Golosnovinua.com

Позначка: альянс

  • У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США знову загострилася дискусія щодо майбутнього НАТО. Відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог виступив із різкою критикою Альянсу, заявивши, що він продемонстрував слабкість і неефективність під час останніх міжнародних криз.

    За словами Келлога, реакція союзників на ситуацію навколо Ірану виявила серйозні проблеми всередині НАТО. Він вважає, що організація не змогла діяти рішуче і фактично втратила здатність швидко реагувати на виклики безпеці.

    Генерал прямо поставив під сумнів доцільність збереження нинішнього формату Альянсу. На його думку, Сполучені Штати мають розглянути можливість створення нової системи оборонних союзів, яка буде більш гнучкою та ефективною.

    Серед можливих варіантів Келлог назвав формування нового альянсу за участі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії та Австралії, а також окремих європейських держав, які демонструють готовність до активніших дій у сфері безпеки. У цьому контексті він також згадав Україну як країну, що довела свою спроможність як надійний партнер.

    Окрему увагу він звернув на механізми виходу з НАТО, нагадавши, що країни-члени мають право залишити Альянс після офіційного повідомлення. Таким чином, у Вашингтоні дедалі частіше лунають сигнали про можливість перегляду всієї архітектури безпеки.

    Критичні оцінки НАТО пролунали і з боку колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Він заявив, що Альянс переживає складний період і не здатен ефективно пояснити своїм громадянам необхідність спільних дій у сфері безпеки.

    На цьому тлі зростає і політичний тиск. Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово критикував НАТО, знову заговорив про можливість виходу країни з Альянсу. Його невдоволення пов’язане, зокрема, з небажанням європейських партнерів активніше долучатися до військових операцій разом із США.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть свідчити про глибшу кризу довіри всередині НАТО. Якщо тенденція збережеться, це може призвести до трансформації або навіть часткового перегляду існуючої системи колективної безпеки.

    Водночас наразі йдеться лише про політичні сигнали та дискусії. Рішення щодо майбутнього Альянсу залежатимуть від позиції ключових держав-членів і розвитку міжнародної ситуації.

  • Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала головним інструментом управління об’єднаною командою під час навчань НАТО REPMUS 2025. За її допомогою вдалося скоординувати роботу понад 100 безпілотних платформ різного типу – морських, підводних, наземних та повітряних. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.

    За словами міністра, Україна вдруге поспіль бере участь у цих навчаннях, які є найбільшим міжнародним заходом із відпрацювання застосування безпілотних систем у морських операціях. Участь у REPMUS дозволяє продемонструвати не лише бойовий досвід українських військових, а й технологічні напрацювання, здатні інтегруватися у структури НАТО.

    Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

    «Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

  • Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Орбан виступив проти членства України в ЄС та НАТО, Сибіга відповів різко

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не хоче належати до спільних міжнародних об’єднань разом із Україною. Зокрема, угорський лідер виступив проти членства України у Європейському Союзі та Північноатлантичному Альянсі, пропонуючи натомість лише «стратегічну угоду» з Києвом.

    Орбан стверджує, що угорці не бажають перебувати в одному інтеграційному форматі — військовому, як НАТО, чи політично-економічному, як ЄС, з українцями. Він також піддав сумніву суверенітет України, зазначивши, що «Україна не має грошей, щоб утримувати себе, і якщо за вас платить хтось інший, ви не суверенна країна».

    У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

    Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

    У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

  • США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники по НАТО створили новий фінансовий інструмент, який дозволить значно швидше постачати зброю Україні. За даними агентства Reuters, перші пакети допомоги вже отримали офіційне схвалення.

    Йдеться про програму під назвою PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — «Список пріоритетних потреб України». У її межах Київ визначає першочергові потреби у зброї, а союзники з НАТО фінансують їх закупівлю. Кошти надходять на спеціальний рахунок Альянсу, після чого озброєння купується безпосередньо у США. Такий підхід дозволяє уникнути затримок і спрямовувати ресурси саме на ті системи, які найпотрібніші українській армії.

    За інформацією джерел, заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі вже затвердив два перших пакети допомоги загальною вартістю 500 мільйонів доларів. Це озброєння буде відправлене найближчим часом.

    Таким чином, адміністрація Дональда Трампа відновлює постачання зброї Україні, але вже у форматі спільного фінансування із союзниками по НАТО. Новий механізм може стати ключовим для того, щоб швидко посилювати ЗСУ у війні проти Росії.

  • Призначили нового представника НАТО в Україні

    Призначили нового представника НАТО в Україні

    Сьогодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про призначення Патріка Тернера старшим представником, який очолить Представництво НАТО в Україні. Ця новина надійшла від прес-служби Альянсу.

    Патрік Тернер займе цю важливу посаду у вересні 2024 року. Як старший представник, він відповідатиме за координацію взаємодії НАТО з українською владою в Києві, а також за узгодження зусиль Альянсу. Тернер також буде надавати оцінки та рекомендації щодо ситуації в Україні.

    Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Тернер успішно впорається з покладеними на нього обов’язками, адже НАТО продовжує нарощувати свою підтримку Україні.

    “Для мене справжня честь бути призначеним старшим представником НАТО в Україні. Я з нетерпінням чекаю на те, щоб очолити Представництво НАТО і дуже тісно співпрацювати з українською владою, а також із союзниками та партнерами НАТО, щоб допомогти надати Україні підтримку від НАТО”, — зазначив Тернер.

    Призначення Патріка Тернера свідчить про продовження активної підтримки НАТО Україні та посилення співпраці між Альянсом і українською владою в умовах сучасних викликів.

  • Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Цьогоріч Україна відмовляється від намірів прискореного приєднання до НАТО через серйозні обгрунтовані страхи щодо можливої втягнутості альянсу у конфлікт з Росією.

    Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

    Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

    США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

    “Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

    “США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

    У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

    На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

    Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

    Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

    Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

    Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

    Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

    НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.