Позначка: аптеки

  • МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

    МОЗ хоче зменшити ціни на ліки, які давно не призначають

    Поки українці платять удвічі більше за антибіотики, Міністерство охорони здоров’я включає до списку ліків для обов’язкового здешевлення… клофелін і кодеїн. Препарати, які давно не використовують у медичній практиці або які прямо пов’язані з ризиком залежності, раптом з’явились серед «топ-100 життєво необхідних».

    Згідно з постановою Кабміну, з 1 березня ціни на певні ліки мали впасти на 30%. Та експерти б’ють на сполох: до переліку потрапили “Кодепсин” (опіоїдний анальгетик) та “Клофелін” (препарат з радянського минулого, відомий як “сонна крапля”).

    “Клофелін неактуальний, а кодеїн здебільшого пов’язаний із ризиком формування залежності”, – зазначив нарколог Вадим Неясов в коментарі УНН. За його словами, в цивілізованих країнах такі препарати давно обмежені в застосуванні, і точно не є пріоритетом для здешевлення.

    А нарколог-психіатр Сергій Миколайович взагалі жартує: “Вігор” у списку — це, мабуть, просто ностальгія. “Цей бальзам у 2000-х пили студенти-інтерни, бо не було грошей на алкоголь. Тепер що — повертаємося до тих часів?”

    МОЗ досі не надало публічного пояснення, чому саме ці препарати з’явилися у переліку. Більше того — представники міністерства на запит журналістів не змогли навіть згадати, хто формував цей список і за якими критеріями.

    Наразі з відомого списку таки прибрали “Вігор” після шквалу критики, однак клофелін та кодеїн залишились. Тим часом ціни на життєво необхідні антибіотики, засоби від серцево-судинних хвороб і ліки для хронічних пацієнтів — лише зростають.

    Чим пояснюється така фармацевтична політика — незрозуміло. Але експерти вважають, що мова може йти про лобіювання виробників конкретних засобів або банальну некомпетентність.

    “Замість реальної підтримки пацієнтів ми отримуємо фарс. Люди чекають зниження цін на інсуліни, антибіотики, ліки для гіпертоніків, а їм пропонують дешевший “Кодепсин” і бальзам, який уже навіть не продається в аптеках”, – зазначають лікарі.

    Попри постанову, реальні ціни впали лише на 25%, як свідчать аналітичні дані. А решта лікарських засобів, які не потрапили до “золотого списку”, продовжують дорожчати. МОЗ обіцяє “переглянути критерії”, але поки що “Клофелін” залишається в переліку препаратів, які, за логікою міністерства, “життєво необхідні українцям”.

  • Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Українців чекає чергове зниження цін на ліки – з 1 квітня вартість ще 116 препаратів впаде до 52% від початкової ціни. Загалом, як заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону, здешевшання вже торкнулося 222 найменувань, а середня знижка становить близько 17%. Проте, разом із оптимістичними заявами, фармринок опинився в центрі гучного конфлікту: аптеки саботують нові ціни, а постанову уряду критикують пацієнтські організації та юристи.

    За словами Ляшка, ще з 1 березня в Україні на 30% знизилися ціни на топ-100 ліків українського виробництва, які найбільше купують у аптеках. Але це був лише початок: упродовж березня подешевшали ще 104 препарати, і тепер, з 1 квітня, процес продовжиться – до списку додадуться ще 116 лікарських засобів. Таким чином, загалом мова йде вже про 222 препарати.

    За словами міністра, зниження цін варіюється від 52% до 5%. І хоча 5% здаються мізером, у випадку з дороговартісними препаратами навіть така знижка суттєва.

    «Середня знижка – 17%. Це вже хороший показник, який дозволяє зробити ліки доступнішими для населення», – підкреслив Ляшко.

    Оптимістичну риторику МОЗ псує статистика Держпродспоживслужби: за березень вона отримала 1156 скарг на аптеки, які не знизили ціни відповідно до нових правил. Порушників вже оштрафували на понад 213 тисяч гривень.

    Очевидно, що частина аптечних мереж або свідомо ігнорує постанову уряду, або намагається маніпулювати новими умовами, зберігаючи старі ціни. «На жаль, є і недоброякісні аптечні мережі», – визнає Ляшко.

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Кабмін ухвалив скандальну постанову №168, яка запровадила нову систему регулювання цін на лікарські засоби. Зокрема:

    • обмежені націнки на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки на всі лікарські засоби;

    • заборонено укладати маркетингові угоди між аптеками та виробниками;

    • скасовано механізми знижок, соціальних програм і навчань для фармацевтів, які фінансувалися з боку фармкомпаній.

    Мета – зробити ліки дешевшими та доступнішими для українців. Але у цій історії не все так просто.

    Пацієнтські організації та учасники ринку попереджають: надмірне втручання держави може мати зворотний ефект. Уже зараз в аптеках дедалі частіше говорять про ризики дефіциту препаратів, особливо в невеликих містах та селах. Мовляв, рітейл не витримає такого регулювання без компенсацій і змушений буде закривати точки.

