Home Blog Page 2200

Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

0

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний відвідав Чехію неодноразово перед розгортанням повномасштабної війни з Росією, заявивши чеський урядовець Томаш Копечний, який раніше займався співпрацею з Україною у міністерстві оборони Чехії.

Копечний розповів, що співпраця між Міноборони Чехії та Генштабом України стала активніше розвиватися у грудні 2021 року. Головнокомандувач ЗСУ Залужний відвідав Прагу у січні й лютому 2022 року. Ці візити передували вторгненню Росії, і їх метою була обговорення питань військової співпраці.

У своєму зверненні до “Радіо Свобода,” Копечний також повідомив, що Чехія надала Україні першу реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) вже на четвертий день вторгнення Росії – 27 лютого 2022 року. Зазначено, що вартість цієї системи оплатив уряд Чехії.

“Те, що ми обговорювали, було переліком обладнання, яке можна було поставити безкоштовно, тому що воно перебувало у військових запасах чеської армії,” – пояснив Копечний. За його словами, ця ініціатива стала частиною утворення міжнародної структури для координації поставок озброєння Україні, відомої як формат “Рамштайн.”

Міккі Рурк привітав українців з Новим роком та висловив свою підтримку

0

Знаменитий голлівудський актор Міккі Рурк закликав допомагати Україні та взяв на себе ініціативу збору коштів для відновлення Херсона.

В емоційному відеозверненні, опублікованому в його Instagram, Рурк вітає українців з Новим роком та висловлює своє співчуття тим, хто стикається з наслідками війни, розв’язаної Росією. Актор відзначив важкі випробування, які переживають люди в Україні, та висловив побажання, щоб 2024 рік приносив лише найкращі моменти.

“Я просто хочу побажати щасливого Нового року усім в Україні. Я знаю, що ви проходите через багато дуже важливих речей”, – сказав Міккі Рурк.

Знаменитість висловив своє бажання допомагати у відновленні зруйнованих будинків херсонців, які втратили свої домівки через війну. Рурк оголосив благодійний збір коштів з метою зібрати мільйон доларів на відбудову Херсона.

“Будь ласка, допоможіть мені зі збором пожертв для допомоги всім людям у маленькому місті Херсон. Ми намагаємося зібрати мільйон доларів та допомогти всім людям, які перебувають в скрутному становищі та справжньому стражданні”, – заявив актор.

Продаж землі під час війни. В гру вступають великі компанії

0

В Україні розпочався другий етап земельної реформи – з цього часу землі сільськогосподарського призначення можуть купувати не лише фізичні, а й юридичні особи – компанії, банки, територіальні громади.

В уряді та в експертних колах вважають, що продаж землі дасть поштовх для розвитку аграрного сектора і залучення інвестицій.

Але внаслідок війни сотні тисяч гектарів землі виявилися непридатними для використання на багато років наперед або ж перебувають на окупованих територіях, тому виробники сільгосппродукції зазнають мільярдних збитків.

Через це наприкінці року, що минув, лунали заклики перенести початок продажу землі юридичним особам з 1 січня 2024 року на пізніший термін. Проте парламент такі пропозиції не розглянув.

То що чекає ринок землі, який відкрили для компаній після кількох десятків років мораторію?

Революція на селі

Від самого початку Незалежності парламент постійно голосував за заборону продажу землі. Ухвалений у липні 2021 року закон про вільний обіг земель сільськогосподарського призначення був, по суті, революцією в аграрному секторі.

Верховна Рада передбачила, що на першому етапі право купувати землю матимуть лише фізичні особи і тільки громадяни України. Також закон встановив, що максимум землі, який може купити така особа, не перевищуватиме 100 гектарів.

Закон передбачив заборону на продаж земель державної та комунальної власності і позбавляв права купувати землю іноземцям. Таке право може з’явитися в іноземних громадян (але не громадян Росії) лише внаслідок всеукраїнського референдуму.

У мирний час вільний ринок працював лише сім місяців. Майже два роки він діє у воєнний час.

З 1 січня цього року право купувати землю одержали юридичні особи, створені і зареєстровані громадянами України. Їм та фізичним особам тепер надане право купувати “в одні руки” у 100 разів більше землі, ніж було під час першого етапу, а саме 10 тис. гектарів сільськогосподарських земель.

