Позначка: автобуси

  • Волонтерський тріумф над інтригами: як поляки викупили списані автобуси для Вінниці попри політичний скандал

    Волонтерський тріумф над інтригами: як поляки викупили списані автобуси для Вінниці попри політичний скандал

    Перша партія з трьох пасажирських автобусів, які були успішно викуплені польською благодійною організацією у міської влади Кельце, офіційно вирушила до української Вінниці. Ця подія стала символом справжньої народної дипломатії, здатної долати будь-які бюрократичні та політичні перепони. Як запевняють представники волонтерського фонду, який взяв на себе всю відповідальність за реалізацію цього масштабного логістичного проєкту, наступні відправки відбудуться вже найближчими тижнями. Загалом до кінця вересня українське місто-побратим має отримати всі п’ятнадцять обіцяних транспортних засобів, які допоможуть суттєво розвантажити систему міського громадського транспорту. Більше того, благодійники не збираються зупинятися на досягнутому і вже відкрито висловлюють неабияку зацікавленість у придбанні додаткових партій техніки для потреб українських партнерів. «Ми підтримуємо Вінницю і постійно дотримуємося нашої позиції, що ці автобуси там дуже потрібні. Незалежно від усього ми будемо боротися за них до кінця», – наголосив уповноважений представник польського фонду.

    Сама історія передачі цього транспорту виявилася вкрай непростою та сповненою драматичних поворотів. Управління міського транспорту польського міста Кельце нещодавно вивело з експлуатації сорок дизельних автобусів марки Solaris, вік яких сягає шістнадцяти та сімнадцяти років. Місто активно переходить на сучасні екологічні електробуси, тому старий транспорт із величезним пробігом близько одного мільйона кілометрів було виставлено на публічні торги. Керівництво транспортного відомства провело вже чотири аукціони, під час яких місцева влада навіть погодилася знизити стартову вартість лотів до рівня, що становить менш як п’ятдесят відсотків від початкової оцінки незалежних експертів. Наразі чиновники очікують пропозицій від спеціалізованих компаній, які займаються утилізацією металобрухту, щоб сформувати адекватні стартові ціни для наступного етапу торгів, ретельно враховуючи індивідуальний ступінь зношеності кожної окремої машини.

    Співпраця між містами ледь не зірвалася через гучний політичний скандал, що спалахнув на рівні муніципалітетів. Ще у травні очільник Вінниці офіційно звернувся до польських колег із проханням передати п’ятнадцять списаних автобусів як гуманітарну допомогу. Проте згодом мер був змушений різко відкликати своє прохання. Причиною такого безпрецедентного кроку став відвертий політичний шантаж з боку двох депутатів міської ради Кельце, які цинічно зажадали від української сторони перейменувати вулицю Степана Бандери у Вінниці в обмін на передачу транспорту. Свої ультимативні вимоги місцеві політики прикривали необхідністю вшанування жертв Волинської трагедії, намагаючись перетворити акт гуманітарної підтримки на інструмент історичного та політичного тиску.

    Коли офіційні дипломатичні контакти зайшли у глухий кут, ініціативу рішуче перехопило громадянське суспільство. Дізнавшись про відмову вінницької влади приймати техніку на таких принизливих умовах, польські волонтери миттєво оголосили терміновий загальнонаціональний збір коштів, аби самостійно викупити автобуси за повною комерційною ціною та передати їх Україні без жодних додаткових вимог. Результат цієї кампанії перевершив найсміливіші очікування організаторів: необхідну суму у розмірі пів мільйона злотих небайдужі громадяни зібрали всього за чотири доби. Загалом на заклик благодійників відгукнулося понад сім тисяч осіб, які спільними зусиллями акумулювали неймовірні 624 тисячі злотих, довівши солідарність польського народу.

    Процес підготовки викупленої техніки до відправки проходив під суворим та прискіпливим контролем. Польські активісти разом із досвідченими механіками та водіями, які спеціально прибули з Вінниці, детально оглянули кожну запропоновану машину, аби обрати дійсно робочі екземпляри, здатні довго служити на міських маршрутах. Обрані автобуси пройшли ретельне технічне обслуговування, отримали абсолютно нові акумуляторні батареї та сертифіковані вогнегасники. Після завершення всіх підготовчих процедур та нанесення відповідного гуманітарного маркування перші транспортні засоби були успішно завантажені на спеціальні вантажні платформи та вирушили до українського кордону.

