Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • Великобританія висловлює готовність надавати довгострокову підтримку Україні – заявив Кемерон

    Великобританія висловлює готовність надавати довгострокову підтримку Україні – заявив Кемерон

    Міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон оголосив, що Сполучене Королівство та його західні союзники планують надавати допомогу Україні протягом тривалого періоду та рішуче демонструватимуть це Росії. Заяву він зробив під час дебатів у Палаті громад у вівторок, 9 січня.

    Кемерон висловив впевненість, що зобов’язання Великобританії та її союзників докладно продемонструвати Путіну, що вони готові підтримувати Україну протягом довгого періоду. “Ми готові подавати цю підтримку протягом 24-го, 25-го, 26-го років, оскільки це становить виклик для нашого покоління. Ми не вдаємося в цифри стосовно снарядів і решти, але якщо врахувати ВВП країн коаліції, ми опережаємо Росію у 25 разів, тому нам не слід зневажати можливість побудови власної промислової бази”, – зауважив Кемерон.

    Відповідаючи на запитання щодо можливого впливу війни між Ізраїлем і ХАМАС на міжнародну підтримку України, Кемерон відзначив, що ця ситуація “безумовно, відволікає увагу від України”. Він висловив надію, що найсильніші прихильники України, включаючи Велику Британію, будуть робити все можливе для тривалого утримання цього питання на порядку денному, щоб партнерство і коаліція країн, що підтримують Україну, залишалися стійкими, єднаними і цілеспрямованими. Кемерон також зазначив, що Великобританія “абсолютно” продовжить свою підтримку Україні, відрізняючись в цьому від деяких інших країн, де це може стати об’єктом політичних суперечок.

  • США та союзники провели таємну зустріч з Україною щодо “мирного плану” – Bloomberg

    США та союзники провели таємну зустріч з Україною щодо “мирного плану” – Bloomberg

    На початку січня стало відомо, що в минулий місяць відбулася закрита зустріч між Україною, країнами G7 та невеликою групою держав глобального Півдня, з метою здобуття підтримки для українських умов щодо проведення мирних переговорів з Росією. За інформацією Bloomberg, зустріч радників із національної безпеки відбулася 16 грудня в Саудівській Аравії і мала секретний характер для забезпечення комфорту для країн-учасниць.

    Згідно з джерелами, такий формат дозволив більш відкрито обговорити українську формулу миру та плани щодо її реалізації, а також обговорити принципи майбутньої взаємодії з Росією. Останнім часом зусилля союзників, зокрема у США та ЄС, зазнали затримок у зв’язку зі затвердженням допомоги у Вашингтоні та Брюсселі, і контрнаступ України не призвів до суттєвого змінення обстановки на фронті.

    За інформацією високопосадовців, остання зустріч в Ер-Ріяді не принесла суттєвих результатів. Україна та її союзники продовжують виступати проти пропозицій країн Півдня непосредственно взаємодіяти з Росією. На тлі цього російська сторона засудила спроби союзників вирішувати питання без її участі.

    Хоча високопосадовці Індії, Саудівської Аравії та Туреччини брали участь у грудневій зустрічі в Ер-Ріяді, представники інших великих країн глобального Півдня, таких як Китай, Бразилія та ОАЕ, відсутні. За даними джерел, багато країн-учасниць вважають Пекін ключовим чинником впливу на Москву через тісні зв’язки між Росією та Китаєм.

    Київ та його союзники з G7 визначили свої ставлення до ситуації, підтвердивши важливість територіальної цілісності та суверенітету України. Вони також наголосили на тому, що позиція російського лідера Володимира Путіна залишається незмінною, і він не виражає серйозного бажання вести конструктивні переговори.

    Спільно заявлено, що підтримка України буде продовжена, і ЄС та США висловили впевненість у тому, що пакети допомоги будуть узгоджені. Важливо відзначити, що великий пакет допомоги у вигляді понад 100 мільярдів доларів від США та ЄС все ще знаходиться на розгляді відповідних урядів.

    Переговори з Росією

    В грудні минулого року The New York Times повідомило про “сигнали” від російського лідера Володимира Путіна щодо бажання заморозити війну проти України та розпочати переговори. Зазначалося, що Путін пропонує зупинити бойові дії на поточних лініях фронту. Подібні сигнали були відправлені і рік тому.

