Golosnovinua.com

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Благодійні внески в ЗСУ від українців у 2023 році зросли утричі порівняно з попереднім роком, повідомляє monobank

    Благодійні внески в ЗСУ від українців у 2023 році зросли утричі порівняно з попереднім роком, повідомляє monobank

    За даними monobank, у 2023 році в Україні спостерігається значне зростання обсягу благодійних внесків, які становлять вражаючі 27,4 млрд грн. Це утричі більше, ніж у попередньому році. Інформацію про це банк оприлюднив на своїй сторінці в Instagram.

    За допомогою платіжної системи monobank українці здійснили благодійні внески у розмірі 27,4 млрд грн у 2023 році, що вражає порівняно з минулим роком, коли ця цифра становила 8,5 млрд грн.

    Кількість осіб, які взяли участь у благодійних діях у 2023 році, сягнула 5,4 млн, що є значним зростанням порівняно з попереднім роком, коли донорів було лише 3 млн.

    Середня сума благодійного внеску також відзначилася зростанням, досягнувши 349 грн у 2023 році, порівняно з минулим роком, коли вона становила 258 грн.

  • Україна здобуде сучасні “очі” для бронетехніки: що сховано за цим терміном

    Україна здобуде сучасні “очі” для бронетехніки: що сховано за цим терміном

    Вже на початку наступного року Україна планує отримати нову систему для підвищення ситуаційної обізнаності екіпажів бронетехніки.

    Оборонна компанія Vegvisir оголосила укладення першої угоди на постачання своєї системи Vegvisir Core, як про це повідомила на своїй сторінці у LinkedIn. Спільно з Defsecintel ця система буде впроваджена для покращення ситуаційної обізнаності екіпажів транспортних засобів в Україні.

    Хоча конкретні деталі угоди залишаються конфіденційними, відомо, що поставки Vegvisir Core планується здійснити вже на початку 2024 року.

    Система Vegvisir Core, спільний продукт Естонії та Хорватії, розроблена для поліпшення ситуаційної обізнаності екіпажів бронетехніки. Вона дозволяє екіпажам переглядати навколишню обстановку через броньовані стіни машини.

    Анонс розробки системи був зроблений на початку 2022 року, а сам продукт вийшов на ринок в вересні поточного року.

    Vegvisir Core включає в себе різноманітні системи та датчики, такі як датчики водія та системи датчиків ближньої дії. Використовуючи алгоритми, система створює “змішану реальність”, яка відображає навколишню обстановку бронетехніки на екрани екіпажу, забезпечуючи інформацію про об’єкти на відстані до 10 км від транспортного засобу.

    Система відповідає стандартам STANAG та MIL-STD, має простий та зручний інтерфейс для використання в умовах бойових дій. У майбутньому планується можливість налаштування інтерфейсу для різних членів екіпажу, таких як навідник, командир та інші.

    Vegvisir Core також надає інформацію про місцезнаходження як власних, так і ворожих військових підрозділів на полі бою, відображаючи їхні позиції у режимі реального часу на відео, та подає дані про їхні рух та стан. Крім того, вона легко інтегрується з іншими інформаційними системами та інтерфейсами.

  • Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Рік 2023-го в Україні завершується під тінню невиконаних сподівань, супроводжуючись тривожними передчуттями наступного року. Поміж них виділяється невдача українського контрнаступу, але також варто відзначити ряд менш помітних, але значущих перемог Збройних Сил України (ЗСУ) на полі бою. Ці успіхи стали особливо цінними, враховуючи їх досягнення в умовах відсутності переваги в повітрі та техніці.

    На початку 2023 року Україна входила в рік з витоками обмеженого оптимізму, спричиненого успішними операціями зі звільнення Харківщини і Херсона. Військово-політичне керівництво України та її західні союзники розпочали анонсувати великий контрнаступ і детально описувати плани з викидання окупаційних військ.

    Однак реальність виявилась більш жорсткою, коли наступ ЗСУ на південному фронті врізався у могутні оборонні лінії російських сил. Події ще більше ускладнило техногенне лихо – підрив дамби Каховської ГЕС. За експертною думкою, цей інцидент можливо був спрямований на заваду просуванню українських військ і вчинений російськими військовими.

    Протягом року активних бойових дій жодна зі сторін не зуміла прорвати оборонні лінії противника. Відзначаючи це, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний був змушений оголосити перехід до “позиційної війни” наприкінці осені.