     

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили рух транспорту: які маршрути курсують по-новому

    У Києві після нічної російської балістичної атаки тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження контактної мережі та обмеження руху на окремих ділянках частина тролейбусних, трамвайних і автобусних маршрутів курсує за зміненими схемами. Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.

    У міській владі пояснили, що обмеження запроваджені через наслідки російського обстрілу, який у ніч на 19 липня спричинив пошкодження транспортної інфраструктури столиці. Наразі комунальні служби працюють над відновленням контактної мережі та ліквідацією наслідків атаки.

    Станом на ранок затримується рух тролейбусів №6, №16, №18, №19, №23, №28, №31 та №33. Також зі змінами курсують трамваї №14, №15 і №18, а також автобуси №2, №9, №50 та №112.

    Для забезпечення перевезення пасажирів трамвайних маршрутів №14 та №15 організовано тимчасовий автобусний маршрут №14-Т. Він курсує від проспекту Відрадного до Дегтярівського шляхопроводу та має частково компенсувати відсутність трамвайного сполучення.

    Зміни торкнулися й тролейбусних маршрутів. Тролейбус №19 тимчасово курсує від площі Космонавтів до Повітрофлотського шляхопроводу. Маршрут №31 скорочено до ділянки від вулиці Милославської до Дегтярівського шляхопроводу. Тролейбус №35 рухається від Кадетського Гаю через бульвар Чоколівський і вулицю Вадима Гетьмана, після чого повертається на звичний маршрут. Маршрути №6, №18, №28 та №33 тимчасово курсують до станції метро “Почайна”, а тролейбуси №16 і №23 — до станції метро “Дорогожичі”.

    Також скориговано рух автобусів. Автобус №2 прямує від вулиці Вахтанга Кікабідзе через вулицю Любомира Гузара, вулицю Вадима Гетьмана та вулицю Шулявську. Автобус №9 курсує від вулиці Вахтанга Кікабідзе до бульвару Вацлава Гавела. Маршрут №50 тимчасово скорочено — він прямує від вулиці Північної до станції метро “Дорогожичі”. Автобус №112 здійснює рух до вулиці Івана Микитенка через вулицю Січових Стрільців.

    У КМДА наголосили, що схема руху громадського транспорту може змінюватися залежно від оперативної ситуації та темпів відновлювальних робіт. Мешканців столиці просять стежити за офіційними повідомленнями та за можливості завчасно планувати свої маршрути.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали балістичного удару по Києву. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському районах столиці. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, офісні та нежитлові споруди, супермаркет, гуртожиток, приватний будинок і транспортну інфраструктуру. Станом на ранок відомо про 15 постраждалих, а аварійні та комунальні служби продовжують ліквідацію наслідків російського обстрілу.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.

  • Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    У Києві з 15 липня 2026 року офіційно почнуть діяти нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Відповідне розпорядження вже підписав міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, попри тривалі громадські дискусії, масове невдоволення киян та результати публічного обговорення, під час якого абсолютна більшість учасників висловилася проти підвищення вартості проїзду, міська влада остаточно затвердила нові ціни.

    Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва», яка оприлюднила інформацію про підписане мером столиці розпорядження.

    У громадській організації звернули увагу, що документ було підписано ще 7 липня, хоча офіційні комунікації Київської міської державної адміністрації до останнього створювали враження, що рішення ще перебуває на стадії погодження.

    За словами активістів, цього ж дня комунальний телеканал «Київ» із посиланням на КМДА повідомляв, що остаточне погодження документів ще очікується. Водночас саме розпорядження вже мало підпис міського голови.

    «Цікаво, що сьогодні комунальний канал “Київ” з посиланням на КМДА писав, що нібито очікується погодження, але розпорядження датоване ще 7 липня. Кличко підписав розпорядження про підвищення тарифів без змін», – зазначили в організації.

    Йдеться про розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

    Документ регулює нові тарифи на користування усім комунальним транспортом столиці — метро, автобусами, трамваями, тролейбусами та фунікулером.

    Відповідно до затверджених змін, разова поїздка коштуватиме 30 гривень.

    Також суттєво зміниться вартість усіх основних видів проїзних квитків.

    Зокрема, проїзний на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    Таким чином, вартість користування громадським транспортом для тих, хто регулярно пересувається містом, помітно зросте.

