Golosnovinua.com

Позначка: аптеки

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    В аптечних мережах України виникли тимчасові перебої з наявністю окремих найменувань лікарських засобів міжнародного фармацевтичного концерну Bayer. Зникнення деяких популярних медикаментів викликало занепокоєння серед споживачів, проте офіційне представництво компанії-виробника запевнило, що ситуація має виключно технічний та тимчасовий характер. Компанія категорично спростувала чутки про ймовірний вихід із ринку або довгострокове припинення діяльності в Україні, підтвердивши незмінність своїх зобов’язань перед українськими пацієнтами та системою охорони здоров’я.

    Головним чинником, що спричинив ситуативний дефіцит, стали масштабні збої у функціонуванні складських і транспортних ланцюгів. Зокрема, на ритмічність дистрибуції суттєво вплинули регулярні російські удари по критичній, енергетичній і складській інфраструктурі, які неодноразово зачіпали логістичні потужності фармацевтичного сектору. Ускладнення внутрішньої логістики, пошкодження окремих перевантажувальних хабів та вимушена перебудова маршрутів транспортування призвели до того, що чергові партії продукції не змогли потрапити до кінцевого споживача у звичні календарні строки.

    Попри виклики воєнного стану, представники фармацевтичного гіганта повідомили, що необхідні обсяги дефіцитних препаратів уже завезені та перебувають на території України. Наразі продукція проходить обов’язкові стандартні регуляторні процедури: лабораторний контроль якості, верифікацію сертифікатів відповідності та митно-податкове оформлення, що вимагається чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів. Очікується, що після передачі перевірених партій у розпорядження оптових дистриб’юторів надходження препаратів на аптечні полиці поступово нормалізується впродовж другої половини жовтня.

    Нинішній інцидент вкотре висвітлює загальну вразливість українського ринку медикаментів в умовах системних військових ризиків. Фармацевтична безпека безпосередньо залежить від стійкості ланцюгів постачання імпортних препаратів, стабільності електроживлення для забезпечення «холодового ланцюга» зберігання чутливих вакцин і ліків, а також швидкості роботи органів державного контролю якості. Попри виклики війни, збереження прямої присутності провідних міжнародних корпорацій та оперативна адаптація логістики залишаються ключовими факторами, що запобігають системним кризам у забезпеченні населення життєво необхідними терапевтичними засобами.

  • Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    В Україні наразі немає системного дефіциту лікарських засобів, попри серію російських ударів по фармацевтичних складах, виробничих і логістичних об’єктах. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що поставки на ринок продовжуються, а проблеми з окремими препаратами вдалося частково вирішити за рахунок додаткових партій та перебудови логістики.

    У серпні та вересні в окремих регіонах українці справді стикалися з труднощами під час пошуку деяких препаратів. Насамперед йшлося про ліки з діючою речовиною левотироксин натрію, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин». Після надходження нових партій ситуація стабілізувалася.

    У МОЗ пояснюють, що на доступність препаратів зараз впливають одразу кілька чинників: пошкодження складської інфраструктури, зміни логістичних маршрутів, нерівномірне надходження імпортних препаратів та періодичне зростання попиту.

    Водночас система постачання залишається працездатною завдяки кільком каналам поставок, роботі українських та іноземних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж. У разі пошкодження одного логістичного вузла компанії можуть перенаправляти потоки продукції через інші майданчики.

    Ще наприкінці серпня уряд спростив умови зберігання ліків під час воєнного стану. Фармкомпаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти запаси між різними локаціями. Це має зменшити ризик одночасної втрати значної кількості препаратів під час удару по одному великому складу.

    Питання стало особливо актуальним після нових атак на фармацевтичну інфраструктуру. 3 жовтня під Києвом російська атака пошкодила склади одного з великих фармацевтичних дистриб’юторів — компанії «Вента». Про це раніше писала «Ненька інфо». Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками — Ненька інфо

    Крім того, у вересні серйозних пошкоджень зазнав великий фармацевтичний складський комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а в червні під удар потрапило підприємство фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві.

    Попри це, у МОЗ наголошують: ліки продовжують надходити до аптек, а державні структури разом із Держлікслужбою стежать за запасами та можливістю їх оперативного поповнення.

    Разом із тим у міністерстві не виключають локальних і тимчасових перебоїв у майбутньому. Російські обстріли тривають, тому ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, препарату та стану логістики.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про загальний тиск на фармацевтичний ринок через удари по медичній інфраструктурі та подорожчання логістики. Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки — Ненька інфо

    Отже, станом на 5 жовтня масового дефіциту ліків в Україні немає, але ризик локальних перебоїв залишається через подальші атаки на склади, виробництво та логістичну інфраструктуру.

