Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • В Україні час грає на руку Росії

    В Україні час грає на руку Росії

    Бойові дії в Україні тривають ось уже майже другий рік, і швидкого їх закінчення очікувати не доводиться, пише Die Welt.

    До того ж у глави Кремля Володимира Путіна є всі підстави для “бравірування”, адже Заходу не вдалося ізолювати Росію, а її економіка виявилася набагато стабільнішою, ніж очікувалося.

    Москва може похвалитися і перемогами на полі бою. Вона успішно відбила українську контратаку і до того ж зайняла стратегічно важливе місто Мар’їнка. Також Росія значно збільшила виробництво зброї, а ось ЗСУ відчувають гострий дефіцит техніки і особливо боєприпасів. Пов’язано це багато в чому з тим, що зараз підтримка Києва з боку Заходу почала слабшати.

    США і ЄС зараз занадто занурені у свої внутрішні проблеми. До того ж частину ресурсів відтягнув на себе Ізраїль. Та й загалом Захід охопила втома від бойових дій, і там дедалі частіше замислюються над можливістю мирних переговорів.

    Росія ж, навпаки, змогла заручитися підтримкою нових партнерів, а саме країн так званого Глобального Півдня. Китай, Південна Африка, Індія та Бразилія не підтримали санкції проти Кремля. До того ж Москва поглиблює військову співпрацю з Нью-Делі та Тегераном.

    Усередині країни підтримка Володимира Путіна також зросла, а ось тиск на Володимира Зеленського, навпаки, наростає. Його обіцянки перемоги, а також вступу до ЄС не збулися. Мобілізаційні заходи в країні вкрай непопулярні. Також він перебуває в конфлікті з військовим керівництвом країни. Усе це також грає на руку Росії.

  • У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    У скандальному законопроєкті про мобілізацію зміни стосуватимуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном

    Профільний Комітет ВР продовжує розглядати законопроєкт про мобілізацію.

    І може ухвалити рішення щодо нього найближчими днями, – повідомив нардеп Чернєв. Нардепи визнають, що в законопроєкті є норми, які порушують Конституцію, і недостатньо опрацьовані положення.

    “Завдання – щоб це був збалансований законопроєкт, не репресивний. Так, там усе ж таки мають бути якісь репресивні заходи, але більше – мотиваційних заходів”,– заявив Чернєв.

    Цікаво, це як – “Приходь у ТЦК, а то гірше буде?”

    Чернєв підтверджує, що обговорюється демобілізація військовослужбовців, які відслужили 36 місяців з 24 лютого, незалежно від того, проходять вони службу за контрактом чи були мобілізовані.

    Також у законопроєкті пропонується замінити строкову службу на 3 місяці базової підготовки та 2 місяці спеціалізованої підготовки.

    Наразі законопроєкт розглянутий комітетом приблизно на 80%, і його можуть рекомендувати ухвалити ВР у 1-му читанні та доопрацювати до 2-го читання. А можуть розглянути перероблений “комітетський” законопроєкт (але це треба стати його ініціаторами та взяти на себе депутатам відповідальність), або відправити законопроєкт Міністерству оборони на доопрацювання.

    Також Чернєв повідомив, що зміни в мобілізації стосуватимуться чоловіків за кордоном. Однак зараз щодо цієї категорії українців у законодавстві “поки що більше запитань, ніж відповідей”. Судячи з усього, проблема кадрового наповнення в ЗСУ стоїть досить гостро.

    На ці заяви вже реагують у Європі. Так, міністр юстиції та захисту прав споживачів Марко Бушман Німеччини вже заявив, що законодавство Німеччини не дає змоги видавати Україні чоловіків, які виїхали в Німеччину, щоб не підпасти під мобілізацію…

  • “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    “Зростання корупції та нелегальний відтік населення”: у Раді розповіли про наслідки жорсткої мобілізації

    Нові законодавчі ініціативи, що передбачають більш жорстку мобілізацію, спровокують нову хвилю нелегального відтоку населення, а також призведуть до зростання небувалої корупції, що для української держави матиме вкрай негативні наслідки. Про це заявив нардеп від фракції “Слуга народу” Георгій Мазурашу.