    У громадській організації «Пасажири Києва» наголошують, що найбільше запитань викликає не лише сам рівень тарифів, а й механізм їх застосування.

    За словами активістів, міська влада фактично не змінила принципи оплати пересадок у наземному транспорті, що й надалі створюватиме додаткове фінансове навантаження на пасажирів.

    Зокрема, у Київському метрополітені після оплати разового квитка пасажир може здійснювати необмежену кількість пересадок між лініями та проїхати практично через усе місто без повторної оплати.

    Натомість у наземному транспорті ситуація залишається принципово іншою.

    Якщо пасажиру потрібно змінити автобус, тролейбус або трамвай, кожна така пересадка вважається новою поїздкою і потребує окремої оплати.

    При цьому правило поширюється навіть на маршрути, які фактично є продовженням один одного.

    У громадській організації навели приклад автобусного маршруту №7, який має порівняно невелику довжину, однак навіть у цьому випадку пасажири змушені оплачувати нову поїздку після пересадки.

    «При цьому в трамваях, тролейбусах і автобусах оплачується кожна пересадка, навіть якщо рейс від кінцевої до кінцевої складає лише 15 хвилин», – наголосили представники організації.

    Окрему критику викликала система пересадкового квитка.

    Активісти зазначають, що його вартість фактично відповідає двом окремим разовим поїздкам.

    При цьому заявлена можливість користуватися ним протягом 90 хвилин, на думку експертів, майже не приносить користі пасажирам.

    Причиною є значні інтервали руху наземного транспорту, регулярні затори на дорогах та нестабільний графік руху окремих маршрутів.

    Через це за відведений проміжок часу більшість пасажирів фізично не встигає здійснити більше двох поїздок.

    «Пересадковий квиток залишається по вартості як дві разові поїздки, хоча за ті 90 хвилин, враховуючи інтервали наземного транспорту і затори, ви тільки дві поїздки здійснити і зможете», – наголосили у громадській організації.

    Дискусія щодо підвищення тарифів триває у столиці вже кілька місяців.

    Ще навесні Київська міська державна адміністрація винесла питання на громадське обговорення.

    Воно завершилося 1 червня 2026 року.

    За офіційною інформацією, 96% учасників висловилися проти підвищення вартості проїзду.

    Попри таку позицію громадськості міська влада не відмовилася від своїх намірів.

    Пізніше була також зареєстрована електронна петиція із вимогою скасувати підвищення тарифів.

    Її автори наголошували, що нові ціни стануть додатковим фінансовим навантаженням для жителів столиці в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Однак Київська міська державна адміністрація відмовилася підтримати цю ініціативу.

    У мерії пояснили, що рішення про перегляд тарифів є вимушеним.

    За словами міського голови Віталія Кличка, навіть після підвищення вартості проїзду комунальний транспорт залишатиметься збитковим і продовжить фінансуватися за рахунок міського бюджету.

    Мер пояснив, що реальна собівартість перевезення одного пасажира у столичному метро вже наблизилася до 60 гривень, тоді як у наземному транспорті становить приблизно 50 гривень.

    Таким чином, навіть тариф у 30 гривень покриватиме лише частину реальних витрат транспортних підприємств.

    За словами Кличка, значне зростання собівартості перевезень пов’язане з кількома чинниками.

    Серед них — підвищення вартості електроенергії, дизельного пального, запасних частин, матеріалів для ремонту рухомого складу, зростання заробітних плат працівників транспортної сфери, а також збільшення витрат на утримання інфраструктури.

    Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни, через які міський бюджет змушений одночасно фінансувати як транспортну систему, так і заходи безпеки, ліквідацію наслідків російських обстрілів, підтримку критичної інфраструктури та соціальні програми.

    Водночас транспортні експерти наголошують, що підвищення тарифів саме по собі не вирішить системних проблем столичного транспорту.

    На їхню думку, разом із переглядом цін необхідно модернізувати систему пересадок, скорочувати інтервали руху, оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість громадського транспорту на маршрутах та впроваджувати сучасні тарифні моделі, які дозволять пасажирам здійснювати безкоштовні пересадки протягом певного часу.

    Представники громадських організацій також звертають увагу, що у багатьох європейських містах система єдиного квитка дозволяє користуватися різними видами транспорту протягом визначеного часу без повторної оплати, тоді як у Києві пересадка між автобусами, тролейбусами та трамваями фактично прирівнюється до нової поїздки.

