Golosnovinua.com

Позначка: Анкара

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    Україна входить у один із найважливіших дипломатичних днів літа на тлі безперервних російських повітряних атак. Напередодні двосторонньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі президент Володимир Зеленський чітко визначив головний пріоритет майбутніх переговорів: посилення української протиповітряної оборони, насамперед за рахунок додаткових систем Patriot і ракет до них. Саме це питання, за словами глави держави, стане центральною темою розмови з американським лідером.

    Виступаючи після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Зеленський наголосив, що для України зараз немає більш нагальної потреби, ніж зміцнення захисту українського неба. Президент підкреслив, що російські атаки дедалі частіше включають застосування балістичних ракет, а ефективно перехоплювати їх здатні саме комплекси Patriot.

    «Сьогодні важливо знайти спосіб, як якомога швидше і якомога більше отримати ракети для систем Patriot. Це найважливіше, що ми обговоримо. Це термінова тема для нас», – заявив Зеленський.

    За словами президента, під час зустрічі з Трампом обговорюватиметься широкий спектр питань українсько-американського співробітництва, однак саме забезпечення України сучасними засобами ППО визначатиме порядок денний переговорів. Київ розраховує не лише на продовження військової підтримки, а й на пошук механізмів, які дозволять прискорити передачу додаткових боєприпасів для вже наявних комплексів Patriot та потенційно отримати нові батареї.

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформації Білого дому про офіційне підтвердження двосторонньої зустрічі президентів України та США. Американська адміністрація повідомила, що переговори відбудуться під час саміту НАТО в Анкарі. За попереднім графіком, після участі у спільних заходах Альянсу Дональд Трамп проведе окрему зустріч із Володимиром Зеленським, а згодом — із президентом Сирії Ахмадом аш-Шараа. Після завершення саміту американський президент планує повернутися до Вашингтона.

    У Вашингтоні також наголошують, що окремою темою переговорів стане пошук шляхів завершення війни. Представник адміністрації США зазначив журналістам, що Дональд Трамп вважає необхідним активізувати дипломатичні зусилля, оскільки, на думку американської сторони, лінія фронту останніми місяцями суттєво не змінюється, а людські втрати залишаються надзвичайно високими. Саме тому президент США прагне обговорити із Зеленським можливі подальші кроки щодо припинення бойових дій.

    Водночас українська сторона наголошує, що будь-які дипломатичні ініціативи мають супроводжуватися посиленням обороноздатності держави. Саме тому питання Patriot сьогодні набуло особливої ваги. Росія останніми місяцями значно збільшила використання балістичних ракет під час масованих ударів по українських містах, а їх перехоплення потребує саме американських комплексів Patriot.

    Додатковим аргументом Києва стала ситуація із запасами ракет у країнах-партнерах. Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив передачу Україні чергової партії ракет для систем Patriot. Цей крок має посилити українську протиповітряну оборону на тлі регулярних комбінованих атак Росії.

    Разом із тим не всі союзники мають можливість і надалі збільшувати допомогу. Міністерка оборони Нідерландів заявила, що країна практично вичерпала свої можливості щодо подальших поставок військової допомоги Україні, зокрема й ракет для Patriot. За її словами, Амстердам уже передав усе, що міг виділити без шкоди для власної обороноздатності.

    Про дефіцит боєприпасів раніше говорили й українські військові експерти. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (“Флеш”) заявляв, що країна нині відчуває нестачу ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, держави, які самі межують із Росією, також змушені зберігати значні резерви для власної безпеки, тому питання передачі додаткових запасів залишається надзвичайно складним.