    Парламентар зізнався, що категорично проти поданих у Раду Кабміном за запитом військового керівництва законопроєктів 10378/9 щодо посилення мобілізації (і покарання за ухилення). Більше того, він розцінює ці ініціативи як прояв “совковості” і спробу посилити “рабовласницьку філософію” в законодавстві.

    “Якби військове керівництво ставило за мету реальне підвищення нашої обороноздатності, то вони мали б ініціювати зовсім інше. Варто було б прибрати сліди примусу, щоб навіть громадянам, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати, не було сенсу якось ховатися від військкоматів. Усі б спокійно ходили в ТЦК або заочно уточнювали свої облікові дані. А ТЦК спокійно виконували б свою функцію – пошук і робота з тими, які реально можуть бути корисними в армії, які за своїми фізичними і морально-вольовими якостями потенційно готові виконувати бойові завдання”, – пояснив він.

    Мазурашу наполягає: не можна силою людей змушувати йти служити й захищати Батьківщину. Навпаки, впевнений нардеп, жорстка мобілізація спровокує вкрай негативні для держави явища.

    “”Така” мобілізація, у сенсі “совкова” (коли розрахунок на погрози і примус, коли намагаються тупо виконувати кількісні плани, абсолютно наплювавши на якість), уже тепер дуже шкодить і громадянам, і армії, і економіці, і країні загалом…”, – наголосив Мазурашу.

    Зокрема, така ситуація призведе до нового відтоку населення, причому переважно нелегального. До того ж, зазначає політик, відбудеться зростання корупції, оскільки ті, хто не бажає йти воювати, всіма способами уникатимуть мобілізації.

    “Зрозуміло, що люди, які з різних причин навіть в умовах війни не бачать себе в армії та якимись “безмежними” діями ТЦК не дають працювати на економіку (а отже, і на обороноздатність), шукають, як вирватися з цього специфічного варіанту “рабства”. Частина просто переховується, що теж ніяк не сприяє зміцненню обороноздатності, а навпаки. А дехто шукає і знаходить варіанти як “вирватися з рабства” (таке формулювання не раз чув, і це дуже боляче). І фактично гроші, які могли так чи інакше піти на підтримку економіки і ЗСУ, опиняються в кишенях злодійкуватих людей, які або через схеми в Державній (прикордонній) системі, або “псячими стежками” випускають громадян за кордон”, – пояснив він.

    Мазурашу підкреслює, що своїми діями влада не тільки не сприяє поверненню біженців в Україну, а рівно навпаки.

    “Точніше, схоже, назад хочуть повернути тих, хто мириться з роллю “рабів держави”. А от реальних представників вільного народу вільної країни тут уже не дуже бачать”, – зазначив він.

    Водночас парламентарій акцентував увагу на тому, що у держави немає фінансових коштів на проведення посилених мобілізаційних заходів. Також співрозмовник не виключає і новий Майдан через невдоволення населення примусовою мобілізацією.
    “Не виключено, що навіть у нашій команді можуть бути зацікавлені в допомозі ворогам. І якщо дуже постаратися (як тепер і роблять), то “такою мобілізаційною роботою” та іншими “закручуваннями гайок” можна довести справу і до такого подарунка агресорам, як черговий “Майдан” або якісь інші внутрішні протистояння”, – підсумував він.

  • Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію опублікувала Мар’яна Безугла

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті вирішили не виносити на голосування урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації та відправити його на доопрацювання автору.

    Тепер уряд має змінити найбільш скандальні норми з урахуванням зауважень. А потім знову внести документ в парламент.

    Обговорення законопроєкту тривало кілька останніх днів. До останнього не було ясно, чи буде парламент ухвалювати його хоча б в першому читанні, чи заверне його зовсім.