    Попри критику з боку громадськості, результати громадських консультацій та електронні петиції, рішення про підвищення тарифів уже ухвалене й набуде чинності 15 липня 2026 року.

    Від цього дня всі пасажири комунального громадського транспорту столиці оплачуватимуть проїзд за новими тарифами, а міська влада розраховує, що додаткові надходження допоможуть частково компенсувати витрати транспортної галузі та забезпечити її стабільну роботу в умовах воєнного часу.

  • 141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    Останніми днями українсько-польський кордон переживає черговий пік навантаження. На окремих пунктах пропуску люди змушені чекати понад 12 годин, а в соціальних мережах масово з’являються відео з багатокілометровими чергами легкових автомобілів і автобусів. Найбільші затримки фіксують на напрямку в’їзду до України, де потік охочих повернутися додому різко зріс напередодні завершення червня та початку літнього сезону.

    Про ситуацію на кордоні розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, основною причиною черг стало різке збільшення пасажиропотоку, який традиційно зростає наприкінці тижня та у вихідні дні.

    За інформацією ДПСУ, лише за минулу добу державний кордон України перетнули 141 тисяча громадян, що стало найвищим добовим показником у червні. При цьому вперше за останній час кількість тих, хто в’їжджав до України, дещо перевищила кількість тих, хто виїжджав за кордон.

    Саме це й спричинило суттєве накопичення транспорту на польському напрямку. У соцмережах користувачі повідомляють про очікування понад 12 годин, а також публікують відео із заторами, що простягаються на кілька кілометрів.

    Особливо складною ситуація залишається на пункті пропуску «Краківець – Корчова». За даними, які оприлюднили прикордонники, лише на цьому напрямку на в’їзд до України в окремі моменти очікували понад 260 легкових автомобілів.

    Водночас Західне регіональне управління Держприкордонслужби повідомило, що найбільше навантаження також спостерігається у пунктах пропуску «Шегині», тоді як менш завантаженими залишаються «Рава-Руська» та «Смільниця». Прикордонники рекомендують водіям за можливості обирати альтернативні маршрути, щоб скоротити час очікування.

    Окремим фактором, який впливає на швидкість оформлення, залишаються ремонтні роботи на польській стороні пункту пропуску «Шегині – Медика». Роботи тривають із середини червня, через що тимчасово знизилася пропускна спроможність автобусного напрямку. Хоча Україна та Польща домовилися не припиняти оформлення автобусів на літній період, певні затримки все одно залишаються.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що схожа ситуація є типовою для початку літнього туристичного сезону. Наприкінці червня та на початку липня значно збільшується кількість українців, які повертаються додому після навчання або роботи за кордоном, а також іноземців, які прямують в Україну до родичів чи у справах.

    Крім легкового транспорту, додаткове навантаження створюють міжнародні автобусні перевезення. Саме автобуси нині найчастіше затримуються через обмежену кількість смуг оформлення та ремонтні роботи на окремих переходах.

    Фахівці рекомендують планувати поїздку заздалегідь та перевіряти завантаженість пунктів пропуску перед виїздом. Найменші черги традиційно спостерігаються у нічний час або в середині робочого тижня, тоді як найбільший потік припадає на п’ятницю, суботу та неділю.

    Сервіси онлайн-моніторингу також підтверджують, що навантаження постійно змінюється протягом дня. На окремих переходах ситуація може покращитися вже за кілька годин, тоді як на найпопулярніших пунктах пропуску час очікування залишається найбільшим.

    Прикордонники радять тим, хто лише планує поїздку, уважно стежити за оперативною інформацією ДПСУ, користуватися сервісами моніторингу черг та, за можливості, обирати менш завантажені переходи. Це дозволить уникнути багатогодинного очікування та зробити перетин кордону значно швидшим.

    За оцінками Державної прикордонної служби, високий пасажиропотік може зберігатися ще найближчими днями, оскільки початок липня традиційно супроводжується активними подорожами українців у період літніх відпусток і канікул. Тому водіям і пасажирам рекомендують закладати додатковий час на проходження прикордонного контролю та заздалегідь готувати всі необхідні документи.