Земля і війна

Саме війну деякі політики вважали причиною, через яку другий етап земельної реформи слід було б перенести на пізніший час.

Зокрема, ексспікер парламенту Дмитро Разумков пропонував відкласти початок продажу землі юридичним особам на 1 січня 2025 року.

Фракція партії “Батьківщина” перед новим роком закликала залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 гектарів в “одні руки” як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Лідерка партії Юлія Тимошенко заявила про загрозу, коли великі обсяги землі “опиняться в руках олігархів, корупціонерів та непрофесійних власників”, які здатні будуть купити земельні ділянки значних розмірів, а фермери не витримають конкуренції.

Лунали застереження і від представників президентської фракції “Слуга народу”.

Юлія Яцик, яка обиралася до парламенту від Запорізької області, що майже повністю окупована Росією, наголошує, що мільйони громадян будуть позбавлені можливості скористатися правом на купівлю землі. Бо перебувають або в окупації, або за кордоном чи у Збройних Силах, окрім того, “мільйони українців змінили фокус та спрямували свої зусилля не на ведення та розширення бізнесу (в тому числі аграрного), а на всебічну допомогу армії”.

Однак парламент усі ці пропозиції не розглянув, тож продаж землі юридичним особам стартував.

Замінована земля

Ще однією причиною, через яку пропонували відкласти другий етап земельної реформи, називали замінування сотень тисяч гектарів земель, які є непридатними для потреб сільського господарства і мають нижчу вартість для власників.

За даними мінАПК, загалом близько 20% земель в Україні непридатні для використання внаслідок окупації, бойових дій та замінування. Про це нещодавно розповідав перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький в ефірі телемарафону.

“Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва”, – наголошував він.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, вартість повного розмінування України може сягати 50 млрд доларів.

Однак як вважає засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський, отримавши землю, будь-який власник, чи то фермер, чи компанія, будуть зацікавлені у її розмінуванні.

“Звідки будуть кошти – це інше питання. Або самі знаходитимуть можливості, або залучатимуть донорів. Розмінування буде дуже масштабним проєктом, на десятки років, тому слід очікувати на державні, донорські, приватні кошти”, – каже він в коментарі ВВС Україна.

1% продано. Очікування влади та експертів

Загалом в урядовців та експертів досить оптимістичні прогнози щодо перспектив продажу землі.

“Вийдуть на ринок ті, хто довго чекає – юридичні особи, які бажають отримати землю у власність, щоб мати можливість розвивати тривалі інвестиційні проєкти. Це, звичайно, потягне за собою зростання ціни”, – вважає заступник міністра аграрної політики і продовольства Денис Башлик.

“Після відкриття ринку для юридичних осіб, по-перше, збільшується коло потенційних покупців, у той час як кількість тих, хто хоче продавати землю, лишатиметься незмінною. Тому попит зростатиме, а отже, зростатиме і ціна”, – каже ВВС Україна експерт KSE Олег Нів’євський.

Експерти KSE вважають, що внаслідок продовження земельної реформи ціна на землю зростатиме і через три роки вона може подорожчати удвічі, через 7-8 років – на 200% та досягти показників європейських сусідів України, де земля коштує від семи до 11 тис. євро за гектар.

На сьогодні ціна гектара в Україні в середньому становить 1−2 тис. доларів. За даними МінАПК, найвищі ціни на земельному ринку фіксують в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях.

KSE прогнозує, що ринок землі для юридичних осіб додасть до ВВП щорічно 1−2,7% ВВП впродовж наступних трьох років.

За понад два роки від старту реформи було продано чи подаровано близько 276 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Це 1% від усіх сільгоспземель, що розташовані на підконтрольних українській владі територіях.

Експерти Київської школи економіки вважають, що попри незначний відсоток продажу, загалом показники роботи ринку позитивні, адже більшість часу ринок існував в умовах війни. Попри це, укладення угод про купівлю-продаж не припинялося.

Скептикам, які вважали недоцільним розпочинати другий етап земельної реформи, фахівці нагадують, що тіньовий ринок землі існував весь час, і зараз важливо його знову не повернути.

