Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • Ніякого дембеля – процедура проведення демобілізації в українському законодавстві так і не розкрита

    Ніякого дембеля – процедура проведення демобілізації в українському законодавстві так і не розкрита

    “Десь у 2010 році це питання розглядали на військово-стратегічній грі Генерального штабу. Це завдання вирішувалося дуже важко, це був свого роду інтелектуальний глухий кут”, – зазначає експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк.

    При цьому новий законопроєкт про мобілізацію ясності в питання демобілізації не додає – він лише вказує підстави для звільнення з військової служби. Так, звільнення військовослужбовців, які отримали таке право у зв’язку із закінченням строку служби, здійснюється у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача.

    Кевлюк зазначив, що є різні категорії військовослужбовців, які виконують ті самі обов’язки. Президент, Верховний головнокомандувач, може звільнити тих, кого він призвав. Однак не тих, хто, наприклад, підписав контракт із Міноборони України. Також, за словами експерта, у воєнний час Сили оборони отримали багато унікальних фахівців. Їхня втрата погано позначиться на військах. Один із варіантів вирішення проблеми – повернення до системи ротації особового складу на передньому краї.

    “Для того, щоб до цієї практики повернутися, нам потрібно мати три склади ЗСУ. Один – відпочиває, інший – готується, третій – воює. Це – суперскладно”, – сказав Кевлюк.

    Тим часом, проблема з бійцями, які беруть участь у бойових діях ще від початку воєнного конфлікту, справді існує. Але, судячи з усього, вирішення цієї проблеми в української влади поки що немає (навіть з урахуванням тотальної мобілізації). Тим паче, що на Банковій хочуть не тільки затягнути на фронт якомога більше людей, а й утримувати їх там по максимуму.

  • Депутати Верховної Ради “на низькому старті”

    Депутати Верховної Ради “на низькому старті”

    У момент, коли Захід “відмовить” у фінансовій допомозі, Офіс Президента може втратити контроль над Верховною Радою. Це стане каталізатором фінансової, а слідом політичної кризи в країні.

    І зараз, коли західна фінансова допомога вже “підвисла”, ми спостерігаємо перші “дзвінки” такого сценарію. Так, за заявою голови фракції “Слуги народу” Арахамії, щонайменше 17 його однопартійців у Раді готові здати мандати. Арахамія зазначив, що для ухвалення рішення необхідні мінімально 226 голосів, а з 400 парламентаріями їх зібрати вже складно.

    Водночас нардеп Дубінський упевнений, що “слуг”, які хочуть скласти мандат, набагато більше – багато хто з них чекає дозволу на відрядження, щоб не повернутися з нього ніколи. Тому продовжують ходити в Раду, щоб отримати жаданий дозвіл на виїзд за лояльність. За словами депутата, таких особистостей у Раді близько 50.

    Тобто, всі “на низькому старті”, і коли у воюючій Україні все почне “сипатися”, вчорашні ультрапатріоти від влади першими покинуть країну. Ну а слідом відреагує і бізнес (підприємці й так не припиняють виводити капітал із країни), а там і банківська криза не за горами.

  • “Щось недочули в Міноборони”: у комітету Ради є питання до законопроєкту про мобілізацію

    “Щось недочули в Міноборони”: у комітету Ради є питання до законопроєкту про мобілізацію

    У профільного комітету Верховної Ради поки що залишаються певні питання щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Утім, із вищезгаданим документом уже можна працювати.

    Про це сказав народний депутат, заступник комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв в ефірі телемарафону.

    Які “питання” зараз є до нового законопроєкту.
    У новому законопроєкті про мобілізацію Кабмін лише частково взяв до уваги пропозиції профільного комітету Верховної Ради, тому його потрібно буде доопрацювати.

    Ми висловили свої пропозиції про те, що потрібно змінити в цьому законопроєкті. Щось почули, щось недочули, мабуть, у Міністерстві оборони. Але з цим уже можна працювати і доопрацьовувати до другого читання,
    – сказав Чернєв.

