Golosnovinua.com

Позначка: атака на Київ

  • Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    У Києві зросла кількість жертв масованої російської атаки, яку РФ здійснила в ніч проти 6 липня. Станом на ранок 7 липня підтверджено загибель 19 людей, ще 58 осіб постраждали, серед них — семеро дітей. У Дарницькому районі столиці пошуково-рятувальні роботи вже завершені, тоді як у Подільському районі рятувальники продовжують розбирати завали.

    За даними ДСНС, у Дарницькому районі внаслідок російського удару загинули 11 людей. Рятувальники всю ніч працювали на місці зруйнованого житлового будинку, розбираючи конструкції вручну та за допомогою спецтехніки. Загалом там розібрали та вивезли близько 300 кубометрів будівельних конструкцій і сміття.

    У Подільському районі, за інформацією рятувальників, загинули 8 людей. Пошуково-рятувальна операція там ще триває, тому кількість жертв може змінюватися. Саме Подільський і Дарницький райони стали найважчими локаціями після нічного удару РФ по столиці.

    Росія атакувала Київ у ніч проти 6 липня ракетами та ударними безпілотниками. Влучання і падіння уламків зафіксували в кількох районах міста. Найбільше постраждали житлові будинки, де вибухові хвилі руйнували квартири, вибивали вікна, пошкоджували перекриття й спричиняли пожежі.

    У столиці 7 липня оголошено День жалоби. На комунальних будівлях приспущені прапори, розважальні заходи скасовані. Президент Володимир Зеленський після атаки закликав партнерів не зволікати з постачанням систем ППО та ракет до них, наголосивши, що саме захист від балістики залишається критично важливим для збереження життів українців.

    Рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та психологи продовжують працювати на місцях ударів. У Подільському районі розбір завалів триває, а мешканців закликають не наближатися до пошкоджених будівель і виконувати вказівки екстрених служб.

  • Рятувальники дістали ще два тіла: число жертв удару по Києву зросло до 15

    Рятувальники дістали ще два тіла: число жертв удару по Києву зросло до 15

    Кількість загиблих унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ продовжує зростати. Станом на вечір 6 липня рятувальники деблокували з-під завалів ще одне тіло у Подільському районі столиці. Загалом від російського удару вже загинули 15 людей, ще 56 осіб отримали поранення, серед них семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває одразу на двох найбільш постраждалих локаціях.

    Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією відомства, рятувальники виявили ще одного загиблого під час розбору завалів житлового будинку у Подільському районі. Саме цей район став одним із головних епіцентрів російського удару, де ракета частково зруйнувала багатоповерхівку, поховавши під уламками мешканців будинку.

    Наразі підтверджено загибель 15 людей. Медичної допомоги потребували 56 постраждалих, серед яких семеро дітей різного віку. Частина поранених перебуває у лікарнях у тяжкому стані, тоді як іншим допомогу надали амбулаторно. Водночас рятувальники не виключають, що кількість жертв ще може зрости, адже під уламками зруйнованих будівель можуть залишатися люди.

    Пошуково-рятувальні роботи безперервно тривають за двома адресами — у Подільському та Дарницькому районах Києва. На місцях працюють співробітники ДСНС, кінологічні розрахунки, психологи, медики та важка інженерна техніка. Перед початком кожного етапу розбирання завалів оголошуються хвилини тиші, щоб рятувальники могли почути можливі сигнали людей, які залишаються під уламками.

    Масований удар по столиці Росія завдала в ніч проти 6 липня. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник, головною ціллю яких став Київ. Українські сили протиповітряної оборони змогли знищити або подавити більшість дронів і крилатих ракет, однак балістичні ракети досягли своїх цілей, завдавши масштабних руйнувань житловим кварталам столиці.

    Найбільших руйнувань зазнали Подільський та Дарницький райони. У Подільському районі частково обвалився багатоквартирний будинок, пошкоджено ще низку житлових будівель, автомобілі та іншу цивільну інфраструктуру. У Дарницькому районі ракети та уламки пошкодили кілька багатоповерхівок, спричинили масштабні пожежі та руйнування квартир. Також наслідки атаки зафіксовані в Оболонському та Голосіївському районах столиці.