    Сьогодні нардеп Мар’яна Безугла опублікувала список змін, які передбачається внести до законопроєкту про мобілізацію:

    “⁃ виключити вимогу надання військовозобов’язаними місця проживання при укладенні трудового договору;

    ⁃ виключити антиконституційні норми про внесення до реєстру боржників;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення усім особам з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації та права на звільнення для військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю, у тому числі ІІІ групи;

    ⁃ повернути відстрочку для усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, як у чинному законі;

    ⁃ виключити відстрочку чинним народним депутатам України;

    ⁃ виключити відстрочку працівникам підприємств, установ і організацій Міністерства оборони України, правоохоронних органів;

    ⁃ вилучити норми звільнення поліцейських і прокурорів у зв’язку з призовом на військову службу;

    ⁃ повернути на військовий облік осіб, прийнятих на службу в правоохоронні органи;

    ⁃ запровадити бронювання органів прокуратури, правоохоронних органів, органів системи правосуддя та досудового розслідування, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в Порядку, визначеному Кабміном, із чітким визначенням професій і посад;

    ⁃ уточнити надання відстрочки здобувачам освіти виключно за умови її послідовного здобуття без урахування спеціальності (професії);

    ⁃ надати відстрочку особам, зарахованим на навчання в інтернатуру;

    ⁃ повернути норму щодо надання відстрочки від мобілізації для науковців і викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки;

    ⁃ виключити норму щодо надання повноважень місцевим органам виконавчої влади ухвалювати рішення про надання військовозобов’язаним відстрочок від мобілізації;

    ⁃ вилучити норму щодо військово-транспортного обов’язку для ФОПів;

    ⁃ вилучити норму про обов’язкове проходження громадянами лікування згідно з рішенням ЛКК або відповідного ТЦК;

    ⁃ вилучити норму про уточнення своїх облікових даних громадянами протягом 20 днів з дати продовження мобілізації;

    ⁃ виключити повістки електронною поштою;

    ⁃ визначити дискрецію щодо звільнення військовослужбовців залежно від служби в зоні бойових дій або в тилу;

    ⁃ запровадити підставу для звільнення з військової служби військовослужбовців, родичі яких загинули під час участі в АТО;

    ⁃ уточнити статті Кримінального кодексу України, за якими дозволено за бажанням призивати за мобілізацією засуджених осіб;

    ⁃ включити відтермінування запровадження вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції в частині проходження базової військової підготовки або військової служби;

    ⁃ скоротити строки звільнення строковиків після ухвалення закону та запровадити надання відтермінування до 25 років, або 6 місяців у разі звільнення у віці понад 25 років;

    ⁃ розпочати базову загальновійськову підготовку в закладах вищої освіти всіх форм власності з 2025 року;

    ⁃ розпочати базову військову службу в рік, що настає за роком, у якому припинено або скасовано правовий режим воєнного стану;

    ⁃ застосувати вимоги до кандидатів на посади державної служби, прокурорів, на службу в поліції щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки;

    ⁃ привести у відповідність до Конституції повноваження Президента в частині видання указів”.

  • Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали історичний безпековий договір між Україною та Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Цей документ став першим у сфері безпекових угод та є втіленням домовленостей, досягнутих на Вільнюському саміті НАТО.

    Договір, який має назву “Угода про співробітництво у сфері безпеки”, передбачає безпекові зобов’язання Великої Британії щодо України до її вступу в НАТО. Це дозволяє Україні отримати гарантії безпеки від одного з країн-партнерів.

    Президент Зеленський висловив переконаність, що, якби подібні гарантії були отримані у 1991 році, війна в Україні могла б бути уникнена. Він наголосив на важливості цього документа як справжнього кроку до зміцнення міжнародної безпеки та співпраці.

    З свого боку Ріші Сунак відзначив, що це “перше з безпекових запевнень”, які Україна отримує, та підкреслив роль Великої Британії в наданні Україні летальної зброї та інших важливих ресурсів.

    Договір передбачає дію протягом десяти років із можливістю продовження. Однак у випадку вступу України в НАТО, дія безпекових зобов’язань завершиться та буде інтегрована в систему Альянсу.

