Golosnovinua.com

Категорія: Війна

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

    Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

    Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

    Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

    Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

    Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

    Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

    Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

    За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

    За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

    Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

    Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

    За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

    У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

    Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

    За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

    Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

    Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

    Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

    За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

    Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

    Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

    Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

    Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

    Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

    Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

    Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

    Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

    Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

    Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

    У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

    Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

    За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

    При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

  • Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

    Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

    Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

    Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

    Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

    Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

    Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

    Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

    Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

    Проте оперативної відповіді вони не отримали.

    Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

    У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

    Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

    «Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

    Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

    Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

    За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

    Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

    Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

    Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

    Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

    Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

    Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

    За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

    Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

    Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

    У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

    Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

    У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

    Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

    Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

    За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

    Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

    Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

    У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

    Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

    Водночас він залишився її засновником і учасником.

    Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

    Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

    Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

    Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

    Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

    Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

    Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

    Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

    Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

    За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

    Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

    Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

    Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

    Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

    У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

    За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

    Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

    За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

    Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

    Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

    Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

    Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

    Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

    У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

    Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

    За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

    Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

    Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

    Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

    Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

    Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

    Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

    Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

    Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

    Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

    Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

    Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

  • Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

    Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

    Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

    У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

    Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

    Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

    За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

    Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

    Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

    Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

    За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

    Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

    Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

    Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

    Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

    Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

    За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

    Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

    Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

    Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

    Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

    За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

    Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

    Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

    Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

    Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

    Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

    У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

    Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

    Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

    За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

    Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

    І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • 600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    Українські військові провели чергову гуманітарну операцію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, доставивши безпілотниками понад 600 кілограмів допомоги родинам із дітьми. До заблокованого міста вдалося доправити продукти харчування, молоко, розвивальні ігри та іграшки. Серед тих, кому призначені пакунки, є малюки, які народилися вже під час повномасштабного російського вторгнення і все своє життя провели в умовах війни та окупації.

    Про успішну доставку 25 жовтня повідомило Міністерство внутрішніх справ України з посиланням на міністра Івана Вигівського.

    За його словами, операцію здійснили військовослужбовці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.

    Гвардійці використали безпілотники, щоб передати гуманітарні вантажі українським родинам, які залишаються на тимчасово захопленій території.

    Загалом вдалося доставити 15 пакунків вагою понад 600 кілограмів. До них увійшли сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та дитячі іграшки.

    Допомогу доставили 24 жовтня, а наступного дня міністерство оприлюднило інформацію та фотографії підготовки вантажів.

    «Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору», — наголосив Іван Вигівський.

    Очільник МВС окремо подякував військовим та всім, хто долучився до гуманітарної місії.

    За його словами, доставлення допомоги вимагало спільної роботи людей, які готували пакунки, керували дронами та забезпечували прикриття.

    Військовослужбовці продовжують підтримувати українців, які залишаються на окупованій території, попри складну безпекову ситуацію.

    Це далеко не перша подібна операція.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення близько чотирьох тонн продуктів до блокадних Олешок.

    Тоді українські військові спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією організували доставку продовольства за допомогою безпілотників через Дніпро.

    За інформацією начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, продукти передали приблизно на 100 визначених локацій міста.

    До операцій залучали підрозділи морської піхоти, Національної гвардії та прикордонників.

    Необхідність таких доставок пов’язана з критичною гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках.

    Мешканці міста стикаються з обмеженим доступом до продовольства, питної води, медикаментів та медичної допомоги.

    Звичайне постачання гуманітарних вантажів ускладнене бойовими діями, окупацією та небезпекою пересування територією.

    Особливо вразливими залишаються сім’ї з маленькими дітьми та люди старшого віку.

    Тим часом Україна продовжує дипломатичну підготовку масштабнішої гуманітарної операції.

    23 жовтня Білий дім повідомив про досягнення домовленості щодо локального припинення бойових дій у районі Олешок за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Мета домовленості — забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення.

    Наступного дня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-переговори з представницею російської сторони Яною Лантратовою.

    Після консультацій сторони підтвердили, що режим припинення вогню має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом.

    Український омбудсман також повідомив про обговорення технічних та організаційних деталей майбутньої гуманітарної місії.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Міжнародна організація наголосила на важливості забезпечення доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення та дотримання сторонами погоджених умов.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про заяву Давида Арахамії, який анонсував можливі позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в окупованому місті.

    Водночас майбутнє припинення вогню поки залишається домовленістю, виконання якої ще необхідно забезпечити на практиці.

    Станом на 25 жовтня режим тиші не розпочався, а інформації про завершення евакуації цивільних немає.

    Саме тому доставка допомоги дронами продовжує відігравати важливу роль у підтримці заблокованих мешканців.

    Чергові 600 кілограмів вантажу не можуть повністю розв’язати гуманітарну кризу, однак дозволяють передати необхідні продукти та речі сім’ям, які залишаються в надзвичайно складних умовах.

    Особливе значення має допомога дітям. Для малечі, яка зростає в умовах російської окупації, такі пакунки містять не лише їжу, а й іграшки та розвивальні матеріали.

    Українська сторона заявляє, що продовжуватиме підтримувати цивільних жителів окупованих територій. Подальші можливості безпечного постачання допомоги та евакуації залежатимуть від реалізації погодженої гуманітарної місії.

  • «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.

    Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».

    Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.

    За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.

    Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.

    Про атаку та роботу рятувальників повідомило Суспільне Полтава.

    Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».

    Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.

    «Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу», — написала представниця компанії.

    У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».

    Про це також повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.

    У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.

    За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.

    Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.

    Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.

    Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.

    Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.

    Раніше «Ненька інфо» писала про плани держави надати бізнесу доступ до складських приміщень після російських ударів. Серед компаній, які втрачали логістичну інфраструктуру, згадувався й «Епіцентр».

    Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.

    Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.