    Аналітики вважають, що Кремль може використовувати ці “сигнали” для того, щоб змінити обстановку на фронті та зменшити допомогу від союзників. Україна підтверджує свою готовність до швидкого завершення війни, але на своїх умовах та в рамках міжнародного права.

  • Чому внутрішньополітична ситуація в США така важлива для України

    Чому внутрішньополітична ситуація в США така важлива для України

    2024 рік гарантовано стане для України ще турбулентнішим за попередній. А багато подій у ньому визначать, чи зможе Україна перемогти Росії у війні.

    У рівнянні війни для України головною невідомою величиною, від якої беззаперечно залежить фінальний результат, є роль Сполучених Штатів Америки.

    Американська воєнна та фінансова допомога, навіть за умови збільшення підтримки з боку Європи, є тим фактором, від якого залежить не лише боєздатність українського війська, а й загалом функціонування української держави й моральний стан українського суспільства.

    Адже понад половина бюджету України залежить від зовнішнього фінансування.

    Діалоги про американську підтримку та аналіз прогнозів на майбутні вибори у США звучать не лише у високих київських кабінетах, але й у громадському транспорті та на кухнях українців як удома, так і в тимчасовому житлі за кордоном.

    І саме Штати задають тренд на надання чи ненадання допомоги Україні іншими державами, виконуючи роль першої скрипки в оркестрі українських союзників.

    Саме до Америки апелює Кремль, коли намагається навʼязати Києву переговори на власних умовах, применшуючи роль України до такої, яка позбавлена будь-якої субʼєктності. Москва і досі вірить, що може домовитися з Вашингтоном про Україну. Без України.

    Джо Байден донині демонстрував протилежне. Але його перша каденція спливає у листопаді 2024, і за всіма правилами американської політики чинний президент, будь-який, не лише Байден, в останній рік правління перетворюється на “кульгаву качку”.

    Прикметно, що минулого року українці відчули, як це – втратити впевненість в американській підтримці.

    Під час емоційного обговорення щодо доцільності багатомільярдної допомоги Вашингтона Києву у Конгресі США українці вже зʼясували відмінності між Сенатом та Палатою представників, вивчили імена їхніх спікерів і лідерів меншості.

    Голосування щодо надання Україні $61-мільярдної допомоги через розбіжності між республіканцями та демократами щодо мексиканського кордону перенесли на січень, і позитивне рішення видається очікуваним та навіть неминучим. Хоча і тут можуть бути сюрпризи.

    Плюс це може стати останнім таким голосуванням на користь України.

    З президентськими виборами в США на горизонті Україна втрачає впевненість у подальшій залізобетонній підтримці з боку Америки у війні проти Росії.

    Джокером тут виступає, звісно, Дональд Трамп, який може узагалі не бути допущеним до виборів 5 листопада. Та якщо його таки допустять, холодним душем для українців може служити красномовне різдвяне привітання експрезидента США, в якому він побажав опонентам “гнити у пеклі разом зі своєю Україною та Росією”.

    І хоча президентські вибори – не єдина велика подія серед запланованих на 2024 рік у Америці, яка здатна круто змінити траєкторію відносин між Києвом та Вашингтоном, утім так чи інакше більшість описаних нижче дат в американському календарі повʼязані або з судами над Дональдом Трампом, або з перебігом президентської кампанії.

    Досліджуємо хронологію політичного життя 2024 року в США в деталях.

    Зима. Голосування щодо підтримки України та дебати республіканців

    9 січня 2024 року з різдвяних канікул повертається Палата представників. Очікується, що конгресмени розблокують допомогу Україні. Дискусії між республіканцями та демократами з цього питання більше немає.

    Принаймні, спікер Палати представників Джонсон називає допомогу Україні “пріоритетом для США”.

    Утім залишається невирішеною проблема з фінансуванням зміцнення південного кордону США з Мексикою.

    Адміністрація Байдена зробила кроки назустріч контрольованій республіканцями Палаті представників. Києву залишається лише чекати.

    10, 18 та 21 січня 2024 року відбудуться дебати претендентів на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США.