    Проте за цей рік обидві сторони можуть зарахувати собі не менше ніж три вдалих та стільки ж неудачних операцій на фронті.

    Перемоги України

      1. Розблокування Чорного моря: Операція з блокування територіальних вод в Чорному морі, розпочата Російською Федерацією за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, призвела до серйозних труднощів. Порти та кораблі, як торговельні, так і військові, постраждали від російських ракет та безпілотників, призводячи до зупинення морського експорту, зокрема зерна, з України. У липні 2022 року вдалося розблокувати Чорне море, створивши “безпечний коридор” за посередництва ООН і Туреччини. Але ця угода тривала лише рік, і в липні 2023 російська влада вирішила вийти з неї, загрожуючи атакувати усі кораблі, що направлятимуться в українські порти. Україна вирішила впоратися з цією загрозою самостійно. Морські дрони завдали удачних ударів по російським кораблям і ракетному штабу Чорноморського флоту в Севастополі, змушуючи Кремль зменшити свої амбіції в цьому регіоні.  Наприкінці року стали очевидні позитивні результати цих заходів. З супутникових знімків, представлених у грудні, видно, що більшість кораблів Росії, здатних нести ракети “Калібр”, була евакуйована з Криму до Новоросійська. Це дозволило розблокувати морський експорт України. За чотири місяці цим безпечним коридором пройшли 302 кораблі, експортуючи приблизно 10 тонн продукції. Хоча ці показники ще не досягли довоєнного рівня, вони свідчать про кінцевий завершення “тотального домінування російського флоту” в Чорному морі, як підкреслив президент Зеленський.
    1. Поразка російських військ під Вугледаром та звільнення Роботиного і Кліщіївки: В останні дні січня і на початку лютого російська армія, реагуючи на болючі втрати на Харківщині та Херсонщині, розпочала енергійні наступальні операції. Незважаючи на успішні дії біля Бахмуту і Соледару, на південному заході Донеччини, неподалік від містечка Вугледар, російські війська зазнали важкої поразки. Українські сили, сфокусовані в самому населеному пункті, знищили декілька танкових колон противника. Російські війська, головним чином складаючись з морської піхоти Тихоокеанського флоту, намагалися прорватися до міста через відкриту місцевість, але стали жертвами вогню Збройних Сил України або потрапляли на мінні поля. У січні морпіхи РФ зазнали значних втрат і звернулися із заявою про великі втрати до губернатора Приморського краю, де базується 155-та бригада. Перед весною російські атаки втратили свою силу, а Україна, за словами The New York Times, виборола “найбільшу танкову битву” в цьому конфлікті. Ще дві важливі перемоги Збройних Сил України отримано в ході контрнаступу. В Запорізькій та Донецькій областях вдалося зупинити Времіївський виступ противника поблизу Великої Новосілки та прорвати першу лінію оборонних укріплень росіян поблизу Роботиного. Незважаючи на те, що ці операції вимагали значних зусиль і ресурсів ЗСУ, не дозволяючи розширити успіх на окуповані Бердянськ і Мелітополь, вдалося звільнити села Кліщіївка і Андріївка поблизу Бахмуту. Російські війська опинилися у складному становищі, загрожуючи втратити логістичні шляхи між Бахмутом і Горлівкою. Наприкінці року російські війська вирішили перейти в наступ на цих напрямках, спробуючи збалансувати скромні, але важливі успіхи українського контрнаступу.
    1. Стійкість плацдарму на Херсонщині: У середині листопада українська влада підтвердила довгочекані новини, які вже котилися в російських та українських соцмережах – Збройні Сили України успішно захопили плацдарм на лівому березі Херсонської області. Інформація про те, що українські військові періодично перетинали Дніпро та створювали позиції на окупованому росіянами березі, вже не раз з’являлася. Проте, це здебільшого виглядало як короткочасні диверсійні або розвідувальні операції. Створення такого тактичного плацдарму – це крок на зовсім інший рівень. Форсування водяної перешкоди та захоплення позицій на ворожому березі вважається однією з найскладніших військових операцій, і це набуває ще більшого значення, враховуючи умови, в яких українські війська здійснили це досягнення: без повітряного прикриття, без потужного річкового флоту, без переваги в техніці та відсутності понтонних переправ. Інтенсивні обставини, в яких утримується цей плацдарм біля села Кринка, піднімають питання доцільності його утримання. Українські бійці щоденно стикаються з ударами російської авіації, артилерії та вогнеметних систем. Володимир Путін характеризує цей плацдарм як “пастку” для українців, водночас західні ЗМІ висловлюють думку про “рішення, що самі себе руйнують” українського командування. Незважаючи на це, Україна продовжує тримати контроль над цією обмеженою територією на березі Дніпра, очікуючи на відповідний момент для розширення плацдарму та наступу в глибину окупованої Херсонщини.

