Home Blog Page 6

Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

By
-
0
Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

Військово-морські сили ЗСУ повідомили про знищення двох російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 внаслідок ракетного удару по військовому аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області РФ. За даними українських військових, для атаки застосували береговий ракетний комплекс «Нептун». Уражені літаки російська армія використовує для завдання ударів по Україні, зокрема керованими авіаційними бомбами.

Про результати операції 29 жовтня повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

За інформацією військових, під удар потрапив аеродром поблизу населеного пункту Октябрський у Волгоградській області Росії. На цьому об’єкті базується 11-й змішаний авіаційний полк, який входить до складу 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО РФ.

Саме на території зазначеного військового об’єкта, за повідомленням ВМС, було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

Особливістю операції стало застосування українського ракетного комплексу «Нептун», який спочатку створювали для ураження надводних цілей. Згодом його можливості розширили, що дозволило використовувати відповідні модифікації для ударів по наземних військових об’єктах.

Застосування українських ракет проти військових аеродромів Росії має особливе значення, оскільки дозволяє атакувати авіаційну техніку противника безпосередньо в місцях її базування.

Су-34 належать до основних ударних літаків російської тактичної авіації. Вони можуть застосовувати ракети та керовані авіаційні бомби, якими окупанти регулярно атакують українські позиції й прифронтові населені пункти.

Завдяки використанню модулів планування та корекції російські літаки отримали можливість скидати авіабомби на значній відстані від цілей, не наближаючись безпосередньо до позицій української протиповітряної оборони.

Саме тому знищення або пошкодження таких бомбардувальників може впливати на здатність російської армії проводити повітряні атаки.

Водночас фактичний масштаб втрат залежатиме від того, чи були літаки повністю знищені, чи підлягають ремонту. Незалежних підтверджень стану обох Су-34 після удару наразі немає.

Аеродром «Маринівка» вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Зокрема, 27 червня 2025 року СБУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про знищення двох Су-34 і пошкодження ще двох літаків на цьому ж летовищі.

Тоді для ураження російської авіації застосували далекобійні безпілотники. Після атаки також виникла пожежа в техніко-експлуатаційній частині аеродрому, де здійснюється обслуговування та підготовка літаків до польотів.

Нинішнє повідомлення про удар «Нептуном» свідчить про продовження українських операцій проти російської військової авіації.

Раніше, 15 жовтня 2026 року, Військово-морські сили застосували комплекс «Нептун» проти аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.

За уточненими українськими даними, тоді чотири Су-34 були знищені, а ще два дістали пошкодження. Також повідомлялося про ураження обладнання, необхідного для забезпечення польотів.

Таким чином, атака на «Маринівку» стала ще одним повідомленим випадком застосування українських ракет проти російської авіаційної інфраструктури.

За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня Росія мала приблизно 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій.

При цьому російська промисловість, за оцінками розвідки, здатна виробляти орієнтовно 14–18 таких літаків на рік. Отже, втрати навіть кількох машин можуть створювати додаткове навантаження на виробничі та ремонтні потужності військово-промислового комплексу РФ.

Водночас кількість літаків у російському авіапарку не свідчить безпосередньо про їхню боєготовність. На можливості застосування авіації впливають технічний стан машин, наявність екіпажів, озброєння та засобів обслуговування.

Наразі ВМС України повідомили про знищення двох Су-34 на аеродромі «Маринівка». Детальні результати удару, зокрема ступінь пошкодження інфраструктури летовища, можуть уточнюватися.

Українські військові продовжують операції проти об’єктів, які Росія використовує для ведення бойових дій та повітряних атак по території України.

За правду про окупацію — до російської в’язниці: у Криму утримують 19 журналістів

By
-
0
За правду про окупацію — до російської в'язниці: у Криму утримують 19 журналістів

У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує переслідувати журналістів, блогерів та громадських активістів, які висвітлюють порушення прав людини й діяльність окупаційних силових структур. Наразі щонайменше 19 представників медійної спільноти з півострова залишаються незаконно ув’язненими або перебувають під вартою. Більшість із них — кримські татари.

Про це повідомив заступник постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченого злочинам Росії проти журналістів та інших працівників медіа.

За інформацією Представництва президента України в Криму, 16-те засідання парламентської комісії відбулося 28 жовтня. Його учасники обговорили політично мотивовані переслідування журналістів, умови їхнього утримання в російських в’язницях, документування злочинів та можливі механізми звільнення незаконно ув’язнених українців.

