняття закону — підписання закону президентом.

    Крім того, парламент скоротив строки подачі альтернативних по законопроекту про посилення мобілізації №10449.

  • «Завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ» – Кличко прокоментував відставку головнокомандувача

    «Завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ» – Кличко прокоментував відставку головнокомандувача

    Міський голова Києва Віталій Кличко виступив на підтримку головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) Валерія Залужного у зв’язку з повідомленнями про можливу відставку військового керівництва. Він вважає, що завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ, і закликав припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу.

    Кличко написав у своєму телеграм-каналі: “Необхідне перезавантаження. Я говорю про заміну низки керівників держави, не тільки в армійському секторі”. Він підкреслив важливість збереження боєздатності та злагодженості ЗСУ в умовах загрози з боку Росії.

    Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський також розглядає можливість відправлення у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Він заявив про це у інтерв’ю італійському телеканалу Rai News 24. Зеленський призначив Залужного головнокомандувачем ЗСУ у липні 2021 року.

    Це не перший раз, коли Кличко виступає на підтримку Залужного. У грудні 2023 року він погодився з його заявами про складність воєнного становища та необхідність перегляду стратегії ведення бойових дій.

    Українська громадськість у цій ситуації розділилася на дві протилежні думки щодо можливої відставки головнокомандувача. Одні вважають, що це може нашкодити боєздатності ЗСУ, інші підтримують зміни в військовому керівництві в умовах військової агресії Росії.

  • На Дніпропетровщині Зеленський вручив нагороди захисникам: “Дякую вам за захист України”

    На Дніпропетровщині Зеленський вручив нагороди захисникам: “Дякую вам за захист України”

    Президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Дніпропетровської області, де відвідав центр підготовки мобільних вогневих груп. Під час візиту він вручив нагороди воїнам, які регулярно захищають країну від ворожих атак.

    Глава держави особисто нагородив військовослужбовців, які щодня стоять на захисті українського народу від російських повітряних атак. У своєму зверненні до захисників, Зеленський висловив вдячність за їхні зусилля у боротьбі з російською агресією та побажав успіху та міцного здоров’я.

    “Хочу вам подякувати за знищення повітряних цілей, за знищення ворога. Дякую вам за захист нашої держави, наших родин, нашої України. Бажаю вам міцного здоров’я та лише перемоги, тільки вперед. Маю честь нагородити вас. Більше вам успіхів, більше збитих цілей”, – заявив президент.

    Під час свого візиту до центру підготовки мобільних вогневих груп, Зеленський ознайомився з тренуванням військових, які використовують великокаліберні кулемети та інші засоби ураження для знищення російських ракет та дронів.