    За інформацією міської влади, загалом пошкодження отримали понад два десятки об’єктів у Києві. Серед них житлові будинки, адміністративні споруди, складські приміщення, гаражі та автомобілі. Частина мешканців залишилася без житла, а комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки ударів та відновлювати критичну інфраструктуру.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що масований удар ще раз продемонстрував критичну необхідність посилення української системи протиповітряної оборони. За його словами, українські військові успішно збивали більшість повітряних цілей, однак через нестачу ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. Глава держави закликав союзників ухвалити рішення щодо прискорення постачання додаткових систем ППО та боєприпасів до них.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями у столиці 7 липня оголошено Днем жалоби. На державних і комунальних будівлях будуть приспущені прапори, а всі розважальні заходи скасовано. У Києві також продовжують працювати гуманітарні штаби, де мешканці пошкоджених будинків можуть отримати допомогу, консультації та тимчасове житло.

    Паралельно триває ліквідація наслідків удару й на Київщині. Найважча ситуація залишається у Вишневому, де після російської атаки виникла масштабна пожежа на території складських приміщень, було евакуйовано сотні мешканців через загрозу повторної детонації, а кількість загиблих у області також продовжує зростати.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві триватимуть доти, доки не буде повністю перевірено всі зруйновані будівлі. Через складність конструкцій та великий обсяг завалів пошукова операція може зайняти ще тривалий час, а офіційні дані щодо кількості загиблих і постраждалих можуть оновлюватися.

  • Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    У Києві продовжуються аварійно-рятувальні роботи після однієї з наймасштабніших російських атак останнього часу. У неділю, 6 липня, рятувальники деблокували з-під завалів житлового будинку в Подільському районі тіло ще одного загиблого чоловіка. Таким чином кількість жертв масованого удару РФ по столиці зросла до 13 осіб, ще 56 людей дістали поранення, серед них — семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, адже під руїнами можуть залишатися люди.

    Про виявлення ще одного загиблого повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, рятувальники ДСНС продовжують розбирати завали на місцях російських ударів, зокрема у Подільському районі, де було зруйновано житловий будинок.

    «Тривають розбори завалів на місцях російських ударів. Зараз у Подільському районі рятувальники деблокували тіло загиблого чоловіка», — повідомив Ткаченко.

    За оновленими даними міської влади та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок нічної атаки на Київ загинули 13 людей, ще 56 отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих — семеро дітей. Медики продовжують надавати допомогу потерпілим, а рятувальні підрозділи працюють безперервно на найбільш зруйнованих локаціях.

    Масована комбінована атака Росії на Україну відбулася в ніч проти 6 липня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українські сили протиповітряної оборони знищили або подавили 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет прорвалася до цілей.

    Основний удар припав саме на столицю. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони. У Подільському районі ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, спричинивши масштабні руйнування конструкцій. Саме тут триває одна з найскладніших пошуково-рятувальних операцій. У Дарницькому районі також було частково зруйновано житловий будинок, де рятувальникам вдалося врятувати десятки мешканців, однак є загиблі та зниклі безвісти.

    За даними ДСНС, до ліквідації наслідків атаки залучено сотні рятувальників, важку інженерну техніку, автокрани, кінологічні розрахунки та психологів. Під час проведення робіт рятувальники регулярно оголошують хвилини тиші, щоб почути можливі сигнали від людей, які можуть перебувати під уламками. Також використовується спеціальне обладнання для пошуку постраждалих під завалами.

    Окрім людських втрат, російська атака спричинила значні руйнування цивільної інфраструктури. У різних районах Києва пошкоджено понад два десятки житлових будинків, виникли пожежі у багатоповерхівках, гаражних кооперативах, складських приміщеннях та на території нежитлової забудови. У деяких будинках були заблоковані мешканці, яких довелося евакуйовувати за допомогою автодрабин та спеціальної техніки.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями влада Києва оголосила 7 липня Днем жалоби. На адміністративних будівлях буде приспущено державні прапори, а всі розважальні заходи у столиці скасовано.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи наслідки атаки, заявив, що українські сили ППО успішно збили більшість крилатих ракет і безпілотників, однак цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. За словами глави держави, причиною стала нестача ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання засобів протиповітряної оборони та боєприпасів до них.