Денис Чистіков наголосив, що репресії проти незалежних медіа на півострові тривають від початку російської окупації у 2014 році. За цей час російська влада фактично ліквідувала можливості для вільної роботи незалежних редакцій, а журналістів, які продовжували висвітлювати події, почали переслідувати за політично мотивованими обвинуваченнями.

Особливу роль у збереженні незалежної інформації про ситуацію в Криму відіграють громадянські журналісти. Це активісти, які документують обшуки, затримання, судові засідання у справах політичних в’язнів та інші порушення прав людини.

Багато з них не працюють у традиційних редакціях, але саме завдяки їхній діяльності інформація про дії російських силовиків стає доступною українським та міжнародним правозахисним організаціям.

Водночас така робота створює постійну загрозу для самих активістів та їхніх родин.

За словами Чистікова, нині 19 журналістів, громадянських журналістів і блогерів із Криму залишаються за ґратами або перебувають під вартою. Більшість із них належать до кримськотатарського народу, представники якого систематично зазнають переслідувань з боку окупаційної адміністрації.

Окрему увагу під час засідання приділили новим методам тиску на кримських журналістів.

Зокрема, обговорювали переслідування кримськотатарської журналістки та правозахисниці Лутфіє Зудієвої. Російська влада внесла її до реєстру так званих «іноземних агентів», створивши додаткові обмеження для її громадської та журналістської діяльності.

Також представники української влади згадали обшуки в помешканні журналістки Ленори Дюльбер та посилення тиску на учасників громадського об’єднання «Кримська солідарність».

Ця ініціатива займається підтримкою родин політичних в’язнів, висвітленням судових процесів і документуванням репресій проти кримських татар.

У Представництві президента наголошують, що російська окупаційна адміністрація використовує кримінальні переслідування, обшуки, адміністративні обмеження та звинувачення в нелояльності для придушення громадянського суспільства.

Масштаби проблеми підтверджують і правозахисні організації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, оприлюдненими 21 жовтня, вироки у справах, пов’язаних із журналістською діяльністю, отримали 29 кримських журналістів. Із них, за підрахунками організації, 20 залишалися в місцях позбавлення волі, зокрема 13 представників кримськотатарського народу.

Різниця між цими даними та інформацією Представництва президента може пояснюватися відмінностями в категоріях обліку, однак конкретних причин розбіжності офіційно не уточнювали.

Правозахисники наголошують, що звільнення журналістів із російських в’язниць залишається особливо складним питанням під час переговорів про повернення українських громадян.

Окрему увагу приділяють стану здоров’я політв’язнів, частина яких перебуває в ув’язненні багато років і потребує належної медичної допомоги.

Під час парламентського засідання також виступили українські журналісти, які вже повернулися з російського полону.

Зокрема, своїми свідченнями поділилися журналіст Дмитро Хилюк та громадська журналістка Людмила Гусейнова. Вони розповіли про умови незаконного утримання, фізичне та психологічне насильство, а також труднощі, з якими стикаються звільнені цивільні після повернення додому.

У засіданні взяла участь і Олена Руденко — сестра незаконно ув’язненої журналістки Ірини Левченко. Її виступ був присвячений становищу родин, які продовжують боротися за звільнення своїх близьких.

Представництво президента України в Криму повідомило, що продовжує збирати інформацію про порушення свободи слова та прав людини на окупованому півострові. Відповідні матеріали передають Міністерству закордонних справ України та ЮНЕСКО.

За результатами засідання також планують підготувати письмові пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту незаконно ув’язнених громадян України.

Окремою проблемою залишаються питання підтвердження українського громадянства людей, які народилися та виросли вже під час тривалої окупації Криму. У Представництві наголошують, що законодавчі процедури необхідно вдосконалити, щоб такі громадяни не втрачали можливості отримати державний захист.

Українська сторона розглядає переслідування журналістів як складову системної політики Росії, спрямованої на ізоляцію окупованого півострова від незалежної інформації.

Попри багаторічний тиск, громадянські журналісти продовжують документувати порушення прав людини в Криму. Водночас десятки їхніх колег та інших українських політв’язнів залишаються в російських місцях несвободи, а питання їхнього звільнення потребує подальшої міжнародної уваги.

Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

By
-
0
Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

By
-
0
Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

На Харківщині спалахнула інформаційна хвиля через повідомлення про нібито втечу двох озброєних російських військовополонених з-під варти Військової служби правопорядку ЗСУ. У соціальних мережах стверджували, що окупанти могли розстріляти автомобіль українських військових і втекти поблизу Старовірівки. Однак Військова служба правопорядку офіційно заперечила факт такого інциденту.