     

  • Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки та як ворожий терор нищить медичні хаби

    Український фармацевтичний ринок опинився під колосальним фінансовим та логістичним тиском, який неминуче призведе до поступового зростання вартості життєво необхідних медикаментів в аптечних мережах по всій країні. На формування кінцевих цін одночасно впливає одразу кілька вкрай несприятливих чинників: нестійкість курсів долара та євро, регулярне підвищення вартості пального, вимушена перебудова складних міжнародних транспортних маршрутів і, насамперед, цілеспрямований ракетно-дроновий терор держави-агресора проти складської та виробничої інфраструктури. Насамперед цінові коливання зачеплять імпортні лікарські засоби, оскільки їхня вартість безпосередньо залежить від витрат на валютну закупівлю за кордоном, транскордонну доставку та процедури обов’язкового митного контролю. Попри намагання дистриб’юторів стримувати стрибок роздрібної вартості за рахунок внутрішніх ресурсів, подорожчання вже поступово втілюється на практиці й надалі лише посилюватиметься.

    Особливо драматичним випробуванням для стабільності галузі стала масштабна серія ворожих атак, спрямованих на винищення стратегічних запасів медикаментів. Протягом останнього місяця прямих руйнівних ударів зазнали ключові логістичні комплекси та підприємства провідних дистриб’юторів, серед яких бази компаній «Біокон», «Оптіма-Фарм», Teva, Universal Logistic, мережі «Аптека Доброго Дня», а також виробничий завод фармакологічного гіганта «Дарниця» в Києві. Найбільших катастрофічних збитків зазнав спеціалізований хаб «Біокон» у Київській області: на площі майже сорок п’ять тисяч квадратних метрів було знищено препаратів та виробів медичного призначення на колосальну суму понад п’ятнадцять мільярдів гривень. Подібне варварське знищення складів раніше неодноразово фіксувалося і в Дніпрі, де ворожі прильоти ліквідували майно дистриб’ютора «БаДМ» на п’ять мільярдів гривень та центральний склад мережі «Мед-Сервіс». Відновлення таких колосальних втрат вимагає тривалого часу – від повторного ввезення сировини чи препаратів до багаторівневого лабораторного контролю якості.

    Попри значні матеріальні збитки та тимчасові локальні труднощі з окремими імпортними найменуваннями для лікування хронічних недуг, фахівці не прогнозують виникнення тотального медикаментозного колапсу чи дефіциту. Вітчизняні фармацевтичні компанії демонструють високий рівень адаптивності та продовжують нарощувати обсяги випуску якісних взаємозамінних аналогів, здатних повністю покрити нагальні потреби лікарень і цивільного населення. Саме розвинене власне виробництво та наявність вітчизняних генериків стають головним запобіжником проти зникнення ліків із полиць в умовах щоденної воєнної загрози. Водночас поєднання високих логістичних витрат та необхідності компенсації понесених мільярдних руйнувань диктуватиме нові цінові реалії, змушуючи пацієнтів дедалі частіше віддавати перевагу доступній вітчизняній продукції.

  • Генпрокуратура викрила масштабну тіньову схему аптек

    Генпрокуратура викрила масштабну тіньову схему аптек

    Генеральна прокуратура України припинила масштабну схему виведення коштів у тінь, у яку були залучені низка аптечних мереж по всій країні. За даними слідства, у 2022–2025 роках близько 10 мереж, що об’єднували 183 підприємства, нібито оплачували фіктивні послуги з дезінфекції приміщень та обробки від гризунів ультразвуком.

    Сума коштів, яка виводилася поза облік, перевищує 2 млрд гривень. Операції оформлювалися через фіктивні ліцензійні договори та роялті, що нібито сплачувалися за патенти на дезінфекційні методики, які фактично не застосовувалися.

    За версією слідства, організатор схеми створив іноземне представництво в Україні, підробляв акти надання послуг та залучив до оборудки директорів і головних бухгалтерів підконтрольних структур.

    Наразі організатору повідомлено про підозру у службовому підробленні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Директору та головному бухгалтеру підконтрольних компаній також оголошено підозри за службове підроблення. Тривають слідчі дії, податкові перевірки та арешти рахунків і активів.

    За інформацією ЗМІ, фігурантом справи може бути компанія фармацевтичної групи TOB “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко, а часткою бізнесу володіє Тимур Міндіч.

  • У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    У Києві готують нові правила щодо тварин у публічних закладах

    До Київської міської ради подали проєкт рішення, який може кардинально змінити правила відвідування закладів із домашніми тваринами. Документ передбачає, що власники бізнесів — магазинів, аптек, кафе та сервісних установ — зможуть самі визначати, чи дозволяти відвідування з собаками або кішками та за якими правилами.

    Ініціативу представила депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. За її словами, проєкт розроблено у співпраці з благодійною організацією UAnimals, яка системно займається захистом прав тварин і виступає за адаптацію міського простору до потреб власників домашніх улюбленців.

    Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

    Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

    Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

    Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

    Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

    Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Українська фармацевтична компанія “Дарниця” опинилася у глибокій кризі. Протягом 2025 року підприємство двічі зупиняло виробництво — на три тижні у березні та на шість тижнів у червні–серпні. Після цього компанія втратила близько половини продажів і була змушена скоротити понад 1000 співробітників. Про це повідомляє “Комерсант Український” із посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За словами експерта, у червні 2025 року продажі “Дарниці” зменшилися на 30% порівняно з попереднім роком, а до серпня падіння сягнуло 50%. Внаслідок цього фармкомпанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Основною причиною кризи називають гострий конфлікт між виробниками ліків і найбільшими аптечними мережами. За даними Амеліна, нинішнє протистояння — це боротьба між “Дарницею”, яка ще донедавна була другим за величиною виробником фармпродукції, та п’ятьма ключовими мережами аптек, на які припадає близько 70% українського ринку.

    Проблеми почалися наприкінці 2024 року, коли “Дарниця” підвищила ціни на свої препарати на 120%. Це викликало різке невдоволення аптечних мереж, особливо після того, як президент Володимир Зеленський 12 лютого 2025 року ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи для забезпечення доступності ліків. Документ передбачав зниження цін на топ-100 найпопулярніших препаратів на 30% і заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

    Як наслідок, з 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції “Дарниці”. Це стало додатковим ударом по компанії, яка й без того втратила частину ринку через скорочення виробництва та падіння попиту.

    Економісти попереджають, що ситуація навколо “Дарниці” може мати серйозні наслідки для всього фармацевтичного сектору країни, зокрема вплинути на доступність вітчизняних ліків для населення.

  • Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Від 1 липня 2025 року в Україні набули чинності нові правила, згідно з якими усі аптеки зобов’язані брати участь у державній програмі “Доступні ліки”. Відтепер пацієнти можуть отримати необхідні препарати за електронним рецептом безоплатно або з частковою доплатою в будь-якій аптеці — незалежно від її формату чи мережевої приналежності.

    Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Згідно з новими вимогами, кожна аптека повинна укласти договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та забезпечити відпуск препаратів за програмою.

    Якщо ж в аптеці відмовляються видавати “Доступні ліки” або кажуть, що не мають відповідного договору, МОЗ радить звертатися на гарячі лінії:

    • Якщо аптека не має договору з НСЗУ — скаргу слід подати до МОЗ за телефоном 0 800 505 201.

    • Якщо аптека має договір, але відмовляє у відпуску ліків за е-рецептом — звертайтесь до НСЗУ за номером 16-77.

    МОЗ також готує розширення списку ліків. Уже в серпні до переліку додадуться нові діючі речовини — препарати на основі індапаміду, торасеміду, метилдопи, а також засоби для лікування анемії з двовалентним залізом і фолієвою кислотою.

    У жовтні до програми також мають включити ліки для пацієнтів з онкологією — екземестан, летрозол і тамоксифен.

    Для жителів прифронтових регіонів та віддалених сіл створено альтернативні механізми доступу до програми:

    • Мобільні аптечні пункти вже працюють у 17 областях і обслуговують понад тисячу населених пунктів. Графіки їх переміщення можна переглянути на сайті МОЗ.

    • “Укрпошта. Аптека” — проєкт, який дозволяє замовляти препарати телефоном з безкоштовною доставкою. Ініціатива працює по всій країні з жовтня 2024 року.

    МОЗ закликає українців не залишати такі випадки без уваги й захищати своє право на доступне лікування.

  • Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах.

    Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: 8% для дистриб’юторів і 35% для аптек, а також повна заборона маркетингових договорів із виробниками, які раніше компенсували витрати аптечної мережі. Ці механізми були ключовими для її виживання, особливо в малорентабельних локаціях.

    «Коли існували маркетингові угоди, аптеки могли працювати без підвищення цін для пацієнтів. Тепер вони позбавлені цього ресурсу. Відповідальність намагаються перекласти на аптекарів, хоча насправді проблема — в непродуманій політиці», — пояснює економіст Борис Кушнірук.

    Комерційні мережі вже скорочують свою присутність у регіонах. За словами керівника мережі “Подорожник” Тараса Коляди, тільки з початку березня компанія була змушена закрити дев’ять аптек і планує закриття ще п’яти. Збитковими стали саме ті точки, які працювали у віддалених населених пунктах.

    Громадські організації б’ють на сполох: у країні стрімко скорочується доступ до ліків. «Аптеки вже втрачають десятки тисяч гривень щомісяця. Усе це — прямий удар по пацієнтах», — каже Олена Прудникова з ГО “Фармрада”.

    За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, держава запровадила “ручне регулювання” без адаптації до реального стану ринку: «Такі рішення завжди обертаються дефіцитом. І це вже відбувається».

    Найбільше втрачає сільська місцевість. Тут аптека нерідко є єдиною точкою доступу до медикаментів. Її зникнення — це не лише бізнесове питання, а питання виживання. Під час війни вже припинили роботу понад 1500 аптек. За поточних умов ця цифра може зрости вдвічі.

    Експерти закликають уряд переглянути політику, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Без швидкої реакції система постачання ліків може не витримати — з усіма відповідними наслідками для здоров’я українців.