    Окремий політичний контекст додають і телефонні переговори, які Дональд Трамп провів кількома днями раніше. Американський президент поспілкувався як із Володимиром Зеленським, так і з Володимиром Путіним. За даними Білого дому та міжнародних агентств, після зустрічі із Зеленським у Туреччині Трамп може знову провести розмову з російським президентом, намагаючись просунути власні дипломатичні ініціативи щодо припинення війни.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у непростих умовах для Альянсу. Однією з центральних тем зустрічі залишається подальша підтримка України, збільшення оборонних витрат країн-членів та виробництво сучасного озброєння. Для Києва ж головний результат переговорів вимірюватиметься не лише політичними деклараціями, а й конкретними рішеннями щодо постачання систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    Саме тому слова Зеленського про Patriot фактично визначили головний український пріоритет на нинішньому саміті НАТО. На тлі щоденних російських ударів по українських містах питання захисту цивільного населення та критичної інфраструктури залишається для Києва абсолютним пріоритетом. Українська влада розраховує, що переговори з президентом США дозволять пришвидшити ухвалення рішень щодо нових поставок, від яких безпосередньо залежить ефективність української протиповітряної оборони найближчими місяцями.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Трамп їде до Анкари без ентузіазму: у НАТО побоюються нових суперечок

    Президент США Дональд Трамп вирушив на саміт НАТО в Анкарі в напруженому настрої, а європейські союзники не виключають, що зустріч лідерів Альянсу може супроводжуватися гострими суперечками. Про це повідомляє CNN із посиланням на американських та європейських посадовців.

    За інформацією телеканалу, Трамп останнім часом став ще більш критично ставитися до НАТО. Після війни між США та Іраном він неодноразово висловлював невдоволення тим, що європейські союзники, на його думку, не надали Вашингтону достатньої підтримки. Через це президент США дедалі частіше ставить під сумнів баланс зобов’язань усередині Альянсу та наполягає на суттєвому збільшенні оборонних витрат європейських держав.

    За даними CNN, сам Трамп не приховував небажання їхати до Анкари. Під час однієї із попередніх зустрічей із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він зазначав, що головною причиною його участі є повага до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, з яким підтримує особисті дружні стосунки. Джерела телеканалу стверджують, що в адміністрації США йому також дали зрозуміти: відмова від участі могла б бути сприйнята як неповага до турецького лідера.

    Європейські дипломати, за інформацією журналістів, прагнуть максимально уникнути відкритих конфліктів із президентом США. Саме тому до саміту підготували низку нових оборонних ініціатив, масштабних контрактів і фінансових зобов’язань, які мають продемонструвати готовність союзників збільшувати внесок у спільну безпеку.

    Водночас багато співрозмовників CNN визнають, що не можуть гарантувати спокійний перебіг саміту. За їхніми словами, під час закритих зустрічей Трамп продовжує різко критикувати союзників за недостатню підтримку США та нерівномірний розподіл оборонних витрат, а ця риторика дедалі частіше переходить і в його публічні виступи.

    Додатковим фактором напруги стали особисті конфлікти американського президента з окремими європейськими лідерами. Зокрема, після саміту G7 він знову вступив у публічну суперечку з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, що, за оцінками американських посадовців, також може вплинути на атмосферу переговорів.

    Напередодні відкриття саміту генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що головними темами зустрічі стануть збільшення оборонних інвестицій, нарощування виробництва озброєнь та подальша підтримка України. За словами Рютте, союзники мають перетворити вже ухвалені політичні рішення на конкретні практичні кроки.

    Саміт НАТО проходить 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що серед ключових питань будуть підтримка України, майбутнє американської військової присутності в Європі, нові оборонні витрати країн-членів Альянсу та зміцнення європейської оборонної промисловості.

  • “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    “Ми ближче до миру, ніж думають”: Трамп після розмови з Путіним зробив несподівану заяву

    Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін перебуває під серйозним тиском і нібито зацікавлений у завершенні війни проти України. Таку заяву президент США зробив 6 липня під час спілкування з журналістами, коментуючи наслідки своєї нещодавньої телефонної розмови з главою Кремля. При цьому американський президент висловив переконання, що переговорний процес просувається швидше, ніж багато хто очікує, а питання врегулювання війни стане однією з ключових тем найближчого саміту НАТО в Анкарі.