    Він також підкреслив, що за новим законопроектом не будуть мобілізовані інваліди третьої групи.

    Зокрема, за словами заступника голови комітету, не має бути розсилки повісток електронною поштою, але, згідно з проєктом закону, повістки можуть надсилати в електронний кабінет.

    Чиновник також прокоментував ідею про блокування доступу до банківських рахунків громадян.

    Залишаються питання, але є з чим працювати. Також залишається відкритим питання відповідальності для людей, які не прийшли за повісткою. Ми наполягали на тому, щоб це не порушувало права людини, – підкреслив він.

    Чернєв додав, що комітет запрошуватиме представників Міноборони, щоб вони пояснили свою позицію.

    Що відомо про новий варіант законопроєкту про мобілізацію: коротко

    ▪️30 січня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді оновлений проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку під реєстраційним номером 10449.

    ▪️В Міноборони зазначили, що в документі врахували коментарі та зауваження спільно з Генеральним штабом, урядом і народними депутатами.

    ▪️Он передбачає те, що на період воєнного стану визначено чіткий період служби, а люди з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби. Зокрема, військовослужбовці можуть відпочити, взявши відпустку не менше 15 календарних днів.

    ▪️Також строкова служба скасовується – замість неї буде базова військова підготовка. Одразу після мобілізації на фронт нікого не кинуть, протягом двох – трьох місяців буде обов’язкова військова підготовка. Грошове забезпечення – мінімум 20 тисяч гривень на місяць.

    ▪️Обновлять дані можна буде оформити онлайн, тобто без візиту до ТЦК. Переїжджати в інше місто без дозволу ТЦК не можна – треба буде стати на облік за новою адресою. Водночас держслужбовці не матимуть броні.

  • Арестович вже тривалий час за кордоном. Але як він виїхав з України?

    Арестович вже тривалий час за кордоном. Але як він виїхав з України?

    Олексій Арестович, колишній радник офісу президента Зеленський і один з найголовніших речників влади на початку війни, вже пів року перебуває за кордоном. Але досі точно невідомо, як він виїхав з України?

    “Якось виїхав”, – так відповів Арестович на питання журналістки Анни Оліцької, як йому вдалося виїхати. За його словами, обставини перетину кордону є “державною таємницею”, яку не можна розголошувати. Водночас експолітик запевнив, що українське законодавство не порушив.

    Наразі він живе в Нью-Йорку і каже, що займається “роботою з представниками американського політичного істеблішменту” для просування допомоги Україні.

    Видання NGL.Media 1 лютого опублікувало статтю про обставини виїзду Арестовича. ЗМІ з посиланням на джерело в прикордонній службі повідомило, що ексрадник ОП начебто виїхав з України 4 вересня 2023 року на підставі листа Головного управління розвідки Міноборони.

    “Загалом з моменту вторгнення росіян у лютому 2022 року, окрім двох згаданих випадків, Арестович виїжджав за кордон ще сім разів на інших підставах – наприклад, на підставі рішень голови ДПСУ, як радник офісу президента тощо. Усі ці поїздки тривали не довше дев’яти днів”, – сказано в статті.

    Що кажуть ГУР і прикордонники

    Головне управління розвідки і прикордонна служба публічно заперечили інформацію, оприлюднену журналістами.

    “Увага ― фейк! Інформація про перетин кордону та виїзд за межі України особи на ім’я Олексій Арестович 4 вересня 2023 року начебто на підставі листа від ГУР МО України, яку опублікувало NGL.media, не відповідає дійсності”, – сказано в повідомленні ГУР. Управління заперечує, що надавало листи чи будь-які інші документи для виїзду за кордон.

    Речник прикордонної служби Андрій Демченко повідомив ВВС Україна, що Арестович не виїжджав з України на підставі листа ГУР.