    Поразки України

    Неудача контрнаступу: Той факт, що український контрнаступ не досяг поставлених цілей, визнають як військове, так і політичне керівництво України. Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний зауважив, що попередні прогнози передбачали глибокий прорив від ЗСУ та досягнення Азовського узбережжя. Проте, реальна ситуація на полі бою виявилась значно відмінною.

    “Якщо взяти за основу підручники НАТО та математичні розрахунки, які ми проводили під час планування контрнаступу, то 4 місяці, фактично, недостатньо для досягнення цієї мети – дійти до Криму, провести операції в Криму, повернутися і знову вийти туди і назад”, – зауважив головнокомандувач.

    Замість прориву на 80 км, українські війська змогли лише прорвати виступ приблизно на 15-17 км поблизу Роботиного. Протистоячи другій лінії російської оборони біля Токмака, вони не зуміли подолати її до настання осінньої непогоди. Проблемам також сприяли відсутність готових резервів, відсутність переваги в повітрі, недостаток засобів ППО та спецтехніки для розмінування.

    Недоліки української сторони включали відсутність далекобійних засобів ураження, а отримані від США касетні боєприпаси надходили занадто пізно та у обмеженій кількості.

    Російський головнокомандувач Валерій Герасімов, коментуючи відхилення українського наступу, показав карту, на якій вказано, що план ЗСУ передбачав одночасні атаки з боку Херсону та Запоріжжя. Здається, що цей план був скоригований російськими військовими, які в червні підірвали дамбу Каховської ГЕС, затопивши значні території Херсонщини і відклавши можливість форсування Дніпра на кілька місяців.

    Втрата Бахмуту: Події, які обидві сторони прозвали “Бахмутською м’ясорубкою”, тривали майже 8 місяців і завершилися втратою міста. Вже восени 2022 року загони найманців ПВК “Вагнер” наблизились до меж Бахмуту.

    В січні вони знайшли слабкий пункт і прорвали українську оборону в Соледарі. Це стало початком рішучої фази “бахмутської різанини”.

    Протягом майже 4 місяців українські сили тримали місто, опинившись в напівоточенні. ЗСУ змушені були користуватися лише однією дорогою для постачання, яка залишалася під вогнем ворога.

    У березні і квітні “вагнерівці” прорвались в житлові квартали Бахмуту, перетворюючи війну в міське середовище. Місто було фактично знищено постійними артилерійськими та авіаційними ударами РФ.

    У таких умовах українські війська поступово відступили на західні околиці міста. Лідер “Вагнера” Євгеній Пригожин оголосив про повне захоплення Бахмуту 20 травня.

    Українська влада так і не визнала цього, продовжуючи стверджувати, що деякі околиці міста залишаються під контролем. Втрата Бахмуту визнається поразкою України, не лише через втрату стратегічного промислового міста, але й через сумніви щодо доцільності тривалої оборони.

    За інформацією західних ЗМІ, ідея тримати “фортецю Бахмут” до кінця належала Зеленському, водночас головнокомандувач Залужний був проти цього рішення.

    Позитивною стороною в цій ситуації може бути  те, що після “бахмутської м’ясорубки” і величезних втрат, приватна військова компанія “Вагнер” практично припинила своє існування. І через 3 місяці після битви загинули командир “вагнерівців” Дмитро Уткін і власник ПВК Пригожин у загадковій авіакатастрофі.

    Напівоточення Авдіївки: На закінчення 2023 року український гарнізон у місті Авдіївка зазнає надзвичайно важких випробувань, знаходячись фактично в напівоточенні. “Коридор” для постачання Збройних Сил України або можливого виводу гарнізону обмежується лише 5-7 км.