    Заява Трампа прозвучала після запитання журналістів про те, чи відчуває Путін тиск на тлі останніх масованих російських ударів по Києву, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Президент США відповів ствердно.

    «Я думаю, що він справді відчуває тиск. Він хоче закінчити це, і Україна хоче закінчити це. Ми ведемо переговори і подивимося, чи зможемо це зупинити. Це жахлива ситуація», – сказав Трамп.

    Американський лідер також повторив свою тезу про те, що нинішня війна, на його думку, перебуває ближче до завершення, ніж це здається багатьом.

    «Я думаю, що ми набагато ближче до цього, ніж будь-хто може собі уявити. Президент Путін хоче її закінчити, можу сказати це дуже впевнено. Ми мали дуже хорошу розмову. І президент Зеленський також хоче завершити цю війну зараз. Ми їдемо на саміт НАТО і будемо говорити про це там. Думаю, ми можемо її завершити», – наголосив Трамп.

    Йдеться про телефонну розмову між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася 4 липня та тривала близько півтори години. За інформацією Кремля, сторони обговорили війну в Україні, майбутній саміт НАТО та можливі дипломатичні кроки для припинення бойових дій. Російська сторона заявила, що Трамп підтвердив готовність і надалі сприяти пошуку політичного врегулювання конфлікту.

    Після розмови з Путіним Трамп також поспілкувався телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що бесіда була конструктивною, а сторони домовилися продовжити консультації вже під час саміту НАТО в Туреччині. Зеленський наголосив, що існує реальна перспектива завершення війни, однак для цього необхідна рішуча підтримка України з боку міжнародних партнерів.

    Очікується, що вже найближчими днями Дональд Трамп і Володимир Зеленський проведуть окрему особисту зустріч на полях саміту НАТО в Анкарі. За даними американських посадовців, українське питання стане одним із центральних на переговорах президента США із союзниками по Альянсу.

    Саміт НАТО проходитиме 7–8 липня в столиці Туреччини. Однією з головних тем порядку денного стане подальша військова підтримка України, розвиток оборонної промисловості країн Альянсу та координація дій щодо стримування російської агресії. Очікується також обговорення нових пакетів допомоги Україні та перспектив дипломатичних ініціатив.

    Водночас заяви Трампа пролунали на тлі чергової масштабної російської атаки по Києву та інших українських містах. У ніч проти 6 липня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів останнього часу із застосуванням балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Унаслідок атаки загинули десятки людей, десятки отримали поранення, а президент України закликав союзників ухвалити «сильні рішення» щодо посилення української протиповітряної оборони саме напередодні саміту НАТО.

    Попри оптимістичні оцінки Дональда Трампа, офіційна Москва поки не демонструє готовності до зміни власної публічної позиції. У Кремлі заявили лише про намір продовжувати контакти з американською стороною та домовленість провести нову телефонну розмову між президентами найближчим часом.

    Експерти зазначають, що саме результати переговорів у рамках саміту НАТО та можливі подальші контакти між Вашингтоном, Києвом і Москвою можуть визначити, чи матимуть оптимістичні заяви президента США практичне продовження.

  • Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Гроші, ракети і заводи: які “хороші новини” для України готують на саміті НАТО

    Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, може стати одним із найважливіших для України за останній рік. Формально Альянс збереться, щоб оцінити виконання рішень попереднього саміту в Гаазі, обговорити оборонні витрати союзників, розвиток військової промисловості та подальшу підтримку Києва. Але для України головне питання звучить значно конкретніше: чи зможуть партнери допомогти вибити з рук Володимира Путіна його найнебезпечніший козир — масовані удари балістикою по містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі.

    На офіційній сторінці саміту НАТО прямо зазначено, що серед ключових тем будуть збільшення оборонних інвестицій, нарощування промислового виробництва та продовження підтримки України. У НАТО наголошують, що завдання Альянсу — перетворити попередні політичні обіцянки на конкретні результати.

