Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» в ніч на 3 вересня знову тимчасово обмежували прийом і відправлення літаків. Це сталося другу ніч поспіль на тлі різкого загострення дискусії про безпеку цивільної авіації в російському повітряному просторі. За кілька днів до цього президент України Володимир Зеленський прямо попередив авіакомпанії, страхові компанії та держави, чиї перевізники продовжують літати до Росії, що через війну та зростання масштабів українських ударів по військових цілях російське небо стає дедалі небезпечнішим.
Російська авіаційна влада ввечері 2 вересня підтвердила введення тимчасових обмежень у «Внуково» та «Шереметьєво». Росавіація традиційно пояснила рішення необхідністю гарантувати безпеку польотів, не уточнюючи конкретної причини. О 22:46 за московським часом Interfax повідомляв про призупинення роботи двох аеропортів, а вже о 23:16 агентство з посиланням на Росавіацію заявило про зняття обмежень. Пізніше у «Внуково» знову діяла особлива схема: аеропорт приймав і відправляв літаки лише за погодженням із відповідними органами, а пасажирів попереджали про можливі зміни в розкладі.
Таким чином, проблеми з московським авіасполученням продовжилися другу ніч поспіль. Напередодні обмеження торкнулися одразу кількох аеропортів столиці РФ. За даними Flightradar24, які наводить The Moscow Times, лише у «Шереметьєво» тоді скасували 21 рейс, а ще 235 затримали. У «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94. Тобто тільки в цих двох аеропортах зміни торкнулися понад 370 рейсів.
Формально російська влада не пов’язує обмеження із заявами Києва. Водночас вони відбуваються саме тоді, коли Україна розгорнула міжнародну кампанію із попередження авіаперевізників про ризики польотів над Росією.
1 вересня Володимир Зеленський заявив, що російський повітряний простір фактично починає закриватися для безпечної цивільної авіації через війну, яку розв’язала Москва. Президент наголосив, що Україна не планує атакувати пасажирські літаки й не становить навмисної загрози цивільній авіації. Однак, за його словами, в російському небі буде дедалі більше українських дронів і ракет, які використовуються для ударів по військових об’єктах та інфраструктурі, що працює на російську воєнну машину.
Зеленський звернувся безпосередньо до авіакомпаній, страхових компаній та тих, хто продовжує користуватися ключовими аеропортами РФ. Він заявив, що «безпечні дні» для російського неба закінчуються і що ризики мають бути враховані при плануванні цивільних польотів. Водночас президент підкреслив, що Україна реалізує право на самооборону й атакує військові цілі та економічні об’єкти, які забезпечують російську агресію.
Київ не обмежився політичною заявою. 2 вересня Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO — із проханням рекомендувати державам-членам повністю припинити польоти цивільних літаків у російському повітряному просторі.
Reuters повідомив, що українська сторона направила відповідне звернення керівництву ICAO. У ньому наголошується на необхідності мінімізувати ризики для пасажирів і екіпажів через дедалі активніші бойові дії та присутність безпілотників у російському небі. ICAO не може самостійно закрити повітряний простір окремої держави, однак рекомендації організації здатні істотно впливати на рішення урядів, авіакомпаній та страхових компаній.
Це особливо важливо, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість американських та європейських авіаперевізників і без того перестали використовувати російський повітряний простір. Проте над Росією й далі літають перевізники з низки інших держав, зокрема Китаю, Туреччини та країн Перської затоки. Саме на них потенційне посилення рекомендацій щодо безпеки може вплинути найбільше.
Російська влада у відповідь категорично відкинула українські заяви. Росавіація випустила авіаційне повідомлення NOTAM, у якому оголосила документи, оприлюднені Україною щодо російського повітряного простору, такими, що нібито не мають юридичної сили. Москва також заявила, що транспортна інфраструктура працює у звичайному режимі, а російські аеропорти продовжують приймати як внутрішні, так і міжнародні рейси.
Однак саме в цей час Росавіація була змушена раз по раз вводити обмеження у ключових московських аеропортах. 2 вересня відомство офіційно повідомило про припинення прийому та випуску літаків у «Внуково» та «Шереметьєво», після чого обмеження ненадовго зняли. Згодом у «Внуково» знову ввели особливий порядок роботи.
Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін заявив, що влада нібито постійно вдосконалює вимоги до безпеки польотів і працює в координації з Міністерством оборони та Росгвардією. За його словами, Москва має намір не допустити «значущих перерв» у роботі цивільної авіації. Водночас статистика скасованих і затриманих рейсів демонструє, що бойові дії вже безпосередньо позначаються на регулярності авіасполучення.
Reuters звертає увагу і на ширший ризик: проблема полягає не лише в самій присутності ударних безпілотників поблизу маршрутів цивільних літаків. Додаткову небезпеку створює робота протиповітряної оборони та можливість помилкової ідентифікації цивільного борту в умовах бойової тривоги.
Питання не є теоретичним. У грудні 2024 року пасажирський літак Azerbaijan Airlines, що летів із Баку до Грозного, зазнав катастрофи після пошкодження над територією Росії. Reuters, посилаючись на оцінки та доступні дані, згадує цей інцидент серед прикладів небезпеки цивільної авіації в районах, де активно працюють системи ППО. У катастрофі загинули 38 людей.
Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на оцінюванні авіаційних ризиків, також попереджає, що українські удари вглиб російської території можуть продовжуватися протягом 2026 року. Особлива увага приділяється районам Москви та Санкт-Петербурга, навколо яких розташована велика кількість стратегічних і військових об’єктів.
Слова Зеленського мають і ширший політичний контекст. Український президент прямо пов’язав ситуацію з тим, що російська агресія фактично позбавила Україну цивільного авіасполучення ще у лютому 2022 року. Українське небо залишається закритим для регулярної цивільної авіації через загрозу російських ракетних і дронових ударів. Тепер Київ наголошує, що наслідки війни дедалі більше поширюються і на російську територію.
При цьому Зеленський наголосив на готовності України робити винятки заради дипломатії. Він повідомив, що Київ уже погоджувався тимчасово припиняти удари по окремих напрямках на прохання міжнародних партнерів. Зокрема, президент заявив, що Україна утримувалася від атак на Москву та Санкт-Петербург 25–27 серпня на прохання американської сторони. Київ, за його словами, готовий забезпечувати такі паузи і надалі, якщо вони будуть потрібні для реального переговорного процесу.
Таким чином, ситуація навколо московських аеропортів перетворюється з локальної проблеми російської авіації на питання міжнародної безпеки. Москва наполягає, що контролює ситуацію і здатна гарантувати нормальну роботу авіаційної системи. Україна, навпаки, закликає міжнародних перевізників і страховиків виходити з того, що масштаб війни та українських далекобійних операцій робить таку гарантію дедалі менш переконливою.
Друга поспіль ніч із обмеженнями у «Внуково» та «Шереметьєво» ще не означає автоматичного закриття російського неба. Проте сотні затриманих рейсів, десятки скасувань, регулярні обмеження в аеропортах і звернення України до ICAO свідчать: війна дедалі відчутніше впливає на цивільну авіацію вже по російський бік кордону. І саме цього Зеленський фактично закликав авіакомпанії та страховиків більше не ігнорувати.