    Російська армія розпочала потужний наступ на Авдіївку 10 жовтня. Бронетанкові колони здійснювали атаки одночасно зі східного, південного і північного флангів, залучаючи до операції приблизно 40-50 тисяч військових, підтриманих артилерією, бронетехнікою і авіацією.

    Несприятливою є та обставина, що просування російських сил навколо Авдіївки не можна вважати стрімким. Протягом майже 2 місяців їм вдалося просунутися лише на кілька кілометрів, перетнути оборонний рубіж у вигляді залізничної лінії на півночі і захопити частину “Авдіївської промки” на сході.

    За даними західних експертів, російські війська захопили приблизно 11 кв. км території, та понесли втрати у 13 тисяч бійців і сотнях одиниць техніки. Український гарнізон у Авдіївці залишається в складних умовах, особливо на фоні майже повного зруйнування місцевого коксохімічного заводу від щоденних обстрілів, армія РФ наближається до його території.

    Бої за село Степове на північному заході Авдіївки тривають, і їхні результати можуть визначити долю українських військ, перебуваючи в ризикованому становищі. Захоплення Росією цього села може призвести до повного оточення українських сил та перерізання їхніх шляхів постачання.

    В умовах такої несприятливої обстановки українські та міжнародні військові експерти все частіше ставлять під сумнів доцільність утримання Авдіївки за будь-яку ціну. Однак офіційний Київ на даний момент стверджує, що не має наміру відступати із своїх територій.

     

  • ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк порадував українців нововведенням: навіть в черзі не потрібно стояти

    ПриватБанк, один з провідних банків в Україні, вводить нововведення для своїх клієнтів, яке робить процес отримання іноземної валюти ще більш зручним. Тепер українці можуть знімати кошти в іноземній валюті без необхідності відкривати окремий валютний рахунок.

    Ініціатива дозволяє клієнтам оформляти заявку на отримання доларів або євро зі свого гривневого рахунку через додаток Приват24, телефонний дзвінок за номером 3700 або відвідавши найближче відділення банку. Важливо врахувати, що мінімальна сума заявки повинна становити не менше 20 000 гривень або еквівалент 300 доларів/євро, а сума може бути кратною 100.

    Клієнти можуть обрати зручне відділення та дату для отримання валюти, зазначивши, що операція не повинна перевищувати 100 тисяч гривень за добу. Важливо відзначити, що ця послуга надається безоплатно, а курс обміну валюти визначається на момент оформлення заявки відповідно до курсу банку.

    Нововведення спростить процес отримання іноземної валюти для клієнтів ПриватБанку, уникнувши необхідності стояти в чергах або відкривати окремі рахунки для обміну гривень на долари чи євро.

  • НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    Національний банк України вніс зміни до ряду нормативно-правових актів, пов’язаних із реєстрацією та функціонуванням учасників страхового ринку, з метою впровадження нових вимог, передбачених Законами України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та “Про страхування”. Зазначені зміни набудуть чинності з 1 січня 2024 року. Про це повідомила пресслужба Національного банку України.

    Оновлені законодавчі акти спрямовані на удосконалення регулювання ринку небанківських фінансових послуг у відповідності до стандартів Європейського Союзу з метою підвищення його стійкості. Серед ключових змін варто відзначити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, посилення захисту прав споживачів та встановлення чітких вимог до корпоративного управління і внутрішнього контролю.

    Положення, що стосуються характеристик та класифікаційних ознак класів страхування, а також інші нормативні документи, пов’язані із сектором страхування, були затверджені Національним банком України. Вони передбачають перехід від видів страхування до класів і встановлюють порядок переоформлення чинних ліцензій страховиків, а також визначають вимоги до укладання та виконання договорів страхування залежно від групи класів страхування.

    Оновлені норми визначають кваліфікаційні вимоги до фахівців та встановлюють нові терміни для реєстрації та відповідності вимогам, враховуючи перехідні періоди для страхових компаній.

  • У Верховній Раді визначили припинення зростання боргів у сфері енергетики основним завданням

    У Верховній Раді визначили припинення зростання боргів у сфері енергетики основним завданням

    “Зупинка зростання боргів у сфері енергетики – головне завдання галузі”, вважає народний депутат та член парламентського комітету з енергетики Андрій Жупанин. Він зауважив, що масштаби боргів сягнули критичного рівня, і вирішення проблеми вимагає комплексного підходу.

    “Найважливішим завданням є припинення нарощення боргів, вивчення та усунення причин їх виникнення”, – підкреслив він.