    Для Києва ці “конкретні результати” передусім означають ракети до систем Patriot, нові засоби протиповітряної оборони, внески в механізм PURL та розвиток спільного виробництва зброї. Посол США при НАТО Метью Віттакер уже заявив, що на саміті очікуються “суттєві оголошення” для України, зокрема щодо програми PURL, через яку союзники купують американське озброєння для української армії.

    PURL став одним із ключових інструментів підтримки України, особливо після того, як США змінили формат власної участі у військовій допомозі. Вашингтон фактично залишає за собою роль виробника та постачальника найважливішого озброєння, а європейські союзники й Канада беруть на себе фінансування закупівель. Саме через цей механізм Україна може отримувати критично необхідні ракети-перехоплювачі, боєприпаси та інші системи, які неможливо швидко замінити європейськими аналогами.

    Одним із найбільш очікуваних пунктів саміту є питання фінансових гарантій для України. За даними низки європейських медіа, у проєкті декларації саміту обговорюється зобов’язання союзників надати Україні 70 млрд євро військової підтримки. Частина джерел писала навіть про можливість аналогічної суми на наступний рік, тобто загалом до 140 млрд євро до кінця 2027-го.

    Водночас консенсус щодо довгострокового формулювання поки не гарантований. За даними Frankfurter Allgemeine Zeitung, союзники погодилися щодо допомоги на 2026 рік, але частина країн, зокрема Італія, не підтримує автоматичне закріплення 70 млрд євро на 2027-й. Тобто остаточний текст декларації ще може змінитися, а дипломатична боротьба триває до останніх днів перед самітом.

    Для України важливо не лише отримати політичне формулювання, а й закріпити зобов’язання так, щоб обіцяна допомога справді надійшла. Саме це має стати головною цінністю можливої декларації: не просто чергова фраза про “непохитну підтримку”, а фінансовий і військово-промисловий план на найближчі півтора року.

    Другий ключовий блок — антибалістична оборона. Після останніх російських атак по Києву стало очевидно, що Кремль дедалі активніше робить ставку саме на балістичні ракети. Їх складно перехоплювати, вони долітають до цілі за лічені хвилини, а наслідки влучань по житлових будинках та енергетичних об’єктах є катастрофічними. Саме тому Україна наполягає не просто на “посиленні ППО”, а на конкретному критичному мінімумі перехоплювачів і систем, які дозволять витримати регулярні масовані атаки взимку.

    У цьому контексті Київ просуває одразу кілька напрямів: негайні внески партнерів у PURL, передання наявних систем і ракет із запасів союзників, а також ліцензії на виробництво систем Patriot або їхніх компонентів в Україні. Окремо обговорюється прискорення створення європейської антибалістичної програми. Це вже не питання далекої перспективи, а пряма відповідь на російську тактику терору.

    Третя велика тема саміту — новий розподіл фінансового тягаря всередині НАТО. Reuters пише, що зустріч в Анкарі відбуватиметься на тлі спроб союзників зняти напругу у відносинах із Дональдом Трампом, який наполягає, щоб Європа брала на себе значно більшу частину витрат на власну безпеку.

    Після торішнього саміту в Гаазі країни Альянсу взяли курс на збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. Для адміністрації Трампа це стало важливим політичним результатом: європейці мають менше покладатися на американську “парасольку” і більше інвестувати у власні армії, заводи, боєприпаси, ППО та нові технології. Саміт в Анкарі має показати, чи перетворюються ці обіцянки на реальні контракти й виробничі лінії.

    Reuters окремо зазначає, що одним із головних викликів для НАТО є саме перетворення більших бюджетів на реальні військові можливості. Гроші самі по собі не зупиняють ракети: потрібні заводи, серійне виробництво, логістика, довгострокові замовлення та політична воля.

