Golosnovinua.com

Категорія: Війна

  • Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

    Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

    Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

    Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

    Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

    Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

    При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

    За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

    Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

    Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

    Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

    За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

    Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

    Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

    Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

    Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

    Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

    Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

    Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

    Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

    Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

    Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

    Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

    Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

    Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

    Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

    Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

    Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    «Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра», — написав посадовець у своєму Telegram-каналі.

    Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.

    За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.

    Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.

    Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.

    На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.

    Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.

    Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.

    Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.

    Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.

    Про ці події повідомляв Укрінформ з посиланням на заяви обласної адміністрації.

    Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.

    За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.

    Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.

    Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.

    Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.

    Про перебої з електрикою повідомляло видання LB.ua.

    На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини та запровадження графіків відключення електроенергії.

    Також «Ненька інфо» писала про удар керованими авіабомбами по Дніпру 13 жовтня. Тоді постраждав 64-річний чоловік, а пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.

    Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Росія вдарила по торговельному об’єкту у Запоріжжі

    Російські війська вранці 25 жовтня завдали чергового удару по Запоріжжю. Цього разу під атакою опинився один із торговельних об’єктів міста. Після влучання спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили рятувальників. За попередньою інформацією місцевої влади, загиблих і постраждалих немає.

    Про наслідки атаки повідомив співголова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров. Інформацію також підтвердили «Українська правда» та «Суспільне Запоріжжя».

    За словами Федорова, російський удар припав по об’єкту торговельної інфраструктури обласного центру. Невдовзі після атаки на місці виникло займання.

    Пожежно-рятувальні підрозділи прибули до пошкодженої будівлі та розпочали боротьбу з вогнем. Згодом стало відомо, що пожежу вдалося локалізувати.

    Місцева влада оприлюднила фотографії наслідків обстрілу. На момент перших повідомлень інформації про постраждалих не надходило.

    Водночас точну назву пошкодженого об’єкта, масштаби руйнувань, площу пожежі та тип застосованого російськими військами озброєння офіційно не уточнювали.

    Це вже не перший випадок, коли російські удари спричиняють пожежі на торговельних об’єктах Запоріжжя.

    Зокрема, 21 вересня місто зазнало масованої атаки, внаслідок якої пошкоджень зазнали торговельний центр, житлові багатоповерхівки та навчальний заклад. Тоді місцева влада повідомляла про постраждалих серед цивільного населення.

    Детальніше про ті події «Ненька інфо» писала у матеріалі про масштабні пожежі та руйнування після російського удару по Запоріжжю.

    Інший резонансний випадок стався в серпні, коли російські безпілотники неодноразово атакували торговельні об’єкти міста.

    У ніч проти 12 серпня під удар потрапив гіпермаркет «Епіцентр». Після влучання в будівлі спалахнула масштабна пожежа, а сам об’єкт зазнав значних руйнувань.

    Через кілька днів, 15 серпня, російські війська знову атакували вже пошкоджений торговельний центр.

    Про повторний удар «Ненька інфо» повідомляла в публікації щодо атаки на «Епіцентр».

    Наслідки обстрілів позначаються не лише на роботі окремих магазинів. Через пошкодження торговельної інфраструктури підприємства можуть втрачати приміщення, обладнання, товарні запаси та можливість обслуговувати покупців.

    Раніше після ударів по запорізькому «Епіцентру» найбільший торговельно-розважальний комплекс міста City Mall оголосив про тимчасове призупинення роботи.

    Цю ситуацію «Ненька інфо» висвітлювала у матеріалі про наслідки обстрілів для торговельної інфраструктури Запоріжжя.

    Остання атака 25 жовтня вкотре продемонструвала небезпеку, з якою стикаються цивільні об’єкти у прифронтовому Запоріжжі.

    Наразі рятувальники локалізували пожежу на території пошкодженого торговельного об’єкта. Інформація про постраждалих, за попередніми даними, відсутня.

    Остаточні наслідки удару та обсяг завданих збитків мають встановити відповідні служби.

  • Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

    Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

    За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

    Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

    «Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

    Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

    Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

    Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

    Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

    Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

    Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

    За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

    Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

    Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

    Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

    Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

    За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

    Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

    Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

    При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

    Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

    Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • Відновлення Starlink для БПЛА: головне про нову ескалацію

    Відновлення Starlink для БПЛА: головне про нову ескалацію

    Міністерство оборони України підтвердило повне відновлення та оптимізацію роботи супутникового зв’язку Starlink і його спеціалізованої військової версії Starshield для потреб Збройних сил України на високих швидкостях переміщення.

    Водночас у тимчасово окупованому Криму спостерігаються масштабні перебої з електропостачанням через ураження критичної підстанції на території Краснодарського краю РФ.

    Ключові деталі та технологічні аспекти:

    • Зв’язок на швидкості понад 400 км/год: У Міністерстві оборони України повідомили, що термінали Starlink/Starshield відтепер забезпечують стабільне з’єднання під час руху об’єктів зі швидкістю понад 400 км/год. Це має критичне значення для управління швидкісними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) та морськими дронами на великих відстанях.
    • Зняття обмежень: Раніше обмеження швидкості функціонування терміналів перешкоджали ефективному використанню супутникового інтернету на високошвидкісних повітряних платформах.
    • Удар по підстанції «Тамань»: Паралельно з’явилися повідомлення про ураження високовольтної підстанції в районі Таманського півострова (РФ), яка є ключовим вузлом енергомосту до окупованого Кримського півострова.
    • Блек-аут у Криму: Внаслідок виведення з ладу елементів підстанції в багатьох районах Криму, включаючи Севастополь, Сімферополь та Керч, зафіксовано аварійне відключення електроенергії та збої в роботі електротранспорту і мобільного зв’язку.

    Військово-стратегічний контекст

    Поєднання відновлених високошвидкісних можливостей супутникового зв’язку та точкових ударів по критичній логістичній та енергетичній інфраструктурі РФ свідчить про підвищення ефективності українських далекобійних систем. Здатність БПЛА підтримувати стійкий канал керування та передачі даних на високих швидкостях суттєво ускладнює роботу ворожих систем РЕБ та ППО.

  • ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках

    ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш офіційно привітав досягнення домовленості між Україною та РФ щодо запровадження тимчасового гуманітарного режиму припинення вогню в районі міста Олешки (Херсонська область).

    Про це повідомив речник Офісу Генсека ООН Стефан Дюжаррік, наголосивши на важливості гуманітарного паузи для полегшення становища цивільного населення.

    Деталі гуманітарного перемир’я:

    • Ініціатива та посередництво: За даними офіційних джерел, досягненню локальної домовленості передували інтенсивні переговори за сприяння міжнародних посередників, зокрема Сполучених Штатів.
    • Гуманітарна мета: Режим «тиші» запроваджується для проведення гуманітарних операцій — надання екстреної допомоги місцевим жителям, які опинилися на лінії фронту, розмінування та створення умов для безпечної евакуації населення.
    • Терміни дії: Сторони погодили початок дії локального припинення вогню наприкінці жовтня 2026 року (початок регламентовано з 27–29 жовтня залежно від координаційних етапів гуманітарних служб).

    Позиція ООН

    У заяві Офісу Генерального секретаря зазначається, що ООН готова надати повну підтримку в межах гуманітарних місій та закликає сторони суворо дотримуватися умов локального перемир’я заради збереження життів цивільних громадян.

     

  • Секретний канал зв’язку: FT розкрила деталі, як у березні 2022 року відвертали ядерну загрозу РФ

    Секретний канал зв’язку: FT розкрила деталі, як у березні 2022 року відвертали ядерну загрозу РФ

    Видання Financial Times оприлюднило розслідування про те, як на початку повномасштабного вторгнення в Україну було відвернуто ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї. За даними журналістів, загроза виникла вже на першому тижні війни, коли план швидкого захоплення України зазнав краху.

    Запобігти ескалації вдалося завдяки створенню неофіційного каналу зв’язку («backchannel») між Вашингтоном та Кремлем, до якого були залучені американський юрист Річард Конн та колишній співробітник розвідки НДР (Штазі) Маттіас Варніг.