  • Кличко показав новий транспорт Києва: тролейбуси та автобуси вже на маршрутах

    Кличко показав новий транспорт Києва: тролейбуси та автобуси вже на маршрутах

    У Києві на міські маршрути 22 червня вийшли нові сучасні низькопідлогові тролейбуси та автобуси, які є частиною масштабного оновлення громадського транспорту столиці. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що місто продовжує послідовно модернізувати рухомий склад для підвищення якості перевезень і доступності транспорту для всіх категорій пасажирів.

    За словами Кличка, Київ отримав першу партію з 8 нових тролейбусів, які були закуплені в межах договору між комунальним підприємством «Київпастранс» та компанією ТОВ «Політехносервіс». Загалом передбачено постачання 16 таких одиниць, а решта 8 мають надійти до столиці до кінця липня. Ці тролейбуси поступово замінюють застарілий рухомий склад і виходять на маршрути, де щоденно перевозять тисячі пасажирів.

    Паралельно з тролейбусами на маршрути вийшли ще 5 сучасних автобусів турецького виробництва. Вони є завершальною партією із великої закупівлі, що включала 85 одиниць техніки. Цей проєкт реалізується в межах фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком у рамках програми «Міський громадський транспорт України», яка спрямована на комплексне оновлення транспортної інфраструктури українських міст.

    Новий транспорт має сучасні технічні характеристики та розрахований на підвищений комфорт пасажирів. Усі машини є низькопідлоговими 12-метровими моделями, що значно спрощує посадку та висадку, особливо для людей з інвалідністю, батьків із дитячими візками та літніх пасажирів. Автобуси та тролейбуси обладнані пандусами, що робить їх повністю інклюзивними та доступними для маломобільних груп населення.

    Крім цього, транспорт оснащений сучасними системами безпеки та комфорту. У салонах встановлені інформаційні табло, система озвучення зупинок, камери відеоспостереження, енергоощадне LED-освітлення, а також системи кондиціонування і опалення, що дозволяють підтримувати комфортну температуру в будь-яку пору року. Додатково використовується тоноване скло, яке зменшує нагрівання салону влітку та підвищує комфорт під час поїздок.

    У міській адміністрації наголошують, що оновлення громадського транспорту є одним із ключових напрямів розвитку інфраструктури Києва. Це дозволяє не лише підвищити комфорт і безпеку пасажирів, але й зменшити навантаження на старий рухомий склад, знизити витрати на його обслуговування та підвищити загальну ефективність транспортної системи міста.

    Віталій Кличко підкреслив, що столиця продовжує працювати над тим, щоб громадський транспорт був сучасним, доступним та інклюзивним. За його словами, поступове оновлення рухомого складу є частиною довгострокової стратегії розвитку міської мобільності, яка враховує потреби зростаючого населення та європейські стандарти якості перевезень.

    У межах співпраці з Європейським інвестиційним банком Київ загалом має отримати 85 автобусів та 8 трамваїв, більшість з яких уже поступово вводяться в експлуатацію. Це дозволяє столиці оновлювати транспортну інфраструктуру навіть в умовах війни, зберігаючи стабільність міських перевезень та поступово підвищуючи їхній рівень.

  • Кордон із Польщею стане повільнішим: що зміниться вже 15 червня

    Кордон із Польщею стане повільнішим: що зміниться вже 15 червня

    Із 15 червня на українсько-польському кордоні очікується суттєве ускладнення руху автобусного транспорту через початок масштабних ремонтних робіт у пункті пропуску «Медика» з польського боку. Роботи охоплять смуги руху, призначені для оформлення автобусів на в’їзд до Польщі, тобто на виїзд з України. Про це повідомляє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України з посиланням на інформацію польських служб.

    За даними польської сторони, автобусне сполучення через напрямок «Шегині — Медика» не буде повністю зупинене, однак пропуск транспортних засобів здійснюватиметься у значно обмеженому режимі. Через ремонт інфраструктури та часткове перекриття смуг очікується суттєве зниження пропускної спроможності пункту пропуску. Орієнтовно йдеться про можливість оформлення близько восьми автобусів протягом 12 годин, що значно менше від звичайних показників і може призвести до накопичення черг на українській та польській сторонах кордону.