    Саме тут Україна може бути не лише отримувачем допомоги, а й важливим партнером. Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни навчилася швидко тестувати, змінювати та масштабувати рішення — від FPV-дронів до морських безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Для НАТО, яке десятиліттями працювало у повільніших бюрократичних циклах, український досвід став практичним уроком сучасної війни.

    Паралельно з політичною частиною саміту в Анкарі має відбутися форум оборонної індустрії. Для Києва це можливість показати, що інтеграція України з оборонними ринками НАТО вже відбувається, навіть якщо політичне членство в Альянсі поки залишається заблокованим. Спільні підприємства, локалізація виробництва, ліцензії, закупівлі дронів і роботизованих систем можуть стати реальним мостом між Україною та НАТО.

    Ще один адресат анкарського саміту — Москва. Росія продовжує робити ставку на виснаження України та Заходу, сподіваючись, що час працює на Кремль. Саме тому союзники намагаються сформувати протилежний сигнал: підтримка Києва не зникає, фінансування переходить у багаторічний формат, а Європа й Канада готові брати на себе більше відповідальності навіть за умов зміни американської політики.

    Турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган перед самітом заявив, що Альянс має наголосити на єдності та стійкості. Для Анкари ця зустріч також важлива як майданчик для демонстрації власної ролі в європейській безпеці, оборонній промисловості та дипломатії навколо війни в Україні.

    Отже, для України саміт НАТО в Анкарі може принести кілька практичних результатів: нові внески в PURL, політичне закріплення багатомільярдної військової підтримки, сигнали щодо антибалістичної оборони, оборонні контракти та нові формати спільного виробництва. Але головний тест — чи будуть ці рішення швидкими. Бо для Києва важлива не лише сила формулювань у декларації, а кількість ракет, які встигнуть стати на захист українського неба до наступних масованих ударів РФ.

  • Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може заблокувати подальше погодження фінансової та військової допомоги Україні на майбутньому саміті НАТО, який має відбутися в Анкарі 7–8 липня. Про це повідомляє Aktuality із посиланням на слова словацького прем’єра, озвучені ним під час публічних коментарів щодо позиції Братислави в межах Альянсу.

    Фіцо виступив із різкою критикою планів НАТО щодо подальшого розширення підтримки України, наголосивши, що Словаччина не готова брати участь у нових військових або фінансових зобов’язаннях, пов’язаних із війною. За його словами, уряд країни планує сформувати чіткі інструкції для делегації перед поїздкою на саміт, аби вона не мала мандата на ухвалення рішень, які передбачають участь Словаччини у нових оборонних програмах допомоги Києву.

    Політик також заявив, що наступного тижня у Словаччині відбудеться зустріч на найвищому конституційному рівні за участю міністра оборони Роберта Каліняка, де буде визначена остаточна позиція держави. Фіцо наголосив, що Братислава прагне уникнути будь-яких рішень, які можуть бути розцінені як пряме фінансування військових дій.

    Водночас словацький прем’єр у своїх висловлюваннях попередив про потенційні ризики ескалації конфлікту, заявивши, що розширення військової підтримки України може, на його думку, підвищувати небезпеку для Європи. Він згадав сценарії можливих інцидентів із використанням безпілотників або ударів по цивільних об’єктах, які, як він вважає, можуть мати непередбачувані наслідки для безпеки регіону.

    Попри це, Фіцо підкреслив, що Словаччина не може впливати на рішення інших держав-членів НАТО, які продовжують підтримувати Україну, і визнав, що позиції всередині Альянсу залишаються різними. Він зазначив, що деякі країни і надалі виступають за активну військову допомогу Києву, зокрема через фінансування оборонних програм і постачання озброєння.

    Майбутній саміт НАТО, за попередніми даними, має стати ключовим майданчиком для узгодження подальшої стратегії Альянсу щодо України. Очікується, що союзники підтвердять довгострокову підтримку Києва, а також можуть оголосити нові пакети фінансування оборонної промисловості, розширення виробництва озброєнь та посилення систем протиповітряної оборони.