    Що ще відомо наразі:
    -гарантована щорічна фінансова допомога в розмірі 2,5 млрд фунтів ($ 3 млрд). Це найбільша допомога від Британії з лютого 2022.
    -розширюється співпраця у розвідці та кібербезпеці;
    -це перший договір у сфері безпекових угод на виконання домовленостей у Вільнюсі між НАТО і Україною.

    Цей документ є важливим кроком на шляху України до зміцнення міжнародного статусу та безпеки.

  • У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

    У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

    Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

    Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.

  • Прогноз на 2024 рік для України

    Прогноз на 2024 рік для України

    Прогнози на 2024 рік для України менш оптимістичні, і можуть містити не найсприятливіші для чинної влади наслідки.

    По-перше, дуже високий ризик військової поразки України і втрати ключових територій, які продовжують складати економічну основу для країни. Днями директор аналітичного агентства Eurasia Group Ян Бреммер припустив, що Україна впродовж 2024 року може позбутися значних територій, а тому у зв’язку з цим Київ спробує втягнути НАТО у відкритий конфлікт із Росією.

    По-друге, ймовірна відмова Заходу від всеосяжної підтримки Києва, може також зіграти суттєву роль у просуванні на фронті. Тож, зниження політичної та матеріальної підтримки США стало “нищівним ударом” для України. Крім того, перспективи європейської допомоги Києву також залишають бажати кращого. Усе це, а також брак людей на фронтах поставлять керівництво країни у важке становище. Тому зараз активно обговорюється виробництво снарядів і боєприпасів на Західній Україні, оскільки європейські склади, та й американські відчувають гостру нестачу озброєння.

    По-третє, Україні загрожує дефолт через величезні зовнішні борги. Український уряд після вичерпання всіх внутрішніх резервів втратив би здатність виплачувати зовнішні борги, а майже 40-мільярдний дефіцит бюджету та глибока економічна й інфраструктурна криза негативно позначаться на майбутніх виплатах і, в принципі, можливості країни покривати зовнішні позики.

  • Аналіз корупційного протоколу щодо Шмигаля: що відомо і які загрози чекають прем’єра

    Аналіз корупційного протоколу щодо Шмигаля: що відомо і які загрози чекають прем’єра

    Глава Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков склав протокол на прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

    Згідно із суттю справи, Шмигаль, за передбаченнями, винен у тому, що він наказав провести розслідування стосовно факту корупції одного з чиновників, на якого поскаржився викривач корупції. Той, в свою чергу, здійснив покарання відносно підлеглих, які також звернулись із скаргами на нього самого. Це діяння розцінюється як порушення, оскільки через конфлікт інтересів чиновник не може бути зацікавлений у розслідуванні щодо власних справ.

    Прем’єр-міністру загрожує штраф та заборона на зайняття державних посад протягом року.

    Представниця Дениса Шмигаля, Ольга Куришко, відкинула інформацію, яку надала НАЗК, і назвала заяву Новікова маніпуляцією.

    Також документ був розкритикований міністром юстиції Денисом Малюсько, який вважає його “піаром та пафосом” та висловлює сумніви у його юридичній якості та обґрунтованості.

    Не має аналогів корупційних протоколів стосовно діючого прем’єр-міністра з часу створення НАЗК.

    Шмигаля звинувачують в агентстві за незаконний розголос інформації про викривача корупції, яка надійшла йому у зв’язку із виконанням його службових обов’язків.

    Представники нацагентства наголосили, що після отримання повідомлення від викривача, яким був працівник Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), Шмигаль виніс завдання посадовцям опрацювати цю інформацію і подати звіт уряду про результати.

    Ці посадовці, включаючи голову КРАІЛ Івана Рудого, якому також доручили розглянути повідомлення, стали об’єктом протесту в результаті якого Шмигаль, за звинуваченнями, повідомляли про його протиправні дії.

    Однак, дізнавшись про це, посадовець вирішив ініціювати дисциплінарне провадження щодо викривача. На жаль, відповідно до чинного законодавства, такий вплив на викривача є неприпустимим і несумісним з правовими нормами.

