Кабінет Міністрів України ухвалив резонансне рішення, яке суттєво переписує правила захисту військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Згідно з урядовою постановою № 1328 від 23 жовтня 2026 року, держава не лише запроваджує жорсткіші квоти для стратегічних галузей, а й створює спеціальний Координаційний центр з питань бронювання. Ця нова структура візьме на себе повноваження погоджувати критерії критичності підприємств та розглядатиме індивідуальні звернення компаній щодо збільшення лімітів понад стандартні 50%. Відтепер бізнесу доведеться значно ретельніше доводити свою незамінність для держави, а порушники військового обліку взагалі ризикують втратити будь-які кадрові привілеї.
Кардинальні зміни торкнуться насамперед оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі. Для визначених критично важливих підприємств цих сфер, а також для їхніх прямих підрядників і виробників спеціалізованого обладнання, встановлено граничний обсяг бронювання на рівні 95% від загальної кількості військовозобов’язаних. Важливий нюанс полягає в тому, що всі фахівці, які безпосередньо задіяні у безперервних виробничих процесах таких компаній, підлягають обов’язковому захисту. Якщо ж завод має об’єктивну потребу залишити на робочих місцях понад 95% персоналу, це стане можливим виключно за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з обов’язковим урахуванням рекомендацій новоствореного Координаційного центру.
Бюрократична процедура розгляду документів тепер отримала чіткі часові рамки. Звичайний термін опрацювання звернень Координаційним центром становитиме до одного календарного місяця. Зі свого боку, профільний державний орган має розглянути заявку підприємства протягом 7 робочих днів, після чого направляє її до центру для отримання фахового висновку. Отримавши рекомендації, чиновники матимуть лише 3 робочі дні на ухвалення остаточного вердикту. Змінився і механізм фіксації розширених квот. Після того, як державний орган через портал «Дія» подасть повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку, бізнес матиме рівно 10 робочих днів для фактичного оформлення своїх працівників. Якщо компанія змарнує цей час, рішення про збільшення обсягів автоматично втратить юридичну силу. Термін дії таких розширених лімітів обмежено одним роком.
Нова урядова постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади та місцеві адміністрації протягом 10 днів з моменту її набуття чинності переглянути діючі критерії критичності. Якщо певний критерій, на підставі якого компанія раніше отримала свій статус, буде скасовано, відповідне рішення про бронювання колективу також підлягатиме анулюванню. Проте тотального автоматичного скасування статусів для всього ринку не буде. Рішення, які відповідають оновленим нормам, діятимуть до завершення свого початкового терміну. Документ також чітко окреслює сфери економіки, представники яких мають право претендувати на захист персоналу. До цього списку увійшли оборонний та паливно-енергетичний сектори, житлово-комунальне господарство, видобувна, переробна та агропромислова галузі, ритейл, будівництво, транспортна логістика, банківська діяльність, зв’язок, ІТ-індустрія, медицина, рятувальні служби та критичні гуманітарні організації. Компанії з інших сфер зможуть отримати рятівний статус лише через індивідуальне погодження з Координаційним центром.
Водночас документ впроваджує жорсткі санкції для недобросовісних керівників. Координаційний центр має законне право відмовляти у розгляді запитів на збільшення квот, якщо очільник компанії систематично ігнорував правила ведення військового обліку. Підставою для санкцій стануть два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців чи притягнення директора до адміністративної відповідальності. Окремі ліміти прописані для представництв міжнародних донорських організацій: не більше 50% фахівців на один проєкт, але з жорстким обмеженням – максимум 7 осіб на одну структуру. Перевищити цю цифру дозволять лише за рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів. Разом з тим, уряд пішов на поступки бізнесу у питанні фінансових боргів. Відтепер заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних платежів з боку самої держави, не вважатиметься перешкодою для отримання критичного статусу, якщо компанія зможе підтвердити цей факт довідкою від Казначейства.
