Golosnovinua.com

Позначка: активісти

  • Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що звернувся до поліції з проханням надати правову оцінку діям працівників комунальної організації «Муніципальна охорона» під час конфлікту на Теремках 22 вересня. Йдеться про сутички з мешканцями та активістами, які протестували проти робіт із прокладання резервної тепломережі.

    Кличко також доручив Департаменту муніципальної безпеки КМДА провести внутрішню перевірку в самій «Муніципальній охороні». Таким чином, дії співробітників організації перевірятимуть одночасно правоохоронці та міські структури.

    Конфлікт загострився після відновлення робіт із будівництва резервної тепломережі на Теремках. Під час однієї із сутичок постраждала учасниця протесту — вона отримала травму руки. У відео з місця подій видно, як представники охорони силоміць відтісняли людей від зони робіт.

    У КМДА раніше заявляли, що «Муніципальну охорону» залучили для охорони будівельного майданчика та недопущення сторонніх людей до зони роботи важкої техніки. Міська влада стверджувала, що охоронці забезпечували громадський порядок через блокування техніки та робіт технічних бригад.

    Сам проєкт тепломережі викликав протести ще на початку серпня через плани вирубки зелених насаджень. Після протестів місто коригувало проєкт. КМДА заявляла, що оновлена схема дозволить зберегти майже всі 160 зелених насаджень, яких стосувалися останні зміни, а сама тепломережа потрібна як резервна для Теремків у разі проблем із теплопостачанням.

    Після останніх сутичок депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюють розпуск «Муніципальної охорони» на період воєнного стану. Михайлова при цьому наголошувала, що не виступає проти самої резервної теплотраси, але критикує спосіб комунікації міської влади з мешканцями та застосування сили під час протестів.

    Наразі це лише ініціатива депутаток — рішення про ліквідацію комунальної організації Київрада не ухвалювала.

    Тим часом 23 вересня біля будівлі КМДА відбулася ще одна акція щодо ситуації на Теремках. На неї прийшли як противники вирубки дерев, так і мешканці, які підтримують будівництво резервної тепломережі.

    Подальша доля «Муніципальної охорони» та оцінка дій її працівників тепер залежатимуть від результатів поліцейської та внутрішньої перевірок.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух опору “Жовта стрічка” оголосив про суттєве переформатування роботи свого чат-бота “Разом”, який використовується для комунікації з учасниками руху на тимчасово окупованих територіях України. В організації заявили, що найближчим часом функціонал сервісу буде максимально обмежений і в ньому залишаться виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають під окупацією. Надалі чат-бот планують повністю переробити. Про це повідомили представники руху.

    У “Жовтій стрічці” наголосили, що рішення про зміну роботи чат-бота є вимушеним кроком, спрямованим насамперед на зменшення ризиків для людей, які можуть користуватися сервісом у складних умовах окупованих територій.

    Фактично з функціоналу “Разом” вилучають усі елементи, які не стосуються безпосередньо безпеки. Тепер користувачі зможуть отримувати лише базові рекомендації щодо поведінки в умовах ризику, цифрової обережності та захисту особистих даних.

    “Звертаємо вашу увагу, що наразі у функціоналі чат-бота залишаються виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це необхідний крок для забезпечення максимальної захищеності наших громадян. Найближчим часом чат-бот буде повністю переформатовано”, — йдеться в заяві руху.

    Організатори підкреслили, що в умовах окупації будь-яка цифрова взаємодія може становити потенційну загрозу, тому інструменти комунікації мають бути максимально безпечними та мінімізованими за функціоналом.

    У своїй заяві представники руху також наголосили, що будь-який спротив в умовах російської окупації пов’язаний із серйозними ризиками для цивільного населення. Водночас вони підкреслили, що відповідальність за ці ризики, на їхню думку, несе окупаційна влада.

    “Важливо називати речі своїми іменами. Ризик для українців створює не спротив. Ризик створює російська окупація, репресії та терор проти цивільного населення. Українці на окупованих територіях — не є пасивними жертвами. Це люди, які свідомо обирають зберігати свою ідентичність і чинити опір”, — зазначили в організації.

    У “Жовтій стрічці” також додали, що пріоритетом залишається збереження життя та безпеки активістів, які перебувають у середовищі постійного тиску, спостереження та можливих репресій.

    Рішення про переформатування цифрових інструментів руху з’явилося на тлі журналістських публікацій, які звернули увагу на питання безпеки активістів і технологічні особливості роботи руху.

    Зокрема, видання The Kyiv Independent опублікувало матеріал, у якому йшлося про потенційні ризики, пов’язані з вербуванням до руху через чат-бот у Telegram. У розслідуванні зазначалося, що цей канал комунікації використовує обмежені протоколи безпеки, а ознайомлення з інструкціями не завжди є обов’язковим для користувачів.