    Він зауважив, що зазвичай прикордонне відомство не розголошує інформації про перетин кордону громадянами. Але зважаючи на те, що NGL.media посилається на “джерела у прикордонній службі”, вирішило відреагувати публічно на ситуацію з Арестовичем.

    Однак, як саме виїхав ексрадник ОП з країни, в прикордонній службі не уточнюють.

    NGL.media оприлюднило документ, який начебто є витягом з бази даних про перетин кордону. В ньому вказано, що 4 вересня і 9 травня 2023 року він виїжджав з України “на підставі листа ГУР”, а 22 березня – за рішенням голови прикордонної служби. При цьому в документі вказано, що 20 травня 2022 року Арестович виїжджав в Румунію через пункт пропуску “Орлівка” (Одеська область), а підстава вказана “Советник (саме так – російською мовою) президента України”. На той час він був позаштатним радником офісу президента, а не голови держави.

    зсу

    АВТОР ФОТО,NGL.MEDIA

    Сам Арестович розслідування про обставини свого виїзду із сарказмом прокоментував у себе в фейсбуці.

    Він поширив посилання на новину про “спростування ГУР” і написав “Я живу серед акваріумних рибок”, додавши 5 смайликів.

    Слід зауважити, що очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю виданню Liga.Net у грудні 2022 року підтвердив, що Арестович служив в ГУР.

    “Колись, наскільки я пам’ятаю, він проходив тут службу. Це було давно, треба підняти дані. Наскільки пам’ятаю – так”, – сказав голова військової розвідки.

    Хто такий Арестович?

    48-річний Олексій Арестович раніше був одним з найвідоміших учасників команди Володимира Зеленського. Але після звільнення на початку 2023 року він почав критикувати політику українського президента.

    З численних інтерв’ю Арестовича відомо, що в 90-х роках він закинув навчання на біологічному факультеті Київського університету ім. Шевченка і захопився театром – з 1993 по 2010 роки грав у студії імпровізації “Чорний квадрат”.

    В 1998 році, за його словами, закінчив Інститут сухопутних військ в Одесі, де отримав диплом військового перекладача з англійської мови.

    У 2005 році звільнився з лав ЗСУ і тоді з’явився в українському політичному житті – як заступник лідера “Братства” Дмитра Корчинського та противник “Помаранчевої революції”, внаслідок якої до влади прийшли Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко.

    У 2008 році Арестович розповідав в інтерв’ю dsnews, що саме в цей час звільнився з департаменту стратегічних досліджень міністерства оборони.

    У 2005 році разом з Корчинським у Москві Арестович взяв участь у пресконференції в агентстві “РИА Новости” з ідеологом російського євразійства та імперіалізму Олександром Дугіним.

    Пізніше він заявляв, що перебув у Росії як співробітник Головного управління розвідки міноборони.

    Після 2014 року Арестович почав набувати популярність як блогер, який коментує військові питання.

    Тоді ж став засновником школи мислення Apeiron.

    За словами Арестовича, у 2018−2019 роках він також був контрактником ЗСУ, служив у 72-й механізованій бригаді, нібито здійснив “33 бойових виходи” за лінію фронту на Донбасі.

    Зближення Арестовича з новою українською владою відбулося 2020 року.

    У жовтні 2020-го Леонід Кравчук призначив Олексія Арестовича радником з інформаційної політики та спікером української делегації в тристоронній контактній групі, яку експрезидент України на той момент очолював. А у грудні позаштатним радником його зробив голова офісу президента Андрій Єрмак.

    В січні 2023 року Арестовича звільнили з офісу президента Зеленського.

    Відставка була, зокрема, пов’язана із його непідтвердженими заявами щодо того, як відбулась трагедія з влучанням ракети у будинок в Дніпрі.

  • Нові деталі зустрічі Зеленського і Залужного від WP

    Нові деталі зустрічі Зеленського і Залужного від WP

    На зустрічі із Зеленським головком Залужний заявив, що ЗСУ не варто чекати швидкого прогресу на полі бою з огляду на цілу низку проблем, пише WP. Газета наводить нові деталі зустрічі, на якій президент запропонував головкому написати заяву про звільнення.