    Експрезидент і фаворит соцопитувань Дональд Трамп, ймовірно, пропустить їх, як проігнорував і попередні чотири раунди внутрішньопартійних дебатів.

    Тож експосол США в ООН Ніккі Гейлі, губернатор Флориди Рон Десантіс, ексгубернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, підприємець Вівек Рамасвамі, якого ще називають “Дональдом Трампом 2.0”, та, можливо, ексгубернатор Арканзасу Аса Гатчинсон намагатимуться переконати телеглядачів у спроможності стати гідним кандидатом у президенти США.

    З-поміж них в Україні був лише Кріс Крісті – він відвідав Київ уже після повномасштабного російського вторгнення.

    Німою тінню над дебатами нависатиме відсутність фронтраннера від республіканців – Дональда Трампа. Сам експрезидент тим часом заявляє, що хотів би дебатувати, але вже з Джо Байденом.

    Весна. Суди проти Трампа

    Суперспекотним місяцем в американській політиці обіцяє бути березень. На початку першого весняного місяця відбудуться відразу дві події – суд над Дональдом Трампом та “Супервівторок”.

    4 березня 2024 року розпочнеться судовий розгляд по суті федеральної кримінальної справи «Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа» про ймовірну участь експрезидента Трампа у спробах скасувати президентські вибори 2020 року в США, включаючи роль Трампа у нападі на Капітолій 6 січня 2021 року.

    Велике журі оприлюднило звинувачення проти Дональда Трампа за чотирма наступними пунктами:

    – змова з метою обману Сполучених Штатів;

    – змова з метою перешкоджання офіційним процедурам;

    – перешкоджання та спроба перешкоджання офіційним процедурам;

    – змова з метою порушення прав громадян.

    Слідство вважає, що Трамп був рішуче налаштований залишитися при владі після програшу на президентських виборах, відтак поширював брехню про нібито шахрайство під час голосування, усвідомлюючи, що це було неправдою. І намагався не дозволити Конгресу затвердити перемогу Джо Байдена, закликаючи конгресменів відтермінувати процедуру і підбурюючи своїх прихильників до насильства на Капітолії.

    Дональд Трамп своєї провини не визнає. Його оточення називає процес спробою втручання у майбутні президентські вибори і “полюванням на відьом”.

    Зараз найбільша драма полягає в тому, що прискореного розгляду цієї справи, на чому наполягав спецпрокурор, може не статися. Відповідне рішення ухвалив Верховний суд. Це може ускладнити електоральний процес і полегшити роботу Дональду Трампу.

    Чіткого консенсусу щодо того, чи потенційне визнання провини Дональда Трампа автоматично заборонить йому участь в президентських виборах США, немає.

    Третій розділ 14-ї поправки до американської Конституції забороняє обіймати державні посади тим особах, хто коли-небудь брали участь у повстанні. Це правило в Америці запровадили після Громадянської війни, аби не допустити сепаратистів до влади.

    Водночас існує лише три умови для можливості балотування в президенти США: кандидат має народитися в Америці, йому має виповнитися щонайменше 35 років і він має проживати у Штатах не менш як 14 років. А про судимість кандидата у президенти США в Конституції не згадується. Тим паче преценденти вже були. У 1920 році соціаліст Юджин Дебс балотувався в президенти просто з тюрми, де відбував покарання за антивоєнну промову, яка критикувала вступ Америки у Першу світову війну.

    Сполучені Штати поринули в новий сезон серіалу про Трампа, дія якого відбувається навколо його права балотуватися.

    Спершу Верховний суд штату Міннесота відмовився забороняти Трампу брати участь у президентських перегонах.

    Тоді Верховний суд штату Колорадо заборонив Дональду Трампу брати участь у виборах на території штату. Тим самим суд по суті визнав Трампа учасником заколоту 6 січня 2021 року.

    Згодом Верховний суд штату Мічиган назвав право Трамп права балотуватися чи ні питанням політичним, а отже компетенцією Конгресу США, а не суду.

    Потім держсекретар штату Мен Шенна Беллоуз заборонила Дональду Трампу брати участь у республіканських праймеріз штату, пославшись на той таки третій розділ 14-ї поправки Конституції США. Трамп оскаржив це рішення.