    Паралельно ліквідація наслідків триває і на Київщині. Найскладніша ситуація склалася у Вишневому, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів було тимчасово евакуйовано понад 500 мешканців. Також пошкодження зафіксовані у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах області.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві продовжуються безперервно. Через значні руйнування конструкцій пошукові роботи потребують особливої обережності, а кількість жертв може змінюватися у міру розбору завалів. Правоохоронці закликають мешканців не наближатися до місць проведення аварійно-рятувальних робіт і дотримуватися вказівок екстрених служб.

    Джерела: мер столиці Віталій Кличко, голова КМВА Тимур Ткаченко в соцмережах, ДСНС

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.

  • Мали готуватися до весілля — натомість їх убив російський дрон: трагедія родини з Харківського масиву

    Мали готуватися до весілля — натомість їх убив російський дрон: трагедія родини з Харківського масиву

    Під час масованої російської ракетно-дронової атаки по Києву в ніч на 2 липня загинула ціла родина з приватного будинку на Харківському масиві. Серед 30 жертв російського удару — 23-річний Микита, його мати Тетяна, 15-річна сестра Софія, батько родини та наречена хлопця. До весілля молодої пари залишалися лічені дні.

    Про трагедію розповіла знайома родини, громадська діячка Алла Мельничук. За її словами, сім’я жила у власному будинку в приватному секторі, де колись гралися їхні діти. Вона знала родину багато років — ще з часу, коли її син і Микита ходили до однієї ясельної групи в дитсадку.

    Мельничук згадує, що Микита ще в дитинстві пережив важке випробування. Коли хлопчику було близько трьох років, у нього раптово піднялася температура, а вже за кілька днів лікарі діагностували вроджену пухлину в легенях. Стан дитини стрімко погіршувався, він пережив кому, однак завдяки зусиллям близьких, волонтерів і небайдужих людей вдалося терміново оформити документи, організувати лікування за кордоном і зібрати сотні тисяч євро. Після більш ніж року лікування хлопчик повернувся додому здоровим.

    Саме цей досвід, за словами знайомої родини, згодом вплинув на його мрію. Микита закінчив медичний коледж і хотів стати лікарем, щоб допомагати людям, бо сам колись пройшов через страшну хворобу.

    Його мати Тетяна працювала перукаркою. Друзі описують її як людину з великою душею, яка завжди була готова допомогти іншим. У родині також була молодша донька Софія, якій було 15 років. Усі вони загинули після влучання російського ударного дрона в їхній будинок.

    Особливо болючою цю історію робить те, що Микита мав одружитися після 12 липня. Його наречена тієї ночі залишилася ночувати в будинку родини — і також загинула. “Вони не дожили до весілля лічені дні”, — розповіла Алла Мельничук.

    Масована атака РФ на Київ у ніч проти 2 липня стала однією з найкривавіших для столиці за останній час. За даними ДСНС, загинули 30 людей, ще 99 були поранені. Найбільше руйнувань зафіксували у Дарницькому районі: там пошкоджено дві багатоповерхівки та вісім приватних будинків. Рятувальники працювали на десятках локацій, розбираючи завали після влучань і пожеж.

    За інформацією ДСНС, атака спричинила пожежі та руйнування житлових будинків, цивільної інфраструктури й інших споруд на 40 локаціях столиці. У Дарницькому районі рятувальники продовжували пошукові роботи та розбір конструкцій на кількох місцях ураження.

    Українська влада повідомляла, що Росія застосувала під час цієї атаки майже 500 безпілотників і 74 ракети різних типів. Під ударом опинилися житлові квартали, медичні об’єкти, підприємства та інша цивільна інфраструктура. У столиці 3 липня оголосили День жалоби за загиблими.

    Офіс генерального прокурора та Служба безпеки України розпочали розслідування за фактом атаки. За даними слідства, удар був спрямований по житлових будинках і цивільній інфраструктурі, а не по військових об’єктах. Українська прокуратура кваліфікує такі дії як порушення законів та звичаїв війни.

    Ця атака знову показала, що російський терор б’є не по абстрактній “інфраструктурі”, а по конкретних людях і родинах. У випадку з Микитою та його близькими — по сім’ї, яка пережила хворобу, будувала плани, готувалася до весілля і мала майбутнє. Усе це обірвав російський “Шахед”.