    Крім того, у проєкті підсумкової декларації НАТО Росія традиційно розглядається як довгострокова загроза безпеці євроатлантичного простору. Окремо планується обговорення інвестицій у сучасні системи озброєнь, включно з безпілотними технологіями та ракетами великої дальності.

    Позиція Роберта Фіцо щодо України залишається однією з найбільш критичних серед лідерів країн ЄС. Раніше він неодноразово заявляв, що військового вирішення війни не існує, а єдиним шляхом, на його думку, мають бути переговори. Також він закликав до активізації дипломатичних зусиль у межах Європейського Союзу та виступав проти подальшого збільшення військових витрат, пов’язаних із підтримкою Києва.

    Таким чином, заява словацького прем’єра може стати одним із факторів внутрішньополітичних дискусій у межах НАТО напередодні саміту, де країни Альянсу мають узгодити подальші кроки щодо довгострокової підтримки України в умовах триваючої війни.

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    У Північноатлантичному альянсі тривають складні та напружені дискусії щодо майбутньої військової підтримки України напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися вже за шість тижнів. Головним предметом суперечок стала ініціатива генерального секретаря Альянсу Марка Рютте щодо запровадження фіксованого внеску для держав-членів на допомогу Києву у розмірі 0,25% від ВВП.

    Про це заявила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в ефірі телемарафону.

    За її словами, підтримка України офіційно увійшла до трійки ключових тем майбутнього саміту. Саме тому всередині Альянсу зараз тривають активні переговори щодо того, яким має бути механізм фінансування української оборони та як забезпечити довгострокову й стабільну допомогу Києву.

    Гетьманчук наголосила, що наразі лише сім країн НАТО вже досягли або перевищили рівень у 0,25% ВВП на військову підтримку України. Саме ці держави підтримали пропозицію Марка Рютте, однак частина союзників виступає проти жорсткого закріплення конкретних фінансових зобов’язань.

    «Є країни, які хотіли б мати більше гнучкості та не фіксувати підтримку України у вигляді конкретних цифр чи відсотків. Вони шукають альтернативний варіант», — пояснила дипломатка.

    Водночас вона підкреслила, що сама ініціатива генсека НАТО вже дала поштовх до важливої дискусії всередині Альянсу. За словами посолки, зараз головне завдання — створити механізм, який зробить допомогу Україні сталою, передбачуваною та довгостроковою.

    «Навіть якщо цифра 0,25% у нинішньому вигляді не буде підтримана всіма, ця пропозиція змусила союзників серйозно обговорювати питання системної підтримки України. Йдеться про те, щоб допомога була оцифрована та закріплена на роки вперед», — зазначила Гетьманчук.

    Дипломатка також звернула увагу на нерівномірний розподіл фінансового навантаження між союзниками. За її словами, цього року майже половину всієї задекларованої військової допомоги Україні забезпечують лише дві країни-члени НАТО. Аналогічна ситуація спостерігається і в межах програми PURL — механізму довгострокової підтримки України, де менше десяти держав фактично несуть основний фінансовий тягар.

    Саме через це питання розподілу витрат стало одним із найчутливіших у переговорах перед самітом в Анкарі.

    Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що одразу кілька великих країн НАТО — зокрема Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — заблокували пропозицію Марка Рютте щодо обов’язкового виділення 0,25% ВВП на підтримку України.

    За інформацією видання, частина держав побоюється, що закріплення конкретного відсотка може створити додатковий політичний тиск усередині країн та викликати дискусії щодо збільшення оборонних витрат на тлі економічних проблем.

    Водночас Альона Гетьманчук вважає позитивним те, що жорстке закріплення показника 0,25% наразі не підтримали остаточно, адже це могло б стати умовною «стелею» для держав, які вже зараз допомагають Україні значно більше.

    «Нам важливо не демотивувати країни, які вже виділяють понад 0,25% ВВП. Бо саме ці держави залишатимуться ключовими донорами військової допомоги для України й надалі», — пояснила вона.