    Більше того, як з’ясувалося, постанова №168, яка змінила правила гри на ринку, взагалі не проходила обов’язкову експертизу Державної регуляторної служби. Там наголосили: це є прямим порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

    Таким чином, уряд запустив масштабну реформу ринку без дотримання усіх законних процедур – і це вже підриває її легітимність.

    МОЗ обіцяє продовжувати боротьбу за справедливі ціни, а Держпродспоживслужба – ще активніше перевіряти аптеки. Проте ринок вже починає тріщати: аптечні мережі незадоволені, фармвиробники втратили частину механізмів впливу, а пацієнти все частіше чують у відповідь на запит про ліки: «Немає в наявності».

    Справжній ефект реформи, як і її можливі наслідки, українці відчують уже найближчими місяцями. Поки ж залишається слідкувати за тим, як уряд нав’язує аптекам «дешеву» гру – і як далеко він готовий піти, аби довести свою правоту.

  • Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    З 1 березня в Україні почало діяти рішення РНБО про зниження цін на 30% на найпопулярніші лікарські засоби. Проте реальне зменшення вартості виявилося маніпуляцією, адже напередодні ухвалення цього рішення ціни на медикаменти різко зросли.

    У січні 2025 року ліки подорожчали до пікових значень, а вже в березні, після зниження, повернулися до рівня, який спостерігався ще влітку 2024-го. Таким чином, фармацевтичний ринок створив ілюзію зниження, тоді як українці змушені були протягом кількох місяців купувати медикаменти за завищеними цінами.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що середньозважена роздрібна вартість ліків з ТОП-100 знизилася на 25%, хоча РНБО анонсувала зменшення на 30%. Причина – у деяких немережевих аптеках залишалися запаси препаратів за старими цінами.

    У публікації МОЗ наведено приклади нових цін, які нібито демонструють суттєве здешевлення. Але при ретельному аналізі стає очевидно, що це не так.

    Приклади маніпуляцій з цінами:

    • Валідол-Дарниця (10 таблеток). У травні 2024 року коштував 19,66 грн, у січні 2025-го ціна піднялася до 24,5 грн, а після «зниження» повернулася до 19,66 грн.

    • Корвалол-Дарниця (25 мл). Улітку 2024-го коштував дешевше, ніж після березневого «зниження».

    • Фармадол (таблетки №50). У квітні 2024 року ціна була на рівні 166 грн, у січні 2025-го підскочила до понад 200 грн, а потім «знизилася» до 166 грн.

    • Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10). У січні 2025-го ціна перевищила 300 грн, а після зниження становить 231 грн, що все одно більше, ніж у червні 2024-го.

    Єдиний препарат, який дійсно подешевшав – Тівортін розчин. Його вартість знизилася з 215 грн до 200 грн.

    Ціни на ліки формують виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Виробники пояснюють зростання вартості збільшенням витрат на логістику, сировину та енергетичні ресурси. Проте аптечні мережі нагадують, що 71,8% ціни формують саме виробники, тоді як аптеки можуть впливати лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%.

    Голова асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій пояснив, що курс валют, енергетична криза та витрати на логістику впливають на кінцеву ціну медикаментів.

    МОЗ та Держпродспоживслужба запевняють, що спостерігається тенденція до поступового зниження цін на ліки. Однак вони не звернули уваги на те, що перед ухваленням рішення про здешевлення фармринок завищив ціни на медикаменти, змусивши українців переплачувати протягом кількох місяців.

    Контроль за цінами передали Держпродспоживслужбі, яка не побачила в цій ситуації жодних порушень. Водночас громадяни подали 567 скарг на завищені ціни, зокрема з Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей.

    Замість реального здешевлення медикаментів українці отримали схему, яка дозволила фармацевтичному бізнесу тимчасово збільшити прибутки за рахунок штучного підвищення цін напередодні “зниження”.

  • Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    З 1 березня в Україні офіційно запрацювали нові правила регулювання фармацевтичного ринку, які мали б знизити вартість низки медичних препаратів майже на 30%. Однак на практиці це не принесло суттєвого полегшення для гаманців українців. Виробники продовжують контролювати ринок, а аптеки, опинившись у складній ситуації, змушені шукати способи виживання.

    За даними експертів, за останні три роки ціни на ліки в Україні зросли на 120%, і перед березневим “зниженням” виробники заздалегідь підняли вартість препаратів на 30%. Найбільше подорожчання відбулося в січні 2025 року. Попри ці факти, президент Асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій заперечує такі цифри, називаючи їх “неправдою”, хоча конкретних контраргументів не надає.

    Аналітичні дані свідчать, що 71,8% вартості медикаментів формують саме виробники. Аптеки впливають лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%. Українські аптеки мають найнижчу торгову націнку у Європі – 14-15%. Водночас націнка виробників залишається неконтрольованою і може сягати 85%.

    Багрій уникає обговорення цих даних і натомість звинувачує в подорожчанні так звані “маркетингові договори” між аптеками та виробниками. Відповідно до нового регулювання ці угоди заборонені. Виробники зекономили близько 25% коштів, які раніше йшли на маркетингові відрахування, але ціни на більшість препаратів залишилися високими.