    Хронологія та ключові факти першої частини:

    • Дзвінок із Москви (3 березня 2022 року): Американський юрист Річард Конн отримав екстрений дзвінок зашифрованою лінією від інфлуенсерного російського бізнесмена з близького оточення Кремля. Джерело заявило, що світ опинився на межі Третьої світової війни.
    • Ядерна готовність Кремля: Джерело повідомило, що через невдачі російської армії Володимир Путін сприйняв це як «існувальне загрозу для Росії» та розглядає можливість застосування тактичної ядерної зброї в Україні для досягнення перелому у війні.
    • Зв’язок з Білим домом: Конн вже обговорював можливість неофіційного контакту з Еріком Гріном, на той час старшим директором з питань Росії в Раді національної безпеки США (РНБ).
    • Спроба впливу на Путіна: Для відвернення катастрофи учасники неофіційної групи вирішили вийти на помічника президента РФ з міжнародних справ Юрія Ушакова, а згодом — залучити ексофіцера Штазі та багаторічного соратника Путіна Маттіаса Варніга.

    Контекст

    Експерти з питань безпеки зазначають, що перші тижні березня 2022 року були одним із найкритичніших періодів війни, коли провал бліцкригу під Києвом змусив російське керівництво розглядати найбільш радикальні сценарії. Задіювання неофіційних дипломатичних каналів дозволило Білому дому передати чіткі меседжі про катастрофічні наслідки ядерного удару.

     

  • Криза державних фінансів: Росію очікує дефіцит у 10 трлн рублів та зупинку ескалації

    Криза державних фінансів: Росію очікує дефіцит у 10 трлн рублів та зупинку ескалації

    В Росії оприлюднено аналіз стану виконання федерального бюджету РФ станом на жовтень 2026 року, звернувши увагу на критичний відставання доходів від планових показників. На його думку, реальний дефіцит держскарбниці за підсумками року може сягнути 10 трильйонів рублів, що ставить під загрозу подальше фінансування війни та мобілізаційних заходів.

    Ключові тези аналізу:

    • Відставання у зборі доходів: За оцінкою блогера (з посиланням на дані ГІІС «Електронний бюджет»), станом на кінець жовтня фактичні надходження становили лише 30,1 трлн рублів із запланованих на цей період 33,5 трлн (за річного плану доходів у 40,2–40,3 трлн).
    • Неконтрольоване зростання дефіциту: Офіційно закладений дефіцит на рівні 3,8–4,3 трлн грн ризикує зрости до 10 трлн рублів без урахування додаткових дірок у регіональних бюджетах та Соціальному фонді РФ.
    • Провал зовнішніх факторів: ані загострення на Близькому Сході, ані високі ціни на нафту не змогли врятувати російські нафтогазові доходи від падіння.
    • Брак коштів на ескалацію: Проведення чергової хвилі призову резервістів чи масштабна військова ескалація вимагають додаткових видатків у кілька трильйонів рублів, яких у бюджеті немає, а непопулярні заходи із вилучення коштів у населення загрожують соціальним вибухом.
    • Примус до переговорам: Саме фінансова скрута стала головним чинником згоди російського керівництва на тристоронні переговори щодо завершення бойових дій.

    Фінансовий контекст та оцінка експертів

    Економічні аналітики підтверджують суттєве переглядання бюджетних параметрів РФ у третьому та четвертому кварталах 2026 року:

    1. Зростання видатків: Очікувані підсумкові видатки федерального бюджету зросли з початкових 44,1 трлн до 48,5 трлн рублів через капітальні витрати на ВПК та соціальні виплати військовим.
    2. Просідання нафтогазових доходів: Попри відносне коливання цін, реальні нафтогазові надходження виявилися нижчими за розрахунки Мінфіну РФ майже на 1,3 трлн рублів через дисконти та санкційні обмеження на логістику.
    3. Вичерпання резервів: Необхідність покриття зростаючого дефіциту змушує уряд РФ вилучати залишки з Фонду національного добробуту (ФНД) та нарощувати внутрішні запозичення через ОФЗ під надвисокі відсоткові ставки.