    Журналісти також повідомляли, що їм вдалося знайти дані про випадки переслідування активістів на тимчасово окупованих територіях у 2023–2025 роках, включно із затриманнями та насильством. Ці твердження базувалися на зібраних свідченнях та відкритих джерелах, які аналізувалися в межах розслідування.

    Рух “Жовта стрічка” раніше вже заявляв про зміну підходів до роботи з інформацією. Зокрема, 30 березня організація повідомляла журналістам “The Kyiv Independent”, що переглянула методи збору та передачі даних, щоб мінімізувати можливість ідентифікації місць перебування або конкретних осіб.

    Втім, у подальших публікаціях журналісти звертали увагу на те, що деякі матеріали, оприлюднені рухом, потенційно могли містити інформацію, яка дозволяє ідентифікувати локації. Це викликало додаткову дискусію щодо балансу між інформаційною активністю та безпекою учасників руху.

    Жовта стрічка — український рух громадянського спротиву, який діє на тимчасово окупованих територіях України. Його діяльність переважно має ненасильницький характер і спрямована на підтримку української ідентичності, поширення символіки спротиву та інформаційний опір окупаційним адміністраціям.

    Умови роботи таких рухів є особливо складними через високий рівень ризиків, постійний контроль з боку окупаційних структур та обмеження цифрової комунікації. Саме тому питання кібербезпеки та захисту даних учасників є критично важливими для їхньої діяльності.

    На тлі триваючої війни та посилення репресивних практик на окупованих територіях тема безпеки цифрових інструментів спротиву залишається однією з найчутливіших. Оголошене переформатування чат-бота “Разом” є черговим свідченням того, що організація намагається адаптувати свої інструменти до умов підвищених загроз.

  • У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Дарницькому районі Києва розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вулиці Завальній, 2-Д. Активісти заявляють, що на місці найстарішої збереженої садиби лівобережної частини столиці можуть звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.

    Громадськість обурена тим, що проєкт подають як «реконструкцію» дерев’яного будинку площею 91,6 кв. м. На думку активістів, фактично йдеться про нове будівництво, яке може суперечити містобудівним нормам та Генеральному плану Києва.

    Про проблему повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт реконструкції старої садиби під 24-поверховий офісно-житловий комплекс із дворівневим підземним паркінгом.

    Активіст наголошує, що ділянка розташована в зоні історичного ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини Дніпра», де висотна забудова заборонена. Крім того, за Генеральним планом Києва ця територія належить до зони індивідуальної малоповерхової забудови.

    «Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття двадцятьма трьома поверхами не відповідають самому поняттю реконструкції. Фактично йдеться про нове будівництво», — зазначив Перов.

    У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що не погоджували будівельний проєкт. За словами чиновників, консультативна рада департаменту лише розглядала оцінку впливу майбутнього об’єкта на охоронюваний ландшафт, але не давала дозволу на будівництво.

    У відомстві також підкреслили, що проєктна документація на погодження до департаменту не надходила, а питання видачі будівельних дозволів не входить до його повноважень.

    Водночас активісти вже звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування з вимогою провести позапланову перевірку та зупинити будівельні роботи.

    Що відомо про ділянку і забудовника

    Будинок на Завальній, 2-Д та земельну ділянку під ним у 2020 році придбав підприємець Дмитро Главацький. У 2021 році право забудови передали компанії «Осокор Девелопмент».

    У грудні 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс висотою до 24 поверхів.

    Компанія двічі намагалася отримати дозвіл на будівництво, але Державна інспекція архітектури та містобудування відмовляла через невідповідність документації. Однак у грудні 2025 року інспекція все ж видала дозвіл на реконструкцію.

    Згідно з проєктом, майбутній комплекс може включати понад 400 приміщень, більшість з яких, за даними журналістів, можуть бути житловими.

    Пам’яткоохоронці наголошують, що садиба може бути останнім збереженим житловим будинком старого поселення Осокорки, історія якого сягає кінця XVIII століття.

    Вони побоюються, що знищення цієї будівлі стане черговим прикладом втрати історичної забудови столиці.

    Активісти вже зареєстрували петицію до Київради з вимогою зупинити будівництво та перевірити законність виданих дозволів.

  • Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    У Києві розгортається новий земельний скандал: частину території іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1 готують під забудову, попри офіційне призначення ділянки як спортивного об’єкта. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, активісти помітили на місці початок підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконне будівництво.

    Як з’ясувалося, 21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення з користування іподрому земельної ділянки площею 44 сотки. Надалі її передали в оренду на два роки двом структурам — ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу «Авангард». Формально — для будівництва та обслуговування адміністративних будівель.

    Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

    Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

    Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.

  • Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Суд скасував корупційне рішення Київради про передачу гектара землі під кіоск

    Київська прокуратура через суд скасувала рішення Київської міської ради, яким планувалося відвести земельну ділянку під встановлення кіоску. Про це повідомив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея на своїй сторінці у Facebook.