    Пункт пропуску «Шегині — Медика» є одним із найбільш завантажених на всьому українсько-польському кордоні. Він відіграє ключову роль у забезпеченні регулярного пасажирського сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу, зокрема автобусними маршрутами до Польщі, Німеччини та інших держав ЄС. Щоденно через цей перехід проходять тисячі людей, включно з трудовими мігрантами, туристами та перевізниками, що робить будь-які обмеження на цьому напрямку особливо відчутними для пасажиропотоку.

    Ремонтні роботи, за офіційною інформацією польських служб, матимуть довготривалий характер і можуть тривати до листопада 2027 року. Це означає, що упродовж наступних років на цьому напрямку періодично можуть виникати додаткові ускладнення руху, особливо під час пікових навантажень — у святкові періоди, літній сезон відпусток або у разі збільшення інтенсивності міжнародних перевезень.

    У Державній прикордонній службі України наголошують, що польське автобусне сполучення не припиняється, однак громадянам варто заздалегідь враховувати можливі затримки під час планування поїздок. Прикордонники також радять перевізникам і пасажирам за можливості використовувати альтернативні пункти пропуску на українсько-польському кордоні, щоб уникнути тривалого очікування та зменшити навантаження на найпопулярніший напрямок.

    Окремо зазначається, що ситуація на кордоні залишається динамічною, а пропускна здатність може змінюватися залежно від темпів ремонтних робіт та організації руху з польського боку. Українські та польські служби продовжують координацію дій для мінімізації незручностей для громадян і забезпечення максимально можливого рівня пропуску транспорту навіть у період обмежень.

    Раніше повідомлялося, що сторони досягли домовленості про тимчасове відтермінування частини обмежень на літній період, аби уникнути критичного колапсу на кордоні під час сезону відпусток. Завдяки цьому рішення вдалося зберегти відносно стабільний рух транспорту у пікові місяці, однак із початком ремонтів ситуація знову ускладнюється.

    У прикордонному відомстві наголошують, що громадянам варто уважно стежити за оновленнями щодо роботи пунктів пропуску, оскільки зміни у пропускному режимі можуть запроваджуватися оперативно залежно від ситуації на місцях.

  • Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща та Україна досягли домовленості про збереження руху автобусів через один із найбільш завантажених пунктів пропуску «Шегині – Медика» на період літніх ремонтних робіт, фактично відмовившись від раніше озвучених планів повного обмеження або тимчасового припинення оформлення автобусного транспорту.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що рішення стало результатом переговорів між профільними органами обох держав за участі дипломатичних структур.

    Спочатку польська сторона розглядала можливість тимчасового припинення оформлення автобусів на в’їзд через пункт пропуску «Шегині – Медика». Такий крок пояснювався необхідністю проведення ремонтних робіт та модернізації інфраструктури одного з ключових прикордонних переходів, який щоденно обслуговує значні пасажиропотоки між Україною та Польщею.

    Йшлося про потенційне обмеження саме автобусного руху, що могло б не зачепити повністю легкові автомобілі або вантажний транспорт, однак створило б суттєві ускладнення для міжнародних перевізників та пасажирів, які користуються регулярними автобусними маршрутами. У літній період, коли традиційно зростає мобільність громадян через відпустки, сезонну роботу та приватні поїздки, таке рішення могло призвести до перевантаження інших пунктів пропуску та збільшення черг на кордоні.

    Після консультацій між сторонами Україна та Польща перейшли до пошуку компромісного рішення, яке дозволило б одночасно провести необхідні ремонтні роботи та не зупиняти повністю пасажирське автобусне сполучення. У процесі обговорень брали участь профільні міністерства, прикордонні служби та дипломатичні установи, зокрема посольство України в Польщі, яке сприяло координації переговорів.

    У результаті сторони погодили модель, за якої рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика» не буде повністю припинений на час ремонту. Це означає, що оформлення пасажирських автобусів продовжиться протягом усього літнього періоду, хоча окремі технічні обмеження можуть запроваджуватися залежно від етапів виконання робіт і завантаженості інфраструктури.

    Українська сторона підкреслює, що досягнута домовленість дозволить уникнути серйозних логістичних збоїв у піковий сезон перетину кордону. Йдеться не лише про туристичні поїздки, а й про стабільне функціонування міжнародних автобусних перевезень, які є важливою складовою транспортного сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Для пасажирів це рішення означає збереження звичних маршрутів і відсутність необхідності терміново змінювати логістичні плани або шукати альтернативні переходи. Також це дозволяє уникнути додаткового навантаження на інші пункти пропуску, які могли б опинитися під тиском перенаправлених потоків транспорту.