    Тепер долю американського експрезидента, який хоче знову стати президентом, має визначити Верховний суд США. На нього покладене завдання вирішити, чи скасувати рішення Верховного суду Колорадо – і тоді Трамп автоматично отримає можливість потрапити у бюлетені всіх без виключення штатів. Однак для цього більшість суддів мають бути переконаними, що Дональд Трамп не брав участі у заколоті.

    5 березня 2024 року відбудеться так званий “Супервівторок”.

    Цього дня відразу 15 штатів і територій проведуть праймеріз, на яких обиратимуть делегатів на національні зʼїзди республіканської та демократичної партій. Ті згодом оберуть кандидатів у президенти від партій.

    25 березня 2024 року розпочнеться суд “Народ штату Нью-Йорк проти Дональда Дж. Трампа”.

    Експрезидента США звинувачують у виплаті таємних коштів порноакторці Стормі Деніелс [справжнє імʼя – Стефані Кліффорд] під час президентської кампанії 2016 року.

    Слідство вважає, що він прагнув гарантувати мовчання Кліффорд про їхній сексуальний звʼязок у минулому. Кліффорд тоді саме домовлялася про інтервʼю на телебаченні, темою якого могли бути її стосунки з Трампом.

    Колишній адвокат Трампа Майкл Коен заявляв, що з власної кишені заплатив порноакторці 130 тисяч доларів. Згодом Трамп відшкодував йому витрати, які виявилися класифікованими як судові витрати.

    Через це Трампа звинувачують у фальсифікації ділової документації.

    І якщо його визнають винними за всіма пунктами, максимальне покарання може сягнути 136 років за ґратами.

    Дональд Трамп провини не визнає і звинувачує прокурора у політичній вмотивованості.

    Але це ще не все.

    20 травня 2024 року стартують судові засідання у справі “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа, Уолтіна Наути та Карлоса Де Олівейри”.

    Це федеральна кримінальна справа проти Дональда Трампа, його помічника Волта Наути та начальник технічного обслуговування його вілли Мар-а-Лаго – Карлоса Де Олівейри і стосується зберігання таємних документів експрезидентом на своїй віллі.

    Трампа звинувачують у неправомірній обробці таємних документів уже після завершення президентської каденції відповідно до Закону про шпигунство, а також у наданні неправдивих свідчень та змові з метою перешкоджанню слідству.

    Трамп себе винуватим не визнає.

    Літо. Саміт НАТО та формальне висунення кандидатів

    9-11 липня 2024 року у Вашингтоні відбуватиметься саміт НАТО, який припадатиме на 75-річний ювілей організації. Україна прагне якнайшвидше отримати формальне запрошення приєднатися до Альянсу.

    Утім дорога України до НАТО довга і звивиста, як засвідчив саміт 2023 року у Вільнюсі. Там генсек Альянсу Єнс Столтенберг пообіцяв Україні запрошення, коли “погодяться всі союзники і будуть виконані умови”. І водночас зауважив, що повноцінне членство України неможливе, допоки точиться війна.

    Після Вільнюса ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував розглянути щодо України так зване “гібридне членство”, яке передбачає частковий вступ України в Альянс. Спершу, згідно такого плану, НАТО могло б прийняти підконтрольні Києву території. А згодом в теорії могли б доєднатися звільнені в майбутньому від російської окупації українські землі.

    Утім президент Зеленський на підсумковій річній пресконференції назвав таку пропозицію маячнею та сказав, що Україну “не запрошують в НАТО”.

    Тож сміливі думки про ймовірне запрошення України до НАТО від президента Байдена, які ще нещодавно лунали в українському інформаційному середовищі навряд чи зможуть матеріалізуватися наступного року.

    15-18 липня 2024 року у Мілуокі відбудеться Національний зʼїзд республіканської партії, на якому висунуть кандидатів від республіканців у президенти та віцепрезиденти США. За традицією, першою такий зʼїзд і висунення кандидатів проводить та партія, яка не господарює у Білому домі.

    Демократична партія проведе свій Національний зʼїзд 19-22 серпня 2024 року в Чикаго.