    За словами посолки, саме тому Київ зацікавлений не лише у фіксованих цифрах, а й у механізмах, які дозволять союзникам нарощувати підтримку залежно від ситуації на фронті та потреб української армії.

    Саміт НАТО в Анкарі проходитиме на тлі посилення російських атак по Україні та дедалі жорсткіших дискусій у Європі щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Одним із головних очікувань Києва є не лише нові пакети військової допомоги, а й закріплення довгострокових механізмів фінансування української оборони.

    Українська сторона наполягає, що війна переходить у фазу виснаження, а тому підтримка союзників має бути системною та гарантованою, а не залежати від внутрішньополітичної ситуації в окремих країнах НАТО.

    Окрім допомоги Україні, серед головних тем саміту в Анкарі також очікуються питання збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу, посилення східного флангу НАТО, виробництва озброєння та реагування на гібридні загрози з боку Росії.

  • Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів: Джелял пояснив, що Анкара дає Києву у війні

    Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів: Джелял пояснив, що Анкара дає Києву у війні

    Туреччина залишається одним із найважливіших стратегічних партнерів України у війні проти Росії — одночасно як постачальник оборонних технологій, майданчик для потенційних переговорів і держава, яка впливає на баланс сил у Чорному морі. Про це в інтерв’ю розповів посол України в Туреччині Наріман Джелял, наголосивши, що Анкара послідовно підтримує територіальну цілісність України, допомагає у військово-технічній співпраці та готова приймати нові раунди переговорів між Києвом і Москвою, якщо для цього з’являться реальні передумови. Джелял офіційно очолив українське посольство в Туреччині у 2025 році, після звільнення з російської неволі, і серед своїх головних завдань називає перетворення Туреччини з важливого партнера на фактичного союзника України.

    Одним із ключових напрямів співпраці залишається оборонна промисловість. Джелял зазначає, що Україні є чого повчитися в Туреччини, насамперед у питанні системної державної підтримки власного виробника. За його словами, турецька оборонна галузь за останнє десятиліття пройшла шлях до значно більшої самодостатності через обмежений доступ до західних технологій і політичні розбіжності з партнерами. Саме тому Анкара зробила ставку на власне виробництво безпілотників, систем протиповітряної оборони, кораблів і бронетехніки. Для України цей досвід особливо важливий, адже Київ також прагне нарощувати власне виробництво озброєнь і поступово зменшувати залежність від зовнішніх поставок.

    Важливою частиною українсько-турецької співпраці є авіаційні двигуни. За словами Джеляла, турецькі проєкти Bayraktar Kızılelma, Akıncı та перспективний винищувач Kaan пов’язані з українськими двигунами, які Туреччина оцінює високо. Це відкриває для України великий ринок, адже турецькі оборонні компанії активно працюють не лише на внутрішній ринок, а й на експорт, зокрема з країнами Азії, Африки та Близького Сходу. Посол не розкрив фінансових деталей таких контрактів, назвавши їх чутливою комерційною інформацією, однак підкреслив, що співпраця з Baykar та іншими турецькими виробниками значно ширша, ніж те, про що можна говорити публічно.

    Окремий напрям — будівництво корветів для українських Військово-морських сил. Перший корвет класу Ada “Гетьман Іван Мазепа” був спущений на воду в Туреччині у 2022 році, другий — “Гетьман Іван Виговський” — у 2024 році. Турецька компанія STM раніше повідомляла, що “Гетьман Іван Виговський” має вийти в море у 2026 році, а передача ВМС України очікується у першому кварталі 2027 року. За словами Джеляла, нині кораблі залишаються в турецьких територіальних водах із міркувань безпеки: Україна не хоче наражати їх на ризик російських ракетних ударів, а Туреччина зберігає можливість обґрунтовано не пропускати російські військові кораблі через протоки до Чорного моря.