Інформація про можливу втечу почала активно поширюватися 29 жовтня. Зокрема, про неї повідомив український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман».

За його словами, подія нібито сталася ввечері 28 жовтня, приблизно о 21:00, у районі села Старовірівка Харківської області. У повідомленні йшлося про двох російських військовополонених, які начебто втекли зі зброєю під час перебування під вартою ВСП.

У деяких Telegram-каналах також з’явилися твердження про обстріл автомобіля Військової служби правопорядку. Автори дописів заявляли, що ймовірних утікачів бачили поблизу залізничних колій у напрямку Шевченкового.

Однак жодного офіційного підтвердження цих обставин на момент поширення повідомлень не було.

Ситуацію прокоментувала Військова служба правопорядку Збройних сил України, яка спростувала інформацію про втечу полонених.

«Поширена інформація не відповідає дійсності, зазначена подія у ВСП не фіксувалася», — заявили у відомстві.

Військові також заперечили повідомлення про нібито розстріл службового автомобіля поблизу Старовірівки. За інформацією ВСП, її підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання у штатному режимі.

Служба закликала журналістів, користувачів соціальних мереж та громадських діячів уважно перевіряти інформацію перед поширенням, особливо якщо вона стосується військовополонених, озброєних осіб або ймовірних загроз безпеці населення.

До спростування долучилася й Служба безпеки України. Як повідомляє місцеве видання «Об’єктив», представники СБУ в коментарях під публікацією Бунятова назвали інформацію про втечу ворожим інформаційним вкидом.

Тим часом журналісти «Ґвара Медіа» звернулися по коментар до поліції Харківської області. Там повідомили, що звернень про втечу російських військових не надходило.

Таким чином, поширені твердження про озброєних утікачів не отримали підтвердження від правоохоронних органів.

Поява таких повідомлень викликала резонанс на тлі складної безпекової ситуації в Харківській області. Регіон залишається одним із напрямків, де тривають бойові дії, а інформація про можливе проникнення російських військових у тил потребує особливо ретельної перевірки.

Водночас слід розрізняти випадки самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій та втечу вже затриманих військовополонених з-під варти українських військових. Це різні обставини, які не можна ототожнювати без підтверджених фактів.

Попри поширення фотографій нібито розшукуваних осіб, офіційного підтвердження того, що зображені на них чоловіки справді втекли з-під варти, немає.

Станом на 29 жовтня Військова служба правопорядку ЗСУ заперечує факт втечі двох озброєних російських військовополонених поблизу Старовірівки. СБУ також поставила під сумнів достовірність повідомлень, а поліція не підтвердила отримання інформації про такий інцидент.

Українців закликають не поширювати неперевірені повідомлення та орієнтуватися на офіційні джерела, щоб не створювати додаткової паніки серед населення.

Україні — обмеження, Росії — винятки: «Метінвест» розкритикував торговельну політику Євросоюзу

By
-
0
Україні — обмеження, Росії — винятки: «Метінвест» розкритикував торговельну політику Євросоюзу

Європейський Союз суттєво обмежив доступ української металопродукції до свого ринку, тоді як імпорт окремих видів російської сталі продовжується. У компанії «Метінвест» заявляють про нерівні умови конкуренції та попереджають, що нові торговельні правила можуть позбавити українські підприємства значної частини експортних можливостей на багато років.

Про це заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз під час Київського міжнародного економічного форуму. Його виступ оприлюднила пресслужба компанії.

За словами Водовіза, нові квоти Євросоюзу скоротили доступний українським металургам обсяг безмитного експорту більш ніж на 60%. Якщо раніше Україна постачала до ЄС приблизно два мільйони тонн металопродукції щороку, то тепер відповідна квота становить лише 670 тисяч тонн.

Проблема полягає не тільки в загальному скороченні обсягів, а й у механізмі розподілу квот. За поясненням представника «Метінвесту», частину доступу визначили на основі історичних поставок, а іншу частину об’єднали у спільні квоти для кількох держав.

Зокрема, спільну квоту обсягом 360 тисяч тонн, на яку претендували виробники з восьми країн, турецькі компанії використали протягом перших двох днів. У результаті українські металурги фактично втратили можливість скористатися цією частиною безмитного доступу.