    У зв’язку з цим НАЗК також склало протокол щодо голови КРАІЛ Рудого 5 січня, який також став об’єктом розслідування. У НАЗК зазначили, що “прем’єр-міністр України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1728 КУпАП, оскільки незаконно розголосив інформацію про викривача корупції, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків”.

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відправило запит до прем’єр-міністра для ознайомлення з протоколом, датованим 10 січня 2024 року. Проте, на вказаний термін Денис Шмигаль не з’явився та не повідомив про причини своєї відсутності.

    У випадку, якщо суд визнає вину Дениса Шмигаля в адміністративному правопорушенні, йому загрожує штраф та позбавлення права обіймати певні посади протягом одного року. Це може послужити підставою для внесення відомостей щодо нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, застерігають у НАЗК.

    Наразі важко передбачити, чи це може призвести до вимушеної відставки Шмигаля.

    Ольга Куришко, речниця прем’єр-міністра відзначила, що керівник уряду не розголошував жодної інформації про викривача. Згідно заяви Куришко, у вересні на урядовий портал надійшло звернення громадян-працівників Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) стосовно незадовільної роботи їхнього керівника. Зазначається, що це звернення не містило інформації про корупційні правопорушення, а саме виражало незгоду із діями керівника.

    Куришко додає, що відповідно до законодавства звернення розглядали як просте “звернення громадян”, і резолюція прем’єр-міністра готувалася у формі, визначеній секретаріатом кабінету міністрів. Зазначається, що ця інформація була передана заявникам.

    Ольга Куришко наголосила, що заяви голови НАЗК щодо розголошення інформації про викривача у цьому контексті є маніпуляцією, направленою на дискредитацію, особливо у зв’язку з закінченням повноважень Олександра Новікова.

    Міністр юстиції Денис Малюська також висловив гостру критику протоколу НАЗК. Він вказав, що листа щодо голови КРАІЛ Івана Рудого не було повідомлено про корупційні правопорушення, але скарги стосувались порушень етичних норм. Малюська стверджує, що відсутність повідомлення про корупцію не надає права на захист викривача.

    Міністр також висловив критику щодо українського антикорупційного законодавства, порівнюючи його з директивами ЄС, де визначено чіткі правила та конфіденційність для викривачів корупції.

  • Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті прийнято рішення не включати урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації до голосування. Замість цього документ буде направлено на доопрацювання автору. Уряд повинен внести зміни, особливо у тих положеннях, які викликали обурення, з урахуванням зауважень.

    Переговори про законопроєкт тривали декілька останніх днів, і до останнього моменту не було визначено, чи буде його підтримано принаймні на першому читанні чи відхилено повністю. Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що після засідання погоджувальної ради та наради з військовим керівництвом вирішено відправити документ на доопрацювання.

    Уряд також отримає пропозиції, внесені комітетами Ради та робочими групами. Арахамія підкреслив, що хоча всі політсили в парламенті розуміють і підтримують необхідність мобілізації, деякі норми законопроєкту потребують корекції через порушення прав людини та неоптимальне формулювання. Згідно з оголошеним рішенням, парламент зможе розглянути законопроєкт знову не раніше лютого, коли відновить свою роботу.

    Урядовий законопроєкт, що стосувався нових правил мобілізації та впроваджень у сфері оборони, був внесений до парламенту у святковий день – 25 грудня. Одразу після його реєстрації розпочалися активні обговорення. Законопроєкт викликав значну критику як з боку опозиції, так і від представників влади. У відповідь на це було подано чотири альтернативних проєкти.

    Основною метою урядової ініціативи було спростити та підвищити ефективність мобілізації для потреб армії в умовах тривалої війни з Росією та зростаючої потреби в ресурсах для України. Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність набору 450-500 тисяч новобранців для Збройних Сил на наступний рік.