    Не менш важливим є дипломатичний вимір. Туреччина вже неодноразово пропонувала свій майданчик для переговорів між Україною та Росією. У березні 2026 року глава МЗС Туреччини Хакан Фідан повідомляв російському колезі Сергію Лаврову про готовність Анкари прийняти наступний раунд переговорів, а у квітні президент Реджеп Таїп Ердоган знову підтвердив готовність Туреччини організувати мирні переговори, зокрема на рівні лідерів. Джелял наголошує, що Україна готова до зустрічей майже на будь-якому майданчику, окрім Росії, Білорусі та, ймовірно, Китаю, тоді як Москва постійно висуває нові умови й фактично гальмує процес.

    За словами посла, на початку 2026 року сторони були близькі до нового переговорного формату в Туреччині, але ситуація на Близькому Сході, зокрема конфлікт навколо Ірану, відсунула цей процес на паузу. Джелял вважає, що Анкара залишається найзручнішим майданчиком для переговорів, оскільки підтримує робочі контакти і з Україною, і з Росією, а також може гарантувати безпекові умови для учасників. Водночас він підкреслює, що справедливий мир не може означати визнання окупованих територій російськими або відведення українських військ із територій, які контролює Україна. Київ, за його словами, може обговорювати припинення атак у повітрі та на морі, зупинку на поточній лінії фронту і міжнародний моніторинг, але не капітуляційні умови Кремля.

    У Чорному морі позиція Туреччини складніша, але не ворожа Україні. Джелял визнає, що Анкара занепокоєна ударами по підсанкційних суднах російського тіньового флоту, особливо коли атаки відбуваються поблизу турецьких берегів або торговельних маршрутів. Причина — ризики для судноплавства, страхових тарифів, енергетичної безпеки й торгівлі в Чорному морі. Водночас, за словами посла, турецька сторона розуміє право України на самозахист і не заперечує, що судна, які працюють на російську воєнну економіку, можуть бути законними цілями. Туреччина просить діяти обережно, особливо в її економічній зоні, але не ставить під сумнів сам принцип української оборони.

    Джелял також наголосив, що Туреччина залишається послідовною у питанні територіальної цілісності України. З 2014 року Анкара не визнає окупацію Криму та підтримує принцип непорушності кордонів. Саме тому, на думку посла, Туреччина бачить завершення війни в межах міжнародного права, навіть якщо публічно, як медіатор, намагається зберігати збалансовану риторику. Ця позиція особливо важлива для України, адже Туреччина одночасно має економічні зв’язки з Росією, залежить від російських енергоресурсів, але при цьому продовжує оборонну співпрацю з Києвом і підтримує український суверенітет.

    Окремо посол згадав про завод Baykar у Київській області. За його словами, проєкт фактично стримується безпековою ситуацією, насамперед загрозою російських ракетних ударів. Україна вже має значний досвід захисту від дронів, але досі потребує достатньої кількості систем протиракетної оборони для захисту важливих промислових об’єктів. Щойно безпекові умови дозволять, проєкти такого рівня можна буде повноцінно запускати.

    У підсумку інтерв’ю Джеляла показує, що українсько-турецькі відносини стають дедалі глибшими й практичнішими. Це вже не лише “байрактари” чи дипломатичні жести, а широка система співпраці: двигуни, корвети, оборонні технології, розмінування, навчання військових, переговорні майданчики, Чорне море, енергетика, торгівля і робота з країнами Глобального Півдня. Туреччина не завжди діє так, як хотілося б Україні, бо зберігає власний баланс між Києвом, Москвою і Заходом. Але саме Анкара сьогодні залишається одним із небагатьох гравців, здатних одночасно говорити з усіма сторонами, допомагати Україні військово й дипломатично та підтримувати принцип, без якого справедливий мир неможливий: кордони України не можуть бути предметом торгу.

    Джерело: інтерв’ю посла України в Туреччині Нарімана Джеляла для видання «Апостроф» Читати повністю