Світлана Дорош

Андрій Наумов, екс-генерал СБУ, вийшов з в’язниці в Сербії

0

Колишній генерал Служби безпеки України (СБУ) Андрій Наумов, який був засуджений у Сербії до року ув’язнення за відмивання грошей, вийшов на волю. Про це повідомили в місцевому суді, яке вирішує питання його подальшого статусу.

Наприкінці минулого року Сербія відмовила Україні у єкстрадиції Наумова, адже президент Зеленський в березні того ж року публічно висловив звинувачення в його адресу, називаючи зрадником. Це викликало протест місцевих влад і вважалося порушенням презумпції невинності.

Наприкінці його тюремного терміну документи були повернуті Наумову, але йому заборонено залишати територію Сербії до вирішення питань апеляції на його вирок.

Спроби України екстрадувати колишнього генерала були зупинені судовим рішенням у Сербії, що визнало втручання в презумпцію невинності через заяви українського президента Володимира Зеленського, який у відеозверненні в березні 2022 року назвав підсудного зрадником.

ООН закликає Росію та Україну до “негайних кроків деескалації”

0

В Організації Об’єднаних Націй (ООН) була зроблена заява, в якій засуджуються “напади на цивільні об’єкти” в контексті недавніх бойових дій між Росією та Україною. Верховний комісар ООН з прав людини Волкер Тюрк закликав обидві сторони конфлікту до “негайних кроків щодо деескалації”.

У заяві відзначено, що тривожна ескалація бойових дій призвела до десятків вбитих мирних жителів в Україні та Росії. Верховний комісар підкреслив, що міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові напади та напади на цивільні об’єкти.

ООН закликає сторони конфлікту прийняти “негайні заходи для деескалації”, а також забезпечити захист цивільних осіб і повагу до міжнародного права. Заява виникла в контексті останніх масованих ракетних атак Росії в Україні.

Зазначено, що подібні заклики до деескалації та дотримання міжнародного права вже робились раніше, але конфлікт продовжує набирати обертів, спричиняючи серйозну турбулентність в регіоні.

Україна готує компромісний законопроект про мобілізацію

0

Український парламент розпочне внесення змін у законопроект про мобілізацію цього тижня, враховуючи зауваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Зміни в проект внесуть, орієнтовно, після оцінки зауважень, і готуватимуть більш компромісний варіант закону.

Про це повідомила Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вона також зазначила, що оригінальний законопроект в нинішньому вигляді не буде винесений на голосування через його недоліки.

Кравчук наголосила на необхідності створення більш справедливого та зрозумілого закону, щоб уникнути корупційних норм і врахувати зауваження омбудсмена. Міжвідомча робоча група розпочне працювати над оновленою версією законопроекту вже цього тижня.

Законопроект про мобілізацію в Україні був внесений у грудні 2023 року і передбачає обмеження для ухилянтів, зокрема, заборону розпоряджатися своїм майном та придбавати нове рухоме і нерухоме майно. Однак ці обмеження викликали суперечки та обурення, в тому числі з боку омбудсмена Дмитра Лубінця. За словами Євгенії Кравчук, планується створити компромісний варіант, який би враховував інтереси громадян та не порушував конституційні принципи.

РФ заявила про “знищення бункера” із замом Залужного: що кажуть у ЗСУ

0

Російські пропагандисти вирішили розповісти новий абсурдний фейк, стверджуючи, що під час ракетної атаки було знищено бункер, де перебував заступник головнокомандувача Збройних сил України Валерій Залужний. Проте в ЗСУ запевнили, що ці твердження не мають нічого спільного з реальністю.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про нібито ураження ракетою бункера, де, за їх словами, перебував заступник головнокомандувача ЗСУ. У ЗСУ відповіли, що це лише ще один фейк російської державної пропаганди, який не має під собою жодних підстав.

“Після провалу ракетного удару по Києву російські пропагандистські ЗМІ намагаються натягувати сову на глобус”, — вказав військово-політичний оглядач Олександр Коваленко, додавши, що це лише спроба російської пропаганди виглядати більш впливовою.

Неодноразово російська пропаганда публікувала фейкову інформацію про нібито ліквідацію представників військового та політичного керівництва України. У ЗСУ закликають використовувати лише інформацію з офіційних джерел та не давати російським фейкам впливати на глобальну думку.