    Окремо у відомстві наголошують, що ситуація навколо «Шегині – Медика» вкотре підкреслює критичну важливість координації інфраструктурних рішень між Україною та Польщею, особливо в умовах зростаючого пасажирського та вантажного трафіку.

    Водночас у контексті модернізації прикордонної інфраструктури продовжують впроваджуватися технічні зміни. Зокрема, раніше було повідомлено про оновлення системи «єЧерга», яка тепер автоматично перевіряє наявність та чинність міжнародного страхового поліса «Зелена картка» для транспортних засобів, що перетинають кордон.

  • Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця офіційно відмовилася від отримання 15 списаних автобусів, які планувало передати польське місто-побратим Кельце, після політичного скандалу в Польщі, що розгорівся навколо заяв окремих депутатів щодо символічного контексту використання транспорту в Україні. Рішення українського міста стало завершенням кількаденного інформаційного та політичного загострення, яке вийшло за межі суто технічного питання міжнародної муніципальної допомоги та переросло у дискусію про історичну пам’ять і польсько-українські відносини.

    Як повідомила мер польського міста Кельце Агата Войда, Вінниця відкликала свій запит на отримання автобусів, які мали бути передані як безоплатна допомога в межах багаторічного партнерства між містами. Йдеться про транспорт, який Кельце виводить з експлуатації через значний вік, пробіг і технічний стан. Загалом місто списує близько 40 автобусів, частину з яких планувалося утилізувати або продати на запчастини, а 15 одиниць — передати Вінниці.

    За словами Войти, рішення Вінниці не було продиктоване відсутністю потреби в транспорті. Вона наголосила, що українське місто й надалі перебуває в умовах війни, а його транспортна система залишається вразливою до перебоїв в енергопостачанні, оскільки значною мірою базується на електротранспорті — трамваях і тролейбусах. У разі відключень електроенергії саме автобуси могли б забезпечити мінімальну мобільність населення та уникнення транспортного колапсу.

    Втім, як підкреслила польська сторона, ситуація навколо передачі автобусів набула політичного характеру після заяв окремих депутатів міської ради Кельце. Вони публічно виступили проти ініціативи, аргументуючи свою позицію символічним аспектом: один із депутатів заявив, що не хотів би, аби автобуси, передані з Кельце, курсували вулицями, названими на честь Степана Бандери у Вінниці.

    Ця заява стала одним із каталізаторів подальшої публічної дискусії в Польщі. Частина місцевих політиків поставила під сумнів доцільність гуманітарної передачі транспорту в умовах, які вони назвали «політично напруженими», а також висловила думку, що такі кроки можуть ускладнювати й без того чутливі польсько-українські відносини.

    Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що ситуація навколо автобусів виглядає «непрозорою» та політично невчасною. Він наголосив, що передача транспортних засобів у нинішніх умовах може викликати додаткові суперечки, замість того щоб залишатися суто технічною або гуманітарною ініціативою. Інший представник ради, Марчин Стемпнєвський, зазначив, що у разі неможливості експлуатації автобусів у Кельце їх доцільніше було б продати, а отримані кошти спрямувати на місцеві потреби.

    Після цих заяв у польському інформаційному просторі, за словами Агати Войти, почала формуватися хвиля критики, емоційних публікацій та звинувачень, частина з яких містила недостовірні або перебільшені твердження щодо стану автобусів і процесу їх передачі. Вона заявила, що деякі політики та публічні коментатори свідомо або несвідомо поширювали інформацію, яка не відповідала дійсності, зокрема припущення про те, що транспорт нібито вже був розібраний або утилізований, хоча на момент дискусії автобуси фактично перебували на території перевізника і проходили стандартні процедури списання.

    Мер Кельце також заявила, що рішення міської влади Вінниці відмовитися від автобусів стало вимушеним кроком, спрямованим на уникнення подальшої політизації гуманітарного питання. За її словами, українська сторона не хотіла, щоб допомога місту, яке живе в умовах війни, перетворювалася на інструмент внутрішньополітичних суперечок у Польщі або ставала причиною додаткової напруги між суспільствами.