    Найголовнішим суперником Байдена називають навіть не Трампа, а власний вік – 81 рік.

    Існують голоси, які твердять про необхідність підтримки альтернативного кандидата, який може мати більші, на їхній погляд, шанси перемогти Дональда Трампа. Але те, як ситуація розгортається станом на початок 2024 року, вказує, що демократи, вочевидь, ставитимуть на кандидатуру чинного президента – Джо Байдена.

    Щоправда крісло під його віцепрезиденткою – Камалою Гарріс – хитається. І тут можливі варіанти.

    Осінь. Дебати і день виборів

    16 вересня 2024 року в Техасі відбудуться перші дебати між кандидатами у президенти США від республіканської та демократичної партії. Кандидати вправлятимуться у красномовності впродовж 90 хвилин.

    Другий і третій тур дебатів заплановані на 1 жовтня та 9 жовтня 2024 року відповідно.

    5 листопада 2024 року відбудуться президентські вибори в США. Хто братиме в них участь, досі достеменно невідомо. Занадто багато факторів можуть вплинути на остаточне рішення. Хоча найбільші шанси зустрітися у політичному двобої мають старі опоненти – чинний президент США Джо Байден та його попередник Дональд Трамп.

    Навіть якщо імена кандидатів будуть іншими, вже зараз очевидно, що боротьба буде запеклою. І її результат багато в чому передбачить, на яких умовах Україна зможе завершувати повномасштабну війну, яку проти неї розпочала Росія.

  • Комітет Верховної Ради визнає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

    Комітет Верховної Ради визнає корупційні ризики у законопроєкті про мобілізацію

    Кабінет міністрів вніс до розгляду Верховної Ради законопроєкт, який спрямований на удосконалення проведення мобілізації та військового обліку в Україні. Однак важливий крок у зміцненні обороноздатності країни став об’єктом розгляду Антикорупційного комітету Верховної Ради.

    На доповідь комітету нардеп Олексій Гончаренко відзначив, що законопроєкт про мобілізацію, представлений урядом, містить корупційні ризики. Це заявлення викликає серйозні обурення та підкреслює необхідність уважного аналізу та вдосконалення законодавчого акта перед його прийняттям.

    Іншим важливим аспектом, який висвітлюється у ЗМІ, стало поширення інформації про те, що в Офісі президента розглядається пропозиція бронювати від армії чоловіків, які отримують високі зарплати, зазначаючи, що такі особи сплачують більше податків. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вирішив спростувати цю інформацію, стверджуючи, що такого положення не існує у новому законопроєкті про мобілізацію.

    Спірні моменти у законопроєкті, виявлені Антикорупційним комітетом, можуть вплинути на шлях його подальшого розгляду та прийняття. Забезпечення прозорості та виключення корупційних елементів в таких стратегічних питаннях, як мобілізація, важливо для забезпечення ефективного функціонування системи національної оборони та довіри суспільства.

  • Як головнокомандувач Залужний на наших очах стає політиком

    Як головнокомандувач Залужний на наших очах стає політиком

    Аналітик Олександр Кочетков зазначає появу нового політичного важковаговика — Валерія Залужного. Цей процес вже очевидний, а якщо він відбувається ніби сам собою, це нічого не змінює – результат той самий.

    З’ЯВИВСЯ НОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ВАЖКОВАГОВИК

    Хто про що, а політаналітик — про політику.

    Для мене важливим політичним підсумком року стала поява в Україні нового потенційного лідера — Валерія Залужного.

    Не певен, що це свідома позиція Залужного, цілком може бути, що здебільшого воно складається майже само. Але сутності це не змінює. Тим паче, що сам головнокомандувач і не підтверджує свої політичні амбіції, але й не дуже їх заперечує.

    Інтриги додає і те, що навколо Залужного наявні суто політтехнологічні маневри. Зокрема, соціологічні дослідження, які показують його високий рейтинг. Професіонали добре знають, що такі дослідження одночасно є і інструментом: потенційні виборці автоматично тягнуться до високорейтингових персон, починають мимоволі прикидати їх майбутні шанси, все таке.

    Інтерв’ю, особливо, зарубіжним ЗМІ — теж звичний інструмент саме політиків. Бо є важелем суспільного впливу.