Водовіз розкритикував такий підхід, наголосивши, що Україна змушена конкурувати за європейський ринок в умовах війни, зруйнованих виробничих потужностей, дефіциту фінансування та постійних логістичних труднощів.

Особливе занепокоєння в компанії викликає те, що ЄС залишається одним із головних ринків збуту української металопродукції. Через російську агресію підприємства втратили частину традиційних маршрутів експорту, а вартість доставки продукції до віддалених країн суттєво зросла.

Ситуацію ускладнюють подорожчання електроенергії, зростання тарифів на залізничні перевезення, витрати на страхування воєнних ризиків та проблеми з морською логістикою.

За словами представника «Метінвесту», через сукупність цих чинників українським металургам дедалі складніше конкурувати на ринках Азії та інших віддалених регіонів.

Водночас нові правила ЄС створили проблеми навіть для закордонних активів української компанії. Водовіз розповів, що після придбання трубного заводу в Румунії група зіткнулася з обмеженнями на постачання української сталі, необхідної для виробництва труб.

Фактично європейське підприємство, яке належить українському інвестору, також відчуло наслідки нових імпортних бар’єрів.

Окрему критику викликала ситуація з російською металопродукцією. За словами Водовіза, російські виробники продовжують використовувати торговельні зв’язки в Європі, а представники їхніх інтересів активно працюють у Брюсселі.

Посадовець «Метінвесту» заявив, що під час переговорів із європейськими чиновниками представники української компанії неодноразово стикалися з присутністю російських делегацій.

На його переконання, таке лобіювання може ускладнювати розширення доступу української металургії до європейського ринку.

При цьому в компанії звернули увагу, що імпорт російських сталевих слябів, які використовуються для подальшого виробництва металопродукції, залишається дозволеним у межах окремих перехідних механізмів.

Втім, офіційні документи ЄС передбачають поступове скорочення таких поставок. Згідно зі спільною заявою Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії від 24 червня 2026 року, імпорт окремих російських сталевих виробів має повністю припинитися до 30 вересня 2028 року.

Отже, твердження про те, що Росія отримала необмежений доступ до європейського ринку, було б некоректним. Проте сам факт збереження перехідного імпорту російських слябів на тлі нових обмежень для українських виробників став предметом гострої критики з боку «Метінвесту».

Європейська комісія, зі свого боку, пояснює запровадження нових квот необхідністю захистити власну металургійну промисловість від глобального надвиробництва сталі.

Від 1 липня 2026 року загальний обсяг безмитного імпорту окремих категорій сталі до ЄС обмежено 18,3 мільйона тонн на рік. Постачання понад установлені квоти обкладаються митом у розмірі 50%.

У Брюсселі наголошують, що нові правила покликані підтримати європейських виробників, які стикаються з посиленням міжнародної конкуренції та високими витратами на модернізацію виробництва.

Однак для України ці обмеження створюють додаткові труднощі саме тоді, коли металургійні підприємства намагаються зберігати виробництво попри війну.

Ще одним ризиком «Метінвест» називає можливість закріплення низьких квот на тривалий період. За словами Водовіза, під час визначення майбутніх обсягів постачання Єврокомісія аналізує фактичний імпорт сталі протягом липня–грудня 2026 року.

Через пошкодження заводів та обмежені виробничі можливості Україна ризикує показати невеликі обсяги експорту. У компанії побоюються, що надалі саме ці показники можуть вплинути на розподіл квот на наступні роки.

Окрім торговельних обмежень, українська металургія стикається з додатковими витратами через механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, який запроваджено в ЄС.

Цей інструмент передбачає врахування вуглецевих викидів під час імпорту певних промислових товарів. Для українських підприємств, частина яких працює на застарілих або пошкоджених війною потужностях, виконання відповідних вимог створює додаткове фінансове навантаження.

За оцінками аналітичного центру GMK Center, сукупні втрати валютної виручки України від нових квот і CBAM можуть перевищити один мільярд доларів. Водночас це прогнозні оцінки, а не вже підтверджені втрати експорту.

Для поліпшення ситуації у «Метінвесті» пропонують активніше захищати інтереси українських виробників у переговорах із Євросоюзом.

Серед необхідних кроків Олександр Водовіз назвав створення ефективних механізмів страхування воєнних ризиків, розширення доступу підприємств до міжнародного фінансування та залучення донорських коштів для відновлення промисловості.

Окремо він розкритикував недостатню доступність фінансування для українського бізнесу в межах програми Ukraine Facility.