    Водночас вона підкреслила, що мер Вінниці Сергій Моргунов у своїй позиції висловив вдячність за багаторічну співпрацю між містами та за попередню підтримку, яку Кельце надавало Україні. Партнерство між містами триває близько 70 років і охоплює різні сфери муніципальної взаємодії, включно з культурними та інфраструктурними проєктами.

    Окремо Войда наголосила, що ситуація навколо автобусів стала, на її думку, «випробуванням солідарності та політичної зрілості», оскільки замість технічного рішення питання перетворилося на майданчик для публічних суперечок і взаємних звинувачень. Вона також розкритикувала частину публічних заяв польських політиків, які, за її словами, сприяли поширенню недовіри та емоційного напруження в суспільстві.

    У Кельце також наголошують, що попри цей інцидент, загальна співпраця з Вінницею не припиняється, а інші спільні проєкти залишаються чинними. Місто підкреслює, що рішення щодо автобусів не має стати точкою розриву партнерських відносин, які формувалися десятиліттями.

    Таким чином, ситуація з передачею списаних автобусів перетворилася з технічної гуманітарної ініціативи на політично чутливу історію, в якій переплелися питання історичної пам’яті, внутрішньополітичні дискусії в Польщі та контекст війни в Україні. Внаслідок цього Вінниця ухвалила рішення відмовитися від допомоги, щоб уникнути подальшої ескалації та політизації гуманітарного жесту, який спочатку мав виключно практичний характер.

  • У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві з 15 липня 2026 року може суттєво змінитися вартість проїзду в комунальному громадському транспорті. Згідно з проєктом рішення, оприлюдненим пресслужбою Київської міської державної адміністрації, разова поїздка у столиці подорожчає до 30 гривень, що більш ніж утричі перевищує чинний тариф.

    У міській адміністрації наголошують, що чинна вартість проїзду вже давно не відповідає реальним витратам на утримання транспортної системи. За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована ціна однієї поїздки у 2026 році становить 64,60 грн у метро та 44,14 грн у наземному транспорті. При цьому запропонований тариф у 30 грн є компромісним і передбачає часткову компенсацію з міського бюджету.

    Востаннє тарифи на проїзд у Києві переглядали у 2018 році. Відтоді, як зазначають у КМДА, суттєво зросли витрати на електроенергію, паливо, технічне обслуговування рухомого складу та оплату праці працівників комунальних підприємств. Одночасно з цим знизився пасажиропотік, що додатково погіршило фінансовий баланс міського транспорту.

    У новій моделі оплати передбачено диференційований підхід до вартості поїздок. Для пасажирів, які купуватимуть невелику кількість поїздок, ціна становитиме 30 грн. Водночас при збільшенні обсягу використання транспорту вартість однієї поїздки поступово зменшуватиметься. Так, при купівлі 50 поїздок ціна може знижуватися до 25 грн.

    Окремо місто запроваджує систему місячних абонементів. За розрахунками, у таких пакетах середня вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23–24 грн. Запропоновані варіанти включають проїзні на 46, 62, 92 та 124 поїздки, а також безлімітний місячний квиток на весь комунальний транспорт столиці, який коштуватиме 4 875 грн.

    У КМДА також передбачили окремі умови для пільгових категорій. Студенти оплачуватимуть половину вартості місячного проїзного, а школярі під час навчального року зможуть користуватися транспортом безкоштовно. У літній період для учнів встановлюється 25% від вартості проїзного.

    Серед нововведень — запровадження пересадкового квитка вартістю 60 грн. Він дозволятиме протягом 90 хвилин без додаткової оплати пересідати між метро, автобусами, трамваями та тролейбусами. Для туристів і гостей міста передбачені також короткострокові безлімітні проїзні на 24, 48 та 72 години, які коштуватимуть від 375 до 750 грн.

    У КМДА підкреслюють, що усі поїздки, придбані до 14 липня 2026 року, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Це дозволить пасажирам поступово перейти на нову систему тарифів без втрати вже оплачених поїздок.

    Впровадження нових тарифів планується після завершення регуляторних процедур, громадських консультацій та погодження з профспілками. Обговорення проєкту триватиме до 1 червня 2026 року через платформу громадських консультацій міста.

    Наразі вартість разової поїздки в комунальному транспорті Києва становить 8 гривень. У разі ухвалення рішення це стане одним із наймасштабніших підвищень тарифів у столичному транспорті за останні роки та суттєво змінить систему оплати проїзду для мільйонів пасажирів.