    Одночасно такого перспективного лідера починають розглядати і у якості можливого партнера. Мені, наприклад, абсолютно зрозуміла цікавість до Валерія Залужного з боку політичної сили Петра Порошенка. Бо він чудово, без напрягу вписується у концепцію повернення до влади колишнього президента.

    Є і доволі дивні речі. Наприклад, обрання Залужного гетьманом України чи назва його ім’ям зірки. Не знаю, нащо це потрібно, мабуть, хтось хоче таким чином привернути до себе увагу — чи самого Залужного, чи його оточення. Але перефразувавши відомий вислів — “Якщо зіркі називають, значить, це комусь потрібно”.

    Так чи інакше, однак зараз в Україні існують два Валерії Залужного: один — головнокомандувач ЗСУ, другий — фактичний політичний діяч. І тому його відповідальність подвоюється. Як головнокомандувач, він відповідає за хід бойових дій по відсічі агресора. Як політик — несе додаткову відповідальність не тільки за свої публічні дії і слова, але й за дії і слова свого оточення і навіть своїх прихильників. Це може не подобатися, однак інакше не буває.

    Такою самою аксіомою є і те, що свого часу Валерію Залужному доведеться визначатися — залишатися військовим чи ставати політиком. Сподіваюся, що це визначення відбудеться поточного року.

    Війна проти жорстокого і потужного ворога — російської недоімперії — несе великі ризики для головнокомандувача ЗСУ. Але як фахівець, переконаний, що політичний шлях пов’язаний з ризиками ще більшими — це і відношення суспільства до неминучої мобілізації, і поява політичних противників з їх протидією, і багато всього іншого, частково, відверто брудного, чим, на жаль, насичена сучасна українська політика.

  • Верховна Рада 10 січня може розглянути постанову про відкликання Мар’яни Безуглої з посади

    Верховна Рада 10 січня може розглянути постанову про відкликання Мар’яни Безуглої з посади

    У Верховній Раді України може відбутися розгляд постанови про відкликання народної депутатки Мар’яни Безуглої з посади заступниці очільниці комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Відповідний проект постанови №10391 вже зареєстрований та опублікований на офіційному сайті Верховної Ради.

    Рішення про відкликання Безуглої з посади вже розглянуте Комітетом з питань регламенту Верховної Ради. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, рішення прийнято одноголосно, і тепер 10 січня питання може бути розглянуте на пленарному засіданні.

    Ініціаторами постанови виступили 11 народних депутатів, а сам проект з’явився на сайті Верховної Ради 6 січня. У постанові йдеться: “Керуючись положеннями статті 83 регламенту Верховної Ради та статті 7 закону “Про комітети Верховної Ради”, пропонується відкликати народного депутата Безуглу Мар’яну Володимирівну з посади заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки”.

    Зазначимо, що Мар’яна Безугла потрапила у центр скандалу через свої висловлення щодо головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. У своєму Facebook вона закликала його піти у відставку, стверджуючи, що він не надав жодного плану дій на 2024 рік. Нині існуючий скандал може призвести до відсторонення Безуглої з посади в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

  • Умова для схвалення допомоги Україні визначена спікером Палати представників США

    Умова для схвалення допомоги Україні визначена спікером Палати представників США

    За даними спікера Палати представників Конгресу США, Майка Джонсона, ухвалення законопроекту про фінансування допомоги для України буде залежати від того, наскільки Білий дім представить стратегію підтримки Києва. Республіканський представник також вказав, що існують важливі питання, які потребують уваги, і наголосив на необхідності захисту кордонів США перед наданням допомоги іншим країнам.

    Джонсон відзначив, що республіканці чекають від Білого дому конкретних відповідей на питання про стратегію відносно України, а також про відповідальне використання ресурсів. Відмовившись надати необхідну інформацію, Білий дім створює завади у розгляді подальших рішень щодо фінансування допомоги Україні, зауважив Джонсон.

    До того ж, колишній керівник ЦРУ, Девід Петреус, висловив думку, що підтримка США є важливою для України, так як її успіх може вплинути на стратегічні плани російського президента Путіна. Петреус наголосив на необхідності постійної багатомільярдної підтримки для України, щоб зупинити агресію Росії та захистити країни ЄС від подальших загроз.

  • Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Президент України, Володимир Зеленський, визначив спільне оборонне виробництво з Швецією як пріоритет для країни. Цю заяву він зробив під час конференції “Суспільство та оборона”. Зеленський відзначив, що Україна завжди прагнула бути одним з найбільш вагомих європейських донорів безпеки та наголосив на необхідності мати доступ до найкращої зброї та техніки в світі. Спільне виробництво з Швецією є стратегічним пріоритетом для України.

    Президент також висловив вдячність Швеції за внесок у оборонну підтримку України, зазначивши, що надана техніка та зброя вже допомагають у збереженні життя воїнів.

    Виступаючи про інші ініціативи, Зеленський зазначив, що Україна вже розпочала спільну оборонну діяльність з іншими країнами, такими як Туреччина, Румунія, Польща та Велика Британія. Також були досягнуті домовленості щодо співпраці з Чехією, Сполученими Штатами та Німеччиною.

    У контексті боротьби з російською агресією, Зеленський наголосив на важливості єдиної європейської збройової промисловості. Він також висловив сподівання, що зусилля міжнародних союзників допоможуть Україні в боротьбі з потенційною російською агресією, що може спрямуватися і проти країн НАТО.

  • Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Український Прем’єр-міністр провів зустріч з Міністром закордонних справ Японії, Йоко Камікавою, під час якої обговорили широкий спектр питань співпраці між обома країнами.

    Серед основних тем розмови були підтримка Формули миру Президента України, впровадження реформ, співпраця в інфраструктурному секторі, цифровій та атомній галузях, а також підготовка до Конференції відновлення в Токіо. Прем’єр-міністр також висловив інтерес України до можливого розміщення виробництва провідних японських компаній на своїй території.

    “Наша мета – зміцнення торговельних зв’язків та розвиток співпраці між українськими та японськими бізнес-структурами”, – наголосив Прем’єр-міністр у своєму заявленні.

    Він також висловив надію, що на майбутній Конференції відновлення в Токіо буде досягнуто практичні результати. У свою чергу, Йоко Камікава підтвердила готовність японської сторони підписати важливі документи та взяти участь у відновленні України.

    Обговорені також були питання залучення японських компаній до відбудови України. Прем’єр-міністр висловив подяку Японії за підтримку та важливу гуманітарну та фінансову допомогу. Він відзначив рішення Японії виділити 1 мільярд доларів на гуманітарні проєкти, з можливістю збільшення цієї суми до 4,5 мільярдів через міжнародні інституції.

    Окремо були висловлені слова подяки за зусилля Японії у забезпеченні участі Президента України у саміті G7 в Хіросімі.

  • Японія надала 37 мільйонів доларів на закупівлю систем виявлення дронів для України

    Японія надала 37 мільйонів доларів на закупівлю систем виявлення дронів для України

    Японія вирішила надати допомогу Україні на суму 37 мільйонів доларів, що буде використано для придбання систем виявлення дронів. Про це повідомила міністр закордонних справ Японії Йоко Камікава під час спільного брифінгу з главою МЗС України Дмитром Кулебою.

    “Я категорично засуджую безперервні ракетні та безпілотні атаки Росії, включаючи напади на різні райони, включаючи Київ, навіть під час новорічних свят. Висловлюю свої щирі співчуття жертвам цих атак і висловлюю повагу за мужність українського народу, що стійко захищається від російської агресії. Японія має намір активно підтримувати Україну для відновлення миру”, – заявила міністр.

    Вона також вказала, що її візит до Києва є свідченням підтримки України з боку Японії, яка реалізує це шляхом надання фінансової допомоги у розмірі 37 мільйонів доларів на закупівлю систем виявлення безпілотників.

    “З метою допомогти українцям пережити зиму, Японія також надає 5 мобільних газотурбінних генераторів та 7 трансформаторів, які буде офіційно передано сьогодні главою МЗС Японії”, – додала Камікава.

    Міністр також висловила намір підтримати українські галузі освіти, охорони здоров’я і будівництва притулків для жінок і дітей. Важливо відзначити, що брифінг відбувся в укритті через повітряну тривогу в Києві.