    Зеленський заявив йому, що зміна керівництва ЗСУ потрібна для “оновлення” і, що суспільство дедалі більше втомлюється від війни, а допомога Заходу сповільнилася.У відповідь Залужний виклав проблеми, які успадкує його наступник.

    “Будь-який новий командувач, як і раніше, битиметься з більшими і краще озброєними силами у війні, яка зайшла у виснажливу, болісну безвихідь. Новому командувачу, як і раніше, буде потрібен значний приплив додаткових солдатів, щоб компенсувати втрати і відповідати плану Росії з відправлення в бій ще 400 000 військовослужбовців, а українським силам все одно знадобиться найбільше: зброї, боєприпасів, транспортних засобів та іншої техніки”.

    І, хоча указ про зняття Залужного очікується, шанс на те, що президент може передумати ще є.

  • Зеленський запропонував створити фонд допомоги Україні

    Зеленський запропонував створити фонд допомоги Україні

    Президент Володимир Зеленський привітав рішення лідерів ЄС схвалити багаторічну програму допомоги Україні на 50 мільярдів євро. А також закликав створити фонд допомоги Україні у межах Європейського фонду миру.

    Про це він сказав під час виступу перед Європейською Радою.

    «Сьогодні потрібна ваша єдність щодо створення Ukraine Assistance Fund у межах нашого з вами Європейського фонду миру. Це така надійність і довготривалість підтримки, яку зараз потрібно протиставити відповідним викликам. Не менш як 5 мільярдів євро на рік, строк — чотири роки. Чіткий пріоритет», — сказав Зеленський.

    Президент зазначив, що під час візиту в січні до Швейцарії була досягнута домовленість про організацію Глобального саміту миру. Роботу щодо організації вже розпочато. І Зеленський запросив лідерів ЄС «до дієвої участі в підготовці саміту».

    «Європа має сказати своє слово, і слово Європи має бути незмінно вагомим, надійним і реалізованим у конкретних рішеннях. Сьогодні Європа надсилає сигнал через Атлантику і по всьому світу, що міжнародний світовий порядок, заснований на правилах, витримає всі виклики. Європа задає тон у глобальних процесах своєю єдністю. Зараз це факт. І він має залишатися таким», — додав він.

    €50 млрд для України

    На саміті ЄС 1 лютого всі 27 лідерів Євросоюзу погодили багаторічний пакет допомоги Україні — Ukraine Facility. Програма передбачає надання Україні 50 мільярдів євро впродовж 2024-2027 років. Із цієї суми 39 мільярдів євро спрямують до держбюджету для посилення макрофінансової стабільності. Решта — спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, покриття відсотків за кредитами тощо.

    Рішення ухвалили одноголосно, хоча, за даними ЗМІ, ЄС довелося піти на компроміси, щоб схилити до цього Угорщину.

    Наступним етапом після схвалення лідерами ЄС стане визначення фінальних умов програми в межах тріалогу між Європейською Радою, Єврокомісією та Європарламентом. Фінальний регламент має ухвалити Європарламент під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року.

    Уряд України розраховує вже у березні отримати перший платіж за програмою Ukraine Facility у 4,5 млрд євро.

  • У Міноборони запроваджують систему спільного урядування

    У Міноборони запроваджують систему спільного урядування

    Почався цикл курсів “Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України” для державних службовців, військовослужбовців Збройних Сил України та Адміністрації Держспецтрансслужби.

    Про це повідомлено на офіційному веб-сайті Міністерства оборони.

    Згідно з інформацією від відомства, “трирівнева модель (головний, функціональний, допоміжний) спільного урядування в системі Міністерства оборони ґрунтується на практичному досвіді вже існуючих оборонних моделей країн ЄС та держав-членів НАТО.”