  • Гігантська вирва і зруйнована дев’ятиповерхівка: що залишилося після удару РФ по Дарниці

    Гігантська вирва і зруйнована дев’ятиповерхівка: що залишилося після удару РФ по Дарниці

    На місці російського удару по житловій дев’ятиповерхівці у Дарницькому районі Києва завершили пошуково-рятувальні роботи. За даними ДСНС, з-під завалів цього будинку деблокували тіла 10 загиблих, а загалом масована атака РФ на столицю 2 липня забрала життя 30 людей. Нині на локації тривають аварійно-відновлювальні роботи, розбір небезпечних конструкцій і вивезення будівельного сміття.

    Кадри з місця удару показують масштаб руйнувань: у дворі утворилася величезна вирва, частина багатоповерхівки зруйнована, квартири розбиті вщент, фасади сусідніх будинків понівечені вибуховою хвилею. На відео видно уламки конструкцій, вибиті вікна, пошкоджені балкони та рятувальників, які працюють серед завалів.

    За попередніми повідомленнями міської влади, у Дарницькому районі сталося пряме влучання у дев’ятиповерховий житловий будинок. Унаслідок вибуху були зруйновані конструкції з першого по шостий поверхи. Саме ця локація стала однією з найтрагічніших після нічної атаки на столицю.

    Росія атакувала Київ у ніч проти 2 липня ракетами та безпілотниками. Пошкодження фіксували у всіх районах столиці: постраждали житлові будинки, станція екстреної медичної допомоги, підприємства, готель, склади та інші цивільні об’єкти. Станом на 3 липня відомо про 30 загиблих і майже 100 поранених.

    3 липня у Києві оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.

  • Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    У Києві після масованої російської ракетно-дронової атаки 2 липня зафіксували погіршення якості повітря. Мешканці столиці скаржаться на запах гару, задимлення та смог, а моніторингові сервіси показують підвищені показники забруднення як на лівому, так і на правому березі міста. На тлі наслідків пожеж фахівці радять киянам зачинити вікна, обмежити перебування на вулиці та стежити за самопочуттям.

    За даними SaveEcoBot, станом на 15:00 3 липня індекс якості повітря у Києві за показником PM2.5 становив 90, що відповідає помірному рівню забруднення. Такий рівень може викликати незначний дискомфорт при диханні у чутливих людей. Сервіс рекомендує пити більше води, зачинити вікна, стежити за здоров’ям і регулярно перевіряти якість повітря.

    Водночас у першій половині дня окремі райони столиці демонстрували значно гірші показники. За даними міжнародного ресурсу World Air Quality Index, індекс CAQI 100+ фіксували у Шевченківському, Подільському та Дарницькому районах. Найвищі значення, за повідомленнями ЗМІ, спостерігалися на Лісовому проспекті — 171, вулиці Віталія Скакуна — 164, Дарницькому бульварі — 162 та вулиці Регенераторній — 160. Такі показники вказують на суттєве локальне погіршення якості повітря, особливо у зонах, де могли поширюватися продукти горіння після пожеж.

    Погіршення якості повітря пов’язують із масштабними займаннями, які виникли внаслідок атаки РФ по столиці. Після ударів у різних районах Києва спалахнули пожежі на цивільних і промислових об’єктах, а в повітря потрапили продукти горіння. Саме тому в окремих частинах міста кияни відчувають різкий запах диму та гару.

    Ситуація є особливо небезпечною для людей із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, дітей, літніх людей і вагітних. У період погіршення якості повітря фахівці радять не провітрювати квартири, не займатися спортом на відкритому повітрі, за можливості користуватися очищувачами повітря та уникати тривалого перебування біля місць пожеж.

    Окрім проблем із повітрям, після російського обстрілу у столиці зафіксували й забруднення водойм. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в акваторію озера Кирилівського в Києві потрапили пально-мастильні матеріали. Витік стався після обстрілу та подальшого займання на одному зі столичних підприємств. Звідти нафтопродукти через зливову систему відведення дісталися водойми.

    Рятувальники та хіміки ДСНС встановили спеціальні бонові загородження, які перекрили джерела витоку. Паливну пляму ізолювали, щоб забруднення не поширилося на інші озера каскаду. Після цього фахівці розпочали збір речовини з поверхні води, а спеціалісти Укргідрометцентру відібрали проби для лабораторного аналізу.

    Місцеві медіа також повідомляли про можливе забруднення не лише Кирилівського, а й Йорданського озера на Оболоні. Водночас результати лабораторних досліджень води ще очікуються, тому остаточні масштаби екологічних наслідків наразі уточнюються.