Невгамовний Фьюрі намагається вразити Олександра Усіка: “Нікчемний шматок лайна”

0

Чемпіон світу WBC у надважкій вазі, Тайсон Ф’юрі, не залишає спроб вразити свого майбутнього суперника, Олександра Усика, під час підготовки до об’єднавчого поєдинку. Британський боксер виклав відео на своєму Instagram, де він під час пробіжки у горах знову висловив зухвалі коментарі щодо українського боксера.

“Великий біговий день у довбаному Моркамі. Вперед! Це було легко. Я розмажу обличчя кролика Усика. Нікчемний шматок лайна”, – висловив Ф’юрі.

Нагадаємо, поєдинок між Усиком і Ф’юрі відбудеться 17 лютого 2024 року в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Це буде об’єднавчий бій, де переможець стане першим абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі з чотирма головними титулами: WBO, WBA, IBO та IBF.

Останнім боксером, який отримав статус абсолютного чемпіона в надважкій вазі, був Леннокс Льюїс у 1999 році. У цьому бою він переміг Евандера Голіфілда та здобув титули WBA, WBC та IBF. Пояс WBO був доданий до цього статусу у 2007 році. переможець бою між Усиком і Ф’юрі встановить новий історичний рекорд в надважкій вазі.

Віцеспікер ВР Корнієнко про мобілізацію нардепів: “А який з нас толк”

0

Перший віцеспікер Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, висловив своє ставлення до можливості мобілізації народних депутатів в зв’язку зі зростанням напруги на сході України. Згідно з новим гучним законопроєктом про мобілізацію, відповідно до віцеспікера, депутати і надалі залишатимуться звільненими від призову до війська.

На запитання, чи може мобілізація депутатів допомогти зняти соціальне напруження, Корнієнко відповів жартома, сказавши: “Так Кім (голова Миколаївської ОДА) же сказав учора – який з нас толк?”

Віцеспікер розглядає питання мобілізації депутатів через дві призми: законодавчо-конституційну і морально-етичну. Законодавчо-конституційна призводить до висновку, що відсутність депутатів у парламенті може унеможливити прийняття важливих законів та бюджету. Морально-етична стосується демонстрації відповідальності депутатів та їхнього оточення.

Корнієнко висловив погляд, що мобілізація депутатів може заважати функціонуванню держави, але водночас закликав нардепів опанувати базові військові навички, бо “проблеми з північним сусідом можуть закінчитись набагато пізніше”, ніж каденція нинішнього складу Ради.

Нарешті, віцеспікер висловив упевненість, що чутки про можливу мобілізацію депутатів можуть бути результатом російської пропаганди, оскільки це вигідно Росії, щоб український парламент не працював.

Financial Times: яку суму може отримати Україна із заморожених активів РФ

0

Стаття в Financial Times висловлює думку щодо правомірності вилучення заморожених активів Росії та передачі їх Україні як реакції на російське вторгнення. Автор колонки, Саймон Хінріксен, стверджує, що грубі порушення міжнародних законів вимагають адекватної відповіді, і репарації повинні відповідати історичному прецеденту.

Євросоюз та США розглядають можливість вилучення заморожених активів РФ та передачі їх Україні. Це рішення підтримується історичними прецедентами конфіскації активів під час військових конфліктів та поділу репарацій після їх завершення.

Журналіст наголошує, що це рішення може викликати занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансової системи, але вважає це ефективним заходом у контексті конфлікту. Він вказує, що навіть країни, які раніше зберігали свої резерви в доларах і євро, можуть почати вважати їх небезпечними.

Історичною нормою є вимога репарацій від країни, яка порушила міжнародне право. У випадку з Україною, що вже має реєстр збитків, цілком можливо вимагати компенсації, яка відповідатиме ступеню завданих збитків.

Єдиний підставний питанням залишається сума компенсацій. Виходячи з оцінок, розмір російських активів, заморожених у Європі та США, може становити близько $300 мільярдів. При використанні історичних стандартів військових репарацій ця сума може стати реалістичною.

Справедливо відзначити, що ООН визнала потребу російської відповідальності та репарацій. ЄС і США мають всі підстави для проведення конфіскації російських активів та використання їх для виплати Україні.