За оцінкою представника компанії, із приблизно восьми мільярдів доларів, передбачених для бізнесу, безпосередньо українські підприємства отримали лише невелику частину. Водночас наведені ним обсяги потребують зіставлення з офіційною звітністю програми, оскільки її фінансування здійснюється через різні інструменти та посередників.

На думку «Метінвесту», без перегляду торговельних умов і розширення доступу до фінансової підтримки українські металурги можуть надовго втратити позиції на європейському ринку.

Таким чином, нові правила ЄС створюють для України складну ситуацію: з одного боку, Брюссель декларує підтримку української економіки, а з іншого — застосовує до її металургійної продукції обмеження, які бізнес вважає надмірними в умовах війни.

Подальші перспективи української сталі залежатимуть від результатів переговорів із європейськими партнерами, можливостей відновлення виробництва та того, чи враховуватимуть нові торговельні механізми особливі обставини, в яких працюють українські підприємства.

«Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

By
-
0
«Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

«Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

By
-
0
Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.

Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.

Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.

Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.

Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.

Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.

Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.

Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.

На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.

Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.

За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.

Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.

Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.

У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.

Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.

Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

By
-
0
Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.

Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

By
-
0
Дрон влетів у багатоповерхівку в Кременчуці: троє загиблих, серед 15 поранених — діти

Російські війська 29 жовтня атакували Кременчук Полтавської області ударним безпілотником, який влучив безпосередньо у багатоквартирний житловий будинок. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще 15 дістали поранення, серед них — троє дітей. Після вибуху біля багатоповерхівки спалахнула пожежа, загорілися припарковані автомобілі. На місці працюють рятувальники, медики та правоохоронці.

Про наслідки російського обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

Перші повідомлення про влучання російського безпілотника в житловий будинок з’явилися близько полудня. Очільник області підтвердив, що удар припав на багатоквартирний будинок, де перебували цивільні мешканці. Унаслідок вибуху також загорілися автомобілі, припарковані поруч.

Спочатку обласна влада повідомляла про двох загиблих та одного травмованого. Згодом кількість постраждалих почала зростати. Серед перших госпіталізованих була шестирічна дитина, яка дістала поранення внаслідок атаки.

Близько 13:00 стало відомо вже про дев’ятьох травмованих, зокрема двох дітей. Медики продовжували надавати допомогу людям, які постраждали від удару.

О 13:36 Віталій Дяківнич уточнив, що кількість поранених збільшилася до 15 осіб, серед яких троє дітей. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.

Невдовзі з’явилося ще одне трагічне повідомлення. О 13:53 начальник Полтавської ОВА підтвердив, що кількість загиблих зросла до трьох.

Інформація щодо стану поранених, масштабів руйнувань та пошкоджень житлового будинку продовжує уточнюватися. На момент оприлюднення оновлених даних не повідомлялося, скільки саме квартир постраждало та чи всі мешканці будинку змогли самостійно залишити приміщення.

На місці влучання працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожежі, медики допомагають постраждалим, а правоохоронці документують обставини російської атаки.

Удар по Кременчуку став черговою атакою Росії на цивільну інфраструктуру Полтавщини. Регіон залишається під загрозою ударів безпілотників та ракет, які регулярно завдають пошкоджень промисловим і житловим об’єктам.

Зокрема, 26 жовтня російські війська атакували безпілотником підприємство в Миргородському районі. Раніше, у ніч проти 15 жовтня, внаслідок російської атаки були пошкоджені два промислові підприємства Полтавської області.

Нинішній обстріл відрізняється тим, що удар припав безпосередньо на житловий багатоквартирний будинок, а серед постраждалих опинилися діти.

Крім того, 29 жовтня російська армія атакувала й інші українські міста. Зокрема, у Дніпрі реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. За повідомленнями обласної влади, внаслідок цього удару загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

Такі атаки вкотре демонструють загрозу для цивільного населення, яке може опинитися під ударом у власному помешканні, громадському транспорті або на залізничному вокзалі.

За міжнародним гуманітарним правом умисні удари по цивільних особах та цивільних об’єктах заборонені. Конкретні обставини кожної атаки мають встановлювати уповноважені органи під час розслідування.

Станом на 13:53 29 жовтня офіційно повідомлялося про трьох загиблих і 15 поранених у Кременчуці, серед яких троє дітей. Рятувальні роботи та уточнення наслідків російського удару тривають.

Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

By
-
0
Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

1...567...2 218Page 6 of 2 218

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©