    Російська атака 2 липня стала однією з найтяжчих для столиці за останній час. У Києві пошкоджено житлові будинки, підприємства, енергетичні й інші об’єкти цивільної інфраструктури. 3 липня у місті оголосили День жалоби за загиблими. За останніми даними, кількість жертв зросла до 30 людей, а пошуково-рятувальні роботи на місцях руйнувань тривали й наступної доби.

    Екологи наголошують, що наслідки таких атак не обмежуються лише руйнуваннями будівель. Пожежі на промислових об’єктах, горіння палива, пластмас, будівельних матеріалів та техніки можуть тимчасово погіршувати якість повітря на значній території. А потрапляння нафтопродуктів у водойми створює додаткові ризики для міської екосистеми, риби, птахів і якості води.

    Наразі головна рекомендація для киян — стежити за оновленнями офіційних служб і моніторингових ресурсів, не відкривати вікна під час запаху гару, обмежити прогулянки та звертатися до лікаря у разі появи задишки, кашлю, запаморочення або погіршення самопочуття.

  • Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Кількість загиблих унаслідок наймасованішої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 2 липня продовжує зростати. Станом на ранок 3 липня рятувальники вилучили з-під завалів ще три тіла, через що загальна кількість жертв сягнула 30 осіб. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Пошуково-рятувальна операція триває вже другу добу. Напередодні стало відомо, що одна з постраждалих померла у лікарні, а ще одну загиблу людину рятувальники деблокували з-під уламків зруйнованого житлового будинку. Згодом ДСНС повідомила про виявлення ще трьох тіл.

    «Київ: вилучено ще 3 тіла. Кількість загиблих зросла до 30 людей», – повідомили у ДСНС.

    Російська армія здійснила масований комбінований удар по столиці в ніч на 2 липня, застосувавши одночасно крилаті, балістичні та авіаційні ракети, а також сотні ударних безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 74 ракети різних типів і 496 безпілотників, причому головною ціллю атаки був саме Київ. Силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити більшість цілей, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Унаслідок атаки пошкодження зафіксовано приблизно на 130 об’єктах столиці. Руйнувань зазнали багатоповерхові житлові будинки, лікарні, навчальні заклади, готелі, адміністративні споруди, складські комплекси та об’єкти критичної інфраструктури. Одним із найбільш постраждалих став житловий будинок, де обвалився цілий під’їзд. Саме там рятувальники продовжують розбирати завали у пошуках людей.

    Серед пошкоджених об’єктів також — Обласна лікарня інтенсивного лікування, яка після окупації Маріуполя працювала у Києві, центральний склад логістичного оператора Denka Logistics, де зберігалася книжкова продукція видавництва BookChef, а також склад мережі техніки та електроніки MOYO, який повністю згорів. Значних пошкоджень зазнали й енергетичні об’єкти столиці, через що окремі райони тимчасово залишалися без електропостачання.

    Постраждав і Київський зоопарк. Внаслідок вибухової хвилі були пошкоджені окремі будівлі та вольєри, а деякі тварини зазнали травм. Працівники закладу оперативно евакуювали тварин із найбільш небезпечних ділянок.

    Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час цієї атаки Росія застосувала рекордну кількість балістичних ракет за одну ніч. Саме балістика залишається одним із найнебезпечніших засобів ураження через надзвичайно короткий час підльоту та складність її перехоплення сучасними системами протиповітряної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський після удару заявив, що Росія вкотре цілеспрямовано атакувала цивільну інфраструктуру, а міжнародні партнери мають пришвидшити постачання систем ППО та ракет до них. За його словами, посилення української протиповітряної оборони могло б врятувати більше людських життів під час цієї атаки.

    У зв’язку з масштабом трагедії у столиці 3 липня оголошено Днем жалоби. На всіх комунальних будівлях приспущено державні прапори, скасовано розважальні заходи, а містяни несуть квіти до місць влучань і стихійних меморіалів.

    Рятувальні роботи на місці зруйнованої багатоповерхівки тривають. У ДСНС наголошують, що під уламками ще можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв може змінитися після завершення пошукової операції.

  • Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня постраждала будівля Інституту біохімії імені О. В. Палладіна Національної академії наук України — одного з провідних науково-дослідних центрів країни. У приміщеннях установи виникла масштабна пожежа, частину корпусів пошкодили вогонь, вибухова хвиля та вода, якою рятувальники гасили займання. Постраждалих серед співробітників і студентів немає.