    Йдеться про ділянку на вулиці Героїв Севастополя, 23в. За словами Кривошеї, ще торік під час засідання земельної комісії громадські активісти навели аргументи проти цього рішення. У документах зазначалося фіктивне майно, а також фірма, якій планували передати землю, не мала доходів та реальних активів, окрім металевого гаража.

    Незважаючи на це, депутати профільної комісії проголосували за передачу гектару комбінаторам, що викликало підозри в корупційності рішення. Суд визнав такі дії незаконними, скасувавши відповідне рішення Київради.

    Це рішення прокуратури є черговим кроком у боротьбі з корупцією та незаконним розпорядженням столичною землею.

  • Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    У центрі Києва під загрозою опинився один із найстаріших будинків на вулиці Рейтарській — історичний флігель у «Дворику з воронами». Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, власник будівлі презентував проєкт сучасної надбудови, яка може зіпсувати автентичний вигляд споруди.

    За словами Перова, проєкт надбудови вже передано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА для погодження до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

    Активіст нагадав, що 5 жовтня у старовинному флігелі сталася пожежа. А вже між 15 і 22 жовтня власники провели технічне обстеження, яке засвідчило аварійність даху та внутрішніх конструкцій.

    «23 жовтня власник подав до Департаменту проєкт “ремонту” з надбудовою. Директор департаменту Марина Соловйова пояснила, що не може відхилити документ, оскільки будівля офіційно не має статусу пам’ятки архітектури», — зазначив Перов.

    Попри це, історичні дослідження підтверджують, що двоповерхова будівля є однією з найстаріших на Рейтарській і зберегла свій первісний вигляд. Громадськість побоюється, що сучасна надбудова остаточно знищить автентичність історичного двору, який є знаковим місцем для киян.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • Полонина Руна під загрозою: на Закарпатті розпочали будівництво вітряків без екологічного дозволу

    Полонина Руна під загрозою: на Закарпатті розпочали будівництво вітряків без екологічного дозволу

    На полонині Руна в Закарпатській області розгортається скандал через початок будівництва вітряків без дотримання вимог природоохоронного законодавства. Влада Тур’є-Реметівської сільської ради змінила цільове призначення земель, відкривши шлях до зведення масштабної вітроелектростанції, попри відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля.

    Йдеться про зміну призначення 28 земельних ділянок — із сільськогосподарського на енергетичне. За це рішення депутати проголосували одноголосно. Проте, як повідомляють місцеві активісти, голосування пройшло без публічних консультацій, а протест громадськості був проігнорований.

    Одразу після ухвалення рішення на полонині почали заливати фундаменти для вітротурбін. Водночас Міністерство захисту довкілля підтвердило, що ці фундаменти є частиною проєкту вітроелектростанції, а проведення будь-яких будівельних робіт без висновку з оцінки впливу на довкілля є порушенням закону.

    Будівництвом займається компанія ТОВ “УК Вітряні парки України”, яка релокувалася з Краматорська до Закарпаття у 2022 році. Її кінцевими бенефіціарами є колишній народний депутат Максим Єфімов і бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Полонина Руна — унікальна природна територія з туристичним потенціалом, і подібне втручання без належних екологічних оцінок викликає серйозне занепокоєння серед екологів і громадських активістів.

  • Уряд планує тимчасово зупинити бронювання представників громадських організацій

    Уряд планує тимчасово зупинити бронювання представників громадських організацій

    Кабінет Міністрів України розглядає можливість тимчасового призупинення бронювань для активістів, представників неурядових організацій, громадських об’єднань та осіб, які отримували фінансування від міжнародних структур. Це рішення має стати частиною оптимізації процесу мобілізації в умовах воєнного стану.

    За інформацією джерела у Кабміні, це по’язано із рішенням уряду Сполучених Штатів Америки про зупинення фінансування програм USAID та інших донорських організацій, інформує «Закон і Бізнес».

    Відповідні списки передаються до територіальних центрів комплектування (ТЦК) для подальшого направлення цих осіб до військових частин для проходження військової служби.

    Як повідомлялося раніше, серед працівників антикорупційних організацій виявлені особи, які належать до категорії топ-ухилянтів. Так, від військової служби ухиляються чоловік керівниці «Центру протидії корупції» Дарії Каленюк — Орест Рудий та інший керівник цієї організації Віталій Шабунін (тому це явище названо «шабунінгом»), засновник StateWatch Олександр Лємєнов, атикорупційні активісти Юрій Ніколов, Михайло Жернаков, Віталій Сич, Максим Савчук, Максим Опанасенко, Олександр Нотевський, а також скандально відомий блогер Юрій Бутусов, цивільний чоловік журналістки «Радіо Свобода» Наталії Седлецької — Сергій Якоб, цивільний чоловік журналістки «Громадського» Ярослави Вольвач — Ігор Нерівний.