    Жупанин вказав, що перш за все йдеться про заборону відключень від електропостачання для ряду споживачів, інформація про яких дуже обтяжлива. Це стосується як державних, так і комунальних підприємств, серед яких є об’єкти критичної інфраструктури, наприклад, водоканали. Кількість споживачів електроенергії, яким заборонено відключення, сягає понад 5000, навіть при відсутності будь-яких платежів з їхнього боку.

    За словами Жупанина, борги цих підприємств перед “Укренерго” зросли утричі протягом останнього року – з 3 мільярдів до 10 мільярдів гривень.

    “Проблема стала ще гострішою після наказу Міненерго від 13.04.2022 №148, який давав право обласним військовим адміністраціям самостійно визначати підприємства у відповідному регіоні, яких було заборонено відключати від енергопостачання”, – зазначив депутат.

    Він відзначив, що вирішення цього питання важливо для створення привабливого енергетичного ринку для інвестицій, тому потрібно не лише припинити нарощування боргів, але і розробити ефективний механізм їх врегулювання.

  • Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    Видавці з Росії продовжують отримувати прибуток на українському книжковому ринку: результати дослідження

    На книжковому ринку України існують компанії, які мають українську реєстрацію, але зберігають зв’язки з Росією. За результатами дослідження, проведеного виданням “Сенсор” спільно з “Мольфар”, виявлено, що такі видавці продовжують отримувати державні гранти.

    Одна з таких компаній – дочірня структура “Альпіна Паблішер Україна”, яка є власністю російського бізнесмена Олексія Ільїна. На даний момент компанія не висловила свою позицію стосовно подій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням та не оголошувала про закриття чи вихід з українського ринку.

    Ще однією російською видавничою групою, працюючою в Україні, є “Азбука-Аттікус”, яка володіє такими видавництвами, як “Махаон-Україна” та “Рідна мова”. У 2021 році власник “Азбука-Аттікус” Олександр Мамут, який став об’єктом санкцій української влади, продав свій бізнес Олегу Новікову. Однак в 2022 році видавництво “Рідна мова” змінило свою назву та перереєструвало свій бізнес в Україні.

    Компанія “Ексмо-АСТ”, яка є лідером у сфері книговидання в Росії, раніше мала значний вплив в Україні. Зараз у неї немає офіційного дистриб’ютора в Україні, але існують компанії, з якими дослідники виявили тісний зв’язок з Росією та саме з “Ексмо”. Серед них – видавництва Bookchef, “Форс Україна” та інтернет-магазин book24.ua.

    У 2003 році “Ексмо” та український бізнесмен Ярослав Маринович заснували ТОВ “Ексмо-Україна”, проте під час війни у 2014 році Маринович заявив про розрив зв’язків з РФ. Пізніше бізнес був переписаний на пенсіонерку Людмилу Божко, яку розслідники вважають підставною особою. Вона є власницею “Дистрибуційної Книготорговельної Компанії” та “Форс Україна”, яка володіє торговельними марками “Ексмо” та іншими.

    Гендиректором Bookchef наразі є Олександр Кірпічов, який раніше очолював “Дистрибуційну Книготорговельну Компанію”. Також зазначається, що Ярослав Маринович є співвласником книгарень “Буква” та опосередковано володіє видавничою групою “КМ-Букс” через свою польську юрособу.

    “КМ-Букс” відзначає, що розслідування є маніпулятивним та неправдивим, і відкидає будь-яке відношення до “Форс Україна”, book24.ua та Bookchef. Крім того, компанії, такі як Vivat, Yakaboo та “Книгарня Є”, вже заявили про негайне припинення співпраці з видавництвом Bookchef.

  • Німеччина готується скасувати допомогу по безробіттю для тих, хто відмовляється працювати без обгрунтованої причини

    Німеччина готується скасувати допомогу по безробіттю для тих, хто відмовляється працювати без обгрунтованої причини

    У Німеччині планується внести зміни в систему місячної допомоги по безробіттю, відому як Bürgergeld, повідомляє nenka.info. Міністр праці ФРН, Хубертус Хайль, у раптовому інтерв’ю Bild повідомив про намір частково скасувати цю допомогу у розмірі 502 євро для тих, хто відмовляється від пропозицій щодо працевлаштування без обгрунтованої причини. За кілька днів до запланованого підвищення допомоги на 12% (до 563 євро з 1 січня), міністерство праці готує відповідний законопроєкт.