    Основні пропозиції в урядовому законопроєкті щодо нових правил мобілізації включають наступне:

    • Зниження віку мобілізації з 27 до 25 років
    • Дозвіл на мобілізацію інвалідів 3-ї групи та скасування поняття “обмежено придатний до служби”
    • Введення поняття “електронного кабінету призовника” з терміном 30 днів для уточнення особистих даних онлайн або у військкоматі
    • Спрощення процедури вручення повістки через особисту доставку, електронний кабінет чи електронну пошту
    • Зобов’язання громадян віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та документ, що посвідчує особу, з можливістю пред’явлення їх на вимогу працівника військкомату або поліцейського
    • Заборона отримання деяких консульських послуг (наприклад, оформлення нових закордонних паспортів) для українців за кордоном без військово-облікових документів
    • Обмеження права на відстрочку для мобілізації для студентів, держслужбовців, піклувальників недієздатних осіб та людей з інвалідністю
    • Запровадження суворіших санкцій для ухилянтів, включаючи їх включення до Єдиного реєстру боржників, заборону виїзду за кордон, обмеження прав на керування транспортним засобом і т.д.

    Зокрема, законопроєкт також пропонує зміни у підходах до служби, включаючи скасування строкової служби та запровадження “базової військової служби” для осіб від 18 до 25 років, право на демобілізацію для звільнених з полону та військових з інвалідністю, а також право на демобілізацію для тих, хто служив протягом останніх 36 місяців у війську під час воєнного стану.

    Суперечки та найбільш спірні положення урядового законопроєкту стали об’єктом критики відразу після його оприлюднення.

    Основні звинувачення спрямовані на “неконституційність” документа, який, за словами критиків, порушує основні права людини, гарантовані конституцією. Цю точку зору висловлює як опозиція, так і представники влади.

    Найбільше обурення викликали положення, пов’язані із санкціями проти ухилянтів, зокрема, обмеження права розпоряджатися власним майном та керувати автомобілем. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює, що це може прямо суперечити принципам конституції.

    Співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що норми законопроєкту не лише порушують права людини, але й відкривають можливість для зловживань з боку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона наголошує на тому, що обмеження, запропоновані в законопроєкті, можуть ускладнити життя українців, піддаючи їх позасудовому позбавленню права розпоряджатися власним майном.

    Антикорупційний комітет Ради погоджується з тим, що вказані положення містять “корупційні ризики”. Крім того, комітет рекомендує відмовитися від норми, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні “забезпечити прибуття” військовозобов’язаних до ТЦК, вважаючи, що це може сприяти свавіллю.

    Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вказує на необхідність  доопрацювання законопроєкту, зокрема, щодо запобігання корупції в військово-лікарських та медико-соціальних комісіях, а також уточнення процедур підтвердження підстав для відстрочки.

    Багато претензій виникло щодо законопроєкту і в профільному комітеті з питань національної безпеки.

    Дискусія в комітеті тривала протягом кількох днів, і в ній брали участь представники Міністерства оборони та військового керівництва.

    Член комітету та представник “Слуги народу” Федір Веніславський зізнався, що військові та депутати не змогли досягти згоди щодо деяких питань.

    Веніславський вказав, що основні суперечки виникли щодо положень, які обмежують конституційні права осіб, які ухиляються від мобілізації.

    Він наголосив, що положення, що дозволяє Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вносити ухилянтів до реєстру боржників і обмежувати їхні права, не отримає підтримки комітету.

    Депутат також висловив переконання, що положення про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю “точно не пройде”.

    “Це абсолютно неприйнятний шлях”, – зауважив він.

    За його словами, комітет виступає проти включення в законопроєкт положень про вручення електронних повісток.

    Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додав, що обговорення торкалися питань демобілізації та зниження віку мобілізації до 25 років.

    Він зауважив, що нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає сумніви в Міністерстві оборони та Генеральному штабі. За його словами, вони не можуть передбачити заміну досвідчених бійців на лінії фронту.

    “Але це не означає, що ми не будемо розглядати альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї”, – зазначив депутат.

    В офісі президента вважають, що бурхливі дискусії навколо ініціативи є адекватними.

    “Це дуже добре, що відбувається дискусія на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабінету в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно”, – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

    Він висловив переконання, що, незважаючи на “традиційний для України хейт, хайп, токсичність і скандали”, суспільство у кінці кінців побачить остаточну версію законопроєкту, яка буде містити “відповідні правильні нормативні позиції”.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.