    Курси були розроблені спільно з експертами міжнародної технічної підтримки проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України на замовлення Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України.

    Вказано, що багаторівнева мережа спеціальних постійних комітетів, комісій і рад сприяє ефективному та прозорому ухваленню рішень та корпоративному управлінню в оборонних структурах.

    Перший заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Олександр Павлюк зауважив: “Спільне урядування – це не лише форма ухвалення рішень, використання якої підвищує ефективність управління. Це також елемент справді системних змін на шляху євроатлантичної інтеграції України. Минулоріч ми напрацювали методичні рекомендації для впровадження системи спільного урядування в Міністерстві. Настав час їх інтегрувати.”

  • Міжнародний суд ООН оголосить рішення у справі за позовом України проти Росії

    Міжнародний суд ООН оголосить рішення у справі за позовом України проти Росії

    Міжнародний суд ООН повідомить про своє рішення щодо справи, розпочатої у 2017 році, в якій Україна обвинувачує Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після анексії регіону. Це стане першим з двох рішень Міжнародного суду ООН щодо десятирічного конфлікту між Росією та Україною.

    У другий день лютого суд також прийме рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії, пов’язаної із “спотворенням поняття геноциду”. Україна обвинувачує РФ в порушенні конвенцій проти дискримінації та фінансуванні тероризму. Судове рішення може зобов’язати Росію виплатити репарації за напади та злочини на сході України, включаючи збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines.

    Під час слухань у 2023 році адвокат України, Дейвід Сіонтс, зазначив, що проросійські сили на сході України використовували російські гроші та зброю для нападів на мирних жителів, проводячи кампанію залякування та терору. Адвокати Росії заперечують терористичний характер дій підтримуваних ними бойовиків, вважаючи їх непов’язаними із тероризмом. Раніше Міжнародний суд ООН видав тимчасовий наказ Росії зупинити вторгнення, але Москва його ігнорує.

  • Умєров та Залужний представлять у Раді новий законопроєкт про мобілізацію

    Умєров та Залужний представлять у Раді новий законопроєкт про мобілізацію

    Міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний внесуть новий законопроєкт про мобілізацію до Верховної Ради, як стверджено у парламентській документації. Умєров виступатиме головним представником законопроєкту, а Залужний – як співдоповідач.

    Оновлений законопроєкт про мобілізацію та військову службу (№10449), зареєстрований у Раді Кабміном 30 січня, передбачає чіткий термін служби під час воєнного стану. Також від призову виведуть групи людей з інвалідністю, а розміри додаткової винагороди залишаться на рівні 30 тисяч або 100 тисяч гривень до кінця воєнного стану.

    Попередній законопроєкт, зареєстрований Кабміном 25 грудня, викликав критику. Планувалося розглядати його в першому читанні 11 січня, а друге читання – на початку лютого. Однак після наради, учасники якої включали Залужного, Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду.

  • Зеленський коментує можливість повернення чоловіків з-за кордону: “Справедливість на першому плані”

    Зеленський коментує можливість повернення чоловіків з-за кордону: “Справедливість на першому плані”

    Український президент Володимир Зеленський наголосив, що не всі військовозобов’язані, які повертаються до країни, повинні обов’язково служити на фронті. У співбесіді з німецьким телеканалом ARD він висловив свою думку щодо тих осіб, які в перші дні війни виїхали за кордон.

    За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, оскільки на початку конфлікту були відкриті всі кордони. Президент виражає розуміння того, що люди рятували свої родини та приймали важливі рішення щодо свого майбутнього.

    Однак глава держави вважає, що особи, які виїхали поза законом України та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його словами, це не означає, що всі вони повинні служити на фронті, оскільки Україна має велику армію.

    Президент Зеленський стверджує, що основна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які виїхали, повинні сплачувати податки в Україні, щоб підтримувати Збройні сили. Він підкреслює, що це питання солідарності та відданості країні, і закликає громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.