    Про пошкодження Інститут повідомив на своїй офіційній сторінці. За даними установи, після удару в будівлі спалахнула пожежа, яка зачепила приміщення наукового центру. Частина кабінетів і лабораторій зазнала руйнувань, у будівлі вибиті вікна, пошкоджені робочі зони, а окремі приміщення залило водою під час ліквідації вогню.

    Попри це, в Інституті наголосили на найважливішому: люди не постраждали. Також науковці повідомили, що морозильні камери з науковими матеріалами продовжують працювати. Це критично важливо, адже в таких сховищах можуть зберігатися зразки, реагенти та матеріали багаторічних досліджень. Їхня втрата могла б означати не лише матеріальні збитки, а й удар по науковій роботі, яка тривала роками.

    Уже вранці 2 липня працівники Інституту, студенти та небайдужі люди почали прибирати наслідки атаки. Замість звичної роботи в лабораторіях науковці розбирали уламки, виносили пошкоджені речі, прибирали скло, воду та залишки зруйнованих конструкцій. В установі підкреслили, що Інститут — це насамперед люди, знання й наукова спільнота, а не лише стіни та обладнання.

    Інститут біохімії імені О. В. Палладіна є однією з найвідоміших наукових установ України. Він працює у структурі Національної академії наук і спеціалізується на фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері біохімії, молекулярної біології, клітинної біології, біотехнологій та суміжних напрямів. Саме тому удар по такій установі — це не просто пошкодження будівлі, а атака по українській науці, освіті та дослідницькій інфраструктурі.

    Науковий центр носить ім’я Олександра Палладіна — видатного українського біохіміка, академіка, одного з організаторів української біохімічної науки. Інститут має давню історію й відіграє важливу роль у підготовці науковців, виконанні досліджень та збереженні наукових шкіл. Саме тому пошкодження лабораторій, обладнання й матеріалів після російського удару може мати довготривалі наслідки для дослідницьких програм.

    Пожежа в Інституті стала частиною наслідків однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська атакували столицю ракетами та ударними безпілотниками. За даними української влади та рятувальників, у місті були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, бізнес-об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Станом на ранок 2 липня повідомлялося про 13 загиблих та 86 постраждалих у Києві, згодом кількість жертв зростала. Основні руйнування були зафіксовані у житлових районах столиці, зокрема у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському та інших районах. Рятувальники працювали на численних локаціях, гасили пожежі, розбирали завали та шукали людей під уламками будинків.

    Під удар потрапили не лише житлові будинки. У Києві також повідомляли про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги, дитячих садків, шкіл, бізнес-центрів, складів, готелів і наукових установ. Серед об’єктів, які згадували медіа після атаки, був саме Інститут біохімії імені Палладіна.

    Історія з пошкодженням Інституту біохімії особливо символічна на тлі багаторічної російської пропаганди про нібито “біолабораторії” в Україні. Москва неодноразово використовувала цю тему для інформаційних атак, однак реальність виявилася іншою: російські ракети й дрони б’ють по реальних українських наукових установах, де працюють дослідники, викладачі, студенти та технічний персонал.

    В Інституті після атаки заявили, що спроби знищити приміщення не здатні знищити знання, гідність і волю продовжувати роботу. Науковці наголосили, що вистоять завдяки єдності, взаємній підтримці та незламності. Ця реакція стала ще одним прикладом того, як українські установи навіть після обстрілів намагаються швидко повертатися до роботи й зберігати безперервність своєї діяльності.

    Наразі триває оцінка збитків, завданих Інституту біохімії. Попереду — відновлення приміщень, перевірка стану лабораторного обладнання, наукових матеріалів і документації. Водночас головне, що внаслідок пожежі вдалося уникнути людських жертв, а критично важливі наукові матеріали, за повідомленням установи, залишаються у збереженні.

    Російський удар по Інституту біохімії імені Палладіна ще раз показав, що під прицілом РФ перебувають не лише військові об’єкти, а й усе, що формує українське життя: будинки, лікарні, школи, наукові центри, культурні та релігійні установи. У цьому випадку удар припав по українській науці — але відповіддю стала не паніка, а толока, взаємодопомога і готовність продовжувати роботу.