    Зниження цін торкнулося лише 100 препаратів, відібраних не за запитами лікарів чи пацієнтів, а за пропозиціями самих виробників. У цьому списку, наприклад, опинилися сім видів “аскорбінки” з різними смаками, але не критично важливі препарати.

    При цьому ціни на інші ліки, які не увійшли до списку, навпаки – зросли. Таким чином, загальний ефект від регулювання виявився нульовим: “здешевлення” повернуло вартість ліків лише до рівня кінця 2024 року. Наприклад, препарат від тиску “Тонорма” подорожчав утричі за три роки, а зараз просто повернувся до ціни початку 2024-го.

    Ринок готується до повного реферування цін, яке передбачене законопроєктом №11493, підписаним президентом. Однак це може призвести до скорочення асортименту, особливо серед міжнародних виробників. В Європейській Бізнес Асоціації вже застерігають, що це негативно вплине на інвесторів у сфері охорони здоров’я України.

  • Скільки коштуватимуть ліки в Україні з 1 березня

    Скільки коштуватимуть ліки в Україні з 1 березня

    З 1 березня 2025 року в Україні вступають у силу нові правила регулювання цін на ліки, зокрема, обмеження націнки до 8%. Згідно з нововведеннями, найбільше це торкнеться 100 найбільш популярних ліків українського виробництва, ціна на які повинна знизитися на 30%, а інші препарати подешевшають на 20%. Однак багато експертів висловлюють занепокоєння, що ці зміни можуть призвести до значних наслідків для фармацевтичного ринку.

    Зокрема, у працівників аптек є побоювання, що введення таких обмежень на націнки може призвести до закриття деяких аптечних мереж, особливо в невеликих населених пунктах. Економічний експерт Борис Кушнірук підкреслив, що адміністративне регулювання цін за допомогою обмежень надбавок може призвести до зникнення деяких видів ліків з аптек, а також до монополізації ринку, що, в свою чергу, може зробити ціни на ліки ще вищими.

    Громадська спілка “Аптечна професійна асоціація України” попереджає, що такі заходи можуть призвести до скорочення асортименту ліків в аптеках, а також до дефіциту деяких препаратів. Водночас, це може створити умови для розвитку нелегального обігу медичних препаратів.

    Ці зміни були внесені у законопроєкт №11493, який було ухвалено Верховною Радою. Європейська Бізнес Асоціація та Американська торговельна палата висловили занепокоєння щодо впливу цього законопроєкту на здоров’я пацієнтів та інвестиційну привабливість українського фармацевтичного сектору.

  • Аптеки в Україні зобов’яжуть мати дешеві ліки

    Аптеки в Україні зобов’яжуть мати дешеві ліки

    Український уряд ініціює новий підхід до забезпечення доступності ліків для населення. Відповідно до планів Міністерства охорони здоров’я, аптеки будуть зобов’язані тримати в наявності найдешевші лікарські засоби з найпоширенішими діючими речовинами. Ініціативу презентує міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на засіданні профільного парламентського комітету 24 січня.

    Міністр Ляшко підкреслив, що аптеки вже мають обов’язок пропонувати покупцям найдешевші препарати. Однак тепер планується додатково зобов’язати аптеки забезпечити постійну наявність таких препаратів на полицях.

    Ключовий механізм — проведення загальнонаціональних торгів через систему “Прозоро-маркет”, де буде визначено найдешевші варіанти ліків із певною діючою речовиною. За словами Ляшка, дистриб’ютори та аптеки будуть зобов’язані забезпечити наявність цих препаратів.

    “Ми порівняли ціни на діючі речовини та найдешевші зареєстровані ліки – різниця в рази. Тому зобов’яжемо, щоб такі засоби були в кожній аптеці. Це забезпечить їх доступність для всіх верств населення”, – зазначив Ляшко.

    Міністр також нагадав про програму “Зимова підтримка”, яка діє для мешканців віддалених сіл та прифронтових регіонів. Вона дозволяє замовляти ліки через Укрпошту за електронним рецептом.

    Замовити можна:

    • безрецептурні препарати (понад 10 000 найменувань);
    • медикаменти за державною програмою “Доступні ліки” (безкоштовно або з мінімальною доплатою).

    Однак, за програмою не можна замовити:

    • інсуліни;
    • психотропні та наркотичні препарати;
    • сильнодійні отруйні засоби;
    • медичні імунобіологічні засоби.

    Що зміниться для споживачів?

    1. Зниження цін на ліки: Постійна наявність найдешевших препаратів допоможе уникнути ситуацій, коли споживачі змушені купувати дорожчі альтернативи.
    2. Прозорість цін: Проведення торгів через “Прозоро-маркет” гарантує конкурентність і формування найнижчих цін.
    3. Рівний доступ до ліків: Віддалені регіони матимуть кращий доступ до базових медикаментів завдяки програмі доставки через пошту.

    Ця ініціатива спрямована на розв’язання однієї з ключових проблем української медицини — недоступності дешевих і ефективних ліків. У разі ухвалення, вона зможе значно полегшити життя мільйонам громадян, особливо в умовах складної економічної ситуації.