    Згідно з нововведенням, допомога може бути тимчасово припинена на період до двох місяців для тих, хто відхиляє пропозиції щодо роботи. Проте, держава продовжить виплачувати витрати на проживання та комунальні послуги. По закінченні цього терміну, центр зайнятості повинен знову пропонувати варіанти працевлаштування, а в разі відмови будуть застосовані санкції.

    Міністр Хайль підкреслив необхідність уникнення випадків, коли невелика група осіб може впливати на ефективність всієї системи. Зараз центри зайнятості можуть карати відмовників штрафами, але нові зміни передбачають більш жорсткі заходи.

    У Німеччині вже розгортається дискусія щодо цієї ініціативи, ініціатори якої вважають, що система недостатньо стимулює пошук роботи. Критики також вказують на відсутність механізмів, що гарантують більшу оплату тим, хто працює на повний робочий день.

    Bild передбачає, що законопроєкт буде розглядатися в Бундестагу і, ймовірно, вступить в силу на початку наступного року. Дискусія вибухнула після рішення Конституційного суду ФРН, яке призвело до дефіциту в бюджеті на 60 млрд євро. Експерти вбачають, що ця ініціатива дозволить бюджету економити півмільярда євро щорічно.

    Варто відзначити, що Bürgergeld є основним стимулом для приїзду в Німеччину для українських біженців, зокрема для 1,17 мільйона осіб. За даними німецької влади, приблизно 700 тисяч українців отримують цю допомогу, з них більше половини — у працездатному віці.

  • Україна розпочала тестування власного вітчизняного аналога Browning M2

    Україна розпочала тестування власного вітчизняного аналога Browning M2

    Приватне підприємство українського оборонного сектору розпочало тестування перспективних вітчизняних кулеметів. Розробка стрілецької зброї, що виконана на цьому підприємстві, займається проектуванням озброєнь для Збройних Сил України впродовж тривалого періоду, що гарантує наявність необхідних компетенцій та експертизи.

    Нові кулемети, призначені для використання 14,5-мм патронами, призначені для ураження різноманітних легкоброньованих цілей, таких як БМП, БТР, піхотинці в легких укриттях і вогневі засоби. Вони планують замінити застарілі КПВ радянського виробництва, які використовуються як основне озброєння БРДМ і БТР з часів СРСР.

    Майбутнє підприємство також розглядає можливість виробництва піхотної модифікації цих кулеметів. Додатково, інший кулемет, розрахований на 12,7-мм патрони і є аналогом Browning M2, запланований для заміни радянського НСВ. Ці нововведення поширюють номенклатуру виробленої в Україні зброї, демонструючи поступове розширення оборонної бази країни.

  • Чи продовжить Росія здійснювати масовані удари проти України? Розгляд аналітиків із Інституту вивчення війни (ISW)

    Чи продовжить Росія здійснювати масовані удари проти України? Розгляд аналітиків із Інституту вивчення війни (ISW)

    Російські сили продовжують активно здійснювати масштабні удари проти України, використовуючи комбіновані засоби ураження. За інформацією аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), росіяни впроваджують ракети, планерні бомби та безпілотники для проведення ефективних ударів. Вказано, що ці дії спрямовані на виявлення слабких місць в українській системі протиповітряної оборони (ППО) та зрозуміння оптимальних методів атаки.

    З вересня по грудень росіяни інтенсивно використовували безпілотники типу “Шахед”,  проводили розвідувальні та зондувальні місії. Фахівці ISW стверджують, що ці дії мали на меті перевірити можливості обхіду української системи ППО, фактично функціонуючи як розвідка. Під час цих експериментів також застосовувалися ракети з метою завдання максимальної шкоди цілям.

    За підсумками аналізу, ISW зробив висновок, що Росія має намір продовжувати широкомасштабні удари проти України, намагаючись підривати моральний дух українського населення та підірвати його опір агресору.

    У той же час інститут зауважує, що обсяги російських запасів ракет і безпілотних літальних апаратів, а також темпи їхнього виробництва, не дозволяють РФ здійснювати регулярні широкомасштабні ракетні удари проти України. Проте за певних обставин агресор може переходити до більш послідовних атак за допомогою ударних безпілотників, таких як “Шахед”.